КИЇВСЬКИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОРИСА
ГРІНЧЕНКА

ООН: створення, цілі, принципи, членство в

ООН, органи (Генеральна Асамблея, Рада
Безпеки, ЕКОСОР, Рада з опіки, Секретаріат,
Міжнародний суд) та їх система.

Підготували Стрельчук М., Коломієць С., Строкань Т., Вербовецька О.

Організація Об’єднаних Націй є центром вирішення проблем, з якими стикається
все людство. Ця діяльність провадиться спільними зусиллями понад 30 пов’язаних
з нею організацій, що складають Систему Організації Об’єднаних Націй.
Щодня ООН та інші організації її системи працюють із метою забезпечення
дотримання прав людини, охорони навколишнього середовища, боротьби з
хворобами та скорочення масштабів бідності. Установи Організації Об’єднаних
Націй розробляють норми і правила безпечного й ефективного повітряного
сполучення та сприяють удосконаленню телекомунікацій і захисту інтересів
споживачів.
ООН є універсальною міжнародною організацією, яка була створена з метою підтримання
миру, зміцнення безпеки та розвитку міжнародного співробітництва. Ідея створення
універсальної міжнародної організації виникла в період Другої світової війни. Назву
«Об’єднані нації» запропонував президент США Франклін Д. Рузвельт. Цей термін уперше
було використано в «Декларації Об’єднаних Націй» від 1 січня 1942 року, яку підписали 26
держав. Цей документ містив ідеї післявоєнної організації світу, а також програму
об’єднання зусиль у боротьбі проти країн, які розв’язали Другу світову війну.
Організація Об’єднаних Націй формувалася поступово. Статут ООН було сформовано таким
чином, що він і на сьогодні не втратив своєї сили.
 Статутом ООН визначено такі цілі організації:
— підтримувати міжнародний мир та безпеку;
— розвивати дружні відносини між націями на основі
поважання принципу рівноправ'я і самовизначення народів;
— здійснювати співробітництво для розв'язання міжнародних
проблем економічного, соціального, культурного і
гуманітарного характеру та для заохочення й розвитку
поваги до прав людини й основних свобод;
— організовувати і погоджувати дії націй для досягнення цих
спільних цілей.
 Діяльність організації ґрунтується на таких принципах:

— суверенна рівність усіх держав-членів;

— вирішення країнами-членами своїх міжнародних спірних питань мирними засобами і так,
щоб не загрожувати миру, безпеці та справедливості;
— утримання будь-якої держави від загрози силою або засто­сування сили проти інших
держав;
— надання державами-членами допомогу ООН в усіх її діях, які здійснюються відповідно до
Статуту, й утримання від допо­моги будь-якій країні, проти якої ООН вживає заходів превентив­ного
або примусового характеру;
— забезпечення дотримання країнами, які не є членами ООН, тих самих принципів, оскільки
це необхідно для підтримання міжнародного миру і безпеки;
— невтручання у справи, які стосуються внутрішньої компе­тенції будь-якої держави.
Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть
на себе зобов'язання дотримуватися Статуту і, на думку ООН,
можуть і прагнуть ці зобов'язання виконувати. Нових членів
прий­має Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки.
Стату­том передбачено також призупинення прав та привілеїв
держави-члена або навіть виключення за недотримання
принципів Статуту.
Хартія ООН зобов'язує країни-члени регулярно сплачувати
членські внески. Згідно з існуючими правилами щорічні
внески в основний (так званий регулярний) бюджет організації
треба вно­сити до ЗІ грудня відповідного року. Статтею 19
Статуту ООН передбачено, що країни, які не сплачують внески,
можуть бути позбавлені права голосу в Генеральній Асамблеї.
 Генеральна асамблея ООН

Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий,

директивний та представницький орган
Організації Об'єднаних Націй, створений у 1945 р.
згідно зі статутом ООН. Генеральна асамблея
складається з 193 членів ООН і є форумом для
багатостороннього обговорення всього спектру
міжнародних питань, викладених у Статуті. Вона також
грає велику роль в процесі встановлення та кодифікації
норм міжнародного права.
Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з
вересня по грудень і в подальший період в міру потреби.
Окрім регулярних сесій, Асамблея може проводити
спеціальні і надзвичайні спеціальні сесії. Кожна держава
може бути представлена в ній делегацією щонайбільше з
п'яти осіб. Одна держава-член організації має в Генеральній
Асамблеї один голос. Кожна країна представлена в ГА
дипломатом високого рангу, але час від часу міністри
закордонних справ і навіть голови держав також відвідують
сесії ГА. Рішення з окремих важливих питань, таких, як
рекомендації щодо миру та безпеки і вибори членів
Ради Безпеки, приймаються більшістю в дві третини держав-
членів; рішення ж з інших питань приймаються простою
більшістю голосів.
 Рада Безпеки ООН

Рада Безпеки ООН — постійно діючий орган Організації Об'єднаних

Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено
відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада
Безпеки входить до 6 «головних органів» ООН. Рада Безпеки проводить
свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність. На
відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право
ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН.
 ЕКОСОР

Економічна і соціальна рада ООН — головний

орган з координації економічної діяльності ООН і
спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН.
Важливість цього органу засвідчує той факт, що на
нього припадає майже 70 % всіх бюджетних
ресурсів, а також персоналу ООН. У 1965 р. кількість
членів Економічної і Соціальної Ради було
збільшено з 18 до 27 і в 1973 р. — до 54 членів (друга і
четверта поправки до Статуту).
 Рада опіки

Рада з Опіки — один із шести головних органів

ООН, на який покладено завдання спостереження
за управлінням підопічними територіями
(територіями, що були колоніями). Рада
уповноважена вимагати і розглядати звіти держав,
що управляють цими територіями, щодо
політичного, економічного, соціального прогресу
підопічних територій, розглядати (консультуючись
з місцевою владою) петиції з підопічних територій і
скеровувати туди спеціальні місії.
Остання з 11 таких територій, над якими було
встановлено опіку, — Палау (група островів
Мікронезії), здобула незалежність у листопаді
1994 р. і наступного місяця стала країною-
членом ООН. Відтоді Рада з Опіки формально
припинила своє існування. Змінивши свої
правила процедури, вона буде тепер проводити
засідання тоді й там, коли й де того
вимагатимуть обставини.
 Секретаріат ООН

Секретаріат ООН — адміністративний орган ООН, який

обслуговує інші органи, виконує програми і втілює в життя
політику, розроблену ними. Робота Секретаріату включає:
керівництво операціями з підтримування миру; організацію
міжнародних конференцій з проблем світового значення;
підготовку оглядів світових економічних та соціальних
тенденцій і проблем; здійснення досліджень; перекладання
виступів, документів; забезпечення світових засобів масової
інформації відомостями про діяльність ООН.
Міжнародний персонал Секретаріату налічує 15 тисяч
співробітників з понад 170 країн, що працюють як у
центральних установах у Нью-Йорку, так і у відділеннях у
всьому світові.
 Міжнародний суд ООН

Міжнародний суд — головний судовий орган Організації Об'єднаних Націй, до юрисдикції

якого входять усі питання, що передаються йому державами, та всі питання, передбачені
Статутом ООН і чинними договорами та конвенціями. Цей орган складається з 15 суддів,
яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев'ять років. Суддів
обирають за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути обрано
двоє суддів з однієї країни. Суд розташований у місті Гаага (Нідерланди). Країни-члени
можуть передавати на розгляд Міжнародного суду справи про прикордонні суперечки, право
на риболовлю, право на корисні копалини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або
Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання.
Офіційні мови Суду — французька й англійська.
 Джерела

URL: https://www.un.org/en/ga/ (дата звернення 01.11.2023)

URL: https://unic.un.org/ (дата звернення 01.11.2023)
Дякуємо за увагу!