НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Кафедра права Європейського Союзу

Підсумкова індивідуальна письмова робота

на тему:

«Структурні інституційні механізми, що забезпечують

реалізацію права міжнародної безпеки.»

Виконала: студентка групи 07мп-з-19-01

Ільницька Софія

Харків – 2023
Вступ
Міжнародна безпека є однією з ключових складових сучасної
глобалізованої системи міжнародних відносин. Забезпечення безпеки та
стабільності в міжнародній арені є важливим завданням, яке потребує
спільних зусиль держав та міжнародних організацій.
Структурні та інституційні механізми є необхідними для забезпечення
реалізації права міжнародної безпеки. Ці механізми створюються з метою
підтримки міжнародного співробітництва, координації та спільної дії для
досягнення міжнародної безпеки.
У цьому контексті, наступні структури та інституції відіграють важливу
роль у забезпеченні міжнародної безпеки:
- Організація Об'єднаних Націй (ООН), яка є основним міжнародним
форумом для розгляду питань міжнародної безпеки. Вона включає Раду
Безпеки, Генеральну Асамблею та інші спеціалізовані органи, які
працюють над різними аспектами безпеки.
- Міжнародні організації, такі як НАТО, Організація з безпеки та
співробітництва в Європі (ОБСЄ), Шанхайська організація
співробітництва та інші, які працюють над забезпеченням безпеки в
конкретних регіонах світу.
- Міжнародні договори та конвенції, які регулюють питання міжнародної
безпеки, такі як Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, Конвенція
про заборону хімічно - біологічної зброї та інші.
- Міжнародні суди та трибунали, такі як Міжнародний Суд ООН та
Міжнародний кримінальний суд, які розглядають справи з порушення
міжнародного права та злочинів проти миру, безпеки та людяності.
- Місії миротворчої діяльності ООН та інших міжнародних організацій, які
допомагають зберігати мир та безпеку в конфліктних регіонах.
Ці структурні та інституційні механізми сприяють збереженню
міжнародної безпеки шляхом встановлення стандартів, механізмів
контролю та взаємодії між країнами. Реалізація права міжнародної безпеки
потребує спільних зусиль та дії від усіх держав та міжнародних
організацій, що дозволяє забезпечувати мир, стабільність та розвиток у
всьому світі.

Основна частина
Міжнародна безпека є ключовою темою у сучасному світі, оскільки
конфлікти та загрози безпеці мають глобальний вплив на людство в
цілому. У світі, де держави взаємодіють між собою та залежать одна від
одної, належне забезпечення міжнародної безпеки є ключовою
передумовою для забезпечення стабільності та збереження миру. Однак,
забезпечення міжнародної безпеки є складним завданням, що вимагає
залучення різних інституційних механізмів та підходів.
У даній роботі будуть розглянуті структурні та інституційні механізми, що
забезпечують реалізацію права міжнародної безпеки.
Першим структурним механізмом є Організації Об'єднаних Націй (ООН).
ООН є ключовим міжнародним організацією, яка забезпечує реалізацію
права міжнародної безпеки. ООН була створена в 1945 році з метою
забезпечення миру та безпеки в світі шляхом сприяння співпраці між
державами та вирішення конфліктів. Система ООН включає у себе кілька
основних органів, зокрема:
Генеральна Асамблея - це найвищий орган ООН, в якому кожна країна-
член має один голос. Генеральна Асамблея займається різноманітними
питаннями, пов'язаними з міжнародними відносинами, включаючи
забезпечення міжнародної безпеки.
Рада Безпеки - це орган ООН, який відповідає за забезпечення
міжнародної безпеки та миру. Рада Безпеки складається з 15 членів, з яких
п'ять є постійними членами з правом вето - США, Велика Британія,
Франція, Росія та Китай. Рада Безпеки може приймати рішення щодо
застосування санкцій, збройних сил та миротворчих місій.
Міжнародний Суд - це орган ООН, який займається розглядом спорів між
країнами-членами та вирішенням питань міжнародного права.
Секретаріат - це адміністративний орган ООН, який забезпечує підтримку
роботи інших органів ООН. Генеральний секретар є головою Секретаріату
та відповідає за здійсненням діяльності ООН.
Система ООН також включає спеціалізовані агенції, які займаються
різноманітними питаннями, такими як охорона здоров'я, наука та
культура, промисловість, освіта та ін. До таких агенцій належать,
наприклад, Всесвітня Організація Здоров'я (ВОЗ), ЮНІСЕФ та ЮНЕСКО.
У рамках системи ООН функціонує також Миротворча діяльність, яка
забезпечує мир та безпеку в країнах, що перебувають у конфлікті або після
нього. Миротворчі місії ООН здійснюються за допомогою миротворчих
сил, які складаються з військових та цивільних спеціалістів з різних країн.
ООН також має свою систему прав людини, яка забезпечує захист прав
людини та свобод. Головними органами ООН, які відповідають за цю
діяльність, є Верховний комісар ООН з прав людини та Рада ООН з прав
людини.
Загалом, Система Організації Об'єднаних Націй є важливим інституційним
механізмом, що забезпечує реалізацію права міжнародної безпеки. Її
основні органи та агенції працюють на різних рівнях, від політичних
рішень до миротворчої діяльності, з метою забезпечення миру,
стабільності та безпеки в світі.
Другим структурним механізмом є Міжнародний кримінальний суд
(МКС). МКС є першим постійним міжнародним кримінальним судом,
який має компетенцію розглядати кримінальні справи стосовно злочинів
проти миру, злочинів проти людства та військових злочинів.
МКС був створений у 2002 році на підставі Римського статуту, який
підписали 120 країн. Його головною метою є забезпечення належного
правосуддя відносно осіб, які вчинили найбільш серйозні міжнародні
злочини, такі як вбивства, знущання, насильство та геноцид.
МКС має юрисдикцію над особами, що вчинили злочини на території
країн-учасниць, а також над особами з країн, які не є учасниками, але їх
злочини були скоєні на території країн-учасниць. Крім того, МКС може
розглядати злочини проти міжнародної спільноти, такі як воєнні злочини
та злочини проти людяності.
Основними органами МКС є Асамблея держав-учасниць, Президія МКС
та Судова колегія. Асамблея держав-учасниць складається з усіх країн-
учасниць та збирається щорічно для прийняття рішень щодо діяльності
МКС. Президія МКС відповідає за керування діяльністю суду та
забезпечення його ефективної роботи. Судова колегія складається з 18
суддів та забезпечує проведення процесів та прийняття рішень щодо
справ, що розглядаються.
Основна роль МКС полягає в забезпеченні належного правосуддя та
покарання винних осіб, що вчинили найбільш серйозні міжнародні
злочини. При том, МКС забезпечує зміцнення міжнародного правопорядку
та допомагає зменшити імпунітет злочинців. Завдяки діяльності МКС,
особи, які вчинили злочини проти міжнародного права, не можуть бути
захищені від кримінальної відповідальності за свої дії.
Окрім того, МКС здійснює запобіжну дію, знімаючи страх учасників
конфлікту від неналежної поведінки. Злочинці, які розуміють, що їхні дії
можуть призвести до кримінальної відповідальності перед міжнародним
судом, можуть бути більш обережні в своїй поведінці, що може допомогти
зменшити кількість міжнародних злочинів.
Однак, МКС також має свої недоліки та обмеження. Суд не може діяти
відносно країн, які не є учасниками Римського статуту, а також не може
діяти відносно осіб, які не були причетні до злочину. Крім того, деякі
країни, які не є учасниками МКС, можуть не признавати компетенцію
суду та відмовлятись від співпраці.
В цілому, МКС є важливим механізмом для забезпечення міжнародної
безпеки та прав людини. Він допомагає забезпечити належне правосуддя
відносно осіб, які вчинили найбільш серйозні міжнародні злочини, та
зміцнює міжнародний правопорядок. Однак, його діяльність має свої
обмеження та може залежати від співпраці країн-учасниць та інших
держав.
Третім структурним механізмом є Європейський Союз (ЄС). ЄС є
політичним та економічним союзом країн Європи, який забезпечує
співпрацю між державами та забезпечує розвиток європейського регіону.
ЄС також забезпечує реалізацію права міжнародної безпеки, зокрема
шляхом прийняття рішень щодо санкцій проти країн, які порушують
міжнародне право, та втручання в конфлікти.
Він є однією з найбільших інституцій, яка забезпечує міжнародну безпеку
та сприяє стабільності в Європі та світі. Це політико-економічний союз,
який був створений у 1993 році під час підписання Мастрихтського
договору. Сьогодні ЄС налічує 27 країн-членів, які спільно приймають
рішення та виконують їх у різних сферах.
ЄС працює для забезпечення миру, стабільності та процвітання в Європі та
світі. Один з основних принципів ЄС - це співпраця, яка базується на
спільних цілях та інтересах. Це дозволяє ЄС вирішувати спільні проблеми,
такі як економічні кризи, міграція, енергетична безпека та боротьба зі
злочинністю та тероризмом.
ЄС забезпечує міжнародну безпеку через різні інституційні механізми та
політики. Один з таких механізмів - це спільна зовнішня та безпекова
політика, яка є ключовою складовою зовнішньої політики ЄС. Це означає,
що країни-члени ЄС працюють разом, щоб забезпечити безпеку та
стабільність в світі. Спільна зовнішня та безпекова політика включає такі
елементи, як дипломатія, співпраця в галузі безпеки та оборони, а також
розвиток демократії та прав людини.
ЄС також працює над забезпеченням міжнародної безпеки через свою
економічну політику. Економічна інтеграція та співпраця в галузі торгівлі
та інвестицій допомагає зменшити ризики конфліктів між країнами та
забезпечити стабільність у світі. ЄС має найбільший в світі внутрішній
ринок, що дозволяє країнам-членам спільно діяти на міжнародній арені і
використовувати свій вплив на світову економіку.
Одним з головних інструментів, які використовує ЄС для забезпечення
міжнародної безпеки, є політика сусідства. Ця політика спрямована на
розвиток стійких та демократичних відносин з країнами, що оточують ЄС,
зокрема з країнами Східної та Південної Європи, а також з країнами
Північної Африки та Близького Сходу. Політика сусідства охоплює різні
сфери, такі як економіка, демократія, права людини, транспорт, енергетика
та безпека.
Європейська служба зовнішніх дій (ЄСЗД) є головним інструментом
зовнішньої політики ЄС. Ця інституція була створена у 2010 році та є
відповідальною за координацію зовнішньої політики ЄС. ЄСЗД забезпечує
реалізацію спільної зовнішньої та безпекової політики, а також сприяє
співпраці з іншими міжнародними організаціями та країнами.
ЄС також здійснює співпрацю з іншими міжнародними організаціями,
такими як Організація Об'єднаних Націй, Організація з безпеки та
співпрацю, Організація з відновлення та розвитку, Світова торгова
організація, тощо. Це дозволяє ЄС працювати в рамках глобальних
механізмів, щоб забезпечити стійкість та безпеку на міжнародному рівні.
Окрім того, ЄС має свою власну військову місію, яка використовується
для забезпечення міжнародної безпеки. Європейська військова місія
(EUFOR) є головним інструментом зовнішньої політики ЄС в галузі
безпеки та оборони. Вона була створена у 2004 році та здійснює
різноманітні місії на території країн-партнерів ЄС, зокрема на Балканах, в
Африці та на Близькому Сході.
Крім того, ЄС активно співпрацює з країнами-партнерами в галузі безпеки
та оборони, зокрема з країнами НАТО. Співпраця з НАТО є важливою
складовою зовнішньої політики ЄС, оскільки НАТО є головним
інструментом забезпечення безпеки в Європі та Північній Америці.
У відповідності з політикою забезпечення міжнародної безпеки, ЄС
активно сприяє зменшенню ризиків глобальних проблем, таких як зміна
клімату, енергетична безпека, транснаціональний тероризм та інші. ЄС
виступає активним учасником в міжнародних зусиллях з боротьби з
глобальними проблемами та забезпечення міжнародної безпеки.
Четвертим структурним механізмом є НАТО (Північноатлантичний
договір). НАТО є військовим союзом, який був створений для
забезпечення колективної оборони й безпеки країн-членів в разі агресії.
НАТО є важливим механізмом забезпечення міжнародної безпеки,
оскільки він забезпечує координацію дій між країнами-членами та спільні
військові операції.
Зараз НАТО налічує 30 країн-членів, які зобов'язані захищати один одного
у разі агресії з боку іншої держави.э
Основна мета НАТО полягає у забезпеченні миру та стабільності в регіоні,
захисті національної території та забезпеченні безпеки для населення. Це
досягається шляхом співпраці та координації зусиль між країнами-
членами, а також за допомогою різноманітних військових операцій та
місій в різних країнах світу.
У рамках своєї діяльності, НАТО сприяє розвитку та зміцненню оборонної
здатності країн-членів, а також забезпечує здійснення
зовнішньополітичних заходів в інтересах своїх членів. НАТО також
прагне сприяти міжнародній безпеці шляхом участі у міжнародних
зусиллях з боротьби з тероризмом, зменшенням ризиків збройних
конфліктів та сприянням розвитку миру та стабільності у світі.
Однією з ключових проблем, які стоять перед НАТО, є адаптація до нових
викликів та загроз. У зв'язку з цим, НАТО постійно працює над розвитком
нових стратегій та підходів до забезпечення безпеки в умовах швидкого та
непередбачуваного світу.
Крім структурних механізмів, існують інституційні механізми, які
забезпечують реалізацію права міжнародної безпеки. Один з таких
механізмів - Рада Безпеки ООН. Рада Безпеки ООН є головним органом
ООН, який забезпечує збереження міжнародного миру та безпеки. Рада
Безпеки ООН має можливість приймати рішення, що зобов'язують всі
країни-члени ООН. Рада Безпеки ООН може приймати рішення щодо
введення санкцій проти країн, які порушують міжнародне право, та
здійснювати втручання в конфлікти.
Іншим механізмом забезпечення міжнародної безпеки є Міжнародний
атомний енергетичний агентство (МАГАТЕ). МАГАТЕ є міжнародною
організацією, яка забезпечує контроль за мирним використанням ядерної
енергії. Організація забезпечує контроль за додержанням країнами-
членами умов Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також
здійснює інші дії, спрямовані на забезпечення міжнародної безпеки.
Крім того, існують різноманітні міжнародні договори, які забезпечують
реалізацію права міжнародної безпеки. Наприклад, Договір про заборону
ядерних випробувань (ДЗЯВ) має на меті заборонити ядерні випробування
у всьому світі, що сприяє зменшенню ризику виникнення ядерної загрози.
Крім того, існують договори про контроль над зброєю та роззброєння, які
також забезпечують реалізацію права міжнародної безпеки.
Отже, структурні інституційні механізми, що забезпечують реалізацію
права міжнародної безпеки, є важливим елементом в системі міжнародних
відносин. Найбільш відомим механізмом є Рада Безпеки ООН, яка має
значний вплив на світову політику та забезпечує збереження
міжнародного миру та безпеки. Інші організації, такі як Міжнародний
атомний енергетичний агентство та Міжнародний суд, також грають
важливу роль у забезпеченні міжнародної безпеки.
Окрім структурних інституційних механізмів, існують також інші способи
забезпечення міжнародної безпеки. Наприклад, міжнародні санкції можуть
бути ефективним засобом змушення країн-агресорів дотримуватись
міжнародного права. Крім того, дипломатичні механізми, такі як
переговори та договори, можуть допомогти зменшити напруженість та
врегулювати конфлікти між країнами.
У сучасних умовах, коли світ стикається з новими викликами та
загрозами, такими як тероризм та кібератаки, забезпечення міжнародної
безпеки є надзвичайно важливим завданням. У цьому контексті, розвиток
та покращення структурних інституційних механізмів забезпечення
міжнародної безпеки є надзвичайно важливим завданням, яке потребує
співпраці та зусиль всіх країн-членів міжнародної спільноти.

Висновок

У світі існує багато викликів, що ставлять під загрозу міжнародну безпеку.

Для того, щоб забезпечити міжнародний мир та безпеку, існують
різноманітні структурні та інституційні механізми. У цій статті ми
розглянули декілька найважливіших механізмів.
Забезпечення міжнародної безпеки є одним з найважливіших завдань
міжнародної спільноти
Структурні інституційні механізми є важливим інструментом для
забезпечення міжнародної безпеки. Оскільки світ стає все більш
глобалізованим, міжнародні взаємини стають все складнішими і
потребують більш глибокого та ефективного співробітництва. Такі
механізми стали необхідністю для реалізації права міжнародної безпеки.
В світі існує багато структурних інституцій, які забезпечують безпеку.
Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний кримінальний суд,
Європейський союз та НАТО є прикладами таких інституцій. Вони різні за
своїми завданнями та функціями, але всі вони мають одну спільну мету -
забезпечення міжнародної безпеки.
Розвиток та покращення структурних інституційних механізмів
забезпечення міжнародної безпеки потребує співпраці та зусиль всіх
країн-членів міжнародної спільноти. Тільки за таких умов можливе
забезпечення міжнародної безпеки та збереження міжнародного миру.
На жаль, незважаючи на існуючі механізми та інституції, міжнародна
безпека залишається проблемою в сучасному світі. Національні та
міжнародні конфлікти, терористичні акти, гібридні війни та інші загрози
продовжують відбуватись в різних куточках світу. Очевидно, що потрібна
більш ефективна координація та співпраця міжнародних організацій, країн
та інших зацікавлених сторін для забезпечення безпеки.
Також варто звернути увагу на те, що деякі держави можуть
використовувати механізми забезпечення міжнародної безпеки для своїх
власних політичних інтересів, що може призвести до політичних
напружень та конфліктів. Тому необхідно підвищувати рівень
відповідальності та прозорості в діяльності міжнародних інституцій та
держав у забезпеченні міжнародної безпеки.
Узагальнюючи, структурні інституційні механізми, які забезпечують
реалізацію права міжнародної безпеки, є важливим елементом
міжнародної системи. Проте, для забезпечення міжнародної безпеки
необхідна співпраця та координація всіх країн-членів міжнародної
спільноти, а також підвищення рівня відповідальності та прозорості в
діяльності міжнародних інституцій та держав. Тільки за таких умов можна
досягти стабільності та миру в міжнародних відносинах.

Список використаних джерел

1. Міжнародне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Л. М.
Чубаєва, Ю. М. Тихомирова. - К.: Атіка, 2004. - 640 с.
2. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник / За заг. ред. І. О.
Шахова. - К.: Атіка, 2004. - 512 с.
3. Буряк, О. М. Міжнародне право: Навчальний посібник / О. М. Буряк.
- К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2012. - 368 с.
4. Міжнародне право: Підручник / За ред. О. В. Ярмака. - К.: Знання
України, 2015. - 768 с.
5. United Nations. About the UN. (https://www.un.org/en/about-un)
6. International Criminal Court. About the Court.
(https://www.icc-cpi.int/about)
7. European Union. About the EU. (https://europa.eu/european-union/about-
eu_en)
8. NATO. What is NATO?
(https://www.nato.int/cps/en/natohq/who_we_are.htm)
9. Ржевська В.С. «Право держави на самооборону і міжнародна
безпека». – К.: «Промені», 2005. – 256 с.
10.Гашимов Е. Право міжнародної безпеки: [міжнародне право ]. //
Віче. – 2008. - No15. – С.45-46.