Практичне заняття 8__23.11.29.

Кейс "Справа №26"

СПРАВА №26 (Рішення МКАС від 17 січня 2013 року) Загальні

зауваження.
Короткий зміст рішення МКАС при ТПП України за справою №26

1. Угода між сторонами про застосовне право відсутня, з огляду на це Арбітражний суд
констатував, що відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про міжнародний
комерційний арбітраж» у разі відсутності будь-якої вказівки сторін Арбітражний суд застосовує
право, визначене згідно з колізійними нормами, які він вважає застосовними.

Арбітражний суд визнав доцільним застосувати колізійні норми законодавства України.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності
вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із
правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або
сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій
сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту
правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Оскільки виконавцем за
укладеним контрактом є українське підприємство, яке повинне здійснити виконання, що має
вирішальне значення для змісту контракту, то для вирішення спору визнано застосовуваним
право України.

2. Укладений між сторонами контракт не встановлює строків оплати замовником наданих

послуг. За правилами, які склалися у взаємовідносинах сторін, строки розрахунків за
відвантажену продукцію не перевищували двох тижнів. При визначенні строку оплати наданих
послуг Арбітражний суд застосував частину2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідно
до якої, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений
моментом пред ’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який
час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення
вимоги.

3. Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків, Арбітражний суд

констатував, що важливіш елементом об’єктивного складу правопорушення є причинний зв
’язок між діями боржника, який порушив взяті на себе зобов’язання, та збитками, які виникли у
кредитора. Згідно з частиною 1 статті 42 Регламенту МКАС при ТПП України кожна сторона
зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або
заперечень. Позивач не представив доказів наявності такого необхідного причинно-
наслідкового зв’язку, тому у задоволенні цієї вимоги було відмовлено.

4. Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 евро, позивач
не надав жодного доказу, який би свідчив про зниження його ділової репутації, не вказав на
конкретний прояв негативного впливу від невиконання відповідачем умов контракту на ділову
репутацію позивача (не наведено фактів розірвання наявних договорів з іншими
контрагентами, негативної оцінки учасників ринку, зниження конкурентності продукції тощо).

МКАС при ТПП України у складі колегії судців, яка надалі іменується Арбітражний суд,
розглянув у засіданні справу за позовом українського товариства (позивач) про стягнення з
італійської компанії (відповідач) 127 062,98 євро вартості послуг з переробки давальницької
сировини, 1 210,35 євро витрат на відрядження, 8 619,27 євро витрат на сплату процентів за
користування кредитними коштами та 50 000 євро на відшкодування моральної шкоди.

Правовою підставою розгляду справи в МКАС при ТПП України є арбітражне застереження,
що міститься в контракті, укладеному сторонами 1 грудня 2011 р., згідно з яким усі суперечки
та розбіжності, що можуть виникнути з цього договору, будуть вирішуватися в МКАС при ТПП
України з застосуванням його Регламенту.

Обставини справи
Сторони 1 грудня 2011 р. уклали контракт на переробку давальницької сировини, згідно з яким
відповідач (замовник) зобов’язався поставити давальницьку сировину та матеріали для
виготовлення товарної продукції, прийняти готову продукцію та оплатити вартість послуг з її
виготовлення згідно з фактурами, виставленими позивачем (виконавцем), який з свого боку
зобов’язався виготовити товарну продукцію відповідної якості та відвантажити її у
встановлений термін замовнику.

Валюта платежу - євро; загальна сума контракту складає 9 520 000 євро, зокрема вартість
сировини становить 7 320 000 євро, вартість послуг - 2 200 000 євро. Термін дії контракту з дня
його підписання до 31 грудня 2012 року.

24 вересня 2012 р. в МКАС при ТПП України надійшла позовна заява позивача, в якій він
зазначив, що на виконання контракту позивач у

період з березня по квітень 2012 р. відправив відповідачу виготовлену з давальницької

сировини готову продукцію. Загальна вартість наданих послуг з виготовлення цієї продукції
згідно з умовами контракту становила 172 475,10 євро. Відповідач у порушення умов
контракту, норм статей 526, 509 Цивільного кодексу України сплатив лише частину наданих
послуг у сумі 45 412,12 євро, недоплативши 127 062,98 євро. У зв’язку з несплатою
заборгованості і не врегулюванням цього питання шляхом листування і відвідання
керівництвом фірми відповідача, позивач просив стягнути з останнього 127 062,98 євро в
якості суми основного боргу.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 50 000 євро на відшкодування моральної
шкоди та 9 829,62 євро на відшкодування реально завданих підприємству збитків. Із вказаної
суми:

- 5 447,62 євро - сума відсотків за користування кредитом у розмірі 1 200 000 гривень, який
підприємство взяло в українському банку в режимі послуг овердрафт для покриття дефіциту
обігових коштів, що виник у зв’язку з несплатою відповідачем боргу за контрактом;

- 1 210,62 євро - сума витрат на відрядження генерального директора до Італії для

проведення переговорів з відповідачем про повернення боргу;

- З 171,65 євро - процентні нарахування банку, що виникли в результаті порушення графіка

повернення кредиту позивачем.

Справу прийнято до провадження МКАС при ТПП України 24 вересня 2012 року.

Після формування складу Арбітражного суду та підготовки справи до розгляду, її слухання

призначено на 17 січня 2013 року.

Під час усного слухання справи представники позивача підтримали заявлені вимоги, викладені
в позовній заяві.

Джерело: Практика Международного арбитражного суда при ТПП Украины по рассмотрению

внешнеэкономических споров за 2011-2016 годы. К. – 2017. – 824 с.

р
Мотиви на яких грунтується рішення
МОТИВИ, НА ЯКИХ ҐРУНТУЄТЬСЯ РІШЕННЯ

1. Між сторонами укладено контракт, який містить арбітражне застереження, що передбачає

компетенцію МКАС при ТПП України на розгляд спорів з цього контракту.

2. Угода між сторонами про застосовне право відсутня. Відповідно до частини 2 статті 28
Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» у разі відсутності будь-якої вказівки
сторін Арбітражний суд застосовує право, визначене згідно з колізійними нормами, які він
вважає застосовними.

Арбітражний суд вважає за доцільне застосувати колізійні норми законодавства України.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності
вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із
правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або
сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій
сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту
правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Оскільки виконавцем за укладеним контрактом є українське підприємство, яке повинне

здійснити виконання, що має вирішальне значення для змісту контракту, то для вирішення
спору необхідно застосовувати право України.

3. Сторони не погодили мову арбітражного розгляду. Враховуючи, що мовою контракту є

українська мова, керуючись статтею 11 Регламенту МКАС при ТПП України, Арбітражний суд
визначив мовою арбітражного розгляду українську мову.

4. На виконання зобов’язань за контрактом відповідач поставив давальницьку сировину, а

позивач виготовив і поставив відповідачеві продукцію, що підтверджується копіями
міжнародних товаротранспортних документів і фактур, наявних у матеріалах справи.
Продукцію прийнято відповідачем без будь-яких зауважень щодо її кількості та якості.

5. Загальна вартість наданих позивачем послуг склала 172 475,10 євро. З них відповідач
оплатив 45 412,12 євро, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку, наявної у
матеріалах справи. Таким чином, непогашена основна заборгованість відповідача перед
позивачем відповідно до контракту становить 127 062,98 євро.

6. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від

зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
законом або договором. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших
актів цивільного законодавства.

Укладений 1 грудня 2011 р. між сторонами контракт, термін дії якого завершився 31 грудня
2012 р., не встановлює строків оплати замовником наданих послуг. За правилами, які
склалися у взаємовідносинах сторін, строки розрахунків за відвантажену продукцію не
перевищували двох тижнів. Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу

України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений

моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Позивачем така вимога щодо оплати наданих послуг з виготовлення продукції заявлена
відповідачу у листах на його адресу 18 і 19 червня 2011 року. Відповідач у листі позивачу від
20 червня 2011 р. підтвердив намір розрахуватися з ним повністю упродовж липня 2012 р., а
згодом у листі від 1 серпня 2012 р. заявив про відсутність можливості оплатити залишок боргу.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 127
062,98 євро є правомірною і підлягає задоволенню.

7. Позовна вимога про стягнення з відповідача 5 447,62 євро, еквівалентних сумі витрат за
користування кредитом у режимі послуг овердрафт у розмірі 1 200 000 гривень, позиченим
для покриття дефіциту обігових коштів, що виник у результаті несплати відповідачем боргу, 3
171,65 євро процентних нарахувань банку, що виникли в результаті порушення графіка
повернення кредиту позивачем, 1 210,35 євро витрат, яких зазнав позивач у зв’язку з
відрядженням до Італії з метою врегулювання з відповідачем питання оплати боргу, а також 50
000 євро на відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у
зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить
зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б
реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні
ділової репутації юридичної особи.

До складу збитків, визначеного статтею 225 Господарського кодексу України, належать:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог
законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість
додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала
збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена
вигода), на який сторона, яка зазнала

збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою

стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Важливим елементом об’єктивного складу правопорушення є причинний зв’язок між діями

боржника, який порушив взяті на себе зобов’язання, та збитками, які виникли у кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 42 Регламенту МКАС при ТПП України кожна сторона зобов’язана
довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Позивач не представив доказів цього необхідного причинно-наслідкового зв’язку між
отриманим кредитом і збитками, завданими невиконанням контракту від 1 грудня 2011 р.,
оскільки згідно з умовами угоди про надання овердрафту від 11 квітня 2012 р. кредит був
наданий банком позичальнику для покриття тимчасового дефіциту коштів на його поточному
рахунку для проведення платежів. Крім того, угода про залучення кредиту в розмірі 1 200 000
гривень укладена 11 квітня 2012 р., тобто до завершення всіх поставок виготовленої продукції
і виповнення строків розрахунків за неї. Розмір кредиту є більшим від суми боргу, що
утворився на дату укладення кредитної угоди. Відповідача також не поінформували про намір
позивача звернутися до фінансово-кредитної установи щодо залучення кредиту та умови, на
яких ці кошти могли бути залучені, позивач не поінформував відповідача і про фактичне
залучення кредиту до моменту подачі позовної заяви.

Відрядження представника позивача до Італії не узгоджувалося з керівництвом фірми

відповідача та й не було таким уже вкрай необхідним для відновлення порушеного права.
Витрати позивача в цьому випадку не мають обов’язкового характеру та не перебувають у
причинному зв’язку зі збитками за позовом.

Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 євро, то позивач
не надав жодного доказу, який би свідчив про зниження його ділової репутації, не вказав на
конкретний прояв негативного впливу від невиконання відповідачем умов контракту на ділову
репутацію позивача (не наведено фактів розірвання наявних договорів з іншими
контрагентами, негативної оцінки учасників ринку, зниження конкурентності продукції тощо).

Тому позовні вимоги про стягнення 50 000 євро також є безпідставними і не підлягають
задоволенню.
8. Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 67,99% від заявленої ціни
позову. Тому відповідно до пункту 2 розділу VI Положення про арбітражні збори і витрати
(додаток до Регламенту МКАС при ТПП України) арбітражний збір пропорційно задоволеним
позовним вимогам покладається на відповідача.

З огляду на наведене, Арбітражний суд стягнув з італійської компанії на користь українського

товариства 127 062,98 євро основного боргу та витрати зі сплати арбітражного збору у розмірі
67,99% від сплаченої позивачем суми. У решті позовних вимог було відмовлено.

Джерело: Практика Международного арбитражного суда при ТПП Украины по рассмотрению

внешнеэкономических споров за 2011-2016 годы. К. – 2017. – 824 с.

Практичне заняття 8__23.11.29.

Кейс "Справа №26"

Обґрунтуйте - яким чином і на під ставі яких документів було обрано право для розв'язання
спору між сторонами у справі №26.
Які вимоги позивача Арбітраж відхилив і на яких підставах?

Надайте розгорнуту відповідь на ці питання.

Ваша відповідь