Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

ЩОДЕННИК

з виробничої практики

«Догляд за хворим»

для студентів 2-го курсу медичних ВНЗ

______Факультет______Група
1 1-22-002

Ковальова Анастасія Олександрівна

ПІБ _____________________________

ХНМУ

Харків

2018
Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №2 та медсестринства

ЩОДЕННИК

виробничої практики

«Догляд за хворим»

студентів 2-го курсу медичних ВНЗ

______факультет______група
1 1-22-002

ПІБ _____________________________
Ковальова Анастасія Олександрівна

Викладач:_________________________________
Ярощук Aліна Віталіївна

ХНМУ

Харків

2018
 ЗАТВЕРДЖЕНО
вченою радою ХНМУ
Протокол № 10 від 25.10.18 р.

Щоденник з виробничої практики «Догляд за хворим» для студентів

2-го курсу мед. ВНЗ / упор.: Т.С. Оспанова, О.С. Більченко, Т.Ю. Хіміч та
ін. – Харків: ХНМУ, 2018. – 41 с.

Упорядники: Т.С. Оспанова

О.С. Більченко

Т.Ю. Хіміч

К.О. Красовська

Г.В. Єрьоменко

О.В. Веремієнко

О.М. Піонова

Н.С. Трифонова

О.О. Бабичева
 ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ОСНОВИ ДОГЛЯДУ ЗА
ХВОРИМ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ. СТРУКТУРА ТА
ФУНКЦІЇ ТЕРАПЕВТИЧНОГО СТАЦІОНАРУ.
Клятва Флоренс Найтінгейл (етичний кодекс медичноїсестри).
Перед Богом і перед обличчям зібрання я урочисто обіцяю вести
життя, сповнене чистотою, і чесно виконувати свої професійні
обов’язки.
Я буду утримуватись від всього отруйного та шкідливого і ніколи
свідомо не використаю і не призначу ліків, які можуть завдати шкоди.
Я зроблю все, що у моїх силах, щоб підтримувати і підвищувати рівень
моєї професії. Я буду зберігати у таємниці всю особисту інформацію,
яка опиниться у моєму розпорядженні під час роботи з пацієнтами та
їх родичами.
Я буду віддано допомагати лікарю в його роботі і присвячу себе
невтомному піклуванню про благополуччя всіх доручених моїй турботі.

ГОЛОВНИМ ЕТИЧНИМ ПРИНЦИПОМ В МЕДИЦИНІ Є

ВИСЛОВЛЮВАННЯ PRIMUM NON NOCERE – ПЕРШ ЗА ВСЕ НЕ
ЗАШКОДЬ
Дата та час роботи __________________________________

Медична етика (лат. ethica, грец. еthice) – це_______________________

частина загальної етики,
________________________________________________________________
наука про моральність і поводження лікаря у сфері його діяльності.
________________________________________________________________
це навчання про обов’язок медичного
Медична деонтологія (грец. deon) – ______________________________
________________________________________________________________
працівника, сукупність етичних норм, необхідних йому для виконання своїх
________________________________________________________________
професійних обов’язків.
Медична етика включає в себе наступні аспекти:
сукупність норм поводження та мораль
1)_______________________________________________________________
2)_______________________________________________________________
визначення почуття професійного обов’язку, честі, совісті й гідності лікаря

Структура лікувальних закладів

Типи Види
амбулаторії, поліклініки, медикосанітарні частини (МСЧ), станції "Швидкої допомоги”, диспансери,
амбулаторні консультативно- діагностичні центри; фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), сільські амбулаторії,
поліклініки центральної районної та обласної ліка рень.
стаціонарні лікарні, клініки, госпіталь, санаторій, сиротинці, хоспіси.
змішані диспансер, денний стаціонар, профілакторій.
Догляд за хворим –_____________________________________________
це комплекс заходів, шо спрямовані на полегшення стану
хворого і забезпечення успішного його лікування.
________________________________________________________________
________________________________________________________________

Види догляду Визначення

загальний передбачає заходи догляду, шо їх можна застосувати до будь-якого
хворого незалежно від виду і характеру його захворювання.

спеціальний включає заходи, що їх застосовують лише до хворих із певними

захворюваннями (хірургічні, інфекційні, урологічні, гінекологічні,
психічні та ін.).
Комплекс заходів з загального догляду за хворим включає наступні
елементи:
1._______________________________________________________________
Створення гігієнічного оточення навколо хворого та його обслуговування
(дотримання санітарно-гігієнічного та лікувально-охоронного режиму; дотримання особистої гігієни
________________________________________________________________
тяжкохворих; надання допомоги під час їди, різних фізіологічних відправлень)

2._______________________________________________________________
Спостерігання за хворими і проведення профілактичних заходів
(спостерігання за функціями усіх органів та систем організму; надання першої медичної (долікарської)
________________________________________________________________
допомоги; профілактика ускладнень, що можуть виникнути у разі незадовільного догляду за тяжкохворими)

3._______________________________________________________________
Виконання лікарських призначень
(проведення різноманітних лікувальних процедур та маніпуляцій (застосування банок, накладання гірчичників,
________________________________________________________________
ін’єкції); проведення діагностичних маніпуляцій (збирання сечі, калу, дуоденального і шлункового вмісту))

4._______________________________________________________________
Ведення медичної документації
________________________________________________________________
5._______________________________________________________________
________________________________________________________________
6._______________________________________________________________
________________________________________________________________
7._______________________________________________________________
________________________________________________________________
Терапевтичне відділення стаціонару (структура загального та/або
спеціалізованого): ____________________________________________
У терапевтичному стаціонарі є основні відділення:
приймальне, загальнотерапевтичне (кардіологічне, гастроентерологічне, пульмонологічне
________________________________________________________________
тощо), діагностичне,фізіотерапевтичне та допоміжні підрозділи (адміністративно-
________________________________________________________________
господарська частина, харчоблок тощо).
________________________________________________________________
 Приймальне відділення лікарні:
1. Структура та функції приймального відділення лікарні:

функції 1)Прийом, реєстрація, огляд (первинна діагностика), розподіл пацієнтів.

приймального 2) Заповнення медичної документації.
відділення
3) Санітарна обробка пацієнтів, яких госпіталізують.
4) Транспортування пацієнтів у лікувальне відділення.
5) Надання невідкладної медичної допомоги
6) Інформаційно-довідкова функція.
7)
структура 1) Вестибюль
приймального 2) Оглядові кімнати
відділення
3) Санітарний пропускник
4) Процедурні кімнати
5) Діагностичні кабінети
6) Ізолятор
7) Кабінет чергового лікаря
8) Туалетна кімната (санвузол)
9) Гардероб із камерою зберігання одягу, сейфом
Медична 1) Журнал реєстрації хворих, яких госпіталізують до стаціонару, та відмов від
госпіталізації—форма 001/о.
документація 2) Медична карта стаціонарного хворого (лікарська історія хвороби) —титульний
приймального листок — форма 003/о.
відділення 3) Статистична карта вибулого зі стаціонару — форма 066/о.
Екстрене повідомлення про виявлення випадків інфекційного паразитарного захворювання,
(форма, №, 4)харчового або професійного отруєння чи незвичайної реакції на щеплення — форма 058/о.
опис):
5) Журнал обліку інфекційних та паразитарних захворювань — форма 060/о.
6)Журнал телефонограм, у якому медсестра фіксує текст телефонограми, дату, час її
надсилання, ким прийнята.
7)Алфавітний журнал госпіталізованих хворих (для довідкової служби).

2. Прийом та реєстрація пацієнтів:

Види госпіталізації Методи доставки пацієнтів

Планова за направленням лікаря закладу первинної медичної допомоги
(районна поліклініка, медико-санітарна частина тощо)
Екстрена спрямована на збереження та порятунок життя людини в критичних
станах, зокрема – термінова госпіталізація в лікувальний заклад;
Госпіталізація без направлення, якщо людині стало погано і вона звернулася сама

«самозверненням»
 3. Диференційований підхід при прийомі пацієнтів:

Стан хворого Послідовність дій

Стан середньої 1) спочатку приймають та реєструють тяжкохворих;
важкості, 2) потім хворих середнього ступеня тяжкості;
важкий стан в останню чергу — хворих за направленням поліклініки;
3) Якщо у хворого надто тяжкий стан або він потребує реанімаційних заходів,
4) спочатку надають відповідну допомогу, а лише після цього його реєструють.
несвідомість і 1) непритомний, його реєстрацію проводять зі слів осіб, які
без документів 2) супроводжують його, або за наявними документами: якщо цього
немає, лікар приймального відділення докладно описує зовнішні
3) дані та прикмети хворого і направляє ці відомості до міліції.
4)
Способи і особливості транспортування пацієнта з приймального
відділення до стаціонару:
Стан пацієнта Особливості стану Спосіб
транспортування
Хворий іде сам у супроводі
транспортабельний Стан задовільний середнього чи молодшого
мед.персоналу
Тяжкохворий Транспортують на ношах,
(середньої тяжкості) каталці, кріслі-каталці
Мед.допомогу надають на
нетранспортабельний це хворі, у яких тяжкий стан, тому
місці, потім переводять у
перевезення або перенесення може
загрожувати їхньому життю реанімаційне відділення

Санітарно-епідеміологічний режим приймального відділення

передбачає наступні заходи:
1. Огляд пацієнта на наявність інфекційних, шкірних та паразитарних

в
1)_______________________________________________________________
(педикульоз і скабіоз) захворювань.
2. У разі потреби проведення протипедикульозної та протискабіозної об робки.
2)_______________________________________________________________
3. Гігієнічні водні процедури (обтирання, душ або ванна).
4. Гоління, стрижка волосся та підстригання нігтів.
3)_______________________________________________________________
5. Перевдягання у лікарняний одяг.

повне (охоплює всі заходи)

Види санітарно-гігієнічної обробки хворих:_______________________
та часткове: загальні гігієнічні процедури і спеціальні заходи (протипедикульозні,
________________________________________________________________
протискабіозні)
Етапи санітарно-гігієнічної обробки хворих:
Оглянути тіло хворого на наявність інфекційних захворювань, корости, педикульозу і здійснити
1)_______________________________________________________________
відповідний запис на титульному листку медичної карти.

Розв'язати із лікарем питання про необхідність і вид санітарної обробки та її обсяг.

2)_______________________________________________________________
За потреби підстригти хворому нігті, стрижка волосся, гоління.
3)_______________________________________________________________
4) Допомогти хворому роздягнутися. Одяг скласти у спеціально для цього виділений чистий мішок,
заповнити при цьому квитанцію у двох примірниках із точним описом речей. Один примірник здати
на склад із речами, другий — вклеїти в медич ну карту.
5) Провести гігієнічні водні процедури (обтирання, душ або ванну).
 Антропометричні дослідження пацієнтів у приймальному відділенні
лікарні:
Параметр Пристрій Положення Алгоритм дій
хворого
Спиною до стійки, щільно торкаючись її п’ятами, сідницями,
Вимірювання Зростомір лопатками та потилицею. Голова розташовується так, шоб
зросту Стоячи верхній край зовнішнього слухового ходу та кути очей були
на 1 горизонтальній лінії. Планшетку опускають на голову і
відраховують поділки на шкалі до нижнього краю
планшетки.
До висоти хворого у положенні сидячи додають
Сидячи відстань від підлоги до лавки зростоміра

Зріст тяжкохворого вимірюють сантиметровою

Лежачи стрічкою у положенні хворо го лежачи.

Хворий стає на площадку вагів при опущеному затворі. Після

Вимірювання Медичні досягнення рівноваги затвор піднімають, важки пересувають
маси тіла ваги Стоячи на планках коромисла вагів ліворуч доти, доки воно не стане
на одному рівні з контрольною рискою. Потім затвор вагів
знову опускають, а показники нижньої та верхньої планок
підсумовують.
Вимірювання Руки в Вимірюють спереду по IV ребру (у чоловіків під
окружності Сантиметрова сосками), ззаду — під лопатками. Вимірювання
стрічка опущеному проводять під час максимального вдиху та види ху, а
грудної положенні також під час спокійного дихання.
клітини
Вимірювання Сантиметрова Проводять натще; спереду на рівні пупка, ззаду на рівні
окружності стрічка
XI поперекового хребця. Вимірювання обводу живота
має клінічне значення у хворих з асцитом, ожирінням.
живота

Кадровий склад терапевтичного Структура терапевтичного

відділення: відділення:
1. Завідувач відділення 1. Палати (загальні та для тяжкохворих);
2. Палатні лікарі (ординатори) 2. Пост медичної сестри,
3. Старша медична сестра 3. Процедурний кабінет (маніпуляційний),
4. Палатна медична сестра 4. Кабінет завідувача відділення,
5. Процедурна медична сестра 5. Ординаторська
6. Молодший медичний персонал 6. Кабінет старшої медичної сестри
7. Роздавальниці (буфетниці) 7. Кабінет сестри- господарки
8. 8. Сестринська
9. 9. Їдальня (буфет),
10.Ванна кімната та душова, туалетні кімнати
(санвузли),
11.
12. Клізменна
13. Коридор та холи
14.
Структурні підрозділи терапевтичного відділення:
Підрозділ Будова
Палати в лікувальному 1. подушка, простирадло, ковдра з підковдрою, рушник; ніжки ліжка мають бути
— металеві чи дерев'яні ліжка з пружинною сіткою, на кожному ліжку матрац,

відділенні 2. оснашені колішатами з гумовими шинами. На спинці ліжка прикріплюють дощечку,

в яку вставляють аркуш, де вказано прізвище, ім’я та по батькові хворого, №
3. дієтичного стола, дати переміни білизни, особливі помітки; у хворих, прикутих до
4. ліжка, під ліжко ставлять індивідуальне судно та сечо приймач;
— приліжкова тумбочка з речами туаіету (зубна щітка, паста, мило, гребінець),
5. папір, олівці, книжки тощо; у тяжкохворих на тумбочці стоять поїльник, склянка
з розчином для полоскання рота;
6. — загальний стіл, на який ставлять графин із перевареною водою;
— біля кожного ліжка має бути вмонтована кнопка сигналізації, підведений кисень;
7. — кімнатний термометр.
Пост медичної сестри 1. •медичних
Стіл із висувними шухлядами, що обов’язково замикаються, для збереження
карт, листків лікарських призначень, різних бланків.
2. •а)Спеціальні медичні шафи з пластикового матеріалу для зберігання:
медикаментів; окремо зберігаються препарати списку “А” (отруйні) та списку
3. “Б” (сильнодіючі), препарати для внутрішнього вживання та для ін’єкцій;
4. б)в) медичних
медичного інструментарію (пінцетів, корнцангів, ножиць, скальпелів);
термометрів;
5. г)г) предметів догляду за хворими;
дезінфекційних розчинів;
6. д) перев’язного матеріалу.
• Столик, де стоять бікс зі стерильним матеріалом (ватою, бинтами), банка з
7. дезінфекційним розчином (фурациліном) з опущеним у нього корнцангом.
8. •• Столик для роздавання ліків з відділеннями для кожного хворого.
Холодильник для зберігання різних настоянок, відварів, сироваток, вакцин.
9. •• Пульт світлової сигналізації.
Телефон.
10.• Засоби аварійного освітлення. • Раковина для миття рук, мило, чистий рушник.
Маніпуляційний 1. — шафа для зберігання інструментарію та медикаментів;
— бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові
(процедурний) кабінет 2. та рідин;
— набори стерильного інструментарію для проведення парацентезу, плевраль
3. ної пункції;
— штативи для крапельних уведень лікарських препаратів;
4. — штативи для чистих пробірок, шо їх використовують для взяття крові;
5. — набори для визначення групи крові;
— холодильники для зберігання крові, стерильних розчинів для внутрішньовен-
6. них ін’єкцій, сироваток, вакцин;
— бактерицидна лампа;
7. — кілька кушеток;
8. — електровідсмоктувач.
Стіни процедурних кабінетів мають бути обкладені кахлем, підлога — кахлем
9. або вкрита лінолеумом. Площа процедурного кабінету має становити не менше
ніж 15 м2.
10.
Стаціонарні режими терапевтичного відділення:
Режим Мета Заходи
Дотримання розпорядку дня, відповідний санітарний стан у відділенні, затишна
Лікувально- Лікування та
профілактичні обстановка в палатах, коридорах; медичний персонал має бути взірцем чистоти та
охоронний заходи хвороб
акуратності, завжди бути підтягненим, спокійним, стриманим, терплячим і водночас
вимогливим до виконання всіх призначень лікаря; запобігання негативним емоціям, що
Заходи, які запобігають виникають через вигляд предметів лікарського догляду
Санітарно- виникненню Вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього
внутрішньолікарняної
гігієнічний інфекції.
обладнання лікарні, освітлен ня, опалення, вентиляції та санітарного стану
приміщень лікарні.

Індивідуальний режим хворого:

Вид режиму Характеристика режиму
хворий постійно перебуває у лежачому положенні. Туалет і харчування здійснюються в ліжку
Строгий ліжковий за допомогою персоналу, хворому забезпечують фізичний та психічний спокій.
призначається після оперативних втручань, при тяжкому загальному стані хворого, при захворюваннях,
Ліжковий які можуть ускладнюватись при вставанні (перші дні після перенесеного інфаркту міокарда).
із захворюванням середньої важкості, наприклад, при стенокардії, захворюваннях нирок,.
Напівліжковий серцевій недостатності
Загальний призначається при задовільному загальному стані хворого, неповній ремісії захворювання, при
задовільних (згідно з режимом) функціональних можливостях. Рухова активність хворого в межах
(«вільний») лікарні не обмежена. Може ходити в палаті, в загальний туалет, в їдальню, на обстеження, підніматися
по сходах, відвідувати процедурні кабінети, кабінет лікувальної фізкультури.
 Внутрішній розпорядок терапевтичного відділення та обов’язки
молодшого медичного персоналу.
Час Заходи Обов’язки молодшого медичного
персоналу
7.00 Підйом Вмикає світло в палатах

Роздає термометри і стежить за правильністю вимірювання t

тіла; результати термометрії записує у температурний листок
7.05–7.30 Термометрія
Допомагає тяжкохворим виконати гігієнічні процедури (до
гляд за шкірою, обробляє ротову порожнину, очі, ніс, підми
7.30–8.00 Ранковий туалет ває, розчісує; перестеляє ліжко), відправляє біологічний ма
хворих теріал (сечу, кал, харкотиння) в лабораторію
8.00–8.30 Прийом ліків Роздає ліки і стежить за їх уживанням

8.30– 9.00 Сніданок Допомагає роздати їжу, годує тяжкохворих

9.00–10.00 Обхід лікаря Бере участь в обході, записує призначення лікаря

10.00–13.00 Виконання Виконує лікарські призначення: робить ін’єкції, зондування;

готує хворих до обстеження, супроводжує їх у діагностичні
призначень кабінети, до лікарів-консультантів; доглядає за тяжкохворими
13.00–13.30 Прийом ліків
Роздає ліки і стежить за їх уживанням

13.30–14.30 Обід Допомагає роздати їжу, годує тяжкохворих

14.30–16.30 Денний
Стежить за порядком у відділенні, за станом тяжкохворих
відпочинок, сон
16.30–17.00 Термометрія Роздає термометри і стежить за правильністю вимірювання
температури тіла; результати записує у температурний листок
17.00–19.00 Відвідування
родичами Стежить за порядком у відділенні, контролює вміст
передач з продуктами
пациієнтів
19.00–19.30 Прийом ліків
Роздає ліки і стежить за їх уживанням

19.30–20.00 Вечеря
20.00–21.30 Виконання
призначень
21.30–22.00 Вечірній туалет
хворих
22.00–7.00 Сон
Підпис викладача:_________________________________
Допомагає роздати їжу, годує тяжкохворих
Виконує лікарські призначення: робить ін’єкції; ставить кліз
ми, гірчичники, компреси; готує хворих до рентгенівського та
ендоскопічного дослідження; доглядає за тяжкохворими
Підмиває важкохворих, перестеляє ліжко, обробляє ротову
порожнину, проводить туалет носа, вух; провітрює палати
Вимикає світло в палатах, укриває хворих, стежить за
поряд ком у палатах. Щогодини робить обхід у відділенні
 ТЕМА 2. ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ХВОРОГО НА
ПІДСТАВІ РОЗПИТУ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ОГЛЯДУ
ХВОРОГО. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: ПУЛЬСУ, АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ,
ДИХАННЯ, ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА.

Дата и час роботи __________________________________

Паспортні дані пацієнта:
1. ПІБ______________ _____________________________________________
2. Вік___________________________________________________________
3. Стать_________________________________________________________
чоловіча/жіноча
одружений/не одружений; діти є/ дітей нема
4. Сімейний стан__________________________________________________
+умови праці
5. Місце роботи, професія__________________________________________
6. Дата госпіталізації______________________________________________
Скарги пацієнта:
Головні__________________________________________________________
основні скарги хворого при звернені його до лікаря, які вказують на пошкоджений орган чи систему
суб'єктивні відчуття, що вказують лише на наявність захворювання, але не специфічні для
Другорядні_______________________________________________________
певної хвороби (загальна слабкість, відчуття жару і т.д.), або ті скарги, які пов'язані з
супутнім захворюванням , які не мають прямого відношення до даного захворювання
Основні параметри оцінки загального стану пацієнта:
1.Опишіть важкість стану хворого___________________________________
Задовільний стан; стан середньої тяжкості; тяжкий
стан, украй тяжкий
________________________________________________________________
2. Опишіть стан свідомості пацієнта_________________________________
4 ступені пригнічення свідомості: потьмарена
свідомість; ступор; сопор; кома
________________________________________________________________
3. Опишіть положення пацієнта в ліжку______________________________
Розрізняють активне, пасивне й вимушене положення хворого.
________________________________________________________________
4. Опишіть колір шкіри пацієнта____________________________________
У здорових осіб шкірні покриви тілесного кольору,
________________________________________________________________
без рубців та висипань, помірно вологі, еластичні, зі збереженим тургором

5. Опишіть наявність набряків у пацієнта

 локалізація_______________________________________
місцеві; генералізовані

 час виникнення___________________________________
вранці, ввечері, незалежно від часу доби
 підвищенням проникності судинної стінки;
підвищенням ннутрішньосудинного тиску внаслідок
застою і затримки рідини в організмі; зниженням
 причини зникнення________________________________
онкотичного тиску; гіпотироїдні набряки

Дослідження дихання
Основные Параметри дихання Норма: Пацієнт:
Частота дихання 16—20 за хвилину тахіпноє/брадіпноє
об'єм дихального повітря
Глибина дихання глибоке/поверхневе
500 мл; помірне
Ритм дихання ритмічне неритмічне
дихання, при якому періоди дихання чергуються з
Періодичність періодами його пригнічення і апное.

Патологічні порушення ритму та глибини дихання.

1. Дихання Чейна – Стокса__________________________________
характеризується тривалою (від кількох секунд до 1 хв) дихальною
паузою (апное), після якої без шумне поверхневе дихання швидко наростає за своєю глибиною, стає гучним і
______________________________________________________________
досягає максимуму на 5—7-му вдиху, потім у тій же послідовності убуває і закінчуєть ся наступною
короткочасною паузою
2. Дихання Біота___________________________________________
ритмічні, але глибокі дихальні рухи, що чергуються через однакові проміжки часу
з тривалою (від декількох секунд до півхвилини) дихальною паузою. Зумовлене глибоким розладом мозкового
______________________________________________________________
кровообігу і спостерігається у хворих менінгітом та в стані агонії.

3. Дихання Куссмауля______________________________________
рідке, глибоке, гучне дихання, зумовлене розвитком метаболічного
ацидозу з подальшим подразненням дихального центра кислими продуктами; спостерігають у
______________________________________________________________
хворих із діабетичною, уремічною і печінковою комою.

Термометрія – це_________________________________________________
вимірювання температури тіла

________________________________________________________________
Види медичних термометрів: ______________________________________
електричні та на основі рідинних кристалів,
безконтактний інфрачервоний
________________________________________________________________
Час проведення термометрії у стаціонарі:
Ранок___________________________________________________________
з 6-ї до 8-ї години (ранковий мінімум лобових коливань температури)
Вечір___________________________________________________________
із 17-ї до 19-ї години (вечірній максимум).
Показання до термометрії кожні 2-3 години:__________________________
короткочасні або нерегулярні підвищення, кризи при сепсисі, ревматизмі, туберкульозі
________________________________________________________________
Вимірювання температури тіла в пахвовій ділянці.
Попередня підготовка пацієнта до термометрії:_______________________
Перевірити рівень ртуті в термометрі.
Якщо ртуть вище відмітки 34 °С, струснути кілька разів термометр і ще раз перевірити рівень ртуті.
________________________________________________________________
Основні етапи термометрії в пахвовій ділянці:
1._______________________________________________________________
Якщо шкіра в пахвовій ямці волога, витерти її рушником.
Кінець термометра з резервуаром ртуті помістити в пахвову ямку і попросити
2._______________________________________________________________
хворого привести зігнуту в лікті руку до тіла і так тримати протягом 8—10 хв.
Показники температури занести в температурний листок.
3._______________________________________________________________
 Термометр продезінфікувати
4._______________________________________________________________
Дітям раннього віку температуру тіла вимірюють у паховій складці, зігнувши
5._______________________________________________________________
ногу в кульшовому суглобі.
6._______________________________________________________________
7._______________________________________________________________
8._______________________________________________________________
9._______________________________________________________________
10.______________________________________________________________
11.______________________________________________________________
Вимірювання температури тіла в ротовій порожнині:
Показання:_______________________________________________________
діти
Попередня підготовка пацієнта до термометрії:________________________
Перевірити рівень ртуті в термометрі.
Якщо ртуть вище відмітки 34 °С, струс нути кілька разів термометр і ще раз перевірити рівень ртуті.
________________________________________________________________
Основні етапи термометрії в ротовій порожнині:
Резервуар термометра із ртуттю помішують під язик хворого і просять, щоб він губами
1._______________________________________________________________
притримав корпус термометра.
Через 5 хв показники термометрії занести в температурний листок
2._______________________________________________________________
Термометр продезінфікувати
3._______________________________________________________________
4._______________________________________________________________
5._______________________________________________________________
6._______________________________________________________________
7._______________________________________________________________
Вимірювання температури тіла в прямій кишці.
Показання:_______________________________________________________
стан непритомності; надмірні порушення в дітей; підозра на симуляцію

________________________________________________________________
Попередня підготовка пацієнта до термометрії:________________________
Перевірити рівень ртуті в термометрі.

Якщо ртуть вище відмітки 34 °С, струснути кілька разів термометр і ще раз перевірити рівень ртуті.
________________________________________________________________
Покласти хворого на бік.
Основні етапи термометрії в прямій кишці:
1._______________________________________________________________
Резервуар термометра змастити вазеліном.

2._______________________________________________________________
Увести резервуар термометра за сфінктер відхідника
3._______________________________________________________________
Через 5 хв визначити показання термометра, дані занести в температурний листок
4._______________________________________________________________
Термометр продезінфікувати
5._______________________________________________________________
6._______________________________________________________________
7._______________________________________________________________
8._______________________________________________________________
9._______________________________________________________________
10.______________________________________________________________

Нормативні значення температури тіла в залежності від місця

проведення термометрії:
В пахвовій В ротовій В прямій кишці В паховій
ділянці порожнині складці

36,0—37,0 37,1—37,3 36,5—37,5 36,0—37,0

Класифікація лихоманок:
1. В залежності від ступеня підвищення температури тіла:
Тип лихоманки Коливання температури
Субфебрильна
37—38 °С;

Фебрильна
38—39 °С;

Піретична
39—40 °С;

Гіперпіретична
вище 41 °С

2. За тривалістю:______________________________________________
така, що швидко минає (ефемерна), — про тягом кількох годин,
але не довше ніж 1—2 дні;
___________________________________________________________
гостра — до 15 днів;
___________________________________________________________
підгостра — до 45 днів;
хронічна — понад 45 днів.
___________________________________________________________
 3. За характером температурної кривої:___________________________
Тип лихоманки Опис Захворювання

Постійна висока, не нижча ніж 39 °С, тривала з

Черевний й
незначними коли ваннями t тіла (не вище ніж
(febris continua) на 1 °С) висипний тиф

Послабляюча гарячка з добовим коливанням t тіла вище

(febris remittens)
Перемежаюча
(febris intermittens)
Виснажлива
(febris hectica)
Поворотна
(febris reccurens)
Хвилеподібна
(febris undulans)
Інвертована
(febris inversа)
Атипова
(febris irregularis)
ніж на 1—1,5 °С, причому, знижуючись, t Бронхопневмонія;
опускається до 38 °С (не до нормального гнійні захворювання
рівня)
чергування періодів високої температури
тіла (39—40 °С) протягом дня з періодами Малярія
субнормальної температури (нижче 36 °С)
і знову підвищення на 2—3 дні;
тривала гарячка з великим добовим
коливанням у 3—4 °С і швидким зниженням t Кінцева стадія
тіла до норми і навіть нижче; ці ко ливання туберкульозу легень;
супроводжуються значним потовиділенням,
сепсис
виснажливою слабкістю.
гарячка із правильною зміною періоду високої Патогномонічна
гарячки (до 39— 40 °С і вище) на період раптового
зниження t до норми тривалістю кілька днів, потім для поворотного
знову настає період гарячки і зниження знов t тифу
або ундулювальна, — зміна періодів
поступового підвищення тем ператури тіла Бруцельоз;
до високих цифр і поступове її зниження до лімфогранульоматоз
субфебрильних або нор мальних
гарячка з поворотним типом добових Важкий перебіг
коливань, коли ранкова .чпература виша за туберкульозу і
вечірню, зазвичай поєднується з
септичних станів
виснажливою гарячкою
грип, дифтерія, дизентерія,
гарячка невизначеної тривалості з
гострий ревматизм,
неправильними різноманітними добовими
коливаннями; ендокардит, туберкульоз,
неврит, сепсис

Догляд за хворим з лихоманкою:

Стадія підвищення температури тіла:
швидким (протягом декількох годин), повільним (протягом декількох днів) або дуже повіль нім (протягом
тижня) підвищенням температури тіла, що зумовлено зменшенням тепловіддачі внаслідок спазму
 Тривалість__________________________________________________
периферійних кровоносних судин

 Симптоми__________________________________________________
супроводжується ознобом, болем голови, ниючим болем всьому тілі

 Заходи долікарської допомоги_________________________________

1. Укласти хворого в ліжко.
2.___________________________________________________________
Тепло закутати в ковдру.
3. До ніг прикласти грілки.
4.___________________________________________________________
Дати хворому гаряче питво (молоко з медом, чай з малиною, калиною або липою).

Стадія збереження температури на високому рівні:

 Тривалість__________________________________________________
від кількох годин до кількох тижнів. У цей період одночасно посилені і теплопродукція і тепловіддача.
відчуття жару, загальну слабість; у разі значного підвищення t можуть виникнути марення, галюцинації,
 Симптоми__________________________________________________
хворі можуть знепритомніти. Під час гарячки порушується насамперед обмін речовин; порушення
виведення токсичних продуктів обміну; біль голови, безсоння, а іноді й порушенням свідомості, марення,
галюцинації; зниження АТ, прискорення пульсу й дихання пропорційно до висоти t.
 Заходи долікарської допомоги_________________________________
На чоло покласти холодну примочку; Годувати хворого 6—7 разів на добу висококалорійною,
___________________________________________________________
легкозасвоюваною, вітамінізованою рідкою або напіврідкою їжею;
Часто давати хворому, але невеликими порціями питво для виведення токсинів з організму; Після
___________________________________________________________
споживання їжі прополоскати рот перевареною водою. Кілька разів на добу проводити туатет ротової
порожнини. Вчасно перемінювати натільну білизну після потовиділення; проводити обробку шкіри;
Проводити профілактику пролежнів, запалення легенів; Регулярно провітрювати приміщення, але без
протягів, попередньо вкутавши хворого.
 Стадія зниження температури тіла:
1. критичне зниження (крупозна пневмонія, малярія)
 Тривалість__________________________________________________
протягом декількох годин
Може мати несприятливі наслідки; різке зниження t, що супроводжується рясним
потовиділенням, може призвести до розвитку гострої судинної недостатності — колапсу.
 Симптоми__________________________________________________
Стан хворого різко погіршується: пульс стає частим, слабкого наповнення, дихання часте,
поверхневе, свідомість сплутана; хворий блідий, вкритий холодним потом
 Заходи долікарської допомоги_________________________________
Невідкладна допомога при колапсі:
Опустити головний кінець ліжка (функціонального ліжка), забрати подушку з-під голови хворого;
___________________________________________________________
Підняти ножний кінець ліжка на 30-40 см. Викликати лікаря; Дати випити хворому міцний солодкий
чай або каву; До ніг прикласти грілку.; По призначенню лікаря ввести підшкірно 10% розчин кофеїн-
___________________________________________________________
бензоат натрію 1 мл і 10% розчин сульфокамфокаїна 2 мл;При поліпшенні стану хворого перемінити
йому натільну й постільну білизну.
2. літичне зниження (черевний тиф, скарлатина).
 Тривалість__________________________________________________
поступове її зниження протягом декількох днів

 Симптоми__________________________________________________
відбувається поступово й безпечно для хворого

 Заходи долікарської допомоги_________________________________

Догляд за хворими в стадії зниження температури тіла полягає у виконанні заходів аналогічно стадії
___________________________________________________________
підвищення температури тіла. Особливо звернути увагу на стан серцево-судинної системи хворого
при критичному зниженні високої температури тіла: при сильному потовиділенні відбуватися
___________________________________________________________
зневоднювання організму й може розвитися колапс.

Дезінфекція та зберігання медичних термометрів.

Дезінфекція __________________________________________________
— це знищення у навколишньому середовищі патогенних мікроорганізмів,
а також гризунів та комах, що є їх переносниками.
______________________________________________________________
Дезінфекція — це знищення безпосередньо збудників на об’єктах довкілля.
______________________________________________________________

Розчин Час експозиції

1 % розчин Хлораміну 30 хв
3 % розчин Водню пероксиду 80 хв
3 % розчин Хлораміну 1 год

Зберігання_____________________________________________________
Зберігають медичні термометри у склянці, на дно якої кладуть шар вати і
______________________________________________________________
наливають дезінфікуючий розчин, наприклад, 0, 5 % розчин хлораміну.
Вимірювання артеріального тиску.
Типи тонометрів:________________________________________________
ртутний, мембранний або електронний сфігмоманометр

Тиск Систолічний Діастолічний Пульсовий

Визначення Різниця між
у період появи у разі зникнення
пульсації максимальним і
терміну пульсації
мінімальним АТ
Нормативні
< 139 < 89 40- 50 мм рт.ст
величини (100-139) (60-89)
Обладнання для вимірювання артеріального тиску за допомогою
пружинного сфігмоманометру (тонометру):
Тонометр
1.______________________________________________________
2.______________________________________________________
Стефонендоскоп
Медична карта стаціонарного чи амбулаторна карта хворого
3.______________________________________________________
4.______________________________________________________
Температурний лист
Попередня підготовка пацієнта до вимірювання артеріального
запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжку на спину; підняти рукав, оголити руку до
верхньої третини плеча; розмістити руку пацієнта на рівні серця долонею до гори, а для кращого
тиску:___________________________________________________________
розгинання руки під лікоть підкласти валик або запропонувати пацієнту підкласти під лікоть кулак
вільної руки; накласти манжетку тонометра на нижню частину плеча вище ліктьового згину на 3-5 см
______________________________________________________________
так, щоб під нею легко проходив палець. Манжетка накладається на плече, як бинт, роблять кругові
оберти. Мʼязи плеча повинні бути розслабленими:
Основні етапи вимірювання артеріального тиску:
• гумова трубка, що з’єднує манжету з апаратом і балоном, має міститися латерально стосовно досліджуваного;
• нагнітаючи повітря в манжету, пальпують пульс на променевій артерії і стежать за стовпчиком ртуті; після
1.____________________________________________________________
зникнення пульсу тиск підвищують на 20—30 мм рт. ст.;
• визначають результат вимірювання по найближчій парній цифрі з точністю
2.____________________________________________________________
2 мм рт. ст., шо становить одну поділку шкали;
• швидкість зниження тиску в манжеті становить 2 мм рт. ст. за секунду (при аритміях потрібна повільна
3.____________________________________________________________
декомпресія, тому шо можливий аускультативний інтервал — 5—10 мм рт. ст.);
• систолічний АТ визначають у період появи пульсації, діастолічний — у разі зникнення пульсації;
4.____________________________________________________________
• АТ вимірюють двічі з інтервалом 2—3 хв;
5.____________________________________________________________
• за рівень АТ у досліджуваного вважати середню цифру

Долікарська допомога при різкій зміні артеріального тиску.

Гіпертонічний криз Колапс (різке зниження АТ)
(різке підвищення АТ) раптовий початок, прострація, "обличчя Гіппократа”;
різкий біль голови, який поєднується низьке положення хворого у ліжку, байдужість до
навколишнього, зниження t тіла; блідість шкіри,
Симптоми із запамороченням, шумом у вухах, кінцівки холодні на дотик із ціанотичним відтінком
часто з нудотою і блюванням, (периферійна ознака колапсу), поверхневе часте
носовими кровотечами. дихання; пульс дуже частий, слабкого наповнення й
напруження
1) виміряти АТ і визначити основні параметри пульсу;
Долікарська 2)припіднятим
викликати лікаря; 3) покласти хворого у ліжко з 1) усувають причини колапсу (зупиняють кровотечу,
підголовником і забезпечуючи фізичнийвидаляють отруту з організму); 2) хворого зігрівають;
і психічний спокій; 4) забезпечити доступ свіжого 3) дають дихати киснем; 4) у горизон тальному
допомога повітря; 5) поставити гірчичники на потилицю і положенні хворого швидко транспортують у відповідне
литкові м'язи; 6) зробити гарячі або гірчичні ножні відділення лікарні; 5) уводять ліки, які підвищують АТ
ванни, теплі ванни для рук, покласти холодний (адреналін, мезатон, глюкокортикоїди).
компрес до голови; 7) приготувати необхідні лікарські
Дослідження артеріального пульсу.
препарати.

Обладнання для дослідження артеріального пульсу:

1.______________________________________________________
Секундомір
2.______________________________________________________
Вимірюють приклавши пальці до відповідних ділянок, де магістральні
судини
3.______________________________________________________
4.______________________________________________________
 Основні Визначення Норма Відхилення від
параметри терміну норми (назва
пульсу патологічного
пульсу)
однакові характеристики на
Симетричність правій і лівій артерії.
однаковий різний
оцінюють за регулярністю
Ритм ритмічний пульс (через неритмічний
пульсових хвиль, які
виникають одна за одною рівні проміжки часу) (неправильний) пульс
Частота це кількість пульсових Частий або рідкісний пульс
60—80 за 1 хв (тахікардія/брадикардія)
коливань за 1 хв
ступінь наповнення кров'ю артерії у
Наповнення період систоли серця, шо залежить висока пульсова пустий або повний пульс
від величини серцевого викиду хвиля під пальцями
Напруження ступінь опору артерії напружений або
натискуванню пальцем. твердий/ пульс мʼякий
Величина об'єднує наповнення і ниткоподібний пульс;
напруження пульсу високий/малий пульс
швидкість зміни об’єму
Швидкість артерії, що пальпується
швидкий/повільний
пульс

Попередня підготовка пацієнта до вимірювання артеріального пульсу:

______________________________________________________________
Повідомити пацієнту хід процедури. Одержати згоду на її проведення
Пацієнт перебуває у положенні лежачи або сидячи після 5-хвилинного відпочинку. Руки покласти
______________________________________________________________
на рівні серця

Основні етапи вимірювання артеріального пульсу:

Під час процедури пацієнт може сидіти (запропонуйте розслабити руку, при цьому кисть знаходиться на
1.____________________________________________________________
рівні серця) або лежати.
У ділянці променево-запʼясткового суглобу обидві кисті пацієнта захопіть так, щоб великий палець
2.____________________________________________________________
знаходився з тильного боку, а вказівний та середній і безіменний—з долонного боку на променевій артерії.
Якщо пульс однаковий на обох руках, дослідження продовжують на одній руці, звертаючи увагу на ритм, частоту,
3.____________________________________________________________
наповнення й напруження пульсу.
Якщо є різниця в наповненні пульсу (аномалії розвитку, звуження або здавлювання однієї з артерій),
4.____________________________________________________________
решту його властивостей визначають на тій променевій артерії, де пульсові хвилі чіткіші.
Частоту, ритм, наповнення і напруження пульсу записують щодня в медичній карті хворого, а на температурному
5.____________________________________________________________
листку частоту пульсу позначають червоним кольором із наступним зображенням у вигляді кривої лінії, так
само, як t тіла. Потрібно пам'ятати, шо на шкалі “П” (пульс) є поділки частоти пульсу від 50 до 160 за 1 хв. Якщо
6.____________________________________________________________
частота пульсу від 50 до 100 за 1 хв. то значення 1 поділки становить 2, а якщо частота пульсу понад 100. то
значення 1 поділки — 4.

Звіт про виконану роботу:

ПІБ пацієнта Показники Показники Показники

температури тіла артеріального артеріального
тиску пульсу
 Заповніть температурний листок згідно з даними Вашого пацієнта.

Долікарська допомога:

ПІБ пацієнта При лихоманці При При колапсі

гіпертонічному
кризі

Підпис викладача:_______________________________________________
ТЕМА 3. ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ
ПРЕПАРАТІВ. НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ.

Дата та час роботи __________________________________

Назвіть форми лікарських препаратів:

Тверді (пігулки; драже; капсули)
1. ________________________
Мʼякі (свічки; мазі)
2. ________________________
Рідкі (розчини; настоянки; відвари)
3. ________________________
Газоподібні (Аерозолі)
4. ________________________
Шляхи введення лікарських препаратів:
1. ________________________
Ентеральний (через травний тракт)
Парентеральний (минувши травний тракт)
2. ________________________
Зовнішнім способом у вигляді інгаляцій, через шкіру, слизисті
3. оболонки
________________________
( у очі, порожнину носа, слизисті порожнини рота, вуха )

4. ________________________
Зовнішні способи введення лікарських препаратів:
на шкіру; у вуха через зовнішній слуховий
1. ___________________ це компреси, примочки, присипки,
прохід; на кон'юнктиву очей, слизову змазування, розтирання, закапування
2. ___________________
оболонку носової порожнини та піхви. крапель, інгаляцій, тощо

Ентеральні способи введення лікарських препаратів:

1. ________________________
Пероральний
2. ________________________
Сублінгвальний; суббукальний
Ректальний
3. ________________________
4. ________________________
Парентеральні способи введення лікарських препаратів:
1. ________________________
В тканини (підшкірне; внутрішньокісткове; внутрішньомʼязове)
2. ________________________
В судини (внутрішньовенно; внутрішньоартеріально; в лімфатичні судини)
В порожнини (плевральну; черевну; серцеву; суглобову)
3. ________________________
4. ________________________
Під оболонку мозку (субдуральне; субарахноїдальне; субокципітальне)
Надшкірно
5. ________________________
6. ________________________
 Загальні правила застосування лікарських препаратів:
1. ______________________________________________________
Відповідність дозам

2. ______________________________________________________
Увага до взаємодії одного лікарського засобу з іншими

Увага до побічних ефектів; протипоказань

3. ______________________________________________________
Строго дотримувати правила зберігання, виписки і роздачі ліків
4. ______________________________________________________

Назвіть переваги ентерального введення лікарських препаратів

1. Зручність в застосуванні
_____________________________
2. _____________________________
Менше інвазивності: менш ризиковане в плані інфекцій; ускладнень

3. ______________________________
Поступове вивільнення лікарського засобу

Назвіть переваги парентерального введення лікарських препаратів

Швидший початок дії: швидше потрапляють в кров і розпочинають свою дію,
1. оминайчи
______________________________________________________
етапи травлення та поглиблення через стінку кишечника.

2. Контрольоване
______________________________________________________
дозування

3. Може бути важливим при лікуванні хворих з проблемами травлення

______________________________________________________
Висока біодоступність: Оскільки лікарська речовина обходить перетравний процес,
4. що
____________________________________________________
відбувається в шлунку і кишечнику, більша кількість діючої речовини потрапляє
в кров. Це може підвищити ефективність та знизити дозу, необхідну для досягнення
терапевтичного ефекту.

Перерахуйте ділянки для підшкірного введення лікарських

препаратів_______________________________________________________
у зовнішню поверхню плеча; у підлопаткову ділянку; у передньозовнішню
поверхню стегна або в бічні ділянки живота
_____________________________________________________________

Перерахуйте ділянки для внутрішньом’язового введення лікарських

препаратів_______________________________________________________
у ділянку сідниці; передньозовнішня поверхня стегна; у підлопаткову ділянку (в
дельтоподібний м’яз)
_______________________________________________________________
Перерахуйте ділянки для внутрішньовенного введення лікарських
препаратів_______________________________________________________
Найчастіше венепункцію виконують пішкірних вен ліктьового згину, а якщо вони
контуруються слабо, можна використати інші вени (тильної поверхні перед пліччя, кистей, нижніх
________________________________________________________________
кінцівок). У дітей раннього віку венепункцію зазвичай про водять підшкірних вен скроневої ділянки.

_____________________________________________________________
Фізіотерапія - _______________________________________________
це галузь практичної медицини, яка грунтується на використанні цілющих
властивостей природних і штучних фізичних чинників у профілактиці та лікуванні гострих
________________________________________________________________
і хронічних захворювань.
________________________________________________________________
Загальні принципи фізіотерапевтичних методів полягають у:
сприятливий вплив на обмін ні процеси в органах і тканинах, мікроциркуляцію і
_____________________________________________________________
лімфообіг, шо сприяє швидкому видаленню токсичних речовин із ділянки запалення,
_____________________________________________________________
відновленню фізіологічної діяльності організму; впливають на ре активність і чутливість
організму до дії несприятливих чинників зовнішнього і внут рішнього середовища.
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
Компрес – ______________________________________________________
це лікувальна багатошарова пов’язка.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Види компресів сухі
_______________________________________________
та вологі (Вологі можуть бути холодними, зігрівальними та гарячими)

Показання до застосування охолоджуючих компресів:_________________

ділянки забиття, травм у перші години, укусів комах, на перенісся при носовій кровотечі.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
гнійні захворювання шкіри, алергійні висипання, гіпертермія;
Протипоказання: ______________________________________________
________________________________________________________________
Необхідне обладнання: ________________________________________
лоток, марля, вата, бинт, компресний папір, ножиці, 40 % розчин етилового спирту.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Хід виконання процедури:______________________________________
1. Узяти марлю або шматок чистого полотна і скласти в декілька шарів.
________________________________________________________________
2. Змочити холодною водою і відтиснути.
3. Накласти на хвору ділянку.
________________________________________________________________
Оскільки накладений компрес швидко нагрівається, через декілька хвилин його треба міняти. Частіше
потрібно використовувати два компреси: один накладають, а другий охолоджують у воді. Для підтримання
________________________________________________________________
низької температури у воду кладуть лід. Після накладання компресу на шкіру зверху можна покласти міхур з
льодом або снігом. Тривалість процедури: 50—60 хв.
Зігріваючі компреси
Показання до застосування зігріваючих компресів:_____________________
________________________________________________________________
запальні процеси гортані, суглобів, плеври, середнього вуха, інфільтрати після
ін’єкцій, забиті місця (через добу після травми), тромбофлебіт
________________________________________________________________
 гнійні захворювання шкіри, алергійні висипання, гіпертермія;
Протипоказання: _______________________________________________
________________________________________________________________
Сухий зігріваючий компрес використовують для____________________
для захисту місця ушкодження (забій, рана) від охолодження і забруднення
________________________________________________________________
_____________________________________________________________
Сухий зігріваючий компрес виглядає наступним чином:
шматок чистої щільної, але м’якої і гігроскопічної
•Перший шар (зовнішній) – ______________________________________
тканини, змоченої в рідині
клейонки або вощаного паперу
• Другий шар (середній) – __________________________________________
________________________________________________________________
• Третій шар (внутрішній, накладається на шкіру) –____________________
негігроскопічної вати.
Кожний наступний шар повинен бути на 2 см ширшим від попереднього.
________________________________________________________________
Вологий зігріваючий компрес використовують для
_________________________________________________________
місцеві запальні процеси на шкірі і підшкірній клітковині, постін'єкційні
інфільтрати, артрити, травми
________________________________________________________________
Протипоказання для накладання вологого зігріваючого компресу______
гноячкові захворювання шкіри (фурункул, карбункул), алергійні висипи, пошкодження
________________________________________________________________
шкіри, висока t тіла, гнійне ураження прилеглих органів, септичний стан хворого
_____________________________________________________________
Вологий гарячий компрес використовують для ______________________
з метою місцевого знеболюючого ефекту
________________________________________________________________
гарячій воді
В цьому випадку серветку змочують в _____________ 50-60 °С),
(______
5-10 хв. до відповідної ділянки тіла,
віджимають і накладають на ______
накривши зверху _________________________________________________
клейонкою і товстою шерстяною тканиною.
Лікарський компрес використовують для_________________________
зменшення запалення, відчуття болю, або прискорення процесів загоєння.
____________________________________________________________
________________________________________________________________
лікарським розчином чи маззю
В цьому випадку серветку просочують_______________________________
в залежності від ефекту, що очікується, віджимають і накладають від 15
___хв
до ______
2 годин до відповідної ділянки тіла, накривши зверху__________
марлевим бандажем
________________________________________________________________
________________________________________________________________
 Гірчичники
8 х 12,5
Стандартні гірчичники – листи щільного паперу ___ см, покриті шаром
знежиреного гірчичного порошку (строк зберігання складає 8-10
_________________________ ____ міс.), або
мішечки зі спресованого фільтрувального паперу, між шарами якого
знаходиться ___________________.
гірчичний порошок Придатний для використання
гірчичник має гострий запах гірчичного масла та не обсипається. Перед
його використанням необхідно перевірити ці якості.
Діюча речовина гірчичників – ефірна гірчична (аллілова) олія, яка входить до
_____________________________________
складу гірчиці і виділяється з неї при температурі 40-45 °C
________________________________________________________________
Механізм дії гірчичників __________________________________________
Олія викликає роздратування рецепторів шкіри і її гіперемію,
призводить до розширення кровоносних судин, розташованих глибше внутрішніх органів, за рахунок
________________________________________________________________
чого досягається знеболюючий ефект, прискорюється розсмоктання деяких запальних процесів

Показання до застосування гірчичників______________________________

запальні захворювання верхніх дихальних шляхів (риніт, фарингіт), запальні
________________________________________________________________
процеси в легенях (бронхіт, пневмонія), міозит, невралгія, гіпертонічний криз
________________________________________________________________
(на потилицю).
________________________________________________________________
Протипоказання до проведення процедури____________________________
захворювання шкіри (піодермії, нейродерміт, екзема), висока гарячка (вище 38 °C),
________________________________________________________________
легенева кровотеча або вірогідність її розвитку, злоякісні новоутворення.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Потилиця (гострий риніт, гіпертонічний криз)
Місця для накладання гірчичників: _____________________________
Верхня частина грудини (гострий трахеїт); міжлопаткова ділянка й під лопатками (бронхіт,
________________________________________________________________
пневмонія); литкові м'язи (ефективно при гострому запаленні верхніх дихальних шляхів).

Необхідно уникати накладання гірчичників на:___________________

________________________________________________________________
молочні залози, ділянку сосків, хребет, родимі плями
Необхідне оснащення: тепла вода (40-45°С), лоток (або тарілка),
гірчичники, рушник, фланелева пелюшка, ковдра.
Хід виконання процедури:
1. ____________________________________________________________
Підготувати теплу воду.
____________________________________________________________
Укласти хворого в зручну для нього позу, ретельно оглянути шкіру.
2. ____________________________________________________________
____________________________________________________________
 3. ____________________________________________________________
Занурити гірчичник на 5-10 сек. у теплу воду температурою не вище 45 °C
____________________________________________________________
4. ____________________________________________________________
Прикласти гірчичник стороною, покритою гірчицею, до шкіри (при
підвищеній чуливості шкіри гірчичник прикладають через марлю).
____________________________________________________________
5. ____________________________________________________________
Ділянку постановки гірчичників укрити рушником, потім ковдрою.
____________________________________________________________
6. ____________________________________________________________
Через 5-10 хв з моменту появи відчуття паління зняти гірчичники
вологою серветкою зі шкіри.
____________________________________________________________
7. Видалити
____________________________________________________________
залишки гірчичного порошку ― обережно протерти шкіру серветкою,
змоченою в теплій воді.
____________________________________________________________
8. ____________________________________________________________
Досуха витерти шкіру, укрити хворого ковдрою.
____________________________________________________________
9. ____________________________________________________________
____________________________________________________________
Медичні банки
Банки – скляні посудини, що мають форму горщиків із потовщеними
закругленими краями та напівкруглим дном, об’ємом _____________
30-70 мл.
Механізм дії банок___________________________________________
Полум'я фітіля створює розрідження повітря в банці.
За рахунок створюваного в банці негативного тиску (вакууму) вона присмоктується ― як до шкіри,
________________________________________________________________
так і до глибше розташованих тканин; при цьому відбувається прилив крові і лімфи, що викликає
рефлекторну дію на судини внутрішніх органів ― посилюється крово- і лімфообіг, поліпшується
________________________________________________________________
трофіка (живлення) тканин, що сприяє швидшому розсмоктуванню запальних вогнищ.

Показання до застосування банок_______________________________

запальні захворювання органів грудної клітки -процеси в легенях (бронхіт,
________________________________________________________________
пневмонія), неврит, міжреберна невралгія, міозит
________________________________________________________________
Протипоказання до проведення процедури_______________________
висока t тіла, злоякісні новоутворення, кровохаркання, активна форма туберкульозу,
________________________________________________________________
легенева кровотеча або небезпека її появи, захворювання шкіри, різке виснаження
________________________________________________________________
хворого з утратою еластичності шкіри, судоми, стан сильного збудження, несвідомий
стан хворого, різко підвищена чутливість і хворобливість шкірних покривів
________________________________________________________________
Місця для постановки банок:__________________________________
переважно на поверхні тіла без складок, заокруглень та виступів, особливо кісткових,
________________________________________________________________
тобто там, де м’язовий та жировий шари товстіші, а під шкірні судини менше розвинені
________________________________________________________________
— спина, поперекова ділянка, бічні ділянки грудної клітки.
 Необхідно уникати постановки банок на:________________________
ділянку серця, груднину, хребет і грудні за лози
________________________________________________________________
Необхідне оснащення для постановки банок: _________________________
лоток (емальований або дерев'яний),
у________________________________________________________________
який потрібно покласти банки (10-16 штук), ємність із вазеліном, флакон із 96% етиловим
спиртом, фітіль (металічний зонд із нарізкою на кінці і туго накрученою на нього ватою) або
________________________________________________________________
затиск Кохера (з накрученною ватою), сірники, вата.

Підготовка хворого:_______________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Для постановки банок хворого вкладають в ліжко на ______________
живіт
(у разі постановки банок на спину); при цьому голова його повинна бути
________________________________________________________________
повернена убік, руки обхоплюють подушку.
________________________________________________________________
його збривають, шкіру миють теплою водою з милом і
Якщо шкіра вкрита волоссям,_______________________________________
витирають рушником.

На шкіру наносять рукою __________________________________________

тонкий шар вазеліну
внесенням у неї спиртного тампона,
Розрідження повітря в банці створюють____________________________
що горить.
_____________________________________________________________
Хід виконання процедури:
1. ____________________________________________________________
Банки перед вживанням ретельно вимити гарячою водою, витерти досуха.
____________________________________________________________
2. ____________________________________________________________
Краї банок перевірити на наявність осколків і інших пошкоджень і
змастити тонким шаром вазеліну.
____________________________________________________________
Укласти хворого в зручну позу.
3. ____________________________________________________________
____________________________________________________________
4. ____________________________________________________________
Шкіру перед постановкою банок рукою змастити вазеліном.
____________________________________________________________
5. Ватяний
____________________________________________________________
тампон на металевому зонді або в затиску Кохера змочити в спирті й
віджати. Використовувати ефір для постановки банок категорично забороняється!
____________________________________________________________
6. ____________________________________________________________
Флакон зі спиртом закрити і відставити убік.
____________________________________________________________
Підпалити фітіль.
7. ____________________________________________________________
____________________________________________________________
 У праву руку взяти зонд із тампоном, що горить, в ліву ― 1-2 банки.
8. ____________________________________________________________
____________________________________________________________
9. Всередину банки, тримаючи її недалеко від тіла, на дуже короткий час внести
____________________________________________________________
тампон, що горить; при цьому не слід зачіпати краї банки і перегріти її (час,
____________________________________________________________
достатній для досягнення розрідження усередині банки, ― 1 сек).
банку (банки) швидко, енергійним рухом прикласти до шкіри.
10.____________________________________________________________
____________________________________________________________
11.____________________________________________________________
Пацієнта укрити ковдрою; Залишити банки на 10-15 хв.
____________________________________________________________
Зняти банки: для зняття банки злегка натиснути на шкіру біля краю банки
12.____________________________________________________________
пальцями лівої руки, при цьому відхиляти її дно в протилежну сторону правою
____________________________________________________________
рукою.
Після закінчення процедури шкіру витерти рушником для видалення вазеліну,
13.____________________________________________________________
пацієнта укрити ковдрою. Після процедури хворий повинен спокійно лежати як
____________________________________________________________
мінімум протягом 1 год.
Використані банки промити гарячою водою і досуха витерти.
14.____________________________________________________________
____________________________________________________________
Грілка
Механізм дії грілки_______________________________________________
відбувається рефлекторне розширення кровоносних судин шкіри і органів
черевної порожнини; подразнення шкірних рецепторів теплом та рефлекторне роз слаблення
________________________________________________________________
м'язів внутрішніх органів, зниження порога больової чутливості і як на слідок — зменшення
вираженості болю. Отже, основною дією сухого тепла від гріл ки є миттєве зігрівання
________________________________________________________________
окремих ділянок тіла; усунення болю спастичного характе ру; відволікальна терапія.
Показання до застосування грілки___________________________________
біль спастичного характеру (ниркова колька, холецистит); хронічні захворювання органів черевної
________________________________________________________________
порожнини (виразкова хвороба); запальні інфільтра ти; місцеве зігрівання окремих ділянок тіла
(при радикуліті, невриті) як відволікаль на терапія; порушення периферійного кровообігу
________________________________________________________________
(облітеруючий ендартеріїт, ате росклероз, хвороба Рейно).
Протипоказання до проведення процедури____________________________
гострий біль у животі неясного походження,
гострі процеси в черевній порожнині (апендицит, панкреатит, холецистит та ін.),
________________________________________________________________
злоякісні новоутворення, перша доба після травми, кровотечі, інфікована рана,
________________________________________________________________
пошкодження шкірних покривів, несвідомий стан.
Варіанти грілок:
• ______________________
Гумова (водяна)
• ______________________
Електротермічна (працює від електромережі; син. ― термофор)
• ______________________
Хімічна.

Необхідне оснащення:_____________________________________
гумова грілка, рушник або пелюшка, гаряча вода (температури 60— 70 °С), водний
________________________________________________________________
термометр, гумові рукавички, вазелінова олія.
Хід виконання процедури:
Змастити шкірні покриви відповідної ділянки тіла вазеліном (для
1. ____________________________________________________________
профілактики опіку і гіперпігментації).
____________________________________________________________
2. ____________________________________________________________
Наповнити грілку 2/3гарячою водою.
____________________________________________________________
Обережно витіснити з грілки повітря, стиснувши її руками у напрямку до
3. ____________________________________________________________
горловини (поклавши грілку на горизонтальну площину і піднявши верхній
____________________________________________________________
кінець до появи у горловині води)
4. ____________________________________________________________
Щільно закрити грілку пробкою (кришкою).
____________________________________________________________
5. ____________________________________________________________
Перевірити грілку на герметичність, перевернувши її.
____________________________________________________________
6. Обгорнути грілку рушником і прикласти до відповідної ділянки тіла. Через 5 хв
____________________________________________________________
проконтролювати, чи немає яскравої гіперемії під грілкою, поцікавитися
____________________________________________________________
самопочуттям пацієнта. Забрати грілку після того, як вона охолоне. Після
застосування грілку продезінфікувати.

Міхур із льодом
плоский гумовий мішок із широким отвором із кришкою,
Міхур із льодом являє собою ____________________________________.
перед використанням заповнюється шматочками льоду

Механізм дії_________________________________________________
Холод на місці його прикладання сприяє звуженню дрібних судин не лише
шкіри, але й прилеглих тканин — зменшується приплив крові, сповільнюється
________________________________________________________________
кровообіг, знижується чутливість нервових рецепторів. Завдяки цьому основною
________________________________________________________________
дією холоду є: протизапальна, зменшення болю, зупинення кровотечі.
Показання до застосування _______________________________________
гострі запальні процеси, кровотечі, гіпертермія, після операцій, абортів, при укусах
________________________________________________________________
________________________________________________________________
комах, забиття в перші години, у другий період гарячки.
Протипоказання до проведення процедури__________________________
________________________________________________________________
переохолодження, виснаження хворого, підвищена чутливість до холоду, паралічі,
________________________________________________________________
гостра затримка сечі, трофічні ураження шкіри, хвороба Рейно.
________________________________________________________________
Оснащення: ___________________________________________________
міхур із льодом, шматочки льоду; рушник або пелюшка, лоток, пінцет.
Міхур для льоду виготовляють із гуми або водонепроникної тканини зі щільним корком.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Хід виконання процедури:
Заповнити міхур 2/3 об'єму шматочками льоду і щільно його закрити.
1. ____________________________________________________________
Незаповнену частину міхура стиснути, витиснути повітря та закрутити ко рок, витерти
____________________________________________________________
насухо. Перевірити міхур на герметичність, опустивши його корком донизу.
Загорнути заповнений міхур у рушник чи пелюшку і прикласти до хворої ділянки
2. ____________________________________________________________
на 20—30 хв. За необхідності міхур використовують протягом тривалого часу:
перерву роблять на 30—40 хв, а надалі процедуру повторюють.
____________________________________________________________
3. За необхідності маніпуляцію повторити через кожних 10—15 хв. Після закінчення
____________________________________________________________
процедури вилити з міхура воду, витиснути повітря, закру тити корок.Оснащення
____________________________________________________________
продезінфікувати

Звіт щодо роботи, яка була виконана:

________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________

Підпис викладача:_______________________________________
 ТЕМА 4. ЗАГАЛЬНИЙ І СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОГЛЯД ЗА
ВАЖКОХВОРИМИ ТА АГОНУЮЧИМИ
Коли лікар не може принести користі,
нехай він не шкодить
Гіппократ
Дата та час роботи __________________________________
Завдання 1. Охарактеризуйте способи зміни постільної білизни у
важкохворих.
Вимити руки і надіти рукавички; чисте простирадло скачати по довжині до половини; підняти
Горизонтальний голову пацієнта і прибрати подушку; посунути пацієнта до краю ліжка, повернути його на бік на
себе; брудну простирадло скачати по всій довжині у напрямку до пацієнта; на звільнилася частини
ліжка розстелити чисте простирадло; повернути пацієнта на спину, а потім на інший бік, так щоб він
спосіб виявився на чистій простирадлі; прибрати брудне простирадло і розправити чисту; краю чистої
простирадла підвернути під матрац; брудну білизну зібрати в мішок і прибрати з приміщення;
Вимити руки, надіти рукавички; чисте простирадло повністю скачати, як бинт в поперечному напрямку;
Вертикальний обережно підняти верхню частину тулуба пацієнта і прибрати подушку; швидко скачати брудне
простирадло з боку головах до попереку і поклавши на вивільнену частину ліжка чисте простирадло;
спосіб на чисте простирадло покласти подушку і опустити на неї голову пацієнта; підняти таз і ноги пацієнта,
зрушити брудну простирадло продовжуючи, розправляти чисту; відпустити таз і ноги і заправити краю
простирадла під матрац; брудну білизну зібрати в мішок і помістити в контейнер;

Завдання 2. Перерахуйте, що відноситься до особистої гігієни

важкохворих:
________________________________________________________________
Гігієнічний догляд за тілом; зміна натільної та ліжкової білизни; догляд за волоссям і його покровом; гігієна
_______________________________________________________________
рук та ніг (догляд за нігтями); Догляд за ротовою порожниною, носом, очима; зовнішнім слуховим ходом

Завдання 3. Пролежні – це дистрофічні, виразково-некротичні зміни

підшкірної жирової
шкіри
__________,______________та__________,
клітковини окістя розвиток яких відбувається
внаслідокпорушення
_______________________.
місцевого кровопостачання та іннерваціїЯкщо хворий знаходиться
переважно на спині, пролежні утворюються в наступних ділянках:
хребта
____________,______________,______________,_________________,
потилиці лопаток крижової кістки
_____________,________________,_______________.
сідниць лопаток пʼяток Якщо хворий лежить
на боці чи животі, некрозу підлягають ділянки:
____________,________________,_____________,___________________.
великих вертлюгів колін передні поверхні гомілок.
Завдання 4. Перерахуйте етапи утворення пролежнів
Стадія Що уражується Лікування
Кожні 2-2,5 години слід міняти положення хворого. Використовуйте
Неушкоджена шкіра з появою спеціальні кола або інші пристосування, щоб забезпечити доступ
ділянки почервоніння, яке не повітря до проблемних зон. Для гігієнічних процедур використовуйте
І зникає і не блідне після звичайне мило. Промокайте вологу шкіру.Не допускайте пошкодження
натискання на шкіру почервонілого шкірного покриву. Щодня масажуйте шкіру навколо
почервоніння. Не можна тиснути або розтирати проблемну зону.
Часткова втрата поверхневого шару Обробка пролежнів 2 ступеня обов'язково починається із застосування
шкіри з оголенням дерми, перекису водню або іншого антисептика.Щоб прискорити загоєння ран,
ІІ з'являються пухирі та лущення, необхідне застосування ранозаживлюючих мазей. Щоб попередити
збільшення пролежнів, рекомендовано застосовувати самоклейкі пов'язки.
перші відкриті рани, які Вони надійно захищають від вологи, не перешкоджаючи повітрообміну.
супроводжуються запаленням. Спеціальні протипролежневі пов'язки прискорять процес загоєння

ураження м'яких тканин,

ІІІ підшкірної жирової клітковини. 3-4 стадії підлягають хірургічному лікуванню

виразково-некротичне ушкодження Очищення рани від гною та відмерлих клітин хірургічним шляхом
м’язів та кісткових тканин; рани або за допомогою спеціальних пов'язок з ферментами.
ІV глибокі, з них постійно виділяється
гній; може початися сепсис
 Зміна положення
Завдання 5. Назвіть міри профілактики розвитку пролежнів:____________
хворого кожні 2 год;
Протирання шкіри вологою губкою щодня, зберігати шкіру сухою та чистою; Огляд тіла; Щоденне струшукання крихт;
________________________________________________________________
Усування складок на натільній і постільній білизні, м'яка постільна білизна та одяг із натуральних тканин без грубих швів;
Використання протипролежневого матраца; Використання валиків та подушок: під головний кінець кладуть одну плоску
________________________________________________________________
подушку, другу подушку під кутом 45° кладуть на першу. З боків під лікті кладуть також подушки. Під кисті рук і під ноги
кладуть маленькі подушечки; Стежать за регулярністю випорожнень хворого; Правильний раціон;
Завдання 6. Правила використання підкладного судна, сечоприймача, їх
ДЕЗІНФЕКЦІЯ СУДНА ТА СЕЧОПРИЙМАЧА:
1. Сполоснути сечоприймач
дезінфекція та зберігання:__________________________________________
теплою водою.
•судно та сечоприймач після використання
замочити у 3 % розчині хлораміну протягом 1
1. Судно сполоснути теплою водою, щоб воно прогрілося. 2. Подати сечоприймач год;
________________________________________________________________
2. Пропонують хворому підняти таз і підстеляють клейонку.
хворому в ліжко.
3. Одразу після
•промити проточною водою і висушити;
3. Якщо хворий дуже ослаблений, то підводять одну руку під крижі, допомага-
•для видалення різкого аміачного запаху сечі
ючи йому підняти таз. сечовипускання вміст сечоприймач періодично мити 2—3 %
________________________________________________________________
розчином хлористоводневої кислоти або
4. Іншою рукою підставляють судно під сідниці так, щоб промежина була
сечоприймача вилити в
порошками, які розчиняють солі сечової
надвеликим отвором, а трубка судна — повернена до колін унітаз. кислоти;
________________________________________________________________
5. Хворого прикривають ковдрою і залишають на деякий час самого.
4. Провести туалет ділянки • зберігати судно в туалетній кімнаті у
6. Після акту дефекації судно обережно виймають з-під хворого, щоб не
промежини і відхідника: спеціальних комірках. Для тяжкохворих чисте
розхлюпати вміст, накривають кришкою і виносять у туалет. хворого підмивають, вити судно постійно може стояти під ліжком у
________________________________________________________________
7. Вміст судна виливають в унітаз, судно промивають водою. рають, прибирають клейонку. спеціальній комірці для суден, шо
8. Хворого підмивають, висушують ділянку промежини, прибирають пофарбована емалевою фарбою і вкрита
клейонку. клейонкою, яку двічі на день протирають З %
розчином хлораміну.
Завдання 7. Заповніть таблицю

Догляд за Важкохворим промивають порожнину рота з 0,5% розчином гідрокарбонату натрію, ізотонічним
розчином хлориду натрію, слабким розчином перманганату калія. Промивання найчастіше
здійснюють за допомогою шприца Жане чи гумового балончика. Щоб рідина не потрапила в
ротовою дихальні шляхи, хворому додають напівсидяче положення з декілька нахиленою вперед головою
або ж повертають голову набік, якщо хворий лежить і приклавши до нижньої щелепи
порожниною почкообразний лоток. Для кращого відтоку рідини шпателем декілька зволікають кут рота;

• Ретельно миють руки і обробляють їх 70 % етиловим спиртом.• Ватний або марлевий

Догляд за стерильний тампон змочують одним із антисептичних розчинів і накладають на очну щілину.
•Через 1—2 хв після розм'якшення кірки повіки протирають іншим стерильним зволоженим
очима антисептичним тампоном у напрямку від зовнішнього кута ока до внутрішнього.

1. Голову хворого повертають набік. 2. Вушну раковину знизу і з боків обкладають

Догляд за пелюшкою. 3. Злегка відтягнувши вушну раковину вгору і назад, за допомогою гумового
балона або шприца у слуховий хід вливають декілька мілілітрів теплого 3 % розчину
зовнішнім водню пероксиду. 4. Вушну раковину просушують ватним тампоном або серветкою. 5. На
кінець тонкого зонда з гвинтовою нарізкою знезараженими руками намо тують стерильну
слуховим гігроскопічну вату. 6. Лівою рукою відтягують вушну раковину трохи назад і вгору, а
правою обе режно вводять зонд у зовнішній слуховий хід і легким обертанням зонда
ходом очищують його. 7. За відсутності зонда для очищення слухового ходу використовують
марлеву турундочку.
Гігієна носу Необхідність очищення в догляді за носовою порожниною виникає за наявності виділень з освітою у
ряді випадків кірок на слизистій оболонці носової порожнини або в'язких слизово-гнійних пробок.
Очищення здійснюється із застосуванням спеціальних паличок для очищення носа; вату на кінцях
паличок змочуємо стерильним гліцерином. Палички вводимо обережно обертальними рухами – в
правій половині носа обертаємо проти годинникової стрілки, в лівій половині носа за годинниковою
стрілкою з поступовим поглибленням для дорослих на 2–3 см для дітей на 1–2 см.

Завдання 8. Показання та правила постановки газовивідної трубки:______

Показанням до використання є метеоризм — накопичення великої кількості газу в кишках.
________________________________________________________________
1. Надягають гумові рукавички.
________________________________________________________________
2. Підстеляють клейонку під таз хворого.
3. Надають хворому положення на лівому боці з приведеними до живота ногами. Якщо йому не можна повертати на
________________________________________________________________
бік, процедуру проводять у положенні хворого на спині при зігнутих у колінах і дещо розведених ногах.
4. Заокруглений кінець трубки змащують вазеліном.
________________________________________________________________
5. Розводять сідниціі, не поспішаючи, обертовими рухами уводятьтрубку в пряму кишку на глибину 20—30 см.
6. Залишають трубкув кишках не довше ніж на 2 год.
________________________________________________________________
7. Виймають трубку,шкіру довкола відхідника протирають серветкою, запо греби миють теплою водою або
припудрюють присипкою.
8. Процедуру можна повторити декілька разів протягом доби.
________________________________________________________________
Завдання 9. Перерахуйте види клізм, назвіть основні показання для їх
постановки_______________________________________________________
Розрізняють клізми очисні, сифонні, лікарські і краплинні. З лікувальною метою призначають
________________________________________________________________
очисні, стимулювальні, сифонні, живильні (для введення поживних речовин в організм ослаблених
хворих) та лікувальні клізми; з діагностичною — клізми, призначені для введення в кишки
________________________________________________________________
контрастних речовин для рентгенологічного дослідження. Очисні та сифонні клізми призначають
перед проведенням інструментальних досліджень, операцій; лікувальні — для введення
________________________________________________________________
медикаментозних препаратів загального та місцевого призначення.

Процес вмирання та його періоди:

Термінальний стан – це стан, що є перехідним між життям і смертю.

Завдання 10. Дайте визначення етапів вмирання та перерахуйте їх основні
клінічні прояви.

Передагонія це стан хворого, коли фізіологічні механізми

Хворий непритомніє, шкіра блідне, ціанотичного
відтінку", ниткоподібний пульс визначається тільки
на сонних, стегнових артеріях; відзначається
тахікардія, систолічний тиск нижчий 70 мм рт. ст.
Дихання часте, неглибоке.
Термінальна пауза (від 10 с до 4 хв)
життєдіяльності організму перебувають у стані
декомпенсації: ЦНС пригнічена, можливий коматозний
стан; діяльність серця ослаблена, пульс ниткоподібний, AT
нижчий за критичний (70 мм рт. ст.); функції зовнішнього
дихання та паренхіматозних органів порушені. Триває від
декількох годин до декількох днів.
перехідний період між преагонією і агонією, що
характеризується:
тимчасовим згасанням функції кори мозку, дихального
центру, серця; АТ знижується до нуля, дихання
припиняється.

це стан хворого, коли внаслідок виснаження центрів

Агонія
У хворого відновлюються м’язовий тонус та рефлекси, з'являється
зовнішнє дихання. Хворий неначе намагається захопити повітря
відкритим ротом, але дихання неефективне, бо м’язи вдиху та
видиху скорочуються одночасно. Систолічний тиск може
підвищитися до 100 мм рт. ст. Над магістральними артеріями
пальпується пульс. Нерідко прояснюється свідомість. Однак
метаболічні порушення в клітинах стають незворотні.
Клінічна смерть (від 4 до 6 хв)
Додаткові ознаки:• зміна забарвлення шкіри (бліде, сіре чи
синюшне); • непритомність;• відсутність рефлексів та
втрата м’язового тонусу;• опущення нижньої щелепи;
• відсутність АТ; • поступове охолодження тіла;• на ЕКГ
асистолія або фібриляція; • мимовільне сечовипускання та
дефекація.
життєдіяльності вищого порядку виходять з-під контролю
(активізуються) бульбарні центри та ретикулярна формація.
Стан хворого погіршується — згоряють останні
запаси енергії, акумульовані в макроергічних
зв’язках і через 20—40 с настає клінічна смерть.
це стан організму протягом декількох хвилин після припи-
нення кровообігу і дихання, коли повністю зникають усі
зовнішні прояви жит тєдіяльності (припинення дихання і
серцебиття), але в тканинах ше не настали незворотні зміни.
• відсутність самостійного дихання; •відсутність пульсації
над магістральними артеріями (сонною; стегновою) і
серцебиття; • розширення зіниць+відсутня фотореакція

Біологічна смерть настає тоді, коли внаслідок незворотних змін в

•помутніння та висихання рогівки ока; •симптом «котяче око» організмі та насамперед у ЦНС повернення до життя
•тіло набуває температури оточуючого середовища та
неможливе.
з’являються трупні плями. При положенні трупа на спині вони
з'являються у ділянці лопаток, попереку, сідниць, а при положенні
на животі - на чолі, шиї, грудях, животі;•трупна закляклість. Ця
ознака смерті виникає через 2-4 години після смерті.

Головні реанімаційні заходи при зупинці кровообігу: масаж серця та

штучне дихання.
Штучну вентиляцію легень проводять за допомогою метода ____________
рот до носа
________________________________________________________________
Непрямий масаж серця використовують при зупинці кровообігу в стадії
клінічної смерті. Виконують обов'язково на твердій поверхні, в ділянці
середньо-нижньої частини або деколи в ділянці нижньої третини грудини
(серце в цьому місці ближче прилягає до передньої грудної клітини).
Глибина вдавлення грудини повинна бути 3-4 см. При проведенні массажу
пальці кисті, яка проводить натискання, повинні бути піднятими для того,
щоб обмежити зону натискання. Лікті реаніматора повинні бути
випрямленими і не згинатися –це дає більшу глибину натискання.
Співвідношення кількості натискань і вдування повітря
30:2
____________________________________________ 15:2
або ____________.
Ознаки відновлення кровообігу та дихання: реактивне звуження зіниць на
світло, поява пульсу на сонних артеріях, поява коротких дихальних рухів.
При відсутності ознак ефективності реанімаційних заходів через 30 хв. від
їх початку, реанімація надалі
припиняється
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Правила поводження з трупом. Лікар констатує біологічну смерть
хворого. Реєструє в історії хвороби точний час настання смерті. Померлого
кладуть на спину, роздягають. Вилучають цінності в присутності лікаря та
передають на збереження. Підв’язують нижню щелепу, опускають повіки,
кладуть та зв’язують руки в положенні навхрест, покривають
простирадлом та залишають на 2 години (в місці, де немає пацієнтів).
Потім на тілі померлого (на стегно) розчином бриліантового зеленого або
маркером пишуть прізвище, ім’я, по-батькові померлого, № історії
хвороби. Труп транспортують у супроводі медичної сестри або молодшої
медичної сестри до морга для проведення розтину та встановлення
причини смерті.
Підпис викладача:______________________________________
 ТЕМА №5. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ
ХВОРИХ ТЕРАПЕВТИЧНОГО СТАЦІОНАРУ.

Дата та час роботи __________________________________

Основні принципи лікувального харчування:

1. Раціональне харчування

Визначення________________________________________________
це харчування, яке забезпечує постійність внутрішнього середовища організму
___________________________________________________________
людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших
___________________________________________________________
чинників
___________________________________________________________

Мета______________________________________________________
слугувати на користь поліпшення стану хворого та його одужання,
___________________________________________________________
впливати на причину захворювання і механізм розвитку хвороби
___________________________________________________________
___________________________________________________________

2. Диференційоване харчування це
___________________________________________________________
Концепція заснована на виділенням групового харчування (призначення
___________________________________________________________
однієї із 15 офіційних дієт) та індивідуальні дієти (дієти, які призначає лікар,
___________________________________________________________
виходячи з характеру захворювання та специфіки стану хворого).
___________________________________________________________
___________________________________________________________

3. Основні принципи підбору індивідуального харчування це:

1. Принцип оберігання.
__________________________________________
2. Принцип
__________________________________________
коригування.
Принцип заміщення.
3. __________________________________________
 Фізичне оберігання у харчуванні це
____________________________________________________________________
це дотримання температурного режиму страв: холодних — 10—15 °С (небезпека
кровотечі з органів травлення) або гарячих — 55—65 °С (хворим із гаряч кою);
____________________________________________________________________
Наприклад, хворим на виразкову хворобу з небезпекою кровотечі призначають
____________________________________________________________________
холодні та ледь теплі страви. Хворим у період наростання гарячки треба часто давати
____________________________________________________________________
гарячі напої. Слід дотримуватись також певного оброблення страв. Наприклад, хворим
____________________________________________________________________
із захворюваннями травного тракту протипоказані смажене м’ясо, риба; ці продукти
____________________________________________________________________
показані їм тільки у відвареному вигляді або у вигляді парових котлет.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________

Запам’ятайте! Тривале оберігання може призвести до негативних

наслідків: зниження функцій хворого органу, розвитку авітамінозу,
виникнення звичайних закрепів тощо.

Принцип коригування харчування хворих терапевтичного стаціонара

передбачає

збалансоване харчування, тобто потрібна кількість білків, жирів, вуглеводів,

а)_______________________________________________________________
мінеральних солей, рідини;
________________________________________________________________
_____________________________________________________________

урахування енергетичної цінності харчового раціону затежно від виду захворювання,

б)_______________________________________________________________
загального стану хворого та його фізичної активності;
________________________________________________________________
хворому після тяжкого, виснажливого захворювання, у гарячковий період хвороби,
________________________________________________________________
дуже схудлим хворим треба призначати таку дієту, щоб енергетична цінність її
____________________________________________________________
набагато перевищувала енерговитрати хворого
в)_______________________________________________________________
дотримання певного режиму харчування;
Режим харчування охоплює дотримання певних проміжків між годуванням хворого
________________________________________________________________
залежно від захворювання та загального стану хворого.
________________________________________________________________
____________________________________________________________

г)_______________________________________________________________
естетичне оформлення страв, створення спокійної обстановки під час
споживання їжі.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
____________________________________________________________

Дієта (грец. diaita) – це ______________________________________

режим харчування здорової і хворої людини, що
складається з якісного складу їжі, кількості їжі (загального і окремих складових частин),
________________________________________________________________
часу і частоти.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Добова потреба дорослої людини в енергії залежить від:
віку, маси тіла, конституції, виду професійної діяльності, добових енергетичних затрат
_____________________________________________________________
________________________________________________________________
_____________________________________________________________
2550-4300 Ккал
і в середньому складає: ___________________________________________
________________________________________________________________

У хворих з ліжковим режимом вона знижується до _____________

1900-2300 Ккал
________________________________________________________________
________________________________________________________________
_____________________________________________________________
При розрахунку харчового раціону потрібно враховувати:
________________________________________________________________
Енергетичні потреби: Залежно від віку, статі, фізичної активності та інших факторів.
Білки, жири та вуглеводи: Забезпечення необхідної кількості макроелементів.
________________________________________________________________
Вітаміни та мінерали: Різноманітність продуктів для отримання всіх необхідних поживних речовин.
Достатню кількість води: Забезпечення нормального гідратуючого режиму.
________________________________________________________________
Індивідуальні потреби та умови здоров'я: вид захворювання; загальний стан хворого та його
фіз.активність
Особливості фізіології та стану здоров'я: Наприклад, вагітність, годування груддю, фізична активність.
Персональні уподобання та вподобання: Забезпечення харчового раціону, який приносить задоволення
та відповідає особистим смакам.
Дієтичний режим залежить від:
_____________________________________________________________
характеру захворювання, його стадії, стану хворого і його індивідуальних
особливостей.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________

Для організації харчування хворих терапевтичного стаціонару

необхідно визначити:

1)_______________________________________________________________
Спеціальний підбір харчових продуктів
________________________________________________________________
Визначенні співвідношення між основними харчовими речовинами
2)_______________________________________________________________
________________________________________________________________
Відповідну технологію приготування дієтичних страв
3)_______________________________________________________________
________________________________________________________________

Централізована система приготування їжі:___________________

при якій у харчоблоці готують їжу для всіх відділень лікарні, а потім доставляють
________________________________________________________________
її у роздавальну відділення в емальованому промаркованому посуді з кришками
________________________________________________________________
(“1-а страва”, “2-а страва”, 3-я страва”).
буфетницею та черговою медичною сестрою відділення
Роздача їжі виконується:_________________________________________
В столовій приймають їжу: ___________________________________
Хворі, які знаходяться на загальному
режимі, приймають їжу самостійно в їдальні
___________________________________________________________
у випадках, коли пацієнт не може відвідувати столову
В палаті приймають їжу: _________________________________________
через стан здоров'я чи інші обставини (тяжкохворі, яким призначено постільний
________________________________________________________________
та палатний режим)
Перед роздачою їжі палатній медичній сестрі потрібно:
одягти халат з маркіровкою «для роздавання їжі».
________________________________________________________________
перевірити дотримання діетологічних вимог, враховуючи індивідуальні потреби та
________________________________________________________________
обмеження кожного пацієнта, а також забезпечити дотримання стандартів безпеки
________________________________________________________________
та санітарії під час роздачі їжі.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
 Після кожного прийому їжі потрібно провести:
________________________________________________________________
миття рук, очищення та дезінфекцію робочих поверхонь інвентарю, а також
винос посуду та його миття.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Для миття посуду та дезінфекції використовують:______________
спеціальні мийні засоби
________________________________________________________________
та дезінфікуючі розчини, забезпечуючи високий ступінь чистоти та безпеки.
•Використаний посуд спочатку вимийте в спеціально виготовлених металевих ваннах з
________________________________________________________________
використанням знежирювальних речовин (порошок гірчиці).
•Ополосніть посуд гарячою водою.
________________________________________________________________
•Продезінфікуйте в 1% розчині хлораміну протягом 30 хв.
•Ретельно ополосніть посуд проточною водою і, не протираючи, просушіть у
___________________________________________________________
вертикальних вічках сушилки.
Мочалки та ганчір’я для миття посуду та протирання столів
замочують в:________________________________________________
мийних розчинах або дезінфікуючих розчинах, що гарантує ефективне
_______________________________________________________________
видалення забруднень та мікробіологічну безпеку.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Штучне харчування:_____________________________________________
використовують у тих випадках, коли хворий не може
самостійно їсти перорально або коли харчування природнім шляхом у силу тих
________________________________________________________________
чи інших причин (післяопераційний період, тяжке виснажувальне захворювання;
________________________________________________________________
стан несвідомості) є недостатнім.
(передбачає внутрішньовенну подачу корисних розчинів (глюкози,
Парентеральне харчування:_______________________________________
вітамінів, сольових і т.д)через інфузійну систему)
Минає ШКТ
________________________________________________________________
Необхідність в цьому харчуванні часто виникає у хворих з обширними порожнинними
________________________________________________________________
операціями як у процесі передопераційної підготовки, так і в післяопераційний період у
разі виникнення сепсису, обширних опіків, тяжкої крововтрати, при тяжких інтоксикаціях,
________________________________________________________________
невгамовному блюванні.
Підпис викладача:_______________________________________________
 ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ

ПРО РОБОТУ, ЩО БУЛА ПРОВЕДЕНА ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ

ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМ У ОБСЯЗІ
ОБОВ’ЯЗКІВ МОЛОДШОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ
ТЕРАПЕВТИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Студента 2 курсу _______________факультету______групи___________

Кафедра_________________________________________________________
Клінічна база_____________________________________________________

№ Найменування маніпуляційних процедур Відмітка

з/п про
виконання
та/або
кількість
1 2 3
1. Приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та
провести санітарну обробку тумбочок
2. Приготувати відповідний розчин і провести вологе
прибирання маніпуляційного кабінету
3. Приготувати відповідний розчин і провести обробку
медичного приладдя для багаторазового використання
(банок, термометра, наконечників клізм, підкладного
судна)
4. Провести огляд хворого на наявність корости та
педикульозу
5. Підготувати гігієнічну ванну для санітарної обробки
хворого та провести її дезінфекцію після використання
6. Продемонструвати методику транспортування хворого на
ношах (каталці) та перекладання його на ліжко
7. Провести розпит хворого та заповнити титульну сторінку
історії хвороби
8. Виміряти зріст пацієнта стоячи, сидячи, визначити масу
тіла та розрахувати індекс маси тіла
9. Провести розпит хворого та виділити основні скарги

10. Вимірювання температури та реєстрація її в

температурний лист
1 2 3
11. Продемонструвати навички користування функціональним
ліжком і надання відповідних положень хворому з нападом
ядухи та при колапсі
12. Дослідження пульсу
13. Вимірювання артеріального тиску
14. Дослідження частоти дихання
15. Провести зміну натільної і постільної білизни хворому з
ліжковим режимом
16. Розкласти на демонстраційному столі запропоновані
лікарські засоби по групах за способом введення, назвати
основні способи введення препаратів
17. Постановка клізм
18. Надання підкладного судна та сечоприймача хворим
19. Годування хворого, що прикутий до ліжка
20. Проведення гігієни порожнини рота, носа і вух
важкохворого
21. Підготувати необхідні засоби та провести профілактику
утворення пролежнів
22. Застосування компресів
23. Застосування гумової грілки та міхура з льодом
24. Застосування гірчичників, банок
25 Участь у фізіотерапевтичних процедурах
Інше (вказати)

Підпис викладача:______________________________
 Навчальне видання

ЩОДЕННИК
з виробничої практики
«Догляд за хворим»
для студентів 2-го курсу медичних ВНЗ

Упорядники: Оспанова Тетяна Сунгашевна

Більченко Ольга Семенівна
Хіміч Тетяна Юріївна
Красовська Катерина Олександрівна
Єрьоменко Галина Володимирівна
Веремієнко Оксана Володимирівна
Піонова Олена Миколаївна
Трифонова Наталія Сергіївна
Бабичева Олександра Олександрівна

Відповідальний за випуск: Т.С. Оспанова

Комп'ютерна верстка: Трифонова Н.С.