1)

-участь СРСР у війні проти Японської імперії (таємний протокол)

-кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі

-відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого
«уряду національної єдності»

2)Були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її

поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон
Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японської імперії та розглянуті інші питання.

3)рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини

4)Декларованою метою діяльності організації є підтримання й зміцнення миру й міжнародної

безпеки, розвиток співробітництва між державами світу.

5)

Зародження ідеї створення міжнародної організації з безпеки

Перші кроки на шляху до створення ООН (Союзницька декларація; Атлантична хартія; Декларація
Об'єднаних Націй)

Московська та Тегеранська конференції

Конференція в Думбартон-Оксі

Кримська конференція

Конференція в Сан-Франциско

6)Цілі, принципи і структура ООН. Цілі ООН викладені у ст. 1 Статуту: 1) підтримувати міжнародний
мир і безпеку та з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання або усунення
загрози миру, а також придушення актів агресії чи інших порушень миру, здійснювати мирними
засобами, у згоді з принципами справедливості й міжнародного права, владнання або вирішення
міжнародних спорів або ситуацій, що можуть привести до порушення миру; 2) розвивати дружні
стосунки між націями на основі поваги принципу рівноправності й самовизначення народів, а
також вживати інші відповідні заходи для зміцнення загального миру; 3) здійснювати міжнародне
співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та
гуманітарного характеру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних свобод,
незважаючи на раси, статі, мови і релігії; 4) бути центром для узгодження націй у досягненні цих
загальних цілей.
Згідно зі ст. 2 Статуту для досягнення зазначених цілей Організація та її члени діють відповідно до
таких принципів: 1) суверенна рівність усіх членів Організації; 2) сумлінне виконання узятих на себе
зобов’язань; 3) вирішення міжнародних спорів мирними засобами таким чином, щоб не піддавати
загрозі міжнародний мир і безпеку; 4) утримання в міжнародних відносинах від погрози силою
або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої
держави, так і будь-яким іншим способом, не сумісним з цілями ООН; 5) надання ООН її членами
всілякої допомоги в усіх діях, що здійснюються нею відповідно до Статуту; 6) забезпечення того,
щоб держави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів Статуту; 7) невтручання ООН у
справи, що входять до внутрішньої компетенції будь-якої держави.

7)Рада Безпеки є одним з головних органів ООН,що виконує основну роль в підтримці
міжнародного миру і безпеки та згідно з п. 1 ст. 24 Статуту ООН діє від імені всіх членів ООН.

Рада безпеки уповноважена розслідувати будь-який спір або ситуацію для визначення того, чи не
може продовження цього спору або ситуації загрожувати міжнародному миру і безпеці. На будь-
якій стадії такого спору або ситуації Рада може рекомендувати належну процедуру або методи
врегулювання.

Сторони спору, продовження якого може загрожувати міжнародному миру або безпеці, мають
право самостійно ухвалити рішення про його передачу на вирішення Ради Безпеки. Проте якщо
Рада Безпеки вважає, що продовження даного спору може загрожувати підтримці міжнародного
миру і безпеки, вона може рекомендувати такі умови вирішення спору, які визнає відповідними.

Держава, що не є членом ООН, також може звернути увагу на будь-який спір, в якому вона є
стороною, якщо відносно цього вона прийме на себе передбачені в Статуті ООН зобов'язання
мирного вирішення спорів.

Крім того, Рада Безпеки визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру
або акту агресії і робить рекомендації сторонам або вирішує, які заходи слід вжити для
відновлення міжнародного миру і безпеки. Рада може зажадати від держав виконання тих
тимчасових заходів, які вона визнає необхідними. Рішення Ради Безпеки є обов'язковими для всіх
членів ООН. Рада Безпеки приймає рішення щодо необхідності застосування збройних сил, при
цьому держави-члени ООН зобов'яжуть надати в розпорядження Ради Бе: пеки необхідні для
підтримки миру озброєні підрозділи.
Рада Безпеки складається з 15 членів: пяти постійних (США,Росц Великобританія, Франція, Китай) і
10 непостійних,обраних відповіді до Статуту ООН строком на 2 роки без можливості негайного
переор рання з врахуванням справедливого географічного розподілу і ступени участі держави в
підтримці миру і досягненні інших цілей ООН.

У даний час розглядається питання про розширення складу Раді: Безпеки. На постійне
представництво в Раді претендують Німеччині і Японія, посилаючись, зокрема, на те, що їх грошові
внески є одним* з найбільших, а також Індія та Бразилія. Не має жодного постійною представника
в Раді Безпеки Африканський континент.

Кожна держава-член Ради Безпеки має в ній одного представиш Рада встановлює свої правила
процедури.

Рішення в Раді Безпеки з питань процедури вважаються прийнятими, якщо за них подані голоси
дев'яти членів Ради. З інших питай рішення вважаються прийнятими, коли за них подані голоси
дев'яті членів Ради Безпеки, включаючи співпадаючі голоси всіх постійні членів, причому сторона,
що бере участь в суперечці, повинна утриматися від голосування. Якщо при голосуванні з
непроцедурного питанні один з постійних членів Ради проголосує проти, рішення вважаєш* не
прийнятим (право вето).

Генеральна Асамблея ООН, її структура. Порядок роботи та порядок прийняття рішень

Генеральна Асамблея - один з головних органів ООН, що складається з представників всіх держав-
членів ООН. Делегація кожної держави-члена ООН складається не більш, ніж з п'яти представник і
п'яти їх заступників.

Генеральна Асамблея в межах Статуту ООН, має право обговори вати та робити рекомендації
членам ООН або Раді Безпеки з будь-яких питань або справ в межах Статуту, крім питань, що
знаходяться # розгляді Ради Безпеки стосовно будь-якого спору або ситуації.

Структурно Генеральна Асамблея складається з семи головна комітетів, в кожному з яких

представлені всі члени ООН: Комітет з політичних питань і питань безпеки (Перший комітет),
Спеціальний політичний комітет; Комітет з економічних і соціальних питань (Другий комітет);
Комітет з соціальних, гуманітарних питань (Третій комітет); Комітет з питань опіки і несамоврядних
територій (Четвертий комітет); Комітет з адміністративних і бюджетних питань (П'ятий комітет),
Комітет з правових питань (Шостий комітет). Крім головних комітетів Генеральною Асамблеєю
створено велику кількість допоміжних комітетів і комісій.

Генеральна Асамблея, зокрема: розглядає принципи співпраці в області забезпечення

міжнародного миру і безпеки; обирає непостійних членів Ради Безпеки ООН, членів Економічної!
Соціальної Ради; за рекомендацією Ради Безпеки призначає Генерального Секретаря ООН; спільно
з Радою Безпеки обирає членів Міжнародного Суду ООН; координує міжнародну співпрацю в
економічній, соціальній, культурній і гуманітарній сферах; здійснює інші повноваження, перед-
бачені Статутом ООН.

Генеральна Асамблея працює в сесійному порядку. Сесії Асамблеї проводяться щорічно, в жовтні-
березні На вимогу Ради Безпеки або більшості членів ООН можуть бути скликані спеціальні або
надзвичайні сесії. Робота сесії проходить у формі пленарних засідань і засідань комітетів і комісій.

Кожний член Асамблеї має один голос. Рішення з важливих питань ухвалюються більшістю в дві
третини присутніх членів ООН, з інших питань рішення приймаються простою більшістю членів.
Рішення оформлюються у вигляді резолюцій, а найзначніші з них іменуються деклараціями. Згідно
Статуту ООН, всі вони носять рекомендаційних характер.

8)Редакційний комітет з прав людини складався з 18 осіб. Його

очолила Елеонора Рузвельт. Робота над документом тривала

протягом двох років. Загальну декларацію прав людини було

прийнято 10 грудня 1948 р. Документ складався з 30 статей, що

стали основою міжнародних договорів. Загальна декларація прав

людини увійшла до Книги рекордів Гіннеса, як «Найбільше

перекладений документ».