ПРАКТИКУМ друк

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА
ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І МАРКЕТИНГУ
ЛЬВІВ–2020
Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Навчально-наукового
інституту підприємництва та перспективних технологій Національного
університету «Львівська політехніка» (протокол №5 від 24 червня 2020 р.).
Економічна теорія: Практикум для студентів / Укладач І.В. Ангелко. –

Львів: Видавничий відділ Навчально-наукового Інституту підприємництва та
перспективних технологій, 2020. – 80 с.
Укладач: Ангелко І.В., канд. екон. наук, ст. викладач
Відповідальний
за випуск: Ангелко І.В., канд. екон. наук,
ст. викладач кафедри економіки і маркетингу
Рецензенти: Ватаманюк О.З. – докт. екон. наук, професор

кафедри економічної теорії Львівського
національного університету імені Івана Франка
Лех Г.А. – доцент кафедри економічної теорії
Національного лісотехнічного університету
України, к.е.н., доцент
Попадинець Н.М. – старший науковий
співробітник відділу регіональної економічної
політики ДУ «Інститут регіональних досліджень
імені М.І. Долішнього НАН України», к.е.н.
Оригінал-макет підготовлено у видавничому відділі

Навчально-наукового інституту підприємництва та перспективних технологій
Національного університету «Львівська політехніка»
© І.В. Ангелко, 2020

© Інститут підприємництва та
перспективних технологій при НУ
«ЛП», 2020
2
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………. 5
Тема 1. Економічна теорія як наука: основні завдання, функції та
категорії. Процес суспільного виробництва ……………………...…………. 6
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 6
Контрольні запитання …………….…………………………………………….... 9
Тестові завдання ….……………………………………………………………..... 10
Практичні завдання …………..………………………………………………….. 14
Тема 2. Теорія товарного виробництва. Товар і гроші …………………….. 16
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 16
Практичні завдання …………...………………………………………………….. 26
Задачі ……………………………………………………………………………… 27
Тема 3. Ринкова система в організації суспільного виробництва. Попит
та пропозиція ……………………………………………………………. 28
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 28
Задачі ……………………………………………………………………………… 41
Тема 4. Національна економіка: цілі і результати. Показники розвитку
національної економіки. Система національних рахунків ………………... 42
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 42
Задачі ……………………………………………………………………………… 51
Тема 5. Ринок праці і заробітна плата ………………………………………... 53
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 53
Задачі ……………………………………………………………………………… 62
Тема. 6. Кон’юнктурні коливання економіки та економічне зростання … 63
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 63
Задачі ……………………………………………………………………………… 72
Тема. 7. Роль держави в ринковій економіці. Економічна політика та
основні закономірності розвитку світового господарства ………………… 73
Ключові поняття ………………………………………………………………...... 73
3
Рекомендована література ……………………………………………………... 80
Вступ
Проведення практичних занять з дисципліни «Економічна теорія» є

необхідними для закріплення та засвоєння теоретичного матеріалу з основ
економічної теорії.
Основне завдання практикуму з дисципліни «Економічна теорія» – допомога
студентам у практичному застосуванні теоретичного матеріалу визначальних
4
категорій економічної теорії, закріплення теоретичних положень, озброєння
студентів універсальним інструментарієм з питань економіки як науки.
Практикум є доцільним для використання в процесі аудиторного та
самостійного вивчення і опрацювання тем з дисципліни «Економічна теорія». Для
з’ясування рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу до кожної теми
подано перелік ключових понять, контрольних запитань та тестових завдань.
Також пропонуються практичні (творчі) завдання (на встановлення правильності
тверджень (так/ні), визначення відповідностей) та задачі для демонстрації
прикладного значення отриманих теоретичних знань.
Практикум охоплює 7 тем змісту навчальної програми курсу «Економічна
теорія», а саме: «Економічна теорія як наука: основні завдання, функції та
категорії. Процес суспільного виробництва», «Теорія товарного виробництва.
Товар і гроші», «Ринкова система в організації суспільного виробництва. Попит та
пропозиція», «Національна економіка: цілі і результати. Показники розвитку
національної економіки. Система національних рахунків», «Ринок праці і
заробітна плата», «Кон’юнктурні коливання економіки та економічне зростання»,
«Роль держави в ринковій економіці. Економічна політика та основні
закономірності розвитку світового господарства».
Під час підготовки практикуму використано такі джерела: Економічна теорія:
Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича; Київ. нац. ун-т ім. Т.
Шевченка. – 9-те вид., доповн. – К.: Знання, 2014. – 710 с.; Економічна теорія:
підручник / В.Д. Лагутін, Ю.М. Уманців, Т.А. Щербакова та ін.; за заг. ред. В.Д.
Лагутіна. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017. – 608 с.; Економічна теорія /
Під редакцією Предборського В.А. – К.: Кондор, 2003. – 492 с.; Економічна
теорія: макро- і мікроекономіка: Навч. посіб. / З.Г. Ватаманюк. – К.: Вид. дім
«Альтернативи», 2001. – 606 c.; Основи економічної теорії: Підручник / За заг.
ред. д-ра екон. наук, проф. Л.С. Шевченко. – Х.: Право, 2008. – 448 с.;
Національна економіка: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, А.Ю. Васіна, Т.Л. Желюк,
Т.М. Попович; за ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання, 2011. – 463 с.
Тема 1. Економічна теорія як наука: основні завдання, функції та категорії.

Процес суспільного виробництва
☝Ключові поняття
Економіка – це:
1) народне господарство певної країни, групи країн або всього світу;
5
2) сфера господарської діяльності людини, у якій створюються, розподіляються і
споживаються життєві блага;
3) економічна наука, що вивчає різноманітні господарські явища і процеси, які
відбуваються в суспільстві;
4) сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу,
обміну і споживання продукції, що утворюють певну економічну систему.
Економічна система – це сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином
упорядкованих елементів, що утворюють певну цілісність та визначають спосіб
організації господарської життєдіяльності суспільства.
Найважливіші ознаки економічної системи
Що виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти?
Потреба – це відчуття нестачі чогось суттєвого, що необхідне для

підтримання життєдіяльності та розвитку людської особистості та суспільства
загалом.
Вторинні Духовні Творчість, самореалізація,

(набуті) потреби саморозвиток
потреби
Престижні Статус, визнання, повага
потреби
Спілкування, турбота,
Соціальні прив’язаність, увага
потреби
Безпека, стабільність,
Екзистенційні потреби гарантії зайнятості
Первинні
потреби Фізіологічні потреби Їжа, житло одяг
Модель ієрархії людських потреб А. Маслоу

Інтерес – форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її
задоволення.
Економічні інтереси – усвідомлене прагнення суб’єктів господарювання до
задоволення економічних потреб, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої
господарської діяльності.
Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини.
Благо – це будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє
людську потребу.
6
Потреба Інтерес Мотив Дія
Результат (задоволення потреби, часткове задоволення,

відсутність задоволення)
Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку

економічних систем, діяльність економічних суб’єктів, спрямовану на ефективне
господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх
безмежних потреб.
Структура загальної економічної теорії
Основи
економічної Мікро- Мезо- Макро- Мега-
теорії економіка економіка економіка економіка
(політекономія)
Функції економічної теорії
Пізнавальна
(евристична, Методологічна Практична Прогностична Виховна
теоретична)
Метод економічної теорії – це сукупність прийомів, засобів і принципів, за

допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку
економічних систем.
Економічні категорії – абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в
узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних господарських явищ і
процесів (наприклад: економіка, товар, капітал, виробництво, ринок, попит,
споживання, заробітна плата, робоча сила та ін.).
Економічні закони – відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно
повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності
господарських явищ і процесів.
Економічні принципи – теоретичні узагальнення, що містять допущення,
усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.
7
Суспільне виробництво – це сукупна організована діяльність людей із
еретворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних та
нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
Форми суспільного виробництва
Натуральне виробництво Товарне виробництво
Сфери суспільного виробництва
Матеріальне виробництво – Нематеріальне виробництво –

сукупність галузей і сфер, що сукупність галузей і сфер, що
виробляють матеріально-речові блага та виробляють нематеріальні блага та
надають матеріальні послуги: нематеріальні послуги, які
промисловість, сільське і лісове задовольняють духовні і соціальні
господарство, будівництво, особисте, потреби людей: охорона здоров’я,
ремісниче господарство, транспорт, освіта, культура, мистецтво, спорт,
зв’язок, торгівля (в частині туризм, духовне виробництво тощо
обслуговування процесу виробництва)
та ін.
Основні елементи процесу виробництва
Праця Предмети праці Засоби праці
Засоби виробництва
Праця – це свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення

тих чи інших благ з метою задоволення потреб.
Предмети праці – всі речовини природи, на які спрямована праця людини і
які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.
Засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети
праці.
Засоби виробництва – сукупність предметів та засобів праці.
Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються
для виробництва матеріальних і духовних благ: земля, праця, капітал,
підприємницькі здібності, наука, інформація, екологія.
Ресурси виробництва – сукупність природних, капітальних і людських сил,
які потенційно можуть бути використані в процесі виробництва.
8
Продуктивні сили – це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми
фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів
організації та управління виробництвом, що забезпечують створення
матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.
？ Контрольні запитання
1. Дайте визначення поняття «економіка».
2. Назвіть та охарактеризуйте основні ознаки економічної системи.
3. Що таке потреба? Які види потреб Вам відомі?
4. Поясніть характер походження потреб. Які фактори впливають на їх зміст?
5. Що таке первинні потреби, яке значення вони мають у житті людини?
6. Що таке інтерес, як він виникає і на чому ґрунтується?
7. Яка відмінність між економічною потребою та інтересом? Назвіть суб’єктів та
об’єкти економічних інтересів.
8. Визначте роль потреб та інтересів як джерела активності економічних
суб’єктів.
9. Розкрийте зміст економічної теорії як науки. Охарактеризуйте її практичне
значення.
10. Яке місце економічної теорії у системі економічних наук? Назвіть коло
проблем, які вивчають економічна теорія, макро- та мікроекономіка.
11. Назвіть та охарактеризуйте функції економічної теорії.
12. У чому полягає суть пізнавальної (теоретичної) функції економічної теорії.
13. Дайте визначення методу економічної теорії.
14. Що таке економічні категорії?
15. Дайте визначення суті економічного закону. Назвіть основні види
економічних законів.
16. Чим відрізняються економічні категорії від економічних законів?
17. У чому полягає зміст економічних принципів?
18. Дайте визначення поняття «суспільне виробництво».
19. Назвіть основні стадії суспільного виробництва та охарактеризуйте їх.
20. У чому полягає відмінність між матеріальним і нематеріальним
виробництвом? Наведіть приклади.
21. Назвіть та охарактеризуйте основні елементи процесу виробництва.
22. Що таке засоби виробництва?
23. Назвіть основні фактори виробництва та розкрийте їхній взаємозв’язок.
24. Яка відмінність між факторами та ресурсами виробництва?
25. Розкрийте зміст поняття «продуктивні сили».
☑ Тестові завдання
1. Економіка – це:
а) сфера господарської діяльності людини, у якій створюються, розподіляються і
споживаються життєві блага;
б) народне господарство певної країни, групи країн або всього світу;
9
в) сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу,
обміну і споживання продукції, що утворюють певну економічну систему;
г) всі відповіді правильні.
2. Нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки
життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому,
визначається як:
а) потреба;
б) інтерес;
в) ціль;
г) мотив.
3. Біологічні або фізіологічні потреби виникають із:
а) необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти;
б) необхідності та бажання належати до певного кола людей, здобути визнання,
користуватися повагою тощо;
в) бажання у стабільності, у законі й порядку, у свободі від страху, хвороб тощо;
г) необхідності у визнанні, розвитку своїх творчих здібностей.
4. Соціальні потреби виникають із:
а) необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти;
б) необхідності та бажання належати до певного кола людей, здобути визнання,
користуватися повагою тощо;
в) бажання у стабільності, у законі й порядку, у свободі від страху, хвороб тощо;
г) необхідності у визнанні, розвитку своїх творчих здібностей.
5. Духовні потреби зумовлені:
а) існуванням і розвитком людини як біологічної істоти;
б) суспільною природою людини;
в) розвитком людини, як особистості;
6. Суб’єктами економічних інтересів є:
а) окремі індивіди та домогосподарства;
б) колективи (групи) людей;
в) суспільство в цілому;
7. Економічна або господарська діяльність людей обмежується і зумовлюється:
а) природним і соціальним середовищем;
б) політичним і міжнародним середовищем;
в) освітнім і природним середовищем;
г) правильна відповідь відсутня.
8. Економічні процеси і поведінку економічних суб’єктів первинної ланки
(домогосподарств, фірм, підприємств) вивчає:
а) мікроекономіка;
б) макроекономіка;
в) мезоекономіка;
г) мегаекономіка.
9. Окремі галузі і підсистеми національної економіки вивчає:
а) мікроекономіка;
б) макроекономіка;
10
в) мезоекономіка;
г) мегаекономіка.
10. Яка із функцій економічної теорії виступає теоретико-методологічною
базою для комплексу економічних наук?:
а) пізнавальна;
б) виховна;
в) методологічна;
г) аналітична.
11. Яка із функцій економічної теорії здійснює формування у населення
економічної культури?
а) теоретична (пізнавальна);
б) виховна;
в) прогностична;
г) практична.
12. Практична функція економічної теорії як науки полягає у:
а) прогнозуванні можливих шляхів і напрямів економічної діяльності;
б) використанні отриманих знань в господарській діяльності людей;
в) аналізі економічних явищ і процесів;
г) з’ясуванні закономірностей, принципів, процесів і явищ економічного життя.
13. Пізнавальна функція економічної теорії як науки передбачає:
а) наукове обґрунтування економічної політики держави, розробку рекомендацій
щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання;
б) дослідження сутності економічних явищ і процесів;
в) розробку наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного
розвитку країни в майбутньому;
г) формування в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового
економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне
уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому
рівнях.
14. Практична функція економічної теорії як науки полягає у:
а) прогнозуванні можливих шляхів і напрямів економічної діяльності;
б) створенні теоретичних основ для комплексу економічних наук;
в) аналізі економічних явищ і процесів;
г) з’ясуванні закономірностей, принципів, явищ і процесів економічного життя.
15. Абстрактні вирази наукових узагальнень реально існуючих економічних явищ
– це:
а) економічні закони;
б) економічні категорії;
в) економічні принципи;
16. Теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які
відображають певні тенденції розвитку економічної системи – це:
а) економічні закони;
б) економічні категорії;
в) економічні принципи;
11
17. Яке з наведених визначень найбільш точно відображає сутність економічних
законів:
а) критерій правильності результатів пізнання;
б) стійкі причино-наслідкові зв’язки, дія яких проявляється як домінуюча
тенденція в економічному житті;
в) спосіб пізнання, одне з можливих розв’язань економічної проблеми;
г) об’єкт пізнання економічної теорії як науки.
18. Економічні закони поділяються на:
а) прямі і непрямі;
б) загальні і специфічні;
в) основні і другорядні;
г) опосередковані і прямолінійні.
19. Економічні закони:
а) є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують;
б) є законами природи і можуть діяти поза людським суспільством;
в) діють вічно і завжди;
г) використовуються не викликаючи соціально-економічних суперечностей.
20. Яке з наведених визначень найбільш точно відображає сутність економічних
категорій:
а) засіб дослідження предмету економічної теорії;
б) спосіб пізнання, одне з можливих розв’язань економічної проблеми;
в) наукове поняття, що характеризує сутність того, чи іншого економічного
явища;
г) об’єкт пізнання економічної теорії як науки.
21. Суспільне виробництво – це:
а) процес взаємодії людини і природи;
б) процес створення матеріальних благ;
в) процес впливу людей на предмети і сили природи і пристосування їх до
задоволення потреб, що виникають у людському суспільстві;
г) єдність і взаємодія людей у виробництві матеріальних благ і послуг та процес
задоволення матеріальних потреб населення.
22. Вкажіть правильний перелік стадій суспільного виробництва:
а) виробництво, розподіл, обмін, споживання;
б) виробництво, розподіл, продаж/купівля; споживання;
в) виробництво, обмін, споживання, переробка;
г) купівля/продаж, переробка, споживання.
23. Сукупність галузей економіки, в яких виробляють інтелектуальні і духовні
продукти – це:
а) матеріальне виробництво;
б) нематеріальне виробництво;
в) сфера надання послуг;
24. До сфери матеріального виробництва відноситься:
а) освіта;
б) культура;
в) будівництво;
12
г) охорона здоров’я.
25. До сфери НЕматеріального виробництва відноситься:
а) сільське господарство;
б) машинобудування;
в) освіта;
г) торгівля і громадське харчування.
26. Які із перелічених галузей відносяться до матеріальної сфери суспільного
виробництва?:
а) промисловість, лісове господарство, освіта;
б) будівництво, житлово-комунальне господарство, освіта;
в) промисловість, будівництво, сільське господарство;
г) наука, культура, охорона здоров’я.
27. Які із перелічених галузей відносяться до НЕматеріальної сфери суспільного
виробництва?:
а) сільське та лісове господарство, освіта, культура та мистецтво;
б) будівництво, житлово-комунальне господарство, транспорт, зв’язок;
в) охорона здоров’я, освіта, наука, культура, спорт, туризм;
г) культура, охорона здоров’я, ремісниче та особисте господарство.
28. На що спрямована праця людини?:
а) предмети праці;
б) засоби праці;
в) інструменти праці;
г) виробництво.
29. Речі або комплекс речей за допомогою яких людина перетворює предмети
праці в життєві блага – це:
а) інструменти;
б) предмети праці;
в) засоби праці;
г) продуктивні сили.
30. Предмети і засоби праці утворюють:
а) засоби виробництва;
б) власне виробництво;
в) економіку;
г) продуктивні сили.
31. До засобів праці відносяться:
а) трубопроводи, споруди, напівфабрикати;
б) споруди, машини, механізми;
в) машини, механізми, корисні копалини;
г) сировина, матеріали, машини.
32. До предметів праці відносяться:
а) механізми, матеріали, сировина;
б) споруди, сировина, напівфабрикати;
в) матеріали, сировина, напівфабрикати;
г) корисні копалини.
33. Всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних
і духовних благ визначаються як:
13
а) фактори виробництва;
б) ресурси виробництва;
в) засоби виробництва;
г) предмети праці.
34. До матеріальних економічних ресурсів відносяться:
а) земля, капітал;
б) земля, праця;
в) праця, підприємницькі здібності;
г) земля, праця, капітал, підприємницькі здібності.
35. До людських економічних ресурсів відносяться:
а) земля, капітал;
б) земля, праця;
в) праця, підприємницькі здібності;
г) земля, праця, капітал, підприємницькі здібності.
Практичні завдання
☟ Чи правильні такі твердження?
№
Твердження Так Ні
п/п
Економіка – це сфера людської діяльності у якій відбувається виробництво,
1 розподіл, обмін та споживання життєвих благ і стосовно цього виникають
відносини між людьми
Економіка утворює каркас цивілізації на якому тримаються усі інші сфери
2
людського суспільства
3 Центральною ланкою і рушійною силою економіки є людина
Економічні потреби утворюють структурну підсистему всього комплексу
4 потреб суспільства, тому рівень їхнього розвитку та ступінь задоволення
залежить від рівня розвитку інших підсистем
Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним
5 мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної
системи соціально-економічних відносин
6 Потреби задовольняються в процесі споживання
7 Виробництво задовольняє існуючі потреби та породжує нові
8 Засоби задоволення людських потреб називаються благами
Економічні закони – це узагальнення, які містять певні припущення,
9
усереднення і вказують на загальні тенденції розвитку економічної системи
Економічні закони є законами природи, діють поза людським суспільством,
10
довічно і завжди
Економічні принципи створюються у процесі систематизації економічних
11 знань і виступають у вигляді певних постулатів, які можна розглядати як
форму реалізації, використання економічних законів
12 Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва
До нематеріальної сфери виробництва відноситься сільське та лісове
13
господарство, зв’язок, торгівля
Фактори виробництва – це сукупність природних, капітальних і людських
14
сил, які використовуються в процесі виробництва
Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю
15
людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг
14
✍ Впишіть номер визначення кожного терміна
№
Термін Визначення №
п/п
1 Економіка Економічний ресурс, який охоплює всі виготовлені виробничі
знаряддя (машини, інструменти, устаткування, будівлі, споруди
тощо)
2 Економічна Форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її
система задоволення
3 Потреба Сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які
застосовуються у виробництві життєвих благ
4 Інтерес Те, на що спрямована праця людини з метою створення життєвих
благ
5 Мотив Сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих
елементів, що утворюють певну цілісність та визначають спосіб
організації господарської життєдіяльності суспільства
6 Споживання Річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці
7 Матеріальне Сукупність галузей і сфер, що виробляють нематеріальні блага та
виробництво нематеріальні послуги, які задовольняють духовні і соціальні
потреби людей
8 Нематеріальне Сфера людської діяльності у якій відбувається виробництво,
виробництво розподіл, обмін і споживання життєвих благ і стосовно цього
виникають відносини між людьми
9 Капітал Абстрактні вирази наукових узагальнень реально існуючих
економічних явищ
10 Праця Відчуття нестачі чогось суттєвого, що необхідне для підтримання
життєдіяльності та розвитку людської особистості і суспільства
загалом
11 Предмети Теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення,
праці які відображають певні тенденції розвитку економічної системи
12 Засоби праці Відображають сталі причинно-наслідкові зв’язки між
економічними явищами та процесами
13 Економічні Спонукальна причина дій і вчинків людини
категорії
14 Економічні Сукупність галузей і сфер, що виробляють матеріально-речові
закони блага та надають матеріальні послуги
15 Економічні Використання людьми життєвих благ для задоволення свої
принципи потреб
Тема 2. Теорія товарного виробництва. Товар і гроші
15
Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства,
за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально
для обміну та/або продажу на ринку.
Матеріальною основою для розвитку товарної форми виробництва є
суспільний поділ праці – спеціалізація людей на виготовлені певних видів
продукції або на виконанні певних операцій.
Товарне виробництво
Просте товарне виробництво Розвинуте товарне виробництво
Спільні ознаки
Наявність суспільного поділу праці

Приватна власність на засоби праці
Ринкова форма зв’язків між виробниками
Конкуренція
Відмінні ознаки
Базується на особистій праці Базується на системі

виробника найманої праці
Мета – задоволення особистих потреб Мета – отримання прибутку

виробника та членів його сім’ї підприємцем
Виробництво товарів має обмежений Товарне виробництво набуває

характер загального панівного характеру
Незначні масштаби виробництва, Великі масштаби виробництва,

кустарна техніка, переважно ручна передова техніка, механізована праця
праця
Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і

використовується для обміну (купівлі – продажу на ринку).
Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу
людини.
Вартість товару – це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.
Мінова вартість – кількісне співвідношення (пропорція), в якому товар
одного роду обмінюється на товар іншого виду.
Гранична корисність – це додаткова корисність, яку отримує споживач від
додаткової одиниці товару чи послуги.
Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента,
виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між
людьми з приводу виробництва та обміну товарів.
16 Концепції виникнення грошей

Раціоналістична Еволюційна
Пояснює виникнення грошей як Стверджує, що гроші виникли
результату домовленості між стихійно, незалежно від волі людей, у
людьми про введення спеціального результаті тривалого еволюційного
інструмента (грошей) для здійснення розвитку суспільного поділу праці,
обміну товарів товарного виробництва та обміну
Еволюція форм грошей
Товарні Металеві Паперові Кредитні Електронні

гроші гроші гроші гроші гроші
Функції грошей
Міра Засіб Засіб Засіб Світові

вартості платежу нагромадження обігу гроші
Товарні гроші – це товари, які в силу своєї цінності (корисності) можна

обміняти на будь-який інший товар.
Монета – зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу,
узаконений державою як засіб обігу.
Білонна монета – розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних
металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в
неї металу та витрат на її чеканку.
Паперові гроші – це знаки, символи, представники повноцінних (золотих)
грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу.
Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на їх виготовлення
незначні, але мають купівельну спроможність.
Купівельна спроможність паперових грошей, або реальна вартість – це
кількість товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю.
Банківські гроші – це чекові вклади, або безстрокові депозити у всіх банках,
виключаючи державні депозити.
Кредитні гроші – це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі
кредитних угоди.
Електронні гроші – умовна назва фінансових коштів, які використовує їх
власник на основі електронної системи (кредитні картки, дебетові картки, картки
для банкоматів).
Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який
обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.
Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має
бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса.
17
Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може
бути визначена за формулою (2.1):
СЦ  К  П  ВП
КГ  (2.1)
О
де, КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ – сума цін товарів, реалізованих протягом року;
К – сума цін товарів, проданих у кредит;
П – платежі за кредитом минулого року;
ВП – платежі, які взаємно погашаються;
О – швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.
Для визначення кількості грошей також може бути використане рівняння

грошової і товарної мас неокласичної теорії (модель І.Фішера):
M V  P  Q (2.2)
де, М – маса грошей в обігу;
V – середня швидкість обігу грошей;
P – середній рівень цін на товари і послуги;
Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку.
Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і

безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні
платежі у народному господарстві.
Агрегатні показники грошової маси
Мо – готівка: монети і банкноти, що перебувають в обігу
М1 = Мо + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити
М2 = М1 + заощаджувальні та невеликі строкові депозити (внески) у банку
М3 = М2 + внески у спеціалізованих установах і великі строкові депозити
L = М3 + облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти
Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично

склалася в певній країні та законодавчо закріплена державою.
Інфляція – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному
виробництві та порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому
підвищенні загального, або середнього, рівня цін на товари і послуги.
18
Причини інфляції
Порушення пропорцій суспільного виробництва

Надмірна емісія паперових грошей
Дефіцит державного бюджету
Мілітаризація економіки
Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу
Недосконалість податкової системи
Кризові явища у фінансово-кредитній системі
Монополізація виробництва
Зовнішньоекономічні фактори
Типи інфляції
Класифікаційна
Тип інфляції Характеристика
ознака
Залежно від Інфляція попиту Порушення рівноваги між попитом і
переважаючого пропозицією з боку попиту
впливу факторів Інфляція пропозиції Зростання цін внаслідок підвищення витрат
(витрат) виробництва чи скорочення сукупної пропозиції
За темпами Повзуча Інфляція, що розвивається поступово, коли ціни
зростання зростають незначною мірою (не перевищує 10%
на рік)
Галопуюча Інфляція, коли ціни зростають швидко – на 10-
100% щорічно
Гіперінфляція Інфляція, коли ціни зростають на 1-2% щодня
або сягають 1000% і більше на рік
За характером Відкрита Розвивається вільно і ніким не стримується
прояву Прихована Інфляція, за якої держава вживає заходи,
спрямовані на безпосереднє стримування цін на
товари і послуги, з одного боку, і доходів
населення – з іншого
За ступенем Очікувана Зазвичай помірна інфляція, яку можна
прогнозування спрогнозувати на будь-який період
Неочікувана Інфляція, яка характеризується раптовим
стрибком цін, зумовленим збільшенням під
впливом інфляційних очікувань суспільного
попиту населення на споживчі товари,
товаровиробників – на сировину та засоби
виробництва
За Збалансована Інфляція, коли ціни товарів різних товарних
співвідношенням груп відносно один одного не змінюються
темпів зростання Незбалансована Інфляція, коли співвідношення цін у різних
цін на товари товарних групах змінюється на різні відсотки і
по-різному на кожний вид товару
Стагфляція – це інфляція, що супроводжується стагнацією (тривалою
депресією) виробництва та одночасно зростанням рівня цін і безробіття.
Темп інфляції показує, на скільки відсотків ціни поточного року (місяця)
вищі від цін попереднього. Визначається за формулою 2.3.
19
Індекс цін поточного року  Індекс цін минулого року
Темп інфляції   100% (2.3)
Індекс цін минулого року
Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес,

протилежний інфляції.
Основні заходи державної антиінфляційної політики
Зростання виробництва і насичення ринку товарами

Обмеження емісії грошей
Подолання дефіциту державного бюджету
Стимулювання нагромаджень та інвестицій
Проведення обґрунтованої кредитної політики
Скорочення ставок податків
Проведення приватизації і стимулювання розвитку середнього і малого бізнесу
Збільшення безготівкового обігу
Широке впровадження електронної системи розрахунків
Скорочення бартерних операцій
Регулювання валютного курсу
Розвиток ринку цінних паперів
Подавлення інфляційних очікувань населення
Проведення грошових реформ конфіскаційного типу
1. Назвіть основні умови виникнення товарного виробництва.
2. Які спільні та відмінні ознаки простого і розвиненого товарного виробництва?
3. Розкрийте зміст понять «споживча вартість» та «гранична корисність».
4. Сформулюйте суть грошей.
5. Охарактеризуйте основні концепції виникнення грошей.
6. Назвіть основні етапи еволюції грошей.
7. Які функції виконують гроші?
8. Що таке «грошовий обіг»?
9. Розкрийте зміст закону грошового обігу.
10. Охарактеризуйте грошові агрегати.
11. Що таке інфляція?
12. Назвіть основні причини інфляції.
13. Назвіть та охарактеризуйте типи інфляції залежно від переважаючого впливу
факторів.
14. Які типи інфляції за темпами зростання Вам відомі? Охарактеризуйте їх.
15. Охарактеризуйте типи інфляції за ступенем прогнозування.
1. Товарне виробництво – це форма організації суспільного господарства, за якої:
20
а) продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі
спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді
купівлі-продажу на ринку;
б) продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну на ринку;
в) продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну
через ринок шляхом купівлі-продажу;
2. Причиною виникнення та функціонування товарного виробництва є:
а) суспільний поділ праці;
б) виникнення товару;
в) поява грошей;
г) зростання потреб людей у товарах.
3. Здатність товару задовольняти ту чи іншу потребу людей – це?:
а) споживча вартість;
б) гранична вартість;
в) мінова вартість;
г) ринкова вартість.
4. Споживча вартість – це:
а) здатність товару задовольняти ту чи іншу потребу людини;
б) здатність товару обмінюватися на інші товари;
в) об’єктивна оцінка споживачем вартості товару;
г) правильної відповіді немає.
5. Кількісне співвідношення (пропорція), в якому товар одного роду обмінюється
на товар іншого виду визначається як:
а) ринкова вартість;
б) гранична вартість;
в) мінова вартість;
г) споживча вартість.
6. Гроші – це:
а) товар, що стихійно виділився з всієї маси товарів і виконує роль загального
еквівалента вартості;
б) штучна соціальна умовність, яка дозволяє платити власникам ресурсів і
виробникам товарів;
в) все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги;
г) стандартний засіб, що використовується для обміну речей та послуг.
7. Знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що
наділені державною владою примусовим курсом обігу – це:
а) товарні гроші;
б) паперові гроші;
в) кредитні гроші;
г) електронні гроші.
8. Умовна назва фінансових коштів, які використовує їх власник на основі
електронної системи – це:
а) товарні гроші;
б) паперові гроші;
в) кредитні гроші;
21
г) електронні гроші.
9. Характерною рисою паперових грошей є:
а) забезпеченість їх золотим запасом;
б) емісія їх центральним банком країни;
в) неушкодженість їх інфляцією;
г) випуск їх для покриття бюджетного дефіциту.
10. Функції грошей полягають в тому, що гроші:
а) використовуються для вимірювання вартості товару і створення скарбів;
б) є засобом обігу і засобом платежу;
в) виступають як світові гроші;
11. Яку функцію виконують кредитні гроші?
а) засіб накопичення;
б) засіб обігу;
в) засіб платежу;
12. Неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і
платежу – це:
а) грошовий обіг;
б) інфляція;
в) готівковий обіг;
г) грошовий мультиплікатор.
13. До функцій грошей не відноситься:
а) міра вартості;
б) засіб обігу;
в) засіб накопичення;
г) поділ вартості.
14. Функція грошей як міри вартості полягає у тому, що:
а) гроші є посередником між продавцем і покупцем;
б) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;
в) гроші є знаряддям погашення боргів;
г) гроші є знаряддям створення багатства.
15. Функція грошей як засобу обміну полягає у тому, що:
а) гроші є посередником між продавцем і покупцем;
б) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;
в) гроші є знаряддям погашення боргів;
16. Функція нагромадження грошей передбачає:
а) створення багатства;
б) визначення відносин між фінансовими установами;
в) взаємодію усіх суб’єктів господарської діяльності з фінансовими установами;
17. Що НЕ характеризує суті грошей:
а) грошима є все, що виконує функції грошей;
б) гроші є однією із форм нагромадження багатства;
в) гроші виступають посередником в обміні товарів і послуг;
22
г) гроші є одним із видів виробничих ресурсів.
18. Яке твердження стосовно функції грошей як міри вартості НЕПРАВИЛЬНЕ:
а) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;
б) гроші виступають посередником в обміні товарів і послуг;
в) гроші виступають засобом створення багатства;
г) правильна відповідь а) і в).
19. Сукупність усіх грошових засобів, які знаходяться у народному господарстві
у готівковій і безготівковій формах, виконують функції засобів обігу, платежу
та нагромадження – це:
а) грошова маса;
б) грошовий резерв;
в) грошовий мультиплікатор;
г) грошова база.
20. Якщо ціни зростають повільно, до 10% за рік, то – це інфляція:
а) помірна;
б) галопуюча;
в) відкрита;
г) закрита.
21. Інфляція призводить до:
а) перерозподілу майна і доходів між різними групами населення;
б) падіння життєвого рівня населення;
в) зниження ефективності функціонування національної економіки;
22. До причин виникнення інфляції відносять:
а) перевищення державних видатків над податковими надходженнями;
б) мілітаризацію економіки;
в) дефіцит державного бюджету;
23. Інфляція проявляється:
а) у зростанні загального рівня цін і зростанні реальних доходів населення;
б) у зростанні реальних і номінальних доходів населення;
в) тільки у зростанні рівня цін без зміни реальних доходів населення;
г) у зростанні загального рівня цін і падінні реальних доходів населення.
24. Відкрита інфляція характеризується:
а) постійним зростанням цін;
б) зростанням дефіциту товарів та послуг;
в) падінням темпів економічного зростання;
г) скороченням безробіття.
25. Залежно від переважаючого впливу факторів виділяють:
а) відкриту інфляцію та закриту інфляцію;
б) інфляцію попиту та інфляцію пропозиції;
в) інфляцію доходів та інфляцію витрат;
г) інфляцію цін, інфляцію заробітної плати та інфляцію економічних процесів.
26. За характером прояву виділяють:
а) збалансовану інфляцію та незбалансовану інфляцію;
23
в) відкриту інфляцію та приховану інфляцію;
г) повзучу, галопуючу та гіперінфляцію.
27. За темпами зростання виділяють:
а) збалансовану інфляцію та незбалансовану інфляцію;
в) відкриту інфляцію та приховану інфляцію;
г) повзучу, галопуючу та гіперінфляцію.
28. Інфляцію, що виникає внаслідок зростання витрат у періоди високого рівня
безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, називають:
а) інфляцією попиту;
б) інфляцію пропозиції;
в) інфляцію доходів;
г) інфляцію цін.
29. Інфляцію, за якої держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє
стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення – з
іншого, називають:
а) прихованою інфляцією;
б) відкритою інфляцією;
в) збалансованою інфляцію;
г) незбалансованою інфляцію.
30. Інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на
різні відсотки і по-різному на кожний вид товару, називається:
а) відкритою;
б) прихованою;
в) збалансованою;
г) незбалансованою.
31. До основних наслідків інфляції слід віднести:
а) пониження життєвого рівня населення;
б) падіння зацікавленості до довгострокових інвестицій;
в) збагачення власників нерухомого майна, перерозподіл багатства;
32. В період інфляції ставка відсотка:
а) падає, так як падає рівень зайнятості;
б) зростає, так як скорочується виробництво;
в) зростає, так як падає ціна грошей;
г) не змінюється.
33. До антиінфляційних заходів слід віднести:
а) зростання виробництва і насичення ринку товарами;
б) обмеження емісії грошей;
в) подолання дефіциту державного бюджету;
34. Процес протилежний інфляції, називається:
а) дефляцією;
б) антиінфляцією;
в) стагфляцією;
г) мінімізацією.
24
35. Який обсяг грошової маси, необхідний для обігу, якщо швидкість обігу
грошової одиниці – 4 об., фізичний обсяг товарів – 8 од., а середня ціна одиниці
товару – 15 гр. од.:
а) 2 гр. од.;
б) 7,5 гр. од.;
в) 30 гр. од.;
г) 480 гр. од.
36. Який обсяг грошової маси, необхідний для обігу, якщо швидкість обігу
грошової одиниці – 6 об., фізичний обсяг товарів – 20 од., а середня ціна одиниці
товару – 30 гр. од.:
а) 9 гр. од.;
б) 10 гр. од.;
в) 60 гр. од.;
г) 100 гр. од.
37. Якщо обсяг грошової маси, необхідної для обігу, складає 150 гр. од., швидкість
обігу грошової одиниці – 6, а фізичний обсяг товарів – 20 одиниць, то середня
ціна одиниці товару становить:
а) 0,8 гр. од.;
б) 45 гр. од.;
в) 500 гр. од.;
г) 18000 гр. од.
38. Якщо обсяг грошової маси, необхідної для обігу, складає 120 гр. од., швидкість
обігу грошової одиниці – 3 об., а фізичний обсяг товарів – 30 од., то середня ціна
одиниці товару становить:
а) 0,75 гр. од.;
б) 12 гр. од.;
в) 1200 гр. од.;
г) 10800 гр. од.
39. Якщо обсяг грошової маси, необхідної для обігу, складає 250 гр. од, середня
ціна одиниці товару – 25 гр. од., а фізичний обсяг товарів – 50 од., то швидкість
обігу грошової одиниці становить:
а) 5;
б) 10;
в) 125;
г) 500.
40. Якщо обсяг грошової маси, необхідної для обігу, складає 400 гр. од, середня
ціна одиниці товару – 40 гр. од., а фізичний обсяг товарів – 120 од., то
швидкість обігу грошової одиниці становить:
а) 7;
б) 12;
в) 133;
г) 1200.
25
№
п/п
1 Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку ринкової економіки
Без поділу праці, без якісної диференціації трудової діяльності виробників
2 обмін результатами їхньої праці є економічно безглуздим, оскільки всі вони
будуть виробляти одні й ті самі види продуктів
Мінова вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу
3
людини
Гроші виражають певні економічні відносини, які виникають між
4
товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок
Функція грошей як засобу платежу полягає у тому, що гроші виконують
5
роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг
Структура грошової маси відображає структуру і рівень розвитку
6 економіки країни: чим менша частка готівки у загальній грошовій масі, тим
ефективнішою та розвинутішою вважається національна грошова система
Кредитні гроші – це знаки вартості, які виникають і функціонують на
7 основі кредитної угоди та виражають відносини між кредитором і
боржником
Біметалізм – грошова система, в якій роль загального еквівалента
8
закріплюється за одним благородним металом – золотом
Інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює хаос і
диспропорції в економіці, дезорганізовує інвестиційний процес, оскільки
9
при нестримному зростанні цін мета виробництва може бути досягнута і
без зростання виробництва
Інфляція підвищує життєвий рівень усіх верст населення, особливо тих, які
10
мають сталий дохід

№ Термін Визначення №
1 Суспільний Продукт праці виготовлений із наперед запланованим наміром
поділ праці бути обміняним на інші продукти праці
2 Товар Товар, який має властивість обмінюватися на будь-який інший
товар
3 Грошовий Будь-який товар який функціонує як одиниця обігу, засіб платежу,
рух накопичення
4 Валюта Знаки вартості, які виникли на основі заміщення майнових
зобов’язань приватних осіб і держави
5 Загальний Процес знецінення грошей, який виявляється у стійкому
еквівалент підвищенні загального рівня цін
6 Монета Рух грошей у країні між фірмами домогосподарствами та
державою
7 Гроші Спеціалізація людей на виготовленні певних видів продукції або
виконанні певних операцій
8 Грошова Певна кількість металу визначеної форми, вагу і пробу якої
маса встановлює держава
9 Кредитні Сукупність всіх грошових засобів, які знаходяться в народному
гроші господарстві в готівковій і безготівковій формах
10 Інфляція Грошова одиниця країни
26
✑ Розв’яжіть задачі
Задача 1.
Визначте необхідну масу грошей для обігу, якщо кількість одиниць продукції
реалізованих протягом року становить 200 тис. шт., середньорічна ціна одиниці
продукції – 4 гр. од., оборотність грошової одиниці – 2 об./рік.
Задача 2.
Яка сума цін товарів, реалізованих протягом року, якщо сума цін товарів
проданих в кредит – 520 гр. од., сума платежів за кредитом минулого року – 810
гр. од., кількість грошей, необхідних для обігу – 2500 гр. од., швидкість обороту
однієї грошової одиниці – 3 об./рік?
Задача 3.
Яка сума цін товарів проданих в кредит, якщо сума цін товарів, реалізованих
протягом року – 2270 гр. од., сума платежів за кредитом минулого року – 860 гр.
од., кількість грошей, необхідних для обігу – 2200 гр. од., швидкість обороту
однієї грошової одиниці – 4 об./рік?
Задача 4.
Якою є швидкість обороту однієї грошової одиниці, якщо кількість грошей,
необхідних для обігу становить 3000 гр. од., сума цін товарів, реалізованих
протягом року – 5200 гр. од., сума цін товарів проданих в кредит – 1500 гр. од.,
сума платежів за кредитом минулого року – 2900 гр. од., сума платежів, які взаємо
погашаються – 600 гр. од.?
Задача 5.
Швидкість обороту однієї грошової одиниці становить 4 об./рік, кількість
грошей, необхідних для обігу – 1800 гр. од., сума цін товарів, реалізованих
протягом року – 2230 гр. од., сума цін товарів проданих в кредит – 1720 гр. од.
Якою є сума платежів за кредитом минулого року?
Тема 3. Ринкова система в організації суспільного виробництва.

Попит та пропозиція
27
Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та
послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-
грошових і фінансово-кредитних механізмів.
Риси сучасного ринку: економічна свобода, конкуренція, мобільність
ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб’єктів,
соціалізація та глобалізація економічних зв’язків.
Функції ринку
Функція Ринок регулює всі економічні процеси – виробництво, обмін, розподіл і
регулювання споживання, визначаючи пропозиції і напрями розподілу економічних
ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження
попиту і пропозиції
Функції Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат,
стимулювання підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює
дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності
економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП
Розподільча Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються
функція через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами
Функція санації Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від
неконкурентоспоможних господарств і підтримує найефективніші
Алокаційна Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг
функція за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така
комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з
мінімальними альтернативними витратами
Інформативна Ринок через ціни інформує виробника, продавця, споживача про те, що
функція вигідно виробляти і купувати, а що – ні, скільки чого треба
запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй
господарській діяльності тощо
Функція Ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи
інтеграції формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої
держави, так і в межах світової економіки
Основні суб’єкти ринкової економіки
Домашні господарства Держава Підприємці
Попит – це кількість товарів, яку споживачі хочуть і можуть придбати за

певною ціною у визначений проміжок часу.
P
D
28 A
В
QD
Крива попиту
* Рух по кривій попиту від точки А до точки В відображає зміну обсягу попиту під
впливом ціни.
Між величиною попиту на товар і його ціною існує обернений зв’язок:

збільшення ціни на товар зумовлює зменшення величини попиту на нього, і
навпаки, зменшення ціни сприяє підвищення попиту. Цей зворотний причинно-
наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту.
Функціональна залежність попиту від ціни виражається рівнянням (3.1):
QD  f (P ) (3.1)
де, QD – величина попиту на товар;
Р – ціна товару.
Зміни в попиті зумовлюють нецінові чинники, які змінюють положення кривої

попиту, зсуваючи її праворуч (зростання величини попиту), або ліворуч
(зменшення величини попиту).
D1
D2
QD
Зміщення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових чинників
Нецінові чинники попиту
Кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий

попит і навпаки)
29
Доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом – при
зростанні доходів попит зростає і навпаки)
Очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому

збільшує поточний попит і навпаки)
Ціни на супутні товари (якщо ціна зростає на товар-субститут

(взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник –
підвищується. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий
товар), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий)
Місткість ринку (чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає

економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення
свого платоспроможного попиту)
Смаки та уподобання споживачів, кліматичні умови
Пропозиція – це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть

поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.
P
S
Qs
Крива пропозиції
* Рух по кривій пропозиції від точки А до точки В відображає зміну обсягу пропозиції
залежно від ціни.
Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та обсягом товарів (послуг),

який товаровиробник здатний поставити на ринок, виражається законом
пропозиції.
Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших
однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові
запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча
ціна, тим менше товарів менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити
на ринок.
30
Зміни в пропозиції зумовлюють нецінові чинники, які змінюють положення
кривої пропозиції, зсуваючи її праворуч (зростання величини пропозиції), або
ліворуч (зменшення величини пропозиції).
S1
S
S2
Qs
Зміщення кривої пропозиції внаслідок впливу на пропозицію нецінових

чинників
Нецінові чинники пропозиції
Технологічний прогрес (застосування нових технологій дає змогу

зменшити собівартість одиниці продукції та ін.)
Змін цін на ресурси (зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов)
призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості
продукції, що змушує виробників скорочувати пропозицію свого товару)
Зміна цін на споріднені товари
Зміни у бюджетно-податковій політиці
Очікування підприємців
Зміни моди
Релігійні традиції
Еластичність – це здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни,

що відбулися в іншій економічній змінній.
Коефіцієнт еластичності – міра реагування однієї змінної на зміни іншої,
виражена як відношення процентних змін.
Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну
еластичність.
31
Еластичність попиту за ціною ( E Dp ) показує, на скільки відсотків
зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток .
Відсоткова зміна попиту QD / QD

E Dp   (3.1)
Відсоткова зміна ціни P / Р
де, ЕDp – коефіцієнт еластичності попиту за ціною;

∆QD – зміна обсягу попиту;
QD – первинний обсяг попиту;
∆Р – приріст ціни;
Р – первинна ціна.
Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1%, то

свідчить про наявність еластичного попиту (ЕDp ˃ 1).
Якщо зміна ціни на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце
нееластичний попит (ЕDp ˂ 1).
Якщо зміна ціни на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то наявна
одинична еластичність попиту (ЕDp = 1).
Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, то має місце абсолютно
нееластичний попит (ЕDp = 0).
Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання
обсягу попиту, існує абсолютно еластичний попит (ЕDp → ∞).
Цінова еластичність впливає на обсяг доходу (виручки від реалізації), який

визначається як добуток ціни за одиницю товару на кількість проданого товару.
Для еластичного попиту зменшення ціни на 1% викликає значніше зростання
обсягу попиту (продажу), тому доходи від продажу зростають.
Для нееластичного попиту зменшення ціни на 1% спричиняє зростання
попиту менше, ніж на 1%, тому загальний дохід від продажу зменшується.
Для одинично еластичного попиту зміна ціни зумовлює абсолютно однакову
зміну попиту, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.
Взаємозамінні товари (товари-субститути) – це товари, які здатні

задовольняти одну й ту ж саму потребу незалежно один від одного.
Для товарів-субститутів зростання ціни одного товару зумовлює
зростання обсягу попиту на інший (парний) товар.
Взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи) – це такі товари,
споживання одного з яких обов’язково потребує споживання інших.
Для товарів-комплементів зростання ціни одного товару супроводжується
спадом попиту на інший (споріднений) товар.
Фактори, що впливають на цінову еластичність попиту
Значимість товару для споживача. Товари, без яких споживач не може

32 обійтися, нееластичні за ціною. Товари першої необхідності нееластичні, а
предмети розкоші – еластичні
Наявність і доступність товарів-субститутів. Чим більша кількість
товарів-субститутів доступна споживачеві, тим еластичнішим буде попит
на товар-субститут, ціна якого змінюється, і навпаки
Значимість товарів-комплементів у загальній структурі споживання
Фактор часу. У довгостроковому періоді попит на товари еластичніший,

ніж у короткостроковому
Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на

товар А до змін, що відбулися в ціні супутнього товару В.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – це відношення відсоткової
зміни попиту на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.
Відсоткова зміна QDA QDA / QDA

EDА / В   (3.2)
Відсоткова зміна PB PB / РB
де, ЕDА/В – перехресна еластичність попиту;

∆QDА – зміна обсягу попиту на товар А;
∆РВ – зміна ціни на товар В.
Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо

пропорційно зміні ціни на товар В: ЕDА/В ˃ 0.
Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А знаходиться в оберненій
залежності від зміни ціни на товар В: ЕDА/В ˂ 0.
Для незалежних товарів (які не є спорідненими) коефіцієнт перехресної
еластичності має нульове значення, тобто ЕDА/В = 0.
Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар,

зумовлений зміною доходу споживача.
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення
відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу
споживача.
Відсоткова зміна обсягу попиту QD / QD

EDI   (3.3)
Відсоткова зміна доходу І / І
де, ЕDІ – коефіцієнт еластичності попиту за доходом;

∆QD – зміна обсягу попиту;
∆І – зміна обсягу доходу;
І – обсяг доходу до його зміни.
33
Нормальні товари – це товари, попит на які зростає в міру зростання доходів
споживачів.
Нижчі товари – це товари, попит на які в міру зростання доходів
споживачів зменшується.
Для нормальних товарів ЕDІ ˃ 0, для нижчих – ЕDІ ˂ 0.
Еластичність пропозиції – це чутливість пропозиції до змін, що

відбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок.
Цінова еластичність пропозиції ( ESp ) визначається як відношення
відсоткової зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни товару.
Відсоткова зміна пропозиції QS / QS
E Sp   (3.4)
Відсоткова зміна ціни P / Р
де, ЕSp – коефіцієнт цінової еластичності пропозиції;

∆QS – зміна обсягу пропозиції;
QS – первинний обсяг пропозиції.
Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки

товарів, скільки споживачі готові купити, називається ринковою рівновагою.
Тобто, ринкова рівновага має місце тоді, коли попит і пропозиція за певної ціни є
урівноваженими.
P
D S
РМ
Надлишок
РR R Дефіцит
РК
Обсяг попиту,
Q обсяг пропозиції
QD QSК QR QDК QSМ
М
Ринкова рівновага попиту і пропозиції
1. Дайте визначення ринку.
2. Назвіть основні риси сучасного ринку та охарактеризуйте їх.
34
3. Які функції виконує ринок? Розкрийте їх зміст.
4. Назвіть основних суб’єктів ринкової економіки.
5. Розкрийте зміст поняття «попит».
6. Що означає рух по кривій попиту?
7. Розкрийте зміст закону попиту.
8. Які чинники впливають на зсув кривої попиту? Коли відбувається зсув ліворуч,
а коли – праворуч?
9. Дайте визначення категорії «пропозиція».
10. Який вигляд має крива пропозиції? Порівняйте криву попиту з кривою
пропозиції.
11. Що означає переміщення точки по кривій пропозиції?
12. Розкрийте зміст закону пропозиції.
13. Що означає зсув кривої пропозиції і які фактори його зумовлюють?
14. Що означає термін «еластичність» в економічній теорії?
15. Назвіть та охарактеризуйте фактори, що впливають на цінову еластичність
попиту.
16. Охарактеризуйте еластичність попиту за ціною для різних груп товарів.
17. Що таке нормальні та нижчі товари?
18. Дайте характеристику еластичності попиту за доходом для нижчих і
нормальних товарів.
19. Що таке товари-субститути та товари-комплементи? Наведіть приклади.
20. Дайте визначення перехресної еластичності попиту. Покажіть її дію відносно
товарів-субститутів та товарів-комплементів.
21. Що таке еластичність пропозиції? Як вона визначається?
22. Що таке рівноважна ціна? Які функції вона виконує?
23. Як відхилення ціни від рівноважного стану впливає на рівновагу?
24. За яких умов виникає дефіцит товарів, а за яких – надлишок?
25. Яке значення має вивчення теорії рівноваги для розуміння функціонування
економічної системи?
1. Суб’єктами ринкових відносин безпосередньо виступають:

а) продукти праці, валюта;
б) споживачі та виробники товарної продукції;
в) природні ресурси та цінні папери;
г) товари та послуги.
2. Ринкова економіка ґрунтується на:
а) приватній власності та ціновому механізму розв’язання проблем організації
економіки;
б) свободі підприємництва та вибору;
в) конкуренції;
3. Яка ознака не стосується ринкової економіки:
а) приватна власність;
б) свобода підприємництва;
35
в) конкуренція;
г) зрівняльний розподіл доходів.
4. Яке твердження розкриває суть принципу «свобода вибору»:
а) власники матеріальних ресурсів і грошей можуть вільно організовувати
виробництво товарів та послуг;
б) власники матеріальних ресурсів і грошей використовують їх на власний
розсуд;
в) кожна людина та господарська ланка намагається робити те, що їм вигідно;
г) виробники легко входять в галузь і залишають її.
5. Ринок – це:
а) форма товарного обміну, де здійснюються угоди купівлі-продажу товарів і
послуг;
б) форма організації та функціонування економічних зв’язків між
господарюючими суб’єктами, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі-
продажу;
в) сукупність економічних відносин, які виникають між суб’єктами економіки з
приводу обміну результати виробництва, товарного і грошового обігу,
виробничих факторів;
6. До функцій ринку відноситься:
а) саморегулювання економіки;
б) ціноутворення;
в) демокритазація господарської діяльності;
7. Яка із економічних функцій ринку передбачає узгодженість виробництва і
споживання благ, збалансованість попиту і пропозиції за обсягом і ціною?:
б) раціональності господарювання;
в) ціноутворення;
г) демократизації господарської діяльності.
8. Яка із економічних функцій ринку передбачає зменшення витрат виробничих
факторів, а також витрат обігу?:
б) раціональності господарювання;
в) ціноутворення;
г) демократизації господарської діяльності.
9. Який термін відображає спроможність і бажання людей платити за що-
небудь?:
а) потреба;
б) попит;
в) необхідність;
г) бажання.
10. Ціна, що встановлюється при урівноваженні попиту і пропозиції – це:
а) ціна попиту;
б) ринкова ціна;
в) ціна рівноваги;
36
11. Ринок товарів та послуг знаходиться у стані рівноваги, якщо:
а) попит не дорівнює пропозиції;
б) ціна дорівнює витратам плюс прибуток;
в) рівень технології змінюється поступово;
г) осбяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.
12. Якщо ринкова ціна нижче ціни рівноваги, то:
а) з’являються надлишки товарів;
б) виникає дефіцит товарів;
в) формується ринок покупця;
г) ціна на ресурси падає.
13. Якщо ринкова ціна вище ціни рівноваги, то:
а) з’являються надлишки товарів;
б) виникає дефіцит товарів;
в) формується ринок покупця;
г) ціна на ресурси падає.
14. До нецінових чинників попиту відносяться:
а) смаки та уподобання споживачів;
б) доходи споживачів;
в) ціни споріднених товарів;
15. Зміна якого чинника не викликає здвигу кривої попиту:
а) смаків споживачів;
б) розміру або розподілу національного доходу;
в) ціни товару;
г) чисельності або віку споживачів.
16. Якщо збільшення доходів споживачів спричинило збільшення попиту на
певний товар, то це:
а) товар-замінник;
б) товар нижчої споживчої цінності;
в) товар вищої споживчої цінності;
г) проміжний продукт.
17. Підвищення ціни на товар-замінник для товару А призведе до:
а) збільшення попиту товару А;
б) зниження попиту товару А;
в) відмови споживачів від товару А;
18. Підвищення ціни на бензин, при незмінних інших умовах, призведе до:
а) збільшення попиту на автомобілі;
б) зниження попиту на автомобілі;
в) не вплине на попит на автомобілі;
19. Закон попиту передбачає, що:
а) перевищення пропозиції над попитом викличе зниження ціни;
б) якщо доходи споживачів зростають, вони звичайно купують більше товарів;
в) крива попиту звичайно має позитивний уклін;
37
г) коли ціна на товар знижується, об’єм купівель зростає.
20. До нецінових чинників пропозиції відносяться:
а) технологію виробництва;
б) ціни на фактори виробництва;
в) часовий період;
21. Удосконалення технології здвигає:
а) криву попиту вправо;
б) криву попиту вліво;
в) криву пропозиції вправо;
г) криву пропозиції вліво.
22. Якщо коефіцієнт еластичності попиту більший 1, то попит на товар:
а) еластичний;
б) нееластичний;
в) одиничної еластичності;
г) збільшеної еластичності.
23. Якщо коефіцієнт еластичності попиту менший 1, то попит на товар:
г) абсолютно нееластичний.
24. Попит на товари першої необхідності:
25. Попит на товари розкоші:
б) абсолютно еластичний;
в) нееластичний;
г) абсолютно нееластичний.
26. Якщо при зміні ціни, попит на товари значно змінюється, то попит
вважається:
а) еластичним;
б) нееластичним;
27. Якщо споживачі досить мляво реагують на зміну ціни, то попит
вважається:
а) еластичним;
б) нееластичним;
28. Які групи товарів являються товарами-субститутами?:
а) автомобіль, гальмівна рідина;
б) чай, цукор;
38
в) соняшникова олія, маргарин;
г) хліб, масло.
28. Які групи товарів являються товарами-комплементами?:
а) автомобіль, гальмівна рідина;
б) цукор, мед;
в) соняшникова олія, маргарин;
г) яблуко, груша.
29. Товари, попит на які зростає в міру зростання доходів споживачів – це:
а) нормальні товари;
б) нижчі товари;
в) взаємозамінні товари;
г) взаємодоповнюючі товари.
30. Функція попиту має вигляд Qd=30–2Р. Визначено, що рівноважна ціна
становить 5 гр. од. Якщо вона зросте на 2 гр. од., то величина попиту:
а) зросте на 16 од.;
б) знизиться на 20 од.;
в) зросте на 4 од.;
г) знизиться на 4 од.
становить 6 гр. од. Як зміниться величина попиту, якщо ціна встановиться на
рівні 4 гр. од.?:
б) зросте на 8 од.;
в) знизиться на 8 од.;
становить 8 гр. од. Як зміниться величина попиту, якщо ціна встановиться на
рівні 10 гр. од.?:
б) зросте на 10 од.;
в) знизиться на 6 од.;
33. Функція пропозиції має вигляд Qs=8P–3. Визначено, що рівноважна ціна
становить 6 гр. од. Якщо вона зросте на 2 гр. од., то величина пропозиції:
34. Функція пропозиції має вигляд Qs=70+9Р. Визначено, що рівноважна ціна
становить 12 гр. од. Як зміниться величина пропозиції, якщо ціна встановиться
на рівні 14 гр. од.?:
39
35. Функція пропозиції має вигляд Qs=17Р–22. Визначено, що рівноважна ціна
становить 5 гр. од. Як зміниться величина пропозиції, якщо ціна встановиться
на рівні 7 гр. од.?:
а) зросте до 97 од.;
б) знизиться до 63 од.;
№
п/п
Ринок – невід’ємний атрибут товарного господарства, який забезпечує рух
1
товарів і грошей
Однією з умов виникнення ринкового господарства є суспільний поділ
2 праці, що ґрунтується на спеціалізації, яка визначається порівняльними
перевагами або відносно меншою альтернативною вартістю виробництва
Функція санації передбачає, що ринок через ціни інформує виробника,
3
торговця, споживача про те, що вигідно виробляти та купувати, а що – ні
Попит – це платоспроможна потреба, тобто потреба, яку суб’єкт здатний
4
оплатити
5 Найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту – пропозиція
6 Збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки
Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів
7 до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного
попиту
Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення
8
кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч
На абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попит – закон
9
попиту не поширюється
Довгострокова зміна ціни на товари, споживання яких займає значну частку
10
в доході, потребує тривалого часу для пошуку альтернативного джерела

1 Попит грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або
одержується за одиницю товару або послуги
2 Пропозиція ціна, що встановлюється на ринку під впливом взаємодії попиту
і пропозиції
3 Ціна офіційно встановлена урядом верхня межа ціни, яка перевищує
рівноважну
4 Рівноважна ціна товари для яких зростання ціни одного товару спричиняє
збільшення попиту на другий товар
5 Максимальна офіційно визначена урядом верхня межа ціни, яка нижча, ніж
ціна рівноважна
6 Мінімальна ціна товари, попит на які зменшується із збільшенням доходів
споживачів
7 Взаємозамінюва кількість товарів, яку споживачі хочуть і можуть придбати за
40
ні товари певною ціною у визначений проміжок часу
8 Взаємодоповню товари для яких зростання ціни одного товару спричиняє
ючі товари зменшення попиту на другий товар
9 Товари нижчої кількість продукції, яку пропонують продавці на
споживчої конкурентному ринку за конкретною ціною у конкретний
цінності період часу
10 Товари вищої товари, попит на які збільшується із збільшенням доходів
споживчої споживачів
цінності
Задача 1.
Попит описує функція Qd=20–Р, а пропозицію – функція Qs=4P–5. Визначте
рівноважну ціну та обсяг рівноваги.
Задача 2.
Функція попиту має вигляд: Qd=38–5Р, функція пропозиції: Qs=19P–10.
Знайдіть рівноважну ціну та рівноважний обсяг продажів.
Як зміниться попит і пропозиція, якщо ціна встановиться на рівні 5 гр. од.?
Що відбудеться з обсягом попиту та пропозиції, якщо ціна встановиться на рівні 1
гр. од.?
Задача 3.
Функція попиту для деякого товарного ринку має вигляд: Qd=10–Р, функція
пропозиції: Qs=2P–2. Яка ситуація складеться на ринку, якщо уряд запровадить:
а) мінімальну ціну, Р = 5 гр. од.;
б) максимальну ціну, Р = 3 гр. од.
Задача 4.
Попит і пропозиція описуються такими функціями: Qd=5000–500P,
Qs=3500+250P. Визначте параметри рівноваги на ринку цього товару.
Як зміниться попит і пропозиція, якщо держава встановила фіксовану ціну на
рівні 4 гр. од.? Визначте наслідки такої політики держави для ринку.
Задача 5.
Функція попиту на товар описується рівнянням: Qd=60–2P, функція
пропозиції: Qs= –6+20P. Визначте рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу.
Якщо ціна даного товару становитиме 2 гр. од., то що утвориться на ринку:
надлишок чи дефіцит товару? У якому розмірі? Розв’язання задачі проілюструйте
графічно.
Тема 4. Національна економіка: цілі і результати.

Показники розвитку національної економіки. Система національних рахунків
41
Національна економіка – це:
1) історично сформована система суспільного відтворення країни, яка ґрунтується
на використанні наявних національних ресурсів, забезпечує реалізацію
національних економічних інтересів країни та функціонує за об’єктивними
економічними законами;
2) сукупність економічних суб’єктів і зв’зків між ними, яка має просторово
визначену і специфічно складену національну організаційну структуру,
характеризується господарською цілісністю і спрямована на задоволення потреб
суспільства у матеріальних і соціальних благах;
3) структурована в галузевому і територіальному просторі економічна діяльність у
масштабах країни, що регулюється інституціональною системою, яка відповідає
економічному, політичному та ідеологічному устрою (порядку), сформованому в
цій країні.
Моделі національних економік

з позиції власності та способів координації економічної діяльності
Командно-адміністративна
Ринкова – ґрунтується (командна) – ґрунтується на Змішана – передбачає
на приватній власності державній власності на ресурси регулювання
та ціновому механізмі і виготовлені блага, передбачає економічних процесів як
розв’язання основних безпосередній вплив державних ринковими механізмами,
проблем економічної органів і координування так і державою, без
організації поведінки суб’єктів економіки переважання одного з
щодо питань виробництва, них
розподілу та споживання
продукції
Ринкові моделі національних економік
- ліберальна (американська ринкова модель);

- регульована ринкова економіка (західноєвропейська модель);
- соціально орієнтована ринкова модель (Швеція);
- японська модель;
- олігархічна модель (коли інтереси держави підпорядковуються інтересам панівних
олігархічних круп, кланів);
- моделі нових індустріальних країн (моделі економік Тайваню, Південної Кореї, Гонконгу,
де велика роль належить транснаціональним корпораціям, які включили економіки цих країн
у міжнародний поділ праці);
- модель «наздоганяючи» ринкових економік (використовують країни, які намагаються
протягом короткого часу трансформувати національні економіки до умов розвинутих країн).
Типи національних економік
Класифікаційна
Тип національної економіки
ознака
42
За характером - розвинуті (ринкові економіки високорозвинутих країн, до складу яких
розвитку належать відносно вільна ринкова система США, соціальна ринкова
економіка країн Західної Європи, ринкова економіка типу «держава
добробуту» – Швеція і державно керований ринок Японії та інших
країн Східної Азії);
- перехідні економіки (передусім економіки постсоціалістичних країн,
які здійснювали перехід від командно-адміністративної економіки до
ринкової. Хоча деякі країни цього типу вже отримали статус «країн з
ринковою економікою», наприклад Литва, Латвія, Україна, рівень їх
розвитку залишається далеким від рівня розвитку високорозвинутих
країн світу);
- економіки, що розвиваються (входять держави з ринковою
економікою і низьким рівнем економічного розвитку). Модель їхнього
національного господарства базується на неістотній ролі ринкових
механізмів і приватного підприємництва, а домінуюче значення для
розвитку мають натуральне або напівнатуральне господарство,
переважання аграрного та індустріального секторів у галузевій
структурі економіки, високий ступінь державного втручання в
економіку і низький рівень соціального захисту.
За критерієм - відкриті економіки (до них належать країни, частка експорту яких у
відкритості ВВП становить більше 35%);
- умовно відкриті економіки (до них належать економіки з часткою
експорту від 10 до 35% ВВП);
- закриті економіки (до них належать економіки з експортом менше
10% ВВП).
За рівнем - економіки з низькими рівнем доходів;
економічного - економіки з рівнем доходів нижче середнього;
розвитку - економіки з рівнем доходів вище середнього;
- економіки з високим рівнем доходів.
За рівнем - держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості;
зовнішньої - держави із середньою величиною зовнішнього боргу;
заборгованості - держави з найменшою зовнішньою заборгованістю.
За рівнем - конкурентоспроможні національні економіки;
конкуренто- - неконкурентоспроможні національні економіки.
спроможності
За рівнем - економічно вільні економіки;
економічної - економічно невільні економіки.
свободи
За пріоритетами - економіки сталого розвитку (адаптивно-раціонального);
соціально- - економіки несталого розвитку (екстенсивно-деструктивного).
економічного
розвитку
Відкрита економіка – це господарство, напрям розвитку якого визначається

тенденціями що діють у світовому господарстві, а зовнішньоторговельний оборот
досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальне економічне
зростання.
Інтегральними показниками оцінки результатів функціонування національної

економіки є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт
(ВНП), чистий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД).
43
Валовий внутрішній продукт – показник, який відображає ринкову вартість
кінцевих товарів та послуг виготовлених в середині даної країни як
національними, так і іноземними виробниками протягом певного періоду часу, як
правило, упродовж одного року.
ВВП, розрахований у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним
(ВВПном.), а ВВП, визначений у незмінних (постійних, базових) цінах – реальним
(ВВПреал.).
Зв’язок між номінальним та реальним ВВП здійснюється через індекси цін,
найпоширенішим з яких є дефлятор (D).
ВВП ном .
D
ВВП реал. (4.1)
Кінцеві товари – це товари, які купують для кінцевого споживання, а не для

перепродажу, подальшого оброблення чи перероблення.
Проміжні товари – це товари, які використовуються для подальшого
оброблення чи перероблення.
Для визначення тенденції економічного зростання використовують показник
природного ВВП – ВВП, що відповідає природній нормі безробіття.
Валовий національний продукт – це показник, який відображає ринкову
вартість кінцевих товарів та послуг виготовлених національними виробниками, як
у своїй країні, так і за її межами, протягом певного періоду часу, як правило,
упродовж одного року.
ВВП = ВНП + ЧІФД (4.2)
де, ЧІФД – чисті іноземні факторні доходи.
Чисті іноземні факторні доходи (ЧІФД) становлять сальдо (різницю) між

платежами сплаченими решті світу і платежами, одержаними за використання
факторів виробництва, від решти світу.
Якщо ВВП ˃ ВНП – то це вказує на значну участь іноземних виробників

(нерезидентів) у розбудові національної економіки.
Якщо ВВП ˂ ВНП – то це вказує на значну участь вітчизняних виробників
(резидентів) у розбудові економік інших (іноземних) країн.
Чистий національний продукт – це показник, який відображає ринкову

вартість кінцевих товарів та послуг виготовлених національними виробниками
протягом одного року за вирахуванням вартості спожитого капіталу.
Національний дохід – це весь дохід, зароблений упродовж року власниками
ресурсів, які є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси
використовуються – у власній країні чи за кордоном.
Розрахунок ВНП
За витратами За доходами
ВНП = С + Ів + Д + Еч ВНП = З + ПР + Р + % + А + НПб
44
де, С – споживчі витрати де, З – заробітна плата;
домогосподарств; ПР – прибуток підприємств і
Ів – валові приватні інвестиційні витрати; корпорацій;
Д – державні закупівлі товарів; Р – рента;
Еч – чистий експорт. % – чистий відсоток;
Еч = Е – І А – амортизаційні відрахування
де, Е – експорт; (споживчий капітал);
І – імпорт. НПб – непрямі податки на бізнес.
Розрахунок ЧНП
За витратами За доходами
ЧНП = С + Іч + Д + Еч ЧНП = З + ПР + Р + % + НПб
Ів = Іч + А
де, Іч – приватні чисті інвестиції;
А – амортизаційні відрахування
(споживчий капітал).
Розрахунок НД
НД = ЧНП – НПб
НД = З + ПР + Р + %
НД = ВНП – А – НПб
Для узагальнення економічних результатів функціонування національної

економіки, дослідження динаміки макроекономічних показників та аналізу
основних макроекономічних пропорцій у міжнародній і вітчизняній практиці
використовується система національних рахунків (СНР).
Система національних рахунків – це система взаємопов’язаних економічних
показників та класифікацій, які відображають найважливіші аспекти
економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням товарів та
послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного
багатства країни.
Методологічні принципи побудови СНР
- в основі СНР лежить концепція економічного кругообігу, відповідно до якої,

виробництво і споживання продуктів та послуг, а також розподіл, перерозподіл і
використання доходів розглядаються як різні, але взаємопов'язані аспекти процесу
відтворення;
- в основі СНР закладено умову тотожності продукту і доходу, тобто вартість продукту є
сумою затрат факторів виробництва, яка дорівнює сумі доходів, одержаних власниками
цих факторів;
- ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість, яка
характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в
економіці в цілому.
45
1. Розкрийте зміст поняття «національна економіка».
2. Назвіть та охарактеризуйте моделі національної економіки.
3. Які ринкові моделі національних економік Вам відомі?
4. Які типи національної економіки розрізняють за характером розвитку?
5. Що означає термін «відкрита економіка»? Які типи національної економіки
крім відкритої за критерієм відкритості Вам відомі?
6. Назвіть типи національної економіки які виділяють за рівнем економічного
розвитку.
7. Назвіть основні показники оцінки результатів функціонування національної
економіки.
8. Дайте визначення валового внутрішнього продукту.
9. Яка відмінність між номінальним та реальним ВВП?
10. Що таке кінцеві товари?
11. Розкрийте зміст поняття «валовий національний продукт».
12. Що таке чистий національний продукт?
13. Дайте визначення національного доходу. Які показники він враховує?
14. Розкрийте зміст системи національних рахунків.
15. Охарактеризуйте основні методологічні принципи побудови СНР.
1. Ознакою національної економіки є:

а) наявність тісних економічних зв’язків між господарюючими суб’єктами на
основі поділу праці;
б) наявність єдиного економічного центру, який координує діяльність
господарюючих суб’єктів;
в) спільна система економічного захисту та територіальна визначеність;
2. Суб’єктами відносин в національній економіці виступають:
а) індивіди;
б) колективи;
в) держава;
3. Яка із моделей національної економіки передбачає безпосередній вплив
державних органів і координування поведінки економічних суб’єктів щодо питань
виробництва, розподілу та споживання продукції:
а) ринкова;
б) командна;
в) змішана;
г) регульована.
4. Змішана економіка ґрунтується на:
а) приватній власності;
б) державній власності;
в) поширені монополізму;
г) правильна відповідь а і б).
46
5. Відкрита економіка – це економіка з часткою експорту у ВВП в розмірі:
а) до 5%;
б) 5-10%;
в) до 20%;
г) понад 35%.
6. Закрита економіка – це економіка з часткою експорту:
а) до 10% ВВП;
б) 15-20% ВВП;
в) 20-35% ВВП;
г) понад 35%.
7. За характером розвитку виділяють такі типи національних економік:
а) розвинуті; перехідні; ті, що розвиваються;
б) відкриті, умовно відкриті, закриті;
в) економіки сталого та несталого розвитку;
г) економічно вільні та економічно невільні економіки.
8. За рівнем економічного розвитку виділяють такі типи національних економік:
а) розвинуті; перехідні; ті, що розвиваються;
б) відкриті, умовно відкриті, закриті;
в) економіки сталого та несталого розвитку;
г) економічно вільні та економічно невільні економіки.
9. Валовий внутрішній продукт є сумою ринкової вартості:
а) проміжних товарів та послуг;
б) кінцевих товарів та послуг;
в) проміжних та кінцевих товарів і послуг;
г) товарів і послуг нижчої споживчої цінності.
10. Товари і послуги, котрі використовуються для подальшого оброблення чи
перероблення, називаються:
а) кінцевими товарами та послугами;
б) проміжними товарами і послугами;
в) дійсними товарами і послугами;
г) доданими товарами та послугами.
11. Валовий внутрішній продукт можна обчислити шляхом:
а) додавання видатків домогосподарств, фірм, держави та іноземців на кінцеві
товари і послуги;
б) додаванням доходів, отриманих від виробництва усього обсягу продукції;
в) підсумуванням доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів
і послуг;
12. Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах, – це:
а) номінальний ВВП;
б) реальний ВВП;
в) дійсний ВВП;
г) природний ВВП.
13. Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, – це:
47
14. Валовий внутрішній продукт, що відповідає природній нормі безробіття, –
це:
15. Під час обчислення ВВП НЕ враховують:
а) продаж уживаних речей;
б) невиробничі фінансові операції;
в) вартість проміжних товарів;
16. Під час визначення валового внутрішнього продукту як суми доходів НЕ
враховують:
а) заробітну плату;
б) рентні доходи;
в) державні закупівлі товарів і послуг;
г) прибуток.
17. Під час визначення валового внутрішнього продукту як суми доходів
враховують:
в) прибуток;
18. Під час визначення валового внутрішнього продукту як суми видатків
покупців на придбання товарів і послуг НЕ враховують:
а) особисті споживчі видатки;
г) чистий експорт.
19. Під час визначення валового внутрішнього продукту як суми видатків
покупців на придбання товарів і послуг враховують:
а) особисті споживчі видатки;
б) інвестиційні видатки;
20. Чистий експорт – це сума, на яку:
а) експорт перевищує імпорт;
б) імпорт перевищує експорт;
в) видатки на іноземні товари і послуги перевищують іноземні видатки на
вітчизняні товари і послуги;
21. Весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, які є резидентами
певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються – у власній
країні чи за кордоном – це:
48
а) національний дохід;
б) інвестиційний дохід;
в) прибуток;
г) особистий дохід.
22. Чистий національний продукт не враховує:
а) прибуток;
б) ренту;
в) споживчий капітал;
г) відсоток.
23. У національному доході НЕ враховують:
б) ренту;
г) прибуток.
24. Державні закупівлі товарів і послуг – це:
а) усі державні видатки на кінцеві продукти підприємств;
б) державні видатки на наймання працівників у державний сектор;
в) складова обчислення ВВП як суми доходів;
г) правильна відповідь а) і б).
25. Особисті споживчі видатки охоплюють видатки домашніх господарств на:
а) товари тривалого користування;
б) предмети поточного вжитку;
в) придбання послуг;
26. Інвестиційні видатки – це видатки на:
а) закупівлю машин та устаткування підприємствами;
б) усе будівництво;
в) зміни у запасах;
27. Чистий внутрішній продукт – це ВВП, зменшений на суму:
а) непрямих податків на бізнес;
б) амортизаційних відрахувань;
в) рентних платежів;
г) процентних ставок.
28. Чому дорівнює величина чистого експорту, якщо ВВП складає 3500 гр. од,
споживчі видатки – 1280 гр. од., державні витрати – 690 гр. од., валові
інвестиційні видатки – 720 гр. од.:
а) 810 гр. од.;
б) 2250 гр. од.;
в) 3630 гр. од.;
г) 6190 гр. од.
29. Чому дорівнює величина особистих споживчих витрат, якщо ВВП складає
2700 гр. од, чистий експорт – 680 гр. од., державні витрати – 550 гр. од., валові
а) 1060 гр. од.;
б) 1640 гр. од.;
49
в) 1880 гр. од.;
г) 2420 гр. од.
30. Чому дорівнює величина державних витрат, якщо ВВП складає 3200 гр. од,
чистий експорт – 780 гр. од., особисті споживчі витрати – 480 гр. од., валові
а) 970 гр. од.;
б) 1930 гр. од.;
в) 2530 гр. од.;
г) 3870 гр. од.
№
п/п
Національна економіка – це структурована в галузевому і територіальному
просторі економічна діяльність у масштабах країни, що регулюється
1
інституціональною системою, яка відповідає економічному, політичному та
ідеологічному устрою, сформованому в цій країні
Значний вплив на особливості національної економіки справляють
2 історичні та культурні традиції, географічне розташування країни, її роль у
міжнародному поділі праці
Найсуттєвішими специфічними ознаками національних економік є
3 ресурсне забезпечення процесів виробництва (наявність факторів
виробництва) та економічний потенціал країни
ВНП – це весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, які є
4 резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси
використовуються – у власній країні чи за кордоном
5 Національний дохід – це сумарний дохід усіх жителів країни
6 При обчислені ВВП не враховують продаж уживаних речей
Особисті споживчі видатки охоплюють видатки домашніх господарств на
7 товари тривалого користування, видатки на предмети поточного вжитку і
видатки споживачів на послуги
Чистий експорт – це сума на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і
8 послуги (експорт) перевищують видатки на іноземні товари і послуги
(імпорт)
Процент – це дохід, який отримують домогосподарства і фірми від
9
нерухомого майна
ВВП можна вирахувати додаванням усіх факторних доходів резидентів –
10
заробітної плати, ренти, процента та прибутку

1 Валовий внутрішній товари, котрі використовуються для подальшого
продукт оброблення чи перероблення
50
2 Валовий національний товари, які купують для кінцевого споживання, а не для
продукт перепродажу, подальшого оброблення чи перероблення
3 Чистий національний весь дохід, зароблений упродовж року власниками
продукт ресурсів, які є резидентами певної держави, незалежно
від того, де ці ресурси використовуються – у власній
країні чи за кордоном
4 Національний дохід показник, який відображає ринкову вартість кінцевих
товарів та послуг виготовлених в середині даної країни
протягом одного року
5 Кінцеві товари показник, який відображає ринкову вартість кінцевих
товарів та послуг виготовлених національними
виробниками, як у своїй країні, так і за її межами,
протягом одного року
6 Проміжні товари показник, який відображає ринкову вартість кінцевих
товарів та послуг виготовлених національними
виробниками протягом одного року за вирахуванням
вартості спожитого капіталу
7 Національна економіка система взаємопов’язаних економічних показників та
класифікацій, які відображають найважливіші аспекти
економічного розвитку
8 Система національних структурована в галузевому і територіальному просторі
рахунків економічна діяльність у масштабах країни, що
регулюється інституціональною системою, яка
відповідає економічному, політичному та ідеологічному
устрою, сформованому в цій країні
9 Номінальний ВВП ВВП, розрахований у поточних (фактичних) цінах
10 Реальний ВВП ВВП, розрахований у базових цінах
Задача 1.
За даними таблиці розрахуйте обсяг ВВП. Дані умовні та наведені у гр. од.
Таблиця
Особисті споживчі витрати 145 Амортизація 23
Державні закупівлі товарів та послуг 54 Експорт товарів та послуг 19
Чисті приватні внутрішні інвестиції 42 Імпорт товарів та послуг 16
Задача 2.
Розрахуйте обсяг ВНП, ЧНП та НД згідно даних наведених в таблиці. Дані
умовні та наведені у гр. од.
Таблиця
Заробітна плата (З) 330 Непрямі податки (НПб) 25
Рента (Р) 70 Відсоток (%) 75
Амортизація (А) 60 Прибуток (ПР) 160
Задача 3.
За даними таблиці розрахуйте обсяг ВВП на душу населення, якщо
чисельність населення становить 50 млн. осіб. Дані умовні та представлені у
млрд. гр. од.:
Таблиця
Валові інвестиції 330 Чисті інвестиції 160
51
Чисті непрямі податки на бізнес 160 Заробітна плата 365
Рента 80 Чисті % 150
Дохід від власності 110 Податок на прибуток корпорацій 68
Дивіденди акціонерам 115 Нерозподілений прибуток корпорацій 42
Задача 4.
Розрахуйте обсяг ВНП за витратами і доходами згідно даних наведених у
таблиці. Дані умовні та представлені у гр. од.:
Таблиця
Заробітна плата (З) 250 Державні закупівлі товарів (Д) 125
Споживчі витрати (С) 280 Непрямі податки (НПб) 20
Амортизація (А) 40 Прибуток (ПР) 125
Приватні чисті інвестиції (Іч) 30 Рента (Р) 35
Експорт (Е) 80 Відсоток (%) 30
Імпорт (І) 55
Задача 5.
Розрахуйте невідомі показники та заповніть таблицю. Дані умовні.
Таблиця
Номінальний ВВП, Реальний ВВП,
Рік Дефлятор, %
гр.од. гр.од.
1-й 1700 4250
2-й 2100 48
3-й 4600 50
4-й 3300 55
Тема 5. Ринок праці і заробітна плата
Ринок праці – це сукупність економічних відносин з приводу найму і
використання робочої сили; сукупність економічних відносин, форм і методів
52
погодження та регулювання інтересів безпосередніх виробників і роботодавців,
пов’язаних з організацією, використанням і оплатою найманої праці.
Механізм ринку праці представляє собою взаємодію попиту на робочу силу,
її пропозиції та ціни – заробітної плати. Цей механізм тим ефективніший, чим
більшою є конкуренція як з боку продавців робочої сили, так і з боку її покупців.
Попит на робочу силу – це кількість праці, якої потребують роботодавці за
певного рівня ціни цього економічного ресурсу. Величина попиту на працю, як і
на будь-який інший товар, об’єктивно регулюється законом попиту, згідно з яким
підвищення ставок заробітної плати спричиняє скорочення попиту на працю, а їх
зниження – навпаки, підвищення попиту.
Фактори, які впливають на величини попиту на працю
Ціна праці
Конкуренція з боку роботодавців, яка залежить від їхньої чисельності та

економічного стану їхніх підприємств
Можливості певної взаємозамінності живої праці та капіталу (машин,

устаткування) в залежності від рівня їхньої ринкової вартості (відносна дешевизна
робочої сили стає гальмом на шляху впровадження нових машин і технологій,
тоді як висока вартість праці спонукає роботодавців до модернізації виробництва
Продуктивність праці та ринкова ціна товару (ціна продукції на ринку лімітує

попит фірми на працю, а продуктивність (віддача) праці, зі свого боку, визначає
рівень її оплати (ціни) і відповідно величину попиту. Що вища продуктивність
праці, то вищий попит на неї)
Нестабільність економічного розвитку країни і світу (за умов економічного

спаду і депресії попит на працю повсюдно, звичайно, скорочується, а з настанням
пожвавлення та піднесення економіки – збільшується)
Суб’єктивні характеристики зайнятих працівників: їхня відданість,

лояльність, родинні та дружні зв’язки, особисті симпатії тощо
Пропозиція робочої сили – це кількість праці, котра пропонується за певного

рівня ціни даного ресурсу. Величина пропозиції праці також об’єктивно
регулюється ринком – законом пропозиції, згідно з яким обсяг пропозиції праці
прямо залежить від рівня її оплати: що вища оплата праці, то більше бажаючих
працевлаштуватися, і навпаки.
Однак, дія ринкового закону пропозиції щодо праці не є безумовною. Це
пов’язано із тим, що економічно активна людина потребує не тільки матеріальних
благ, а й вільного часу для особистішого розвитку, перебування у лоні сім’ї. Тому
у її поведінці на ринку праці проявляються два взаємовиключних ефекти: ефект
доходу та ефект заміщення.
53
Ефект доходу – це ослаблення мотивації до отримання додаткового
заробітку в міру зростання реального доходу працівника, його готовність віддати
перевагу вільному часу, або дозвіллю.
Ефект заміщення – це, навпаки, посилення мотивації працівника до
збільшення пропозиції праці в міру збільшення його заробітку, готовність
пожертвувати власним вільним часом заради отримання додаткового доходу.
Фактори, які впливають на величину пропозиції праці
Ціна праці
Чисельність населення, його вікова та статева структура, стан здоров’я,

демографічні зміни
Наявний рівень освіти і фахової підготовки, практичний досвід
Соціальні умови (рівень життя, сімейні обставини тощо); умови праці
Престижність певного виду праці, традиції, культура, релігія тощо
Р
D S
S˃D
Р3
Р2
D˃S
Р1
Модель ринку праці
На ринку праці під впливом конкурентних сил попит і пропозиція праці

врівноважуються через певний рівень ціни – заробітної плати. Це означає, що за
рівноважного рівня заробітної плати (Р2) кількість пропонованої праці дорівнює
величині попиту на неї.
Підвищення заробітної плати до рівня Р3 веде до збільшення пропозиції
праці і зменшення попиту на неї. Тоді виникає безробіття. Коли ж заробітна плата
знижується до рівня Р1, тоді пропозиція праці зменшується, а попит на неї
відповідно зростає. У цьому випадку загострюється дефіцит праці як ресурсу.
54
Функції ціни праці (заробітної плати)
Мотиваційна – спонукає людину до певної діяльності під впливом внутрішньо-

особистісних та зовнішніх факторів (механізм мотивації: людина усвідомлює свої
потреби вибирає найкращий для неї спосіб отримання певної винагороди реалізує
цей спосіб, тобто працює – отримує винагороду – задовільняє свої потреби)
Відтворювальна – величина заробітної плати має бути достатньою для

забезпечення тривалої працездатності людини, добробуту сім’ї, професійного і
культурно-освітнього росту
Стимулююча – розмір заробітної плати має встановлюватися в залежності від

досягнутих кожним результатів праці з тим, щоб заохочувати працівника до
трудової активності, до максимальної віддачі, підвищення ефективності праці
Регулююча – зміна ставок заробітної плати балансує попит і пропозицію робочої

сили, урівноважує інтереси працівників і роботодавців
Основні функції ринку праці
розподіл трудових ресурсів між виробниками товарів і послуг
стимулювання ефективного використання робочої сили роботодавцями та

сумлінне ставлення найманих працівників до праці, зацікавлює останніх у
підвищенні кваліфікації, зміні професії тощо
реалізація економічної свободи людини (ринок відкриває можливості

забезпечення нормального рівня доходів та добробуту)
Безробіття – це складна економічна, соціальна та психологічна проблема; як

економічний феномен пов’язане з перевищенням пропозиції ресурсу праці над
попитом на цей ресурс.
За концепцією МОП, працездатними вважаються люди віком від 15 до 70
років. Саме ці вікові межі визначають чисельність робочої сили.
Чисельність робочої сили – це чисельність населення віком від 15 до 70
років, яке прагне реалізувати свою здатність працювати за наймом з метою
отримання доходу в грошовій чи натуральній формі.
Населення країни
Інституціональне – особи, що не досягли працездатного віку, та ті, які вже вибули зі

складу робочої сили у зв’язку з постійною втратою працездатності, виходом на
пенсію, перебуванням у тривалій ізоляції тощо
Неінституціональне – працездатні особи 55

Особи, які не входять до складу робочої
Робоча сила (економічно активне сили (економічно неактивне населення)
населення), до складу якої входять – особи, що добровільно не працюють
особи, що працюють за наймом, тобто за наймом (домогосподарки, студенти,
зайняті і безробітні люди вільних професій, підприємці,
особи, які перебувають на пенсії
та ін.)
Зайняті – це люди, які виконують оплачувані види робіт, і ті, що мають

робочі місця, але не працюють через хворобу, страйки чи відпустки.
Безробітні – це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які
активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати
працювати в будь-який момент.
Особи, що вибули зі складу робочої сили – особи, які не мають роботи за
наймом і активно її не шукають.
Види безробіття
Добровільне безробіття пов’язане з Вимушене безробіття не пов’язане з

вільним волевиявленням особи, яка вільним волевиявленням особи, яка
входить до складу робочої сили, входить до складу робочої сили, а
утриматися від пропозиції праці за зумовлене чинниками, що перебувають
неприйнятих для неї умов поза її вибором
Форми безробіття
Фрикційне безробіття виникає у зв’язку з тим, що встановлення рівноваги між

кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю
робочих місць – з іншого, потребує певного часу
Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у

зв’язку зі змінами структури економіки
Циклічне безробіття – це відхилення фактичного безробіття від природного в той чи

інший бік
Фрикційне та структурне безробіття становить природне безробіття.
За природного безробіття
Спостерігається повна зайнятість – зайнятість, за якої зберігається конкуренція на

ринку праці та забезпечується ефективне використання найманої праці
56
Досягається потенційний обсяг національного виробництва (досягається за
повного та раціонального використання всіх видів ресурсів)
Немає інфляції
Повна зайнятість – це зайнятість за природного рівня безробіття, величина

якого становить 5-6%.
Типи безробіття
Відкрите безробіття – така ситуація на Приховане безробіття пов’язане з

ринку, за якої особа визнає, що вона наявністю людей, які припинили
позбавлена роботи, та офіційно пошук роботи, втративши надію її
реєструється у службі зайнятості знайти
Рівень безробіття (U ) визначається за формулою 5.1.

F F
U  100%   100% (5.1)
R FL
де, F – чисельність безробітних;

R – чисельність робочої сили (економічно активного населення);
L – чисельність зайнятих.
1. Розкрийте суть поняття «ринок праці».

2. Назвіть основні складові механізму ринку праці.
3. Що означає «попит на робочу силу»?
4. У чому полягає закон попиту на ринку праці?
5. Назвіть та охарактеризуйте основні фактори, які впливають на величини попиту
на працю.
6. Розкрийте зміст поняття «пропозиція робочої сили».
7. У чому полягає закон пропозиції на ринку праці?
8. Охарактеризуйте основні фактори, які впливають на величину пропозиції праці.
9. У чому полягає суть ефектів доходу та заміщення?
10. Що таке ціна праці? Які функції вона виконує?
11. У чому полягає відтворювальна функція заробітної плати?
12. Назвіть основні функції ринку.
13. Що таке безробіття?
14. Яку частину населення за концепцією МОП відносять до економічно
активного населення? Чому?
57
15. Дайте визначення категорії «чисельність робочої сили» та охарактеризуйте її
структуру.
16. Яка відмінність між безробітними та особами, які вибули зі складу робочої
сили?
17. Наведіть визначення добровільного та вимушеного безробіття.
18. Які форми безробіття Вам відомі?
19. Розкрийте зміст та причини фрикційного безробіття.
20. Чому виникає структурне безробіття?
21. Що таке природне безробіття?
22. Дайте визначення циклічного безробіття та розкрийте його вплив на
економіку.
23. Що таке «повна зайнятість»? За якого рівня безробіття вона досягається?
24. Які типи безробіття Вам відомо?
25. Розкрийте зміст прихованого безробіття. Наведіть приклади.
1. Сукупність економічних відносин, форм і методів погодження та регулювання

інтересів безпосередніх виробників і роботодавців, пов’язаних з організацією,
використанням і оплатою найманої праці, визначається як:
а) ринок праці;
б) ринок робочої сили;
в) ринок трудових ресурсів;
2. Основними складовими механізму ринку праці є:
а) попит на працю та пропозиція праці;
б) працівники та роботодавці;
в) попит на працю, пропозиція праці та ціна праці;
г) ціна праці та робоча сила.
3. Кількість праці, якої потребують роботодавці за певного рівня ціни цього
економічного ресурсу – це:
а) попит на працю;
б) пропозиція праці;
в) ціна праці;
4. Згідно із законом попиту на працю, підвищення ставок заробітної плати
спричиняє:
а) підвищення попиту на працю;
б) скорочення попиту на працю;
в) підвищення попиту і пропозиції праці;
г) скорочення попиту і пропозиції праці.
5. До факторів, які впливають на величину попиту на працю відноситься:
а) продуктивність праці та ринкова ціна товару;
б) чисельність населення, його вікова та статева структура;
в) престижність певного виду праці;
58
6. Кількість праці, котра пропонується за певного рівня ціни даного ресурсу,
визначається як:
а) попит на працю;
б) пропозиція праці;
в) ціна праці;
7. До факторів, які впливають на величину пропозиції праці відноситься:
а) практичний досвід;
б) чисельність населення, його вікова та статева структура;
в) престижність певного виду праці;
8. Яка із функцій ціни праці (заробітної плати) спонукає людину до певної
діяльності під впливом внутрішньо-особистісних та зовнішніх факторів:
а) мотиваційна;
б) стимулююча;
в) відтворювальна;
г) регулююча.
9. Яка із функцій ціни праці (заробітної плати) спрямована на збалансування
попиту і пропозиції робочої сили, а також урівноваження інтересів працівників
та роботодавців:
а) мотиваційна;
б) стимулююча;
в) відтворювальна;
г) регулююча.
10. За концепцією МОП, працездатними вважаються люди віком:
а) від 18 до 65 років;
б) від 15 до 70 років;
в) від 14 років до досягнення пенсійного віку, визначеного державою;
г) від 14 до 60 років.
11. Інституційний склад населення складають:
а) особи, що не досягли працездатного віку, та ті, які вже вибули зі складу робочої
сили;
б) зайняті особи;
в) безробітні особи;
г) особи, які відносяться до економічно неактивного населення.
12. До складу робочої сили відносяться:
а) зайняті особи;
б) безробітні;
в) особи, що добровільно не працюють за наймом;
г) правильна відповідь а) і б).
13. Безробітні – це:
а) непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають
роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в
будь-який момент;
б) особи, які не мають роботи за наймом і активно її не шукають;
59
в) особи працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку
(трудового доходу) через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в
державній службі зайнятості, шукають роботу та здатні приступити до праці;
г) правильна відповідь а) і в).
14. Яке безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у
зв’язку зі змінами структури економіки:
а) фрикційне;
б) структурне;
в) циклічне;
г) сезонне.
15. Природне безробіття утворює:
а) фрикційне та циклічне;
б) фрикційне та структурне;
в) структурне та циклічне;
г) фрикційне та сезонне.
16. Повна зайнятість досягається за природного рівня безробіття, коли його
величина складає:
а) 1-2%;
б) 5-6%;
в) 9-10%;
г) 15-20%.
17. Яким буде загальний рівень безробіття, якщо число безробітних складає 2400
тис. осіб, а кількість працюючих – 37,6 млн. осіб?:
а) 6%;
б) 6,4%;
в) 15,6%;
г) 94%.
18. Яким буде загальний рівень безробіття, якщо число безробітних складає 1800
тис. осіб, а кількість працюючих – 18,2 млн. осіб?:
а) 9%;
б) 9,9%;
в) 10,1%;
г) 91%.
19. Якщо загальний рівень безробіття складає 8,5%, чисельність економічно
активного населення – 20 млн. осіб, то число безробітних складе:
а) 1,7 тис. осіб;
б) 1,7 млн. осіб;
в) 2,4 тис. осіб;
г) 2,4 млн. осіб.
20. Якщо загальний рівень безробіття складає 12%, чисельність економічно
активного населення – 25 млн. осіб, то число безробітних складе:
а) 3 тис. осіб;
б) 30 тис. осіб;
в) 3 млн. осіб;
г) 2,1 млн. осіб.
60
№
п/п
Ринок праці – це сукупність економічних відносин, форм і методів
погодження та регулювання інтересів безпосередніх виробників і
1
роботодавців, пов’язаних з організацією, використанням і оплатою найманої
праці
Основними економічними важелями механізму ринку праці є попит,
2
пропозиція і ціна (заробітна плата)
Ефект доходу – це посилення мотивації працівника до збільшення
3 пропозиції праці в міру збільшення його заробітку, готовність пожертвувати
власним вільним часом заради отримання додаткового доходу
Циклічне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у
4
зв’язку зі змінами структури економіки
5 Чисельність робочої сили – це економічно активне населення
Структурно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна
6
продати на ринку праці
Структурна форма безробіття виникає у зв’язку з тим, що певні професії
7
«старіють» і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає
8 Фрикційне безробіття добровільне і короткострокове
9 За природного рівня безробіття немає інфляції
Відкрите безробіття пов’язане з наявністю людей, які припинили пошук
10
роботи

1 Ринок праці кількість праці, котра пропонується за певного рівня ціни
даного ресурсу
2 Попит на робочу кількість праці, якої потребують роботодавці за певного рівня
силу ціни цього економічного ресурсу
3 Пропозиція населення віком від 15 до 70 років, яке прагне реалізувати
робочої сили свою здатність працювати за наймом з метою отримання
доходу в грошовій чи натуральній формі
4 Ефект доходу працездатні особи
5 Ефект заміщення особи, що не досягли працездатного віку, та ті, які вже вибули
зі складу робочої сили у зв’язку з постійною втратою
працездатності, виходом на пенсію, перебуванням у тривалій
ізоляції тощо
6 Інституціональне особи, які не мають роботи за наймом і активно її не шукають
населення
7 Неінституціональ- непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які
не населення активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку
праці) і готові почати працювати в будь-який момент.
8 Трудові ресурси сукупність економічних відносин, форм і методів погодження
та регулювання інтересів виробників і роботодавців,
пов’язаних з організацією, використанням і оплатою найманої
61
праці
9 Безробітні ослаблення мотивації до отримання додаткового заробітку в
міру зростання реального доходу працівника, його готовність
віддати перевагу вільному часу, або дозвіллю
10 Особи, що вибули посилення мотивації працівника до збільшення пропозиції
зі складу робочої праці в міру збільшення його заробітку, готовність
сили пожертвувати власним вільним часом заради отримання
додаткового доходу
Задача 1.
На початок поточного року чисельність населення працездатного віку в
області становила 2230 тис. осіб. Упродовж року в області чисельність померлих
склала 7,8 тис. осіб. Чисельність молоді, яка досягла у поточному році
працездатного віку, – 41,8 тис. осіб. Чисельність осіб, які досягли пенсійного віку
в поточному році, – 6,9 тис. осіб.
Визначте чисельність населення працездатного віку в області на початок
наступного року.
Задача 2.
Визначте чисельність працездатних осіб району, якщо: чисельність зайнятого
населення складає 320 тис. осіб, чисельність офіційно безробітних – 4,6 тис. осіб,
чисельність економічно неактивного населення – 24,5 тис. осіб.
Задача 3.
Визначте чисельність зайнятого населення області, якщо: загальна
чисельність працездатних осіб в області складає 1820 тис. осіб, з них 12,6 тис. осіб
– студенти, 16 тис. осіб – домогосподарки, 409 тис. осіб – люди вільних професій.
За даними обласного центру зайнятості, кількість безробітних в області становить
– 180 тис. осіб.
Задача 4.
Рівень безробіття в районі становить 7%. Чисельність безробітних за даними
районного центру зайнятості – 14,7 тис. осіб. Визначте чисельність працюючих
осіб в районі.
Задача 5.
Розрахуйте загальний рівень безробіття в економіці, якщо кількість
працюючих складає 29,9 млн. осіб, а число безробітних – 2600 тис. осіб.
Яким буде рівень безробіття, якщо за рік втратили роботу ще 130 тис. осіб.
Зробіть відповідні висновки.
Тема 6. Кон’юнктурні коливання економіки та економічне зростання
Економічний цикл – це:

62
1) форма, в якій відбувається рух економіки;
2) послідовність етапів піднесення і спадів макроекономічної активності протягом
кількох років;
3) рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, що
постійно повторюється.
Кожний економічний цикл представляє собою послідовність
альтернативних фаз, які повторюються одна за одною: криза (спад) – депресія
(застій) – пожвавлення – піднесення.
Y Цикл
Обсяг
Піднесення
Криза
Пожвавлення
Депресія
Час, t
Схема класичного економічного (ділового) циклу
Характеристика фаз ділового циклу

Фаза Основні ознаки (риси)
Криза (спад) – це - перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом
початкова і головна на них;
фаза циклу, яка - значне скорочення обсягів виробництва;
завершує попередній - падіння цін;
цикл і починає - дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів;
наступний - біржовий крах та банкрутство підприємств;
- зростання безробіття;
- падіння рівня заробітної плати та прибутку окремих суб’єктів
господарювання;
- дезорганізація кредитної системи тощо.
Депресія – фаза - відтворення є простим, виробництво не розширюється, але і не
економічного циклу, звужується;
яка, власне, - низький рівень цін;
проявляється у застої - рівень безробіття залишається високим, але стабільним;
виробництва - невисока ставка позичкового відсотка;
- ліквідація товарного надлишку.
Пожвавлення – фаза - розширення виробництва до відновлення до кризового рівня;
економічного циклу, - зростання цін, підвищення норми прибутку;
яка розпочинається із - зростання зайнятості;
невеликого зростання - пожвавлення торгівлі;
обсягів виробництва та - стимулювання попиту на сировину, матеріали, енергію, предмети
63
помітного скорочення особистого споживання для робітників, які поступово залучаються у
виробництва суспільне виробництво;
- посилення оптимістичних очікувань.
Піднесення – фаза - перевищення максимального обсягу виробництва до кризового
циклу, коли обсяги рівня;
виробництва - швидке зростання зайнятості;
перевищують рівень - зростання заробітної плати та інших видів доходів;
попереднього циклу і - штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуванням
зростають високими торговцями зростання цін та їх бажанням купити більше товарів за
темпами нижчими цінами;
- зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і створює умови
для нової кризи.
Сучасна економічна теорія визначає дві фази економічного циклу: рецесію

та піднесення.
Рецесія – це фаза економічного циклу, якій властиві падіння виробництва, що
знаходиться між найвищою (бум) та найнижчою його точками (дном), і спад
виробництва.
Піднесення (розширення) виробництва – фаза, що знаходиться між
найнижчою та найвищою точками циклу.
Y
Верхня точка (бум)
Обсяг
Рецесія
Розширення
Зростання обсягів
Нижня точка (дно)

Зменшення обсягів
Цикл
Час, t
Схема класичного ділового циклу

Основними ознаками, що характеризують економічні цикли, є тривалість
циклу, а також рушійні сили, що зумовлюють генезис та механізм його
походження.
64
Класифікація економічних циклів за тривалістю
Вид (група) циклів Характеристика

Короткі (малі) цикли Називають циклами Кітчина, на честь англійського економіста,
(2-4 роки) статистика Джозефа Кітчина. Він пов’язував малі цикли з
коливанням запасів золота і визначав їх повторюваність з
періодичністю три роки і чотири місяці.
Пов’язані малі цикли із порушенням та встановленням рівноваги на
споживчому ринку. Причиною коротких циклів є зміни, що
відбуваються у сфері кредиту. Тому вони проявляються як кризи
кредитної сфери.
Середні цикли Називають циклами Жугляра, на честь французького вченого-
(7-12 років) економіста Клемента Жугляра. Він вважав, що причина середніх
циклів – теж у сфері кредиту, і виявив їх періодичність 8-10 років.
Середні цикли – результат взаємодії низки грошово-кредитних
факторів (ставки банківського процента і цін), пов’язаних із
капіталовкладеннями в засоби праці.
Будівельні цикли Називають будівельними циклами Кузнеця, на честь американського
(15-20 років) вченого, лауреата Нобелівської премії Саймона Кузнеця. Він вважав,
що циклічні коливання пов’язані з періодичним оновленням житла та
деяких типів виробничих споруд.
Рушійними силами будівельних циклів є зрушення у
відтворювальній структурі виробництва (між виробництвом,
розподілом, обміном і споживанням або між виробництвом засобів
виробництва і предметів споживання) та у будівництві.
Великі цикли Називають циклами Кондратьєва, на честь російського вченого
(довгі хвилі) Миколи Кондратьєва.
(40-60 років) Існування довгих хвиль пов’язане з радикальними змінами в
технологічній базі суспільного виробництва, його структурною
перебудовою, масовим оновленням пасивної частини основного
капіталу.
Нециклічні коливання – це коливання, які не мають чітко визначеного

періоду повторюваності. Прикладом нециклічних коливань є структурні кризи:
нафто (енергетична), сировинна, фінансова (валютна), екологічна.
Риси структурних криз
- є наслідком диспропорції між окремими сферами та галузями економіки;

- мають затяжний характер;
- часто не збігаються із циклічними кризами;
- впливають на циклічні кризи, спотворюючи традиційну картину циклічного розвитку
Під економічним зростанням прийнято розуміти збільшення обсягів товарів

і послуг, створених за певний період.
65
Джерела економічного зростання
Економічні ресурси, що пропонуються Зростання продуктивності ресурсів на

їх власниками основі розвитку НТП
Чинники економічного зростання
Чинники попиту – забезпечують зростання сукупних витрат, що сприяє

збільшення обсягів виробництва і доходу
Чинники пропозиції – є визначальними в більшості моделей і мають складну

структуру, яка включає: природні ресурси у їх якісному та кількісному вираженні;
обсяг і якість капіталу; чисельність і якість трудових ресурсів; технологічний
рівень; інституційні чинники; інформаційне забезпечення тощо
Чинники розподілу, які стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на

чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що
впливає на сукупний попит
Типи економічного зростання
Інтенсивний – здійснюється
Екстенсивний – шляхом ефективнішого,
здійснюється шляхом продуктивнішого Змішаний – поєднує
збільшення обсягів використання ресурсів на інтенсивні та
залучених до процесу основі науково-технічного екстенсивні типи
виробництва ресурсів прогресу та кращих форм виробництва
організації виробництва
Для вимірювання економічного зростання використовують показники:

1) абсолютного приросту реального обсягу виробництва, який визначається
за формулою 6.1:
Y  Yt  Yt 1 (6.1)
де, ∆Y – приріст ВВП, ВНП чи НД;

Yt – обсяг ВВП, ВНП чи НД у періоді t;
Yt-1 – обсяг ВВП, ВНП чи НД у періоді, що передує періоду t.
2) темпу приросту, який визначається за формулою 6.2:
66
Yt  Yt 1 Yt
T   (6.2)
Yt Yt 1
де, ∆Т – темп приросту.
Модель економічного зростання на основі кривої виробничих можливостей

Y
Виробництво
засобів Y3
Y2
B
A
Y1
Виробництво
предметів
X1 X2 X3 X споживання
Крива виробничих можливостей
Виробничі можливості будь-якого господарюючого суб’єкта (індивіда,

домогосподарства, підприємства, країни) – це максимальний обсяг благ, який
можна отримати за певний період за умови повного та ефективного використання
наявних ресурсів і технологій.
Крива виробничих можливостей показує комбінації випуску продукції
різних видів за наявної кількості природних, трудових, інвестиційних ресурсів і
певного технологічного рівня виробництва.
Зміщення кривої виробничих можливостей праворуч і вгору означає
економічне зростання.
1. Розкрийте зміст поняття «економічний цикл».

2. Чим зумовлена циклічна форма економічного розвитку?
3. Чи здатне людство уникнути циклічних коливань? Відповідь аргументуйте.
4. Назвіть основі фази класичного економічного циклу.
5. Охарактеризуйте фази кризи та піднесення класичного економічного циклу.
6. Проаналізуйте фази сучасного економічного циклу?
7. Дайте визначення рецесії.
8. Поясність суперечливість впливу циклічного розвитку на економіку.
9. Що таке нециклічні коливання економіки? Як вони впливають на стан
національної економіки?
10. Які структурні кризи Вам відомі?
67
11. Дайте визначення економічного зростання та розкрийте його вплив на
суспільний розвиток.
12. Назвіть та охарактеризуйте основні чинники економічного зростання.
13. Які типи економічного зростання Вам відомі?
14. Розкрийте зміст і дайте графічну інтерпретацію моделі економічного
зростання на основі кривої виробничих можливостей.
15. Розкрийте зміст виробничих можливостей.
1. Зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості та доходах називають:

а) економічними коливаннями;
б) факторними циклами;
в) змінами ділової активності виробництва;
2. Економічні коливання пов’язані із:
а) зміною рівня попиту і пропозиції;
б) неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди;
в) зростанням курсу валюти;
г) зниженням рівня безробіття.
3. У фазі спаду:
а) скорочуються обсяг виробництва, рівень безробіття зростає;
б) обсяги виробництва не змінюються, рівень безробіття зростає;
в) обсяги виробництва збільшуються, рівень безробіття знижується;
г) зменшується обсяг виробництва, рівень безробіття не змінюється.
4. У фазі депресії:
а) виробництво товарів не розширюється, рівень безробіття знижується;
б) виробництво товарів не розширюється, товарний надлишок лівкідується;
в) спостерігається біржовий крах та банкрутство підприємств;
г) зростає заробітна плата та інші види доходів.
5. У фазі піднесення відбувається:
а) швидке зростання зайнятості;
б) зростання заробітної плати та інших видів доходів;
в) зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і створює умови для нової
кризи;
6. Фаза економічного спаду, що знаходиться між найвищою та найнижчою
точками циклу, називається:
а) розширенням виробництва;
б) рецесією;
в) сесією;
г) кризою виробництва.
7. Фаза економічного циклу, що знаходиться між його найнижчою та найвищою
точками, називається:
а) розширенням виробництва;
68
б) рецесією;
в) сесією;
г) кризою виробництва.
8. Якщо в економічному циклі падіння дуже глибоке і тривале, то фазу рецесії
називають:
а) депресією;
б) десперсією;
в) трендом;
г) бумом.
9. Малі цикли – це цикли, які тривають:
а) 2-4 роки;
б) 5-10 років;
в) 15-20 років;
г) 40-60 років.
10. Великі цикли – це цикли, які тривають:
а) 2-4 роки;
б) 5-10 років;
в) 15-20 років;
г) 40-60 років.
11. Великі цикли називають циклами:
а) Кітчина;
б) Жугляра;
в) Кузнеця;
г) Кондратьєва.
12. Середні цикли називають циклами:
а) Кітчина;
б) Жугляра;
в) Кузнеця;
г) Кондратьєва.
13. Існування малих циклів пов’язане з:
а) радикальними змінами в технологічній базі суспільного виробництва, його
структурною перебудовою, масовим оновленням пасивної частини основного
капіталу;
б) порушенням та встановленням рівноваги на споживчому ринку;
в) капіталовкладеннями в засоби праці;
г) періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд.
14. Виникнення будівельних циклів пов’язане з:
капіталу;
15. Існування середніх циклів пов’язане з:
69
капіталу;
16. Виникнення довгих хвиль пов’язане з:
капіталу;
17. Економічне зростання будь-якої країни, в основному, визначають:
а) природно-кліматичні фактори та фактори охорони здоров’я;
б) ресурсні фактори;
в) соціальні та інституційні фактори;
г) правильна відповідь б) і в).
18. До ресурсних факторів економічного зростання відносять:
а) кількість та якість природних ресурсів;
б) кількість та якість трудових ресурсів;
в) обсяг капіталу країни;
19. Нарощування виробництва товарів і послуг на основі збільшення кількості
факторів за попереднього рівня технології, визначає:
а) екстенсивний тип економічного зростання;
б) інтенсивний тип економічного зростання;
в) дедуктивний тип економічного зростання;
г) індуктивний тип економічного зростання.
20. Збільшення виробництва товарів і послуг на основі підвищення ефективності
використання ресурсів, визначає:
а) екстенсивний тип економічного зростання;
б) інтенсивний тип економічного зростання;
в) дедуктивний тип економічного зростання;
г) індуктивний тип економічного зростання.
21. Екстенсивний тип економічного зростання передбачає, що обсяг продукції
зростає за рахунок:
а) зростання чисельності робочої сили;
б) підвищення кваліфікації працівників;
в) застосування принципово нових машин і механізмів;
г) кращої організації господарської діяльності.
22. Інтенсивний тип економічного зростання передбачає, що обсяг продукції
зростає за рахунок:
а) підвищення кваліфікації працівників;
б) застосування принципово нових машин і механізмів;
в) кращої організації господарської діяльності;
70
23. Що НЕ належить до чинників економічного зростання екстенсивного типу:
б) зростання чисельності робочої сили;
в) зростання обсягу інвестицій;
г) використання сільськогосподарських угідь та інших ресурсів.
24. Що НЕ належить до чинників економічного зростання інтенсивного типу:
б) зростання обсягу інвестицій;
в) краща організація господарської діяльності;
г) застосування принципово нових машин і механізмів.
25. Крива виробничих можливостей – це геометричне місце точок, що показує:
а) залежність попиту від ціни;
б) альтернативні варіанти максимального виробництва двох товарів при повному
використанні ресурсів;
в) залежність пропозиції від ціни;
г) залежність попиту від пропозиції.
№
п/п
Економічний цикл – це регулярні коливання рівня ділової активності, за
1 яких після зростання активності настає її зниження, що знову змінюється
зростанням
Рецесія – це фаза економічного циклу, що знаходиться між найнижчою та
2
найвищою точками циклу
У випадку, коли спостерігається дуже глибоке і тривале падіння, то фазу
3
рецесії називають депресією
Циклічність – це благо для економічної системи, адже криза справляє
4
оздоровчий вплив на економіку
Нециклічні коливання, так само як і циклічні, мають чітко визначений
5
період повторюваності
Економічне зростання – поступальний приріст реального ВВП, ВНП або НД
6 за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і кращого їх
використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах
Єдиним джерелом економічного зростання є ефективне використання
7
робочої сили
Економічне зростання завдає шкоди національним інтересам окремих країн
8
та не долає проблему бідності
Зміщення кривої виробничих можливостей відбувається у результаті
9
збільшення обсягів пропозиції ресурсів і технічного прогресу
Зміщення кривої виробничих можливостей ліворуч свідчить про економічне
10
зростання
Задача 1.
71
Фермер вирощує кавуни та дині. Якщо він посадить лише кавуни, то збере
180 кг урожаю, а якщо лише дині – 60 кг.
Чому дорівнюватиме альтернативна вартість прийнятого фермером рішення
вирощувати додатково 5 кг динь?
Задача 2.
Альтернативна вартість виготовлення фотоапарата становить 12 годинників.
Підприємство може виробити за місяць 600 годинників. Адміністрація вирішує
виробити 40 фотоапаратів. Скільки годинників при цьому можна виробити?
Задача № 3
У таблиці представлено виробничі можливості виробництва автомобілів та мопедів.
Можливі комбінації Автомобілі Мопеди
А 0 10
Б 1 9
В 2 6
Г 3 3
Д 4 0
Побудуйте криву виробничих можливостей для даної економіки.

Обчисліть альтернативні витрати виробництва одного автомобіля. Визначте
загальні витрати на виробництво трьох автомобілів.
Задача 4.
Побудуйте криву виробничих можливостей певного деревообробного
підприємства, на якому працюють 10 робітників, які можуть щодня виробляти 20
од. столів або 100 од. стільців.
Як переміститься крива виробничих можливостей у разі, якщо:
1) виробництво стільців скоротиться на половину?
2) два робітники підприємства «підуть» у відпустку?
Задача № 5
Підприємство «Молочний рай» має можливості одночасно виробляти молоко
і сир. Відомо, що альтернативна вартість виробництва однієї тони сиру цехом №1
дорівнює 20 літрам молока, при максимальному щоденному виробництві молока в
обсязі 1000 літрів. Цех №2 може за зміну виробити або 1200 літрів молока, або 40
тон сиру.
1) Побудуйте криву виробничих можливостей заводу і оцініть можливості
випуску 500 літрів молока і 90 тонн сиру.
2) Вкажіть, чи досягнуто повного обсягу виробництва і повної зайнятості
ресурсів, якщо поточного місяця вироблено 600 літрів молока і 50 тонн сиру.
3) Визначте який обсяг сиру може виробити підприємство одночасно з
виготовленням 1000 л молока.
Тема 7. Роль держави в ринковій економіці. Економічна політика та основні
закономірності розвитку світового господарства
72
Необхідність державного (урядового) втручання в економіку пов’язують із

відмовами ринку.
Відмови ринку – це небажання або неспроможність ринку задовольнити
потреби суспільства чи окремих груп індивідів ринковою економічною системою.
Як відомо, ринок повною мірою забезпечує виробництво благ для
індивідуального споживання. Ці блага називаються приватними.
Приватні блага – це блага, споживання яких одними особами виключає
можливість їх одночасного споживання іншими. Доступ до споживання
приватних благ має той, хто хоче їх придбати та може їх оплатити (їжа, одяг,
взуття, засоби гігієни, а також верстати, машини, сировина тощо).
Але є і ті блага, які можна споживати тільки сумісно, вони неподільні
(національна безпека, забезпечення правопорядку, захист довкілля тощо). Такі
блага називають суспільними.
Суспільні блага – це блага, які водночас можуть споживатися багатьма
особами, незалежно від того, може чи не може їх оплатити кожен окремий
споживач.
За виробництво суспільних благ відповідає держава (уряд).
Види суспільних благ
Чисті – на них зовсім не поширюється принцип вилучення
Змішані – можливе вилучення зі споживання тих, хто не хоче або не може їх

оплатити, але у зв’язку з тим, що їхня суспільна корисність перевищує
індивідуальну, виробництво цих благ забезпечує уряд
Загальнодоступні Платні
суспільна їх корисність вища, ніж можливе вилучення зі споживання
індивідуальна; за необмеженої тих, хто не хоче чи не може оплатити
доступності цих благ, споживачі (бібліотеки, безоплатна освіта,
можуть проявляти надмірний інтерес медична допомога та ін.)
до їх споживання (земля, надра, флора
та фауна в природних лісах і
водоймах)
Типи урядового регулювання економіки
Повна монопольна влада в управлінні економікою

(СРСР та країни соціалістичного світу)
73
Поєднання ринкових та урядових регуляторів
(Японія, Швеція, ФРН, Австрія, Китай)
Крайній лібералізм, який визнає ефективною тільки необмежену свободу

підприємницької діяльності (США)
(Японія, Швеція, ФРН, Австрія, Китай)
Моделі урядового регулювання економіки
Адаптивна модель – чутлива до змін і Проактивна модель – спрямована на

відмов ринку, що дає можливість уряду попередження фіаско ринку (відмови
сумісно з приватним бізнесом гнучко ринку) шляхом «виваженої міри»
пристосуватися до умов економічного державного втручання в діяльність
середовища бізнесових структур
Уряд здійснює вплив на економіку за допомогою економічної політики

держави.
Економічна політика – це система економічних цілей та засобів
(інструментів), які забезпечують вирішення стратегічних (довгострокових) і
тактичних завдань (цілей) розвитку економічної системи країни, втілених у
державних (урядових) програмах.
Інструменти (засоби) – це ті дії, за допомогою яких можна реалізувати цілі і
завдання, що постають перед урядом.
Методи урядового впливу на економіку
Методи Прояви
Прямі (адміністративні) - дозволи на здійснення ліцензійних видів діяльності;
методи - базуються на владно- реєстрацію та ін.;
розпорядчих відносинах і - регламентація діяльності економічних суб’єктів і
проявляються у формі запровадження законів, інструкцій, нормативів;
адміністративного впливу на - заборони здійснювати певні види економічної діяльності,
поведінку, функціонування і а також дій чи бездіяльності;
результативність економічних - застосування покарань чи заохочень;
суб’єктів, обмежуючи певною - різноманітні форми цільового фінансування: державні
мірою їх економічну свободу інвестиції, надання субсидій підприємницькому сектору та
сектору домогосподарств;
- прямий вплив на експорт (зняття мита, пільги на
кредитування експорту та ін.);
- державне замовлення
Непрямі (економічні) методи - ґрунтуються на економічному інтересі та використанні
система правових і економічних інструментів:
інструментів, за допомогою - фіскальної політики;
яких держава впливає на - монетарної політики;
поведінку економічних - зовнішньоекономічної політики;
74
суб’єктів, а також на - соціальної політики;
функціонування і результати - цінової політики;
економіки, не обмежуючи - антициклічної політики;
економічної свободи суб’єктів - антиінфляційної політики
господарювання
Визначення міри впливу уряду на економіку досить складне. Тому досить

часто розраховують цю міру за допомогою частки ВВП, яка перерозподіляється
через державний бюджет. Однак, є ще один спосіб визначення міри участі уряду в
економічному житті – це індекс економічної свободи (ІЕС).
Індекс економічної свободи (ІЕС) – це агрегований показник, який включає
десять показників, що мають складну будову і засвідчують рівень втручання
уряду в економіку.
Світове господарство – це внутрішньо суперечлива єдність національних
економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими,
фінансовими та науково-технічними зв’язками.
Світове господарство характеризується:
- зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного
поділу праці;
- створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;
- формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних
взаємовідносин між країнами.
Економічні засади функціонування світового господарства
Міжнародний поділ Інтернаціоналізація Міжнародна

праці економіки конкуренція
Міжнародний поділ праці – спеціалізація країн на виробництві певних видів

товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних
умов.
Форми міжнародного поділу праці
Загальний поділ праці Частковий поділ праці – Одиничний поділ праці

– ґрунтується на ґрунтується на – ґрунтується на
галузевій спеціалізації спеціалізації у подетальній
окремих країн виробництві готових спеціалізації
виробів
Участь країни у міжнародному поділі праці визначають за допомогою
показника експортної квоти (7.1):
75
Обсяг експорту
Експортна квота   100% (7.1)
Обсяг ВВП
Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення

економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних
економік.
Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та
взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на
створення єдиного господарського механізму.
В системі світового господарства виникають міжнародні економічні
відносини.
Форми міжнародних економічних відносин
Міжнародні Науково-
Світова валютно- Міжнародний Міграція
торгівля рух капіталів робочої сили технічне
фінансові співробітництво
відносини
1. Назвіть та розкрийте зміст чинників, що зумовлюють необхідність урядового

впливу на економіку.
2. Що означає термін «відмови ринку»? Розкрийте структуру та зміст відмов
ринку.
3. Чому блага, індивідуальне споживання яких необхідно оплатити, називають
приватними?
4. Чим зумовлена необхідність виробництва суспільних благ?
5. Яким чином забезпечується доступ індивідів до використання суспільних благ
різних видів?
6. Як класифікують змішані суспільні блага? Наведіть приклади.
7. Які типи урядового регулювання економіки Вам відомі? Розкрийте їх зміст.
8. Які моделі урядового впливу Ви знаєте?
9. Дайте визначення поняття «економічна політика держави (уряду)».
10. Розкрийте якісний (змістовий) та кількісний зв'язок між інструментами та
цілями економічної політики.
11. Розкрийте зміст прямих (адміністративних) методів впливу на економіку.
12. У чому полягає зміст непрямих методів впливу на економіку.
13. Чи можна визначити міру впливу уряду на економіку?
14. Розкрийте зміст світового господарства. Назвіть його основні риси.
15. Дайте визначення міжнародного поділу праці.
16. Назвіть причини виникнення та форми прояву міжнародного поділу праці.
17. Що таке інтернаціоналізація господарського життя?
18 Які головні форми прояву інтернаціоналізації Вам відомі?
76
19. Дайте визначення міжнародних економічних відносин.
20. Охарактеризуйте структуру міжнародних економічних відносин.
1. Небажання ринку задовольнити потреби суспільства чи окремих груп індивідів

ринковою економічною системою, визначається як:
а) крах ринку;
б) відмови ринку;
в) незгода ринку;
г) протест ринку.
2. Блага, призначенні для індивідуального споживання, визначаються як:
а) приватні;
б) державні (суспільні);
в) колективні;
г) групові.
3. Які із перелічених суспільних благ відносяться до загальнодоступних:
а) медична допомога;
б) безоплатна освіта;
в) земля;
4. Яка із моделей державного регулювання економіки передбачає можливість
уряду разом з приватним бізнесом гнучко пристосуватися до умов економічного
довкілля:
а) проактивна;
б) адаптивна;
в) змішана;
г) чиста.
5. Яка із моделей державного регулювання економіки спрямована на
попередження відмов ринку шляхом виваженої міри державного втручання в
діяльність бізнесових структур:
а) адаптивна;
б) проактивна;
в) змішана;
г) чиста.
6. Дії уряду з реалізації цілей та завдань, що «стоять» перед ним, визначаються
як:
а) інструменти;
б) політика;
в) закон;
г) програма.
7. В економічній практиці виділяють такі методи урядового впливу на економіку:
а) прямі, непрямі;
б) загальні, часткові;
в) офіційні, «тіньові»;
77
г) прямі, опосередковані.
8. Прямі методи урядового впливу на економіку:
а) проявляються у формі адміністративного впливу на поведінку, функціонування
і результативність економічних суб’єктів, обмежуючи певною мірою їх
економічну свободу;
б) ґрунтуються на економічному інтересі та використанні інструментів різних
державних політик;
в) являють сукупність правових і економічних інструментів, за допомогою яких
держава впливає на поведінку економічних суб’єктів;
9. Світове господарство характеризується:
а) зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного
поділу праці;
б) створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;
в) формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних
взаємовідносин між країнами;
10. Формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між
країнами завдяки відкритості національних економік, визнається як:
а) інтернаціоналізація;
б) глобалізація;
в) інтеграція;
г) злиття.
11. Процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи
країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму – це:
а) інтернаціоналізація;
б) глобалізація;
в) інтеграція;
г) злиття.
12. Міжнародний поділ праці – це:
а) спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх
природно-кліматичних, історичних та економічних умов;
б) розвиток економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості
національних економік;
в) процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи
країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму;
г) система економічних цілей та засобів державної політики.
13. Загальний поділ праці ґрунтується на:
а) галузевій спеціалізації окремих країн;
б) спеціалізації країн у виробництві готових виробів;
в) подетальній спеціалізації країн;
г) агроспеціалізації країн.
14. Світова торгівля є:
а) видом міжнародного поділу праці;
б) типом світового господарства;
в) формою міжнародних економічних відносин;
78
г) інструментом економічної політики.
15. В системі світового господарства виникає:
а) міжнародний рух капіталів;
б) міжнародні валютно-фінансові відносини;
в) міжнародне науково-технічне співробітництво;
№
п/п
Суспільні блага є неподільними, їх неможливо продати окремим покупцям,
1
вони споживаються тільки сумісно
Безпека держави, охорона правопорядку, підтримання в належному порядку
2
вулиць міст і населених пунктів – це суспільні блага
Проактивна модель регулювання економіки чутлива до змін і відмов ринку,
3 що дає можливість уряду сумісно з приватним бізнесом гнучко
пристосуватися до умов економічного середовища
Адміністративні методи державного впливу ґрунтуються на силі державної
4
влади і включають засоби заборони, засоби дозволу, засоби примусу
Економічним методам властива горизонтальність. Вони найбільш підходять
5
для регулювання масових явищ.
Чим більша участь уряду в економіці, тим менший рівень економічної
6
свободи
Міжнародний поділ праці – це формування, розвиток та поглиблення
7 економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних
економік
Сучасний розвиток міжнародного поділу праці характеризується
8
поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації
Загальний поділ праці ґрунтується на спеціалізації у виробництві готових
9
виробів
Світова торгівля являється однією із форм міжнародних економічних
10
відносин
Рекомендована література
79
1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. –
6-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2007. – 719 с.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича;
Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – 9-те вид., доповн. – К.: Знання, 2014. – 710 с.
3. Економічна теорія: підручник / В.Д. Лагутін, Ю.М. Уманців, Т.А.
Щербакова та ін.; за заг. ред. В.Д. Лагутіна. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т,
2017. – 608 с.
4. Економічна теорія / Під редакцією Предборського В.А. – К.: Кондор, 2003.
– 492 с.
5. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навч. посіб. / З.Г. Ватаманюк.
– К.: Вид. дім «Альтернативи», 2001. – 606 c.
6. Основи економічної теорії: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф.
Л.С. Шевченко. – Х.: Право, 2008. – 448 с.
7. Основи економічної теорії: навч. посіб. / С.Д. Дзюбик, О.С. Ривак. – 3-тє
вид., переобл. і доповн. – К.: Знання, 2014. – 423 с.
8. Економічна теорія : підручник / за ред. В. М. Тарасевича. – Київ: Центр
навчальної літератури, 2006. – 779 с.
9. Вступ до економічної теорії: Підручник / За ред. З. Ватаманюка. – Львів:
«Новий світ-2000», 2007. – С 408 − 418.
10. Мочерний С. В. Основи економічної теорії / Мочерний С. В., Симоненко
В. К., Секретарюк А. А., Устенко А. А. − К.: Знання, 2000. − 607с.
11. Національна економіка: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, А.Ю. Васіна, Т.Л.
Желюк, Т.М. Попович; за ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання, 2011. – 463 с.
80

ПРАКТИКУМ друк

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ПРАКТИКУМ друк

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Економічна теорія: Практикум для студентів / Укладач І.В. Ангелко. –

Укладач: Ангелко І.В., канд. екон. наук, ст. викладач

Рецензенти: Ватаманюк О.З. – докт. екон. наук, професор

Оригінал-макет підготовлено у видавничому відділі

© І.В. Ангелко, 2020

Проведення практичних занять з дисципліни «Економічна теорія» є

Тема 1. Економічна теорія як наука: основні завдання, функції та категорії.

Найважливіші ознаки економічної системи

Що виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти?

Потреба – це відчуття нестачі чогось суттєвого, що необхідне для

Вторинні Духовні Творчість, самореалізація,

Модель ієрархії людських потреб А. Маслоу

Результат (задоволення потреби, часткове задоволення,

Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку

Структура загальної економічної теорії

Функції економічної теорії

Метод економічної теорії – це сукупність прийомів, засобів і принципів, за

Форми суспільного виробництва

Натуральне виробництво Товарне виробництво

Сфери суспільного виробництва

Матеріальне виробництво – Нематеріальне виробництво –

Основні елементи процесу виробництва

Праця Предмети праці Засоби праці

Праця – це свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення

Тема 2. Теорія товарного виробництва. Товар і гроші

Просте товарне виробництво Розвинуте товарне виробництво

Наявність суспільного поділу праці

Базується на особистій праці Базується на системі

Мета – задоволення особистих потреб Мета – отримання прибутку

Виробництво товарів має обмежений Товарне виробництво набуває

Незначні масштаби виробництва, Великі масштаби виробництва,

Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і

16 Концепції виникнення грошей

Еволюція форм грошей

Товарні Металеві Паперові Кредитні Електронні

Міра Засіб Засіб Засіб Світові

Товарні гроші – це товари, які в силу своєї цінності (корисності) можна

де, КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;

Для визначення кількості грошей також може бути використане рівняння

Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і

Агрегатні показники грошової маси

Мо – готівка: монети і банкноти, що перебувають в обігу

М1 = Мо + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити

М2 = М1 + заощаджувальні та невеликі строкові депозити (внески) у банку

М3 = М2 + внески у спеціалізованих установах і великі строкові депозити

L = М3 + облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично

Порушення пропорцій суспільного виробництва

Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес,

Основні заходи державної антиінфляційної політики

Зростання виробництва і насичення ринку товарами

1. Товарне виробництво – це форма організації суспільного господарства, за якої:

✍ Впишіть номер визначення кожного терміна

Тема 3. Ринкова система в організації суспільного виробництва.

Основні суб’єкти ринкової економіки

Домашні господарства Держава Підприємці

Попит – це кількість товарів, яку споживачі хочуть і можуть придбати за

Між величиною попиту на товар і його ціною існує обернений зв’язок:

Зміни в попиті зумовлюють нецінові чинники, які змінюють положення кривої

Зміщення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових чинників

Нецінові чинники попиту