You are on page 1of 45

1.

Напруженість електричного поля, потенціал

Розглянемо загальний підхід знаходження напруженості Е і потенціалу


електричного поля створеного двома точковими зарядами q1 і q2 в деякій точці
А.
Точковий заряд створює навколо себе електричне поле, напруженість
якого визначається формулою:
1 q
E  2,
4 0 r

де r – відстань від заряду q до точки в якій визначається напруженість; 0 –


електрична стала.
Вектор E в будь-якій точці електричного поля напрямлений вздовж
прямої, що сполучає цю точку (точку А) і заряд.
Щоб визначити куди саме напрямлений вектор E (до заряду, чи від
заряду), можна скористатися таким підходом. Уявімо, що в точку А помістили
позитивний пробний заряд q0 (рис. 1 б). Напруженість електричного поля E1
матиме такий же напрямок, що і сила Кулона, що діє між зарядом q і пробним
позитивним зарядом q0. На рисунку 1 заряд q1 додатний (q > 0), тому між ним і
зарядом q0 буде діяти сила відштовхування (рис. 1 б) Fел , а, отже, вектор E1
буде напрямлений від заряду q1 вздовж прямої, що з’єднує заряд q1 і точку А
(рис. 2).
Між від’ємним зарядом q2 (q < 0) і пробним позитивним зарядом q0 буде
діяти сила притягання (різнойменні заряди притягуються) (рис.1 б), отже і
вектор E2 буде напрямлений до заряду q2 вздовж прямої, що з’єднує заряд q2 і
точку А (рис. 2).

1
А А

r1 r2 q0
q0

q1 q2
q>0 q<0
а)
б)
Рисунок 1

Підсумуємо: вектор E напрямлений від заряду, якщо q > 0, і до заряду,


якщо q < 0.

А
А

q1 > 0 q2 < 0

Рисунок 2

Якщо в деякій точці, (наприклад в точці А) електричне поле створюється


зарядами q1 і q2, то за принципом принципом суперпозиції: напруженість поля
системи зарядів дорівнює векторній сумі напруженостей полів, створених усіма
зарядами системи:
E  E1  E2 ,
1 q1 1 q2
де E1   2 , E2    напруженості полів, які створюються
40 r1 40 r22
зарядами q1 і q2 відповідно; r1  відстань від заряда q1 до точки А; r2  відстань
від заряда q2 до точки А (рис.1 а).

2
Щоб визначти результуючий вектор E , необхідно вектори E1 та E2
додати за правилом паралелограма (рис. 3). На рисунку 4 розглянуто декілька
можливих варіантів.

А А

q1 > 0 q2 > 0 q1 > 0 q2 < 0 q1 > 0


E = E1  E2 E = E1 + E2
q2 < 0

А
Рисунок 4

Якщо електричне поле створюється більше ніж двома зарядами, то


спочатку знаходиться напруженість, яка створюється будь-якими двома
зарядами, а потім до цього вектора додається наступний вектор напруженості
(рис.5).

Рисунок 5

Потенціал електростатичного поля, що створюється точковим зарядом q


на відстані r від нього, визначиться виразом
1 q
  .
4 0 r

3
Потенціал поля φ системи точкових зарядів q1, q2 в деякій точці поля
може бути знайдений як алгебраїчна сума потенціалів полів, що створюються
кожним із зарядів окремо:

  1  2 ,

де 1 та 2  потенціали зарядів q1 та q2.

Оскільки потенціал – це алгебраїчна величина, то у розрахунках треба


враховувати знак електричного заряду.

Задача 1
Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 і q2, які
знаходяться на відстані r = 15 см один від одного. Знайти напруженість Е і
потенціал  електричного поля створеного цими зарядами в точці А, яка
віддалена на 15 см від кожного з зарядів. Розглянути випадки:
1) q1 = 25 нКл, q2 = 20 нКл;
2) q1 = 25 нКл, q2 = 20 нКл.

Розв’язок
1) Електричне поле створюють заряди: q1 > 0 q2 < 0
r12
q1 > 0 і q2 < 0. Вектор напруженості E1 у точці А
буде спрямований уздовж лінії, яка з’єднує
r2
заряд q1 і точку А, від заряду q1, бо заряд q1 є r1
позитивним. Вектор напруженості E2 у точці А 60

буде спрямований уздовж лінії, яка з’єднує А
заряд q2 і точку А, у бік заряду q2, оскільки
заряд q2 є негативним.
Рисунок 4
За принципом суперпозиції напруженість
поля в точці А дорівнює

4
E  E1  E2 ,
де E1  вектор напруженості поля в точці А, створеного зарядом q1; E2 
напруженість поля в точці А, створеного зарядом q2 (рис. 4).
1 q1 1 q2
Так як заряди q1 і q2 точкові, то E1   2 , E2   , де r1 
40 r1 40 r22
відстань від заряда q1 до точки А; r2  відстань від заряда q2 до точки М.
Результуючий вектор напруженості електричного поля у точці А є
діагоналлю паралелограма, побудованого на векторах E1 і E2 (рис. 4).
Модуль результуючого вектора знайдемо за теоремою косинусів:

E  E12  E22  2E1E2 cosα. (9)

Скориставшись формулами (3) і (4) отримаємо


2 2
 q   q  q q
E   k 21    k 22   2  k 21  k 22 cosα , (10)
 r   r  r r
1 м
де k   9  109
40 Ф
Звідки
k
E 2
q12  q2 2  2  q1  q2 cosα . (11)
r
Беручи до уваги геометрію розташування зарядів і точки А (рис. 4), кут
між векторами E1 і E2 дорівнює 120. Як наслідок, кут α = 60.

Потенціал електричного поля в точці А знаходиться як алгебраїчна сума


потенціалів полів, які створюються кожним із зарядів окремо:

  1  2 ,

де 1 та 2  потенціали зарядів q1 та q2, які дорівнюють відповідно:

q1 q2
1  ; 2  ,
40 r1 40 r2

тобто 1 > 0, так як q1 > 0, 2 > 0, так як q2 > 0. Отже


5
q1 q2 k
    q1  q2  .
40 r1 40 r2 r

Дано: СІ Розв’язок:
-9
q1 = 7 нКл 7·10 Кл 9  109
q2 = 2 нКл 2·10-9 Кл
E
(5  10 2 ) 2
 7 10    2 10 
9 2 9 2
 2  7  2  (10 9 ) 2  0,5 

r = 5 см 5·10-2 м  32  103 = 32 кВ/м


9  109
2 
 7  109  2  109   1620 В
E–? 5 10
? Відповідь: E = 32 кВ/м,  = 1620 В.

2) Поле створюють заряди: q1 > 0 і q2 > 0. Тоді вектори E1 , E2 та E


напрямлені так, як показано на рис. 5.
Модуль результуючого вектора знайдемо за теоремою косинусів:

E  E12  E22  2E1E2 cosα. (9)


q1 > 0 q2 > 0
r12
Скориставшись формулами (3) і (4)
отримаємо
2 2 r2
 q1   q2  q q r
E   k 2    k 2   2  k 21  k 22 cosα. 1
 r   r  r r 60

(10) А
Звідки: 
k
E 2
q12  q2 2  2  q1  q2 cos  .
r
(11) Рисунок 5
Беручи до уваги геометрію розташування
зарядів і точки А (рис. 4), кут між векторами E1 і E2 дорівнює 60. Як
наслідок, кут α = 120.

6
Потенціал електричного поля в точці А знаходиться як алгебраїчна сума
потенціалів полів, які створюються кожним із зарядів окремо:

  1  2 ,

де 1 та 2  потенціали зарядів q1 та q2, які дорівнюють відповідно:

q1 q2
1  ; 2   ,
40 r12 40 r22

тобто 1 > 0, так як q1 > 0, тоді як 1 < 0, так як q1 < 0. Отже

q1 q2
  .
40 r1 40 r22
2

Дано: СІ Розв’язок:
-9
q1 = 7 нКл 7·10 Кл 9  109
q2 = 2 нКл 2·10-9 Кл
E
(5  10 2 ) 2
 7 10    2 10 
9 2 9 2
 2  7  2  (10 9 ) 2  (0,5) 

r = 5 см 5·10-2 м  29,5  103 = 29,5 кВ/м


9 109
2 
 7  109  2  109   900 В
E–? 5 10
Відповідь: E = 29,5 кВ/м,  = 900 В.

Задачі для самостійного розв’язку


1.1. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 4 мкКл і
q2 = – 1 мкКл, які знаходяться на відстані r = 10 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці А, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від позитивного заряду на відстань 6
см. Відповідь поясніть рисунком.
1.2. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 2 нКл і
q2 = 3 нКл, які знаходяться на відстані r = 13 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці В, яка розташована на

7
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від першого заряду на відстань 4 см.
Відповідь поясніть рисунком.
1.3. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 8 нКл і
q2 = 3 нКл, які знаходяться на відстані r = 1 м один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці С, яка віддалена від
першого заряду на 60 см, а від другого – на 80 см. Відповідь поясніть рисунком.
1.4. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = – 9 мкКл і
q2 = 6 мкКл, які знаходяться на відстані r = 9 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці М, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від негативного заряду на відстань 3 см.
Відповідь поясніть рисунком.
1.5. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 8 нКл і
q2 = 2 нКл, які знаходяться на відстані r = 6 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці В, яка віддалена від
кожного заряду на 6 см. Відповідь поясніть рисунком.
1.6. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = – 6 нКл і
q2 = – 3 нКл, відстань між якими становить r = 12 см. Визначте напруженість Е і
потенціал  електричного поля в точці К, яка розташована посередині прямої,
що з’єднує заряди. Відповідь поясніть рисунком.
1.7. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = – 6 нКл і
q2 = – 1 нКл, які знаходяться на відстані r = 20 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці Р, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від першого заряду на відстань 12 см.
Відповідь поясніть рисунком.
1.8. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 3 нКл і q2
= 2 нКл, які знаходяться на відстані r = 5 мм один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці К, яка віддалена від
першого заряду на 3 мм, а від другого – на 4 мм. Відповідь поясніть рисунком.
1.9. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 8 нКл і
q2 = 3 нКл, які знаходяться на відстані r = 24 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці Р, яка розташована
посередині прямої, що з’єднує заряди. Відповідь поясніть рисунком.

8
1.10. Електричне поле створене двома точковими зарядами
q1 = 2 мкКл і q2 = – 8 мкКл, відстань між якими становить r = 26 мм. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці К, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від першого заряду на відстань 12 мм.
Відповідь поясніть рисунком.
1.11. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 5 нКл і
q2 = 1 нКл, які знаходяться на відстані r = 10 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці Р, яка розташована
посередині прямої, що з’єднує заряди. Відповідь поясніть рисунком.
1.12. Електричне поле створене двома точковими зарядами
q1 = 1 мкКл і q2 = 2 мкКл, які знаходяться на відстані r = 0,1 м один від одного.
Визначте напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці К, яка
віддалена від кожного заряду на відстань 0,1 м. Відповідь поясніть рисунком.
1.13. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 6 нКл і
q2 = – 2 нКл, які знаходяться на відстані r = 13 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці А, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від другого заряду на відстань 7 см.
Відповідь поясніть рисунком.
1.14. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 7 нКл і
q2 = 2 нКл, які знаходяться на відстані r12 = 15 см один від одного. Знайти
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці М, яка віддалена від
кожного заряду на 15 см.
1.15. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 7 нКл і
q2 = 5 нКл, які знаходяться на відстані r12 = 15 см один від одного. Знайти
напруженість Е і потенціал  електричного поля в точці М, яка віддалена від
кожного заряду на 15 см.
1.16. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 9 мкКл і
q2 = – 4 мкКл, які знаходяться на відстані r = 8 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал φ електричного поля в точці А, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від позитивного заряду на відстань
5 см.

9
1.17. Електричне поле створене двома
С
точковими зарядами q1 = 8 мкКл і q2 = 3 мкКл, які
знаходяться на відстані r = 4 см один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Е і потенціал φ електричного
поля в точці С, розташування якої показано на
рисунку. Відстань від точки С до першого заряду
становить 3 см.
1.18. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 6 мкКл і
q2 = 1 мкКл. Визначте напруженість Е і потенціал φ електричного поля в точці
А, яка розташована на прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від першого
заряду на відстань 3 м, а від другого – на 9 м.
1.19. Електричне поле створене двома С
точковими зарядами q1 = 9 мкКл і q2 = – 4 мкКл, які
знаходяться на відстані r = 8 мм один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Е і потенціал φ електричного
поля в точці С, розташування якої показано на
рисунку. Відстань від точки С до першого заряду
становить 6 мм.
1.20. Електричне поле створене двома
точковими зарядами q1 = 3 нКл і q2 = – 1 нКл, які
С
знаходяться на відстані r = 4 мм один від одного.
Визначте напруженість Еі потенціал φ
q1 q2
електричного поля в точці С, розташування якої
показано на рисунку. Відстань від точки С до
другого заряду становить 3 мм.

10
1.21. Електричне поле створене двома С
точковими зарядами q1 = 10 нКл і q2 = 6 нКл, які
знаходяться на відстані r = 12 мм один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Еі потенціал φ
електричного поля в точці С, розташування якої
показано на рисунку. Відстань від точки С до
другого заряду становить 9 мм.

1.22. Електричне поле створене двома С


точковими зарядами q1 = 5 мкКл і q2 = 6 мкКл, які
знаходяться на відстані r = 40 см один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Еі потенціал φ
електричного поля в точці С, розташування якої
показано на рисунку. Відстань від точки С до
першого заряду становить 30 см.

1.23. Електричне поле створене двома С


точковими зарядами q1 = 6 нКл і q2 = – 1 нКл, які
знаходяться на відстані r = 80 мм один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Еі потенціал φ
електричного поля в точці С, розташування якої
показано на рисунку. Відстань від точки С до
першого заряду становить 60 мм.

1.24. Електричне поле створене двома точковими зарядами q1 = 5 нКл і


q2 = 4 нКл, які знаходяться на відстані r = 13 см один від одного. Визначте
напруженість Е і потенціал φ електричного поля в точці А, яка розташована на
прямій, що з’єднує заряди, та віддалена від другого заряду на відстань 8 см.

11
1.25. Електричне поле створене двома С
точковими зарядами q1 = 7 мкКл і q2 = – 4 мкКл, які
знаходяться на відстані r = 40 мм один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Еі потенціал φ
електричного поля в точці С, розташування якої
показано на рисунку. Відстань від точки С до
другого заряду становить 30 мм.

1.26. Електричне поле створене двома


С
точковими зарядами q1 = 4 мкКл і q2 = 7 мкКл, які
знаходяться на відстані r = 80 см один від одного. q1 q2
Визначте напруженість Е і потенціал φ електричного
поля в точці С, розташування якої показано на
рисунку. Відстань від точки С до першого заряду
становить 60 см.
1.27. Електричне поле створене двома С
точковими зарядами q1 = 1 нКл і q2 = 9 нКл, які
q1 q2
знаходяться на відстані r = 4 см один від одного.
Визначте напруженість Е і потенціал φ електричного
поля в точці С, розташування якої показано на
рисунку. Відстань від точки С до другого заряду
становить 3 см.

12
2. Напруженість електричного поля
а) Поле рівномірно зарядженої нескінченної площини
Напруженість електричного поля рівномірно зарядженої нескінченної площини

E ,
20
де   поверхнева густина заряду.
Поверхнева густина заряду дорівнює
dq
 ,
dS
де dq – заряд, розподілений по поверхні dS.
б) Поле двох різнойменно та рівномірно заряджених площин (поле плоского
конденсатора).
Напруженість електричного поля між двома різнойменно зарядженими паралельними
нескінченними площинами дорівнює

E .
0
Поверхневі густини зарядів пластин однакові за модулем, тобто + = . Очевидно, що в
областях за межами пластин поля немає Е = 0. Формула описує напруженість плоского
конденсатора в середній його частині, вона не враховує викривлення поля, що вносяться на краях
його пластин.


  між пластинами;
E   0
 0  за межами пластин.

в) Напруженість поля рівномірно зарядженої нескінченної нитки (або циліндра) на


відстані r від її осі
2
E , при r  R,
4 0 r
де   лінійна густина заряду.

Лінійна густина заряду


dq
 ,
dl
де dq – заряд, розподілений по довжині dl.

13
Вектор Е в будь-якій точці буде направлений вздовж радіуса, перпендикулярно осі
циліндра.
Якщо r  R, Е(r) = 0, так як всередині замкненої поверхні зарядів немає.
Якщо зменшити радіус циліндра R (при  = const), то можна поблизу поверхні отримати
поле з дуже великою напруженістю і, при R  0, отримати нитку.

г) Напруженість поля рівномірно зарядженої сфери (порожнистої в середині)


В середині сфери, при r  R поле буде дорівнювати нулю, так як там немає зарядів: Е(r) = 0.

1 q
Поле за межами сфери (при r  R) E   2.
4 0 r
Поле за межами сфери тотожне полю точкового заряду q, розташованому в центрі сфери.

 0  в середині сфери;

E 1 q

 4 r 2  за межами сфери (r  R).
 0

г) Напруженість поля об’ємної зарядженої кулі


1 q
За межами кулі (при r  R) E   2.
4 0 r
r q
В середині кулі E  r   , де   об’ємна густина заряду,   , де V  об’єм
30 V
шару.

 r
 3  в середині кулі;
 0
E
 1  q  за межами кулі (r  R).
 40 r 2

Задача 2

Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 5 та 10 см і заряди 2108 та


108 Кл. Визначити напруженість електричного поля, створюваного сферами в

14
точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік
залежності напруженості поля від відстані точки від центра сфер.

Рішення
Дано: СІ Розв’язок:
q1 = 2108 Кл 2·10 Кл
-8

q2 = 108 Кл 1·10 Кл
-8

R1 = 5 см 5·10-2 м
R2 = 10 см 0,1 м

E–?

Напруженість поля рівномірно зарядженої сфери (порожнистої в середині):


 0  в середині сфери;

E 1 q

 4 r 2  за межами сфери (r  R).
 0

Всередині зарядженої провідної


сфери (чи іншого провідника будь- 
+ + E  E
якої форми, на якому електричний 
+ + 
заряд завжди розміщується тільки на E=0 E=0

поверхні) електричного поля немає. + +  


+ +
Поле за межами сфери тотожне  

полю точкового заряду q, Рисунок 1


розташованому в центрі сфери.
Силові лінії електричного поля починаються на
E
позитивних зарядах і закінчуються на негативних  
E
зарядах (рис. 1). + +
 + 
За умовою задачі маємо дві заряджені +
концентричні сфери (рис. 2), тому за принципом +
E=0
 + 
суперпозиції напруженість електричного поля в + +
будь-якій точці дорівнює 

E  E1  E2 ,
де E1  напруженість електричного поля в даній Рисунок 2

15
точці, утворюваного сферою з зарядом q1; E2  напруженість електричного поля в
тій же точці, утворюваного сферою з зарядом q2.
Використовуючи принцип суперпозиції, знайдемо
 q2 напруженість поля в точках А, В та С в проєкціях на ось r
+q1
(рис.3).
R1 O A М B N C Для точки А:
r
ЕА = Е1А + Е2А.
R2
Так як Е1А = Е2А = 0 (напруженість поля всередині
провідника дорівнює нулю), то і ЕА = 0 (точка А всередині
Рисунок 3
сфер).
Для точки В:
ЕВ = Е1В  Е2В,
q1
Або, враховуючи, що E1B  та Е2В = 0, маємо
40 r22
q1
EB  ;
40 r22
2  108 кВ
EB   28 .
4  3,14  8.85  1012 8 102  м
2

Для точки С:
ЕС = Е1С  Е2С.
q1 q2
Враховуючи, що E1C  та E  , маємо
40 r32 40 r32
2C

q1 q2 q1  q2
EC    ;
40 r32 40 r32 40 r32

2  108  108 кВ
EC   4 ,6 .
4  3,14  8.85  1012 14  10 
2 2 м

Для побудови графіка використаємо знайдені значення ЕА, ЕВ та ЕС, а також


підрахуємо напруженості поля в точках M та N, які лежать на поверхнях сфер.
Напруженість поля для всіх точок всередині малої сфери

E1*  EA  0 .

Напруженість поля E1** для точки на зовнішній поверхні малої сфери

16
q1
E1**  ;
40 R12

2  108 кВ
E 
**
 72 .
4  3,14  8.85  1012  5 102 
1 2
м

Напруженість поля для точки на внутрішній поверхні великої сфери

q1
E2*  ;
40 R22

2  108 кВ
E2*   18 .
4  3,14  8.85 1012  0,12 м

Напруженість поля для точки на Е, 104 В/м


зовнішній поверхні великої сфери 8
q  q2 7
E  1
**
; 6
40 R22
2

5
2 108  108 кВ 4
E2**   9 .
4  3,14  8.85 1012  0,12 м 3
2
За отриманими результатами будуємо 1
графік залежності Е від r (рис. 4). З рисунка 0
R1 R2
видно, що залежність Е від r складна. При 0 5 10 15
r < R1 крива іде вздовж осі абсцис (Е = 0), r, 10-2 м
при r = R1 та r = R2 крива терпить розрив. Рисунок 4

Задачі для самостійного розв’язку


2.1. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 6 та 10 см з поверхневою
густиною заряда 2106 та 106 Кл/м2. Визначити напруженість електричного поля,
створюваного сферами в точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 4, 8 та
14 см. Побудувати графік залежності напруженості поля від відстані точки від
центра сфер.

2.2. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 6 та 10 см з поверхневою


густиною заряда 2106 та 3106 Кл/м2. Визначити напруженість електричного поля,
створюваного сферами в точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 4, 8 та
17
14 см. Побудувати графік залежності напруженості поля від відстані точки від
центра сфер.

2.3. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 5 та 10 см і заряди 4108


та 2108 Кл. Визначити напруженість електричного поля, створюваного сферами в
точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік
залежності напруженості поля від відстані точки від центра сфер.
2.4. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 6 та 12 см і заряди 3108
та 2108 Кл. Визначити напруженість електричного поля, створюваного сферами в
точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік
залежності напруженості поля від відстані точки від центра сфер.
2.5. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 6 та 11 см і заряди 5108
та 6108 Кл. Визначити напруженість електричного поля, створюваного сферами в
точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік
залежності напруженості поля від відстані точки від центра
сфер. + 
2.6. Електричне поле створено двома нескінченними
паралельними площинами з поверхневою густиною заряда 2 та
4 нКл/м2. Визначити напруженість поля між площинами і за їх I II III
межами. Побудувати графіки напруженостей поля для ділянок I,
II, III.
2.7. Електричне поле створено двома нескінченними +1 +2
паралельними площинами з поверхневою густиною заряда
1 = 5 нКл/м2 та 2 = 8 нКл/м2. Визначити напруженість поля між
площинами і за їх межами. Побудувати графіки напруженостей
I II III
поля для ділянок I, II, III.

2.8. Є два металевих концентричних циліндри, радіуси яких 6 та 11 см з


лінійною густиною заряду 5108 та 6108 Кл/м. Визначити напруженість
електричного поля, створюваного циліндрами в точках, які відстоять від центрів
циліндрів на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік залежності напруженості
поля від відстані точки від центра циліндрів.

2.9. Електричне поле створене двома нескінченними паралельними пластинами,


що несуть рівномірно розподілений по площі заряд із поверхневою густиною
σ1=1 нКл/м2і σ2=4 нКл/м2. Визначити напруженість Е поля: 1) між пластинами; 2)
поза пластинами. Побудувати графік зміни напруженості вздовж перпендикулярної
до пластин лінії.

18
2.10. Електричне поле створене двома нескінченними паралельними
пластинами, що несуть рівномірно розподілений по площі заряд із поверхневою
густиною 4 нКл/м2 і 5 нКл/м2. Визначити напруженість Е поля: 1) між пластинами;
2) поза пластинами. Побудувати графік зміни напруженості вздовж
перпендикулярної до пластин лінії.

2.11. Є два металевих концентричних циліндри, радіуси яких 6 та 10 см з


лінійною густиною заряду 5108 та 6108 Кл/м. Визначити напруженість
електричного поля, створюваного циліндрами в точках, які відстоять від центрів
циліндрів на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік залежності напруженості
поля від відстані точки від центра циліндрів.

2.12. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 7 та 12 см з поверхневою


густиною заряда 5106 та 2106 Кл/м2. Визначити напруженість електричного
поля, створюваного сферами в точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 4,
8 та 14 см. Побудувати графік залежності напруженості поля від відстані точки від
центра сфер.

2.13. Є дві металеві концентричні сфери, радіуси яких 7 та 12 см з поверхневою


густиною заряда 4106 та 6106 Кл/м2. Визначити напруженість електричного поля,
створюваного сферами в точках, які відстоять від центрів сфер на відстанях 4, 8 та
14 см. Побудувати графік залежності напруженості поля від відстані точки від
центра сфер.

2.14. Електричне поле створене двома нескінченними паралельними


пластинами, що несуть рівномірно розподілений по площі заряд із поверхневою
густиною 6 нКл/м2 і 4 нКл/м2. Визначити напруженість Е поля: 1) між пластинами;
2) поза пластинами. Побудувати графік зміни напруженості вздовж
перпендикулярної до пластин лінії.

2.15. Є два металевих концентричних циліндри, радіуси яких 5 та 11 см з


лінійною густиною заряду 3108 та 6108 Кл/м. Визначити напруженість
електричного поля, створюваного циліндрами в точках, які відстоять від центрів
циліндрів на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік залежності напруженості
поля від відстані точки від центра циліндрів.

2.16. Є два металевих концентричних циліндри, радіуси яких 5 та 9 см з


лінійною густиною заряду 5108 та 2108 Кл/м. Визначити напруженість
електричного поля, створюваного циліндрами в точках, які відстоять від центрів
циліндрів на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік залежності напруженості
поля від відстані точки від центра циліндрів.
19
2.17. Електричне поле створено двома паралельними нескінченними
зарядженими площинами з поверхневими густинами заряду 1 = 0,4 мкКл/м2 і
2 = 0,1 мкКл/м2. Визначити напруженість Е поля: 1) між пластинами; 2) поза
пластинами. Побудувати графік зміни напруженості вздовж перпендикулярної до
пластин лінії.

2.18. Електричне поле створено двома паралельними нескінченними


зарядженими площинами з поверхневими густинами заряду 1 = 0,4 мкКл/м2 і
2 = 0,3 мкКл/м2. Визначити напруженість Е поля: 1) між пластинами; 2) поза
пластинами. Побудувати графік зміни напруженості вздовж перпендикулярної до
пластин лінії.

2.19. Електричне поле створено двома нескінченними + 


паралельними площинами з поверхневою густиною заряда
1 = 5 мкКл/м2 і 2 = 3 мкКл/м2. Визначити напруженість поля
між площинами і за їх межами. Побудувати графіки
I II III
напруженостей поля для ділянок I, II, III.
2.20. Є два металевих концентричних циліндри, радіуси яких 6 та 9 см з
лінійною густиною заряду 5108 та 4108 Кл/м. Визначити напруженість
електричного поля, створюваного циліндрами в точках, які відстоять від центрів
циліндрів на відстанях 3, 8 та 14 см. Побудувати графік залежності напруженості
поля від відстані точки від центра циліндрів.

20
3. Теоретичні відомості
Закон Ома для однорідної ділянки: сила струму I в провіднику прямо
пропорційна напрузі U (різниці потенціалів φ1 - φ2 ) на кінцях провідника і
обернено пропорційна його опору R
U
І . (4.8)
R
Закон Ома для неоднорідної ділянки. Враховуючи вираз (4.7) для
ділянки, що містить джерело постійного струму , закон Ома можна записати
так
U (    )  E
І=   . (4.12)
R+r R+r
де R – опір зовнішньої ділянки кола (навантаження); r – внутрішній опір
джерела струму.
Електрорушійна сила E джерела струму у формулі (4.12) додається,
якщо напрямок дії сторонніх сил в джерелі струму (від «» до «+») співпадає
з напрямком струму на ділянці (рисунок 4.6 а), і віднімається, коли
напрямки взаємно протилежні (рисунок 4.6 б).

а R б R
I I

Рисунок 4.6
Закон Ома для замкненого кола. Замкнене коло можна утворити із
неоднорідної ділянки (див. рис.4.6), з’єднавши кінці провідника з
потенціалами φ1 та φ 2 (потенціали при цьому стають рівними і φ1  φ2  0 ).
Тоді із формули (4.12) отримуємо закон Ома для замкненого кола: сила
струму у замкненому колі прямо пропорційна електрорушійній силі джерела
струму і обернено пропорційна повному електричному опору кола
E
І= , (4.13)
R+r
де R – загальний опір навантаження (з урахуванням типу з’єднання
резисторів між собою); r – внутрішній опір джерела струму.
У замкненому електричному колі роботу по переміщенню зарядів
виконують лише сторонні (неконсервативні) сили, або іншими словами,
21
напрямлений рух заряджених частинок забезпечується виключно енергією
джерела постійного струму.
6. Послідовне і паралельне з’єднання опорів і однакових джерел
постійного струму
З’єднання n опорів

послідовне паралельне

Схема I1 R1
І U1
I
R1 R2 Rn I2 R2

U1 U2 Un U2

In Rn

Un
U

Опір Загальний опір R ділянки Загальний опір R ділянки


R  R1  R2  ...  Rn визначається із співвідношення
1 1 1 1
Для n однакових опорів    .... 
R R1 R2 Rn
R  nRi
Ri
Для n однакових опорів R 
n

Сила єдиний струм силою I I  I1  I 2  ..  I n


струму

Напруга U  U1  U 2  ...  U n U  U1  U 2  ...  U n

22
З’єднання n однакових джерел струму

послідовне паралельне

Схема E , r1 E , r2 E , rn
,r2
,r

Внутрішній r  r1  r2  ...  rn 1 1 1 1
   ...
опір r r1 r2 rn
Внутрішній опір батареї
r  nr0 r0
Внутрішній опір батареї r 
n

ЕРС ЕРС батареї E  nE0 ЕРС батареї E  E0

3. ЗАДАЧА
Два гальванічних елементи із однаковими
ЕРС та внутрішніми опорами 3 Ом та резистори А
з опорами R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом E , r
утворюють електричне коло як показано на R1 R3
рисунку. Покази амперметра – 0,3 А.
Визначити: 1) сили струмів, що проходять по R2
Рисунок 1
резисторам R1 та R2 ; 2) електрорушійну силу
джерела струму та коефіцієнт корисної дії батареї; 3) кількість теплоти, що
виділилась на резисторі R3 за 1 хвилину. Опором амперметра та
з’єднувальних дротів знехтувати.

АНАЛІЗ
В електричній схемі (рисунок 1) маємо батарею із двох однакових
джерел постійного струму, з’єднаних послідовно.
ЕРС батареї із n послідовно з’єднаних джерел струму
E  nE0 , (1)
23
внутрішній опір
r  nr0 , (2)

де E0  ЕРС, r0  внутрішній опір одного


G І B C
джерела; n – кількість джерел. А І2
Тоді схема набуває вигляду, показаному E , r R1 R3
на рисунку 2. Задаймо напрямки струмів у
І1
гілках (див. рис.2).
Визначимо сили струмів І1 і І2. F E R2 D
За умовою задачі задані покази Рисунок 2
амперметра, який підключено послідовно з резисторами R2 і R3. Отже
амперметр вимірює силу струму І2, тобто
І2  ІА . (3)
Силу струму в гілці ВЕ визначимо за законом Ома для однорідної
ділянки електричного кола
U BE
І1  , (4)
R1
де UBE - напруга на гілці ВЕ , фактично на опорі R1 .
Гілки ВЕ і BCDE з’єднані у вузлах В і Е , тобто напруга на них
однакова:
U BE  U BCDE , (5)

де U BCDE - напруга на гілці BCDE.


Врахувавши, що опором амперметра нехтуємо, визначимо цю напругу
U BCDE  U 2,3  U 2  U3  I 2 R2  I 2 R3  I 2  R2  R3  . (6)

Отже, сила струму І1

I 2  R2  R3  I А  R2  R3 
І1   . (7)
R1 R1

ЕРС батареї (і відповідно одного джерела живлення) можемо визначити


за законом Ома для замкненого електричного кола, якщо відомі сила струму І

24
та загальний опір навантаження R – ділянки кола, яка складається з
паралельно з’єднаних ділянок ВЕ і BCDE.
Сила струму І з врахуванням формули (7)
I 2  R2  R3    R  R3  
І  І1  І 2   І2  I2  2  1 
R1  R1  (8)
I  R  R2  R3  I А  R1  R2  R3 
 2 1  .
R1 R1

Визначимо загальний опір навантаження.


Ділянка BCDE складається із двох послідовно з’єднаних опорів R2 і R3.
Отже опір R2,3 ділянки
R2,3  R2  R3 . (9)
Схема набуває вигляду, як показано на рисунку 3. З огляду на те, що
опір амперметра RА = 0, ми не вказуємо його на схемі.

G B C Маємо паралельно з’єднані резистори


І І2 R1 і R2,3. Загальний опір цієї ділянки
E ,r
R1 R2,3 визначимо із виразу
І1 1 1 1
  . (10)
R R1 R2,3
F E D
Рисунок 3 Звідси, враховуючи формулу (9)

R1  R2,3 R1   R2  R3 
R  . (11)
R1  R2,3 R1  R2  R3

Схема набуває вигляду, показаному на рисунку


І
E ,r 4.
R
За законом Ома для замкненого електричного
кола

Рисунок 4 E
І . (12)
Rr
Звідси ЕРС
E  І R  r. (13)

Врахуємо вирази (1, 2, 8 та 11)


25
I А  R1  R2  R3   R1   R2  R3  
nE0    nr0  . (14)
R1  R1  R2  R3 
Тоді ЕРС одного джерела живлення

I А  R1  R2  R3   R1   R2  R3  
E0    nr0  . (15)
nR1  R1  R2  R3 
Коефіцієнт корисної дії батареї
R 1
  . (16)
R  r 1  nr0 ( R1  R2  R3 )
R1   R2  R3 

Кількість теплоти Q, що виділилась на резисторі R3 за 1 хвилину


визначимо за законом Джоуля-Ленца

Q  I 22 R3t  I А2 R3t . (17)

Дано: Розв’язок:

Відповідь:

26
3.1. Джерело струму, внутрішній опір
А
якого 3 Ом, підключене до електричного кола
як показано на рисунку. Опори резисторів R1 R3
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази ,r
амперметра – 0,3 А. Визначити: 1) сили
струмів, що проходять через резистори R1 та R2
R2 ; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії джерела струму.
Опором амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.2. Джерело струму, внутрішній опір А

якого 3 Ом, підключене до електричного кола R1 R2


як показано на рисунку. Опори резисторів ,r
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
амперметра – 0,3 А. Визначити: 1) сили R3
струмів, що проходять через резистори R1 та R2;
2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії джерела струму. Опором
амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.3. Джерело струму, внутрішній опір


R1 А
якого 0,3 Ом, підключене до електричного кола,
як показано на рисунку. Опори резисторів
,r R2 R3
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
амперметра – 0,3 А. Визначити: 1) силу струму,
що проходить через резистор R2; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт
корисної дії джерела струму. Опором амперметра та з’єднувальних дротів
знехтувати.

3.4. Джерело струму, внутрішній опір якого


0,3 Ом, підключене до електричного кола як
R1 R2 V
показано на рисунку. Опори резисторів
,r
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом. Покази вольтметра – 8 В;
RV >> R1, RV >> R2. Визначити: 1) сили струмів, що
проходять через резистори R1 та R2; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт
корисної дії джерела струму. Опором з’єднувальних дротів знехтувати.

27
3.5. Джерело струму, внутрішній опір
А
якого 3 Ом, підключене до електричного
кола як показано на рисунку. Опори R1 R2 R3
резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, ,r
покази амперметра – 0,3 А. Визначити:
1) сили струмів, що проходять через резистори R1, R2 та R3; 2)
електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії джерела струму. Опором
амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.6. Джерело струму, внутрішній опір


А
якого 0,3 Ом, підключене до електричного кола
R2 R3
як показано на рисунку. Опори резисторів R1
,r
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
амперметра – 0,3 А. Визначити: 1) сили струмів,
що проходять через резистори R2 та R3; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт
корисної дії джерела струму. Опором амперметра та з’єднувальних дротів
знехтувати.

3.7. Два гальванічних елементи з однаковими


ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом підключені до А
E, r R3
електричного кола як показано на рисунку. Опори
резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази ,r R2
R1
амперметра – 3 А. Визначити: 1) сили струмів, що
проходять через резистори R1 та R3; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт
корисної дії батареї. Опором амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.8. Два гальванічних елементи з однаковими


ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом підключені до А
електричного кола як показано на рисунку. Опори ,r R3
резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
,r R1 R2
амперметра – 1 А. Визначити: 1) сили струмів, що
проходять через резистори R1, R2 та R3;
2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

28
3.9. Два гальванічних елементи з однаковими ЕРС та внутрішніми
опорами 3 Ом підключені до електричного кола як показано на рисунку.
Опори резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом,
покази амперметра – 3 А. Визначити: 1) сили А R1
струмів, що проходять через резистори R1 та R2; 2) ,r
електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії ,r R2 R3
батареї. Опором амперметра та з’єднувальних
дротів знехтувати.

3.10. Два гальванічних елементи з однаковими ЕРС та внутрішніми


опорами 3 Ом підключені до електричного кола
як показано на рисунку. Опори резисторів
R1
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
,r ,r R2 V
вольтметра – 24 В; RV >> R2. Визначити: 1) силу
струму, що проходить через резистор R1; 2)
електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії R3
батареї. Опором з’єднувальних дротів
знехтувати.

3.11. Два гальванічних елементи з R1 R2


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом V
підключені до електричного кола як показано на ,r ,r
R3
рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом,
R3 = 14 Ом, покази вольтметра – 16 В; RV >> R2,
RV >> R3. Визначити: 1) силу струму, що проходить через резистор R1;
2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
з’єднувальних дротів знехтувати.

3.12. Два гальванічних елементи з


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами 3 Ом
,r R2 R3
підключені до електричного кола як показано
,r V
на рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом,
R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази вольтметра –
R1
24 В; RV >> R1. Визначити: 1) сили струмів, що
проходять через резистори R1, R2 та R3; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт
корисної дії батареї. Опором з’єднувальних дротів знехтувати.
29
3.13. Джерело струму, внутрішній опір
якого 3 Ом, підключене до електричного R1
кола як показано на рисунку. Опори R2 R3 V
резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, ,r
покази вольтметра – 4,2 В; RV >> R2, RV >> R3.
Визначити: 1) сили струмів, що проходять через резистори R1, R2 та R3;
2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії джерела струму. Опором
з’єднувальних дротів знехтувати.

3.14. Джерело струму, внутрішній опір


якого 0,3 Ом, підключене до електричного
кола як показано на рисунку. Опори R1 R2 R3 V
резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, ,r
покази вольтметра – 8,4 В; RV >> R1, RV >> R2,
RV >> R3. Визначити: 1) сили струмів, що проходять через резистори R1, R2 та
R3; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії джерела струму.
Опором з’єднувальних дротів знехтувати.

3.15. Три гальванічних елементи з


R1
однаковими ЕРС та внутрішніми
,r ,r ,r R2 V
опорами 3 Ом підключені до
електричного кола як показано на
рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом,
R2 = 6 Ом, покази вольтметра – 9 В; RV >> R2. Визначити: 1) силу струму, що
проходить через резистор R1; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної
дії батареї. Опором з’єднувальних дротів знехтувати.

3.16. Два гальванічних елементи з А


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом ,r
R1 R2
підключені до електричного кола як показано на
,r R3
рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом,
R3 = 14 Ом, покази амперметра – 0,5 А.
Визначити: 1) сили струмів, що проходять через резистори R1 та R2;
2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
з’єднувальних дротів знехтувати.

30
3.17. Два гальванічних елементи з однаковими
ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом підключені до
електричного кола як показано на рисунку. Опори
резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази А
амперметра – 1,2 А. Визначити: 1) сили струмів, що ,r
R1
проходять через резистори R1 та R2;
,r R2
2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії
батареї. Опором з’єднувальних дротів знехтувати.

3.18. Два гальванічних елементи з


R3
однаковими ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом R2
,r R
підключені до електричного кола як показано на 1

,r А
рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом,
R3 = 14 Ом, покази амперметра – 1 А. Визначити:
1) сили струмів, що проходять через резистори R1 та R2; 2) електрорушійну
силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором з’єднувальних дротів
знехтувати.

3.19. Два гальванічних елементи з


R1
однаковими ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом ,r
підключені до електричного кола як показано на R3 V
,r R2
рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом,
R3 = 14 Ом, покази вольтметра – 7 В; RV >> R3.
Визначити: 1) сили струмів, що проходять через резистори R1 та R3; 2)
електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
з’єднувальних дротів знехтувати.

3.20. Два гальванічних елементи з однаковими ЕРС та внутрішніми


опорами 0,3 Ом підключені до електричного
кола, як показано на рисунку. Опори резисторів
V R1
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази ,r R3
вольтметра – 12,4 В; RV >> R1. Визначити: 1)
,r R2
сили струмів, що проходять через резистори R2
та R3; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт
корисної дії батареї. Опором з’єднувальних дротів знехтувати.

31
3.21. Два гальванічних елементи з
однаковими ЕРС та внутрішніми опорами R2
V
0,3 Ом підключені до електричного кола як ,r ,r R3
показано на рисунку. Опори резисторів
R1
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
вольтметра – 18 В; RV >> R2. Визначити:
1) сили струмів, що проходять через резистори R1 та R3; 2) електрорушійну
силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором з’єднувальних дротів
знехтувати.

3.22. Два гальванічних елементи з


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами 0,3 Ом A R2
підключені до електричного кола як показано на ,r ,r
рисунку. Опори резисторів R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R1 R3
R3 = 14 Ом, покази амперметра – 0,8 А.
Визначити: 1) сили струмів, що проходять через резистори R1 та R2; 2)
електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором амперметра
та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.23. Два гальванічних елементи з


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами А

0,3 Ом підключені до електричного кола як ,r ,r R1 R2


R3
показано на рисунку. Опори резисторів
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
амперметра – 1 А. Визначити: 1) сили струмів, що проходять через резистори
R1 та R2; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.24. Два гальванічних елементи з


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами A
0,3 Ом підключені до електричного кола як
показано на рисунку. Опори резисторів ,r E,r R2 R3
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
амперметра – 1,8 А. Визначити: 1) сили R1
струмів, що проходять через резистори R1 та

32
R2; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

3.25. Два гальванічних елемента з


однаковими ЕРС та внутрішніми опорами
0,3 Ом підключені до електричного кола як
показано на рисунку. Опори резисторів ,r ,r R1 R2 R3
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3 = 14 Ом, покази
амперметра – 4 А. Визначити: 1) сили A
струмів, що проходять через резистори R1,
R2 та R3 ; 2) електрорушійну силу та коефіцієнт корисної дії батареї. Опором
амперметра та з’єднувальних дротів знехтувати.

33
4. Правила Кірхгофа

Просте коло. Найпростіше коло – замкнений контур, який складається


із джерела постійного струму і опору (навантаження).
Розгалужені електричні кола постійного струму утворюються кількома
замкненими електричними колами, які з’єднані між собою в окремих точках і
мають спільні ділянки. Для розрахунку електричних параметрів таких
ділянок кіл постійного струму (та змінного струму низької частоти –
квазістаціонарного струму) використовують правила Кірхгофа.
Перше правило Кірхгофа: алгебраїчна сума сил струмів, які сходяться у
будь-якому вузлі, дорівнює нулю
n
 Ii  I1  I 2  ...  I n  0 , (4.13)
i 1

де n – кількість опорів (резисторів), що з’єднані у вузлі.


Це правило є наслідком закону збереження електричного заряду –
заряди, потрапивши до вузла, нікуди не зникають і не накопичуються.
Домовились вважати струми, що входять у вузол, додатними, а ті
струми, що виходять із вузла – від’ємними. Наприклад, для вузла,
зображеного на рисунку 4.7, маємо рівняння за першим правилом Кірхгофа
I1  I 2  I3  I 4  I5  0.
І2 І3
Напрямки струмів задають довільно. Якщо при І1
розрахунку отримано від’ємну силу струму, тоді І5
І4
дійсний напрямок струму є протилежним.
Для електричного кола з кількістю вузлів N
Рисунок 4.7
можна скласти N-1 незалежних рівнянь за першим
правилом Кірхгофа.
Друге правило Кірхгофа: для будь-якого замкненого контуру
алгебраїчна сума добутків сил струмів у ділянках на відповідні опори ділянок
дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС джерел струму, що містяться в цьому
контурі
n m
 Ii Ri  Ek , (4.14)
i 1 k 1

34
де Iі – сила струму, Rі – електричний опір і-тої ділянки;
Ek – електрорушійна сила k-ого джерела струму; n – кількість ділянок у
даному контурі; m – кількість джерел струму у даному контурі.
Якщо внутрішнім опором джерела струму знехтувати в задачі не
можна, тоді в лівій частині рівняння (4.14) (сумі напруг на опорах)
необхідно враховувати добуток внутрішнього опору джерела струму та
відповідної сили струму, що проходить через нього.
Для кожного контуру задається напрямок обходу (рис.4.8). Вибір є
довільним – за годинниковою стрілкою чи проти, але, обравши певні
напрямки обходу, не змінюють їх для всіх контурів.
За законом Ома для однорідної ділянки електричного кола добуток
сили струму та опору ділянки дорівнює напрузі Ui  Іi Ri . Напруга у сумі
(4.14) має знак «+», якщо напрямок струму на ділянці збігається з напрямком
обходу контуру, і знак «», якщо напрямки протилежні. ЕРС джерела струму
береться зі знаком «+», якщо напрямок струму в джерелі (від негативного
полюсу до позитивного) збігається з напрямком обходу контуру, і зі знаком
«», якщо напрямки протилежні.
Наприклад, для замкнених контурів А В С
ABEFA та BCDEB електричного кола, І2
зображеного на рисунку 4.8, рівняння за другим R1 R2 R3
правилом Кірхгофа
І1 І3
I1R1  I 2 R2  I1r1  E1
F E D
I 2 R2  I3R3  I3r2  E2
Для електричного кола з кількістю Рисунок 4.8
вузлів N та кількістю гілок L можна скласти N-L+1 незалежних рівнянь за
другим правилом Кірхгофа.

Задача 4
Маємо електричну схему, яка зображена на рисунку 1. Електрорушійні
сили джерел постійного струму E1 = 14 В та E2 = 19,5 В, опори резисторів
R1 = 5 Ом, R2 = 3 Ом та R3 = 2 Ом. Визначити напрямки струмів і величини
сил струмів І1, І2 та І3 та напругу на ділянці ВЕ. Внутрішніми опорами
джерел струму знехтувати.

35
АНАЛІЗ
Для визначення сил струмів у ділянках розгалуженого електричного
кола застосуємо правила Кірхгофа.
Задаймо довільно напрямки струмів у гілках
(рисунок 2). А В С
У схеми N = 2 вузли: В і Е. Отже, за першим
правилом Кірхгофа потрібно скласти R1 R3 R2
N – 1 = 2 – 1 = 1 рівняння. Напишемо рівняння для
вузла В F E D
І1  І 2  І3  0. (1)
Рисунок 1
У схемі L = 3 гілки: BAFE, BE i BCDE. Отже
за другим правилом Кірхгофа потрібно скласти L – N + 1 = 3 – 2 + 1 = 2
рівняння.
Вибираємо незалежні контури. Наприклад, ABEFA та BCDEB.
Задаймо довільно напрямки їх обходу (див. рис. 2).
Напишемо рівняння за другим правилом Кірхгофа для контуру ABEFA
І1R1  I3R3  E1 , (2)
А В С
та для контуру BCDEB І3
 І 2 R2  I3R3  E2 . R1 R3 R2(3)

У випадку, коли кількість вузлів та І1 І2


ділянок у схемі невелика, система рівнянь (1), F E D
(2) і (3) може бути розв’язана методом Рисунок 2
підстановки.
Отримаємо вираз для сили струму I1
І1  І3  І 2 (4)

та підставимо його до рівняння (2)


( І3  І 2 ) R1  I3R3  E1 . (5)

Розкриємо дужки у цьому рівнянні


І3R1  І 2 R1  I3R3  E1 (6)
36
та додаймо його до рівняння (3): додамо ліву частини рівняння до лівої
частини рівняння (3) , а праву – до правої частини (3), відповідно
І3R1  І 2 R1  I3R3  ( І 2 R2  I3R3 )  E1  (E2 ) (7)
І3R1  І 2 R1  I3R3  І 2 R2  I3R3  E1 E2 .
Тоді сила струму I3 дорівнює
(E1  E2 )  І 2 ( R1  R2 )
І3  . (8)
R1

Підставимо цей вираз до рівняння (3)


(E1  E2 )  І 2 ( R1  R2 )
 І 2 R2  R3  E2
R1
І 2 R2 R1  (E1  E2 ) R3  І 2 R3 ( R1  R2 )  E2 R1

та отримаємо остаточну формулу для розрахунку сили струму І2


E2 R1  (E1  E2 ) R3
І2  . (9)
R2 R1  R3 R1  R3 R2
Отримавши силу струму І2 , розрахуємо силу струму І3 за формулою (8),
а І1 - за формулою (4).
Напругу на ділянці ВЕ визначимо за законом Ома для однорідної
ділянки
U BE  I3R3 . (10)

37
Дано: Розв’язок:

Відповідь:

Задачі для самостійного розв’язку


4.1. У схемі електрорушійні сили 1 = 2 В,
ε1
2 = 1,5 В, опори R1 = 40 Ом,
R2 = 10 Ом і R3 = 10 Ом. Внутрішнім
опором джерел знехтувати. ε2 R1 R3
Визначити сили струмів у всіх
ділянках кола.
R2
4.2. У схемі електрорушійні сили 1 = 6 В, ε1
2 = 4 В, опори R1 = 20 Ом, R2 = 15 Ом
і R3 = 6 Ом. Внутрішнім опором
джерел знехтувати. Визначити сили ε2 R1 R3
струмів у всіх ділянках кола.
R2
4.3. Два джерела струму (1 = 10 В,
ε1
r1 = 1 Ом, 2 = 8 В, r2 = 2 Ом) та
реостат R = 6 Ом з’єднані як показано ε2
на рисунку. Знайти силу струму в R
кожній гілці.

38
4.4. Два джерела струму (1 = 8 В,
ε1
r1 = 2 Ом, 2 = 6 В, r2 = 1,5 Ом) та
реостат R = 10 Ом з’єднані як ε2
показано на рисунку. Знайти силу R
струму в кожній гілці.

4.5. У схемі електрорушійні сили 1 = 4 В, R1 R2


2 = 3 В, опори R1 = 2 Ом, R2 = 6 Ом,
ε1 ε2
R3 = 1 Ом. Внутрішнім опором R3
джерел знехтувати. Визначити сили
струмів у всіх ділянках кола.

4.6. У схемі електрорушійні сили 1 = 6 В, R1 R3


2 = 5 В, опори R1 = 4 Ом, R2 = 5 Ом,
R3 = 10 Ом. Внутрішнім опором 1 R2 2
джерел знехтувати. Визначити сили
струмів у всіх ділянках кола.

4.7. Три батареї з ЕРС 1 = 12 В, 2 = 5 В,


ε1
3 = 10 В і однаковими внутрішніми R1
опорами, рівними r = 1 Ом, з’єднані ε2
R2
між собою однойменними полюсами ε3
R3
через резистори R1 = R2 = R3 = 2 Ом.
Визначити сили струмів у всіх ділянках
кола.

4.8. Три джерела струму з ЕРС 1 = 11 В, ε1


2 = 4 В, 3 = 6 В та три резистори R1
ε2
R1 = 5 Ом, R2 = 5 Ом, R3 = 2 Ом R2
з’єднані як показано на рисунку. ε3
R3
Визначити силу струму в резисторах.
Внутрішніми опорами джерел струму
знехтувати.

4.9. Три джерела струму з ЕРС 1 = 1 В, ε1


R1
2 = 2,5 В, 3 = 3 В та три резистори ε2
R1 = 10 Ом, R2 = 20 Ом, R3 = 30 Ом R2
ε3
з’єднані як показано на рисунку. R3
39
Визначити силу струму в резисторах.
Внутрішніми опорами джерел струму
знехтувати.

4.10. Три джерела струму з ЕРС 1 = 1,5 В, 1 R1


2 = 2 В, 3 = 2,5 В, та три резистори
R1 = 10 Ом, R2 = 20 Ом, R3 = 15 Ом 2 R2

з’єднані як показано на рисунку. 3 R3


Визначити силу струму в резисторах.
Внутрішніми опорами джерел струму
знехтувати.
4.11. Три джерела струму з ЕРС 1 = 4 В,
ε1
2 = 6 В, 3 = 3 В, та три резистори R1
R1 = 10 Ом, R2 = 15 Ом, R3 = 30 Ом ε2
R2
з’єднані як показано на рисунку. ε3
R3
Визначити силу струму в резисторах.
Внутрішніми опорами джерел струму
знехтувати.
4.12. У схемі електрорушійні сили R2 2
1 = 1,5 В, 2 = 3,7 В, опори
R1 = 10 Ом, R2 = 20 Ом, R3= 5 Ом. 1 R1

Внутрішнім опором джерел R3


знехтувати. Визначити сили струмів у
всіх ділянках кола.

4.13. Три джерела струму з ЕРС 1 = 4 В,


2 = 6 В, 3 = 2 В, та три резистори
R1 = 10 Ом, R2 = 20 Ом, R3 = 15 Ом ε3
з’єднані як показано на рисунку.
Визначити силу струму в резисторах. R3 ε2
Внутрішніми опорами джерел струму ε1
знехтувати. R1 R2

40
4.14. В схемі (див. рис.) 1 = 1,5 В, 2 = 2 В,
3 = 2,5 В, R1 = 4 Ом, R2 = 2 Ом,
R3= 5 Ом, R4 = 4 Ом, R5 = 5 Ом і R2 R3
ε2
R6 = 8 Ом, R7 = 10 Ом. Внутрішніми
R4
опорами джерел струму знехтувати. R1 R7
Знайти сили струмів у кожній ділянці ε3
ε1
кола. R6 R5
4.15. В схемі (див. рис.) 1 = 10 В, 2 = 20 В, R2 R3
3 = 30 В, R1 = 1 Ом, R2 = 2 Ом,
R3= 3 Ом, R4 = 4 Ом, R5 = 5 Ом і R1 R7 R4

R6 = 6 Ом, R7 = 7 Ом. Внутрішніми 3


1 2
опорами джерел струму знехтувати.
Знайти сили струмів у кожній ділянці R6 R5
кола.
4.16. Три джерела струму з ЕРС 1 = 2 В, R3
R1
2 = 4 В, 3 = 6 В, та три резистори R2
1 3
R1 = 4 Ом, R2 = 6 Ом, R3= 8 Ом
з’єднані як показано на рисунку. 2
Визначити силу струму в резисторах.
Внутрішніми опорами джерел струму
знехтувати.

4.17. У схемі електрорушійні сили 1 = 5 В, R1 R2


2 = 12 В, опори R1 = 8 Ом,
ε1 ε2
R2 = 10 Ом, R3 = 40 Ом. Внутрішнім R3
опором джерел знехтувати.
Визначити сили струмів у всіх
ділянках кола.

4.18. Знайти струми через опори R1, R2, R3 R2


R1
та R4 в схемі рис.***, якщо 1 = 2 В, 1 R3 2
2 = 4 В, R1 = 10 Ом, R2 = 20 Ом,
R3= 15 Ом, R4 = 5 Ом. Внутрішніми R4
опорами джерел струму знехтувати.

41
4.19. Два джерела струму (1 = 6 В,
ε1
r1 = 2 Ом, 2 = 10 В, r2 = 1,5 Ом) та
реостат R = 20 Ом з’єднані як ε2
показано на рисунку. Знайти силу R
струму в кожній гілці.

4.20. Два джерела струму (1 = 15 В,


ε1
r1 = 2 Ом, 2 = 10 В, r2 = 1,5 Ом) та
реостат R = 10 Ом з’єднані як ε2
показано на рисунку. Знайти силу R
струму в кожній гілці.

42
5. Робота. Потужність
Робота електричного поля по перенесенню заряду q по ділянці кола

U2
A  qU  IUt  I Rt  2
t.
R
Робота струму за одиницю часу  потужність струму

U2
P  IU  I R 
2
.
R
Якщо джерело з ЕРС  та внутрішнім опором r замикається на опір R,
то повна потужність, яку розвиває джерело,

2
P0  I  I 2 ( R  r ) 
.
Rr
На зовнішній ділянці кола потужність (корисна потужність)

U2  2R
Pa  IU   ,
R (R  r)2
де I  сила струму в колі; U  напруга на затискачах джерела.
Максимальна корисна потужність (коли R = r):

2
Pa, max 
.
4r
Коефіцієнт корисної дії джерела струму:

Pa U R
   .
P0  R  r
Закон Джоуля-Ленца:

U2
Q  I Rt  IUt 
2
t,
R
де Q  кількість теплоти, яка виділяється на ділянці кола.

5.1. В електрочайник, що споживає потужність 0,5 кВт, налито 1 л води при


температурі 289 К. Вода в чайнику закипіла через 20 хв. Визначити ККД
електрочайника.

43
5.2. Електрочайник містить 600 см3 води при температурі 22С. Опір
нагрівника 16 Ом, напруга в мережі 120 В, а ККД нагрівника складає
60 %. Через який час вода закипить?

5.3. Яка сила струму повинна бути у нагрівнику, опір якого 100 Ом, щоб за
одну секунду можна було нагріти 1 г води від температури замерзання до
температури кипіння.

5.4. Визначити опір нагрівника, підключеного до джерела струму напругою


60 В, якщо за його допомогою можна за 7,8 хв. довести до кипіння 200 г
води, що має початкову температуру 20С. ККД нагрівника становить 68 %.

5.5. Температура водяного термостата об’ємом 1 л підтримується сталою за


допомогою нагрівника потужністю 26 Вт, а на нагрівання води витрачається
80 % цієї потужності. На скільки градусів знизиться температура води за
10 хв., якщо нагрівник вимкнути?

5.6. Кип’ятильник працює від мережі напругою 220 В. Визначити потужність


кип’ятильника, якщо через нього за 10 хв. проходить заряд 4000 Кл?

5.7. Знайти довжину ніхромового дроту, з якого треба виготовити нагрівник,


призначений для підключення у мережу 120 В. Допустима густина струму
10 А/мм2.

5.8. Чотири акумулятори, ЕРС кожного з яких дорівнює 2 В, а внутрішній


опір 0,8 Ом, з’єднали послідовно у батарею. До батареї підключили
провідник, що має опір 4,8 Ом. Знайти потужність батареї.

5.9. Спіраль нагрівника має опір 5 Ом і живиться від джерела струму із


внутрішнім опором 20 Ом. Визначити ЕРС джерела, якщо корисна
потужність, що виділяється в нагрівнику, становить 80 Вт.

5.10. Ліфт масою 0,8 т піднімається на висоту 40 м за 0,5 хв. Напруга на


затискачах мотора підйомного пристрою 120 В, ККД мотора 90 %. Визначити
потужність, яку споживає мотор та силу струму у ньому.

5.11. Електромобіль масою 1 т рухається зі швидкістю 20 м/с. Визначити


максимально можливе прискорення автомобіля, якщо ККД двигуна 0,96,
напруга на затискачах джерела 125 В і максимальний струм, що йде через
двигун, дорівнює 0,5 кА.

44
5.12. Теплова потужність, що виділяється в провіднику довжиною 1 м,
дорівнює 0,4 Вт. Напруженість електричного поля в ньому 0,2 В/м.
Визначити опір провідника.

5.13. Сила струму в мідному провідникові площею поперечного перерізу


0,5 мм2 дорівнює 3 А. Визначити питому теплову потужність, що виділяється
в цьому провідникові.

5.14. Скільки витків містить реостат, виготовлений із нікелінового дроту,


якщо при різниці потенціалів на його кінцях 12 В густина струму в ньому
становить 2,12 А/мм2. Діаметр одного витка 30 мм.

5.15. Визначити ЕРС джерела струму, внутрішній опір якого 0,25 Ом, якщо
при замиканні його залізним провідником довжиною 5 м та площею
поперечного перерізу 0,2 мм2 в колі проходить струм 5 А.

5.16. Електрочайник має дві обмотки. При включенні одної з них вода в
чайнику закипає через 15 хв, при включенні другої – через 30 хв. Через
скільки хвилин закипить вода в чайнику, якщо включити дві обмотки:
а) послідовно; б) паралельно?

5.17. Визначити потужність електричного чайника, якщо в ньому за 10


хвилин можна скип’ятити 2 л води. Початкова температура води 20С. ККД
чайника 0,7 %.

5.18. Знайти ККД насосної установки, яка за секунду подає 75 л води на


висоту 4,7 м через трубу перерізом 0,01 м2, якщо потужність мотора 10 кВт.

5.19. Мотори електропотяга, який рухається зі швидкістю 54 км/год,


споживає потужність 900 кВт. ККД моторів 0,8. Визначити силу тяги
моторів.

5.20. Від джерела з напругою 750 В необхідно передати потужність 5 кВт на


деяку відстань. Який найбільший опір може мати лінія електропередачі, щоб
втрати енергії в ній не перевищували 10% від потужності, яка доходить на
споживача?

45

You might also like