НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”
КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
“БЕЗДРОТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ
АПАРАТУРИ”
на тему:
“ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА НАВІГАЦІЇ ДЛЯ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ППО”

Студента 3 курсу групи РЕ-01

спеціальності 172 “Електронні
комунікації та радіотехніка”
Білецького Данила Віталійовича

Кількість балів: __________ Оцінка ________________

Члени комісії __________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

__________________________________________________
(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

__________________________________________________
(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Київ – 2023
 ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ .......................... 3

ВСТУП.............................................................................................................................. 4

1 КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА ТА КОНЦЕПЦІЯ РУІС ППО ............................. 5

1.1 Класифікація РУІС ........................................................................................ 5

1.2 Структурні ланки РУІС ................................................................................ 6

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ......................................................................................... 9

2 ІНТЕГРОВАНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ШВИДКОСТІ РЕАГУВАННЯ, МОНІТОРИНГУ

ТА НАВІГАЦІЇ У СИСТЕМАХ ППО ......................................................................... 10

2.1 Швидкість реагування як перевага у веденні бойових дій та захисті

повітряного простору ................................................................................................ 10

2.2 Постійний моніторинг у системах ППО ................................................... 11

2.3 Навігація як один з вирішальних аспектів у ефективності моніторингу

для систем ППО ......................................................................................................... 11

2.4 Важливість розвідувальних операцій для успішної роботи систем ППО

..................................................................................................................................... 12

2.5 Використання супутників та космічних супутникових систем (КСС) під

час розвідувальних операцій .................................................................................... 13

2.6 Подальший розвиток космічних супутникових систем .......................... 14

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ....................................................................................... 15

ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 16

РЕЗЮМЕ/ABSTRACT .................................................................................................. 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 19

ДОДАТОК А .................................................................................................................. 22

ДОДАТОК Б .................................................................................................................. 23
 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ

ЗС – Збройні сили
НАТО (англ. North Atlantic Treaty Organization – NATO) – Організація
Північноатлантичного договору
ВПС – Військово-повітряні сили
ПКС – Повітряно-космічні сили
ВМС – Військово-морські сили
ППО – Протиповітряна оборона
РУІС – Розвідувально-управляючі інформаційні системи
МУЗ – Модуль управління засобами
РЛВ – Радіолокатор виявлення
ОКВ – Опорно-комутаційний вузол
РЛС – Радіолокаційна станція
РТР – Радіотехнічна розвідка
ЗРК – Зенітно-ракетний комплекс
РЕБ – Радіоелектронна боротьба
ЦОІ – Центр обробки інформації
ЗПН – Засоби повітряного нападу
ОДПО – Обмін даними про повітряну обстановку
ГЛОНАСС – Глобальна Навігаційна Супутникова Система
СТТДКС – Стандартизовані тактичні точки доступу до космічного сегменту
ВОЛЗ – Волоконно-оптичні лінії зв’язку
ГІМ-ВОЛЗ – Глобальна інформаційна мережа на основі ВОЛЗ
ТОТМ – Технологія орієнтування тактичних мереж для оперативного визначення
положення цілей та об’єктів на віддаленні від літального апарату
NAVSTAR - Navigation Satellite Time and Ranging
ASDE – Airport Surface Detection Equipment
RASP – Regional Airspace Security Program
NRO – National Reconnaissance Office
GPS – Global Positioning System
 ВСТУП

У нашому непростому воєнному сьогоденні безпека та захист стають

першочерговими завданнями, а технології стають надійними партнерами у
боротьбі за безпеку. Дана курсова робота присвячена важливій темі – використанні
супутникового зв’язку та навігації для підвищення ефективності злагодженого
виконання бойових завдань, протиповітряної оборони, розвідки та інших завдань,
які мають місце під час ведення сучасної війни або військового конфлікту.
У контексті процесу модернізації ЗС України за стандартами НАТО, яка
проводить свої місії та операції у повітряному, сухопутному, морському та
кіберпросторах, космічна архітектура стала фундаментальним елементом
забезпечення даних і послуг у всіх цих областях. Важливість космічного простору
зростає: як зазначає автор статті [1], ще в грудні 2019 р. лідери країн, що входять
до Альянсу, визнали космос новим оперативним простором. А роком пізніше,
Франція, одна з членів НАТО, офіційно налаштувалась на модернізацію своїх
військово-повітряних сил (ВПС) на повітряно-космічні сили (ПКС) [2].
У цій роботі робиться акцент на актуальності використання супутникового
зв'язку та навігації в військовій справі, зокрема у розгалуженій системі ППО.
Висвітлюються концепції функціонування такої системи та її застосування у
сучасних війнах; розглядаються складові цієї системи для виконання
розвідувальних операцій.
 1 КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА ТА КОНЦЕПЦІЯ РУІС ППО

В сучасних війнах та воєнних конфліктах, як зауважує автор статті [3], велику

роль відіграє застосування високоточних боєприпасів, тому існування жорстко
вертикальної централізації мереж управління військами не припустимо. У випадку
виведення з ладу командного пункту полку, дивізіон цього полку не повинен
залишатися без орієнтації та своєчасної інформації від військових з’єднань,
військових підрозділів тощо. Саме тому створені на базі засобів супутникової
навігації та радіозв’язку розвідувально-управляючі інформаційні системи (РУІС)
відіграють почасти вирішальну роль в процесі підвищення живучості систем
управління засобами ППО. Їх використовують для збору, обробки, аналізу та
передачі інформації, необхідної для ефективного управління заходами
протиповітряної оборони.

1.1 Класифікація РУІС

РУІС – це складна система, і класифікувати її можна за багатьма ознаками [4],

як от: об’єкт розвідки РУІС (повітряні, космічні або наземні ворожі об’єкти), об’єкт
управління РУІС (мається на увазі система оборони країни, до якої входить РУІС).
Можливі варіанти: управління засобами Військово-морських сил (ВМС), ВПС,
управління засобами розвідки та ураження авіації і вогневих засобів ППО
противника).
Виходячи з концепції бездротового зв’язку між військовими підрозділами,
виділяють наступні види РУІС: супутникові; радіо; дротові; волоконно-оптичні;
радіорелейні та системи із комбінованим використанням засобів зв’язку.
Також важливо з’ясувати, яким чином система РУІС розподілена в просторі –
виділяють розподілені та нерозподілені системи. Відмінність останніх від перших
полягає в тому, що зв’язок між розвідувальними військами та військами, які
безпосередньо здійснюють ураження ворожих цілей, в нерозподілених РУІС може
бути здійснений через модуль управління засобами (МУЗ). Прикладом такої
системи може служити ЗРС С-300В [5], командний пункт якої здійснює управління
за даними радіолокатора виявлення (РЛВ).
 Окрім вище зазначених класифікацій, існують інші, які не будуть детально
розглянуті в цій роботі. Але варто зауважити, що всі класифікації розвідувально-
управляючих систем мають як теоретичне, так і практичне значення у військовій
справі.

1.2 Структурні ланки РУІС

Під час бойових дій важливо забезпечити стійкість структури РУІС, оскільки
при нанесенні повітряних ударів противник намагається знищити зв’язок між
складовими системи, або, як їх ще називають – ланками.
Примітивні ланки будь-яких РУІС ППО поділяються на два види:
внутрішньоструктурні та зовнішньоструктурні. Перші використовуються власне
для організації внутрішнього зв’язку між складовими системи. Другі ланки – для
з’єднання з позасистемними компонентами, найчастіше – це об’єкти управління.
Внутрішньоструктурні ланки містять в собі Опорно-комутаційний вузол
(ОКВ), лінії зв'язку між ОКВ і радіолокаційною станцією (РЛС), а також зв'язок
між ОКВ і станцією радіотехнічної розвідки (РТР). Ці ланки забезпечують передачу
даних та зв'язок всередині РУІС.
Зовнішньоструктурні ланки виконують функцію зв'язку між РУІС та іншими
структурами системи ППО та взаємодіючими силами і засобами. Ці ланки можуть
включати зв'язок зі збройними силами (наприклад, зенітноракетними комплексами
(ЗРК), винищувальною авіацією), засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) та
іншими структурами системи ППО. Деталі зовнішніх ланок можуть варіюватися
залежно від конкретної ситуації та потреб системи ППО [4].
Концептуальну модель РУІС ППО можна детально розглянути в додатку А.
На ній зображено певна кількість структурних підрозділів. Зв’язок між ними
відображає взаємодію та обмін інформацією для ефективної роботи ППО.
Структурні підрозділи, які зображені на схемі, мають наступні назви:
1) Центр обробки інформації (ЦОІ) – компонент схеми, що відповідає за
обробку, аналіз та управління інформацією, що надходить з інших елементів РУІС
ППО.
 2) МУЗ ППО забезпечує керування вогневими засобами ППО та
координацію їх дій для ефективної протиповітряної оборони. Ця складова системи
ППО повинна бути обладнана засобами навігації та доступу до інформаційної
мережі. Існуюче на МУЗі програмне забезпечення застосовується для таких цілей,
як визначення, за запитом до ЦОІ, вогневих засобів ППО, які готові ліквідувати цілі
противника в даному секторі; визначення рельєфу тієї чи іншої локації, виявлення
розташованих на даній місцевості вогневих засобів ППО, їхній угруповань з метою
злагодженої та ефективної роботи; розподіл цілей для знищення між вогневими
засобами з урахуванням тактичного призначення комплексів [3].
3) Засоби радіоелектронної розвідки збирають інформацію про
радіоелектронні джерела ворога. Їхня функція – виявляти, фіксувати та аналізувати
сигнали ворожих РЛС, радіозв'язку та інших елементів РЕБ.
4) Вогневі засоби ППО містять в собі ЗРК та іншу вогневу техніку, яка
призначена для ураження повітряних цілей. Інформація про цілі та управління
вогневими засобами передається з МУЗ ППО.
5) Мережа зв'язку на основі цифрових засобів дозволяють передавати
інформацію, команди та дані між різними точками РУІС.
6) Бездротові лінії передачі розвідувальної та бойової інформації
дозволяють здійснювати обмін відповідної інформації між різними елементами
РУІС ППО.
7) Межа сектору, в якому очікуються дії ЗПН (засобів повітряного
нападу) вказує на певний сектор простору. Цей сектор може бути визначений,
наприклад, на основі розвідувальної інформації про можливі напрямки атаки або
зони потенційних загроз.
8) Цифрові засоби комутаційної мережі (наприклад, комутатори,
маршрутизатори тощо) забезпечують відповідно комутацію, маршрутизацію та
передачу інформації між різними елементами РУІС.
У додатку Б показана модель інтегрованої системи зв’язку як транспортної
основи функціонування РУІС ЗС України [3], що була актуальна на 2011 р.
Космічний сегмент цієї системи значно зменшений у порівнянні з країнами, які
можуть собі дозволити утримувати орбітальні угруповання космічних апаратів.
Для ЗС України пропонується використовувати космічний сегмент переважно для
визначення місцеположення з використанням приймачів, які одночасно працювали
з двома системами позиціонування NAVSTAR (англ. Global Positioning System
Navigation Satellite Time and Ranging) і ГЛОНАСС
(Глобальна Навігаційна Супутникова Система) – це універсальне навігаційне
обладнання для роботи з супутниковими навігаційними системами [6].
 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Розвідувально-управляючі інформаційні системи (РУІС) відіграють важливу

роль у сучасних війнах та воєнних конфліктах, особливо в контексті застосування
високоточних боєприпасів та необхідності ефективної роботи ППО. Ці системи
забезпечують збір, обробку, аналіз та передачу інформації, необхідної для
ефективного управління протиповітряною обороною.
Структура РУІС складається з різних ланок, які забезпечують стійкість та
ефективність системи. Внутрішньоструктурні ланки використовуються для
організації внутрішнього зв'язку між складовими системи, такими як опорно-
комутаційний вузол (ОКВ), лінії зв'язку та РЛС. Зовнішньоструктурні ланки
встановлюють зв'язок між РУІС та іншими структурами системи протиповітряної
оборони, наприклад, засобами вогневої підтримки, засобами РЕБ тощо.
Класифікація РУІС може здійснюватись за кількома ознаками, включаючи
об'єкт розвідки (повітряні, космічні або наземні ворожі об'єкти) та об'єкт
управління (наприклад, ВМС, ВПС, засоби розвідки та ураження авіації тощо).
Також важливо враховувати розподілену або нерозподілену структуру РУІС, де
розподілені системи мають зв'язок через МУЗ, що дозволяє забезпечити зв'язок
навіть при виведенні з ладу командного пункту.
 2 ІНТЕГРОВАНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ШВИДКОСТІ РЕАГУВАННЯ,
МОНІТОРИНГУ ТА НАВІГАЦІЇ У СИСТЕМАХ ППО

2.1 Швидкість реагування як перевага у веденні бойових дій та захисті

повітряного простору

У сучасних воєнних умовах вирішальна перевага виявиться на боці тієї

сторони, яка зуміє швидше, а головне – ефективніше використати свої вогневі сили
для виведення з ладу відповідних ЗПН противника, а сили РЕБ – для
радіоелектронного придушення найбільш важливих і вразливих елементів ворожих
радіоелектронних сил.
Цілком очевидно, що в першу чергу необхідно впливати на ті радіоелектронні
об'єкти і ланки, виведення з ладу або радіоелектронне придушення яких надасть
найбільший вплив на стійкість управління авіацією противника і її зброєю.
Узгоджені за цілями, завданнями і часом, дії підрозділів і частин ППО і РЕБ в зоні
їх спільного застосування можуть підвищити ефективність бойових дій підрозділів
і частин системи ППО [7].
Це підкреслює важливість сучасних цифрових засобів комутаційної мережі та
мережі зв'язку на основі цифрових технологій в РУІС ППО. Вони забезпечують
швидку передачу і обмін інформацією між всіма елементами системи, що дозволяє
оперативно реагувати на зміни у бойовій обстановці та координувати дії
підрозділів для максимально ефективного ведення воєнних дій.
Сьогодні в Україні тривають заходи з нарощування можливостей раннього
попередження про польоти повітряного противника за рахунок забезпечення
функціонування та удосконалення процедур обміну даними про повітряну
обстановку в рамках Програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку
(ОДПО/ASDE). Також продовжується робота щодо приєднання України до
Регіональної програми НАТО з безпеки повітряного простору (RASP – Regional
Airspace Security Program). Це дозволить наростити систему взаємного оповіщення
про загрози безпеці використання повітряного простору з боку суміжних з
Україною країн-учасниць [8].
 2.2 Постійний моніторинг у системах ППО

Управління протиповітряною обороною є процесом підвищеної складності,

який повинен формувати цільовий управляючий вплив на суб’єкти управління в
стислі терміни (у масштабі реального часу) та постійно здійснювати моніторинг за
змінами всієї системи [9]. Як пише автор статті [10], забезпечення якісного
моніторингу радіосигналів є досить актуальною задачею на сьогоднішній день.
Моніторинг включає постійне спостереження, аналіз та оцінку стану повітряного
простору, виявлення можливих загроз і вчасну реакцію на них.

2.3 Навігація як один з вирішальних аспектів у ефективності моніторингу

для систем ППО

Один з аспектів моніторингу ППО, який має велике значення, – це навігація.

Коректна та точна навігація дозволяє визначати положення власних військ,
ворожих об'єктів та потенційних загроз. Це дозволяє ефективно розташовувати
ресурси для військових, координувати дії протиповітряних систем і забезпечувати
належний рівень їхньої безпеки.
Навігація відбувається за допомогою різних систем та в концептуально різних
підходах, яким, зокрема, присвячена тема даної роботи. У військовій сфері, в тому
числі у ВПС України та інших країн, останні десятиліття велика роль надається
космічній та повітряній розвідці. Завдяки повній і достовірній інформації,
отриманої за допомогою систем зв’язку та навігації, можливе досягнення високого
результату під час проведення завдань військами у сучасній російсько-українській
війні, інших війнах та конфліктах. Зокрема, автори статті [11] вбачають таку
реалізацію у виявленні засобів протиповітряної оборони, отриманні даних та
аналізу розвідувальної інформації з метою ліквідації військової потужності
противника, і все це – у реальному часі, оскільки пріоритетом у сучасній війні, як
було зазначено раніше, є швидка реакція на виклики військової обстановки.
 2.4 Важливість розвідувальних операцій для успішної роботи систем ППО

Успішне виконання завдань протиповітряної оборони та оперативного

застосування Повітряних сил, насамперед, залежить від функціонування системи
розвідки [8]. Ефективність даної системи буде залежати від комплексування
існуючих способів виявлення та попередження про повітряного противника за
рахунок ешелонування існуючих засобів радіолокаційної, радіо та радіотехнічної
розвідки. В результаті проведення заходів стає можливим забезпечення
максимальної ефективності виконання поставлених завдань з мінімальними
витратами часу та ресурсів військ.
Історія війни може з легкістю довести ефективність космічної та повітряної
розвідки за допомогою систем зв’язку та навігації. Масове застосування космічних
засобів, в тому числі і радіолокаційних засобів, на приклад, супутників "Лакросс"
(англ. Lacrosse) відбувалося під час бойових дій у Югославії [12].
На сьогоднішній день назва Lacrosse позначає певні орбітальні шпигунські
апаратів (див. рис. 2), хоча для них існує й інша назва – Onyx. Ці супутники
радіолокаційної розвідки "Лакросс" експлуатуються Національним розвідувальним
управлінням США (NRO). Дана організація розроблює, купує, запускає і
експлуатує інноваційні космічні системи спостереження і розвідки, які збирають і
передають розвідувальні дані для зміцнення національної безпеки США [13].
Тривалий час цю інформацію не було офіційно підтверджено; існування даних
супутників було розсекречено лише у 2008 р. [14].
Вищезгадані супутники допомагали військам НАТО виявляти бронетанкову
та автомобільну техніку та видачі геолокаційних даних противника з метою
ліквідації потрібних об’єктів.
 Рисунок 2.1 – Супутник Lacrosse [14]

Під час вищезгаданих військових дій керівництво НАТО застосовувало і

продовжує застосовувати Систему швидкого виконання та бойового наведення
(REACT) – Rapid Execution and Combat Targeting System [15]. Автори статті [11]
вказують іншу, скорочену назву даної системи (RTS) – Rapid Targeting System. Така
система дозволяє виявляти бронетанкову техніку та ЗРК у реальному часі.
До того ж, система REACT оснащена функціоналом для управління запусками
міжконтинентальних балістичних ракет "Мінітмен", а також здатна прискорити
перенацілювання ракет, витрачаючи лише кілька хвилин на виконання завдань, для
яких попередня система буферизації командних даних (Command Data Buffer System)
вимагала тридцять або сорок хвилин [16].

2.5 Використання супутників та космічних супутникових систем (КСС)

під час розвідувальних операцій

Важливу роль у забезпеченні ПС необхідною інформацію про військовий

ворожий потенціал відіграють космічні розвідувальні супутники. Автори праці [11]
О.Л. Харитонов та А.О. Харитонов зазначають, що ще у 2003 р. під час військових
операцій на території Іраку [17] на орбіті знаходилося угруповання у складі від 50
до 59 військових апаратів та 28 супутників типу GPS (Global Positioning System) та
зв’язку, управління якими здійснювалося на землі.
Також, говорячи про супутники, професор Національного центру управління
та випробувань космічних засобів у місті Києві Мосов С. П. разом зі старшим
науковим співробітником Київського національного університету будівництва і
архітектури Сєлюковим О.В. у статті [18], аналізуючи використання космічних
супутників під час бойових дій в Іраку (2003 р.), кажуть, що «кількість космічних
апаратів, що застосовувалися під час бойових дій в Іраку в 2003 році, збільшилася
майже в три рази» [18, с. 89]. Лише чвертю цих супутників було здобуто 70%
розвідувальних даних про ворожі наземні об’єкти.

2.6 Подальший розвиток космічних супутникових систем

Постійний розвиток та вдосконалення засобів ведення війни свідчить, що

бойові дії майбутнього будуть характеризуватися перенесенням пріоритетних
зусиль у повітряно-космічний простір, за допомогою широкого застосування
космічних розвідувальних, навігаційних і систем зв’язку та ураження.
Розвідувальні системи здобування інформації та засоби передачі даних в
основному розташовуватимуться в повітряно-космічному просторі. Сфера
діяльності розвідки охопить програмне забезпечення, комп’ютерні мережі,
телекомунікаційні системи, засоби масової інформації та інші сфери.
Збільшення кількості розвідувальних даних про противника буде потребувати
застосування нових методів оброблення і аналізу даних з використанням штучного
інтелекту. Характерною рисою, що буде притаманна застосуванню космічних
систем і засобів, стане створення й активне використання космічних ударних
озброєнь, здатних уражати космічні, наземні, морські і повітряні цілі у масштабі
часу, близькому до реального, у глобальному масштабі з використанням зброї на
нових фізичних принципах [19].
 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Сучасні системи ППО – це складні та багатогранні системи, ефективність

роботи яких залежить від різних факторів, як то: швидкість реагування та навігація,
постійний моніторинг повітряного простору, розвідувальні операції із
застосуванням супутників КСС.
Моніторинг повітряного простору і швидке реагування на ситуацію в небі та
на полі бою дозволяють не тільки якісно знищувати ворожі повітряні об’єкти, але
й передбачити та запобігти нападу на власні критичні радіоелектронні об’єкти,
оскільки на них ґрунтується робота РУІС ППО.
Завдяки використанню сучасних супутників та КСС, розвідувальні операції
дозволяють отримувати інформацію про ворожі наземні, повітряні та морські
об'єкти для ефективного планування та прийняття рішень військовим
командуванням.
Подальший розвиток космічних супутникових систем є необхідним в
контексті збройної боротьби. Він передбачає збільшення застосування космічних
розвідувальних, навігаційних і ударних систем, а також систем зв'язку. Крім того,
важливим аспектом є створення й активне використання космічних ударних
озброєнь, здатних уражати різні цілі в масштабі часу, близькому до реального, з
використанням нових фізичних принципів.
 ВИСНОВКИ

Ефективність моніторингу в системах протиповітряної оборони (ППО)

залежить від класифікації, структури та РУІС ППО. Ця система є комплексною та
має дуже широку класифікацію і багато областей застосування. РУІС об'єднує різні
підсистеми та елементи (ЦОІ, МУЗ, вогневі засоби ППО, цифрові засоби зв’язку
тощо) для забезпечення ефективного контролю над повітряним простором та
реагування на ворожі загрози як з повітря, так і з водойм та земної поверхні.
Одними з ключових аспектів є швидкість реагування, моніторинг та навігація
в системах ППО. Для досягнення максимальної ефективності у цих сферах
необхідно застосовувати інтегровані рішення (зокрема, наведену у додатку Б
чотирьохрівневу систему зв’язку РУІС). Інтеграція різних методів розвідки,
моніторингу та способів ведення бойових та оборонних дій дозволяє точно
визначати позиції власних військ, ворожих об'єктів та потенційних загроз. У свою
чергу, це дозволяє раціонально розподіляти ресурси, координувати системи ППО
та забезпечувати належний рівень безпеки.
Використання супутників та космічних супутникових систем (КСС) з метою
отримання інформації про ворожий військовий потенціал сьогодні стає все більш
актуальним. Особливо, враховуючи часті ракетні обстріли після початку
повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Автори [20] зазначають
«можливість використання ряду військових супутників повітряно-космічних сил
Російської Федерації для прямого контролю і управління їхніми ракетами під час
виконання ними бойових завдань принаймні на території західних регіонів
України».
Супутники забезпечують комплексну та достовірну інформацію, яка дозволяє
досягати високих результатів у військових завданнях. Навіть під час бойових дій
раніше 2022 р., наприклад, в Іраку 2003 р., кількість супутників, використаних для
розвідки та коригування вогню, активно впроваджувалося у сучасну концепцію
ведення війни.
 РЕЗЮМЕ/ABSTRACT

ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА НАВІГАЦІЇ У ДЛЯ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ППО
Д. В. Білецький
Розглядаються основні питання розвідувально-інформаційних інтеграційних
систем (РУІС) для підвищення ефективності засобів протиповітряної оборони
(ППО) на прикладі ППО ЗС України. В 1-му розділі основна увага приділена
структурі РУІС та її функціям. Також розглядаються поширені системи
позиціонування, які використовуються в навігації систем ППО. У 2-му розділі
надається загальна картина залежності та зв’язку вогневих засобів ППО з
такими характеристиками РУІС, як швидкість реагування на ситуацію на полі
бою, постійний моніторинг повітряного простору, навігація, розвідувальні
операції, роль космічних систем та окремих супутників на ефективність роботи
засобів ППО. Також мова йде про перспективи супутників для роботи ППО.
Ключові слова: Розвідувально-управляючі інформаційні системи ППО,
системи навігації, позиціонування, геолокація, повітряна обстановка, вогневі
засоби ППО, лінії зв’язку, моніторинг, космічні супутникові системи.

THE USE OF SATELLITE COMMUNICATIONS AND NAVIGATION TO

IMPROVE THE EFFECTIVENESS OF AIR DEFENSE SYSTEMS
D. Biletskyi
The article deals with the main issues of intelligence and information integration systems
(IIS) to improve the effectiveness of air defense systems for example the air defense of the
Armed Forces of Ukraine. Chapter 1 focuses on the structure of an IIS and its functions.
It also discusses common positioning systems used in air defense system navigation.
Chapter 2 provides a general picture of the dependence and connection of air defense
firepower with such characteristics of the IMS as the speed of response to the situation
on the battlefield, continuous airspace monitoring, navigation, intelligence operations,
the role of space systems, and individual satellites on the effectiveness of air defense. The
article also discusses the prospects of satellites for air defense.
Keywords: Air defense intelligence and control information systems, navigation
systems, positioning, geolocation, air situation, Air defense firepower, communication
lines, monitoring, space satellite systems.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

[1] Paulauskas K. Космос: найостанніший кордон НАТО. NATO REVIEW.

URL:http://www.nato.int/docu/review/uk/articles/2020/03/18/kosmos-najostannshij-
kordon-nato/index.html (дата звернення: 05.06.2023).
[2] Повітряно-космічні сили створили у Франції. LB.ua.
URL: https://lb.ua/world/2019/09/04/436338_vozdushnokosmicheskie_sili_sozdali.html
(дата звернення: 05.06.2023).
[3] Кириченко І.О., Ярош С.П. Принципи створення та організації
функціонування розвідувально-управляючих інформаційних систем ППО. Наука і
техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2011. Т. 1, № 5. С. 28–36.
[4] Ярош С.П., Закутін К.В. Структурні представлення розвідувально-
управляючої інформаційної системи протиповітряної оборони. Наука і техніка
Повітряних Сил Збройних Сил України, 2012, № 3(9). С. 27–33.
[5] Учасники проєктів Вікімедіа. С-300В – Вікіпедія. Вікіпедія.
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/С-300В (дата звернення: 05.06.2023).
[6] Ярош С. П. Аналіз перспективи інтеграції систем розвідки, управління і
зв’язку для вирішення завдань протиповітряної оборони. Наука і техніка
Повітряних Сил Збройних Сил України. Х.: ХУПС, 2010.– № 2 (4). – С. 113–118.
[7] Можливі форми та способи бойового застосування Сил і засобів ППО і РЕБ
в умовах радіоелектронної протидії в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил /
О. Лезік та ін. Збірник наукових праць Харківського національного університету
Повітряних Сил. 2019. Т. 4, № 62. С. 61–67.
[8] Шамко В. Є., Жарик О. М., Коваль В. В. Розвиток форм і способів
застосування Повітряних Сил Збройних Сил України в сучасних умовах ведення
збройної боротьби. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2018.
№ 2(31). С. 9–15. URL: https://doi.org/10.30748/nitps.2018.31.01 (дата звернення:
05.06.2023)
[9] Lutsyshyn A. M., Stepanov G. S., Kostiuk I. A. Проблеми визначення
управління протиповітряною обороною під час проведення Операції Збройних
Сил. Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць. 2018. Т. 1,
№ 47. С. 52–58. URL: https://doi.org/10.26906/sunz.2018.1.052 (дата звернення:
05.06.2023).
[10] Кочмарук А. Забезпечення ефективності моніторингу радіосигналів у
широкому діапазоні частот. Радіотехнічні поля, сигнали, апарати та системи :
матеріали Міжнар. наук. конф., м. Київ, 11–15 берез. 2013 р. Київ, 2013. С. 136–137.
[11] Харитонов О., Харитонов А. Аналіз можливостей космічної та повітряної
розвідки Збройних сил провіднихдержав світу щодо виявлення ЗРК С-300П як на
бойових позицях, так і при здійсненні ними маршу. Системи озброєння і військова
техніка. 2014. Т. 2, № 38. С. 36–38.
[12] Учасники проектів Вікімедіа. Югославські війни – Вікіпедія. URL
Shortener, Custom Short URLs & Free Link Shortener | Cuttly.
URL: https://cutt.ly/9wwNjPN7 (дата звернення: 06.06.2023).
[13] National Reconnaissance Office. Home. URL: https://www.nro.gov/About-
NRO/Who-We-Are/ (date of access: 05.06.2023).
[14] LACROSSE / ONYX. GlobalSecurity.org.
URL: https://www.globalsecurity.org/space/systems/lacrosse.htm (date of access:
05.06.2023).
[15] Contributors to Wikimedia projects. Rapid Execution and Combat Targeting
System – Wikipedia. Wikipedia, the free encyclopedia.
URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Rapid_Execution_and_Combat_Targeting_System (
date of access: 06.06.2023).
[16] Rapid Execution and Combat Targeting (REACT) - United States Nuclear
Forces. Nuclear Resources. URL: https://nuke.fas.org/guide/usa/c3i/react.htm (date of
access: 06.06.2023).
[17] Учасники проектів Вікімедіа. Війна в Іраку (2003–2011) – Вікіпедія. URL
Shortener, Custom Short URLs & Free Link Shortener | Cuttly.
URL: https://cutt.ly/uwwNaR3Z (дата звернення: 06.06.2023).
[18] Мосов С. П., Сєлюков О. В. Космічна розвідка в локальних війнах і
збройних конфліктах сучасності. Збірник наукових праць Центру воєнно-
стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського. 2020. № 3-67. С. 88–
94. URL: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-3-67/88-94 (дата звернення:
06.06.2023).
[19] Unal B. Chatham House: Research Paper. London: The Royal Institute of
International Affairs, 2019. 34 p.
[20] Комп’ютерний інтелектуальний аналіз прихованих зв’язків ракетних атак
з положеннями супутникових угрупувань в ході російсько-української війни /
Ю. В. Шабатура та ін. Інформаційні технологіі в освіті та практиці : матеріали
Міжнар. наук. конф., м. Львів, 16 груд. 2022 р. Львів, 2023. С. 72–75.
 ДОДАТОК А

Концептуальна модель РУІС [3]

 ДОДАТОК Б

Чотирьохрівнева модель інтегрованої системи зв’язку як транспортної

основи функціонування РУІС [3]

Прийняті скорочення:
СТТДКС – Стандартизовані тактичні точки доступу до космічного сегменту;
ВОЛЗ – Волоконно-оптичні лінії зв’язку;
ГІМ-ВОЛЗ – Глобальна інформаційна мережа на основі ВОЛЗ;
ТОТМ – Технологія орієнтування тактичних мереж для оперативного
визначення місцеположення цілей та об’єктів на віддаленні від літального апарату.