Лікарські засоби, які впливають на органи дихання. Лікарські засоби, що впливають на ССС .

Антигіпертенсивні та сечогінні засоби

Класифікація лікарських засобів, що впливають на функції органів дихання

Дихання – це складний комплекс фізіологічних процесів спрямований на забезпечення всіх органів

і систем киснем.

Серед речовин, які впливають на функцію органів дихання виділяють такі ЛП:

1) Стимулятори дихання
 Центральної дії
 Периферичної дії
 Комбінованої дії
2) Протикашльові засоби
 Центральної дії
 Периферичної дії
3) Відхаркувальні засоби
 Муколітичні
 Секретомоторні
4) Бронхолітики
 Бета адреноміметики
 М-холіноблокатори
 Міотропні спазмолітики
5) Препарати при бронхіальній астмі
 Бронхолітики
 Глюкокортикоїди
 Протиалергійні засоби
6) При набряку легень

Стимулятори дихання центральної та рефлекторної дії

Стимулятори дихання – це препарати, що збуджують дихальний центр довгастого мозку, тим

самим збільшують частоту та глибину дихання. Застосовують при асфіксії, отруєнні снодійними та
після наркозу

Класифікація препаратів:

1) Стимулятори дихання центральної дії (аналептики) – безпосередньо збуджують дихальний

центр. Препарати: етимізол, бемегрит, камфора, кокаїн бензоат натрію, сульфокамфокаїн
2) Стимулятори дихання периферичної дії - подразнюють периферичні рецептори і
рефлекторно збуджують дихання. Препарати: цититон, глобулін гідрохлорид, розчин
аміаку
3) Стимулятори дихання комбінованої дії – збуджують ДЦ прямо, безпосередньо,
рефлекторно. Препарати: карбоген, кардіоміт.

Етимізол – що виявляє виражену .. дію на … довгастого мозку. Зменшує ризик виникнення

судомних реакцій. Показання: при ускладненні під час і після наркозу, отруєння наркотиками,
снодійними анальгетиками, асфіксія у немовлят. Побічна дія: нудота, запаморочення,
порушення сну.

Венигрит – збуджує ЦНС, стимулює дихання і кровообіг. Показання: при отруєнні

барбітуратами, передозування наркотичними речовинами, припинення наркозу. Спосіб
застосування: вводиться в/в повільно від 1 до 20 мл. 0,1% р-н. Побічна дія: нудота, блювання,
судоми. Протипоказання: психози, психомоторне збудження. Форма випуску: 0,5% р-н в
ампулах по 10 мл.

Цититон – розчин алкалоїду цитизину, міститься в насінні термопсису, дія препарату не

тривала, застосовують при рефлекторних зупинках дихання, призначають також при
відвиканні від паління, збуджує Н-холін рецептори. Фармакологічна дія: викликає рефлекторне
збудження дихального центру, стимулює судинно-руховий центр, стимулює симпатичні ганглії
і наднирники, тим самим підвищуючи АТ.

Показання до застосування: асфіксія, колапс, шок, зупинка дихання під час операції, травми,
наркоз, отруєння (морфіном, сильними кислотами, отруйними речовинами). Побічна дія:
уповільнення серцевого ритму, нудота, блювання. Протипоказання: гіпертонічна хвороба,
атеросклероз, набряк легень, внутрішні кровотечі. Форма випуска: в ампулах по 1 мл. №10

Протикашльові засоби центральної та периферичної дії

Кашель – рефлекторний акт спрямований на видалення з дихальних шляхів мокротиння або

сторонніх предметів.

Протикашльові засоби – лікарські препарати, що різними механізмами усувають кашель.

Класифікація (ст. 264 підручник)

Кодеїно фосфат – наркотичний засіб центральної дії, алклоїд опію, виявляє високоефективну
протикашльову дію за рахунок пригнічення кашльового центру мозку, має незначний
аналгетичний ефект. Показання: захворювання, що супроводжуються стійким виснаженим
кашлем. Побічна дія: сонливість, звикання, залежність.

Глаубен – протикашльовий лікарський засіб центральної дії, рослинного походження, містить

алкалоїд глауцин, добутий із рослини мачок жовтий, який пригнічує центр кашлю. Показання:
при сухому кашлі різної етіології. Спосіб застосування: внутрішньо, разова доза для дорослих –
40 мг, можна збільшувати до 80 мг, добова доза – до 200 мг. Рекомендовано приймати після
їжі

Відхаркувальні засоби - препарати, що розріджують мокротиння і полегшують його виведення

з дихальних шляхів. (ст 266 класифікація)

Препарат трава термопсису – відхаркувальний засіб рефлекторної дії, подразнює рецептори

шлунка і рефлекторно посилює секрецію бронхів, зменшує в’язкість мокротиння, застосовують
настой трави термопсису, екстракт термопсису сухого (в таб.), входить до складу сухої мікстури
від кашлю.

Алтея лікарська – відхаркувальний засіб резерптивної дії; застосовують у вигляду відвару з

коріння алтеї, сироп (муколтин).

Бронхолітичні засоби - лікарські препарати, які мають властивість зменшувати тонус гладкої
мускулатури бронхів, усувати їх спазм, та відновлювати газообмін в легенях; широко
застосовуються при лікуванні БА.

Ізадрин – синтетичний бронхолітичний засіб, сприяє розширенню бронхів, не звужує судини,

не підвищує тиск, може викликати тахікардію. Може використовуватися як бронхо
розширювальний засіб при бронхографії та бронхоскопії. При інгаляційному введені
бронхолітична дія досягає максимального рівня за 5 хв. Використовують препарат у вигляді 0,5
або 1% водного розчину для інгаляцій, застосовують таблетки по 0,005. Протипоказання: в
перші 3 місяці вагітності, перед пологами (пригнічує пологову діяльність)
 Ефедрину гідрохлорид – стимулює А та Б адренорецептори, не тільки розширює бронхи, а й
звужує судини, підвищує АТ, гальмує перистальтику кишечнику, розширює зіниці, викликає
гіперемію, збуджує ЦНС. Хворим на БА вводять п/ш, в/м, в/в

Препарати, що використовуються при БА:

Бронхіальна астма – хвороба алергічного походження яка проявляється нападами ядухи

(бронхоспазм) та хрипами різного ступеня вираженості.

Бронхолітики

Адреноміметики М-холіноблокатори Міотропні Глюкокортикоїди Протиалергійні

засоби препарати

Засоби, які застосовують при набряку легень:

Набряк легень – тяжкий, небезпечний для життя стан, який розвивається в наслідок гострої
лівошлуночкової недостатності. Може бути ураження легень хімічними речовинами,
інфекційними захворюваннями, набряк мозку, хвороби нирок та печінки.

При набряку легень застосовують наступні групи препаратів:

Піногасники: спирт етиловий, який вводиться інгаляційно

Дегідратуючі засоби (осмотичні діуретики), діуретики швидкої дії (фуроцемід)

Серцеві глікозмди – строфантин

Гангліоблокатори – бентамін

Судино розширювальні засоби міотропної дії

Лікарські засоби що впливають на ССС

Кардіотонічні засоби

Серцева недостатність – неспроможність серця накачувати кров у тій кількості, що необхідна

для органів. Основними проявами є: тахікардія, задишка, кашель, набряки, ціаноз

Лікування хворого спрямоване на посилення та уповільнення серцевих скорочень

Кардіотонічні засоби – що підвищують скоротливу здатність міокарда, сприяють нормалізації

функції серця. Поділяють на непрямі(розширюють артеріальні та венозні судини/зменшується
приплив крові до серця/(судинорозширювальні засоби, серед пярмих виділяють глікозидні
(стероїдні) і неглікозидні (не стероїдні) серцеві глікозиди – складні безазотні речовини, мають
вибіркову пряму кардіотонічну дію) за фармакокінетичною властивістю виділяють 3 гурпи
серцеих глікозидів ) і прямі

Швидкої, відносно не тривалої дії, з низькою здатністю до кумуляції (стокантин, формікон)

Середньої швидкості, більш тривалого ефекту (дігоксин, адонізид)

З повільним розвитком ефекту та тривалою дією (дигітоксин)

Механізм дії серцевих глікозидів – півищення вмісту в клітинах серця іонізованого кальцію,
поліпшення зв’язку кальцію з міозиновими зв’язками.

Фармакодинаміка – пливають переважно на ССС, сечову на НС

Показання до застосування: недостатність серця (гостра, підгострі, хронічна), профілактика

недостатності серця, тріпотіння передсердя, пердсердно-шлуночкова тахікардія

Парепарат дегітоксин – препарат наперстянки повільної дії, найбільш активний кардіотоник,

збільшує силу та уповільнює серцеві скорочення. Фармакологічний ефект настає через 2-3
години, максимальна дія через 7-8 годин, ефект протягом 14-21 дня. Показання: хронічна
серцева недостатність, надшлуночкові тахіаритмії. Побічний ефект: брадикардія, порушення
серцевого ритму.

Тигоксин – перпарат наперстянки середньої швидкості дії, початок дії настає під 30 хв до 2
годин при пероральному застосуванні, в/в через 15-45 хв. Максимальна дія настає через 7-8
годин, триває 5-8 днів. Показання: деякі види порушень серцевого ритму (аритмії

Целанін – препарат наперстянки швидкої дії, початок дії настає через 1-2 год. У разі
перорального застосування, та через 10-30 хв. в/в. максимальна дія через 2-3 години,
тривалість 5-6 днів. Показання: гостра серцева недостатність, тахіаритмії

Форглігон – перпарат конвалії, достатньо швидкої дії для в/в введення, дія настає через 3-5 хв.
Максимальна дія 30-90 хв. Триває ефект до 15 годин, виявляє седативну дію. Показання:
гостра серцева недостатність, набряк легень. Побічна дія: нудота, блювання, порушення
серцевого ритму.

Протиаритмічні засоби

Аритмія – порушення ритму, або зміна ЧСС, з порушенням гемодинаміки

Розрізняють тахиаритмія (порушення СР з прискоренням СЦ) та брадиаритмія (порушення СР з

уповільненням пульсу)

Лікраські засоби для фармакологічної .…

Засоби для корекції брадиаритмії 1,1-М-холіноблокатори або група атропіну (атропіну сульфат,
1,2-адреноміметичні засоби (адреналіну гідрохлорид, ізадрин)

Засоби для корекції тахіаритмій ( мембраностабілізатори, бетаадреноблокатори)

Засоби, які уповільнюють преполяризацію

Блокатори кальцієвих каналів