Тема.

Кличний відмінок

Кличний відмінок використовують у звертанні до людини (Олю, татку,

пане), тварини (вовче, Пірате), рідше — до неістоти (О слово рідне!).

Закінчення Правило Приклад

Чоловічий рід
-е більшість безсуфіксних іменників Боже, Богдане, голубе, вовче,
твердої групи Дніпре, Києве, Олеже (й Олегу),
Петре. АЛЕ: діду, сину, тату
деякі іменники на -ець (-єць) хлопче, молодче, шевче, кравче.
АЛЕ: Швецю, Кравцю
власні назви мішаної групи, а також Буше, Довбуше, Дороше, пісняре,
загальні з основою на -р і -ж тесляре, школяре, стороже
-у іменники із суфіксами -ик-, -ок-, -к(о) батьку, будівельнику, критику,
хлопчику, синку, татку
іншомовні власні назви на г, к, х Джеку, Жаку, Людвігу, Рюрику,
Фрідріху
іменники мішаної групи (крім основ викладачу, глядачу, керманичу,
на -р і -ж) товаришу, читачу
-ю іменники на -ець (-єць) бійцю, добровольцю, знавцю,
мудрецю, китайцю, українцю
іменники м’якої групи Валерію, ведмедю, кобзарю, коню,
краю, лосю, перукарю, Сергію,
ясеню
-о іменники на -а воєводо, Микито, Миколо, Олексо,
старосто
Жіночий рід
іменники твердої групи Валентино, Галино, дружино,
-о мамо, Одесо, сестро, Україно
іменники м’якої та мішаної груп Валеріє, воле, круче, Маріє, мріє,
Надіє, площе, редакціє, теще
-е (-є) іменники з нульовим закінченням (ІІІ Любове, ноче, радосте
відміна)
іменники м’якої групи із значенням бабусю, доню, Галю, матусю,
-ю пестливості Надю, Олю, Олюню. АЛЕ: Насте,
Катре, Мотре

1. У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного

(сестри, учні), окрім іменника панове (у називному відмінку — пани).
2. У звертаннях, що складаються з імені та імені по батькові, обидва слова
треба ставити у форму кличного відмінка: Арсене Григоровичу, Вікторіє
Миколаївно. Так само в кличному відмінку треба писати обидва компоненти
в поєднанні:
а) двох загальних назв: пане полковнику, пані лікарко;
б) загальної та власної назви, окрім прізвищ: друже Іване, брате Сергію.
АЛЕ: боксере Кличко, професоре Бойчук.
3. До неістот зазвичай звертаються в поетичних творах як до
персоніфікованих образів (у риторичних фігурах) або як до героїв казки,
байки чи п’єси: Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину (С.
Руданський); Ну, Хлібе, ця клітка? (М. Метерлінк).
4. Прикметники й займенники в поширених звертаннях треба вживати у
формі називного відмінка: Зоре моя вечірняя, зійди над горою... (Т. Шевченко)

Вправа 1. Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини у дві

колонки:
1) із закінченням -е (-є);
2) із закінченням -ю.
Ганнуся, Ксенія, Офелія, Анатолій, поезія, Наталя, Натуся, Овідій, Ефіопія,
Наталія, гортензія, Валя, Англія, естонець, Гренландія, розмай, енергія,
надія.
• З перших літер виписаних слів складіть назви міст Європи.

Вправа 2. Утворіть звертання за допомогою сполук слів за зразком.

Зразок: пан полковник — Слухаю, пане полковнику!
Брат Сергій, пан професор, пані Світлана, доцент Юрченко, надзвичайний
посол, Григорій Ілліч, подруга Галя, товариш лейтенант, друг Денис, колега
Семененко, пан Президент.
ДО РЕЧІ… Хоча чинний «Український правопис» подає написання в
кличному відмінку Ігоре, проте мовознавці радять уживати в цій формі
закінчення -ю: Ігорю. Через це в сучасних словниках натрапляємо на різні
написання: то Ігоре, то Ігорю. Сумнівні або паралельні написання слів (Ігоре
— Ігорю, Свят-вечір — Святвечір, надкісниця — надкістниця та под.) автори
тесту ЗНО оминають.
Домашнє завдання
Вправа 1. Уявіть, що у вашого одногрупника чи одногрупниці день
народження. Зверніться до нього з побажанням за зразком: Дорога Олюню,
бажаю тобі сонячного настрою!
Складіть 10 речень.

Групи іменників
Іменники І та ІІ відмін належать до твердої, м’якої або мішаної групи.
тверда група м’яка група мішана група
кінцевий приголосний кінцевий приголосний кінцевий приголосний
основи — твердий основи — м’який основи — шиплячий
завод, крига пісня, мрі[йа] круча, плащ

І відміна
іменники чоловічого, жіночого та воєвода, Микола, качка, каша,
спільного роду на -а (-я) Ганна, Надія, сім’я, забіяка

ІІ відміна
іменники чоловічого роду на -о та з син, кінь, Київ, дядько, Петро,
нульовим закінченням Дніпро
іменники середнього роду на -о, -е, - вікно, поле, волосся
я

ІІІ відміна
іменники жіночого роду з кінцевим честь, розкіш, лють, любов,
приголосним основи та слово мати відповідальність, річ

ІV відміна
іменники середнього роду на -а, -я із лоша — лошати, ягня — ягняти,
суфіксами -ат-, -ят-, -ен- у більшості дівча — дівчати, плем’я — племені
непрямих відмінків