Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Факультет інженерії машин споруд і технологій

Кафедра інжинірингу машинобудівельних технологій

Звіт
до практичної роботи №1
з дисципліни «Безпека життєдіяльності, основи охорони праці»
на тему:
«Теоретичні основи безпеки життєдіяльності»

Виконала ст. гр. СП-31

Гикава Вікторія
Прийняв к.т.н., доц.
Паньків В.Р.

Тернопіль 2023
 Мета: ознайомитись з загальним поняттям «Безпеки життєдіяльності» як
навчальної дисципліни, визначити її предмет і завдання

Порядок виконання завдання

1. Визначити предмет і завдання безпеки життєдіяльності.
2. Розглянути наукові основи, основні поняття і визначення БЖД.
3. Ознайомитись з сферами небезпеки як фактором рівня небезпеки.
4. Виконати практичне завдання. Темперамент людини: типологія та
діагностика. Розв’язати задачі.

Теоретичні відомості
Безпека життєдіяльності – це галузь наукових знань, що охоплює теорію
та практику захисту від небезпечних та шкідливих чинників в будь-якій сфері
діяльності. Дисципліна ставить собі за мету навчити людину розпізнавати і
оцінювати небезпеки, визначити шляхи надійного захисту, навички першої
допомоги та оперативної ліквідації наслідків.
У структурному відношенні курс складає:
1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
2. Природні основи безпеки життєдіяльності.
3. Безпеку життєдіяльності в умовах проживання.
4. Безпеку життєдіяльності в умовах виробництва.
5. Безпеку життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
Діяльність – це форма активного відношення людини до навколишнього
природного середовища, яке вона цілеспрямовано перетворює, це процес
створення людиною умов для свого існування та розвитку. Згідно законів фізики
в будь-яких системах чи середовищах існують прямі та зворотні зв’язки. Тому
діяльність необхідно розглядати не як односторонній вплив людини на
навколишнє середовище, а як складну взаємодію, що має зворотний зв'язок та
вплив на життєдіяльність.
Життєдіяльність – це складний біологічний процес, що відбувається в
організмі людини та дозволяє зберігати їй здоров’я і працездатність. Людина як
соціальний об’єкт має властивість адаптації. Адаптація людини має відповідну
межу та тривалість. Якщо негативний вплив засобів або предметів праці чи
чинників навколишнього середовища перевищує адаптаційну межу можуть
виникати ушкодження організму людини. Матеріальні чинники предметної
діяльності або оточуючого середовища можуть мати по відношенню до людини
різноманітну дію, бути нейтральними, призводити до безтравматичних подій, до
легких травм або ж спричинити фатальні наслідки.
Небезпека в будь-якій сфері діяльності має кількісну характеристику та
залежність від багатьох чинників, які постійно змінюються в часі. Одним з
найбільш характерних проявів небезпеки є ризик. Ризик дії чи ризик без дії в тій
чи іншій формі є наявним в 90% причин аварій та травм на виробництві.
Прикладом ризику як вчинку може бути те, що монтажник навмисно порушує
правила безпеки; працює без засобів захисту в надії, на те що все минеться. Існує
визначення, що небезпека – це обставини негативного характеру, які можуть
реалізуватися в небажану подію, а ризик – статистична частота ймовірності їх
виникнення, це кількісна характеристика небезпек. Проте ризикована поведінка
може бути виправданою тоді коли вона спрямована на досягнення суспільно
значимої мети. В решті випадків вона неприпустима. Неприпустимий ризик – це
бажання отримати насолоду від переживання небезпеки аби задовольнити своє
самолюбство. Характерною рисою осіб, здатних до такого ризику, є
перебільшення своїх можливостей.
З метою запобігання порушень правил безпеки предметну діяльність слід
організувати так, щоб у людини не було можливості вибору між небезпечним і
безпечним способом її виконання. Профілактичні заходи стосовно попередження
ризикової поведінки та порушення правил безпеки повинні включати два
головних напрямки. Перший напрямок – це технічні та організаційні заходи,
спрямовані на вдосконалення виробничого процесу, технологічного обладнання
та виключення будь-якого вибору (працювати з дотриманням чи порушенням
правил безпеки). Другий – вдосконалення виховної, пропагандистської та учбової
роботи, спрямованої на формування у працюючих адекватного світосприйняття, а
отже – зрілої, відповідальної поведінки.
 В таблиці 1 наведено величини ризику загибелі людей в Україні з різних
причин в умовах побуту порівняльні дані по США.
Таблиця 1. Ризик загибелі людини в Україні
№ Джерело небезпеки Ризик
п/ Україна США
п
1 Алкоголь 160×10-6
2 Автомобіль 148×10-6 300×10-6
3 Вбивства 138×10-6
4 Утоплення 99×10-6 30×10-6
5 Отруєння 95×10-6 10×10-6
6 Пожежа 26×10-6 40×10-6
7 Електричний струм 19×10-6 6×10-6
Загальний ризик 1420×10-6 600×10-6
Традиційно техніка безпеки, що є складовою частиною елементу безпеки
життєдіяльності, базується на засадах забезпечення абсолютної безпеки. Однак
така концепція неадекватна законам техносфери і, не зважаючи на гуманність, не
може бути прийнятою, тому що в наш час неможливо забезпечити нульовий
ризик в технічних системах
Ризик можна визначити ретроспективно з даних аналізу про нещасні
випадки, чи перспективно, шляхом врахування об’єктивних та суб’єктивних
передумов, виникнення його до того, як скоїлася подія. Неперспективне
визначення ризику має особливе значення у зв’язку з модернізацією або
перебудовою технічних систем.
Ризик визначаємо за формулою:
n
R= , де
N
n – кількість постраждалих;
N – середньорічна кількість осіб.
Оскільки забезпечення бажаного ідеалу про абсолютну безпеку не є
реальним, на кожний історичний період розвитку технічних систем необхідно
визначати оптимальне співвідношення між ризиком та реальними технічними та
економічними можливостями держави, що має надзвичайно важливе значення
для забезпечення безпеки життєдіяльності.
 Практичне завдання. Темперамент людини: типологія та діагностика

Визначити свій тип темпераменту за допомогою тест-опитування за

Остбергом.
Основна частина
1. Коли ви хотіли б вставати, якби були цілком вільні у виборі свого
розпорядку дня і керувалися при цьому виключно особистими бажаннями?
Бали Години
взимку влітку
5 5.00—6.45 4.00—5.45
4 6.46—8.15 5.46—7.15
3 8.16—10.45 7.16—9.45
2 10.46—12.00 9.46—11.00
1 12.01—13.00 11.01—12.00

2. Коли ви хотіли б лягати спати, і якби планували свій вечірній час цілком
вільно і керувалися при цьому винятково особистими бажаннями?
Бали Години
взимку влітку
5 20.00—20.45 21.00—21.45
4 20.46—-21.30 21.46—22.30
3 21.31—00.15 22.31—01.15
2 00.16—01.30 01.16—02.30
1 01.31—03.00 02.31—04.00

3. Чи необхідний вам будильник, коли ранком треба встати в точно

визначений час?
Бали
1 Без будильника не можу обійтися
2 Потреба в будильнику доволі велика
3 В окремих випадках потрібний
4 Зовсім не потрібний
 4. Якщо б вам довелося готуватися до іспитів в умовах суворо лімітованого
часу і використовувати для занять ніч (23—2 год.), чи продуктивно б ви
працювали?
Бали
1 Праця була б високоефективною
2 Праця була б достатньо ефективною
3 Була б деяка користь
4 Абсолютно марною. Я зовсім не міг би працювати

5. Чи легко ви встаєте вранці за звичайних умов?

Бали
1 Дуже важко
2 Доволі важко
3 Доволі легко
4 Дуже легко

6. Чи відчуваєте ви, що повністю пробудилися у перші півгодини після сну?

Бали
1 Дуже велика сонливість
2 Невелика сонливість
3 Доволі ясна голова
4 Повна ясність думок

7. Чи хочете ви їсти у перші півгодини після пробудження?

Бали
1 Апетиту зовсім немає
2 Апетит знижений
3 Доволі добрий апетит
4 Відмінний апетит

8. Коли б вам довелося готуватися до іспитів в умовах жорсткого ліміту часу і

використовувати для підготовки ранковий час (4—7 год.), наскільки
продуктивною була би ваша робота в цей час?
Бали
 1 Я зовсім не міг би працювати
2 Була б деяка користь
3 Праця була б достатньо ефективною
4 Праця була б високоефективною

9. Чи почуваєте ви фізичну втому у перші півгодини після сну?

Бали
1 Дуже велика млявість (майже до
повного знесилення)
2 Незначна млявість
3 Незначна бадьорість
4 Повна бадьорість

10. Якщо ви знаєте, що наступного дня ви не працюєте, коли ви ляжете

спати?
Бали
2 На 1—2 год. пізніше
3 Пізніше на 1 год. і менше
4 Не пізніше ніж звичайно

11. Чи легко ви засинаєте у звичайних умовах?

Бали
1 Дуже важко
2 Доволі важко
3 Доволі легко
4 Дуже легко

12. Ви вирішили зміцнити своє здоров'я за допомогою фізкультури.

Знайомий запропонував вам займатися разом по 1 год. два рази на тиждень. Для
вашого знайомого найкраще це робити від 7 до 8 години ранку. Чи є цей період
найкращим і для вас?
Бали
1 Мені було б дуже важко
2 Мені було б важко
 3 Я був би в доволі доброму стані
4 У цей час перебуваю у добрій формі

13. Якщо увечері ви почуваєте себе настільки втомленим, що повинні

лягти спати о:
Бали Години
1 2.01 — 3.00

2 00.46 — 2.00

3 22.16—00.45

4 21.01 — 22.15

5 20.00—21.00

14.При виконанні двогодинної роботи, яка вимагає від вас повної мобілізації
розумових сил, який із чотирьох запропонованих періодів ви вибрали б для цієї
роботи, коли б були повністю вільні в плануванні свого розпорядку дня і
керувалися тільки особистим бажанням?
Бали
8.00-10.00 6
11.00-13.00 4
15.00-17.00 2
19.00-21.00 0

15. Наскільки велика ваша втома до 23 години?

Бали
Дуже втомлююсь 5
Не дуже втомлююсь 3
Трохи втомлююсь 2
Зовсім не втомлююсь 0

16. З якоїсь причини вам довелося лягти спати на декілька годин пізніше
ніж звичайно. Наступного ранку немає необхідності вставати в певний час. Який
із чотирьох запропонованих варіантів вам найбільше підходить?
Бали
Прокинуся в певний час і більше не 4
 засну
Прокинуся в певний час і буду дрімати 3
Прокинуся в певний час і знову засну 2
Прокинусь пізніше ніж звичайно 1

17. Ви повинні чергувати вночі з 4 до 6 години. Наступний день у вас

вільний. Який із чотирьох запропонованих варіантів буде для вас найсприят-
ливішим?
Бали
Спати я буду тільки після нічного 1
чергування
Перед чергуванням я подрімаю, а після 2
чергування ляжу спати
Перед чергуванням я добре висплюсь, а 3
після чергування ще подрімаю
Я повністю висплюсь перед чергуванням 4

18. Ви повинні протягом 2 годин виконувати важку фізичну роботу. Який

час ви виберете для цього, якщо будете повністю вільні в плануванні свого
розпорядку дня і зможете керуватися виключно особистими бажаннями?
Бали
8.00 –10.00 4
11.00 – 13.00 3
15.00 – 17.00 2
19.00 – 21.00 1

19. Ви вирішили серйозно зайнятися спортом, ваш знайомий пропонує

тренуватися 2 рази на тиждень по 1 годині, найкращий час для нього — 22—23
год. Наскільки сприятливим був би цей час для вас?
Бали
Так, я був би у добрій формі 1
Мабуть, я був би в прийнятній формі 2
Трішки запізно, я був би в поганій формі 3
Ні, в цей час я зовсім не зміг би тренуватися 4
 20. О котрій годині ви прокидалися в дитинстві під час шкільних канікул,
коли час вставання не регламентувався?
Бали
5.00 — 6.45 5
6.46 — 7.45 4
7.46 — 9.45 3
9.46 — 10.45 2
10.46 — 12.00 1

21. Уявіть собі, що ви можете вільно вибирати свій робочий час.

Припустімо, ви маєте 5-годинний робочий день і ваша робота цікава і
задовольняє вас. Виберіть собі 5 безперервних годин, коли ефективність вашої
роботи була б найвищою.
Бали Години
1 00.01 – 5.00
5 5.01 – 8.00
4 8.01 – 10.00
3 10.01 – 16.00
2 16.01 – 21.00
1 21.01 – 24.00

22. У який час роботи ви повністю досягаєте “вершини” своєї трудової

діяльності?
Бали Години
1 00.01 – 4.00
5 4.01 – 8.00
4 8.01 – 9.00
3 9.01 – 14.00
2 14.01 – 17.00
1 17.01 – 24.00

23. До якого із типів, ранкового чи вечірнього, ви себе відносите?

Бали
 Тільки до ранкового 6
Більше до ранкового, ніж до вечірнього 4
Більше до вечірнього, ніж до ранкового 2
Більше до вечірнього, ніж до ранкового 0

Ваш тип Ви можете визначити за сумою балів:

Більше 92: чітко виражений ранковий тип
77-91: нечітко виражений ранковий тип
58 - 76: аритмічний тип
42 - 57: нечітко виражений вечірній тип
Менше 41: чітко виражений вечірній тип.

Висновок:
Підрахувавши отриману кількість балів, а саме 68, з’ясовано, що мій тип –
аритмічний. З чим, в принципі, я погоджуюсь.

Розв`язок задач:
Задача 1:
Щорічно в ДТП в середньому гине 95 осіб. Визначити ризик фатального
наслідку на рік, який обумовлений цими пригодами, якщо все населення складає
40 млн.
Ризик визначимо за формулою:
n
R= , де
N
n – кількість постраждалих = 95 (осіб);
N – середньорічна кількість осіб = 40*106 (осіб).
Тоді:
95 −6
R= 6
=2, 37∗10
40∗10

Отже, ризик травмуватися становить 2 , 37∗10−6.

Задача 2:
 Щорічно в країні внаслідок надзвичайних ситуацій неприродною смертю
гине 500 тис. чоловік. Беручи чисельність населення країни 40 млн. чоловік,
визначити ризик загибелі жителя країни від надзвичайних ситуацій.
По аналогії до попереднього завдання:
n = 500*103 (осіб);
N = 40*106 (осіб).
Тоді:
3
500∗10
R= 6
=0 , 0125
4 0∗10

Отже, ризик травмуватися становить 0,0125

Задача 3:
Визначити ризик загибелі від проживання та роботи в місті при загальній
численності 40 млн. чоловік, якщо щорічно гине з різних причин близько 5000
чол.
n = 5000 (осіб);
N = 40*106(осіб).
Тоді:
5000 −3
R= 6
=20
40∗10

Отже, ризик травмуватися становить 20−3

Задача 4:
Обчисліть ризик травмування людей зайнятих певним видом діяльності (в
розрахунку за рік), якщо середньорічна кількість осіб що займаються цією
діяльністю – 500, а за останні 5 років травми одержали 3 особи. Порівняйте
обчислений рівень ризику з нормативним (прийнятий на сьогоднішній день) у
світовій практиці.
n = 3 (осіб);
N = 500 (осіб);
 t = 5 (років).
Тоді:
1) Визначаємо ризик травмування:
3
R= =0 , 00 12
5 0 0∗5
2) Порівнюємо отриманий результат з величиною прийнятого ризику, який
визначений у світовій практиці і дорівнює 10-6 Для цього отриманий результат
ділимо на прийнятий ризик:
0 , 00 12
R= −6
=12 00 разів
10
Отже, ризик травмування людей більший за прийнятий у 1200 разів.

Загальний висновок:
За час виконання даної лабораторної роботи я ознайомилась з загальним
поняттям «Безпеки життєдіяльності» як навчальної дисципліни, її предметом і
завданням.

Контрольне запитання.
4: Розкрийте поняття ,,небезпека”, класифікація небезпек.
Небезпека – це потенційна загроза або ризик, які можуть призвести до
шкоди, травм чи інших негативних наслідків.
Класифікація небезпек:
1. Фізичні небезпеки.
2. Біологічні небезпеки.
3. Хімічні небезпеки.
4. Соціальні небезпеки.
5. Технічні небезпеки.

Рекомендована література.
1. Толок А.О., Крюковська О.А. Безпека життєдіяльності. Навчальний
посібник. – Дніпроджержинськ: ДДТУ, 2011. – 215 с.
 2. Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності. – К.: Каравела, 2005.
3. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Львів:
Манголія 2006, 2007. - 499 с.
4. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. - К.: ВД ,,Професіонал”, 2006.
- 560 с.
5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Методичні вказівки до
практичної роботи №1 з дисципліни «Безпека життєдіяльності, основи охорони
праці» / [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://dl.tntu.edu.ua/content.php?cid=357606
6. Тест-опитування за Остбергом [Електронний ресурс] Startpack: Режим
доступу: https://studfile.net/preview/5580725/page:29/