Державний заклад вищої освіти

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Фізичний факультет

Розвиток української культури в контексті світових стилів мистецтва

Реферат

Виконала
студентка 2 курсу
бакалаврської програми «Фізика», группа 1,
Карпова Марія Романівна

Викладач
Вдовиченко Георгій Валерійович

Київ
2023
ЗМІСТ
ВСТУП ____________________________________________________________ 4
Глава 1. Українська культура і мистецтво в давнину ___________________ 5
1.1. Основні риси та особливості давньої української культури____________ 5
1.2. Вплив сусідніх культур __________________________________________ 6
1.2.1. Візантійський вплив _______________________________________________________ 6
1.2.2. Скандинавський вплив _____________________________________________________ 6
1.2.3. Греко-римські взаємодії: ___________________________________________________ 7
1.2.4. Тюркські та іранські елементи ______________________________________________ 7
1.2.5. Культурні переплетення____________________________________________________ 7
Глава 2. Українська культура і мистецтво в середньовіччі ______________ 9
2.1. Формування Української Державності та Національної Ідентичності в
Середньовічній Україні _____________________________________________ 9
2.2. Релігійні Трансформації та Християнське Мистецтво в Середньовічній
Україні ___________________________________________________________ 9
2.3. Музичні та Фольклорні Традиції в Середньовічній Україні __________ 10
2.4. Дерев’яне Мистецтво в Середньовічній Україні ____________________ 11
Глава 3. Українська культура та мистецтво НОВОГО ЧАСУ___________ 12
3.1. Відродження__________________________________________________ 12
3.2. Новий час ____________________________________________________ 12
3.2.1. Бароко _________________________________________________________________ 12
3.2.2. Класицизм ______________________________________________________________ 13
3.2.3. Романтизм та сентименталізм ______________________________________________ 14
3.2.4. Академізм ______________________________________________________________ 15
3.2.5. Реалізм _________________________________________________________________ 15
3.2.6. Модернізм ______________________________________________________________ 16
3.2.7. Імпресіонізм ____________________________________________________________ 16
3.2.8. Символізм ______________________________________________________________ 17
Глава 4. Українська культура новітнього часу ________________________ 19
4.1. Радянський період: 1945-1991 роки ______________________________ 19
4.2. Національне відродження: 1991 рік і далі _________________________ 19

2
 4.3. Сучасне мистецтво та нові медіа _________________________________ 19
4.5. Культурні виклики та реакція на події 2014 року ___________________ 19
4.6. Глобалізація і світове визнання __________________________________ 20
ПІДСУМОК _______________________________________________________ 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРИ _________________________ 22

3
ВСТУП
Україна із її багатовіковою історією та багатою культурною спадщиною, є
місцем, де переплітаються впливи різних цивілізацій, формуючи унікальну
культурну тканину. Починаючи свій шлях ще в давнину, українська культура
зазнала численних змін під впливом подій, політичних і соціокультурних
трансформацій.
Корені української культури сягають у далеке минуле. Первісні племена, що
мешкали на цій землі, залишили свій слід у формі археологічних знахідок, які
свідчать про розмаїття мистецтва давніх слов’ян. З давньоруського періоду
формуються культурні засади, які стали важливим компонентом у загальному
слов’янському контексті.
Середньовіччя стало епохою, коли на території України склалися потужні
державні утворення, такі як Київська Русь. У цей час правили видатні князі, як-от
Ярослав Мудрий, які сприяли розвитку освіти та культури. Київські школи стали
центрами перекладу та створення літературних творів, а Києво-Печерська Лавра –
одним із найважливіших культурно-релігійних центрів.
Однак у наступні століття на Україні змінювалися періоди бур і труднощів.
Влада Золотої Орди, пізніше – Литовської Русі, Польщі, Османської імперії внесли
свої корективи у формування української культури. Незважаючи на це, селянська
культура, народні пісні та обряди зберігалися і передавалися з покоління в
покоління.
XVII-XVIII століття ознаменовані культурним розквітом, незважаючи на
важкі соціальні умови. XIX століття стало часом національного пробудження. 20
століття приносить з собою не тільки трагічні події, а й нові тенденції в мистецтві.
Радянський період стає складним випробуванням для української культури, проте
незважаючи на цензуру та репресії, українські художники та письменники
продовжують творчу боротьбу за самовираження.
Після здобуття незалежності 1991 року, Україна знову стикається з
викликами збереження та розвитку національної культури в умовах глобалізації.
Сучасні українські художники, літератори, музиканти несуть у собі спадщину
пращурів, проте в їхніх роботах простежуються також нові тенденції, натхненні
світовими мистецькими напрямами.
Таким чином, історія української культури і мистецтва – це не просто
хронологія подій, а історія унікального синтезу безлічі впливів, що втілився у
творчості видатних особистостей і колективів, які зробили неоціненний внесок у
культурне багатство не тільки України, а й усього світу. У цьому рефераті
представлен обзор на історію української культури в переферії світових подій.

4
ГЛАВА 1. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО В
ДАВНИНУ
1.1. Основні риси та особливості давньої української культури
Давня українська культура – унікальне явище, накладене на різноманітні та
вікові впливи різних цивілізацій. Ця епоха, починаючи приблизно з VII століття до
н.е., охоплює період від формування перших слов’янських громад до завершення
епохи Київської Русі наприкінці XII століття.
Давній Український етнос займав проміжне положення між Сходом і
Заходом, що позначалося на його культурному розмаїтті. Україна ставала місцем
переплетення грецьких, візантійських, скандинавських, іранських і тюркських
елементів. Цей мозаїчний характер культури проявляється в архітектурі, мові,
мистецтві та повсякденному житті.
Одним із ключових аспектів давньої української культури був мовний
ландшафт. Давньоруська мова стала основою для розвитку української мови, яка
згодом сформувала свою унікальну лексику та фонетичні особливості.
Архітектура стародавньої України відображає поєднання східних і західних
традицій. Прикладом може слугувати Софійський собор у Києві, побудований у XI
столітті у візантійському стилі, з впливом готики. Однак народне будівництво, що
також має місце в давній українській культурі, вирізняється простотою і
функціональністю.
Релігійні впливи справили значний вплив на мистецтво стародавньої України.
Іконопис став важливим елементом візантійської спадщини. Твори, як-от «Іконопис
Святої Трійці» (XI століття) та «Благовіщення» (XII століття), ілюструють не лише
майстерність художників, а й глибоку релігійність суспільства.
Українська усна література, у вигляді оповідей і пісень, відігравала важливу
роль у передачі та збереженні культурних цінностей. Прикладом може слугувати
«Слово о полку Ігоревім», епічний твір XII століття, що описує події давньоруської
історії.
Економіка і культура стародавньої України тісно пов’язані із сільським
господарством. Ремесла, такі як кераміка і вишивка, стали частиною національної
культури, і їхні традиції простежуються до сучасності.
Давні українці дотримувалися різноманітних обрядів і традицій, пов’язаних
із циклами природи та релігійними святами. Святкування Івана Купала, наприклад,
асоціювалося з обрядами вогню, квітів і танців, що символізувало оновлення та
родючість. Ці обряди – частина культурної спадщини, вони пережили століття і
передаючипередавались сь від покоління до покоління.
Таким чином, давня українська культура являє собою унікальну культурну
спадщину, що поєднує в собі різноманіття впливів і формує підвалини для
5
подальшого розвитку української та європейської культурної історії. Її характерні
риси, вплетені в тканину часу, створили унікальний культурний код, який став
частиною світової культурної спадщини.
1.2. Вплив сусідніх культур
1.2.1. Візантійський вплив
Візантійська цивілізація, з її багатою історією та культурною спадщиною,
справила глибокий вплив на формування давньої української культури. Візантія,
будучи своєрідним мостом між Сходом і Заходом, привнесла в українську тканину
культури не тільки мистецькі та релігійні елементи, а й новий спосіб життя.
Наприклад, Софійський собор, побудований на замовлення київського князя
Ярослава Мудрого. Хоча він з’явився у XI столітті – тобто, вже під час
середньовіччя, він став візантійським архітектурним шедевром у самому центрі
давньоруської столиці. Візантійські художники і будівельники брали активну
участь у створенні цього собору, надаючи йому характерних рис візантійського
стилю. Величні мозаїки, ікони та арки стали не лише символом православ’я, а й
виразним свідченням візантійського впливу в українському мистецтві. Це
демонструє, що вплив, створений на українську культуру під час Давнини, ще довго
продовжувався.
Ще одним проявом візантійського впливу став іконопис – мистецтво
зображення святих і релігійних сцен на стародавніх іконах. Однією зі значущих
ікон, що успадковують візантійську традицію, є «Благовіщення» (XII століття). Цей
твір не тільки відображає майстерність художників, а й пронизаний духом
візантійської духовності та релігійності.
1.2.2. Скандинавський вплив
Сусідство з варягами, скандинавськими мореплавцями та завойовниками,
залишило свій слід у матеріальній і духовній культурі давньої України. Варяги не
тільки привнесли нові технології та ремісничі традиції, а й вплинули на менталітет
українського народу, залишивши слід у мистецтві, звичаях і повсякденному житті.
Сліди варязької культури можна побачити в рунічних написах, залишених у
стародавніх поселеннях. Ці символи, вирізьблені на каменях і деревах, слугували
не тільки засобом позначення території або подій, а й стали своєрідним артефактом,
що поєднує українців з їхньою скандинавською спадщиною.
Будівлі, побудовані під впливом скандинавської архітектури, також стали
частиною української культури. Будинки з характерними варварами, дерев’яні
храми та мости, що повторюють форми варязьких поселень, відображають
адаптацію скандинавських конструкцій до місцевих умов.

6
1.2.3. Греко-римські взаємодії:
Обмін культурними цінностями з античним світом справив істотний вплив на
формування української культури. Торговельні зв’язки з греками та римлянами
привнесли в Україну нові ідеї, мистецтва та технології, формуючи її багатогранну
культурну спадщину.
Елементи греко-римської архітектури стали частиною українських будівель.
Використання колон, арок і стилобатів у храмах і палацах відображає естетику
античних зразків. Наприклад, храм Артеміди в Ефесі в Туреччині, одне із семи
чудес античного світу, безпосередньо вплинув на архітектуру давньоруських
церков.
Античні ідеї та філософські концепції проникли в українську освіту та
мислення. Знання грецької філософії, літературних творів та історичних трактатів
розширило кругозір давніх українців. Науковці та філософи, які володіли
грецькими та латинськими текстами, відігравали важливу роль у культурному
житті. Античні твори, як-от твори Арістотеля, Платона і Гомера, стали об’єктом
вивчення і сприйняття, впливаючи на літературні традиції.
1.2.4. Тюркські та іранські елементи
Взаємодія з племенами тюркського та іранського походження справила
істотний вплив на українську культуру. Цей культурний обмін проявився в
архітектурі, мистецтві та обрядах, створюючи унікальну культурну спадщину
стародавньої України.
Наприклад, тюркські прикраси та орнаменти стали частиною українського
національного стилю. Ці елементи проявляються у вишивці на одязі, в прикрасах і
в предметах декору. Наприклад, золоті візерунки на старовинних прикрасах, таких
як сережки або пояси, уособлюють традиції тюркського орнаменту.
Також, ремісничі традиції, такі як кераміка і текстиль, також відображають
вплив тюркських та іранських елементів. Орнаментика на посуді та тканинах,
візерунки та зображення, використані в ремеслах, розкривають культурні зв’язки та
обмін досвідом із цими племенами.
1.2.5. Культурні переплетення
Суспільство давньої України, перебуваючи в центрі культурних потоків,
стало місцем, де відбувалися унікальні культурні переплетіння. Цей культурний
мозаїчний образ став результатом взаємодії з різними цивілізаціями. Такі
переплетення створили багату культурну спадщину, що стала частиною історії
України.
В епоху Київської Русі, внутрішні та зовнішні культурні впливи призвели до
створення унікального стилю в мистецтві та архітектурі. Храми, прикрашені

7
червоними куполами і декоративними елементами, поєднували в собі візантійські,
скандинавські та місцеві традиції.
Культурні взаємодії не тільки збагачували мистецтво, а й формували
символіку та національний ідентичність. Символи, як-от тризуб, стали не тільки
позначенням сили та єдності, а й відображенням історичної багатогранної
спадщини.
Таким чином, вплив сусідніх культур на формування давньої української
культури залишив незгладимий слід. Візантійська християнська традиція,
скандинавські ремесла, антична філософія, тюркський орнамент – усі ці елементи
сплелися в дивовижний візерунок культурної спадщини, роблячи давню Україну
унікальним місцем в історії. Цей обмін ідеями і творчістю став основою для
формування культурного коду, який продовжує надихати і захоплювати покоління.

8
ГЛАВА 2. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО В
СЕРЕДНЬОВІЧЧІ
Середньовічна Україна, посідаючи важливе місце на карті Європи, зазнавала
складного культурного розвитку під впливом різних цивілізацій. У цей період
формувалася українська ідентичність, відбувалося становлення держави,
розвивалися мистецькі традиції та релігійна культура.
2.1. Формування Української Державності та Національної Ідентичності
в Середньовічній Україні
Середньовіччя в Україні було періодом, коли відбувалося активне
становлення державності та формування національної ідентичності. Цей період
супроводжувався важливими подіями та символами, які залишили незгладимий
відбиток на культурі та мистецтві.
Однією з ключових подій було створення Київської Русі, яка стала центром
давньоруської цивілізації. Важливим символом цього часу є Печерська Лавра,
монастирський комплекс у Києві. Споруда цього монастиря в XI столітті за князя
Ярослава Мудрого стала виразником не лише релігійних, а й культурних
ідентифікацій.
Печерська Лавра стала не тільки центром православного чернецтва, а й
культурним форпостом, де збиралися книжники, художники і вчені. Монастир став
місцем зберігання стародавніх рукописів, ікон і цінних релігійних об'єктів.
Архітектурні форми Лаври поєднували в собі елементи візантійського мистецтва,
тим самим підкреслюючи приналежність до християнської культури.
Цей період також відзначений створенням літописів, де важливі історичні
події фіксувалися і передавалися нащадкам. «Повість минулих літ» стала не лише
хронікою подій, а й основою для формування національного історичного наративу.
Таким чином, формування української державності та національної
ідентичності в середньовіччі було тісно пов’язане з місцями, такими як Печерська
Лавра, та з творчістю книжників, що створювали підґрунтя для культурного
розвитку України.
2.2. Релігійні Трансформації та Християнське Мистецтво в
Середньовічній Україні
Середньовічна Україна переживала період значних релігійних
трансформацій, пов’язаних із прийняттям християнства. Цей процес справив
величезний вплив на мистецтво, архітектуру та культуру регіону.
Одним із ключових моментів стало прийняття християнства Київською Руссю
988 року. Цей перехід від язичництва до християнства став важливим етапом у
становленні української культури. Разом із прийняттям нової релігії, в Україні
9
почав формуватися характерний стиль у мистецтві, пронизаний християнськими
мотивами.
Християнське мистецтво цього періоду часто знаходило своє втілення в
іконах, розписах церков і рукописах. Примітною є мова іконопису, яка стала
своєрідним кодом візуальної комунікації вірян. Особлива увага приділялася
зображенням святих, біблійним сюжетам і християнським обрядам.
Одним із видатних творів цього періоду стала ікона Богоматері
Остробрамська. Ця ікона, створена в ХІІІ-ХІV століттях, вирізняється вишуканою
красою і глибоким релігійним підтекстом. Яскрава палітра, витончені лінії та
деталізовані композиції роблять її яскравим представником християнського
мистецтва того часу.
Релігійні трансформації також відбилися в архітектурі церков. Одним із
прикладів є Спасо-Преображенська церква в Боярці, збудована в XII-XIII століттях.
Архітектурні форми церков ставали не лише місцями богослужіння, а й
візуальними свідченнями нової віри.
Християнське мистецтво в середньовічній Україні було невід'ємною
частиною формування культурного ландшафту. Ікони, церковна архітектура та інші
твори стали не лише вираженням релігійних переконань, а й символами унікальної
культурної ідентичності цього періоду.
2.3. Музичні та Фольклорні Традиції в Середньовічній Україні
Середньовічна Україна являла собою культурний оазис, де музичні та
фольклорні традиції займали центральне місце у формуванні культурного
ландшафту. Цей період характеризувався багатством народних пісень, мелодій,
обрядів та унікальних інструментів, які разом створювали унікальну музичну
тканину.
Культурна значущість середньовічного періоду в Україні виражена в традиції
кобзарів – бардів, які виконували народні пісні на кобзі. Ці кобзарі, або виконавці
кобзарської пісні, стали частиною фольклорної спадщини. Їхні співи стали мостом
між минулим і сьогоденням, відображаючи в музиці та словах історичні події та
культурні цінності.
Фольклорні обряди середньовічної України насичували життя її жителів.
Зимові свята, такі як колядки та щедрівки, ставали приводом для виконання
музичних творів і танців, створюючи особливу атмосферу радості та спільності.
Пісні колядок, змішуючи в собі язичницькі та християнські елементи, стали
відображенням багатої культурної суміші того часу.
Українці середньовіччя також активно використовували музичні
інструменти, щоб висловити свої почуття і творчі прагнення. Ліра, струнний

10
інструмент, що пролунав в епоху Київської Русі, ставала частиною музичних вистав
і народних гулянь.
Епічні балади, що розповідають про героїчні вчинки, кохання та історичні
події, стали важливою складовою фольклору. Історія про Марусю Богуславку,
войовничу жінку, прославляла силу й рішучість, створюючи живе наративне
дзеркало того часу.
Таким чином, музичні та фольклорні традиції в середньовічній Україні не
тільки прикрашали повсякденне життя, а й слугували важливим засобом передачі
культурних цінностей та ідентичності. Вони створювали особливу атмосферу,
сповнену мелодіями, розповідями та духом часу.
2.4. Дерев’яне Мистецтво в Середньовічній Україні
Середньовічна українська культура вирізнялася унікальним розвитком
дерев’яного мистецтва, де дерево не просто слугувало будівельним матеріалом, а й
ставало цінним засобом мистецького вираження.
Архітектура дерев’яних церков у цей період стала візуальним символом віри
та національної ідентичності. Унікальна архітектура церков, часто оздоблена
вирізами та різьбленням, відображала традиційні українські орнаменти та
символіку. Прикладом пишноти дерев’яної архітектури слугує церква святого Юра
в Дрогобичі, де дерево стає виразним засобом культурного вираження.
Різьба по дереву та візерунки також стали інтегральною частиною
середньовічного українського мистецтва. Від різьблених ікон до декоративних
елементів на меблях, унікальні візерунки, натхненні природою та національними
традиціями, надавали дерев’яним виробам вишуканості та неповторності. Дерев'яні
вироби, чи то різьблені ікони, народні розписи або візерунки, ставали важливим
засобом художньої творчості. Різьблення застосовували для створення візерунків
на меблях, декорації інтер’єрів та елементів національного костюма, надаючи їм
особливої вишуканості.
У повсякденному житті дерево проникало в різні сфери, стаючи не тільки
художнім матеріалом, а й засобом функціональної прикраси. Дерев’яні ложки,
горнятка, елементи побуту – всі вони піддавалися декоративному оформленню,
надаючи повсякденним предметам особливого характеру і тим самим
перетворюючи їх на справжні витвори мистецтва.
Таким чином, дерев’яне мистецтво в середньовічній Україні не лише
функціонувало як унікальна мистецька мова, а й слугувало ключовим чинником
передачі та збереження культурної ідентичності. Від молитовних храмів до
побутових предметів, дерево стало частиною багатої культурної спадщини
середньовічної України.

11
ГЛАВА 3. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО НОВОГО
ЧАСУ
3.1. Відродження
Епоха Відродження, що охопила Європу в XIV-XVII століттях, принесла
великі зміни в культурне та мистецьке життя. Цей час характеризувався
воскресінням класичних ідей і науковим ренесансом, вплив якого пройшов крізь
континент, залишивши свій відбиток в українському мистецтві. Епоха Відродження
привнесла в мистецтво прагнення до гармонії, зближення з природою та поваги до
людської індивідуальності. Вона воскрешала ідеали античності, наголошуючи на
важливості освіти, розвитку науки і творчості. Цінності Відродження вплинули на
архітектуру, живопис і декоративні мистецтва.
Вплив Епохи Відродження в українському мистецтві проявився в архітектурі
та іконописі. Українські майстри адаптували принципи класичної архітектури,
втілюючи їх у будові церков і палаців. Прикладом може слугувати Звенигородська
церква в Чернігові з елементами ренесансної архітектури.
Архітектурні форми, такі як куполи та колони, асоціювалися з класичною
спадщиною. В іконописі з’явилися нові теми і стилі, а художники стали звертатися
до класичних мотивів, впроваджуючи їх у зображення святих і сцен з Біблії.
Живопис в Україні набув яскравості та виразності під впливом Відродження.
Майстри приділяли увагу деталям, створюючи картини, близькі до природи.
Декоративне мистецтво в українських садибах і палацах почало використовувати
мотиви рослинності, гармонійно поєднуючи їх з елементами ренесансної
орнаментики.
Таким чином, Епоха Відродження справила глибокий вплив на українське
мистецтво, привносячи в нього принципи гармонії та піднесення людини.
Українські художники сприйняли дух Відродження, адаптувавши його до своїх
традицій і створюючи твори, що відображають пишність та індивідуальність цієї
епохи.
3.2. Новий час
3.2.1. Бароко
Бароко, яке зародилося в Італії та Іспанії в середині XVI століття, визначало
українське мистецтво протягом XVI—XVIII століть. Літературне бароко поєднує
різнорідні елементи, відтворюючи гармонійне поєднання трагічного та комічного,
піднесеного та вульгарного. Українське бароко виникло на межі XVI—XVII століть
і розцвітало два віки, охоплюючи різні жанри, включаючи силабічний вірш та
духовні пісні. Творчість українських майстрів включала в себе філософську,
еротичну лірику, панегірики та інші форми. Бароковий театр в Україні також
12
розцвітає, представляючи світські та релігійні твори. Українське бароко було
важливим фактором гуманізації культури та внесло значний вклад у розвиток
літератури, використовуючи трагічні події та невдачі як теми для творів. Серед
видатних представників барокового напряму є Іван Вишенський та Мелетій
Смотрицький. Здобутки українського бароко включають в себе заглибленість у
внутрішній світ людини, гуманізм та розширення можливостей виразності в
літературі.
Церковна архітектура стала основним полем творчості в українському
мистецтві Бароко. Характерні риси цього стилю, такі як динамічні форми та
розкішний декор, втілилися у створенні безлічі церковних комплексів. Прикладом
є Києво-Печерська лавра, де куполи і фасади виражають барокову пишність.
Українські майстри бароко, такі як Іоанн Георг Пінзель, стали важливими
постатями цього періоду. Їхня творчість поєднувала в собі елегантність і динамізм,
створюючи унікальні храми, сповнені вишуканого орнаменту. Пінзель, наприклад,
залишив свій слід в історії української архітектури, спорудивши церкву святого
Юра у Львові.
Майстри жтвопису впроваджували барокові елементи в традиційні форми
іконопису, надаючи їм драматизму та насиченості. Яскраві кольори, динамічні
композиції та вишуканий декор стали характерними рисами іконостасів цього
періоду. Різьба по дереву та каменю набула нових форм, стаючи насиченою за
емоціями та деталізованою. Декор церковних інтер’єрів і релігійних предметів
почав включати барокові візерунки та елементи.
Епоха Бароко в українському мистецтві привнесла не тільки естетику та
вишуканість, а й емоційність, що стала частиною культурної спадщини. Вплив
цього стилю можна побачити в кожній деталі храмів, ікон, скульптур і
декоративних елементів, що формують унікальне обличчя українського мистецтва
Бароко.
3.2.2. Класицизм
Епоха Класицизму, що переважала в Європі в XVII-XVIII століттях, справила
значний вплив на українське мистецтво, яке зробило свій внесок у формування
культурного ландшафту того часу.
В архітектурі класицизм проявився в прагненні до гармонії, симетрії та
ясності форм. Примітним творінням стала Софіївська церква в Києві, створена
архітектором Бартоломео Растреллі в стилі класицизму. Її білосніжні фасади,
портики і колони відображають ідеали цієї епохи.
Художні твори українського класицизму наслідували античні зразки.
Героїчні сцени, портрети, міфологічні сюжети стали популярними мотивами. Павло

13
Соколов, видатний портретист і художник, створював твори, що поєднують
високий стиль та індивідуалізацію персонажів.
Класицизм у літературі знайшов своє відображення у творчості Івана
Котляревського. Його «Енеїда» являє собою адаптацію античного епосу під
українське середовище, поєднуючи класичні форми з національними мотивами.
Україна, перебуваючи під впливом Польщі та Австрії, інтенсивно переймала
культурні течії Західної Європи. Освічені верстви населення сприймали і
поширювали класичні ідеї, формуючи культурне обличчя регіону.
Класицизм справив помітний вплив на систему освіти і науки в Україні.
Відкриття Київського університету 1834 року, що пропагує класичні принципи,
стало символом прагнення до освіти на європейському рівні.
Класицизм справив сильний вплив на українське мистецтво, впроваджуючи
античні традиції та форми в культурну спадщину регіону. Синтез архітектури,
живопису, літератури та освіти став ключовим аспектом формування української
культури в контексті класицизму.
3.2.3. Романтизм та сентименталізм
Романтизм та сентименталізм, які охопили українське мистецтво в XIX
столітті, визначили нові канали вираження та національної самосвідомості.
Творчість Тараса Шевченка, визначеного багатьма рисами романтизму,
відзначається глибоким патріотизмом та прагненням до висловлення національного
духу. «Кобзар» став не тільки символом української літератури, але й активно
вплинув на формування національної ідентичності.
Сентименталізм виявився важливим елементом творчості Івана
Котляревського, який своїми «Енеїдою» та «Мосією» вперше звернувся до народної
творчості. Він створив унікальне поєднання гумору та сентименталізму,
акцентуючи увагу на національних традиціях та обрядах.
Культурний вплив романтизму та сентименталізму виявився в становленні
літературної мови та створенні національного епосу. Ці напрями вплинули на
формування літературної та художньої мови, розширюючи її емоційні та
стилістичні можливості.
Українське живописне мистецтво також відобразило романтичні тенденції.
Творчість Тараса Шевченка не тільки у поезії, але й у графіці, вражала своєрідністю
та емоційністю. Він створив серію ілюстрацій до «Кобзаря», які доповнили та
збагатили його слово.
Взаємодія романтизму та сентименталізму з українським мистецтвом активно
визначала його обличчя, зробивши акцент на важливих національних темах та
народних звичаях. Ці течії стали ключовими для вираження емоційності,
патріотизму та самобутності українського мистецтва в XIX столітті.
14
3.2.4. Академізм
У період академізму (XVIII-XIX століття) українська культура стикалася з
інтенсивними культурними взаємодіями з європейським контекстом, що
виявляються в кількох аспектах:
Європейські освітні стандарти та ідеї про сучасний прогрес стали важливими
елементами української освіти. Освічені українці здобували знання в європейських
навчальних закладах, що сприяло інтеграції української інтелігенції в
загальноєвропейський освітній простір. Українські художники й архітектори
впроваджували у свої твори академічні принципи, виражені в стилі бароко та
класицизму. Це давало їм змогу брати участь у європейських мистецьких течіях,
створюючи твори, які відповідали загальноєвропейським стандартам. Обмін
культурними цінностями між Україною та європейськими країнами став більш
інтенсивним. Українські майстри вчилися у європейських колег, а також робили
свій внесок у загальноєвропейську культурну спадщину.
Таким чином, українська культура в епоху академізму активно взаємодіяла з
європейським контекстом, що сприяло її інтеграції в загальноєвропейський
культурний простір і стало важливим етапом у формуванні культурного ландшафту
України.
3.2.5. Реалізм
У другій половині XIX століття українська література сильно відчула вплив
реалізму — напряму, що характеризується правдивим відображенням життя через
типізацію. Відзначившись національним колоритом, український реалізм зумів
поєднати типові риси з індивідуальністю. Такі письменники, як Тарас Шевченко,
Марко Вовчок, Панас Мирний та Іван Франко, вдало інтегрували українські реалії
у фрейм реалістичних зображень.
Український реалізм відрізнявся не лише типовим зображенням реальності, а
й глибоким аналізом внутрішнього світу героїв, підсиленою увагою до
етнографічних деталей та комізму. Історія реалізму в українській літературі
розпочалася з поезій Тараса Шевченка, хоча його твори також містили елементи
романтизму. Пізніше письменники, зокрема Панас Мирний та Марко Вовчок,
продовжили розвивати український реалізм у соціально-побутовій прозі.
Український реалізм відзначався раціоналізмом, аналізом соціальних
аспектів та високим рівнем типізації. Він виявився важливим етапом у
літературному розвитку, зберігаючи свою національну ідентичність у контексті
загальноєвропейських тенденцій.

15
3.2.6. Модернізм
У період з початку XX століття в українському мистецтві закріпилося поняття
«український авангард». До нього відносять художників, таких як Олександр
Богомазов, Анатолій Петрицький, Василь Єрмілов, Віктор Пальмов, Павло Ковжун
та інших. Однією з рис українського модернізму було натхнення народним
мистецтвом, помітне в «бойчукізмі». Також важливим джерелом впливу було
українське бароко, відображене у творчості Георгія Нарбута.
На український модернізм впливали західноєвропейські мистецькі тенденції,
які засвоювалися через прямі контакти. Багато українських художників, таких як
Вадим Меллер, Олександр Архипенко, Олександра Екстер, Давид Бурлюк, Софія
Левицька, Олександр Шевченко, Володимир Татлін та інші, жили або відвідували
Західну Європу.
Також український модернізм вирізнявся використанням яскравих кольорів і
особливим відчуттям текстури. Художниці, такі як Олександра Екстер і Соня
Делоне, зробили значний внесок у впровадження яскравих кольорів у західний
кубізм і сучасний дизайн.
У літературі український модернізм виник разом зі створенням львівської
групи «Молода муза», що поширювала ідею «чистого мистецтва». Журнал
«Українська хата», починаючи з 1909 року, став майданчиком для українських
модерністів, включно з теоретиком Миколою Вороним.
У сфері архітектури модернізм проявився через стилі конструктивізму і
бруталізму, наприклад, у Держпромі в Харкові та «Літаючій тарілці» в Києві. У
театрі модернізм відбився в постановках «Молодого театру», «Березиля» Леся
Курбаса, театру Михайличенка і театру «Захрава».
У кіно в 1920-х роках радянське кіно, включно з фільмами Олександра
Довженка, Дзиґи Вертова та експериментальними фільмами Євгена Слабченка у
Франції, відчували вплив модернізму. Однак у 1930-х роках радянська влада
репресувала модернізм у мистецтві, розглядаючи його як "формалізм" і
«буржуазний націоналізм».
У 1960-х роках в Україні відродився літературний рух «шістдесятників»,
спираючись на здобутки модерністів попередніх років.
3.2.7. Імпресіонізм
Українське мистецтво почало відчувати вплив імпресіонізму на початку XX
століття, коли цей напрям здобув популярність у Європі. Творці, такі як Марія
Приймаченко та Олександр Мурашко, були серед перших, хто експериментував із
світловим і кольоровим враженням на полотні. Роботи Приймаченко, зокрема,
відзначаються яскравими фарбами та відображенням народних мотивів, що стали
характерними для імпресіонізму.
16
 Одним із ключових аспектів впливу імпресіонізму було звернення до
новаторських технік. Мурашко, у своїх творах, використовував короткі, видимо
невпорядковані мазки, які надавали полотнам динамічності та свіжості. Такі
художні прийоми стали відмітною рисою імпресіоністичного підходу, який прагнув
відтворити миттєвість враження.
Українські письменники, взявши на озброєння принципи імпресіонізму,
намагалися відобразити світ через призму вражень та емоцій. Один із найвідоміших
представників – Михайло Коцюбинський. У його творах, таких як «Інтермеццо»,
відбивається неповторна гармонія вражень та барв, а музика мови стає яскравою
веселкою на літературному небі. Марко Черемшина, Ольга Кобилянська та Василь
Стефаник теж долучилися до цього руху. У їх творах виділяється прагнення до
переконливості вражень, які вони намагалися виразити через своєрідність мови та
символізм. Культурний вплив імпресіонізму також пов’язан із суспільними
змінами. Художники відображали новий етап розвитку українського суспільства,
віддаючи перевагу спонтанній, світлій та оптимістичній атмосфері.
3.2.8. Символізм
Символізм виник у Франції в 1870-1880-х роках і досяг найбільшого розвитку
на зламі XIX і XX століть, насамперед у самій Франції, а також у Німеччині, Бельгії
та Росії. Він справив значний вплив на українське мистецтво. Ця течія тягнула за
собою особливу естетику, звернення до символів, метафор і глибокого
внутрішнього світу.
Одним із видатних представників символізму в українському мистецтві був
Микола Куліш, поет і художник. Його вірші, як-от «Пісні про весну і кохання»,
насичені символами природи та духовного кохання. Ці роботи стали важливим
етапом у розвитку української поезії.
Живописець Микола Глущенко також зробив свій внесок у символістський
напрям. Його картини, як-от «Зимовий вечір» і «Весняні відгуки», відображають
символістську тенденцію у використанні кольору і форми для передачі емоційного
стану.
Культурний вплив символізму розширився на літературу. Ольга Кобилянська,
у своїх творах, включно з «Сонце зійшло», теж вдавалася до символів і метафор,
створюючи образи з глибоким підтекстом.
Символізм в українському мистецтві віддзеркалив тугу за втраченою ідилією,
прагнення духовної гармонії, що в контексті української історії було актуальним в
умовах соціокультурних змін і прагнень національної самобутності.
Цей напрям також взяв за основу український національний фольклор і
міфологію, що привнесло в мистецтво особливу українську відмітину. Символізм

17
став мостом між класичними традиціями та новими формами самовираження,
вносячи в українське мистецтво глибокий емоційний і духовний заряд.

18
ГЛАВА 4. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НОВІТНЬОГО ЧАСУ
Друга половина XX століття і початок XXI століття були періодом значних
соціокультурних змін для України, що відбилися в її культурі та мистецтві.
Відзначимо кілька ключових напрямів у розвитку української культури та
мистецтва в цей період:
4.1. Радянський період: 1945-1991 роки
Після Другої світової війни Україна увійшла до складу Радянського Союзу. У
цей період відбулися значні трансформації в культурній сфері. Державний контроль
і цензура вплинули на творчість. Художники та письменники стикалися з
обмеженнями у вираженні своїх ідей, але водночас, деякі з них, такі як поет Іван
Драч, знаходили способи передавання своїх ідей через алегорії та символи.
У 1960-ті роки в Радянському Союзі розпочалася «відлига» – період
тимчасового послаблення цензури та більш вільної атмосфери в культурі.
Шістдесятники, як-от Іван Дзюба та Михайло Осадчий, виступали за права людини
та свободу творчості. Художники та письменники почали експериментувати з
формою та змістом.
4.2. Національне відродження: 1991 рік і далі
З розпадом Радянського Союзу 1991 року Україна здобула незалежність. Цей
час став епохою національного відродження та розмаїття в культурі. Поети, такі як
Ліна Костенко, у своїх творах віддзеркалювали прагнення до свободи та української
ідентичності. Кінорежисер Сергій Лозниця, наприклад, став відомим своїми
фільмами, що висувають актуальні суспільні питання.
4.3. Сучасне мистецтво та нові медіа
В останні десятиліття українське мистецтво стало більш різноманітним та
експериментальним. Художники, такі як Софія Яблонська та Андрій Сакевич,
експериментують з новими формами мистецтва. Фотографія, відео та інсталяції
стали популярними засобами вираження ідей. Проекти, такі як театральний
фестиваль «Гогольфест» і фестиваль сучасного мистецтва «Кінохвиля», активно
просувають сучасні тенденції в мистецтві.
4.5. Культурні виклики та реакція на події 2014 року
Події Євромайдану і конфлікт на сході України 2014 року справили глибокий
вплив на українську культуру. Художники, письменники і музиканти стали
свідками і учасниками подій, відображаючи свої переживання у творах мистецтва.
Багато проектів фокусувалися на темах війни, національної ідентичності та
пошуках сенсу в складних часах.

19
 Художники, як-от Олесь Доній, створили роботи, в яких уособлювалися
страждання та надії, спричинені конфліктом. Літературні твори, такі як «Музей
геноциду» Оксани Забужко, глибоко аналізували історію та національну
самосвідомість. Музиканти, включно з гуртом «Океан Ельзи», стали голосами, що
поєднують суспільство в пошуку єдності та підтримки.
З появою війни і потоків біженців, тема громадянської відповідальності стала
центром багатьох проектів. Мистецькі інсталяції та соціокультурні ініціативи
порушували питання гуманізму, допомоги постраждалим і збереження культурної
спадщини в зоні конфлікту.
У відповідь на виклики часу створювалися проекти, як-от «Мистецький
Арсенал», що став майданчиком для обговорення соціокультурних тем і підтримки
творчої активності в умовах кризи. Українська культура стала частиною
національної ідентичності, формуючи образ України в очах світової спільноти.
4.6. Глобалізація і світове визнання
Сучасні українські художники та музиканти беруть активну участь у
глобальних культурних потоках. Контемпорарі-арт галереї, такі як
«ПінчукАртЦентр», стали майданчиками для взаємодії зі світовим мистецтвом.
З’явилися нові культурні проекти та освітні ініціативи, як-от «Izolyatsia» та
«Мистецька Збірка», що сприяють розвитку креативних галузей та формуванню
нового покоління творчих особистостей.
Українська культура та мистецтво продовжують еволюціонувати під впливом
різноманітних чинників, включно із соціальними та політичними змінами,
технологічним прогресом та взаємодією зі світовою спільнотою.

20
ПІДСУМОК
Таким чином, розвиток української культури ще з прадавніх часів відображує
різноманітні
В історії української культури закладено глибоке коріння, що сягає сивої
давнини, і на сучасному етапі вона продовжує розвиватися, перетворюючись під
впливом різноманітних історичних, соціальних і політичних чинників.
На початку 20 століття, в епоху модернізму, українська культура зіткнулася з
різними течіями та ідеями, що зробили свій внесок у мистецьку й літературну
спадщину. Імпресіонізм, символізм, модернізм – кожен із цих напрямів знайшов
своє відображення у творах українських художників і письменників, створюючи
унікальний культурний код.
Події 2014 року стали поворотним моментом для української культури, що
стала дзеркалом суспільних перетворень і викликів. Артисти і митці стали свідками
та учасниками історичних змін, відображаючи свої переживання в мистецтві. Війна
на сході, Євромайдан, пошук національної ідентичності – ці теми знайшли своє
втілення в живописі, літературі та музиці.
Українська культура не просто зберігає свої традиції, а й знаходить
інноваційні форми самовираження. Архаїчні елементи, як-от народне мистецтво та
бароко, інтегруються в сучасні твори, створюючи унікальну культурну спадщину.
Українська культура стає дедалі важливішою частиною світового культурного
контексту. Артисти, письменники та музиканти привносять унікальний погляд у
глобальне мистецтво – взаємодіють із творчою спільнотою світу та беруть участь в
інтернаціональних проектах.
Можна побачити, що сутність української культури закарбована в її здатності
адаптуватися, взаємодіяти з навколишнім світом і відображати дух часу. Майбутнє
культури будується на повазі до своєї спадщини та готовності до творчих
експериментів, які формують унікальне обличчя українського мистецтва в
глобальному контексті.

21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРИ
Літописання (П. П. Толочко) [Электроний ресурс] // Ізборник . – Режим
доступу: http://litopys.org.ua/istkult/ikult05.htm (дата звернення: 25.11.2023).
Історія України в історіях: Лекція 3. Київська держава. [Электроний ресурс] //
ZnoHistory. – Режим доступу: http://znohistory.ed-era.com/m1/l3 (дата звернення:
25.11.2023).
Шлях розвитку української культури в умовах радянської системи [Электроний
ресурс] // Studies by Magistr.ua . – Режим доступу: https://studies.in.ua/shpora-
culture/584-57-fenomen-ukr-radyanskoyi-kulturi.html (дата звернення: 25.11.2023).
Мистецтво незалежних: знакові художники, композитори, письменники
[Электроний ресурс] // Вечірній Київ . – Режим доступу:
https://vechirniy.kyiv.ua/news/24394/ (дата звернення: 25.11.2023).
Українське бароко — архітектура козаччини [Электроний ресурс] // Рідна Країна
. – Режим доступу: https://ridna.ua/2015/08/ukrajinske-baroko-arhitektura-
kozachchyny/ (дата звернення: 25.11.2023).
Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники,
найвизначніші набутки [Электроний ресурс] // УкрЛіб . – Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=10679 (дата звернення:
25.11.2023).
Історія України в історіях: Лекція 2. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
[Электроний ресурс] // ZnoHistory . – Режим доступу: http://znohistory.ed-
era.com/m1/l2 (дата звернення: 25.11.2023).
Вплив візантійської християнської культури на культурну традицію Київської
Русі. [Электроний ресурс] // StudFiles . – Режим доступу:
https://studfile.net/preview/2425016/page:7/ (дата звернення: 25.11.2023).
Візантійське художнє ремесло і Київська Русь [Электроний ресурс] // UkrArt
Story . – Режим доступу: https://ukrartstory.com.ua/tekst-statti-19/vizantijske-
xudozhnje-remeslo-i-kijivska-rus.html (дата звернення: 25.11.2023).
Вплив Візантійського та античного мистецтва на культуру й мистецтво
Київської Русі [Электроний ресурс] // SCRIBD . – Режим доступу:
https://www.scribd.com/document/643097486/вплив-Візантійського-та-
античного-мистецтва-на-культуру-й-мистецтво-Київської-Русі (дата звернення:
25.11.2023).
Культурні зв’язки Скандинавії і Київської Русі [Электроний ресурс] //
Spadok.org.us . – Режим доступу: https://spadok.org.ua/rus/kulturni-zv-yazky-
skandynavi-ta-ky-vsko-rusi (дата звернення: 25.11.2023).
22
Вплив античності на становлення української культури [Электроний ресурс] //
Історія української культури. Навчальний посібник . – Режим доступу:
https://uahistory.co/book/ukraine-culture-history-textbook-palm-2013/8.php (дата
звернення: 26.11.2023).
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ
XVI-XVIII СТ. [Электроний ресурс] // Видавництво Національного університету
«Острозька академія» . – Режим доступу:
https://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Kraliuk_Intelektualni%20tradycii%20u
krainsko-tjurkskogo%20pogranychchja.pdf (дата звернення: 26.11.2023).
Історичні передумови виникнення української культури [Электроний ресурс] //
Освіта.Ua . – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11074/ (дата
звернення: 26.11.2023).
Давня історія України[Электроний ресурс] // Музей становлення української
нації . – Режим доступу: https://www.museumsun.org/history/5/ (дата звернення:
26.11.2023).
Історія європейського мистецтва [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим
доступу:
https://ru.wikipedia.org/wiki/История_европейского_искусства#Искусство_постм
одернизма (дата звернення: 25.11.2023).
Софіївський собор (Київ) [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим
доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Софийский_собор_(Киев) (дата звернення:
26.11.2023).
Українська культура [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим доступу:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Украинская_культура#Культура_Руси (дата
звернення: 26.11.2023).
СТИЛІ ТА НАПРЯМКИ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ [Электроний
ресурс] // Art-Katalog . – Режим доступу: https://www.art-
katalog.com/ru/article/122 (дата звернення: 26.11.2023).
Реалізм в українській літературі другої половини XIX ст. - ОСОБЛИВОСТІ
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX ст. - Українська література другої половин ї
XIX ст?. [Электроний ресурс] // Ukrlit . – Режим доступу:
https://ukrlit.net/textbook/10klas_14/5.html (дата звернення: 26.11.2023).
Україна — від епохи Середньовіччя до Нового світу [Электроний ресурс] //
Ураїнська правда . – Режим доступу:
https://www.pravda.com.ua/articles/2015/05/16/7068075/ (дата звернення:
26.11.2023).

23
Хрещення України-Русі та його історико-культурне значення. [Электроний
ресурс] // Маньківська райдержадміністрація . – Режим доступу:
http://mankrda.gov.ua/informacijnij-rozdil/aktualnij-komentar/hreschennya-ukraini-
rusi-ta-jogo-istorikokulturne-znachennya/ (дата звернення: 26.11.2023).
Християнське мистецтво епохи середньовіччя [Электроний ресурс] // Філософія
і Релігієзнавство . – Режим доступу: https://tureligious.com.ua/khrystyianske-
mystetstvo-epokhy-serednovichchia/ (дата звернення: 26.11.2023).
Презентація «Музична культура. Фольклор. Київська держава. Сковорода»
[Электроний ресурс] // На Урок . – Режим доступу:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-muzichna-kultura-folklor-ki-vska-derzhava-
skovoroda-158439.html (дата звернення: 26.11.2023).
Пісенний фольклор і музичне мистецтво [Электроний ресурс] // Ізборник . –
Режим доступу: http://litopys.org.ua/istkult2/ikult218.htm (дата звернення:
26.11.2023).
Різьба по дереву в Київській Русі [Электроний ресурс] // Sovfarfor . – Режим
доступу: https://ukr.sovfarfor.com/dekorativno-prikladne-mistectvo/rzba-po-
derevu/268-rzba-po-derevu-v-kivskj-rus.html (дата звернення: 26.11.2023).
Архітектура середньовічної України [Электроний ресурс] // Культурна
спадщина України . – Режим доступу:
https://sites.google.com/view/magdalinovka/архітектура-середньовічної-україни
(дата звернення: 26.11.2023).
Українське відродження [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українське_Відродження (дата звернення:
26.11.2023).
Ренесанс в Україні [Электроний ресурс] // Ізборник . – Режим доступу:
http://litopys.org.ua/krypcult/krcult38.htm (дата звернення: 26.11.2023).
Українське бароко [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українське_бароко (дата звернення: 26.11.2023).
Українські пам’ятки класицизму. ШЕДЕВРИ КЛАСИЦИЗМУ В АРХІТЕКТУРІ
УКРАЇНИ [Электроний ресурс] // History . – Режим доступу:
https://uahistory.co/pidruchniki/art-8-class-2016-kondratova/26.php (дата
звернення: 26.11.2023).
Український романтизм 20-60-х років XIX століття [Электроний ресурс] //
УкрЛіб . – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=10681
(дата звернення: 26.11.2023).

24
Романтизм в українській музиці [Электроний ресурс] // Народний оглядач . –
Режим доступу: https://www.ar25.org/article/romantyzm-v-ukrayinskiy-
muzyci.html (дата звернення: 26.11.2023).
Український модернізм [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_модернізм (дата звернення:
26.11.2023).
Імпресіонізм в українському живописі доби модернізму: реґіональні особливості
[Электроний ресурс] // ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. Вип.
32 . – Режим доступу:
https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/32_new/6.pdf (дата
звернення: 26.11.2023).
Імпресіонізм в мистецтві і літературі [Электроний ресурс] // Освіта.Ua . – Режим
доступу: https://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/30362/ (дата звернення:
26.11.2023).
УКРАЇНСЬКИЙ СИМВОЛІЗМ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.:
ОНТОЛОГІЧНЕ Й ЕСТЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ [Электроний ресурс] // Науковий
вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації.
Випуск 26. . – Режим доступу:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/3956/1/УКРАЇНСЬКИЙ%20СИМВ
ОЛІЗМ%20КІНЦЯ%20ХІХ%20–%20ПОЧАТКУ%20ХХ%20ст..pdf (дата
звернення: 26.11.2023).
Українська культура XXI століття [Электроний ресурс] // Wikipedia.org . – Режим
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_культура_XXI_століття (дата
звернення: 26.11.2023).
Культура України ХХ – початку ХХІ століття. [Электроний ресурс] //
Medmuv.com . – Режим доступу:
https://medmuv.com/kafedra/internal/u_nurse/lectures_stud/медичні%20сестри/1%2
0курс/культурологія%20(і%20семестр)/08-
09%20Культура%20України%20ХХ%20–%20початку%20ХХІ%20ст.htm (дата
звернення: 26.11.2023).
Новітня українська культура. [Электроний ресурс] // StudFiles . – Режим доступу:
https://studfile.net/preview/5725693/page:6/ (дата звернення: 26.11.2023).
Найважливіші літературні події 2014 року в Україні [Электроний ресурс] //
Еспресо . – Режим доступу:
https://espreso.tv/article/2015/01/02/nayvazhlyvishi_literaturni_podiyi_2014_roku_v
_ukrayini (дата звернення: 26.11.2023).

25
Революція Гідності в мистецтві: які твори можуть залишитись “у вічності” і про
що вони розповідатимуть [Электроний ресурс] // Украънська правда . – Режим
доступу: https://life.pravda.com.ua/culture/2023/02/20/252941/ (дата звернення:
26.11.2023).
УКРАЇНА У СВІТОВИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ : ВИКЛИКИ І
ВІДПОВІДІ [Электроний ресурс] // Науковий вісник. Серія «Філософія». –
Харків: ХНПУ, 2015. – Вип.45 (частина І) . – Режим доступу:
https://core.ac.uk/download/pdf/229042214.pdf (дата звернення: 26.11.2023).
Українська культура у світі [Электроний ресурс] // Освіта.Ua . – Режим доступу:
https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10288/ (дата звернення: 26.11.2023).

26