1.

-участь СРСР у війні проти Японської імперії (таємний протокол)

-кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі

-відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого
«уряду національної єдності»

2.

Були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ

на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі,
про вступ СРСР у війну проти Японської імперії та розглянуті інші питання.

3.

Головне місце в роботі конференції мала програма «трьох Д» — денацифікація, демілітаризація та

демократизація Німеччини: розпуск нацистської партії та її філій, СС, гестапо, усіх нацистських
військових і напіввійськових організацій; активних членів НСДАП знімали з відповідальних посад у
громадських організаціях

4.

Метою організації є підтримання й зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток

співробітництва між державами світу.

5.

Зародження ідеї створення міжнародної організації з безпеки.

Перші кроки на шляху до створення ООН (Союзницька декларація; Атлантична хартія; Декларація
Об'єднаних Націй)

Московська та Тегеранська конференції

Конференція в Думбартон-Оксі.

Кримська конференція

Конференція в Сан-Франциско

6.

Статутом ООН визначено такі цілі організації:

● підтримувати міжнародний мир і безпеку;

● розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправ’я і

самовизначення народів;

● здійснювати співробітництво задля розв’язання міжнародних проблем та для заохочення

й розвитку поваги до прав людини й основних свобод;

● погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.

Діяльність організації ґрунтується на таких принципах:

● суверенна рівність усіх держав-членів;

● вирішення країнами-членами своїх міжнародних спірних питань мирним шляхом і в такий
спосіб, щоб це не загрожувало миру,

● утримання будь-якої держави від загрози силою або застосування сили проти інших
держав;

● надання державами-членами допомоги ООН в усіх її діях, які здійснюються відповідно до

Статуту, й утримання від допомоги будь-якій країні, проти якої ООН вживає заходів превентивного
або примусового характеру;

● забезпечення дотримання країнами, які не є членами ООН, тих самих принципів;

● невтручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави.

7.

Генеральна Асамблея (ГА) є вищим органом ООН. У ній представлені всі держави-члени ООН.
Кожна держава, незалежно від розмірів та кількості населення, має в ООН один голос. Щорічні
сесії Генеральної Асамблеї ООН розглядають найважливіші міжнародні проблеми і виносять щодо
них рекомендації. Рішення приймають простою більшістю, а з ключових питань — 2/3 голосів.

Рада Безпеки (РБ), за Статутом ООН, несе головну відповідальність за підтримку миру й безпеки.
Рішення РБ є обов’язковими для виконання всіма державами-членами ООН. Вона може бути
скликана в будь-який час, коли виникає загроза миру.

Структурно Організація Об'єднаних Націй складається з п'яти основних органів (раніше шести —
Рада з Опіки ООН призупинила свою діяльність у 1994 році): Генеральної Асамблеї ООН, Ради
Безпеки ООН, Економічної та Соціальної Ради (ЕКОСОР) ООН, Секретаріату ООН і Міжнародного
Суду юстиції ООН.

Чотири з п'яти основних органів ООН знаходяться, в основному, в Організації Об'єднаних Націй,
штаб-квартира якої розташована на території міжнародного центру в Нью-Йорку. Міжнародний
Суд знаходиться в Гаазі, у той час як інші великі установи перебувають у відділеннях ООН у Женеві,
Відні й Найробі. Інші установи ООН, розташовані по всьому світу.

8.

Редакційний комітет з прав людини складався з 18 осіб. Його очолила Елеонора Рузвельт. Робота
над документом тривала протягом двох років. Загальну декларацію прав людини було прийнято
10 грудня 1948 р. Документ складався з 30 статей, що стали основою міжнародних договорів.
Загальна декларація прав людини увійшла до Книги рекордів Гіннеса, як «Найбільше
перекладений документ».