Презентація на тему

“Астралія – країна
Океанії”

Підготувала учениця
10-А
Романюк Вікторія
• Австра́лія, або Австралі́йський Сою́з —
незалежна федеративна держава, що
знаходиться у Південній півкулі й повністю
займає однойменний материк, прилеглий
великий острів Тасманія на півдні й численні
дрібні навколо, серед яких Норфолк і Лорд-
Гав у Тихому океані, Кокосові
острови в Індійському та інш. Площа країни
дорівнює 7 688 287 км², 6-те місце серед країн
світу і перше серед країн Океанії. Австралія на
півночі відділена від Папуа — Нової
Гвінеї водами Торресової
протоки, Тиморського і Арафурського
морів від Індонезії та Східного Тимору; на
сході — водами Коралового моря
від Соломонових Островів, Вануату і Нової
Каледонії (Франція); на південному сході —
водами Тасманового моря від Нової Зеландії. 
Історія
• відкриття
Перші люди заселили Австралію 60 тис. років
тому. Вони переправились через Торресову протоку і східним
узбережжям дістались до остров Тасманія на півдні. До XVIII століття
аборигени Австралії жили в умовах первісного ладу і не
знали землеробства.
• Гіпотези про існування загадкової Невідомої Південної землі висували
ще античні географи й космографи, через умовну потребу
врівноважити земну кулю чимось масивним «знизу». Перші звістки
про північні береги австралійського континенту до Європи у XVI
столітті привезли португальці, що переказали малайські оповідання
почуті ними на Молуккських островах. 1606
року голландський мореплавець Віллем Янсзон на судні «Дейфкен»
переплив Торресову протоку й пройшов уздовж узбережжя
півострова Кейп-Йорк. 1642 року Абель
• Тасман з південного заходу підійшов до берегів острова Тасманія.
Голландці дали ім'я нововідкритим землям — Нова Голландія. 1688
року береги континенту досліджував британський
мореплавець Вільям Дампір. 1770 року британський капітан Джеймс
Кук на кораблі «Індевор» підійшов до східного узбережжя
континент. 1797 року англійський мореплавець Метью
Фліндерс відкрив Бассову протоку, впродовж 1801-1803 років
обійшов навколо материка, дослідив південні, східні та північні береги
й запропонував назвати новий нововідкритий континент —
Австралією
столиця Канберра
Найбільше місто Сідней

Офіційні мови англійська1

Форма правління конституційна монархія

 - монарх Єлизавета II

 - генерал-губернатор Девід Герлі

 
 - прем'єр-міністр Скотт Моррісон

Незалежність від Великої Британії 

 - Конституційний акт 1 січня 1901 

 - Вестмінстерський статут 9 жовтня 1942 

 - Австралійський акт 3 березня 1986 

Площа

 - Загалом 7 688 287[1  км² (6-те)

 - Внутр. води 0,76 %

Населення

 - оцінка 2019  25 250 000[2] (51-ше)

 - перепис 2016  23 402 000[3]

 - Густота 3,3/км² (236-те)

ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка

 - Повний $1.31 трлн[4] (19-те)

 - На душу населення $52 191[4] (17-те)

ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка

 - Повний $1.5 трлн[4] (13-те)

 - На душу населення $59 655[4] (10-те)

ІЛР (2017) 0,939[5] (дуже високий) (3-тє)

Валюта Австралійський долар (AUD)

• Австра́лія, або Австралі́йський Сою́з —
незалежна федеративна держава, що
знаходиться у Південній півкулі й повністю
займає однойменний материк, прилеглий
великий острів Тасманія на півдні й численні
дрібні навколо, серед яких Норфолк і Лорд-
Гав у Тихому океані, Кокосові
острови в Індійському та інш. Площа країни
дорівнює 7 688 287 км², 6-те місце серед країн
світу і перше серед країн Океанії. Австралія на
півночі відділена від Папуа — Нової
Гвінеї водами Торресової
протоки, Тиморського і Арафурського
морів від Індонезії та Східного Тимору; на
сході — водами Коралового моря
від Соломонових Островів, Вануату і Нової
Каледонії (Франція); на південному сході —
водами Тасманового моря від Нової Зеландії. 
 Географічне положення
• Територія Австралійського
Союзу розташована між 9° і
55° паралелями південної
широти та 72° і 167°
меридіанами східної довготи.

• Країна простягається з
півночі на південь на 3200 км,
із заходу на схід — на
4100 км.
Крайні пункти континенту :

• північна точка — мис Йорк

• крайня південна точка — Південно-Східний ми
• крайня західна точка — мис Стіп-Пойнт  Південно-Східний мис

• крайня східна точка — мис Байрон

• географічний центр — центр Ламберта

мис Байрон

 центр Ламберта мис Стіп-Пойнт

мис Йорк
Рельєф

• Австралія повністю займає найменший, плаский та

сухий материк (40 % в тропіках, ⅓ — пустеля,
⅔ — напівпустелі). Країна не має сухопутних
кордонів. Австралія — найбільш рівнинний
континент і найнижчий серед материків (майже на
половині його поверхні середня висота не
перевищує 300 м) з найстарішими родючими
ґрунтами. Середні висоти — 330 м над рівнем моря;
найнижча точка — уріз води озера Ейр (-15 м);
найвища точка — гора Косцюшко (2229 м).
Найвища вершина на території, що належить
Австралії — Моусон-Пік (2745 м), що на острів
Херд.

• Ландшафти Австралії різноманітні. Вони

відрізняються добре збереженими рисами давніх
геологічних епох. Давні архейські поверхні місцями
перекриті потужними латеритними корами, місцями
виходять на поверхню у вигляді
сильно денудованих масивів або окремими
останцями. Завдяки тропічному положенню більша
частина території країни зайнята пустелями,
напівпустелями та сухими рідколіссями.
• Західна частина — Західно-Австралійське
плоскогір'я найдревніша частина континенту; середні
висоти 400—500 м, найвища вершина — гора Брус
(1236 м). Воно оточене хребтами і столовими
горами Кімберлі, Макдоннелл, Масгрейв, Гамерслі. На
висотах 400—600 м знаходяться кам'янисто-щебенисті
та піщані рівнини оточені невисокими гірськими
грядами та ізольованими платоподібними масивами. На
сході плоскогір'я переходить у гірські хребти
Макдонелл (гора Зіл, 1510 м) та Масгрейв
(гора Вудрофф, 1440 м). Гора Аугустус у Західній Гора Косцюшко
Австралії вважається найбільшим монолітом у світі.

• Центральна низовина з рядом озерних западин

пересохлих солоних озер з висотами до 100 м
знаходиться в районі масивного осадового чохла, що
перекриває древній кристалічний масив. Найнижча
точка континенту -12 м знаходиться на березі солоного
озера Ейр. Серце країни — ряд великих
пустель: Велика Піщана, Гібсона, Велика пустеля
Вікторія, Сімпсона з відомою Налларборською
рівниною на південному узбережжі. У центральній
частині континенту довгі високі піщані гряди тягнуться Хребет Фліндерс
в напрямку панівних вітрів, переважно південно-
східних пасатів. У пустелі Сімпсона їхня довжина сягає
250 км, а висота 60 м (висота Патріаршого собору на
Лівому березі у Києві). Між грядами річища пересохлих
річок, або озерні западини — сліди минулих гумідних
епох. З півдня низовина оточена
горами Фліндерс і Лофті.
• Східну частину Австралії займає Великий Вододільний хребет,
розташований вздовж узбережжя, — низькі пагорби з вершинами
переважно до 1600 м над рівнем моря. Це третій найдовший у світі
гірський хребет, після Кордильєр і Анд. Він крутими схилами
обривається до тихоокеанського узбережжя, та похилими
сходами — «даунсами» знижується на заході. Хребет слугує
найбільшим вододілом на континенті, на схід течуть річки до Тихого
океану, на захід — до Індійського та внутрішніх безстічних
областей. Найвищі масиви його концентруються на південному
сході — Австралійські Альпи з найвищою вершиною країни, горою
Косцюшко (2230 м).Постійні снігові та льодовикові масиви у горах
відсутні, але присутні давні льодовикові форми рельєфу. В океані
вздовж північно-східного узбережжя Австралії на 2 тис. км.
простягнувся Великий Бар'єрний риф, найбільший кораловий риф у
світі.

• Завдяки нетривалій історії освоєння материка європейцями, трохи

більше 200 років, та непридатним для сільського господарства
факторам, більшість ландшафтів зберегли свій первісний вигляд.
Найбільше видозмінені та освоєні людиною ландшафти
концентруються на південному сході та південному заході, уздовж
східного узбережжя. Приблизно 10 % території країни
зайнято селитебними землями (будівлі та споруди у населених
пунктах, транспортні магістралі).
Українська діаспора в Україні
• Українська діаспора Австралії — одна з наймолодших серед традиційних українських діаспор.
Масова еміграція до країни почалася після Другої світової війни. Згідно з даними перепису
1997 року, в країні проживало близько 30 тис. українців, 85 % із них в містах Сідней,
Мельбурн, Аделаїда, Брісбен, Перт та їхніх передмістях. Громадянсько-політичне життя
громади розпочалося від самого початку імміграції, тоді було створено дві найбільш активні
спілки: 1949 року було засноване Об'єднання українських жінок (від 1951 — Союз українок
Австралії); 1950 року — Об'єднання українців в Австралії, через три роки перейменовано на
Союз українських організацій. Низка інших організацій: Станиця вояків УПА (1949), Союз
українських ветеранів (1950), Легіон імені Симона Петлюри (початок 1950-х років), Спілка
визволення України (1953), Демократичне об'єднання колишніх репресованих совєтами
українців (початок 1950-х років), Союз українських комбатантів Австралії (1958), Українська
антибільшовицька ліга (1965), Комітет оборони національних і людських прав в
Україні (1967), Фундація допомоги дітям Чорнобиля (1990).
• Важливе значення українці приділяють освіті. Заради об'єднання українських шкіл різних
штатів, видання підручників, підготовки вчителів 1952 року постала Українська центральна
шкільна рада Австралії. 1950 року в Австралії заради розвитку української науки в цій країні
було створено місцеве відділення Наукового товариства імені Шевченка. Його члени відіграють
провідну роль у створенні основ громадянського, культурного, церковного і наукового життя
громади. Українознавство в Австралії розвивається в українських установах і при
університетах. Від 1984 року діє лекторат україністики імені Миколи Зерова при університеті
Монаша в Мельбурні, з 1984 року — Центр українознавчих студій при університеті Макворі в
Сіднеї, з 1990 року — Асоціація україністів Австралії. Вони сприяють розвиткові дослідницької й
навчальної діяльності з україністики, підтримування тісних контактів з науковими організаціями
за кордоном. Членами цих установ є не лише етнічні українці.
 Спілка українських образотворчих Хор «Боян», 1974 рік
митців Австралії, 1976 рік

• Українська преса в Австралії з'явилась з початком масової імміграції,

вона завжди базувалася на добровільній праці та фінансовій допомозі
українських організацій та церков. Найвідоміші часописи: «Вільна
думка» та «Церква і Життя» «Єдність», «Бюлетень Об'єднання
українських католицьких організацій», «Наш фронт»  , «Парафіяльні
новини», «Праця і життя» , «Українець в Австралії» ).Серед мистецтв
серед австралійських українців найпопулярнішим
є театральна діяльність[. Відомі ансамблі бандуристів імені Гната
Хоткевича, ім. Лесі Українки, ім. Г. Китастого, «Колорит»; ансамбль
пісні й танцю «Євшан»; хори «Боян», «Ластівка», «Сурма», «Чайка»;
танцювальні колективи «Веселка», «Коломийка», «Кубанські козаки»,
«Дніпро», ім. В. Івасюка та інші. 1952 року в Сіднеї було
створено Українське мистецьке товариство; 1967 року там же — Спілку
українських образотворчих митців (СУОМА). 1951 року в місті Перт був
заснований футбольний клуб «Київ» , з 1978 року — «Інглвуд
Юнайтед» СК. Його кольори — жовто-блакитні. За участі української
громади 1976 року побудований клубний стаді.
• Стихійні лиха та екологічні проблеми
• На території країни спостерігаються небезпечні природні
явища і стихійні лиха.
• На півночі: руйнівні циклони вздовж узбережжя; ерозія
ґрунтів від надмірного випасу; Великий Бар'єрний риф
біля північно-східного узбережжя під загрозою від
надмірного туризму та судноплавства.
• У центральній частині: суворі посухи, опустелювання.
• На сході й південному сході: лісові пожежі; ерозія ґрунтів
від надмірного випасу; зведення лісів; процеси
урбанізації; підвищення солоності ґрунту за рахунок
використання води низької якості; обмеженість водних
ресурсів.
• У навколишніх водах зменшення морських біоресурсів
через перевилов та забруднення вод.
• Вулканічна діяльність на віддалених островах Герд і
Макдонал
 Масові лісові пожежі

• Сезон підвищеної пожежної небезпеки в Австралії триває

із грудня до березня. На ці місяці (переважно на лютий)
припали й найпотужніші пожежі протягом останніх 170
років: Чорна п'ятниця 1851-го та 1939 року, Попільна
середа 1983-го і Чорна субота 2009-го. Із 1851 року
внаслідок лісових пожеж в Австралії загинуло понад 800
осіб, приблизно 200 з них – у 2009-му.

• У 2019 році сезон пожеж почався раніше від звичайного –

окремі спалахи фіксували з вересня. Поширенню вогню
сприяли засуха (2019 рік став найзасушливішим в
Австралії впродовж 119 років метеоспостережень),
сильний вітер і рекордна спека (4 січня в районі Сіднея
температура піднімалася до позначки +48,9 ºС). Окрім
того, причиною деяких загорянь стали іскри від
високовольтних ліній електромереж та необережне
поводження з вогнем: недопалки і незагашені багаття.
• Наймасштабніша пожежа цього сезону, зазначає газета The
Sydney Morning Herald, почалася 26 жовтня на горі Госперс у
національному парку Вуллемі (Новий Південний Уельс) після
того, як у схил ударила блискавка. За півтора місяця окремі
осередки загорянь у цьому районі з'єдналися одну
"мегапожежу", яка, за даними видання, стала в найбільшою в
історії Австралії.

•
Як зазначає британське видання The Guardian, пожежі 2019
року безпрецедентні. По-перше, полум'я охопило величезні
території одночасно в кількох штатах країни. Станом на 6 січня
лише в Новому Південному Уельсі вигоріла територія площею
майже 5 млн га (для порівняння: площа найбільшої області
України – Одеської – становить 3,3 млн га), а загальна площа
постраждалих від пожеж регіонів становила понад 8,4 млн га.
• По-друге, пожежі фіксують у найбільш заселених регіонах на
сході Австралії, а не на заході чи півночі країни, як зазвичай.
По-третє, повністю вигоріли навіть ті області, у яких у
попередні роки не було пожеж через відносну вологість,
наприклад, евкаліптові ліси, болотисті місцевості та бананові
плантації. По-четверте, пожежі стали причиною серйозного
забруднення повітря. У найбільшому місті Австралії – Сіднеї –
протягом місяця рівень шкідливих речовин у повітрі в 11
разів перевищував допустимий. На вихідних шлейф диму,
подолавши 2 тис. км, досяг узбережжя Нової Зеландії.
Новозеландський сайт Weather Watch стверджує, що це
сталося вперше за історію спостережень.
•
На масштаб лиха вказує також те, що міністерство оборони
Австралії вперше в історії країни оголосило мобілізацію
резервістів: їх спрямують на допомогу армії і рятувальникам,
які намагаються локалізувати осередки займання.
• За останніми даними, пожежею знищено понад 1700 будинків,
загинуло щонайменше 24 людини і, з огляду на все, тисячі
тварин. Професор Сіднейського університету Кріс Дікман
вважає, що внаслідок пожеж лише в Новому Південному Уельсі
могли постраждати 480 млн особин. Британська
телерадіокорпорація BBC пояснює, що ця цифра базується на
даних про середню кількість тварин на 1 га (17,5 ссавців, 20,7
птахів і майже 130 рептилій), яку Дікман розрахував для
Всесвітнього фонду дикої природи у 2007 році. У коментарі BBC
науковець підкреслив, що багато тварин, особливо птахи та
великі ссавці, найімовірніше, зможе втекти від пожежі, але
згодом загине від нестачі їжі та знищення ареалу проживання.
Проте інші експерти, опитані ВВС, вважають цифру
завищеною.
Дякую за увагу !