You are on page 1of 7

ХНЕУ ІМ. С.

КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

ТРЕНІНГОВА
РЕСУРСИ ПРАЦІВНИКА
РОБОТА #4

уміння оцінювати власні ресурси для


Компетентності, яких
забезпечення протидії негативним
набуває студент
наслідкам впливу небезпек.

4.1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Статистика аварій і катастроф людино-машинних систем свідчить


про неефективність існуючих методів забезпечення надійної діяльності
людини. При цьому основні проблеми забезпечення надійності
діяльності технічних систем пов’язані з людським чинником.
Людський чинник − це певні дії (або рішення) працівника, які він
реалізує спираючись на власні психофізіологічні, соціальні, біологічні та
інші характеристики і якості залежно від умов функціонування ергатичної
системи, що можуть мати різні (позитивні і негативні) наслідки
Проблему людського чинника визначають багато явищ і процесів,
однак їх можна поділити на дві основні групи:
внутрішні (пов’язані з фізіологічними, психологічними, духовними,
інтелектуальними і соціальними аспектами життєдіяльності людини);
зовнішні (чинники навколишнього середовища).
Серед цих двох груп найбільшу складність становлять внутрішні
чинники, що обумовлено складністю їхнього виявлення та оцінювання,
оскільки кожна людина – індивідуальність, прояви якої у різних
обставинах передбачити вкрай складно. Проте на цю проблему можна
поглянути через призму поняття "ресурси людини".
На сьогодні існують різні погляди на визначення цього поняття. З
позицій психології праці (Бодров В. О.), ресурси – це фізичні та духовні
можливості людини, мобілізація яких забезпечує виконання нею програм
і стратегій поведінки для попередження або купірування стресу.
Відповідно до цього, ресурси розподіляють на дві групи:
особистісні, до яких відносять психологічні, фізичні і професійні
здібності, якості і навички людини;
середовищні, які включають можливість одержати підтримку від
соціального оточення та матеріальне забезпечення людини.

1
ХНЕУ ІМ. С.КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

У рамках психології стресу (Водопянова Н. Є.) має місце таке


визначення ресурсів – внутрішні і зовнішні змінні, що сприяють
психологічній стійкості в стресогенних ситуаціях; це емоційні,
мотиваційно-вольові, когнітивні і поведінкові конструкти, які людина
актуалізує для адаптації до стресогенних трудових і життєвих ситуацій.
При цьому під стресогенними розуміють будь-які події, що викликають у
людини напружений стан.
З точки зору безпеки праці, має місце близьке за значенням
поняття – особистісний потенціал (ресурс) працівника, який визначає
ступінь розвитку професійно значущих якостей і властивостей
особистості, що забезпечують успішне виконання працівником трудових
завдань і ефективне рішення виробничих задач.
Поняття "ресурсиʺ містить і відома теорія збереження ресурсів
Хобфолла. Згідно цієї теорії ресурси – це все те, що є значущим для
людини і допомагає їй адаптуватися в складних життєвих ситуаціях. Це
визначення має суттєву перевагу порівняно з вищенаведеними – воно
охоплює різні аспекти життєдіяльності людини, що обумовлює
можливість одержання людиною різних видів ресурсів та їх
використання. Розглянемо класифікацію ресурсів людини згідно теорії
збереження ресурсів (рис. 4.1).

ЗОВНІШНІ РЕСУРСИ РЕСУРСИ


ЛЮДИНИ
СОЦІАЛЬНІ
(соціальні статуси (посада, звання ін.) і місце індивіда ВНУТРІШНІ
в системі соціальної стратифікації, які забезпечують РЕСУРСИ
доступ до решти ресурсів)

ОБ’ЄКТНІ ОСОБИСТІСНІ
(матеріальні цінності, які людина має в своєму (персональні
розпорядженні) характеристики,
такі як оптимізм,
знання,
ЕНЕРГЕТИЧНІ життєстійкість,
(час, гроші, можливості, обставини тощо) навички, тощо)

Рис. 4.1. Класифікація ресурсів людини за Хобфоллом

Спираючись на вищенаведені визначення, можна дати таке


визначення: ресурси працівника− це весь комплекс наявних у людини
матеріальних і нематеріальних, зовнішніх і внутрішніх засобів, що

2
ХНЕУ ІМ. С.КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

забезпечують виконання працівником трудових завдань у різних умовах


діяльності.
Важливою умовою ефективного розвитку працівника і забезпечення
безпеки є інвестування власних ресурсів. Інвестиції ресурсів створюють
умови для одержання людиною нових ресурсів і застосування наявних.
Таким чином, виникає так званий "кругообіг" ресурсів, від ефективності
перебігу якого залежить рівень безпеки людини. Проте у більшості
випадків людина інвестує свої ресурси, керуючись інтуїтивними
відчуттями, а не практичними знаннями, що обумовлює одержання як
позитивних результатів (примноження наявних і одержаннях нових
ресурсів), так і негативних (втрата ресурсів без можливості швидкого
відновлення). Саме негативні наслідки інвестування ресурсів є причиною
складних стресових станів у людини, що призводять до її помилкових дій
і, як наслідок, до виникнення небезпечних ситуацій. Негативні наслідки
інвестування ресурсів найчастіше виникають у трьох випадках:
незнання (або нерозуміння) власних ресурсів;
вузькоспрямоване інвестування (коли людина вкладає власні
ресурси у розвиток лише одного або кількох видів ресурсів);
помилкове оцінювання передбачуваних вкладень і майбутніх
результатів (людина вкладає більше ресурсів, ніж одержує або, навпаки,
людина інвестує мало, а отримує багато).
В усіх зазначених випадках виникає дисбаланс ресурсів, що
створює умови виникнення небезпечних ситуацій.
Дисбаланс ресурсів − це порушення співвідношення між одержанням
ресурсів і їх інвестуванням, що погіршує ефективність розвитку людини.
Для зниження імовірності виникнення ситуації "дисбалансу
ресурсів" необхідно навчати працівника управлінню власними
ресурсами.
Управління ресурсами − це найбільш доцільне використання
працівником наявних у нього ресурсів у відповідності з цілями
підприємства за умови збереження здоров’я.
Слід додати, що постійна трансформація вимог до персоналу,
підвищує ймовірність реалізації небезпечних ситуацій. У зв’язку із цим
формування в працівника навички управління власними ресурсами є
необхідною умовою для створення нових підходів до забезпечення
безпеки як працівника, так і підприємства. Ця навичка дозволяє
працівникові встановити, які саме ресурси необхідні йому для

3
ХНЕУ ІМ. С.КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

подальшого розвитку, які потребують активного застосування, а які


реалізації обох процесів одночасно.

4.2. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ЗАВДАННЯ 1: ОЦІНИТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕСТУ ІНДЕКС РЕСУРСНОСТІ.


ІНСТРУКЦІЯ. Використовуючи інтерактивну систему, яка
представлена за посиланням, оцінити індивідуальний індекс ресурсності.
Посилання на інтерактивний тест для оцінювання
індивідуального індексу ресурсності:
ТЕСТ "РЕСУРСИ ПРАЦІВНИКА"
УВАГА!!! Щоб перейти за посиланням потрібно натиснути клавішу
Ctrl і клацнути посилання.
ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 1:

ЗАВДАННЯ 2: ОЦІНИТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕСТУ РІВЕНЬ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ.


ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте твердження (табл. 4.1) і зробіть позначку у
клітинці, яка відповідає вашій думці.
Таблиця 4.1
Тест життєстійкість
Скоріш Скоріш Та
Твердження Ні
е ні е так к
1. Я часто не впевнений у своїх рішеннях 1
2. Іноді мені здається, що нікому немає до мене діла 1
3. Часто, навіть добре виспавшись, я насилу змушую
1
себе встати з ліжка
4. Я постійно зайнятий, і мені це подобається 1
5. Часто я віддаю перевагу "плисти за течією" 1
6. Я міняю свої плани залежно від обставин 1
7. Мене дратують події, через які я змушений
1
змінювати свій розпорядок дня
8. Непередбачені труднощі часом сильно стомлюють
1
мене
9. Я завжди контролюю ситуацію настільки, наскільки
1
це необхідно
10. Часом я так втомлююся, що вже ніщо не може 1

4
ХНЕУ ІМ. С.КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

зацікавити мене
11. Часом все, що я роблю, здається мені
1
непотрібним
12. Я намагаюся бути в курсі всього, що відбувається
1
навколо мене
13. Краще синиця в руках, ніж журавель у небі 1
14. Увечері я часто відчуваю себе абсолютно
1
розбитим
15. Я надаю перевагу ставити важкодоступні цілі і
1
досягати їх
16. Іноді мене лякають думки про майбутнє 1
17. Я завжди впевнений, що зможу втілити в життя
1
те, що задумав
18. Мені здається, що я не живу повним життям, а
1
тільки граю роль
19. Мені здається, якби в минулому у мене було
менше розчарувань і негараздів, мені було б зараз 1
легше жити на світі
20. Проблеми, що виникають часто здаються мені
1
нерозв’язними
21. Зазнавши поразки, я буду намагатися взяти
1
реванш
22. Я люблю знайомитися з новими людьми 1
23. Коли хто-небудь скаржиться, що життя нудне, це
1
означає, що він просто не вміє бачити цікаве
24. Мені завжди є чим зайнятися 1
25. Я завжди можу вплинути на результат того, що
1
відбувається навколо
26. Я часто шкодую про те, що вже зроблено 1
27. Якщо проблема вимагає великих зусиль, я
1
вважаю за краще відкласти її до кращих часів
28. Мені важко зближуватися з іншими людьми 1
29. Зазвичай, оточуючі слухають мене уважно 1
30. Якби я міг, я багато чого змінив би в минулому 1
31. Я досить часто відкладаю на завтра те, що важко
1
здійснити, або те, в чому я не впевнений
32. Мені здається, життя проходить повз мене 1
33. Мої мрії рідко збуваються 1
34. Несподіванки дарують мені інтерес до життя 1
35. Часом мені здається, що всі мої зусилля марні 1
36. Часом я мрію про спокійне розмірене життя 1
37. Мені не вистачає завзятості закінчити розпочате 1

5
ХНЕУ ІМ. С.КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

38. Буває, життя здається мені нудним і безбарвним 1


39. У мене немає можливості впливати на
1
несподівані проблеми
40. Навколишні мене недооцінюють 1
41. Зазвичай, я працюю із задоволенням 1
42. Іноді я відчуваю себе зайвим навіть в колі друзів 1
43. Буває, на мене навалюється стільки проблем, що
1
просто руки опускаються
44. Друзі поважають мене за завзятість і
1
непохитність
45. Я охоче беруся втілювати нові ідеї 1

КЛЮЧ. Для підрахунку балів, відповідям на прямі пункти


присвоюють бали від 0 до 3:
"Ні" – 0 балів.
"Скоріше ні" – 1 бал.
"Скоріше так" – 2 бали.
"Так" – 3 бали.
Відповідям на зворотні пункти присвоюють бали від 3 до 0:
"Ні" – 3 бали.
"Скоріше ні" – 2 бали.
"Скоріше так" – 1 бал.
"Так" – 0 балів.
Потім бали за окремими субшкалами (залученість, контроль і
прийняття ризику (табл. 4.2)) за прямими і зворотним пунктам
підсумовуються. Суми отримують по кожній субшкалі. Далі обчислюється
загальний бал життєстійкості – шляхом підсумовування даних за трьома
субшкалами (табл. 4.3).

Таблиця 4.2
Прямі і зворотні пункти
Прямі пункти Зворотні пункти

Залученість 4, 12, 22, 23, 24, 29, 41 2, 3, 10, 11, 14, 28, 32, 37, 38, 40, 42

Контроль 9, 15, 17, 21, 25, 44 1, 5, 6, 8, 16, 20, 27, 31, 35, 39, 43

Прийняття ризику 34,45 7, 13, 18, 19, 26, 30, 33, 36

6
ХНЕУ ІМ. С.КУЗНЕЦЯ Тренінг-курс «Основи охорони праці»

Таблиця 4.3
Результати
Залученість 35

Контроль 27

Прийняття ризику 13

Загальний бал життєстійкості 75

Порівняти одержані результати із нормативними значеннями


наведеними у табл. 4.4. Зробити висновок на підставі результатів
порівняння.
Таблиця 4.4
Нормативні значення
Прийняття
Життєстійкість Залученість Контроль
ризику
Низький рівень 61 і нижче 29 і нижче 21 і нижче 9 і нижче
Середній рівень 62 … 99 30 … 46 21 … 38 10 … 18
Високий рівень 100 і вище 47 і вище 39 і вище 19 і вище

ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 2:


Я маю середній рівень життєстійкості за усіма показниками

You might also like