Правда в фактах

Основи фактчекінгу

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

1. Опис заняття
- Тема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
- Мета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
- Очікуваний результат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
- Обладнання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
- Тривалість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
- Умовні позначення елементів заняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2.

2. Рекомендації вчителю
- Ролі вчителя/-ки під час проведення заняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- Ролі учня/-ці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- Підготовка до заняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

3. Структура заняття
- Складові заняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

4. Хід заняття
- Вступ. Звідки ми отримуємо інформацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
- Кейс 1. Всесвітня олімпіада з мемів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
- Кейс 2. Кульові блискавки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 – 6
- Факти, фейки та фактчекінг: чому це важливо? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 – 8
- Фейк: розпізнати та перевірити . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
- Кейс 3. Сміттєзвалище . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
- Анкета та корисні ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
- Підсумки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

1
ОПИС ЗАНЯТТЯ

Тема:
Правда в фактах. Основи фактчекінгу.

Мета:
ознайомити учнів з поняттям фейку та фактчекінгу, передумовами появи фейків та їх впливу
на сучасне сприйняття інформації, журналістику, політику. Навести приклади відомих фейків
та пояснити, наскільки важливо перевіряти правдивість інформації та не допускати поширен-
ня фейків. Надати вказівки щодо основ фактчекінгу та поділитись корисними інструментами.

Очікуваний результат:
учні розуміють, що таке фейк і можуть пояснити його суть. Вони знають як розпізнати
фейк та провести базовий фактчекінг. Учні знайомі з інструментами перевірки інформа-
ції та ресурсами, які займаються протидією поширення фейків.

Обладнання:
персональний комп’ютер, проектор, екран або великий телевізор, комп’ютерний файл
(презентація).

Тривалість:
45 хв

Громадянські компетентності:

Цінності Ставлення Навички Знання та розуміння

правда, відпові- громадянська базові навички знання та критичне

дальність за свої свідомість фактчекінгу, кри- розуміння мови і
слова тичне мислення комунікації;
знання та критичне
розуміння світу
(політики, юриспру-
денції, прав людини,
культури, культур,
релігії, історії, ЗМІ,
економіки, довкілля
та сталого розвитку)

Умовні позначення елементів уроку:

Слова вчителя
Дії вчителя

Використання наочності: аудіо, відео, фото, презентації, посилання, вправи.

2
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ

Цей план проведення шкільного заняття — орієнтовний. Це добірка, комплект методичних ма-
теріалів та рекомендацій. З їх допомогою кожен учитель, орієнтуючись на власні можливості,
особливості конкретного класу, рівень сформованості знань та досвід дітей, може побудувати
власне заняття, спираючись на матеріали, підготовлені автором ідеї, Олексієм Живорою, та
студією онлайн-освіти EdEra.

Ролі вчителя/-ки під час проведення заняття:

Експерт/-ка
Вчитель добре розуміється на темі заняття, передає слухачам знання та навички, охоче
відповідає на запитання та взаємодіє з учнями.

Посередник/-ця
Вчитель — не єдине джерело знань та інформації. Вчитель намагається створити умови, за
яких школярі можуть вільно спілкуватись (завдяки запропонованим вправам), обговорювати
власні думки та ідеї, аналізувати отриману інформацію. Вчитель сприяє активному обміну
думками в аудиторії та створенню зв’язків між запропонованими теоретичними знаннями
та досвідом учнів.

Ролі учнів/-иць під час проведення уроку:

Отримувачі/-ки інформації
Учні не тільки сприймають та запам’ятовують нову інформацію, але й можуть відтворити
та/або прокоментувати її суттєві складові.

Автор/-ка ідей
Учні долучаються до формування проблемних запитань, пропонують ідеї для розвитку теми
заняття, наводять нові факти та ситуації для обговорення.

Підготовка до заняття:

1) Скачати відео-інтерв’ю з Альоною Романюк щодо фейку про кульові блискавки;

2) Підготувати Анкету для виявлення фейків. Створіть власну гугл-анкету за зразком, який
міститься за посиланням — bit.ly/case_factcheck;

3) Завантажити Презентацію 1.

3
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Шкільне заняття «Правда в фактах. Основи фактчекінгу» є першим із двох занять на тему факт-
чекінгу. Воно розраховане на 45 хвилин та має ознайомити учнів із поняттям фейку та його
суттю, роз’яснити причини появи фейків та їхнє значення в інформаційному просторі. Це занят-
тя повинне дати учням знання, необхідні для участі в грі з медіаграмотності на наступному
уроці.

Складові заняття:

1. Вступ. Звідки ми отримуємо інформацію

2. Кейс 1. Всесвітня олімпіада з мемів

3. Кейс 2. Кульові блискавки

4. Факти, фейки та фактчекінг:

чому це важливо?
5. Фейк: розпізнати та перевірити

6. Кейс 3. Сміттєзвалище

7. Анкета та
корисні ресурси

8. Підсумки

3 3 6 15 3 7 3 5
хв хв хв хв хв хв хв хв

4
ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступ. Звідки ми отримуємо інформацію? (3 хв)

Добрий день!
Сьогодні ми поговоримо про інформацію. Розпочнемо з простого запитання: звідки ми її отри-
муємо?

Запишіть відповіді на дошці. Наприклад: Інтернет, соціальні мережі, онлайн-видання, газети, радіо.

Гаразд, дякую! Тепер подумаємо, яке з цих джерел інформації основне? Проголосуймо: я послі-
довно зачитуватиму джерела, які ви назвали. А ви піднімайте руки, якщо для вас воно — одне з
основних. Домовимось, що проголосувати можна не більше як три рази.

Зачитайте відповіді учнів з дошки. Відповідно до підсумків голосування, позначте найпопулярні-

ші джерела інформації цифрами 1, 2 і 3.

Отже, інформацію можна отримувати з різних джерел. І, зокрема, з Фейсбук.

Кейс 1. Всесвітня олімпіада з мемів (3 хв)

До речі. Ви чули, що недавно українець переміг на всесвітній олімпіаді з мемів у місті Горішні
Плавні? Меми – це оті смішні й не дуже картинки, стікери, відео. Думаю, ви в курсі, що це.

Однак дивно, що про цю перемогу не писали в звичайних новинах, а переможця не запрошували

на телебачення. Хоча олімпіада з мемів — це доволі екзотично, чи не так? Зате Фейсбук виручив!
Там ця новина набрала більше 20 тисяч поширень, чи, як кажуть, репостів. І це всього за кілька
днів. Тільки уявіть, згодом цифра зросла до 80 тисяч! Слайд 2.

І ніхто з тих, хто поширював новину, не здогадався, що це брехня! Виявилося, що цей фейк ви-
гадав українець Олександр Лінник. Однак новина встигла набрати шаленої популярності.
Напевно, людям, які її поширювали, було неприємно.

Кейс 2. Кульові блискавки (6 хв)

А можливо, хтось чув про Всесвітню організацію управління океану та атмосфери? А про NASA?
Хтось знає що означає абревіатура «NASA»? А без Google? Жартую.

NASA — це National Aeronautics and Space Administration або Національне управління з аеронавти-
ки і дослідження космічного простору. Це незалежне агентство уряду США, що займається
дослідженнями в галузі аеронавтики й космічних польотів.

Як гадаєте, чи існує NASA Ukraine – український підрозділ NASA? Запитайте в учнів.

Зараз я розповім про ще один, трохи свіжіший фейк. Цю новину поширили численні ЗМІ в серпні
2018 року. Погляньте на слайді. Слайд 3.

Цей фейк — експеримент журналістки Альони Романюк. Вона вигадала інформацію, що півден-
ним та східним регіонам України загрожує навала кульових блискавок, і розіслала її новинним

5
ХІД ЗАНЯТТЯ

агентствам. Давайте переглянемо інтерв’ю з Альоною та дізнаємося більше.

Увімкніть відео-інтерв’ю з авторкою цього фейку за посиланням bit.ly/thunder_fake

або завантажте його з архіву.

Які ваші враження від переглянутого? Як гадаєте, чому цю історію переповіло так багато
інтернет-видань? Запитайте учнів.

Як думаєте, що спільного між фейками про меми та блискавки? Поспілкуйтеся з учнями.

Факти, фейки та фактчекінг: чому це важливо? (15 хв)

Фейки про меми та кульові блискавки, які ми обговорювали, — штучні. Їх створили спеціально,
щоб «підловити» медіа та простих людей на поширенні неправдивої інформації. Та в Інтернеті,
медіа та інших джерелах повсякчас публікуються тисячі й мільйони фейків — і це не експеримент.
За фейками стоять реальні люди чи навіть організації, які діють із певною метою.

Спробуємо розібратися, як це працює. Перш за все, визначимо, що ж таке факт, а що — думка.

Слайд 4.

Факт – це певна подія. Те, що дійсно сталося й може бути об’єктивно доведено, підтверджено.

Думка або судження – це те, що хтось думає або в що вірить. Це може бути підкріплено факта-
ми, або ні. Доволі просто, чи не так? Тоді рухаємося далі!

Тепер поговоримо про інформацію.

Інформація – це різні повідомлення та думки, твори, надані іншими людьми або мас-медіа.
Інформація буває різною. Як гадаєте, якою саме? Запитайте учнів.

Дякую! Отже, бувають різні види інформації.

Слайд 5. Пропоную обговорити ті, які ви бачите на слайді:

- правдива;
- неправдива.

Правдива або достовірна інформація відповідає дійсності та підтверджена фактами.

Неправдива або недостовірна інформація не відповідає дійсності, викривляє реальність, може
містити відомості про події та явища, яких не існувало взагалі.

Навіщо люди розповсюджують неправдиву інформацію? Задля багатьох цілей. Наприклад, щоб
обдурити, заробити грошей, схилити до голосування за або проти певних кандидатів.

Неправдиву інформацію ще називають фейком. У 2017 році шотландське видавництво «Collins»

визнало словосполучення «fake news» (фейкові новини) фразою року. За їх визначенням,
fake news — це спотворена, часто сенсаційна інформація, розповсюджена під виглядом новин.

Зараз я зачитаю кілька новин, а ви спробуйте вгадати, чи вони правдиві.

Послідовно зачитайте кожну новину. Вислухайте декілька відповідей щодо кожної, а після
вкажіть правильну відповідь.

6
ХІД ЗАНЯТТЯ

Слайд 6. Станція метро Арсенальна в Києві — найглибша у світі. (Ні, найглибша знаходиться в
Північній Кореї, ст. м. Арсенальна на другому місці)
Слайд 7. Порошенко заявив, що молитва впливає на реформи в Україні (Так)
Слайд 8. Серіал «Комісар Рекс» знімали у Львові. (Ні)
Слайд 9. Українська — друга наймелодійніша мова в світі. (Ні)
Слайд 10. Аеропорт Орлі в Парижі названий так на честь Пилипа Орлика. (Ні, аеропорт названо
іменем комуни Орлі, де він і розташований. Комуну названо на честь римського роду Авреліїв,
що володіли тут віллою)
Слайд 11. Через пенсійну реформу кількість пенсіонерів в Україні скоротиться з 12 до 5 млн
людей. (Ні)

Тепер поговоримо детальніше про факти.

Ми вже говорили, що факти – це певні події. Факт дозволяє зрозуміти, що, коли, де і як трапило-
ся. Щоб не вестися на новини про кульові блискавки, факти потрібно перевіряти. Для цього
навіть є спеціальне слово — фактчекінг. Слайд 12. Фактчекінг — це перевірка достовірності
тверджень чи заяв.

Існує багато видів фактів. Зокрема, імена, номери, дати, назви. Давайте дізнаємося, у яких видах
фактів люди найчастіше помиляються. Слайд 13. Перш за все, це імена та назви установ. Також
припускаються помилок під час приписування або формулювання цитат.

Факти достовірні настільки, наскільки надійні їхні джерела. Джерело інформації — це своєрідний
«постачальник» інформації, те, що її надає. Існують два основних типи джерел: первинні та вто-
ринні. Слайд 14.

Первинні джерела — це інформація, про яку дізнаються вперше. Її можуть надати розповіді лю-
дей, власні дослідження, особисті спостереження. Вторинні джерела — це вже опублікована,
інтерпретована інформація. Її можна знайти в газетних і журнальних статтях, а також книгах.

Фейки не підкріплюються фактичною інформацією, і на це потрібно звертати увагу.

Зокрема, один із найефективніших механізмів поширення фейків — кругове повідомлення або

фальшиве підтвердження.Слайд 15. Це ситуація, коли інформаційне повідомлення надходить
нібито з кількох незалежних джерел. Але насправді джерело одне.

Наприклад, спочатку видання 1 публікує новину. Потім видання 2 поширює цю новину, а після
цього видання 1 посилається на видання 2 як на джерело інформації. Отже, можемо зробити
висновок, що ця новина — фейкова, адже її не підкріплюють факти з перевірених джерел.

Поки все зрозуміло? Чи є запитання? Поспілкуйтеся з учнями.

Ми зрозуміли, що фейки — це погано. Однак чому люди довіряють фейковим новинам? Хто
небудь чув про ефект ілюзії правди? Запитайте учнів.

Слайд 16.

У 1977 році група вчених з університетів Темпл та Вілланова виявили, що люди схильні вважати
інформацію правдивою, якщо до цього вже кілька разів її чули. Це явище назвали ефектом ілю-
зії правди. А саме дослідження класифікують як одне з перших, що досліджує поширення фей-

7
ХІД ЗАНЯТТЯ

кових новин з точки зору психології. Сьогодні ефект ілюзії правди часто використовують під час
виборів, у рекламі, медіа та політичній пропаганді.

Пам’ятаєте минулі вибори в США? Хто переміг? Запитайте учнів. Правильно, Дональд Трамп.

Ці вибори привернули увагу вчених до явища фейкових новин. Вчені проаналізували заголовки
новин, які тоді активно поширювали. Виявилося, що фейкові новини розповсюджуються краще,
якщо про них попередньо згадували. Тобто, чим більше інформаційного шуму навколо одного
фейку, тим вища ймовірність, що люди в це повірять.

Чим ще небезпечні фейкові новини? З їх допомогою можна фабрикувати або підробляти спогади.

У 2010 році видавництво Slate вигадало 3 події, які нібито трапились у США. Зокрема, журна-
лісти створили фейкові зображення за допомогою фотомонтажу. Потім видання запитало в чи-
тачів, чи пам'ятають вони такі події. Виявилося, що лише 1 з 3-х подій розпізнавалась як непра-
вдива, а 21% опитаних сказали, що пам’ятають ці події.

Крім цього, фейки дуже швидко поширюються — у 6 разів швидше! Це було темою дослідження,
яке вийшло в журналі Science у березні 2018 року.

Як бачимо, фейкові історії подобаються користувачам, тому їх і поширюють. Адже така інформа-
ція виглядає незвично та цікаво.

Фейк: розпізнати та перевірити (3 хв)

Як бачимо, фейки зустрічаються на кожному кроці. Маємо для вас кілька порад як не стати
їхньою жертвою.
Ноа Тавлін у відео «Як розповсюджуються неправдиві новини» на платформі TED Ed сформулю-
вав три короткі правила. Слайд 17.

1. Уникати сенсаційних новин.

2. Шукати критику підозрілої інформації.
3. Шукати первинне джерело новини.

Українська медіа-експертка Ярина Ключковська дає дві поради:

1. Не лайкайте, якщо не прочитали матеріал.

2. Не поширюйте інформацію в соціальних мережах, якщо вона виглядає сумнівно.

Ось кілька порад, якщо ви опублікували чужий фейковий контент. Слайд 18.

1. НЕ видаляйте одразу
2. Знайдіть причину, правду
3. Сформулюйте позицію й подачу
4. Детально опишіть проблему
5. Адекватно вибачтеся
6. Мінімізуйте критику

Насамкінець, розглянемо ще один фейк.

8
ХІД ЗАНЯТТЯ

Кейс 3. Сміттєзвалище (7 хв)

Нещодавно ряд телеканалів оприлюднив інформацію, що 7% території України зайнято сміттє-
звалищами. Варто зауважити, що 7% території України — це 43 тис. кв. км або більше, ніж
Черкаська та Хмельницька області, разом узяті. Телебачення Торонто оперативно відреагувало
на цей фейк. Давайте поглянемо, що з цього вийшло.

Увімкніть та перегляньте відео-фактчек від Телебачення Торонто bit.ly/2P1RA9g

Що скажете? Обговоріть відео з учнями.

Анкета та корисні ресурси (3 хв)

Ваше домашнє завдання буде доволі незвичним. Потрібно активно користуватися Інтернетом,
зокрема, соціальними мережами. Все як ви любите, тільки цього разу з користю :) Також можна
дивитися телевізор, слухати радіо, читати газети й журнали.

Отож, на дошці ви бачите посилання. Запишіть посилання на анкету, яку ви підготували. За ним
ви знайдете Анкету для виявлення фейків.

Заповнюйте її щоразу, коли вам трапляється інформація, яка має ознаки неправдивості, фейку.
Вкажіть джерело інформації та автора чи авторку новини, заголовок і дату, а також короткий
зміст. Після цього оберіть ознаку з переліку або самостійно зазначте, що викликає у вас сумніви.

Також хочу поділитися корисними ресурсами, де перевіряють правдивість інформації. Слайд 19.

Підсумки (5 хв)
Сьогодні ми говорили про інформацію, факти, фейки, а також фактчекінг. Я розповів/-ла вам про
корисні інструменти для виявлення фейків та їх перевірки.

Поспілкуйтеся з дітьми про те, як вони сприймають фейки та чи вважають, що отримали важлив
інформацію. Поставте деякі з запитань, що перераховані нижче.

Назвіть найцікавіший факт цього заняття, про який ви не здогадувалися раніше. Чи ви впевнені,
що це факт?
Як ці знання можуть допомогти вам у повсякденному житті?
Чи розкажете ви про фейки та фактчекінг своїм друзям, батькам, знайомим?
Який висновок про фейкові новини ви сьогодні зробили?
Чи вбачаєте ви в цьому проблему?
Чи потрібно вчитися навичкам критичного мислення та перевірки фактів? Чому?

На наступному уроці ми перейдемо від теорії до практики — зіграємо в команду гру з медіагра-
мотності. А поки що готуйтеся: розпізнавайте фейки у вашій стрічці новин і записуйте інформа-
цію про них в Анкету.

Дякую і до зустрічі!