Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Метрологія, стандартизація і системи обліку електроенергії"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Дніпродзержинський державний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робіт з дисципліни
“Метрологія, стандартизація і системи обліку електроенергії”
для студентів напряму 6.050701 “Електротехніка та електромеханіка”
Затверджено редакційно-
Видавничою секцією науково-
методичної ради ДДТУ
26.12. 2013, протокол № 11_
Дніпродзержинськ
2013
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу
Дніпродзержинського державного технічного університету заборонено.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Метрологія,

стандартизація і системи обліку електроенергії” для студентів напряму
6.050701 “Електротехніка та електромеханіка” / Укл. Cтрежекуров Е.Є.
Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2013 р, 80 стор.
Рецензент к.т.н., доцент Количев С.В.
Відповідальний за випуск: зав.кафедрою ЕТЕМ д.т.н.,

професор Садовой О.В.
Затверджено на засіданні кафедри ЕТЕМ

(протокол № 5 від 22.11.2013р.)
В методичних вказівках наведено опис кожної лабораторної роботи,

дається програма роботи, коротка теоретична частина і схеми вмикання
приладів.
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ………………………………………………..
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ………………………………………………………
1. Лабораторна робота №1
Вимірювання електричної напруги електромеханічними
вольтметрами з декількома номінальними величинами напруги……
Вимірювання сили електричного струму електромеханічним
амперметром з декількома номінальними величинами струму ……
Вимірювання опору постійному струму методом амперметра-
вольтметра.. …………………………………………………………..
Вимірювання електричної напруги синусоїдного змінного струму
з використанням вимірювального трансформатора напруги………
5.Лабораторна робота №5
Вимірювання електричного опору електромеханічним омметром ..
Вимірювання електричної напруги електронним вольтметром……
Повірка електромеханічного вольтметра за методом порівняння
його показань з показаннями зразкового вольтметра…………………
Повірка електромеханічного амперметра за методом порівняння
його показань з показаннями зразкового амперметра ………………
Вимірювання повного опору та його складових на синусоїдному
змінному струмі…………………………………………………………
Вимірювання постійної напруги цифровим вольтметром…………….
Повірка омметра цифрового універсального прилада через
використання багатозначної міри опору ……………………………….
Дослідження зовнішніх характеристик генератора сигналів
синусоїдного змінного струму………………………………………….
Експериментальне визначення амплітудно-частотної характеристики
пасивного чотириполюсника……………………………………………
Вимірювання опору постійного струму методом амперметра-
вольтметра ………………………………………………………………..
Вимірювання напруги потенціометром постійного струму…………
Вимірювання опору мостом постійного струму……………………..
Повірка однофазного лічильника електроенергії……………………..
Повірка трифазного лічильника електроенергії………………………
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні вказівки складені відповідно до програми дисципліни

«Метрологія, стандартизація і системи обліку електроенергії» для студентів
напряму 6.050701 “Електротехніка та електромеханіка” спеціальності
«Енергетичний менеджмент». Кожна лабораторна робота містить такі розді-
ли: мета роботи; програма роботи; зміст звіту; контрольні запитання. Також
студентам пропонується список рекомендованої літератури, у якій вони
можуть знайти додаткові відомості з досліджуваного питання.
Тривалість виконання кожної лабораторної роботи становить одна-дві
навчальні години.
Звіт з лабораторної роботи повинен бути оформлений охайно, з дотри-
манням вимог відповідних стандарту ВНЗ та ЄСКД. Графічна частина
роботи виконується із застосуванням креслярських інструментів.
У звіті до лабораторних робіт даються короткі висновки за
результатами проведених досліджень. Звіт захищається і здається
викладачеві.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Перед початком лабораторних робіт, які проводяться в діючих

електроустановках напругою вище 1000 В, викладач інструктує студентів
про правила техніки безпеки у високовольтній лабораторії і про порядок
виконання лабораторних випробувань із демонстрацією їхнього проведення
на конкретному лабораторному стенді.
Студенти допускаються до роботи тільки після проведення
інструктажу й розпису в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.
1. Лабораторна робота №1 ОМЕВ
«Вимірювання електричної напруги електромеханічним вольтметром з

декількома номінальними величинами напруги»
Мета роботи: набуття практичних навичок вимірювання електричної

напруги, добору вольтметрів за їх номінальною напругою
та оцінка інтервалу невизначеності результатів таких
вимірювань.
Програма роботи:
1. Ознайомлення з електромеханічним вольтметром та допоміжним
обладнанням, що використовується при вимірюваннях.
2. Монтаж і налагоджування електричної схеми для проведення
3. Вимірювання найбільшої з напруг.
4. Зміна електричної схеми для вимірювання середньої за величиною
напруги та налагодження зміненої схеми.
5. Вимірювання середньої за величиною напруги.
6. Перемонтаж електричної схеми для вимірювання найменшої за
величиною напруги і налагоджування цієї схеми.
7. Вимірювання найменшої за величиною напруги.
8. Обробка результатів вимірювань.
9. Складання звіту про роботу і формулювання висновків за її
результатами.
Порядок виконання роботи:

1. Ознайомлення з електромеханічним вольтметром та допоміжним
1.1. Ознайомитись з вольтметром та допоміжним обладнання, що наявні
на робочому місці і використовуються при проведенні вимірювань.
1.2. Записати до табл.1 позначки на шкалі та корпусі вольтметра і
пояснити (письмово в табл.1) їх суть.
Таблиця 1 – Позначки на шкалі та корпусі електромеханічного

вольтметра
№ Місце нанесення
Позначка Пояснення
з/п позначки
1.
2.
3.
4.
5.
.
.
18.
2. Монтаж і налагоджування електричної схеми для проведення вимірювань
найбільшої з напруг.
2.1. Виконати монтаж схеми рис.1.
~ 220B
100 / 3 V
100 / 3 V
100 V
Рисунок 1 – Схема електрична принципова приєднання вольтметра для

вимірювання найбільшої напруги трансформатора
2.2. Виставити найбільшу номінальну напругу вольтметра його

перемикачем номінальних напруг.
2.3. Після перевірки схеми керівником заняття та з його дозволу вставте
вилку розніму ХС (рис.1) в розетку електричної мережі ~220В.
2.4. Зробіть відлік (у поділках) величини напруги за шкалою вольтметра V
(рис.1). Визначте величину вимірюваної напруги у фізичних
одиницях, попередньо визначивши ціну поділки шкали вольтметра.
Занесіть отримані дані до табл.2.
2.5. З’ясуйте можливість вимірювання напруги п.2.4 вольтметром V
(рис.1) при наступній меншій номінальній його напрузі (шляхом
обчислення, а не експерименту). Якщо така можливість існує, то
зменшіть номінальну напругу вольтметра V його перемикачем
номінальних напруг і повторіть п.2.4.
3. Вимірювання найбільшої з напруг.

3.1. Занести результати вимірювання напруги у поділках та у фізичних
одиниць до наступного рядка табл.2. До цієї ж таблиці занести
номінальну напругу вольтметра V (п.п.2.4, 2.5) та кількість поділок
шкали вольтметра, що відповідає його номінальній напрузі.
3.2. Обчислити абсолютну (у поділках шкали вольтметра та у фізичних
одиницях) та відносну (у відносних одиницях та відсотках) похибки
вимірювання напруги вольтметром і занести їх до табл.2.
3.3. Вимкнути вилку розніма ХС (рис.1) з розетки ~220В.
Таблиця 2 – Дані вимірювання найбільшої напруги трансформатора
вольтметром
Абсолютна Відносна
Вимірювана Номінальна
похибка похибка
№ напруга напруга
вимірювання вимірювання
з/п
поділок поділок поділок відносних
В В В %
шкали шкали шкали одиниць
1.
2.
3.
.
.
.
4. Зміна електричної схеми для вимірювання середньої за величиною напруги

та налагоджування зміненої схеми.
4.1. Змінити схему приєднання вольтметра V згідно рис.2.
100 / 3 V
100 / 3 V
100 V
Рисунок 2 – Схема електрична принципова приєднання вольтметра

для вимірювання середньої за величиною напруги
4.2. Після перевірки схеми (рис.2) керівником заняття та з його дозволу

вставити вилку розніму ХС в розетку електричної мережі ~220В.
4.3. Зробіть відлік (у поділках шкали вольтметра) величини напруги.
Визначте величину вимірюваної напруги у фізичних одиницях,
попередньо визначивши ціну поділки шкали вольтметра. Занесіть
отримані дані до табл.3.
4.4. Проаналізуйте можливість переходу на наступну меншу номінальну
напругу вольтметром V (рис.2). Якщо така можливість існує, то
здійсніть такий перехід за допомогою перемикача номінальних
напруг вольтметра і повторіть п.п.4.3, 4.4.
5. Вимірювання середньої за величиною напруги.
5.1. Занести результати вимірювання середньої за величиною напруги
вольтметром (у поділках та у фізичних одиницях) до наступного
рядка табл.3. До цієї ж таблиці занести номінальну напругу
вольтметра V (п.п.4.3, 4.4) та кількість поділок шкали вольтметра, що
відповідають його номінальній напрузі.
одиницях) та відносну (у відносних одиницях та у відсотках) похибки
5.3. Вимкнути вилку розніму ХС (рис.2) з розетки ~220В.
Таблиця 3 – Дані вимірювання середньої за величиною напруги

трансформатора вольтметром
№ напруга напруга
з/п
В В В %
1.
2.
3.
.
.
.
6. Перемонтаж електричної схеми для вимірювання найменшої за величиною

напруги та налагоджування зміненої схеми.
6.1. Змінити монтаж схеми приєднання вольтметра V згідно з рис.3.
100 / 3 V
100 / 3 V
100 V
Рисунок 3 – Схема електрична принципова приєднання вольтметра

для вимірювання найменшрї за величиною напруги
6.2. Після перевірки схеми (рис.3) керівником заняття та з його дозволу

вставити вилку розніму ХС в розетку електричної мережі ~220В.
6.3. Зробіть відлік (у поділках шкали вольтметра) величини напруги.
Визначте величину вимірюваної напруги у фізичних одиницях,
попередньо визначивши ціну поділки шкали вольтметра. Занесіть
отримані дані до табл.4.
6.4. Порівняйте величину напруги п.6.3 з наступною меншою номінальною
напругою вольтметра V (рис.3).
Якщо перша менша за другу, то перемикачем номінальних напруг
вольтметра встановіть наступну меншу номінальну напругу
вольтметра в повторіть п.п.6.3, 6.4.
7. Вимірювання найменшої за величиною напруги.
7.1. Занести результати вимірювання найменшої за величиною напруги
вольтметром (у поділках та у фізичних одиницях) до наступного
рядка табл.4. До цієї ж таблиці занести номінальну напругу
вольтметра V (п.п.6.3, 6.4) та кількість поділок шкали вольтметра, що
відповідають його номінальній напрузі (див.п.10.1).
одиницях) та відносну (у відносних одиницях та відсотках) похибки
7.3. Вимкнути вилку розніма ХС (рис.3) з розетки ~220В.
7.4. Демонтувати схему рис.3.
Таблиця 4 – Дані вимірювання найменшої за величиною напруги

трансформатора вольтметром
Номінальна Абсолютна Відносна

Вимірювана
напруга похибка похибка
№ напруга
вольтметра вимірювання вимірювання
з/п
В В В %
1.
2.
3.
.
.
.

8.1. Записати результати вимірювання всіх трьох напруг (табл.2,3,4)
орієнтуючись на ті відліки, які відповідають найменшим відносним
похибкам результатів.
8.2. Визначити межі, в яких повинна перебувати вимірювана величина
вимірювальної напруги для всіх номінальних напруг наявного на
робочому місці вольтметра (див.п.10.5). Результати занести в табл.5.
8.3. Обчислити величини відносної похибки при вимірюваннях на краях
робочої частини шкали вольтметра (див.п.10.6). Занести отримані
величини до табл.5.
Таблиця 5 – Межі, в яких повинна перебувати величина вимірюваної
напруги вольтметра
Відносні похибки
Межі робочої частини
Вимірювана вимірювань на краях
шкали вольтметра,
Номінальна напруга, В робочої частини
поділок
напруга, В шкали
вольтампера при най- при най-
найменша найбільша
найменша найбільша меншій більшій
кількість кількість
напрузі напрузі
9. Складання звіту про роботу і формулювання висновків за її результатами.

9.1. Оформити звіт про роботу. Звіт повинен містити номер, назву, мету,
програму та основні пункти порядку виконання роботи. Олівцем та з
використанням креслярського приладдя повинні бути накреслені і
підписанні таблиці 1,2,3,4,5, а також схеми рис.1,2,3. Таблиці повинні
бути заповненими.
9.2. Сформулювати рекомендації щодо обрання номінальної напруги
вольтметра при вимірюванні.
9.3. Пояснити залежність відносної похибки вимірювання напруги від
номінальної напруги вольтметра.
10. Методика обчислень.

10.1. Визначення вимірюваної напруги в фізичних одиницях (В):
– ціна поділки шкали амперметра
U
CV = VH , В/П (1)
AV
де UVН – номінальна напруга вольтметра при вимірюванні;
АV – загальна кількість поділок шкали вольтметра;
– величина (розмір) вимірюваної напруги

U=СV⋅αV, В (2)
де αV – відлік за шкалою вольтметра (у поділках шкали) при вимірюванні
напруги U вольтметром.
10.2. Обчислення абсолютної інструментальної похибки вимірювання

напруги вольтметром у фізичних одиницях (В):
δ
∆U = U VH ЗV , В (3)
100%
де δЗV – зведена відносна похибка вольтметра. Являє собою число (%), яким
позначено клас точності вольтметра (табл.1).
10.3. Визначення відносної похибки вимірювання напруги вольтметром:
– у відносних одиницях
∆U
δ UB = . (4)
U
– у відсотках від величини U
∆U
δ U% = ⋅100% . (5)
U
10.4. Визначення абсолютної інструментальної похибки вимірювання
напруги вольтметром у поділках його шкали:
δ
∆U П = А V ЗV , П (6)
100%
10.5. Величини напруги, які можна виміряти вольтметром:

– найменша
Uinf=СV⋅αVinf, B (7)
де αVinf – кількість поділок шкали вольтметра, що відповідає найменшій
напрузі робочої частини його шкали;
– найбільша
Usup=СV⋅αVsup, В (8)
де αVsup – кількість поділок шкали вольтметра, що відповідає номінальній
напрузі.
10.6. Обчислення відносних похибок вимірювання на краях робочої частини

шкали вольтметра:
– при найменшій вимірювальній напрузі
U
δіnf = VH ⋅ δ ЗV ,% (9)
U іnf
– При найбільшій вимірювальній напрузі
U
δsup = VH ⋅ δ ЗА = δ ЗV ,% (10)
U sup
оскільки UVН=Usup.
Контрольні запитання до лабораторної роботи № 1 ОМЕВ
1. Поясніть потребу типу та заводського номера вимірювального приладу

при оформленні протоколу вимірювань.
2. Сформулюйте суть поняття основного та розширеного частотного
діапазону вимірювального приладу.
3. Висвітліть зміст поняття: «система електромеханічного
вимірювального приладу».
4. Наведіть умовні позначки, що інформують про електричну міцність
ізоляції електричних кіл вимірювального приладу.
5. З’ясуйте форму подачі інформації про нормальне робоче положення
електромеханічного вимірювального приладу.
6. Надайте пояснення щодо поняття «клас точності» електромеханічного
вимірювального приладу.
7. Вкажіть ситуацію, коли при плануванні вимірювального експерименту
виникає потреба в інформації про внутрішній опір вимірювального
приладу.
8. Обгрунтуйте доцільність обмеження мінімальної вимірювальної
величини електромеханічного вимірювального приладу у порівнянні з
номінальною величиною.
«Вимірювання сили електричного струму електромеханічним

амперметром з декількома номінальними величинами струму»
Мета роботи: набуття практичних навичок вимірювання сили електричного

струму, добору амперметрів за їх номінальною силу струму
та оцінка інтервалу невизначеності результатів таких
1. Ознайомлення з електромеханічним амперметром та допоміжним
найбільшої сили струму.
3. Вимірювання найбільшої сили струму.
4. Внесення змін до електричної схеми для вимірювання середньої за
величиною сили струму та налагодження зміненої схеми.
5. Вимірювання середньої за величиною сили струму.
6. Перемонтаж електричної схеми для вимірювання найменшої за
величиною сили струму і налагоджування цієї схеми.
7. Вимірювання найменшої за величиною сили струму.
9. Складання звіту про роботу і формування висновків за її результатами.

1. Ознайомлення з електромеханічним амперметром та допоміжним
1.1. Ознайомитись з амперметром та допоміжним обладнання, що наявні
на робочому місці і використовуються при проведенні вимірювань.
1.2. Записати до табл.1 позначки на шкалі та корпусі амперметра і
пояснити (письмово в табл.1) їх суть.
найбільшої сили струму.
2.2. Виставити найбільшу номінальну силу струму амперметра його
перемикачем номінальних сил струму.
2.3. Після перевірки схеми керівником заняття та з його дозволу
увімкнути вилку рознімача ХС (рис.1) в розетку електричної мережі
~220В.
Таблиця 1 – Позначки на шкалі та корпусі електромеханічного

амперметра
№ Місце нанесення
Позначка Пояснення
з/п позначки
1.
2.
3.
4.
5.
.
.
.
18.
~ 220B
100 / 3 V
100 / 3 V
100 V
Рисунок 1 – Схема електрична принципова приєднання амперметра

для вимірювання найбільшої сили струму від
трансформатора
3. Вимірювання найбільшої сили струму.

3.1. Зробіть відлік за шкалою амперметра А (рис.1) (у поділках шкали) і
занесіть результат до табл.2.
3.2. З’ясуйте можливість вимірювання цієї ж сили струму амперметром А
(рис.1) при наступній меншій номінальній його силі струму. Якщо
така можливість існує, то зменшіть номінальну силу струму
амперметра його перемикачем.
3.3. Якщо стрілка амперметра перебуває в межах робочої частини шкали,
то зробіть вдлік показань амперметра у поділках шкали і отриманий
результат занесіть у наступний рядок табл.2.
3.4. Повторіть п.3.2, 3.3 на наступних менших номінальних силах струму
амперметра А (рис.1).
3.5. Вимкніть вилку розніму ХС з розетки ~220В.
4. Внесення змін до електричної схеми для вимірювання середньої за

величиною сили струму та налагоджування зміненої схеми.
4.1. Зробити перемонтаж схеми згідно рис.2.
4.2. Виставити найбільшу номінальну силу струму амперметра його
перемикачем номінальних сил струму.
увімкнути вилку розніма ХС (рис.2) в розетку електричної мережі
~220В.
Таблиця 2 – Дані вимірювання найбільшої сили струму,

що споживається від трансформатора
№ сила струму сила струму
з/п
поділок поділок відносних
поділок А А А %
шкали шкали одиниць
1.
2.
3.
.
.
.
100 / 3 V

для вимірювання середньої за величиною сили струму
від трансформатора
5. Вимірювання середньої за величиною сили струму.

5.1. Зробити відлік за шкалою амперметра А (рис.2) у поділках цієї шкали
і занесіть отриманий результат до табл.3.
при наступній меншій його номінальній силі струму.
За наявності такої можливості зменшити номінальну силу струму
амперметра перемикачем на одну його (перемикача) позицію.
Якщо це можливо, то зменшіть номінальну силу струму
амперметра А його перемикачем на одну позицію цього перемикача.
то зробіть відлік показань амперметра у поділках шкали і отриманий
5.4. Повторіть п.п.5.2, 5.3 на наступних, менших номінальних силах струму
5.5. Вимкнути вилку розніма ХС з розетки ~220В мережі живлення (рис.2).
Таблиця 3 – Дані вимірювання середньої за величиною сили струму

Номінальна сила Абсолютна Відносна

Вимірювана сила
струму похибка похибка
№ струму
амперметра вимірювання вимірювання
з/п
1.
2.
3.
.
.
.
6. Внесення змін до електричної схеми для вимірювання найменшої за

величиною сили струму і налагодження цієї схеми.
6.1. Зробити перемонтаж схеми згідно рис.3.
6.2. Виставити найбільшу номінальну силу струму амперметра А (рис.3)
його перемикачем номінальних сил струму.
увімкнути вилку розніма ХС (рис.3) в розетку електричної мережі
~220В.
a
100 / 3 V
100 / 3 V
100 V

для вимірювання найменшої за величиною сили струму
7. Вимірювання найменшої за величиною сили струму.

7.1. Зробити відлік за шкалою амперметра А (рис.3) (у поділках цієї
шкали) і занести отриманий результат до табл.4.
при наступній меншій його номінальній силі струму. За наявності
такої можливості зменшити номінальну силу струму амперметра
перемикачем на одну його (перемикача) позицію.
то зробіть відлік показань амперметра у поділках шкали і отриманий
7.4. Повторіть п.п.7.2, 7.3 на наступних, менших номінальних силах струму
7.5. Вимкнути вилку розніма ХС з розетки ~220В мережі живлення (рис.3).
7.6. Демонтувати схему рис.3.
Таблиця 4 – Дані вимірювання найменшої за величиною сили струму

Номінальна сила Абсолютна Відносна

Вимірювана сила
струму похибка похибка
№ струму
амперметра вимірювання вимірювання
з/п
1.
2.
3.
.
.
.
8.1. Записати результати вимірювання всіх трьох сил струму (табл.2,3,4)
орієнтуючись на ті відліки по амперметру, які відповідають
найменшим відносним похибкам результатів вимірювань.
8.2. Визначити межі в яких повинна перебувати величина вимірюваної
сили струму для всіх номінальних сил струму наявного на робочому
місці амперметра. Результати занести до табл.5.
8.3. Обчислити величини відносної похибки при вимірюванні на краях
робочої частини шкали вольтметра. Занести отримані величини до
табл.5.
Таблиця 5 – Межі, в яких повинна перебувати величина вимірюваної

сили струму наявного амперметра
Відносні похибки
Межі робочої частини
Вимірювана вимірювань на краях
шкали амперметра,
Номінальна сила струму, А робочої частини
поділок
сила струму, шкали
А при най- при най-
амперметра найменша найбільша меншій більшій
найменша найбільша
кількість кількість силі силі
струму струму

9.1. Оформити звіт про роботу. Звіт повинен містити номер, назву, мету,
програму та основні пункти порядку виконання роботи. Олівцем та з
використанням креслярського приладдя повинні бути накреслені і
підписанні таблиці 1,2,3,4,5, а також схеми рис.1,2,3. таблиці повинні
бути заповненими.
9.2. Зробити висновки щодо відносних та абсолютних похибок вимірювань
сили струму амперметром залежно від його класу точності та
величини номінальної сили струму.
10. Методика обчислень

10.1. Визначення вимірюваної сили струму в фізичних одиницях (А):
– ціна поділки шкали амперметра
I
CA = AH , А/П (1)
AA
де ІАН – номінальна сила струму при вимірюванні;
АА – загальна кількість поділок шкали амперметра.
– величина (розмір) вимірюваної сили струму

І=СА⋅αА, А (2)
де αА – відлік за шкалою амперметра у поділках його шкали при
вимірюванні сили струму.
10.2. Обчислення абсолютної інструментальної похибки вимірювання сили

струму амперметром:
– у фізичних одиницях (А)
δ
∆I = I AH ПА , А (3)
100%
де δПА – приведена відносна похибка амперметра, що є числом (%), яким
позначено клас точності амперметра (табл.1)
– у поділках шкали амперметра

δ ПА
∆I П = А A ,П (4)
100%
10.3. Визначення відносної похибки вимірювання сили струму амперметром:
– у відносних одиницях
∆І
δ І0 = . (5)
І
– у відсотках від величини І
∆І
δ І% = ⋅100% . (6)
І
10.4. Величини сили струму, які можна вимірювати амперметром:
– найменша
Іinf=СА⋅αАinf, А (7)
де αАinf – кількість поділок шкали амперметра, що відповідає найменшій силі
струму робочої частини його шкали;
– найбільша
Іsup=СА⋅αАsup, А (8)
де αАsup– кількість поділок шкали амперметра, що відповідає номінальній
його силі струму. Очевидно, що αАsup=АА.
10.5. Обчислення відносних похибок вимірювання на краях робочої частини

шкали амперметра:
– при найменшій вимірювальній силі струму
І
δіnf = AH ⋅ δ ПА = δ ПА ,% (9)
Ііnf
– при найбільшій вимірювальній силі струму
І
δsup = AH ⋅ δ ПА = δ ПА ,% (10)
Іsup
оскільки Іsup=ІАН.
Контрольні запитання до лабораторної роботи №2 ОМЕВ
1. Поясніть потребу занесення до протоколу вимірювань інформації про

систему амперметра.
2. Висвітіть причини використання амперметрів з декількома
номінальними силами струму.
3. Сформулюйте суть поняття «номінальна сила струму амперметра».
4. Викладіть принцип вибору номінальної сили струму амперметра при
вимірюванні сили струму певного розміру.
5. Надайте пояснення щодо потіння «робоча частина шкал і амперметра».
6. Вкажіть наслідки відліків за шкалою амперметра, якщо його вказівник
перебуває поза межами робочої частини шкали.
7. Запишіть співвідношення для обчислення ціни поділки шкали
амперметра.
8. Проаналізуйте вплив електричного струму амперметра на результат
вимірювання сили струму цим амперметром.
9. Розкрийте суть поняття «адаптивна смуга похибок амперметра».

«Вимірювання напруги, сили струму та активної потужності
Лабораторними електромеханічними приладами»
Мета роботи: вивчення конструкції і принципу дії лабораторних

електромеханічних приладів для вимірювання напруги, сили
струму та активної потужності, а також вивчення методик
вимірювання цими приладами.
1. Ознайомлення з обладнанням та приладами, що використовуються у
роботі.
1. Монтаж та випробування схеми для виконання експериментальних
досліджень.
2. Дослідження режимів роботи електроприймача.
З. Визначення похибок вимірювань та контроль результатів
6. Складання звіту про роботу. Висновки за результатами роботи.
1. Ознайомлення з обладнанням та приладами, що використовуються у
роботі.
1.1. Ознайомитись з обладнанням та електровимірювальними приладами,
що є на робочому місці, для виконання експериментальних
1.2. Занести основні технічні характеристики електровимірювальних
приладів до табл. 1.
Таблиця 1 – Технічні характеристики електровимірювальних

приладів
Номінальні
Назва Заводський значення Рід Клас
Тип Система
приладу № приладу вимір. струму точності
величини
2. Монтаж та випробування схеми для виконання експериментальних

2.1. Зібрати схему рис. 1.
2.2. Після перевірки схеми керівником та отримання дозволу на її
увімкнення в мережу живлення виставити мінімальну вихідну напругу
ЛАТРа поворотом до упора його ручки управління проти напрямку
руху стрілки годинника, перемикачі границь вимірювань
електровимірювальних приладів встановити на найбільші величини,
увімкнути рознім С1 (рис.1) і обережно повертаючи ручку
регулювання ЛАТРа за годинниковою стрілкою переконатись у
наявності напруги, струму та активної потужності по відхиленнях
стрілок відповідних приладів.
2.3. Якщо стрілка ватметра (рис.1) відхиляється ліворуч (у неробочу
частину шкали), то слід ручку перемикача границь вимірювань
напруги перевести (повернути) на найбільшу величину напруги у
другій половині шкали цього перемикача.
2.4. Виставити ЛАТРом напругу U=100В (по вольтметру V), попередньо
встановивши границю вимірювання вольтметра UVH=150 В його
перемикачем границь вимірювань.
2.5. Виставити границю вимірювань по напрузі ватметра W такою, що
UWH=UVH=150В (на половині шкали перемикача границь по напрузі,
визначеній у п.2.4).
2.6. Встановити границю вимірювання ІAH амперметра А (рис.1) такою,
щоб відхилення його стрілки було максимальним, але щоб при цьому
стрілка не заходила за крайню праву поділку його шкали.
Частина установки, що
- -220 В + стаціонарно змонтована
ХС1/1 ХС1/2
S I* U*
1A
ЛАТР А
ХС2/1 W
U=0...250B
ХС2/2
Рисунок 1 – Схема електрична принципова установки для

Експериментальних досліджень
3. Дослідження режимів роботи електроприймача.

3.1. Переконавшись, що напруга на виході ЛАТРа становить точно U=100В
(по вольтметру V) зробити відліки по усіх трьох приладах (бажано
одночасно). Результати відліків занести у третю колонку табл.2 (кількість
поділок шкали між нульовою поділкою та стрілкою кожного приладу).
3.2. В рядку "Границі вимірювань" третьої колонки табл.2 записати границі
вимірювань вольтметра UVH, амперметра ІAH, ватметра UWH та ІWH.
Таблиця 2 – Дані вимірювань параметрів режиму роботи установки
Поділок
U
В
Поділок
І
А
Поділок
р
Вт
UVH, В
Границі
вимірю- UWH, В
вань ІAH, А
ІНW, А
4.1. Зменшити ЛАТРом напругу на ∆U=15 В, змінити у менший бік границі
вимірювань тих приладів, для яких це можливо при умовах: U≤ UVH; U≤
UWH; I≤ІAH; I≤ІWH. Зробити відліки по приладах і результати занести у
наступну (четверту) колонку табл.2 аналогічно п.п.3.1, 3.2.
4.2. Повторити п.3.3. ще чотири рази.
4.3. Зменшити напругу ЛАТРа до мінімальної, вимкнути рознім ХС1.
+
*
*
4.1. Визначити ціни поділок вольтметра для кожної границі вимірювань, яка
використовувалась у п.3.1,...,3.5 за формулою:
U VH
CV = , В/П (1)
AV
Результати розрахунків занести у відповідні колонки табл.2 у строчку
"границі вимірювань".
6.1. Визначити ціни поділок амперметра для кожної границі
вимірювань, яка використовувалась у п. 3.1,..., 3.5 за формулою:
U
CA = AH , А/П
AA
(2)
Результати розрахунків занести у відповідні колонки табл.2 у рядок
"границі вимірювань".
6.2. Визначити ціни поділок ватметра для кожної пари границь
вимірювань (по силі струму і напрузі) яка використовувалась у
п.3.1,...3.5 за формулою:
I ⋅ U ⋅ CosϕH
C W = WH W H , Вт/П
AW
(3)
Результати розрахунків занести у відповідні колонки табл.3 у рядок
"Границі вимірювань".
У формулах (1), (2), (3) величини АV, АA, АW – кількості поділок шкал
відповідно вольтметра, амперметра та ватметра. Величина СоsϕН –
номінальна величина коефіцієнта потужності ватметра (у нашому
випадку СоsϕН =1).
6.3. Визначити величини напруги, сили струму та активної потужності
для кожної з колонок табл.2 за формулами:
U=αv⋅Cv; (4)
I=αA⋅CA; (5)
P=αW⋅CW, (6)
і результати розрахунків занести у відповідні колонки табл.2.
5. Визначення похибок вимірювань та контроль результатів Вимірювань.
5.1. Визначити основні абсолютні похибки вимірювань напруги, сили
струму та активної потужності для границь вимірювань п. 3.1.,...,
3.5 за формулами:
– напруги
∆U=UVH⋅δЗV/100; (7)
– сили струму
∆І=ІHА⋅δЗА/100; (8)
– активної потужності
∆Р=РН⋅δЗW/100=UWH⋅IWH⋅СоsϕН⋅ δЗW/100, (9)
де δЗV, δЗА, δЗW - класи точності вольтметра, амперметра та ватметра,

відповідно.
25
5.2. Результати розрахунків за формулами (7), (8), (9) разом з
величинами U, І, Р з табл.2 занести до табл.3.
Таблиця 3 – Дані розрахунків похибок вимірювань параметрів режимів

роботи установки
U, В
∆U, вВ
δU, %
І, А
∆І, А
δI, %.
Р, Вт
∆Р, Вт
δР, %
5.3. Визначити основні відносні похибки вимірювань для кожного з вимірів

п.п.3.1,..., 3.5:
– напруги
∆U
δU = ⋅ 100%; (10)
U
∆I
δ I = ⋅100%; (11)
I
∆P
δp = ⋅ 100%. (12)
P
Результати розрахунків за формулами (10), (11), (12) для усіх

вимірювань занести у відповідні рядки і колонки табл. 3.
4.1. Звіт повинен включати номер та назву лабораторної роботи, мету роботи
та її програму, пункти порядку виконання роботи, принципову схему рис.1,
заповнені таблиці 1, 2, 3, формули для виконання обчислень з
розшифровкою їх компонентів, висновки за результатами обробки
експериментальних даних.
26
4.2. Висновки п.6.1. повинні стосуватись методик вибору границь
вимірювань, при яких може бути досягнута найвища точність вимірювань,
аналізу точності вимірювань шляхом порівняння величини при Соsϕ=1:
Р = U⋅І Соsϕ
та результатів безпосереднього вимірювання потужності ватметром. При

відсутності помилок вимірювань та відповідності приладів своїм класам
точності розходження вищезгаданих величин може бути лише у межах
похибок вимірювань.
1. Конструкція електромеханічного вимірювального механізму

електромагнітної системи.
2. Конструкція електромеханічного вимірювального механізму
електродинамічної системи.
3. Вольтметр електромагнітної системи. Його особливості. Позитивні та
негативні якості.
4. Амперметр електромагнітної системи. Його особливості. Позитивні та
5. Ватметр електродинамічної системи. Його особливості. Позитивні та
6. Номінальні значення вимірювальних величин. Вибір границь вимірювань.
7. Абсолютні та відносні похибки вимірювань, їх залежність від вибору
границь вимірювань.
8. Приведена похибка вимірювального приладу. Клас точності приладу.
9. Ціна поділки багато граничного вимірювального приладу і її визначення.
10.Визначення результату вимірювання приладом з неіменованою шкалою.
11.Особливості вибору границь вимірювання ватметра. Зміна напрямку
відхилення стрілки ватметра.
12.Похибка від паралакса при вимірюваннях електромеханічними приладами
та методи її зменшення або уникнення.
13.Залежність похибки вимірювань від вимірюваної величини для
вольтметрів і амперметрів електромагнітної системи.
14. Умовні позначки на шкалі вольтметра електромагнітної системи.
15.Умовні позначки на корпусі і шкалі ватметра електродинамічної
системи.
16.Основна та додаткові похибки вимірювань приладами електромагнітної
системи.
17.Основна та додаткові похибки вимірювань приладами електродинамічної
системи.
18. Методи підвіски рухомих частин електромеханічних приладів т а ї х
особливості.
27
19.Елементи, що створюють механічний момент пропорційний кут
повороту рухомої частини приладів.
20.Системи гасіння коливань рухомих частин приладів
електромагнітної, та електродинамічної систем.
21.Вольтметри електродинамічної системи. Особливості конструкції та
електричної схеми.
22.Амперметр електродинамічної системи. Особливості конструкції та
електричної схеми.
23.Зміна границь вимірювань вольтметрів електромагнітної та
електродинамічної систем.
24.3міна границь вимірювань амперметрів електромагнітної та
25.Добір вимірювальних приладів: вольтметра та амперметра за визначеною
точністю вимірювань.
26. Методична похибка при вимірюванні напруги вольтметром
електромагнітної та електродинамічної системи.
27. Методична похибка при вимірюванні сили струму амперметром
електромагнітної та електродинамічної системи.
28. Методичні похибки при вимірюваннях активної потужності ватметром
електродинамічної системи. їх обмеження або усунення.
29. Електровимірювальні прилади зі світловим вказівником їх позитивні та
30. Робоче положення електровимірювального приладу. Зрівноважування
рухомих частин електровимірювальних приладів електромагнітної та
«Вимірювання електричної напруги синусоїдного змінного струму з

використанням вимірювального трансформатора напруги»
Мета роботи: дослідження особливостей вимірювання синусоїдної напруги з

використанням вимірювального трансформатора напруги.
4. Ознайомлення з вимірювальними приладами та обладнанням, що
використовується при дослідженнях.
експериментальних досліджень.
6. Дослідження схеми з вимірювальним трансформатором напруги при
зміні напруги від найбільшої.
7. Дослідження схеми з вимірювальним трансформатором напруги при
зміні напруги від нуля.
8. Обробка результатів.вимірювань.
28
9. Складання звіту про роботу і формування висновків за її результатами.

1. Ознайомлення з вимірювальними приладами та обладнанням, що
використовується при дослідженнях.
1.1. Ознайомитись з приладами та обладнанням, що наявні на робочому
місці і використовуються при проведенні досліджень.
1.2. Записати до табл.1 основні метрологічні характеристики
вимірювальних приладів та вимірювального перетворювача
(трансформатора напруги).
Таблиця 1 — Основні технічні характеристики засобів вимірювань

засобу № вимірюваних струму точності
величин

2.1. Виконати монтаж схеми рис. 1.
29
Рисунок 1 — Схема електрична вимірювання синусоїдної напруги з
використанням вимірюваного трансформатора напруги
2.2. Виставити на найбільші номінальні напруги перемикачі меж

вимірювання вольтметрів V I , У2. Виставити на мінімальну напругу
ручку регулювання ЛАТРА (рис.1).
2.3. Після перевірки схеми керівником занять, та з його дозволу вставте
вилку розніма ХС (рис.1) в розетку —220В. Обертанням ручки ЛАтра за
напрямом руху годинникової стрілки підняти напругу на виході ЛАтра
до найбільшої (біля 250 В).
3. Дослідження схеми з вимірювальним трансформатором напруги при зміні

напруги від найбільшої.
3.1. Виставити покажчик вольтметра У2 (рис.1) на найбільшу можливу
оцифровану поділку шкали, регулюючи вихідну напругу ЛАТРА.
Перемикач меж вимірювання вольтметра VI (рис. 1) виставити на таку
номінальну напругу, при якій покажчик цього вольтметра відхилиться на
максимальний кут, не виходячи, однак, за межі робочої частини шкали.
3.2. Зробити відліки показань вольтметрів VI та У2 і занести їх у відповідні
рядки та колонки табл.2.
3.3. Зменшити напругу ЛАТРА таким чином, щоби покажчик вольтметра V2
(рис.1) перемістився на суміжну оцифровану поділку, яка відповідає
меншій ніж у п.3.1 напрузі. Зробити відліки по шкалах вольтметрів VI і
V2. Записати отримані результати у табл.2.
3.4. Повторити п.3.3 стільки разів, скільки потрібно для досягнення
покажчиком вольтметра V2 останньої (найменшої) оцифрованої поділки
шкали.
3.5. Виставити мінімальну напругу ЛАТРА.
Таблиця 2 — Дані експериментальних досліджень схеми для

вимірювання синусоїдної напруги з використанням вимірювального
трансформатора напруги при зменшенні напруги
№ відліку 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
поділок
V2 U2Н, В
U2Н, В
поділок
VI U1Н, В
U1Н, В
КUTН, U2, В
∆U1TV.Н, В ±
30
4. Дослідження схеми з вимірювальним трансформатором при зміні напруги

від нуля.
4.4. Регулюючи напругу ЛАТРА лише у бік зростання, встановити покажчик
вольтметра У2 (рис.1) на найменшу оцифровану поділку.
4.5. Зробити відліки за шкалами вольтметрів V I , V2 і отримані результати
записати у відповідні рядки і колонки табл.3.
4.6. Збільшити напругу ЛАТРА таким чином, щоби покажчик V2 (рис.1)
перемістився у бік зростання напруги на суміжну оцифровану поділку
шкали V2. Зробити відліки на шкалах VI і V2 і записати їх у табл.3.
4.7. Повторити п.4.3 стільки разів, скільки потрібно для досягнення
найбільшої напруги п.3.1.
4.8. Вимкнути напругу, вийнявши вилку ХС з розетки (рис.1).
Таблиця 3 - Дані експериментальних досліджень схеми для

вимірювання синусоїдної напруги з використанням вимірювального
трансформатора напруги при збільшенні напруги
№ відліку 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
поділок
V2 U2Н, В
U2Н, В
поділок
VI U1Н, В
U1Н, В
КUTН, U2, В
∆U1TV.Н, В ±

8.1. Визначити ціну поділки шкали вольтметра V2 (рис.1) для кожного з
відліків табл.2 за формулою:
U
CV 2i = 2Hi , В / П (1)
AV2
де АV2 – кількість поділок шкали вольтметра V2;
U2Ні – номінальна напруга вольтметра V2, яка була встановлена
перемикачем меж вимірювання цього вольтметра при кожному конкретному
відліку.
8.2. Перевести результати вимірювань вольтметром V2 (у поділках шкали)
у фізичні одиниці (Вольти), користуючись формулою:
31
U 2i = C V 2i ⋅ U 2Пі , В (2)
де U2Пі – відлік у поділках при і-му спостереженні.
8.3. Записати результати п.5.2 для всіх відліків у четвертий рядок табл.2.
8.4. Визначити ціну поділки шкали вольтметра V1 (рис.1) для кожного з
відліків табл.2 за формулою:
U1Hi
CV1i = ,В/П (3)
A V1
де АV2 – кількість поділок шкали вольтметра V 1 ;
U2Ні – номінальна напруга вольтметра V 1 , яка була встановлена
перемикачем меж вимірювання цього вольтметра при і-му відліку.
8.5. Перевести у фізичні одиниці (Вольти) результати вимірювання (у
поділках шкали) вольтметром V I , користуючись формулою:
U1i = C V1i ⋅ U1Пі , В (4)
де U1Пі - відлік у поділках при і-му спостереженні.
8.6. Записати результати п.5.5 для всіх відліків у сьомий рядок табл.2.
8.7. Визначити номінальну величину коефіцієнта трансформації
вимірювального трансформатора напруги Китн за формулою:
U
К UTH = 1TH , (5)
U 2TH
де U1TH , U 2TH – номінальні первинна та вторинна напруги вимірювального
трансформатора напруги, які слід брати з паспортних даних цього
трансформатора, зважаючи на вказівки керівника заняття.
8.8. Визначити результати вимірювання напруги вольтметром V2 (рис.1) з
використання вимірювального трансформатора напруги ТН для
результатів усіх відліків показань вольтметра V2:
U1TVi = К UTH ⋅ U 2i , В (6)
8.9. Записати результати обчислень за формулою (6) для кожного з відліків
у восьмий рядок табл.2.
8.10. Повторити п.п.5.1÷5.9 для результатів відліків, що записані до табл.З.
5.11. Визначити абсолютні похибки вимірювання напруги U1ТV:
δ δ
∆U1TV = K UTH ⋅ U 2Hi ⋅ ПV 2 + U 2i ⋅ K UTH ⋅ TH , (7)
100% 100%
де δ ПV 2 , δTH – класи точності вольтметра V2 та трансформатора напруги ТН.
5.12. Обчислені ∆U1TV для всіх відліків табл.2 та табл.3 занести у відповідні
колонки цих таблиць у дев’яті рядки.
6.4. Порівняти для кожного відліку табл.2, 3 величини U1Тi, U1i.
6.5. За результатами порівнянь п.6.1 зробити висновки щодо впливу
вимірювального трансформатора на похибки вимірювання напруги.
6.3. Порівняйте величини абсолютних похибок вимірювання напруги V1 та
вольтметром V2 з трансформатором напруги ТН (дев’яті рядки табл.2, 3).
32
Лабораторна робота №21 ОМЕВ
«Вимірювання електричного опору електромеханічним омметром»
Мета роботи: засвоєння методів вимірювання електричного опору

електромеханічним омметром з електромеханічним
генератором та методів визначення похибок цих
1. Ознайомлення з електромеханічним омметром та допоміжними
засобами, що використовується при вимірюваннях.
вимірювань в режимі кілоомметра.
3. Вимірювання кілоомметром електричного опору багатозначної міри
(магазину опору) при відтворенні нею величин опору, що відповідають
оцифрованим поділкам шкали кілоомметра.

1. Ознайомлення з електромеханічним омметром та допоміжними
засобами, що використовуються при вимірюваннях.
1.1. Ознайомитись з кілоомметром та допоміжними засобами, що
використовуються при проведенні вимірювань.
1.2. Записати до табл.1 основні метрологічні характеристики кілоомметра
та магазину опору.
33
1.3. Переконатися, що клас точності багатозначної міри опору (магазину
опору) достатньо високий аби слугувати зразковою при повірці
кілоомметра, який наявний на робочому місці.
Таблиця 1 – Основні технічні характеристики засобів вимірювань
приладу № вимірюваних струму точності
величин
1.4. Визначити найбільшу величину опору, яку здатні відтворити наявні на

робочому місці міри опору, та з’ясувати можливість відтворення
величин опору, що відповідають оцифрованим поділкам шкали
кілоомметра.
в режимі кілоомметра
2.2. Перемикачами декад магазину опору R (рис.1) виставити величину
його опору такою, що відповідає найбільшій оцифрованій поділці
(скінченій) шкали кілоомметра і яку можна відтворити наявними
мірами опору (п.1.4).
2.3. Обертаючи ручку генератора кілоомметра рівномірно з частотою
2об/с (120 об/хв) переконатись, що стрілка кілоомметра
перемістилась до поділки шкали п.2.2.
2.4. Від’єднати магазин опору R від кілоомметра і обертаючи ручку його
генератора аналогічно п.2.3, переконатися, що стрілка перемістилась
за останню оцифровану поділку шкали.
2.5. Відновити схему рис.1.
34
kΩ
Рисунок 1 – Схема для проведення вимірювань в режимі кілоомметра
3. Вимірювання кілоомметром електричного опору багатозначної міри

(магазину опору) при відтворенні нею величин опору, що
відповідають оцифрованим поділкам шкали кілоомметра.
3.1. Виставити перемикачі магазинів опору в нульові позиції (що
відповідає опору R=0).
3.2. Обертаючи ручку генератора кілоомметра рівномірно з частотою
2об/с (120 об/хв) зробити відлік по шкалі і записати отриманий
результат до абл..2.
3.3. Витримати паузу (2-5)с і повторити п.3.2.
3.4. Повторити п.3.3.
3.5. Виставити перемикачами магазинів опору електричний опір, що
відповідає наступній оцифрованій поділці шкали кілломметра.
3.6. Повторити п.п.3.2-3.4.
3.7. Виконувати п.п.3.5, 3.6 до отримання результатів вимірювань, що
відповідають останній оцифрованій поділці шкали кілоомметра або
оцифрованій поділці шкали, що відповідає найбільшій величині
опору, яку здатні відтворити наявні на робочому місці магазини
опору.
4.1. Визначити абсолютні похибки кілоомметра при вимірюванні величин
опору з табл..2.
4.2. Визначити варіації показань кілоомметра з табл..2.
4.3. Визначити відносні похибки вимірювань з табл..2.
Таблиця 2 – Дані результатів вимірювань
Опір, Результати вимірювань

Абсолютна Варіація Відносна
№ відтворений кілоомметром
похибка, показань, похибка,
Пп мірою, Rм, R1, R2, R3,
∆R, кОм VR, кОм δR, кОм
кОм кОм кОм кОм
1. 0 –
2.
3.
35
.
.
.
12.
«Вимірювання електричної напруги електронним

вольтметром»
Мета роботи: набуття практичних навичок поводження з електронним

вольтметром, а також вимірювання таким вольтметром
постійної напруги в електричних колах з великим опором
віток, та оцінки величин складових похибок цих вимірювань.
1. Ознайомлення з приладами та допоміжними засобами, що
використовується при виконанні роботи.
3. Вимірювання вхідної та вихідної напруг резистивного подільника, що
складається з резисторів, які мають великі опори, при різних
коефіцієнтах поділу подільника.
4. Обробка результатів вимірювань. Оцінка інтервалів невизначеності
отриманих результатів та величин методичних складових похибок
36
5. Складання звіту про роботу і формулювання висновків за її
результатами.

1. Ознайомлення з приладами та допоміжними засобами, що
використовуються при виконанні роботи.
1.3. Ознайомитись з електровимірювальними приладами та допоміжними

засобами, що використовуються при виконанні роботи.
1.4. Записати до табл.1 основні метрологічні характеристики приладів та
резисторів, що утворюють подільник.
1.5. Визначити опори резисторів для утворення подільників з коефіцієнтами
поділу, які задані керівником заняття.
1.6. Записати величини опорів п.1.3, а також задані коефіцієнти поділу до
табл.2.
Таблиця 1 — Основні технічні характеристики засобів вимірювань та
допоміжних засобів
значення
Назва Заводський Рід Клас
Тип вимірюваних Система
приладу № струму точності
(відтворюваних)
величин
1.5. Обчислити можливі відносні відхилення фактичних величин опору

резисторів п.1.3 за метрологічними характеристиками технічних засобів,
на яких реалізуються ці резистори, та занести отриманні результати до
табл.2.
Таблиця 2 — Коефіцієнт поділу та величини опорів резисторів подільника

Відносне
Коефіцієнт Опір резистора, Відносне Опір резистора,
відхилення,
поділу, Кп R1, кОм (рис.1) відхилення, δR1 % R2, кОм (рис.2)
δR2, %
2. Монтаж і налагодження електричної схеми для проведення вимірювань.

2.1.Виконати монтаж схеми рис. 1.
37
≈ 12 B
V1 - вольтампер електромеханічний; V2 - вольтампер електронний
Рисунок 1 — Схема електрична принципова з'єднання компонентів

досліджуваної установки
2.2. Встановити перемикачами декад магазинів опору R1, R2 (рис.1)

величини опору цих магазинів згідно з першим рядком табл.2.
2.3. Встановити номінальні напруги вольтметрів V 1 , V2 (рис.1) такими, що
перевищують 12 В.
2.4. Після перевірки схеми керівником заняття та з його дозволу ввімкніть
вилку розніма ХС в розетку електричної мережі =12 В.
2.5. Перемикачами границь вимірювань (номінальних напруг) вольтметрів
V I , V2 (рис.1) виставити ці напруги якомога ближчими до
вимірювальних напруг (але такими, що не менші за останні).
3. Вимірювання вхідної та вихідної напруг резистивного подільника, що

складається з резисторів, які мають великі опори, при різних коефіцієнтах
поділу подільника.
3.1. Зробити відліки за шкалами вольтметрів (у поділках шкал) і записати

отримані результати до табл.3 разом з інформацією про кількість поділок
робочої частини шкал вольтметрів V I , V2 та їх номінальні напруги.
3.2. Вимкнути вилку розніма ХС з розетки електричної мережі =12 В.
3.3. Встановити перемикачами декад магазинів опору К1, К2 (рис.1)
величини опору цих магазинів згідно з другим рядком табл.2.
3.4. Повторити п.п.2.4,2.5, 3.1, 3.2.
3.5. Встановити перемикачами декад магазинів опору К1, К2 (рис.1)
величини опору цих магазинів згідно з третім рядком табл.2.
3.6. Повторити п.п.2.4,2.5, 3.1, 3.2.
38
Таблиця 3 — Результати вимірювань напруг в схемі рис. 1.
Вольтметр VI (рис.1) Вольтметр V2 (рис. 1)

Коефі-
цієнт Показан- Поділок Номіна- Показан- Поділок Номіна-
Показан- льна
поділу, ня льна
шкали напруга,
(поділок загалом ня, В
ня шкали напруга, Показан-
(поділок загалом ня, В
Кп
шкали) В шкали) в
1.
2.
3.
.
.
.

отриманих результатів та величин методичних складових похибок
4.3. Обчислити інтервал невизначеності результатів вимірювань напруги

вольтампером V1 (рис.1) з табл.3.
4.4. Визначити параметри еквівалентного джерела напруги, до якого
приєднано вольтампер V2 (рис.1), для всіх величин Кп з табл.2.
4.5. Беручи до уваги величину внутрішнього опору RV2 вольтметра V2,
визначити падіння напруги на внутрішньому опорі еквівалентного
джерела п.4.2 від струму, що його споживає вольтметр V2 для всіх
величин Кп тfбл.2, 3.
39
«Дослідження зовнішніх характеристик генератора сигналів

синусоїдного змінного струму»
Мета роботи: дослідження вимірювального генератора як джерела

синусоїдної змінної напруги заданої величини в межах його
робочого частотного діапазону.
1. Ознайомлення з приладами та засобами вимірювань, що
використовуються при виконанні роботи.
2. Монтаж та налагоджування електричної схеми для проведення
3. Проведення повірки вихідних електричних кіл генератора.
4. Експериментальні дослідження зовнішніх характеристик генератора.
отриманих результатів. Креслення зовнішніх характеристик генератора.
40
6. Висновки за результатами роботи. Складання звіту про роботу.

1. Ознайомлення з приладами та засобами вимірювань, що викорис-
товуються при виконанні роботи.
1.1. Ознайомитись з вимірювальним генератором, електронним вольтметром
та магазинами опору, що використовуються при виконанні роботи.
1.2. Записати до табл.1 основні технічні характеристики засобів п.1.1.
Таблиця 1 – Основні технічні характеристики засобів

вимірювання
Завод- значення
Назва Рід Клас
Тип ський вимірю-ваних Система
приладу струму точності
№ (відтворюваних)
величин
2. Монтаж та налагоджування електричної схеми для проведення

41
0,9
0,9
99999,9
99999,9
0,9
0,9
ГЗ – вимірювальний генератор низькочастотний; V – вольтметр електронний; RH –

навантажувач прохідний; R1, R2 – магазини опору; XC – рознім живлення генератора
напругою ~ 220 В; X1, X2 – розніми навантажувача прохідного; X3 – рознім
щупів вольтметром електронного; X4, X5 – розніми затискачів магазинів опору
Рисунок 1 – Схема електрична принципова для експериментальних

досліджень зовнішніх характеристик вимірювального
генератора
2.2. Виставити частоту напруги генератора ГЗ його перемикача ми частоти

такою, що дорівнює 1 кГц. Ручку плавного регулювання напруги
генератора повернути до упора проти напрямку обертання годинникової
стрілки. Ручку перемикача ступінчастого послаблення вихідної напруги
генератора повернути в позицію «0 дБ».
2.3. Перемикач номінальних напруг електронного вольтметра V виставити на
найбільшу номінальну його напругу. Перемикач режимів роботи цього
вольтметра встановити в позицію «~», тобто обрати режим роботи
вольтметром змінної напруги.
42
2.4. Перемикачами декад магазинів опору R1, R2 виставити найбільші
величини опорів, що відтворюють ці магазини опору.
2.5. Після перевірки схеми рис.1 керівником заняття та з його дозволу
встановити вилку розніму ХС в гнізда розетки ~220 В лабораторної
мережі електропостачання, ввімкнути тумблер електроживлення
генератора ГЗ і дати можливість прогрітись цьому генератору впродовж
15 хвилин.
2.6. За п’ять хвилин до початку вимірювань ввімкнути живлення
електронного вольтметра V, щоб дати можливість прогрітись до сталих
температур його елементам.
2.7. Перемикачем номінальних напруг вольтметра V (рис.1) виставити
номінальну напругу достатню для вимірювання вихідної напруги
генератора ГЗ з прийнятною точністю (UVH≈10 В).
2.8. Ручкою плавного регулювання вихідної напруги генератора виставити
вихідну напругу генератора на рівні 5 В.
3. Проведення повірки вихідних електричних кіл генератора.

3.1. Повернути за годинниковою стрічкою ручку п.2.8 до упора. Зробити
відлік за вольтметром V (рис.1) величини вихідної напруги генератора у
поділках шкали вольтметра.
3.2. Записати результат п.3.1, разом з номінальною напругою вольтметра та
загальною кількістю поділок його шкали, до табл.2.
Таблиця 2 – Дані повірки вихідних електричних кіл генератора

Результат
Показання Номінальна
Рівень Поділок шкали вимірювання
вольтметра напруга
вихідної (загалом) вихідної
(поділок вольтметра,
напруги напруги,
шкали) В
В
Найвищий
Найнижчий
3.3. Повернути ручку п.2.8 проти напрямку руху годинникової стрілки до

упора. При потребі зменшити номінальну напругу вольтметра V (рис.1)
таким чином, щоби його вказівник (стрілка) відхилявся на найбільший
кут, перебуваючи, однак, в межах робочої частини шкали вольтметра.
3.4. Зробити відлік за вольтметром V (рис.1) величини вихідної напруги
генератора у поділках шкали вольтметра.
3.5. Записати результат а.3.4, разом з номінальною напругою вольтметра та
загальною кількістю поділок його шкали при цій номінальній напрузі, до
другого рядка табл.2.
43
3.6. За даними табл.2 зробити висновки щодо фактичного діапазону величини
вихідної напруги генератора ГЗ (рис.1) при відсутності послаблення цієї
напруги вихідним атенюатором (послаблення 0 дБ).
вихідну напругу генератора на рівні 5 В по вольтметру V (рис.1).
3.8. Записати результат відліку за вольтметром V, разом з номінальною
напругою вольтметра при цьому відліку та загальною кількістю поділок
його шкали при встановленій номінальній напрузі до другого рядка
табл.3.
Таблиця 3 – Дані повірки встановлення величини послаблення атенюатора

генератора ГЗ. Частота вихідної напруги f=1 кГц
Результат
Величина Показання Номінальна
Поділок шкали вимірювання
послаблення вольтметра напруга
(загалом) вихідної
атенюатора, (поділок вольтметра,
напруги,
дБ шкали) В
В
0
3.9. Повернути ручку перемикача атенюатора на одну позицію в напрямку

зростання величини послаблення.
3.10. Записати величину послаблення п.3.9 в наступний рядок першого
стовпчика табл.3.
3.11. Перемикачем номінальних напруг вольтметра V (рис.1) встановити
найменшу номінальну напругу, при якій вказівник (стрілка) вольтметра
перебуває і межах робочої частини його шкали.
3.12. Зробити відлік за вольтметром V і записати його результат, разом з
номінальною напругою п.3.11 та відповідною цій напрузі загальною
кількістю поділок шкали вольтметра, до наступного рядка табл.3.
3.13. Повторити п.п.3.9, 3.10, 3.11, 3 .12 до встановлення найбільшої
величини послаблення атенюатора.
3.14. Виставити частоту напруги генератора ГЗ такою, що дорівнює 20 Гц.
3.15. Повторити п.п.3.7 – 3.13, записуючи отриманні дані у табл.4.
3.16. Виставити частоту напруги генератора ГЗ такою, що дорівнює 200 кГц.
3.17. Повторити п.п.3.7–3.13, записуючи отриманні дані у табл.5.
44
Таблиця 4 – Дані повірки встановлення величини послаблення

атенюатора генератора ГЗ.
Частота вихідної напруги генератора f=20 Гц
Результат
напруги,
дБ шкали) В
В
Таблиця 5 – Дані повірки встановлення величини послаблення

атенюатора генератора ГЗ.
Частота вихідної напруги генератора f=200 rГц
Результат
напруги,
дБ шкали) В
В
45
4. Експериментальні дослідження зовнішніх характеристик генератора.
його вихідну напругу на рівні 5 В. Ручкою встановлення величини
послаблення атенюатора виставити послаблення 0 дБ.
4.2. Зробити відлік за вольтметром V (рис.1) і записати його результат, разом
з величиною номінальної напруги вольтметра та відповідного цій напрузі
загальною кількістю поділок шкали вольтметра, до відповідних
стовпчиків та першого рядка табл.6.
4.3. Вписати у перший стовпчик табл.6 частоту напруги генератора,
визначаючи її за шкалами перемикачів частоти.
Таблиця 6 – Дані експериментальних визначень параметрів зовнішніх

характеристик генератора
Кількість
поділок Величина Величина
Частота Номіналь Результат Результат
шкали, що опору, опору,
вихідної на напру- відліку за вимірю-
відповідає відтворю- відтворю-
напруги га вольт- вольтмет- вання
номінальн ваного ваного
генера- метра, ром вихідної
ій напрузі, магазином магазином
тора, (поділок напруги,
UVH,В опору R1, опору R2,
Гц АV, шкали) В
Ом Ом
(поділок)
46
4.4. Вписати величини опорів, що відтворюються магазинами опору R1
(стовпчик 6-й табл.6) та R2 (стовпчик 7-й табл.6).
4.5. Виставити величину опору, відтворюваного магазином опору R1, такою,
що дорівнює нулю.
4.6. Повторити п.п.4.2, 4.4, але результати вписати у наступний вільний (не
заповнений) рядок табл.6.
4.7. Зменшити на порядок величину опору, відтворюваного магазином опору
R2.
4.8. Повторити п.п.4.2, 4.4 – 4.8, 4.7.
4.9. Виконувати дії п.4.7 до досягнення величиною опору, що відтворюється
магазином опору R2 (рис.1), величини одного порядку зі внутрішнім
опором генератора ГЗ, включно.
4.10. Виставити частоту напруги генератора ГЗ f=1 кГц за допомогою
перемикачів частоти цього генератора.
4.11. Виставити величини опорів, що відтворюються магазинами опору R1,
R2 найбільшими для цих магазинів опору.
4.12. Повторити п.п.4.1-4.9, заповнюючи наступні вільні рядки табл.6 (при
частоті f=1 кГц).
4.13. Виставити частоту напруги генератора ГЗ f=20 Гц за допомогою
перемикачів частоти цього генератора.
4.14. Повторити п.4.11.
4.15. Повторити п.п.4.1 – 4.9, заповнюючи наступні вільні рядки табл.6 (при
частоті f=20 Гц).

отриманих результатів. Креслення зовнішніх характеристик генератора.
5.1. За даними табл.3,4,5 обчислити фактичні величини послаблень вихідного
атенюатора генератора ГЗ, використовуючи відоме співвідношення для
частот вихідної напруги f=1 кГц, 20 Гц, 200 кГц, відповідно):
U
A fi = 20ℓg 1 , дБ (1)
U 2i
де Аfi – послаблення атенюатора за результатами вимірювань вихідної
напруги генератора ГЗ вольтметром V (рис.1);
U1 – вихідна напруга генератора при нульовому послабленні (0 дБ) його
атенюатора (U1=5В), В;
U2i – вихідна напруга генератора при послабленні атенюатора, що
відповідає і-й позиції перемикача атенюатора (і=0,1,2,3,4,5,6) та (і+1)-
му рядку табл.3,4,5, В.
5.2. Результати обчислень п.5.1 записати у відповідні рядки та стовпчики
табл.7.
5.3. Обчислити та записати до табл.7 абсолютні похибки встановлення
послаблення атенюатора досліджуваного генератора ∆Аfi, скориставшись
формулою:
47
∆Аfi=Аfi-АНi, (2)
де АНi – номінальна величина послаблення при і-й позиції атенюатора, дБ.
Таблиця 7 – Результати обчислень послаблень атенюатора, за

даними вимірювань вихідних напруг генератора та
абсолютних похибок цих послаблень
Частота Номінальні послаблення атенюатора, дБ

вихідної Фактичні
напруги величини
0
f, Гц
Послаблення,
дБ
Абсолютна
похибка по-
слаблення,
дБ
дБ
Абсолютна
слаблення,
дБ
дБ
Абсолютна
слаблення,
дБ
5.4. Обчислити силу струму, який споживають від генератора з’єднані

послідовно магазини опору R1, R2 (рис.1) (при наявності прохідного
навантажувача) за співвідношенням:
U Гfi
Ifi = ,A (3)
R1i + R 2i
де UГfi,В – напруга на виході генератора пр. частоті f та при опорах магазинів
опору R1і, R2і, яку слід брати з п’ятого стовпчика табл.6, та з і-го для
кожної з частот f; і=1,2,3,4,5;
R1і, R2і – слід брати з шостого та сьомого стовпчиків табл.6 з і-го рядка
(для кожної частоти f), Ом.
5.5. Результати обчислень п.5.4 записати для кожної з частот f до табл.8.
5.6. За даними табл.8 накреслити графіки залежностей UГfi(Іfi) (зовнішні
характеристики) генератора для кожної з частот табл.6 в спільній
прямокутній системі координат, позначивши експериментальні точки
різними позначками для різних частот f.
48
Таблиця 8 – Координати експериментальних точок зовнішніх
характеристик генератора
Частота Номери рядків табл.6 для кожної з частот f

вихідної
Величини вихідні
напруги
1 2 3 4 5
f, Гц
Напруги UГfi
генератора, В
Сили струму
генератора Іfi, А
6. Висновки за результатами роботи. Складання звіту про роботу.

6.1. Звіт про роботу складається з таких частин:
– номер роботи;
– назва роботи;
– мета роботи;
– програма роботи;
– порядок виконання роботи (пункти);
– схему електричну принципову (рис.1);
– таблиці 1,2,3,4,5,6,7,8 в заповненому вигляді;
– графіки зовнішніх характеристик генератора з нанесеними на них
експериментальними точками (рис.2);
– висновки щодо метрологічних характеристик генератора.
6.2. Схему електричну принципову (рис.1), бланки таблиць 1,2,3,4,5,6,7,8 та
графіки зовнішніх характеристик генератора (рис.2) і координатні осі цих
графіків слід креслити олівцем з використанням креслярського приладдя.
1. Поясніть призначення генератора сигналів низької частоти як засобу

2. Висвітліть методи та засоби регулювання вихідної напруги генератора
сигналів.
3. Наведіть формулу для визначення співвідношення двох напруг у
децибелах (дБ).
4. Дайте пояснення щодо особливостей регулювання частоти напруги
досліджуваного генератора.
49
5. Надайте інформацію про призначення навантажувача прохідного та
сенс його використання разом з генератором сигналів.
6. Сформулюйте висновок за результатами повірки можливостей
плавного регулювання вихідної напруги генератора.
7. Викладіть висновки за результатами експериментальних досліджень
зовнішніх характеристик генератора сигналів.
8. Обгрунтуйте потребу в коефіцієнті 20 у формулі для обчислення в
децибелах співвідношення двох напруг.
9. Доведіть доцільність використання електронного вольтметра при
повірці генератора сигналів.
10.Приведіть перелік технічних вимог (основних) до вимірювальних
генераторів сигналів.
«Повірка електромеханічного вольтметра за методом порівняння його

показань з показаннями зразкового вольтметра»
Мета роботи: вивчити та засвоїти практичні методи і техніку повірки

робочих електромеханічних вольтметрів через порівняння їх
показань з показаннями зразкових вольтметрів.
1. Ознайомлення з робочими та зразковими електромеханічними
вольтметрами, а також з обладнанням, що використовується при повірці.
2. Зовнішній огляд, оцінка якості зрівноваження рухомих частин
вольтметрів, що підлягають повірці.
3. Монтаж та налагоджування схеми для виконання повірки вольметра.
4. Експериментальне визначення метрологічних характеристик вольтметрів,
що підлягають повірці.
5. Обробка результатів експериментальних долсджень метрологічних
характеристик вольтметрів, що підлягають повірці.
6. Висновки за результатами повірки вольтметрів. Складання звіту про
роботу.

вольтметрами, а також з обладнанням, що використовується при
повірці.
1.1. Ознайомитись з робочими електромеханічними вольтметрами, що
підлягають повірці, а також зі зразковими електромеханічними
вольтметрами та обладнанням, що використовується при роботі.
7. 1.2. Записати до табл.1 основні характеристики робочих вольтметрів, що
підлягають повірці.
50
Таблиця 1 – Основні технічні характеристики електромеханічних
вольтметрів
Тип Система Примітка
приладу № вимірювальної струму точності
напруги
1.3. Визначити метрологічні характеристики зразкових електромеха-нічних

вольтметрів, які потрібні для проведення повірки робочих
електромеханічних вольтметрів (табл.1), за метрологічними
характеристиками останніх.
1.4. Вибрати зразкові вольтметри для проведення повірки робочих
вольтметрів п.1.2 за метрологічними характеристиками п.1.3 з числа
тих, що наявні на робочому місці, і записати їх основні технічні
характеристики до табл.1, позначивши у крайньому правому
стовпчику цієї таблиці зразкові вольтметри словом «зразковий».

вольтметрів, що підлягають повірці.
2.1. Провести зовнішній огляд вольтметрів, що підлягають повірці,
звернувши увагу на наявність тріщин і надколів корпусів цих приладів,
пошкоджень захисних стекол їх шкал, пошкоджень та деформації
вказівників (стрілок), наявність та стан пломб. Якщо такі дефекти
виявлено, то прилади повинні бути перед повіркою відремонтовані.
2.2. Перевірити можливість переміщення вказівників (стрілок) приладів
вздовж шкали за допомогою механічного коректора нуля. Встановити
механічним коректором вказівки приладів на нульову позначку шкали.
Прилади, для яких це неможливо, підлягають ремонту до проведення
повірки.
2.3. Визначити кути відхилення вказівників (стрілок) приладів, що
підлягають повірці, при нахилах їх корпусів відносно нормального
робочого положення веред, назад, праворуч та ліворуч на кути однакової
величини. Величина нахилу наведена у технічній документації на
прилади або у довідниковій літературі. При відсутності вищезгаданої
інформації величину кутів нахилу можна взяти 1о (мінімальна величина
для електромеханічних приладів) або за вказівкою керівника заняття.
Фактичні величини кутів відхилень занести до табл.2.
2.4. За виміряними даними табл..2, тобто за величинами А1, А2, А3, А4,
обчислити величини зведених похибок (у відсотках) і записати їх у
останні чотири стовпчики табл.2.
51
Таблиця 2 – Дані визначення впливу нахилу корпуса приладів
(вольтметрів)
Показання при нахилі Зведена похибка
Завод-
Назва ліво- право-
Тип ський № вперед назад γ1, γ2, γ3, γ4,
приладу руч руч
приладу А1 А2 % % % %
А3 А4
3. Монтаж і налагоджування електричної схеми для виконання повірки

вольтметра.
3.1. Змонтувати схему рис.1 або рис.2, залежно від співвідношення
номінальної напруги вольтметра, що піддається повірці, та номінальної
вихідної напруги стабілізатора напруги СН (на рис.1,2).
ХС – штепсельний рознім для подачі напруги живлення ~220 В; СН – стабілізатор

напруги живлення; R – реостат-подільник напруги (R≈1000 Ом); R1 – реостат послідовний
для плавного регулювання напруги на вольтметрах (R1≈1000–5000 Ом); VП – вольтметр,
що піддається повірці; VЗ – вольтметр зразковий

експериментального визначення основних
метрологічних характеристик вольтметра
UCH – номінальна вихідна напруга стабілізатора напруги СН; UПН – номінальна

напруга вольтметра, що піддається повірці; Т – трансформатор узгоджувальний; ХС, СН,
R, R1, VП, VЗ – аналогічно схемі рис.1.
експериментального визначення основних
метрологічних характеристик вольтметра при UCH<UПН
52
3.2. Після перевірки схеми рис.1 (рис.2) керівником заняття та отримання від
нього дозволу на ввімкнення цієї схеми, виставити движок R на мінімум
напруги (вниз до упора на рис.1,2) і вставити вилку розніма ХС в гнізда
розетки ~220 В лабораторної мережі живлення.
3.3. Виставити найбільшу номінальну напругу зразкового вольтметра, якщо
цей вольтметр має більше однієї номінальної напруги (багатограничний).
3.4. Випробувати схему рис.1 (або рис.2) через підвищення реостатом R
напруги на вольтметрах VП, VЗ до номінальної (для VП) з наступним
зменшенням цієї напруги (реостатом R) до нуля. При цьому слід
переконатись у відсутності зачіпань рухомої частини вольтметра VП за
шкалу, її захисне скло, інші нерухомі елементи цього приладу. Якщо такі
зачіпання виявлені, то вольтметр перед повіркою потребує ремонту та
регулювання.
3.5. Зменшити напругу на вольтметрах до нуля (реостатом R на рис.1, 2) і
вимкнути живлення схеми, вийнявши вилку розніму ХС (рис.1, 2) з
розетки ~220 В.
4. Експериментальне визначення метрологічних характеристик вольт-

метрів, що підлягають повірці.
4.1. Вистановити вольтметр, що підлягає повірці, а також зразковий
вольтметр у їх нормальні робочі положення. При потребі виставити їх
вказівники (стрілки) на нульові поділки шкал механічними коректорами
нуля.
4.2. Ввімкнути джерело живлення схеми рис.1 (рис.2), встановивши вилку
розніму ХС в розетку ~220 В лабораторної мережі живлення. Виставити
реостатом R номінальну напругу вольтметра VП(UПН) і у такому режимі
залишити схему рис.1 (рис.2) впродовж 15 хвилин для нормального
прогріву вольтметра VП.
4.3. Виставити реостатом R мінімальну напругу на вольтметрах VП, VЗ.
4.4. Маніпулюючи реостатами R та R1 (рис.1 або рис.2) плавно підняти
напругу на вольтметрах VП , VЗ таким чином, щоб вказівник (стрілка)
вольтметра VП встановлювалась на наступну після нульової оцифровану
поділку його шкали, але ні в якому разі не проминув цю поділку. Якщо ж
таке сталося, то слід знизити напругу реостатом R до мінімальної і
повторити вищезгадані дії знову.
4.5. Зробити відлік за зразковим вольтметром (у поділках його шкали) VЗ і
записати показання обох вольтметрів у відповідні рядки і стовпчики
табл.3.
4.6. Реостатом R та R1 плавно підняти напругу на вольтметрах VП, VЗ (рис.1
або рис.2) таким чином, щоби вказівник (стрілка) вольтметра VП
встановилась на наступній оцифрованій поділці його шкали (з
додержанням вимоги, що викладена у п.4.4).
53
Таблиця 3 – Експериментальні дані повірки вольтметра методом
безпосереднього зіставлення його показань з
показаннями зразкового вольтметра
Характер Одиниці
зміни Вольтметр вимірю- Результати вимірювань
напруги вань
VП,
(той, що
В
піддається
При повірці)
збільшенні поділок
VЗ шкали
(зразковий)
В
VП,
(той, що
В
піддається
При повірці)
зменшенні поділок
VЗ шкали
В
4.7. Повторити п.4.5, заповнюючи рядки наступного стовпчика табл.3.

4.8. Повторити дії п.п.4.6, 4.7 для всіх інших оцированих поділок шкали
вольтметра VП, що піддається повірці, включно з поділкою, яка відповідає
номінальній напрузі цього вольтметра.
4.9. Підвищити реостатом R (рис.1, 2) напругу на вольтметрах VП, VЗ до
величини, що перевищує на (5-10)% номінальну для вольтметра VП (тобто
UПН) таким чином, щоб рухома частина цього вольтметра дійшла до
упора.
4.10. Виставити (реостатами R та R1) вказівник (стрілку) вольтметра VП, що
піддається повірці, на останню оцифровану поділку шкали, яка відповідає
номінальній напрузі цього вольметра, плавно та повільно знижуючи
напругу реостатами R та R1, щоб не проминути вищезгадану поділку.
Якщо це вдалося, слід підвищити напругу згідно з п.4.9 і повторити
вищезгадані операції.
4.11. Зробити відлік (у поділках шкали) за зразковим вольтметром і записати
показання обох вольтметрів (VП, VЗ) у відповідні рядки та стовпчики
нижньої половини табл.3.
4.12. Плавно і повільно зменшувати напругу на вольтметрах VП, VЗ
реостатами R та R1 так, щоб вказівник вольтметра VП досяг наступної
оцифрованої поділки його шкали, але ні в якому разі не проминув цю
поділку. Якщо вказівник (стрілка) вольтметра VП проминула вищезгадану
поділку, то слід підняти напругу на вольтметрах VП, VЗ до величини п.4.9,
54
а потім плавно та повільно знижуючи цю напругу встановити вказівник
вольтметра VП на вищезгадану поділку.
4.13. Зробити відлік за зразковим вольтметром (у поділках його шкали) і
записати показання обох вольтметрів (VП, VЗ) у відповідні рядки та
наступні колонки нижньої половини табл.3.
4.14. Повторити п.п.4,12, 4,13 для решти оцифрованих поділок шкали
вольтметра VП, що відповідають меншим напругам на вольтметрах VП, VЗ.
4.15. Підвищити напругу та вольтметрах VП, VЗ до номінальної для
вольтметра VП (тобто UПН) і повільно знизити її до мінімальної (реостатом
R). Вимкнути джерело живлення схеми (рис.1 або рис.2), вийнявши вилку
розніму ХС з розетки ~220 В. Зробити відлік по шкалі вольтметра VП
залишкового відхиленні його вказівника (стрілки) від нульової поділки
цієї шкали. Записати отриманий результат під табл.3.
5. Обробка результатів експериментальних досліджень метрологічних

характеристик вольтметрів, що підлягають повірці.
5.1. Перевести відліки у поділках шкали за зразковим вольтметром VЗ, що
записані в третьому та п’ятому рядках табл.3, в фізичні одиниці (Вольти),
беручи до уваги ціну поділки шкали зразкового вольтметра VЗ, і вписати
отримані результати у відповідні стовпчики четвертого та сьомого рядків
табл.3.
5.2. Обчислити основні абсолютні похибки вольтметра VП, що підлягає
повірці, а також обчислити варіацію його показань, для кожної
оцифрованої поділки шкали цього вольтметра, використовуючи дані з
табл.3. Отримані результати записати у табл.4.
Таблиця 4 – Основні абсолютні похибки та варіації показань

вольтметра, що піддається повірці
Оцифровані поділки
вольтметра, що піддається
повірці, В
при
збільшенні
Основні
напруги
абсолютні
при
похибки, В
зменшенні
напруги
Варіація показань, В
6. Висновки за результатами повірки вольтметрів. Складання звіту про

роботу.
6.1. Сформулюйте висновки про відповідність вольтметра, що піддавався
повірці, своєму класу точності, аналізуючі результати експериментальних
визначень його основної похибки, варіації показань та неповернення
55
вказівника (стрілки) до нульової поділки шкали, а також беручи до уваги
результати зовнішнього огляду прилада та якість зрівноваження його
рухомих частин.
6.2. Складіть та оформіть звіт про роботу.
Звіт повинен містити такі складові:
– номер і назву цієї лабораторної роботи;
– мету роботи;
– програму роботи;
– порядок виконання роботи (пункти) з наведення в кожному пункті
результатів отриманих при їх виконанні;
– таблиці 1, 2, 3,4 в заповненому та оформленому вигляді;
– схеми рис.1, 2 накреслені охайно олівцем з використанням
креслярського приладдя та з дотриманням умовних позначок елементів
електричних схем;
– формули, за якими здійснювались обчислення при виконанні
лабораторної роботи;
– висновки за результатами повірки вольтметра.
1. Поясніть мету повірки електровимірювальних приладів.

2. Викладіть в загальних рисах суть проведення повірки
електровимірювальних приладів методом безпосереднього зіставлення
їх показань з показаннями зразкових аналогових приладів.
3. Назвіть основні технічні вимоги до зразкових приладів і поясніть у
чому полягає доцільність цих вимог.
4. Вкажіть призначення елементів електричної схеми, яка
використовувалась для повірки вольтметра, та сформулюйте технічні
вимоги до цих елементів.
5. Наведіть пояснення суті та доцільності механічного зрівноваження
рухомих частин електромеханічних вимірювальних приладів.
6. Запишіть формулу для обчислення основної абсолютної похибки
електромеханічного вольтметра.
7. Сформулюйте суть зведеної похибки і наведіть формулу для ї
обчислення.
8. Надайте інформацію про варіацію показань електромеханічного
вимірювального прилада і запишіть формулу для її обчислення.
9. Дайте пояснення щодо методики, експериментального визначення
варіації показань електромеханічного вольтметра.
10.Обґрунтуйте технічні вимого щодо систем електровимірювальних
приладів, які використовуються при повірці у якості зразкових.
56
Лабораторна робота №16 ОМЕВ
«Вимірювання повного опору та його складових на синусоїдному

змінному струмі»
Мета роботи: вивчити методику та набути практичних

навичок опосередкованих вимірювань повного опору
двополюсника, а також його активної та реактивної
складових, на синусоїдному змінному струмі.
10.Ознайомлення із засобами вимірювань, об’єктом вимірювань, а також
з допоміжними засобами, що використовуються в роботі.
11.Монтаж і налагоджування схеми для експериментального визначення
параметрів двополюсника на синусоїдному змінному струмі.
12.Опосередковані вимірювання повного опору двополюсника, а також
його активної та реактивної складових на синусоїдному змінному
струмі.
13.Обробка результатів вимірювань. Визначення оцінок похибок
опосередкованих вимірювань повного опору двополюсника та його
активної і реактивної складових.
14.Формулювання висновків за результатами роботи.
15.Складання звіту про роботу.

1. Ознайомлення із засобами вимірювань, об’єктом вимірювань, а також з
допоміжними засобами, що використовуються в роботі.
1.7. Ознайомитись з амперметром, вольтметром і ватметром, а також з

об’єктом (двополюсником), опір синусоїдному змінному струму якого
належить виміряти, та з допоміжним обладнанням, що
використовується при виконанні роботи.
1.8. Записати до табл.1 основні технічні характеристики амперметра,
вольтметра і ватметра п.1.1.
2. Монтаж і налагоджування схеми для експериментального визначення

параметрів двополюсника на синусоїдному змінному струмі.
2.1.Виконати монтаж схеми рис. 1.
2.2. Ручку регулювання вихідної напруги U ЛАТРа (рис.1) повернути в
положення, що відповідає мінімуму цієї напруги (проти напрямку руху
годинникової стрілки до упора).
2.3. Засобами зміни номінальних вимірюваних величин електровимі-
рювальних приладів виставити ці величини найбільшими.
2.4. Вставити вилку розніма ХС2 (рис.1) в гнізда вихідних затискачів ЛАТРа.
57
Таблиця 1 — Основні технічні характеристики вимірювальних приладів
приладу № вимірюваних струму точності
величин
ЛАТР
ЛАТР – лабораторний автотрансформатор;

Z – об’єкт вимірювання (двополюсник)
Рисунок 1 — Схема електрична принципова ввімкнення вимірювальних

приладів та допоміжних засобів для опосередкованих
вимірювань параметрів двополюсника на синусоїдному
змінному струмі
2.5. Після перевірки схеми керівником заняття та з його дозволу ввімкнути

живлення, встановивши вилку розніма ХС1 (рис.1) в розетку «~220В»
лабораторної мережі живлення.
2.6. Обережно повертаючи ручку регулювання вихідної напруги ЛАТРА за
годинниковою стрілкою, переконатись в наявності напруги U, сили
струму І, активної потужності Р по відхиленням вказівників (стрілок),
58
відповідно, вольтметра V, амперметра А та ватметра W (рис.1). Якщо
вказівник ватметра відхиляється ліворуч від нульової позначки (в
неробочу частину шкали), то слід перевести перемикач обмотки напруги
ватметра на протилежну половину його шкали.
2.7. Виставити (ЛАТРом) силу струму двополюсника згідно з вказівкою
керівника заняття, попередньо перемикачем номінальних струмів
амперметра обравши найменшу номінальну його силу струму, при якій
вказівник амперметра перебуває в робочій частині його шкали.
2.8. Перемикачем номінальних напруг вольтметра виставити найменшу його
номінальну напругу , при якій вказівник цього прилада перебуває в межах
робочої частини його шкали.
2.9. При наявності у ватметра перемикача номінальних сил струму його
струмової обмотки, виставити номінальну силу струму цієї обмотки ІWH не
меншою за фактичну її силу струму ІА, яку показує амперметр А (рис.1).
2.10. За наявності у ваттметра перемикача номінальних напруг його обмотки
напруги, слід виставити номінальну напругу цієї обмотки UWН не меншою
за фактичну її напругу UV, яку показує вольтметр V (рис.1).
3. Опосередковані вимірювання повного опору двополюсника, а також його

активної та реактивної складових на синусоїдному змінному струмі.
3.2. Зробити, по –можливості одночасно, відліки за шкалами амперметра –

αА, вольтметра – αV, ватметра – αW і вписати (в поділках відповідних
шкал) до табл.2.
3.2. До цієї таблиці (табл.2.) вписати номінальні сили струму ІАН (п.2.7), ІWН
(п.2.9) та номінальні напруги UVН (п.2.8), UWН (п.2.10) приладів, А, V та W
(рис.1), відповідно.
3.3. Повторити п.п.2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 3.1, 3.2 при інших величинах сили
струму (за погодженням з керівником заняття) ще двічі.
Таблиця 2 — Результати вимірювань сили струму, напруги та активної

потужності двополюсника
Номінальні величини Кількість поділок

Відліки у поділках за шкалами
приладів шкали загалом
А, V, W, W,
Амперметра Вольтметра Ватметра
ІАК, UVН, ІWН, UWН, АА АV АW
αА αV, αW
А В А А
59
4. Обробка результатів вимірювань. Визначення оцінок похибок

активної і реактивної складових.
4.1. Визначити ціну поділки шкали за даними табл.2:

– амперметра
I
CA = AH , А/П (1)
AA
– вольтметра
U
CV = VH , В/П (2)
AV
– ватметра
U ⋅ I ⋅ CosϕWH
C W = WH WH , Вт/П (3)
AW
В співвідношенні (3) величина CosϕWН – номінальний коефіцієнт
потужності ватметра (його паспортна характеристика).
4.2. Визначити у фізичних одиницях величини:
ІА=СА⋅αА, А (4)
– напруги
UА=СV⋅αV, В (5)
Р=СW⋅αW, Вт (6)
для всіх значень величин αА , αV , αW з табл.2.
4.3. Обчислити величини абсолютних інструментальних похибок

вимірювання:
δ ЗА
∆I A = I AH ,А (7)
100%
– напруги
δ ЗV
∆U V = U VH ,В (8)
100%
δ ЗW
∆P = PWH , Вт (9)
100%
60
де δЗА, δЗV, δЗW – зведені відносні похибки (класи точності) відповідно,

амперметра, вольтметра та ватметра (див. табл.1);
PWH = U WH ⋅ I WH ⋅ CosϕWH , Вт (10)
4.4. Результати обчислень п.п.4.2, 4.3 вписати до табл.3.
Таблиця 3 – Результати вимірювань табл.2 в фізичних одиницях
ІА, ±∆ІА, UV, ±∆UА, Р, ±∆Р, Z, ±∆Z, R, ±∆R, Х, ±∆Х,

А А В А Вт Вт Ом Ом Ом Ом Ом Ом
4.5. Обчислити за результатами вимірювань табл.3:

– повний опір двополюсника Z (рис.1)
U
Z = V , Ом (11)
IA
– активну складову повного опору двополюсника Z
P
R = 2 , Ом (12)
IA
– реактивну складову повного опору двополюсника Z
X = Z2 − R 2 , Ом (13)
для всіх значень ІА, UV, Р з табл.3.
4.6. Результати обчислень за співвідношеннями (11), (12), (13) вписати до
табл.3.
4.7. Обчислити абсолютні похибки опосередкованих вимірювань:
– повного опору Z за співвідношенням
1 U
∆Z = ⋅ ∆U V + 2V ⋅ ∆IA , Ом (14)
IA IA
– активної складової R повного опору Z за співвідношенням
1 P
∆R = 2 ⋅ ∆P + 2 3 ⋅ ∆I A , Ом (15)
IA IA
– реактивної складової Х повного опору Z за співвідношенням
2 ⋅ UV Z2 + 2R 2 P
∆X = ⋅ ∆U V + ⋅ ∆IA + ⋅ ∆P, Ом (16)
I 2A Z2 − R 2 I A Z2 − R 2 I A4 Z2 − R 2
для всіх значень Z, R, X з табл.3.
61
4.8. Результати обчислень за співвідношеннями (14), (15), (16) вписати до
табл.3.
5. Формулювання висновків за результатами роботи.

5.1.Проаналізувати вплив величини сили струму ІА на результати
опосередкованих вимірювань повного опору Z двополюсник, його
активної R та реактивної Х складових, і сформулювати висновки за
результатами цього аналізу.
5.2. Провести аналіз залежностей величин абсолютних похибок результатів
проведених опосередкованих вимірювань від величин абсолютних
похибок прямих вимірювань сили струму, напруги та активної потужності
двополюсника Z (рис.1), і сформулювати рекомендації щодо добору
електровимірювальних приладів за класами точності.
5.3. Визначити вплив скінчених величин опорів обмоток
електровимірювальних приладів на методичну складову похибок
опосередкованих вимірювань повного опору Z двополюсника, його
активної R та реактивної Х складових. Запропонувати заходи зі
зменшення або виключення методичних складових похибок з результатів
цих вимірювань.
6. Складання звіту про роботу.

6.1. Звіт про роботу повинен містити такі складові:
– номер, мету та програму роботи;
– порядок виконання роботи з назвами пунктів програми, таблицями 1, 2,
3 в заповненому вигляді, принциповою схемою (рис.1); висновки за
результатами роботи, рекомендації щодо обору електровимірювальних
приладів та заходи зі зменшення методичних складових похибок
проведених вимірювань.
6.2. Принципова схема (рис.1) та бланки таблиць 1,2,3 повинні бути
накреслені охайно, олівцем та з використанням креслярського приклада.
Контрольна запитання до лабораторної роботи №9 ОМЕВ
1. Вкажіть, яку схему заміщення двополюсника мають на увазі, коли в

результаті опосередкованих вимірювань визначають його повний опір
та активну і реактивну складові цього опору.
2. Сформулюйте критерії добору електровимірювальних приладів для
опосередкованих вимірювань на синусоїдному змінному струмі
повного опору двополюсника, його активної та реактивної складових.
3. Поясніть причини появи методичної складової похибки
активної і реактивної складових при використання
електровимірювальних приладів зі скінченими опорами їх обмоток.
4. Поясніть принципи визначення абсолютних похибок опосередкованих
вимірювань повного опору двополюсника та його складових за
62
абсолютними похибками прямих вимірювань сили струму., напруги та
активної потужності цього двополюсника.
5. Наведіть інформацію про можливі схеми приєднання
електровимірювальних приладів для опосередкованих вимірювань
повного опору двополюсника та його складових і вкажіть особливості
цих схем.
6. Викладіть порядок проведення опосередкованих вимірювань повного
опору двополюсника та його активної і реактивної складових.
7. Надайте рекомендації щодо вибору номінальних вимірюваних величин
електровимірювальних приладів.
8. Запишіть співвідношення між параметрами послідовної та паралельної
схем заміщення двополюсника на синусоїдному змінному струмі.
9. Дайте пояснення рекомендації синхронності здійснення відліків по
приладах при опосередкованих вимірюваннях.
10.Прокоментуйте співвідношення для визначення абсолютних похибок
прямих вимірювань сили струму,напруги та активної потужності
двополюсника.
«Повірка електромеханічного амперметра за методом порівняння його

показань з показаннями зразкового амперметра»
Мета роботи: вивчити та засвоїти практичні методи і техніку повірки

робочих електромеханічних амперметрів через порівняння їх
показань з показаннями зразкових амперметрів.
амперметрами, а також з обладнанням, що використовується при повірці.
амперметрів, що підлягають повірці.
3. Монтаж та налагоджування схеми для виконання повірки амперметра.
4. Експериментальне визначення метрологічних характеристик амперметрів,
що підлягають повірці.
характеристик амперметрів, що підлягають повірці.
6. Висновки за результатами повірки амперметрів. Складання звіту про
роботу.

63
амперметрами, а також з обладнанням, що використовується при
повірці.
1.1. Ознайомитись з робочими електромеханічними амперметрами, що
підлягають повірці, а також зі зразковими електромеханічними
амперметрами та обладнанням, що використовується при повірці.
1.2. Записати до табл.1 основні характеристики робочих амперметрів, що
підлягають повірці.
Таблиця 1 – Основні технічні характеристики електромеханічних

амперметрів
Тип Система Примітка
приладу № вимірювальних струму точності
сил струму
1.3. Визначити метрологічні характеристики зразкових електромеха-нічних

амперметрів, які потрібні для проведення повірки робочих
електромеханічних амперметрів (табл.1), за метрологічними
характеристиками останніх.
1.4. Вибрати зразкові прилади для повірки робочих амперметрів п.1.2 за
метрологічними характеристиками п.1.3 з числа тих, що наявні на
робочому місці, і записати їх основні метрологічні характеристики до
табл.1, позначивши у її крайньому правому стовпчику зразкові
амперметри словом «зразковий».

амперметрів, що підлягають повірці.
2.1. Провести зовнішній огляд амперметрів, що підлягають повірці,
звернувши увагу на наявність дефектів (тріщин і надколів корпусів),
пошкоджень захисних стекол їх шкал, пошкоджень та деформації
вказівників (стрілок), наявність та стан пломб. Якщо такі дефекти
виявлено, то прилади повинні бути перед повіркою відремонтовані.
2.2. Перевірити можливість переміщення вказівників (стрілок) приладів
вздовж шкали за допомогою механічного коректора нуля. Встановити
цим коректором при потребі вказівки приладів на нульову позначку
шкали. Прилади, для яких це неможливо, підлягають ремонту до
проведення повірки.
2.3. Визначити відхилення від нульової позначки шкали вказівника (стрілки)
прилада, що підлягає повірці, при нахилах його корпусу відносно
64
нормального робочого положення вперед, назад, праворуч та ліворуч на
кути однакової величини. Величина нахилу наведена у технічній
документації на прилади або у довідниковій літературі, а при відсутності
вищезгаданої інформації величину кутів нахилу можна взяти 1о
(мінімальна величина для електромеханічних приладів) або за вказівкою
керівника заняття. Фактичні величини кутів відхилень занести до табл.2.
Таблиця 2 – Дані визначення впливу нахилу корпуса прилада

(амперметра)
Показання при нахилі Зведена похибка

Завод-
Назва ліво- право-
Тип ський № вперед назад γ1, γ2, γ3, γ4,
приладу руч руч
приладу А1 А2 % % % %
А3 А4
2.4. За виміряними даними табл.2, тобто за величинами А1, А2, А3, А4,
обчислити величини зведених похибок (у відсотках) і записати їх у
останні чотири стовпчики табл.2.
Якщо хоча б одна зі зведених похибок γ1, γ2, γ3 та γ4 за абсолютною
величиною перевищує межу основної допустимої похибки амперметра
(клас точності), то такий прилад перед повіркою потребує ремонту та
регулювання.
3. Монтаж і налагоджування електричної схеми для виконання повірки

3.1. Змонтувати схему рис.1.
ХС – штепсельний рознім для подачі напруги живлення ~220В; СН – стабілізатор

напруги живлення; R – реостат-подільник напруги (R≈1000 Ом); R1 – реостат
послідовний для плавного регулювання сили струму амперметрів (R1≈1000-5000
Ом); Т – трансформатор узгоджувальний; АП – амперметр, що піддається повірці; АЗ
– амперметр зразковий
Рисунок 1 –Схема електрична принципова установки для

експериментального визначення метрологічних
65
характеристик амперметра
3.2. Після перевірки схеми рис.1 керівником заняття та отримання від нього
дозволу на ввімкнення цієї схеми, виставити движок R на мінімум напруги
(вниз до упора на рис.1) і вставити вилку розніма ХС в гнізда розетки
~220 В лабораторної мережі живлення.
3.3. Виставити найбільшу номінальну силу струму зразкового амперметра,
якщо останній має понад одну номінальну силу струму (багато- граничний
амперметр).
3.4. Випробувати схему рис.1 через підвищення реостатом R сили струму
амперметрів АП, АЗ до номінальної (для АП) з наступним зменшенням цієї
сили струму до нуля. При цьому слід звернути увагу на рух (поворот)
рухомої частини вимірювального механізму амперметра АП , яка не
повинна своїми елементами торкатись елементів нерухомої частини цього
механізму і в такий спосіб гальмуватись.
3.5. Зменшити до нуля силу струму амперметрів за допомогою реостата R
(рис.1) і вимкнути живлення схеми, вийнявши вилку розніму ХС з
розетки ~220 В.
4. Експериментальне визначення метрологічних характеристик
амперметра, що підлягає повірці.
4.1. Виставити амперметр АП (рис.1), що підлягає повірці та зразковий
амперметр АЗ в нормальні робочі положення. При потребі виставити їх
вказівники (стрілки) на нульові позначки їх шкал коректорами нуля цих
приладів.
4.2. Встановити найменшу номінальну силу струму зразкового амперметра
АЗ (рис.1), яка, однак повинна бути не меншою за номінальну силу струму
амперметра АП, що підлягає повірці, тобто ІЗН≥ІПН.
4.3. Ввімкнути вилку розніму ХС (рис.1) в розетку ~220 В лабораторної
мережі живлення і реостатом R виставити номінальну силу струму
амперметра АП, тобто ІПН. В такому режимі прогріти амперметр
впродовж 15 хвилин.
4.4. Виставити реостатом R мінімальну можливу силу струму амперметрів АП
, АЗ (рис.1).
4.5. Маніпулюючи реостатами R та R1 (рис.1) плавно збільшити силу струму
амперметрів АП , АЗ так, щоби вказівник (стрілка) амперметра АП
встановився на наступну після нульової оцифровану поділку його шкали,
але ні в якому разі не проминув цю поділку. Якщо ж таке сталося, то слід
знизити реостатом R силу струму до найменшої і повторити вищезгадані
дії знову.
4.6. Зробити відлік за шкалою зразкового амперметра у поділках його шкали і
записати показання обох амперметрів у відповідні рядки і стовпчики
табл.3.
Таблиця 3 – Експериментальні дані повірки амперметра методом

безпосереднього зіставлення його показань з
66
показаннями зразкового амперметра
Характер Одиниці
зміни сили Амперметр вимірю- Результати вимірювань
струму вань
АП,
(той, що А
повіряється)
При
поділок
АЗ шкали
А
АП,
(той, що А
повіряється)
При
поділок
зменшенні
АЗ шкали
А
4.7. Реостатом R та R1 плавно підняти силу струму через амперметри АП, АЗ

(рис.1) таким чином, щоби вказівник (стрілка) амперметра АП
встановилась на наступній оцифрованій поділці його шкали (з
додержанням вимоги, що викладена у п.4.5).
4.8. Повторити п.4.6, заповнюючи рядки наступного стовпчика табл.3.
4.9. Повторити дії п.п.4.7, 4.8 для всіх інших оцифрованих поділок шкали
амперметра АП, що піддається повірці, включно з поділкою, яка відповідає
номінальній силі струму цього амперметра.
4.10. Реостатом R (рис.1) збільшити силу струму через амперметри АП, АЗ до
величини, що перевищує на (5-10)% номінальну для амперметра АП (тобто
ІПН), таким чином, щоби рухома частина цього амперметра дійшла до
упора.
4.11. Виставити (реостатами R та R1) вказівник (стрілку) амперметра АП, що
піддається повірці, на останню оцифровану поділку шкали, яка відповідає
номінальній силі струму цього амперметра, плавно та повільно знижуючи
силу струму реостатами R та R1, щоб не проминути вищезгадану поділку.
Якщо це вдалося, слід збільшити силу струму згідно з п.4.10 і повторити
вищезгадані операції.
4.12. Зробити відлік (у поділках шкали) за зразковим амперметром і записати
показання обох амперметрів (АП, АЗ) у відповідні рядки та стовпчики
нижньої половини табл.3.
4.13. Плавно і повільно зменшувати силу струму через амперметри АП, АЗ
реостатами R та R1 так, щоб вказівник амперметра АП досяг наступної
оцифрованої поділки його шкали, але ні в якому разі не проминув цю
поділку. Якщо вказівник (стрілка) амперметра АП проминула
вищезгадану поділку, то слід збільшити силу струму на амперметрах АП,
АЗ до величини п.4.10, а потім плавно та повільно знижуючи цю силу
67
струму встановити вказівник амперметра АП на вищезгадану поділку
шкали.
4.14. Зробити відлік за зразковим амперметром (у поділках його шкали) і
записати показання обох амперметрів (АП, АЗ) у відповідні рядки та
наступні стовпчики нижньої половини табл.3.
4.15. Повторити п.п.4.13, 4.14 для решти оцифрованих поділок шкали
амперметра АП, що відповідають меншим величинам сили струму через
амперметри АП, АЗ.
4.16. Збільшити силу струму через амперметри АП, АЗ до номінальної для
амперметра АП (тобто ІПН) і повільно зменшити цю силу струму до
найменшої (реостатом R). Вимкнути джерело живлення схеми (рис.1),
вийнявши вилку розніму ХС з розетки ~220 В.
4.17. Зробити відлік за шкалою амперметра АП залишкового відхиленні його
вказівника (стрілки) від нульової поділки цієї шкали. Записати отриманий
результат під бланком табл.3.

характеристик амперметрів, що підлягають повірці.
5.1. Перевести відліки за зразковим амперметром АЗ у поділках його шкали,
що записані в третьому та п’ятому рядках табл.3, в фізичні одиниці
(Ампери), беручи до уваги ціну поділки шкали зразкового амперметра АЗ,
і вписати отримані результати у відповідні стовпчики четвертого та
сьомого рядків табл.3.
5.2. Обчислити основні абсолютні похибки амперметра АП, що підлягає
повірці, а також обчислити варіацію його показань, для кожної
оцифрованої поділки шкали цього амперметра, використовуючи дані з
табл.3. Отримані результати записати у табл.4.
Таблиця 4 – Основні абсолютні похибки та варіації показань

амперметра, що піддається повірці
Оцифровані поділки
амперметра, що піддається
повірці, А
при
сили
Основні
струму
абсолютні
при
похибки, А
зменшенні
сили
струму
Варіація показань, А
6. Висновки за результатами повірки амперметрів. Складання звіту про

роботу.
68
6.1. Сформулювати висновки про відповідність амперметра, що піддавався
повірці, своєму класу точності, аналізуючи результати експериментальних
визначень його основної похибки, варіації показань та неповернення
вказівника (стрілки) до нульової поділки шкали, а також беручи до уваги
результати зовнішнього огляду прилада та якість зрівноваження його
рухомих частин.
6.2. Скласти та оформити звіт про роботу.
– таблиці 1, 2, 3,4 в заповненому та оформленому вигляді;
– схему рис.1 та бланки таблиць накреслені охайно олівцем з
використанням креслярського приладдя та з дотриманням умовних
позначок елементів електричних схем;
– висновки за результатами повірки амперметра.
Контрольні запитання до лабораторної роботи 8 ОМЕВ
7. Поясніть мету повірки електровимірювальних приладів.

8. Перелічіть основні технічні вимоги до зразкового прилада, і поясніть
доцільність цих вимог.
9. Викладіть суть методу повірки електровимірювальних приладів, який
використано при повірці амперметра і цій лабораторній роботі.
10.Вкажіть призначення елементів електричної схеми, яка
використовувалась при повірці амперметра в цій лабораторній роботі.
11.Запишіть формулу для обчислення основної абсолютної похибки
амперметра за результатами експериментальних досліджень його
метрологічних характеристик при повірці.
12.Сформулюйте визначення зведеної похибки і наведіть формулу для її
обчислення.
13.Надайте пояснення причин виникнення варіації показань
електромеханічного амперметра і запишіть формулу для її обчислення.
14.Викладіть методику експериментального визначення варіації показань
електромеханічного амперметра.
15.Обгрунтуйте принципи добору системи електровимірювального
прилада, який використовується при повірці у якості зразкового.
69
«Вимірювання опору постійному струму методом амперметра-

вольтметра»
Мета роботи: вивчити особливості та набути практичних навичок у

використанні метода амперметра-вольтметра для
опосередкованих вимірювань опору постійному струму.
9. Ознайомлення з електровимірювальними приладами та допоміжним
обладнанням, що використовуються при виконанні роботи.
10.Монтаж та налагоджування схеми з вимірюванням сумарного струму
через об’єкт вимірювань і вольтметр.
11.Опосередковані вимірювання опору постійному струму з використанням
схеми, в якій вимірюється сумарний струм через об’єкт вимірювань і
вольтметр.
12.Монтаж та налагодження схеми з вимірюванням сумарної напруги на
об’єкті вимірювань і амперметрі.
13.Опосередковані вимірювання опору постійному струму з використанням
схеми, в якій вимірюється сумарна напруга на об’єкті вимірювань і
амперметрі.
14.Обробка результатів опосередкованих вимірювань опору. Визначення
методичних складових похибок вимірювань.
15.Висновки за результатами вимірювань. Складання звіту про роботу.
1. Ознайомлення з електровимірювальними приладами та допоміжним

обладнанням, що використовується при виконанні роботи.
1.1. Ознайомитись з амперметром і вольтметром, а також з об’єктом, опір
постійному струму якого належить виміряти, та з допоміжним
обладнанням, що використовується при виконанні роботи.
1.2. Записати до табл.1 основні технічні характеристики амперметра і
вольтметра п.1.1.
2. Монтаж та налагоджування схеми з вимірюванням сумарного струму

через об’єкт вимірювань і вольтметр.
2.1. Виконати монтаж електричної схеми рис.1.
2.2. Після перевірки схеми (рис.1) керівником заняття та отримання від нього
дозволу на ввімкнення живлення, виставити перемикачами номінальних
вимірюваних величин найбільші такі величини для амперметра А та
вольтметра V, і вставити вилку розніма ХС в гнізда розетки «-12 В»
лабораторної мережі живлення.
70
Таблиця 1 – Основні технічні характеристики електровимірювальних
приладів
обмоток приладів
Номінальні зна-
ваних величин
Назва приладу
чення вимірю-
Параметри
Завод- Клас
Рід Сис- При-
Тип ський точно-
струму тема мітки
№ сті
ХС – рознім штепсельний для подачі напруги живлення -12В;

R - об’єкт, опір якого R вимірюється
Рисунок 1 – Схема електрична принципова з′єднань для

експериментального визначення опору постійному струму
об’єкта з вимірюванням сумарного струму через цей
об’єкт і вольтметр
2.3. Перемикачами номінальних вимірюваних величин виставити ці величини

для амперметра і вольтметра найменшими, при яких вказівники цих
приладів перебувають в межах робочих частин їхніх шкал.
3. Опосередковані вимірювання опору постійному струму з використанням

схеми, в якій вимірюється сумарний струм через об’єкт вимірювань і
вольтметр.
71
3.1. Зробити відліки за шкалами амперметра А та вольтметра V і, по

можливості, одночасно.
3.2. Записати результати п.3.1 у відповідні рядки і стовпчики табл.2.
Таблиця 2 – Дані опосередкованих вимірювань опору постійному

струму з вимірюванням амперметром сумарного струму
об’єкта вимірювань і вольтметра
Показання в поділках
Номінальні величини Вимірювані величини
шкали
Амперметра Вольтметра Амперметра Вольтметра Амперметра Вольтметра

αА αV ІАН, А UVН, В ІА, А UV, В
3.3. Визначити результат вимірювання сили струму амперметром А (рис.1):

ІА=αА⋅СА, А (1) де
СА – ціна поділки шкали амперметра, А/п;
I
CA = AH , А/п (2) де
AA
АА – загальна кількість поділок шкали (робочої частини) амперметра.
3.4. Визначити результат вимірювання напруги вольтметром V (рис.1):

UV=αV⋅СV, В (3)
де СV – ціна поділки шкали вольтметра, В/п;
U
CV = VH , В/п (4)
AV
де АV – загальна кількість поділок шкали (робочої частини) вольтметра.
3.5. Вписати величини сили струму ІА та напруги UV у відповідні стовпчики

табл.2.
3.6. Обчислити величину еквівалентного опору об’єкту вимірювань R (рис.1)
та паралельно приєднаного до нього вольтметра RV:
U
R X = V , Ом (5)
IA
3.7. Обчислити величину вимірюваного опору R (рис.1):
R= RХ⋅kVX, Ом (6)
де
1
k Vx = . (7)
RX
1−
RV
72
Величина RV береться з технічної документації на вольтметр або з
позначок на його шкалі або вимірюється в прямий чи опосередкований
спосіб.
3.8. Результати обчислень п.п.3.6, 3.7 разом з величинами UV, ІА та RV
записати до табл.3. Вимкнути схему рис.1.
Таблиця 3 – Дані обчислень величини опору постійному струму об’єкта

вимірювань
Абсолютні похибки
R, вимірювань
UV, ІА, RV, RХ,
kVX Ом
В А Ом Ом
∆RХ ∆R
3.9. Провести опосередковане вимірювання опору постійному струму

вольтметра V (рис.1), використавши допоміжний амперметр
(міліамперметр), технічні дані якого слід вписати до табл.1.
3.9.1. Виконати монтаж схеми рис.2.
-12 В
- +
ХС/1 ХС/2

опосередкованого вимірювання опору постійного струму
обмотки вольтметра V (рис.1)
3.9.2. Після перевірки схеми рис.2 керівником заняття та з його дозволу

на ввімкнення живлення, виставити перемикачами номінальних
вимірюваних величин найбільшу таку величину для амперметра
(міліамперметра) та номінальну вимірювану величину UVН (табл.2) –
для вольтметра V (рис.2) і вставити вилку розніма ХС в гнізда
розетки «-12 В» лабораторної мережі живлення.
73
3.9.3. Перемикачем номінальної сили струму амперметра
(міліамперметра) А (рис.2) виставити найменшу номінальну силу
струму цього прилада, при якій його вказівник (стрілка) перебуває в
межах робочої частини шкали.
3.9.4. Зробити відліки за шкалами амперметра А та вольтметра V (рис.2)
у поділках їх шкал і, по можливості, синхронно.
3.9.5. Записати результати п.3.9.4 до табл.4.

струму обмотки вольтметра V (рис.1)
шкали

αА αV ІАН, А UVН, В ІАV, А UVV, В
3.9.6. Визначити результати вимірювань п.3.9.4 в фізичних одиницях і

вписати їх до табл.4.
3.9.7. Обчислити опір обмотки вольтметра V через силу струму ІАV та
напругу UVV (табл..4):
U
R V = VV (8)
IAV
і вписати величину RV до табл.1 та табл.3.
3.9.8. Вимкнути схему рис.2, вийнявши вилку розніму ХС з розетки «-
12 В» лабораторної мережі живлення.
4. Монтаж і налагоджування схеми з вимірюванням сумарної напруги на

об’єкті вимірювань і амперметрі.
4.1. Виконати монтаж електричної схеми рис.3.
4.2. Перемикачами номінальних вимірюваних величин амперметра та
вольтметра виставити найбільші номінальні вимірювані величини для
цих приладів.
4.3. Після перевірки схеми рис.3 керівником заняття та отримання від нього
дозволу на ввімкнення живлення, вставити вилку розніма ХС в гнізда
розетки «-12 В» лабораторної мережі живлення.
74
-12 В
- +
ХС/1 ХС/2
А V

експериментального визначення опору постійного струму
об’єкта з вимірюванням сумарної напруги на цьому
об’єкті і амперметрі
4.4. Перемикачами номінальних вимірюваних величин виставити ці величини

для амперметра і вольтметра найменшими, при яких вказівники цих
приладів перебувають в межах робочих частин їхніх шкал.
5. Опосередковані вимірювання опору постійному струму з використанням

схеми, в якій вимірюється сумарна напруга на об’єкті вимірювань і
амперметрі.
5.1. Синхронно зробити відліки за шкалами амперметра А та вольтметра V у

поділках їх шкал.
5.2. Записати результати п.5.1 разом з номінальними вимірюваними
величинами амперметра і вольтметра у відповідні рядки та стовпчики
табл.5.
5.3. Визначити результати вимірювань п.5.1 у фізичних одиницях аналогічно
п.п.3.3, 3.4 і вписати ці результати у відповідні стовпчики табл.5.
5.4. Обчислити величину еквівалентного опору об’єкту вимірювання R
(рис.3) та послідовно приєднаного опору обмотки амперметра RА:
U
R Xп = Vп , Ом (9)
I Aп

струму з вимірюванням сумарної напруги на об’єкті
вимірювань і амперметрі
Показання в поділках Номінальні величини Вимірювані величини
шкали
75

αА αV ІАН, А UVН, В ІАп, А UVп, В
5.5. Обчислити величину вимірюваного опору R (рис.3)

R= RХп⋅kАX, Ом (10)
де
R
k Аx = 1 − А . (11)
R Хп
Величина RА береться з технічної документації на амперметр або з
позначок на його шкалі або вимірюється в прямий чи опосередкований
спосіб.
5.6. Результати обчислень п.п.5.3, 5.4, 5.5 разом з величинами UVп, ІАп та RА
записати до табл.6. Вимкнути схему рис.3.
5.7. Провести опосередковані вимірювання опору постійному струму
амперметра А (рис.3), використавши допоміжний вольтметр, технічні
дані якого слід внести до табл.1.
5.7.1. Виконати монтаж схеми рис.4.
5.7.2. Після перевірки схеми рис.4 керівником заняття та з його дозволу
на ввімкнення живлення, виставити перемикачами номінальних
вимірюваних величин найбільшу таку величину для вольметра та
номінальну вимірювану величину ІАН (табл.4) – для амперметра А
(рис.4) і вставити вилку розніма ХС в гнізда розетки «-12 В»
лабораторної мережі і живлення.
Таблиця 6 – Дані обчислень величини опору постійному струму об’єкта

вимірювань
Абсолютні похибки
R, вимірювань, Ом
UVп, ІАп, RХп, RА,
KАX Ом
В А Ом Ом
∆RХп ∆R
5.7.3. Виставити найменшу номінальну напругу вольтметра V (рис.4), при

якій його вказівник (стрілка) перебуває в межах робочої частини
шкали.
76

опосередкованого вимірювання опору постійному струму
обмотки амперметра А (рис.3)
5.7.4. Синхронно зробити відліки за шкалами вольтметра V та амперметра

А (рис.4) у поділках їх шкал.
5.7.5. Записати результати п.5.7.4 до табл.7.

струму обмотки амперметра А (рис.3)
шкали

αА αV ІАН, А UVН, В ІАА, А UVА, В
5.7.6. Визначити результати вимірювань п.5.7.4 в фізичних одиницях і

вписати їх до табл.7.
Методика обчислень сили струму ІАА та напруги UVА аналогічна п.п.3.3,
3.4.
5.7.7. Обчислити опір обмотки амперметра А через силу струму ІАА та
напругу UVА (табл.7):
U
R A = VA , Ом (12)
IAA
і вписати величину RА до табл.1 та табл.6.
5.7.8. Вимкнути схему рис.4, вийнявши вилку розніму ХС з гнізда
розетки «-12 В» лабораторної мережі і живлення.
6. Обробка результатів опосередкованих вимірювань опору. Визначення

методичних складових похибок вимірювань.
77
6.1. Обчислити інструментальну відносну похибку опосередкованих

вимірювань опору RХ (у відсотках):
U I
δ RX = VH ⋅ δ ЗV + AH ⋅ δ ЗA , (13)
UV IA
де δ ЗV – зведена відносна похибка (у відсотках) вольтметра (його клас
точності);
δ ЗA – зведена відносна похибка (у відсотках) амперметра (його клас
точності);
UVН, UV, ІАН, ІА – з табл.2.
6.2. Обчислити інструментальну відносну похибку опосередкованих
вимірювань опору RАп (у відсотках):
U I
δ RXп = VH ⋅ δ ЗV + AH ⋅ δ ЗA , (14)
U Vп I Aп
де UVН, UVп, ІАН, ІАп – з табл.5.
6.3. Обчислити методичну складову похибки опосередкованих вимірювань
опору за схемою рис.1 (у відсотках):
R − RX
δ RМ = ⋅100% = (k VX − 1) ⋅100% , (15)
RX
де kVX – з табл.3.
6.4. Обчислити методичну складову похибки опосередкованих вимірювань
опору за схемою рис.3 (у відсотках):
R −R
δ RМп = Xп ⋅100% = (1 − k АX ) ⋅100% , (16)
R Xп
де kАX – з табл.6.
7. Висновки за результатами вимірювань. Складання звіту про роботу.
7.1. Визначити межі, в яких перебуває величина R, якщо знехтувати

методичною складовою похибки її опосередкованих вимірювань, тобто,
якщо вважати, що:
R ≈ R VX 
, (17)
R ≈ R Vп 
І при проведенні вимірювань за схемами рис.1 та рис.3.
7.2. Скласти та оформити звіт про роботу.
78
– таблиці 1, 2, 3,4,5,6,7 в заповненому та оформленому вигляді;
– схеми рис.1, 2, 3, 4 накреслені охайно олівцем з використанням
креслярського приладдя та з дотриманням умовних позначок елементів
електричних схем;
– висновки за результатами роботи.
11.Поясніть доцільність опосередкованих вимірювань електричного

опору.
12.Окресліть сферу доцільності використання опосередкованих
вимірювань електричного опору при використанні схеми з
паралельним з’єднанням вольтметра і об’єкта вимірювань.
13.Назвіть фактори, які роблять доцільними опосередковані вимірювання
електричного опору з використанням схеми з паралельним
приєднанням вольтметра до з’єднаних послідовно об’єкта вимірювання
та амперметра.
14.Назвіть способи визначення внутрішніх опорів вольтметра та
15.Вкажіть причини появи методичної складової похибки
опосередкованих вимірювань електричного опору.
16.Запишіть співвідношення для визначення абсолютних
інструментальних похибок при опосередкованих вимірюваннях
електричного опору.
17.Наведіть співвідношення для обчислення методичних складових
похибок вимірювання опору методом амперметра-вольтметра.
18.Сформулюйте технічні вимоги щодо параметрів вольтметра, який
використовується при опосередкованих вимірюваннях опору
постійному струму за методом амперметра-вольтметра.
19.Надайте інформацію про основні технічні вимоги щодо параметрів
амперметра, який використовується при опосередкованих
вимірюваннях опору постійному струму за методом амперметра-
вольтметра.
20.Викладіть основні технічні вимоги до вольтметра, який
використовується при вимірюваннях (опосередкованих) опору
постійному струму обмотки амперметра.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
79
1. Метрологія та вимірювальна техніка: Підручник для
студ.електротехн.спец. ВНЗів/ В.Є.Поліщук та ін.-Львів: Баскид БІт,
2003.-544с.:іл.
2. Електричні вимірювання: Посібник для студ. електротехн.спец. ВНЗів/
Д.Л.Дуцюк та ін.- Львів: Афіша, 2003.-270с.:іл.
3. Основи метрологии и электрические измерения. Под.ред.Е.М.Душина.-
Л.:Энергоратомиздат, 1987.- 564с.: ил.
4. Электрические измерения. Под.ред. В.Н.Малиновского.-М.:
Энергоратомиздат, 1985.- 426с.: ил.
5. Электрические измерения электрических и неелектрических величин.
Под.ред. Е.С.Полищука.-К.: Вища школа, 1984.- 588с.: ил.
6. Довгалюк Б.П. Метрологія.Ч.1.– Дніпропетровськ.: Системні технології,
2001.-250с.: іл.
7. Бастль В. и др. Измерения в промышленности. В 3-х кн. Кн.1.
Теоретические основы.-М.: Металлургия, 1990. - 324 с.: іл.
8. Поліщук Є.С. Методи та засоби вимірювань неелектричних величин.-
Львів.: Львівська політехніка, 2000.- 360с.: іл.
9. Электрические измерения. Под.ред. А.В.Фремке и Е.М.Душина.-
Л.:Энергия, 1980.-528с.: ил.
10.Иванов А.А. справочник по электротехнике.- К.: Вища школа, 1979.-
644с.: ил.
11.Электротехника. Под.ред.В.Г.Герасимова.-М.: Высшая школа, 1985.-
366с.: ил.
12.Демидова-Парфенова Р.М., Малиновский В.Н., Солодов Ю.С.. Задачи и
примеры расчетов по электроизмерительной технике.-М.: Энергия, 1977. –
268с.: ил.
13.Новицкий П.В., Зограф И.А. Оценка погрешностей результатов
измерений.-Л.: Энергоатомиздат, 1991.- 347с.: ил.
14.Электрические измерения неэлектрических величин. Под.ред.
П.В.Новицкого.-Л.:Энергия, 1975.- 428 с.: ил.
80
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
“Метрологія, стандартизація і системи обліку електроенергії ” для студентів
напряму 6.050701 “Електротехніка та електромеханіка”
Укладач: Стрежекуров Едуард Євгенійович

доцент, канд. техн. наук
51918, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 2

Підписано до друку „____”__________ 2013 р.
Формат 80/34 1/16 . Обсяг ___________ д. а.
Тираж _______ екз. Замовлення________________

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Метрологія, стандартизація і системи обліку електроенергії"

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Метрологія, стандартизація і системи обліку електроенергії"

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Дніпродзержинський державний технічний університет

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Метрологія,

Рецензент к.т.н., доцент Количев С.В.

Відповідальний за випуск: зав.кафедрою ЕТЕМ д.т.н.,

Затверджено на засіданні кафедри ЕТЕМ

В методичних вказівках наведено опис кожної лабораторної роботи,

Методичні вказівки складені відповідно до програми дисципліни

Перед початком лабораторних робіт, які проводяться в діючих

«Вимірювання електричної напруги електромеханічним вольтметром з

Мета роботи: набуття практичних навичок вимірювання електричної

Порядок виконання роботи:

Таблиця 1 – Позначки на шкалі та корпусі електромеханічного

Рисунок 1 – Схема електрична принципова приєднання вольтметра для

2.2. Виставити найбільшу номінальну напругу вольтметра його

3. Вимірювання найбільшої з напруг.

4. Зміна електричної схеми для вимірювання середньої за величиною напруги

Рисунок 2 – Схема електрична принципова приєднання вольтметра

4.2. Після перевірки схеми (рис.2) керівником заняття та з його дозволу

Таблиця 3 – Дані вимірювання середньої за величиною напруги

6. Перемонтаж електричної схеми для вимірювання найменшої за величиною

Рисунок 3 – Схема електрична принципова приєднання вольтметра

6.2. Після перевірки схеми (рис.3) керівником заняття та з його дозволу

Таблиця 4 – Дані вимірювання найменшої за величиною напруги

Номінальна Абсолютна Відносна

8. Обробка результатів вимірювань.

9. Складання звіту про роботу і формулювання висновків за її результатами.

10. Методика обчислень.

– величина (розмір) вимірюваної напруги

10.2. Обчислення абсолютної інструментальної похибки вимірювання

10.5. Величини напруги, які можна виміряти вольтметром:

10.6. Обчислення відносних похибок вимірювання на краях робочої частини

Контрольні запитання до лабораторної роботи № 1 ОМЕВ

1. Поясніть потребу типу та заводського номера вимірювального приладу

2. Лабораторна робота №2 ОМЕВ

«Вимірювання сили електричного струму електромеханічним

Мета роботи: набуття практичних навичок вимірювання сили електричного

Порядок виконання роботи:

Таблиця 1 – Позначки на шкалі та корпусі електромеханічного

Рисунок 1 – Схема електрична принципова приєднання амперметра

3. Вимірювання найбільшої сили струму.

4. Внесення змін до електричної схеми для вимірювання середньої за

Таблиця 2 – Дані вимірювання найбільшої сили струму,

Рисунок 2 – Схема електрична принципова приєднання амперметра

5. Вимірювання середньої за величиною сили струму.

Таблиця 3 – Дані вимірювання середньої за величиною сили струму

Номінальна сила Абсолютна Відносна

6. Внесення змін до електричної схеми для вимірювання найменшої за

Рисунок 3 – Схема електрична принципова приєднання амперметра

7. Вимірювання найменшої за величиною сили струму.

Таблиця 4 – Дані вимірювання найменшої за величиною сили струму

Номінальна сила Абсолютна Відносна

Таблиця 5 – Межі, в яких повинна перебувати величина вимірюваної

9. Складання звіту про роботу і формулювання висновків за її результатами.

10. Методика обчислень

– величина (розмір) вимірюваної сили струму

10.2. Обчислення абсолютної інструментальної похибки вимірювання сили

– у поділках шкали амперметра

10.5. Обчислення відносних похибок вимірювання на краях робочої частини

1. Поясніть потребу занесення до протоколу вимірювань інформації про

3. Лабораторна робота №3 ОМЕВ

Мета роботи: вивчення конструкції і принципу дії лабораторних

Таблиця 1 – Технічні характеристики електровимірювальних