Два практичні заняття до інтегрованого курсу для 10 класу «Громадянська

освіта»

Практичне заняття до розділу 2. Права і свободи людини.

Тема: «Європейський суд з прав людини».
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- визначати місце і роль Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у механізмі захисту прав і
свобод;
- визначати підсудність справ ЄСПЛ;
- визначати дотримання строків звернення до ЄСПЛ;
- оцінювати відповідність текстів заяв до ЄСПЛ вимогам Конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод;
- засвоїти правила листування з ЄСПЛ;
- опанувати правила користування юридичними послугами при зверненні до ЄСПЛ.
Тип уроку: практичне заняття.
Обладнання: Конституція України, витяги із Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та
Регламенту ЄСПЛ, мультимедійна презентація.
Хід уроку
1. Організаційний момент уроку
Повідомлення теми уроку і очікуваних результатів.
2.Актуалізація знань учнів
Учитель. На минулому уроці ми з вами розглядали питання про гарантії і механізми захисту прав і свобод
людини. Прошу вас дати їх визначення і назвати механізм захисту прав і свобод, який не може бути
реалізований в національних рамках.
3. Мотивація навчальної діяльності
Отже, наше практичне заняття буде присвячене ЄСПЛ. Сподіваюся, що у вашому житті ніколи не виникне
потреба у зверненні за захистом порушених прав до ЄСПЛ, однак кожен з вас має володіти певним
мінімумом правових знань з цього питання хоча б для того, щоб чітко розуміти реальні можливості захисту
порушених прав в ЄСПЛ, бо як показує практика, переважна більшість громадян України вважає, що у цьому
Суді, який розпочав свою роботу у 1959 році у місті Страсбурзі (Франція), можна захистити будь – які права
без докладання особливих зусиль. Широкий загал в Україні не поінформований про те, що ЄСПЛ за останні
п'ятнадцять років відмовив у прийнятті до розгляду 96 % поданих до нього скарг. Як правило, наші
громадяни не знають і про строки звернення до суду. На практичному занятті ми маємо опрацювати всі ці
питання та ряд інших. Отже, запрошую вас до співпраці.
4. Робота з правовими документами.
Знайдіть в Конституції України норму, у якій передбачено право громадян України на звернення за захистом
своїх прав і свобод до міжнародних судових установ та міжнародних організацій, членом або учасником яких є
Україна. Який висновок випливає з цієї норми щодо ролі і місця ЄСПЛ у механізмі захисту прав і свобод
(звернення до ЄСПЛ слід розглядати як звернення до найвищої інстанції, яке можливе тільки тоді, коли
спроба скористатися внутрішніми засобами юридичного захисту не дала позитивних наслідків). Віднайдіть у
Європейській Конвенції з прав людини норми, у яких ідеться про те, для чого було створено ЄСПЛ, яка його
структура та число суддів цього органу. Як ви вважаєте чи може Суд розглядати ті заяви, в яких йдеться про
порушення гарантованих національним законодавством прав, які не містяться в Конвенції та протоколах до неї.
(Таких заяв суд розглядати не може і, таким чином, захист таких прав у разі їх порушення може відбуватися
як правило тільки внутрішніми засобами юридичного захисту). Віднайдіть у Європейській Конвенції з прав
людини норму, у якій ідеться про те, протягом якого строку з дати винесення остаточного рішення
національним судом можна звернутися із заявою до ЄСПЛ (протягом шести місяців. При цьому ш естимісячний
строк відраховується з моменту ознайомлення заявника або його адвоката з остаточним судовим рішенням, за
результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні). Опрацюйте відповідні норми Конвенції і
визначте, хто є відповідачем по справах, які розглядає Суд (держава, яка ратифікувала Конвенцію та
протоколи до неї) та хто є суб’єктом подання індивідуальних скарг до Суду (фізичні особи, групи осіб та
неурядові організації).
Опрацюйте витяг із Регламенту ЄСПЛ і встановіть, на якій мові можна вести листування із
Секретаріатом Суду та у який спосіб мають надсилатися листи (на англійській або французькій, які є
офіційними мовами Суду або на мові будь – якої з держав, які ратифікували Конвенцію). Чи є необхідною
особиста присутність заявника у Суді для усного викладення обставин справи? (не є). Яким чином Секретаріат
Суду має відреагувати на отриманий лист від заявника? (після отримання від заявника першого листа або
формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за іменем заявника було відкрито
справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі можливе звернення за додатковою
інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою). Чому вкрай важливим є своєчасне і
сумлінне реагування на листи Секретаріату Суду? (Тому що будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися
як те, що заявник не зацікавлений у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється).
Опрацюйте витяг із Регламенту ЄСПЛ і встановіть чи зобов’язаний заявник мати представника (На початковій
стадії подання заяви заявник не зобов’язаний мати представника, а якщо він є, то не обов’язково повинен бути
адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, заявнику потрібно, за
загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав,
що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або
французькою)). Визначіть чи може Суд надати допомогу заявнику з оплати послуг адвоката для підготовки заяви
до Суду. (Суд не може надати допомогу заявнику з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. Однак в
подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, заявник, у разі браку
коштів для оплати послуг адвоката, може претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо
надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи).
5. Розв’язування правових задач
Для розв’язування правових задач ділимо клас на чотири групи і кожній із груп доручаємо розв’язати по
одній задачі. Задачі можуть бути виставлені на екрані. Представник кожної групи по черзі знайомить клас із
розв’язаною групою задачею.
Задача № 1
Визначте, які з нижче запропонованих тверджень є правильними. Якщо твердження не є правильним, то
поясніть у чому полягає його неправильність.
1. Європейський Суд з прав людини – міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-
члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людиниосновоположних свобод, і включає всі
питання, які стосуються тлумачення і застосування конвенції, включаючи міждержавні справи і скарги окремих
осіб.
2.Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.
3. ЄСПЛ виконує функції національного суду та має право скасовувати або змінювати рішення національних судів.
4.Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту.
Відповідь: перше, друге та четверте твердження є правильними, а третє твердження не є правильним, оскільки
Суд може присуджувати компенсацію з боку держави на користь суб’єкта звернення, якщо йому завдано
суттєвої шкоди, не змінюючи при цьому рішення національних судів.
Задача № 2
Визначте, які з нижче запропонованих тверджень є правильними. Якщо твердження не є правильним, то
поясніть у чому полягає його неправильність.
1. Шестимісячний строк звернення до Суду вираховується з моменту винесення рішення вищою судовою
інстанцією держави, проти якої подано заяву.
2. У практиці Європейського суду визнано, що особа може відчувати порушення своїх особистих прав і через те, що
порушені права іншого.
3. Практика ЄСПЛ є прецедентною.
4. До складу Суду входять 47 суддів, по одному від кожної держави — члена Ради Європи.
Відповідь: друге, третє та четверте твердження є правильними, аперше твердження не є правильним, оскільки
шестимісячний строк звернення до Суду вираховується не з моменту винесення рішення вищою судовою
інстанцією держави, проти якої подано заяву, а з моменту ознайомлення заявника або його адвоката з
остаточним судовим рішенням .
Задача № 3
Визначте, які з нижче запропонованих тверджень є правильними. Якщо твердження не є правильним, то
поясніть у чому полягає його неправильність.
1. Важливою функцією Європейського Суду є забезпечувати неухильне дотримання і виконання норм конвенції її
державами-учасницями. Він здійснює це завдання шляхом розгляду і вирішення саме якихось конкретних справ,
прийнятих ним до провадження на основі індивідуальних скарг.
2. Процесуальним супротивником адвоката у Європейському суді виступає представник Міністерства юстиції
України.
3. Предметом скарги, яка подається до Суду, можуть бути тільки права і свободи, які гарантуються конвенцією або
її протоколами.
4.Заявнику необов'язково бути громадянином держави — члена Ради Європи або взагалі громадянином держави, на
яку він подає скаргу.
Відповідь: перше, третє та четверте твердження є правильним, а друге твердження не є правильним, оскільки
процесуальним супротивником адвоката виступає Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав
людини.
Задача № 4
Визначте, які з нижче запропонованих тверджень є правильними. Якщо твердження не є правильним, то
поясніть у чому полягає його неправильність.
1. ЄСПЛ вправі тлумачити Конвенцію про захист прав людини та основних свобод.
2.Суд вправі виносити Консультативні висновки про тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних
свобод з питань, пов'язаних з розглядом справ.
3.Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком на дев'ять років.
4.Структурно ЄСПЛ складається із трьох рівнів.
Відповідь: перше, третє та четверте твердження є правильним, а друге твердження не є правильним, оскільки
такі висновки Суд може виносити з питань, не пов'язаних з розглядом справ.
Після того, як ці задачі будуть розв’язані кожною групою учнів, для індивідуальної роботи класові може бути
запропоновано розв’язати задачу, у якій у кожній із поданих ситуацій необхідно визначити з якої саме
причини не було взято до розгляду справи Судом.
Задача № 5
Визначте у кожній із нижченаведених ситуацій підставу для неприйняття ЄСПЛ скарги до розгляду.
Ситуація 1. Громадська організація «Український вибір» зібрала 3,5 млн. підписів на підтримку Всеукраїнського
референдуму щодо вступу України в НАТО. Однак Президент України відмовився видати Указ про
проголошення референдуму за народною ініціативою. Бездіяльність глави держави була оскаржена у всіх
судових інстанціях, однак безрезультатно. Після цього громадська організація звернулася з відповідною
скаргою до ЄСПЛ. Скарга до розгляду прийнята не була.
Ситуація 2. Громадянин України Харченко уклав із фондом «Відродження Харківщини» договір, за яким
виконав на замовлення фонду робіт на суму 100 тисяч гривень. Належної оплати не отримав. Пройшов як
позивач усі судові інстанції, всі суди програв. Звернувся із відповідною скаргою до ЄСПЛ. Скарга до
розгляду прийнята не була.
Ситуація 3. Національний суд однієї з Європейських держав виніс остаточне рішення по справі Кононенка 20
січня 2016 року. Кононенка та його адвоката було ознайомлено з цим рішенням 29 січня того ж року. Скарга
до ЄСПЛ була подана 5 серпня 2016 року. Скарга до розгляду прийнята не була.
Ситуація 4. Громадянин Савченко зазнав жорстоких тортур під час перебування у відділку поліції. Звертався
до суду першої та апеляційної інстанцій. Домогтися відшкодування фізичної, моральної та майнової шкоди не
зміг. Звернувся із скаргою до ЄСПЛ. Скарга до розгляду прийнята не була.
Відповідь:
Ситуація 1. Громадська організація звернулася з приводу порушення права, яке відсутнє в переліку прав, що
містяться у Конвенції.
Ситуація 2. Суд не розглядає справи спрямовані проти приватних осіб чи недержавних інституцій.
Ситуація 3. Були пропущені строки для розгляду скарги.
Ситуація 4. Не були сповна використані усі внутрішні засоби юридичного захисту.
6. Юридична оцінка пропонованих заяв до ЄСПЛ
На екрані чи на шкільній дошці подаються загальні вимоги до змісту заяви. Клас ознайомлюється з ними.
Після ознайомлення для індивідуальної роботи класові може бути запропоновано ознайомитися з трьома
заявами до ЄСПЛ і визначити юридичні недоліки кожної із заяв.
Зміст заяви
Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:
а) навести стислий виклад фактів, щодо яких скаржитися заявник, та суть його скарг;
б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами донеї, які, на думку заявника були порушені;
в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими скористався заявник;
г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та
органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих
рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).
Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява булла підписана заявником, або його представником.
Заява № 1
Я, Колобова Марія Василівна, народилася 1968 року та проживаю в м. Краматорську, Донецька область, Україна.
Рішенням від 13 червня 2015 року Краматорський міський суд зобов’язав ДП «Шахта імені Калініна» виплатити мені
заборгованість з заробітної плати і компенсацію за затримку виплати у розмірі 17575,66 грн.
У зв’язку з реорганізацією шахти рішенням від 3 вересня 2015 року суд виніс рішення про передачу цих зобов’язань її
правонаступнику — ДП «Артемвугілля».
Листом від 30 березня 2016 року обласне управління юстиції повідомило мені, що банківські рахунки шахти були
арештовані та що виконавче провадження подовжується. Крім того, управління посилалося на Закон України «Про
введення мораторію на примусову реалізацію майна» (набув чинності з 26 грудня 2001 року), який забороняє
реалізацію майна з метою погашення боргів підприємств, 25 % або більше акцій яких належить державі.
У квітні 2016 року я отримала7525 грн. Відповідно залишок заборгованості складає10050,66 грн.
До цього часу рішення, винесене на мою користь, залишається частково невиконаним.
Через факт невиконання рішення, винесеного на мою користь, протягом тривалого часу я вважаю себе жертвою
порушення моїх прав на справедливий суд та на мирне володіння майном, яке передбачене статтею 1 Першого
протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції.
Вимагаю 3000 ЄВРО як відшкодування матеріальної шкоди та 2000 ЄВРО як відшкодування моральної шкоди, якої я
зазнала.
Колобова М. В. (підпис).
Юридичний недолік заяви № 1 полягає в тому, що до неї не додані копії рішень суду.

Заява № 2
Я, Харченко Василь Васильович, народився у 1950 році і проживаю у м. Білозірське, Донецька область, Україна.
У 2001 році я звернувся до Добропільського міського суду з позовною заявою про стягнення одноразової допомоги з
мого колишнього роботодавця шахти „Новодонецька”. 3 червня 2002 року міський суд присудив менізагальну суму
50 822,44 грн. (приблизно 8 262,18 ЄВРО). 9 липня 2002 року виконавче провадження щодо виконання рішення
міського суду було розпочато.
 У вересні 2002 року я звернувся до міського суду зіскаргою на невиконання рішення від 3 червня 2002 року
Добропільською міською виконавчою службою.
18 жовтня 2002 року міський суд задовольнив мою скаргу та зобов`язав державну виконавчу службу виконати
рішення.
7 грудня 2004 року рішення, винесене на мою користь, було виконано у повному обсязі. Відповідно, державна
виконавча служба закінчила виконавче провадження 7 грудня 2004 року.
Затримка з виконанням судового рішення порушує мої майнові права.
Вимагаю 3000 ЄВРО як відшкодування моральної шкоди, якої я зазнав.
До заяви додаю:
Рішення Добропільського міського суду від 3 червня 2002 року, 18 жовтня 2002 року.
Харченко В.В. (підпис)
Юридичний недолік заяви № 2 полягає в тому, що у ній чітко не зазначено прав, гарантованих Конвенцією або
протоколами до неї, які, на думку заявника, були порушені.
Заява № 3
6 вересня 2000 року Краснолуцький міський суд зобов`язав державну шахту „Краснолуцька” забезпечити мене,
Давиденко Марію Петрівну, вугіллям в розмірі 8 850 кг.
6 жовтня 2000 року Краснолуцька міська державна виконавча служба відкрила виконавче провадження щодо
виконання вищевказаного рішення. 5 травня 2003 року виконавча служба повідомила мене про те, що рішення суду не
може бути виконано в зв`язку з великою кількістю виконавчих проваджень щодо стягнення коштів з боржника і що
процедура примусового продажу майна, що належить боржнику, була зупинена у зв`язку з дією мораторію на
примусову реалізацію майна, що належить державному підприємству, введеного Законом України від 29 листопада
2001 року.
21 жовтня 2004 року рішення було виконано у повному обсязі.
Тривала затримка у виконанні судового рішення порушила мої права передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1
Протоколу № 1.
Вимагаю справедливої компенсації за затримку виконання судового рішення.
До заяви додаю:
Копію рішення Краснолуцького міського суду від 6 вересня 2000 року та копію повідомлення виконавчої
служби про неможливість виконання судового рішення.
Давиденко М. П. (підпис)
Юридичний недолік заяви № 3 полягає в тому, що у ній не визначено конкретної суми грошових коштів, на
яку претендує заявник.
5. Підведення підсумків уроку
Учитель. Отже, на сьогоднішньому практичному занятті, працюючи з правовими документами та розв’язавши
кілька правових ситуацій ми змогли ознайомитися із основними правилами, за якими працює ЄСПЛ.
Оголошую оцінки за сьогоднішній урок.
6. Домашнє завдання
1. Скласти по одній заяві до ЄСПЛ.
2.Навести аргументи «за» і «проти» обов’язковості судової практики ЄСПЛ для застосування національними
судами.
 Практичне заняття до розділу 4. Демократичне суспільство та його цінності.
Тема: «Вибори до органів місцевого самоврядування».
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- характеризувати засади місцевих виборів;
- характеризувати засади виборчого процесу;
- розрізняти види місцевих виборів;
- засвоїти правила формування списків кандидатів від місцевих організацій політичних партій та
формування депутатського корпусу за підсумками голосування;
- правильно заповнювати виборчі бюлетені;
- засвоїти основні положення процесу голосування і підведення підсумків голосування на виборчій
дільниці;
- визначати підстави для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним;
- давати юридичну оцінку деяким порушенням під час процесу голосування.
Тип уроку: практичне заняття.
Обладнання: Конституція України, витяги із Закону України «Про місцеві вибори» від 14. 07. 2015
року (далі - Закон), макети виборчих бюлетенів по виборах міського голови, депутатів сільської ради
та депутатів районної ради, списки виборців, виборчі скриньки, кабіна для голосування, мультимедійна
презентація.
Хід уроку
1. Організаційний момент уроку
Повідомлення теми уроку і очікуваних результатів.
2.Актуалізація знань учнів
Пригадайте, що таке органи місцевого самоврядування і чим вони принципово відрізняється від органів
державної влади. Назвіть складові системи місцевого самоврядування, які формуються шляхом виборів.
3. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні ми проводимо з вами четверте практичне заняття за темою «Вибори до органів місцевого
самоврядування». Ваші знання здобуті при вивченні теоретичного матеріалу ми повинні з вами поглибити на
сьогоднішньому практичному занятті шляхом розв’язування юридичних ситуацій. Отже, запрошую вас до
співпраці.
4. Робота з правовими документами, розв’язування задач.
Знайдіть в Конституції норму, у якій визначаються засади виборів. У витязі із Закону віднайдіть ті засади
виборів, про які не ідеться в Основному Законі України. Спробуйте пояснити в чому полягає необхідність
існування цих додаткових засад виборів.
Після цього ділимо клас на чотири групи і пропонуємо кожній із груп вказати у одній із ситуацій, відповідно
до порядкового номера групи, яка саме засада місцевих виборів була порушена (тобто перша група аналізує
першу ситуацію, друга - другу і т. д.). отже, розв’язуємо задачу № 1.
Задача № 1
У кожній із нижче запропонованих ситуацій визначте, яка саме засада місцевих виборів була порушена.
Ситуація 1. Дільнична виборча комісія дала можливість виборцю Саєнку проголосувати за його дружину,
оскільки остання по дорозі на виборчу дільницю зламала ногу і сама не змогла прийти на голосування.
Відповідно до норм Закону не було можливості у неї проголосувати вдома чи в лікарні.
Ситуація 2. Виборцю Хоменку дали можливість проголосувати на двох виборчих дільницях. Як за місцем
його фактичного проживання, так і за місцем реєстрації.
Ситуація 3. Керівник одного з підприємств пригрозив своїм підлеглим покаранням за неучасть у місцевих
виборах.
Ситуація 4.На одній із виборчих дільниць у кабіні для голосування була ручка із вмонтованою відеокамерою.
Відповідь:
Ситуація 1. Порушено засаду особистого голосування.
Ситуація 2. Порушено засаду рівного виборчого права.
Ситуація 3. Порушено засаду добровільності участі у виборах.
Ситуація 4. Порушено засаду таємного голосування.
При наявності часу на практичному занятті і в залежності від рівня підготовки класу можна
подискутувати з приводу того чи можна вважати дискримінацією виборців за певними ознаками той факт, що
згідно Закону не мають права голосу на місцевих виборах військовослужбовці строкової служби, громадяни України,
які проживають за кордоном, а також громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі,
маючи при цьому на увазі, що не виключено перебування на строковій військовій службі чи відбування за
вироком суду кримінального покарання у виправно – трудовій установі за місцем проживання.
На наш погляд доцільно також обговорити із старшокласниками наявність чи відсутність порушення
засади рівності виборчого права в умовах, коли у містах, де кількість виборців становить менше 90 тисяч,
вибори проводяться в один тур, тобто переможцем виборів може стати кандидат, який набрав відносну
більшість голосів виборців, а в містах де кількість виборців становить понад 90 тисяч, вибори проводяться в
два тури, якщо за підсумками першого туру жоден з кандидатів не набрав понад п’ятдесят відсотків голосів
виборців. Тобто у таких містах переможцем виборів може стати тільки той кандидат, який набрав абсолютну
більшість голосів виборців
Далі пропонуємо учням ознайомитися із поняттям та засадами виборчого процесу і розв’язати задачу № 2
так само працюючи в групах.
Задача № 2
У кожній із нижче запропонованих ситуацій визначте, яка саме засада виборчого процесу була порушена.
Ситуація 1.Територіальна виборча комісія частину своїх засідань проводила у закритому режимі.
Ситуація 2.Глава районної державної адміністрації викликав до себе голову територіальної виборчої комісії і
поставив перед ним вимогу прозвітувати про роботу комісії за останні десять днів.
Ситуація 3. Керівник одного з підприємств всіляко сприяв зустрічі кандидатів у депутати від провладної партії
із працівниками керованого ним підприємства і не допускав до зустрічі з працівниками підприємства
кандидатів у депутати від опозиційних партій.
Ситуація 4. Одному з кандидатів на посаду міського голови під всякими приводами відмовляли у розміщенні
біг - бордів із його агітаційними матеріалами.
Відповідь:
Ситуація 1. Порушено засаду публічності та відкритості.
Ситуація 2. Порушено засаду законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес.
Ситуація 3. Порушено засаду неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки
Крим, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і
службових осіб до місцевих організацій партій, кандидатів.
Ситуація 4. Порушено засаду свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової
інформації незалежно від форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії,
місцеві організації партій, кандидати.
Після розв’язування задачі № 2 пропонуємо школярам ознайомитися із видами місцевих виборів і із
застосуванням того самого методичного прийому, що і в двох попередніх випадках, розв’язати задачу № 3
Задача № 3
У кожній із нижче запропонованих ситуацій визначте вид місцевих виборів.
Ситуація 1.Такі вибори депутата призначаються в одномандатному виборчому окрузі територіальною виборчою
комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата.
Ситуація 2.Такі вибори призначаються або Центральною виборчою комісією або відповідною радою об’єднаної
територіальної громади.
Ситуація 3.Це єдиний вид місцевих виборів, для призначення яких можуть існувати дві підстави.
Ситуація 4.Ці вибори мають спільну підставу для призначення із проміжними виборами.
Відповідь:
Ситуація 1. Проміжні вибори.
Ситуація 2. Перші вибори.
Ситуація 3. Повторні вибори.
Ситуація 4. Позачергові вибори.
Далі пропонуємо учням ознайомитися із нормою Закону про висування місцевою організацією партії
кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі. Особливу увагу при цьому слід звернути на те,
що кандидати в депутати в цьому списку закріплюються за територіальними виборчими округами за винятком
першого кандидата. Отже, за першого кандидата виборці безпосередньо не голосуватимуть, однак якщо
партійний список кандидатів у депутати набере не менш як п’ять відсотків голосів виборців, то першому
кандидату, за якого виборці безпосередньо у територіальних виборчих округах не голосували, гарантовано
проходження до місцевої ради. При цьому може скластися така ситуація, що кандидат у депутати від певної
політичної партії на своєму виборчому окрузі може набрати навіть понад дев’яносто відсотків голосів виборців
і при цьому не стати депутатом або тому, що список його політичної партії не подолав прохідний бар’єр або
у разі, якщо його партія отримає невелику кількість мандатів і його випередять ті колеги за партійним
списком, які в своєму окрузі набрали ще більшу кількість голосів виборців. В той же час кандидат від
партії, список кандидатів від якої набрав велику кількість голосів виборців, може стати депутатом навіть тоді,
коли вийде на друге, а то й на третє місце за числом поданих за нього голосів виборців у тому виборчому
окрузі за яким він закріплений. З огляду на вищевикладене вважаємо за можливе запропонувати
десятикласникам висловити свою думку про демократичність чи недемократичність таких норм Закону.
5. Рольова гра «Голосування на виборчій дільниці»
Перед початком практичного заняття бажано розкласти меблі у класному приміщенні таким чином, щоб
приміщення нагадувало виборчу дільницю в день голосування. Перед початком рольової гри учитель
демонструє учням зразок виборчого бюлетеня і показує як його необхідно правильно заповнювати. Рольову гру
бажано розпочати із засідання комісії напередодні голосування (при проведенні рольової гри засідання комісії
і процес голосування подаються у дещо спрощеній формі). Засідання може відбуватися наступним чином.
Голова ДВК: «Оголошую відкритим засідання комісії. Комісія отримала від міської виборчої комісії 1200
бюлетенів по виборах міського голови, 1200 бюлетенів по виборах депутатів міської ради у багатомандатному
виборчому окрузі і таку ж кількість бюлетенів по виборах депутатів обласної ради у багатомандатному
виборчому окрузі. Пане секретар комісії прошу занести ці відомості до протоколу. Пропоную всім членам
ДВК і іншим присутнім на нашому засіданні оглянути виборчі скриньки. Члени ДВК та офіційні спостерігачі
оглядають скриньки. Голова ДВК при допомозі інших членів комісії пломбує виборчі скриньки. При цьому у
кожну виборчу скриньку, що використовується для голосування на виборчій дільниці, опускається контрольний лист,
в якому зазначені номер виборчої дільниці, час його вкидання у виборчу скриньку, прізвища голови, заступника
голови, секретаря та інших членів дільничної виборчої комісії, присутніх при цьому осіб.)
Далі голова ДВК передає необхідну кількість виборчих бюлетенів для голосування членам комісії, які будуть
видавати виборчі бюлетені виборцям у приміщенні для голосування (розкладає по столах, за кожним з яких
сидить по двоє членів ДВК, бюлетені. При цьому роздаються також списки виборців). Члени комісії, які
сидять за столами засвідчують своїми підписами у відомості отримання бюлетенів.
8. 00Представник ДВК запрошує виборців до голосування. Виборець підходить до стола з бюлетенями і
пред’являє документ, що засвідчує його особу. При цьому один член ДВК надає виборцю список виборців для
підпису, а другий член ДВК вписує своє прізвище і розписується у визначеному місці на контрольних талонах
виборчих бюлетенів, проставляє на контрольних талонах у позначеному місці номер, за яким виборця внесено до
списку виборців на дільниці. Виборець розписується у списку виборців за отримання ним виборчих бюлетенів для
голосування на місцевих виборах, а також розписується у визначеному місці на контрольному талоні кожного
виборчого бюлетеня. Після цього член виборчої комісії відокремлює від кожного виборчого бюлетеня, який видається
виборцю, контрольний талон та видає виборцю виборчі бюлетені для голосування. Далі виборець проходить до
кабіни для голосування, робить відмітки у бюлетенях і вкидає бюлетені у скриньку.
20. 00 Голова комісії: «Оголошую процес голосування завершеним. Розпочинаємо засідання комісії.
Доручаю заступнику голови комісії ведення протоколу. Секретаря комісії прошу вносити відомості до протоколу
про підрахунок голосів виборців. До списку виборців на нашій виборчій дільниці було внесено 1154 виборці.
Участь у голосуванні взяло 800 виборців. Таким чином у нас мало залишитися 400 невикористаних бюлетенів.
Прошу порахувати невикористані бюлетені і погасити їх у спосіб передбачений Законом (при цьому члени
комісії відокремлюють правий нижній кут таких бюлетенів). Прошу порахувати контрольні талони. Прошу
запакувати погашені бюлетені і контрольні талони. Приступаємо до підрахунку голосів виборців. Перевіряємо
цілісність пломб на скриньках. Пломби не порушені. Відкриваємо виборчі скриньки (при цьому члени ДВК
відкривають виборчі скриньки і висипають на стіл бюлетені). Після цього в окремі стоси складаються
бюлетені по виборах міського голови та виборах до міської ради. Підраховується їх загальна кількість. Далі
вибираються недійсні бюлетені, а після цього бюлетені розкладаються у стоси за прізвищами кандидатів. Всі
дані заносяться до протоколу, який підписується всіма членами ДВК. Голова комісії повідомляє усіх присутніх
про те, що він разом із певними членами комісії їде до територіальної виборчої комісії для передачі виборчої
документації. На цьому рольову гру можна вважати завершеною.
6. Розв’язування задач
При наявності часу у класі з високим рівнем підготовки учнів або у профільному класі можна запропонувати
школярам розв’язати наступні задачі.
Задача № 4
На виборчу дільницю для участі у голосуванні прийшов виборець – ром, який повідомив голову дільничної
комісії про те, що він неписьменний і тому просить дати можливість своєму сусідові надати йому допомогу у
заповненні виборчого бюлетеня. Голова ДВК відмовив у задоволенні прохання пославшись при цьому на
норму Закону, відповідно до якої така допомога може надаватися тільки тим виборцям,які внаслідок фізичних
вад не можуть самостійно заповнити виборчий бюлетень, а неписьменність не може вважатися фізичною вадою.
Чи є відмова голови ДВК правомірною? Свою відповідь обгрунтуйте.
Відповідь: відмова правомірною не є. Це пояснюється наступним. Дійсно Законом не врегульовано ситуації
щодо голосування неписьменними виборцями. Однак врегульована подібна ситуація. Подібність ситуації полягає
в тому, що в обох випадках виборець не може самостійно заповнити виборчий бюлетень. В одному випадку
через фізичні вади, а в другому - через неписьменність. Тобто за аналогією закону слід було задовольнити
прохання виборця - рома.
Задача № 5
Під час проведення місцевих виборів у жовтні 2015 року член ДВК Хрустальов почав здійснювати
відеозапис процесу голосування. Голова ДВК Мандрик зробив йому зауваження про неправомірність його дій.
На це Хрустальов відповів Мандрику, що Закон не містить заборону таких дій для члена комісії і надає таке
право офіційним спостерігачам. Оскільки член ДВК за статусом стоїть значно вище, ніж офіційний
спостерігач, то те, що дозволяється офіційному спостерігачу, тим більше дозволено члену ДВК. Хто правий у
цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь: правим є голова ДВК. Це пояснюється тим, що член ДВК діє від імені публічного колегіального
органу, який тимчасово виконує функції держави. Отже, член ДВК може робити тільки те, що дозволено, а не
те, що не заборонено. Останній принцип стосується приватних осіб.
Задача № 6
Визначте у кожній із нижче запропонованих ситуацій наявність чи відсутність підстав для визнання
голосування на виборчій дільниці недійсним.
Ситуація 1.На виборчій дільниці для голосування виборцям було видано 1902 бюлетені. При відкритті
скриньок для голосування у них було виявлено 1926 бюлетенів.
Ситуація 2.На виборчій дільниці виборці, які проголосували, вкидали бюлетені у чотири скриньки. Після
завершення процесу голосування один із виборців, який не вийшов із приміщення для голосування, встиг
підпалити виборчу скриньку у якій знаходилося 258 бюлетенів із 834 виданих виборцям. Бюлетені у
підпаленій скриньці були знищені.
Ситуація 3.На виборчій дільниці для голосування виборцям було видано 568 бюлетенів. До завершення
процесу голосування було встановлено, що 12 бюлетенів було видано особам, які не мають права голосу.
Ситуація 4.На виборчій дільниці для голосування виборцям було видано 698 бюлетенів. З них 26 бюлетенів
отримали виборці, які не були включені до списку виборців і 22 бюлетені отримали виборці, які були
включені до списку виборців безпідставно.
Відповідь:
Ситуація 1. Підстав для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним немає, оскільки виявлення у
виборчих скриньках виборчих бюлетенів мало місце у кількості, яка є меншою як п’ять відсотків від загальної
кількості виборців, які отримали бюлетені на виборчій дільниці.
Ситуація 2. Є підстава для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, оскільки кількість бюлетенів
перевищує десять відсотків від загальної кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці , що
унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів.
Ситуація 3. Підстав для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним немає, оскільки число осіб, які
не мали право голосу і отримали виборчі бюлетені є меншим ніж п’ять відсотків від загальної кількості
виборців, які отримали бюлетені на виборчій дільниці.
Ситуація 4. Є підстава для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, оскільки кількість виборців,
які безпідставно отримали бюлетені перевищує п’ять відсотків від загальної кількості виборців, які отримали
виборчі бюлетені на виборчій дільниці.
Задача № 7
Визначте у кожній із нижче запропонованих ситуацій наявність чи відсутність порушень виборчого
законодавства. При цьому клас можна поділити на чотири групи і кожній групі доручити розв’язання однієї
ситуації.
Ситуація 1.В кабіну для таємного голосування спробували зайти разом чоловік і дружина . Член ДВК
повідомив їх про те, що це є порушенням виборчого законодавства. Чоловік на це сказав: «Згідно норм
Сімейного кодексу України чоловік і дружина усі питання життя сім’ї вирішують спільно, а кодекс має більш
високу юридичну силу ніж закон».
Ситуація 2.На виборчу дільницю прийшли разом проголосувати дві подруги Аліна та Катерина. На дільниці
була велика черга. Однак, Аліна проголосувала на 10 хвилин раніше за Катерину і весь час після того як
вкинула бюлетені очікувала подругу в приміщенні для голосування.
Ситуація 3.Під час підрахунку голосів на виборчій дільниці офіційний спостерігач від місцевої організації
політичної партії стояв на відстані одного метра за спиною члена ДВК, який вів підрахунок бюлетенів,
знімаючи при цьому процес підрахунку на відеокамеру.
Ситуація 4.Громадянин Курченко після отримання бюлетенів не виявив наміру піти в кабіну для їх
заповнення, а заповнив їх прямо на столі, де відбувалася їх видача.
Відповідь:
Ситуація 1.Має місце порушення виборчого законодавства, оскільки у кабіну для голосування може заходити
двоє осіб тоді, коли одна з них не може самостійно заповнити виборчий бюлетень через фізичні вади. Норми
кодексу дійсно мають більш високу юридичну силу ніж норми закону, однак це має місце тоді, коли мова іде
про одну галузь законодавства. До того ж Сімейний кодекс не регулює питання виборів і голосування на
виборах не стосується питання життя сім’ї.
Ситуація 2.Має місце порушення виборчого законодавства, оскільки виборець може знаходитися в приміщенні
для голосування тільки до моменту вкидання виборчого бюлетеня. Після цього він має вийти з приміщення
для голосування, однак може і далі перебувати на території виборчої дільниці, наприклад в коридорі.
Ситуація 3. Порушення відсутнє, оскільки офіційні спостерігачі вправі вчиняти такі дії, однак при умові, що
вони при цьому фізично членам ДВК виконувати свою роботу.
Ситуація 4.Має місце порушення виборчого законодавства, оскільки заповнення виборчих бюлетенів має
відбуватися тільки в кабінах. Однак, виборця не можна притягнути до відповідальності, оскільки таємниця
голосування є правом виборця, а не його обов’язком. При цьому на це його право ніхто не посягав..
7. Підведення підсумків уроку
Учитель. Отже, на сьогоднішньому практичному занятті, працюючи з правовими документами, розв’язавши
кілька правових ситуацій та провівши рольову гру ми змогли ознайомитися із основними нормами, що
врегульовують питання місцевих виборів. Оголошую оцінки за сьогоднішній урок.
8. Домашнє завдання
1. Порівняти: загальнодержавні вибори та місцеві; вибори депутатів до сільських і міських рад.
2. Опрацювавши додаткову літературу підготувати повідомлення на тему «Найбільш типові порушення на
місцевих виборах і моє власне бачення шляхів запобігання таким порушення».

методист кабінету методики

викладання суспільно-гуманітарних
та художньо-естетичнихдисциплін ЗІППО
Шимон Ю.Ю.