Ознаки і

властивості
живого
 Ознаки живого

1 Єдність хімічного складу 6 Розвиток і ріст

2 Клітинна будова 7 Подразливість

3 Обмін речовин 8 Спадковість і мінливість

4 Самовідтворення 9 Здатність до адаптації

Цілісність (безперервність)
5 Саморегуляція 10 і дискретність (переривчастість)
 Подібний
хімічний
склад
Приплив
Пристосування речовин і
до певних умов енергії з
існування навколишнього
середовища

Обмін
Спадковість і Ознаки речовин з
мінливість живого навколишнім
середовищем

Здатність Реакція на зміну

розмножуват навколишнього
ися середовища

Здатність
розвиватися
Єдність хімічного складу
Свідчить про єдність і зв'язку живої та неживої матерії.
Приклад:
До складу живих організмів входять ті самі хімічні елементи,
що і в об'єкти неживої природи, проте в інших кількісних
співвідношеннях (тобто живі організми мають здатність
виборчого накопичення і поглинання елементів). Більше 90
% хімічного складу припадає на чотири елементи: С, O, N, H,
які беруть участь в утворенні складних органічних молекул
(білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів).
Клітинна будова (єдність структурної
організації)

Усі існуючі на Землі організми складаються з клітин. Поза клітиною

життя немає.
Обмін речовин (відкритість живих
систем).
Усі живі організми являють собою «відкриті системи».
Відкритість системи — властивість усіх живих систем, пов'язане з постійним
надходженням енергії ззовні і видаленням продуктів життєдіяльності (організм
живий, поки у ньому відбувається обмін речовинами і енергією з навколишнім
середовищем).
Обмін речовин — сукупність біохімічних перетворень, що відбуваються в
організмах та інших біосистемах.
Обмін речовин складається з двох взаємопов'язаних процесів: синтезу органічних
речовин (асиміляції) в організмі (за рахунок зовнішніх джерел енергії — світла та
їжі) і процесу розпаду складних органічних речовин (дисиміляції) з виділенням
енергії, яка потім витрачається організмом. Обмін речовин забезпечує сталість
хімічного складу у нескінчено мінливих умовах навколишнього середовища.
Самовідтворення (репродукція)
Здатність живих систем відтворювати собі подібних. Здатність до
самовідтворення є найважливішим властивістю усіх живих
організмів. В її основі лежить процес подвоєння молекул ДНК з
подальшим поділом клітин.
Саморегуляція (гомеостаз)
Підтримання сталості внутрішнього середовища організму у
нескінчено мінливих умовах навколишнього середовища. Будь-
який живий організм забезпечує підтримання гомеостазу (сталості
внутрішнього середовища організму). Стійке порушення гомеостазу
веде до загибелі організму.
Розвиток і ріст

Розвиток живого представлено

індивідуальним розвитком організму
(онтогенезом) і історичним розвитком живої природи (філогенезом).
У процесі індивідуального розвитку поступово і послідовно
проявляються індивідуальні особливості організму і відбувається його
ріст (усі живі організми ростуть протягом свого життя).
Результатом історичного розвитку є загальне прогресивне ускладнення
життя і усе різноманіття живих організмів на Землі. Під розвитком
розуміють як індивідуальний розвиток, так і історичний розвиток.
Подразливість
Здатність організму вибірково реагувати на зовнішні та внутрішні
подразники (рефлекси у тварин; тропізми, таксиси у рослин).
Спадковість і мінливість
Вони єфакторами еволюції, оскільки завдяки їм виникає матеріал
для відбору.
Мінливість — здатність організмів набувати нових ознак і
властивостей у результаті впливу зовнішнього середовища і/або
змін спадкового апарату (молекул ДНК).
Спадковість — здатність організму передавати свої ознаки
наступним поколінням.
Здатність до адаптації
У процесі історичного розвитку і під дією природного відбору
організми притосовуються до умов навколишнього середовища
(адаптації). Організми, що не володіють необхідними
притосуваннями, вимирають.
Цілісність (безперервність) і дискретність
(переривчастість)
Життя є цілісним, і в той самий час дискретним. Ця закономірність є
характерною як властивостями, так і функціям.
Будь-який організм являє собою цілісну систему, яка у той самий
час складається з дискретних одиниць — клітинних структур,
клітин, тканин, органів, систем органів.
Органічний світ є цілісним, оскільки усі організми і процеси,
що відбуваються у ньому є взаємопов'язаними. У той самий час він
є дискретним, оскільки складається з окремих організмів.
Окремі властивості, перераховані вище, можуть бути
притаманними і неживій природі.
Усі перераховані вище властивості характерні
для живих організмів лише у своїй сукупності

Отже, живі об'єкти відрізняються від неживих:

•клітинною будовою;
•обміном речовин;
•здатністю до активної регуляції свого складу та
функцій;
•здатністю до росту;
•здатністю до розмноження;
•здатністю до різних форм руху;
•подразливістю;
•пристосовуваністю до середовища.