ОБГРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ

ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЛЯНКАМИ ДЕРЖАВНОГО

КОРДОНУ УКРАЇНИ
УДК: 623.4.01:356.13 (477)
Лисий Микола Іванович
Міхєєв Борис Миколайович
Купрієнко Дмитро Анатолійович
Національна академія Державної
прикордонної служби України,
м. Хмельницький

Вступ. Розвиток технічного оснащення силових структур тісно

пов’язаний із суспільними та зовнішньополітичними процесами у державі.
Взаємодія суспільства і техніки буде здійснюватися найбільш ефективно та
гармонійно лише за умов використання суспільством передових досягнень
науки і техніки у поєднанні із забезпеченням екологічних та естетичних вимог.
Саме тому Концепція розвитку Державної прикордонної служби України
(ДПСУ) на період до 2015 р [1] направлена на вдосконалення форм і способів
виконання різноманітних завдань оперативно-службової діяльності (ОСД) при
застосуванні перспективних технічних засобів охорони кордону (ТЗОК).
Сукупність ТЗОК утворює матеріальну частину системи технічного контролю
(СТК), яка, у свою чергу, є складовою системи більш високого порядку –
системи інженерно-технічного контролю.
Елементами СТК є різноманітні сили та засоби. Дослідженню їх
можливостей та взаємодії присвячені роботи [2-4]. Аналізуючи зазначені
публікації, відзначимо, що, на відміну від системи, яка існувала за часів
Радянського Союзу, основні особливості оснащення ПОК технічними засобами
у сучасних умовах полягають у відсутності науково-обґрунтованого
методологічного апарату. Такий стан справ пов’язаний зі зміною організаційно-
штатної структури, форм та способів виконання завдань ОСД у період

1
становлення ДПСУ.
Мета статті. У зв’язку із зазначеним, актуальним стає питання щодо
проведення досліджень проблем та шляхів їх вирішення з метою підвищення
ефективності охорони державного кордону за допомогою ТЗОК. У зв’язку із
цим, метою даної роботи визначено обґрунтування структури СТК, яка буде
адаптована до вимог сучасної концепції охорони кордону та ураховувати
досягнення науково-технічного потенціалу.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1) побудувати загальну імовірнісну модель функціонування ТЗОК;
2) провести узагальнення вимог, які висуваються до ТЗОК, та аналіз
можливостей щодо їх забезпечення;
3) розробити раціональну структуру та дати визначення СТК.
Результати дослідження. Процес побудови СТК і тактика дій
прикордонного підрозділу по сигналам тривог, що надходять від ТЗОК,
знаходяться у взаємозалежності, яка виражається наступними етапами:
 виявлення порушників законодавства про державний кордон України
(далі – ПК);
 супроводження ПК та наведення на нього сил оперативного реагування
(СОР);
 затримання ПК за допомогою СОР.
Разом із цим, імовірність успішного виконання даних заходів буде прямо
пропорційна часу знаходження ПК в зоні відповідальності, що може
забезпечуватися встановленням засобів ускладнення його пересування або
збільшенням зони виявлення.
Відповідно кожен етап характеризується своєю імовірністю виконання
задачі, а саме: сукупністю ймовірностей, які характеризують ефективність
технічного контролю PТК щодо виявлення та пересування ПК (імовірності
виявлення ПК PВ , супроводження та наведення на нього СОР PСН , ускладнення
пересування ПК PÓ ), а також імовірністю оперативного реагування сил

2
затримання ПК PОР . Тоді формалізована сукупність цих процесів буде мати

вигляд імовірності затримання ПК PЗ :

PЗ  PТК  PОР . (1)

При цьому імовірність виявлення ПК наявними ТЗОК визначається
тактико-технічними характеристиками засобів виявлення, їх поточним
технічним станом, професіоналізмом обслуговуючого (чергового) персоналу,
тактики дій ПК; імовірності супроводження та наведення СОР залежать від
наявності і стану технічних засобів контролю зони відповідальності, повноти і
достовірності отримання інформації про місцеперебування ПК; імовірність
ускладнення пересування ПК визначається ефективністю застосування засобів
активного захисту та інженерних загороджень; імовірність оперативного
реагування сил затримання ПК визначається співвідношенням “бойових
потенціалів“ засобів примусового впливу сторін – озброєння, рухомого складу
техніки, а також кількості, фізичного стану та підготовленості персоналу групи
реагування.
Таким чином, величина PОР лише побічно залежатиме від умов, які
утворюються складовими СТК, її доцільно використовувати при обґрунтуванні
забезпечення необхідного рівня ефективності СТК.
Імовірність PТК , що враховує вплив лише технічної складової, прийме
вигляд:
PТК  PВ  (1  (1  PСН )  (1  PУ ))  PСФ , (2)

де PСФ - імовірність стійкого функціонування СТК (ураховує ймовірності

хибного спрацювання PХС та безвідмовної роботи PБР ).

Для успішного функціонування СТК у сучасних умовах, її основні
елементи повинні відповідати наступним принципам та вимогам:
 можливість інтеграції у єдину систему спостереження;
 забезпечення найбільшого коефіцієнту технічного використання при
залученні найменшої кількості персоналу;

3
  прихованість розташування чутливих елементів ТЗОК, можливість
протидії сучасним засобам технічних розвідок;
 незалежність параметрів засобів від сезонних, добових та погодних
умов;
 стійкість до завад та помилкових спрацювань (від тварин,
індустріальних завад тощо);
 універсальність застосування на різних ділянках сухопутного кордону,
мінімізація номенклатури;
 забезпечення мінімізації економічних показників виробництва і
експлуатації, можливість застосування системи аутсорсингу (виконання
сторонньою організацією певних завдань, що звичайно не є профільними для
даної організації, але необхідних для повноцінного її функціонування);
 високі показники ергономічності;
 забезпечення екологічної безпеки та естетичності монтажу
(демонтажу), зручність утилізації;
 відсутність важких наслідків при раптових відмовах ТЗОК або систем,
що їх забезпечують.
Проведений авторами аналіз результативності використання та кількісно-
якісного складу парку наявних ТЗОК при виконанні завдань ОСД на
сухопутній ділянці кордону вказав на їх невідповідність вищенаведеним
сучасним вимогам охорони кордону.
Із всього різноманіття ТЗОК, а це – радіолокаційні і прожекторні станції,
оптичні і оптико–електроні прилади спостереження, тепловізори,
сигналізаційні засоби, – лише останні більш повно відповідають зазначеним
вимогам і мають найкращі потенційні можливості щодо їх реалізації [3]. Тому
далі у роботі в якості засобу виявлення перспективної СТК приймаються
сигналізаційні засоби охорони (СЗО).
Класифікацію основних типів СЗО державного кордону подано на рис. 1.

4
 Рис.1. Класифікація основних типів сигналізаційних засобів охорони.

Структуру перспективної СТК розробимо на підґрунті аналізу

можливостей забезпечення максимальних значень складових імовірності PТК .
1) забезпечення ймовірностей виявлення, супроводження та наведення
СОР на ПК. СЗО забезпечує виявлення ПК, котрий здійснює вплив на його

чутливий елемент. При цьому величини PВ , PСН , зокрема, буде визначатися

можливістю функціонування чутливого елементу СЗО у якомога більшій
кількості площин, кожна з яких має властиву їй вагу у забезпеченні
ефективності вирішення задачі виявлення, що свідчить про необхідність
відходу від встановлення сигналізаційних загороджень лінійного типу та
потребу в утворені на місцевості смугової, площинної або об'ємної чутливої
зони. Такі вимоги, а також точність визначення координат перебування ПК в
зоні дії чутливого елемента, забезпечують системи, що побудовані на основі
датчиків магнітометричного та сейсмічного принципу дії.
При неможливості забезпечити упереджені дії СОР шляхом збільшення
чутливої зони засобів виявлення, пропонується використовувати безпілотні
літальні апарати, що оснащені сучасними засобами спостереження, запису та
передачі даних, вимоги до яких обґрунтовано в [7]. Крім оперативності

реагування та забезпечення значного збільшення величини імовірності PСН , це

мінімізує залучення персоналу для дій за сигналом тривоги.

5
 2. Ускладнення пересування ПК в межах СТК пропонується здійснювати
за допомогою сумісність засобів активного захисту (ЗАЗ), які останнім часом
широко застосовуються для охорони та захисту важливих об’єктів. За часів
Радянського Союзу у якості ЗАЗ на оснащенні прикордонних військ перебували
електрифіковані загородження (електропульсатори), але світова тенденція
вказує на перспективність використання засобів з впливом через
електромагнітні випромінювання.
3. Забезпечення імовірності стійкого функціонування СТК. Найбільше
хибних спрацювань відбувається через вплив тварин та птахів, негативних
факторів навколишнього середовища (опади, вітер, гілки дерев тощо), а також
індустріальні завади. При проведенні аналізу фізичних величин, зміни в
оточуючому середовищі яких можуть реєструватися сигналізаційними
датчиками різних типів, встановлено, що розрізнення впливів людини і
тваринного, рослинного та погодного походження забезпечує
магнітометричний датчик [5]. Це пояснюється тим, що людина, на відміну від
зазначених чинників впливу, як правило, має при собі металеві предмети:
годинник, супінатор у взутті, прикраси, зброю, монети та інше, які впливають
на магнітне поле чутливого елемента. Разом із цим, розвиток волоконно-
оптичної технології дозволяє спрогнозувати можливість розробки структури
СЗО на основі волоконно-оптичних ліній передачі даних. Такі ТЗОК
забезпечують повну електромагнітну сумісність із ЗАЗ та іншими завадами
техногенного характеру.

Таким чином, наведені вище вимоги та можливості щодо їх реалізації

обумовлюють побудову структури перспективної СТК. Автори прогнозують її
такою, що відображена на рис. 2.

6
 Рис. 2. Раціональна структура системи технічного контролю
державного кордону України

Запропонована структура СТК є новою. Її реалізація дозволить

забезпечити необхідну щільність прикриття кордону та високу імовірність
виявлення, супроводження, наведення СОР та ускладнення руху ПК при
одночасному зменшенні впливу суб’єктивного (антропогенного) фактору та
службового навантаженні на персонал ДПСУ.
Модель (2), наведені вище вимоги та раціональна структура СТК
дозволяють сформулювати її визначення у наступній редакції: система
технічного контролю державного кордону України – це сукупність
інтегрованих у єдиний комплекс за допомогою апаратних і програмних засобів
технічних засобів виявлення з метою забезпечення необхідних умов для
своєчасного виявлення, супроводження, наведення сил оперативного реагування
та ускладнення дій порушників законодавства про державний кордон України,
а також організації технічної охорони об'єктів прикордонних підрозділів. Під
забезпеченням необхідних умов тут слід розуміти додержання (недопущення
зниження) значень відповідних ймовірностей, що вимагаються прийнятою
системою управління ризиками.
7
 Висновки
1. Найбільший потенціал щодо адаптації до сучасних вимог охорони
кордону мають сигналізаційні засоби.
2. У діючій СТК використання СЗО обмежене через моральне та фізичне
старіння існуючого парку ТЗОК, що компенсується інтенсивним
використанням сил охорони кордону: прикордонних нарядів, інспекторів
прикордонної служби.
3. Обґрунтовано раціональну структуру перспективної СТК, до складу
якої входять такі технічні засоби охорони: смуговий СЗО, засіб активного
захисту, безпілотний літальний апарат з відповідним технічним оснащенням,
сформульовано визначення СТК.
4. Визначено напрямок розробки перспективного смугового СЗО,
структура якого повинна включати сейсмічні і магнітометричні датчики на
основі волоконно-оптичних приладів.
Подальшим напрямком дослідження раціональної СТК є розробка
базових моделей її елементів (СЗО), які забезпечуватиме визначення поточного
місця впливу ПК (координат знаходження ПК) на чутливий елемент засобу в
режимі реального часу, а також обґрунтування методики оцінки їх
ефективності та СТК у цілому.

Література
1. Указ Президента України №546/2006 від 19.06.2006 р. “Про
Концепцію розвитку ДПСУ на період до 2015 р”. – К.: АДПСУ, 2006 р.
2. Кривошеев В.А. Эффективность охраны государственной границы
СССР и основные направления ее повышения. – М.: Воениздат, 1988 – 256 с.
3. Новиков Ю.Б., Решетников А. В., Щука В. Г. Сравнительная оценка
эффективности использования электросигнализационных комплексов
Пограничных войск. //Сборник научно-методических работ № 3, –
Хмельницкий: Издательство Академии ПВУ, 1997. – с. 100-103.

8
 4. Дем‘янюк С. М., Любчик В. Р. Шляхи покращення характеристик
радіолокаційних станцій, що використовуються в охороні кордону //Збірник
наукових праць: Матеріали 4-ї міжвузівської науково-теоретичної конференції
Національної академії ПВУ "Проблеми сучасної інженерної технології" (14-15
січня 2003 р.). – Хмельницький, 2003. – № 24. – Ч. 2 (спец. вип.). – стор. 69-74.
5. Звежинский С.С., Ларин А.И. Периметровые маскируемые
магнитометрические средства обнаружения, http://bre.ru.
6. Удимцев Д.Н. Электризуемые заграждения неконтактного принципа
действия. //"Специальная Техника". – М., 2002 – № 3, с. 12-14.
7. Обґрунтування основних тактико-технічних вимог до безпілотних
літальних апаратів для охорони Державного кордону. Звіт про виконання НДР
шифр 205-0002К 2005 р.