2 вересня

Тема. Адаптації
Природний добір – виживання і розмноження найбільш пристосованих видів
Штучний добір – Вибіркове розведення видів людиною
!!!Вид- сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою,
функціями, які заселяють певну частину біосфери, вільно схрещуються між
собою в природі, дають плідних нащадків.
Видоутворення – утворення нових видів
Мікроеволюція – еволюційні процеси в популяції одного виду
Біосистема -
Адаптація – загальна властивість усіх біосистем щодо формування і розвитку
нових біоознак до змін умов середовища
Ганс Сельє ввів поняття адаптації, виявив фази процесу, сформував поняття про
адаптаційний синдром і стрес.
Види адаптацій:
1) Клітинні(пристосування на одноклітинному рівні, або пристос окремих
клітин)
2) Організмові(фізіологічні явища, прояви певної поведінки)
3) Популяційні
4) Видові
5) Екосистемні
Класифікація адаптацій:
1) Структурні або морфологічні(ознаки будови і форми тіла, які сприяють
виживанню)
2) Фізіологічні(особливості процесів життєдіяльності)
3) Етологічні(Видозміни поведінкових реакцій, діяльність нервової системи)

Життя розвивається внаслідок постіного обміну речовин та інформації на

грунті потоку енергіїу динамічній єдності організмів і середовища мешкання.
Організм і середовище перебувають у динамічній равновазі.

Мутації – матеріал до адаптацій

 ДЗ: конспект 1 параграфу, сторінка 6-7, зробити таблицю
Таблиця. С. 7
Структурні:
1) Приклад(великі вуха слонів для терморегуляції, форма тіла
дельфінів, зміна кольору тіла восьминога, колючки рослин пустель)
Фізіологічні:
1) Приклад(потовиділення для терморегуляції, 100 днів пінгвін без їжі,
скорочення частоти серцебиття пінгвіна під час занурення)
Етологічні:
1) Приклад(нічний спосіб життя у певних видів тварин, побудова гнізд,
міграція видів)
Значення адаптацій: Виживання, захист, отримування їжі, води, повітря,
конкуренція

Механізми адаптацій:
1) Еволюційні адаптації – пристосування до нових умов шляхом змін
генотипу або фенотипу(виникнення плавців у риб, пінгвінів,
китоподібних. Виникнення крил у птахів, комах)
2) Індивідуальні пристосувальні реакції – виникнення змін на рівні
організму особи, з метою більш ефективного функціонування у певних
умовах(Зміна частоти серцевих скорочені під час фіз. навантажень.
Розвиток м’язів)
3) Акліматизація – процес пристосування до змін в довкіллі, таких, як
температура і клімат. Відбувається за короткий час
!!!Адаптації грунтуються на молекулярних адаптаціях і відбуваються на всіх
рівнях організації живої матерії.
Основний матеріал для адапт. – спадкова мінливість.
Біосистеми є відкриті(отримують пож. реч. з навкол. серед, і віддають туди ж
перероблені речовини)
07,09
Біологія
Тема. Загальні закономірності формування адаптацій
1) Формування кінцівок наземних хребетних( У популяції знаходяться гени,
що кодують певні ознаки. В результаті спад мінливості з’являються нові
генотипи, що обумовлюють появу нових фенотипів)
Виникнення адаптацій у березового п’ядуна(Природний добір сприяв
виживанню темних метеликів)

Преадаптація – наявність пристосувань, що не мали пристосувальної цінності,

але виявились пізніше, і дали можливість вижити при зміні умов(еволюційний
розвиток щелепного апарату риби, пристосування насіння рослин до
поширення повітрям, що корисні і при поширенні водою)
Постадаптація – пристосування, що вдосконалює вже існуюче пристосування
до освоєного середовища(перетворення кінцівок морських хребетних у ласти,
вдосконалення будови дихальної чи кровоносної системи)
Властивості адаптацій:
1) Не існує універсальних адаптацій
2) Адаптації непостійні. Ті, що втратили значення, зникають
3) Хороша адаптованість до певного чинника не означає такої самої до дії
інших
4) Не існує видів, ідентичних за набором адаптацій(вирій, сплячка, зміна
хутра
5) Адаптації формуються в процесі історичного розвитку
6) Результат адаптації є результатом взаємодії різних частин біосистеми
7) Ступінь адаптованості не залежить від рівня організації
Правило Бергмана – розміри тіла тварин одного виду є більшими у тих, які
живуть в холодному кліматі(білий ведмідь і гімалайський)
За умови збільшення розмірів тіла, їхній об’єм збільшується швидше, ніж площа
поверхні.

Правило Алена – найменші розміри виступаючих частин тіла мають ті тварини,

що живуть у більш холодному кліматі.
Великі виступаючі частини дозволяють швидко позбутися тепла, а короткі
зберегти тепло
Адапціогенез – процес формування нових пристосувань.
Способи адапціогенезу:
1) Комбінативний - пристосування формуються шляхом комбінування
кількох мутацій і подальшого закріплення найбільш вдалого варіанта
2) Преадаптивний – основою нової адаптації є структура, яка була утворена
раніше, і виконувала певну функцію, а за зміни умов набула нової.
3) Постадаптивний – нові адаптації виникають через зміну функцій вже
сформованих органів
Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях. Стратегії
адаптацій
Найзагальніша спільна особливість: пристосувальні ознаки формуються
впродовж еволюції завдяки природному добору особин, які мають ознаку в
найбільш вираженій формі.
Прикладом молеулярної адаптації є зміна форми молекул гемоглобіну в
результаті заміни однієї пари нуклеотидів відповідного гена.
Клітинний. Наприклад, прокаріоти, які опинилися в умовах промислового
забруднення, можуть змінювати активність своїх ферментних систем. Це дає
змогу засвоювати нові сполуки, задовольняючи свої метаболічні потреби.
Стратегії формування адаптацій:
1) Стратегія еволюційних адаптацій(адаптивні зміни пов’язані зі змінами
генетичної інформації, що визначають нові ознаки)
2) Стратегія акліматизації(використовує генетичну інформацію, що була
в геномі від народження, і здійснюється протягом усього життя)
3) Стратегія негайної адаптації(Здійснюється завдяки змінам
активності ферментів)

Стратегії за характером формування адаптивних механізмів:

1) Стратегія за принципом резистентності(передбачає формування
адаптивних механізмів підтримки гомеостазу внутр середовища
незалежно від змін середовища життя)
2) Стратегія за принципом толерантності(вимагає підпорядкування
життєвих функцій організмів змінам умов навкол. Серед.) Відбувається
нарівні клітин і тканин.
 3) Стратегія уникнення несприятливих упливів(Стратегія формування в
організмів життєвих циклів і прояів поведінки, що дають змогу
уникнути несприятливих змін чинників середовища)
Екологічно пластичні і непластичні види
Екологічна пластичність виду – здатність організмів виду до існування впевному
діапазоні значень екологічного чинника.
Екологічно пластичні види:
1) Бурий ведьмідь
2) Вовк звичайний
3) Горобець польовий
Екологічно непластичні види:
1) Форель струмкова
2) Коала сірий
3) Велика панда
Адаптивний потенціал – міна пристосувальних можливостей виду в мінливих
умовах довкілля.
Високий адапт. Потенціал мають еколог. Пластичні види
Адаптивна радіація – процес виникнення в межах певної систематичної групи
форм, пристосованих до різних умов існування.
Отже, екологічну пластичність виду характеризує певний діапазон
витривалості до коливань екологічного чинника та поширеність у середовищі
існування.
Отже, екологічну пластичність виду визначають генетична пластичність та
адаптивний потенціал.
Результатом адаптивної радіації є утворення нових форм живих організмів.
Залежно від того, на якому рівні відбуваються адаптації, можуть
утворюватися нові підвиди, види або систематичні групи більш високого
рангу.
Високий адаптивний потенціал мають екологічно пластичні види. Саме такі
види здатні заселяти нові місця проживання або ті, які дуже змінилися. В
умовах руйнування екосистем вони завдяки екологічній пластичності
встигають набути нових адаптацій і виживають.
Життеєві форми тварин і рослин як адаптації до середовища
мешкання
Життєва форма рослин – зовнішній вигляд рослинних огранізмів, що
відображає їх пристосованість до умов існування.
Категорії:
1) Дерев’янисті
2) Напівдерев’янисті
3) Наземні трав’янисті
4) Водні трав’янисті
Життєва форма тварин – група особин, що мають подібні морфологічні
пристосування для існування в однаковому середовищі.
Категорії:
1) Плаваючі
2) Риючі
3) Наземні
4) Деревні
5) Повітряні життєві
Середовищ існування 4:
1) Водне
2) Грунтове
3) Наземно-повітряне
4) Гостальне
Екологічні фактори – певні властивості і елементи середовища, що впливають
на організми
Фактори:
1) Абіотичні(кліматичні, хімічні, орографічні)
2) Біотичні(вплив тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів)
3) Антропогенні(фізичні, хімчні, біологічні, соціальні)

Межі витривалості виду(Смерть_Еко пессимум_еко оптимум_еко

пессимум_Смерть)

Водне середовище:
1) Найбільше середовище у біосфері
2) Основний ресурс – вода
3) Не зазнає різки змін факторів.
4) Висока теплоємність і низька теплопровідність
5) У воді є різні види йонів
6) Висока густина води
7) Висока шв пош. Звуку(5400км_год)

Гідробіонти(планктон, нектон, нейстон, перифітон, бентос, амфібіонти)

1) Планктон – завислі у товщі води, не здатні протидіяти течії
2) Нектон – активно плаваючі
3) Нейстон – на межі водного і наземно-повітряного середовищ
4) Перифітон – обростають водні предмети
5) Бентос – придонні тварини
6) Амфібіонти – частина життєвого циклю проходить у воді
Адаптації планктонних до життя у воді:
1) Обводнення тіла
2) Редукція скелетних утворень
3) Жирові включення
4) Газові включення
5) Малі розміри тіла
6) Видовжена форма тіла
Адаптації обростаючих:
1) Міцно прикріплені до предметів
2) Відсутні кінцівки
3) Редуковані органи зору і рівноваги
4) Мають витягнуту форму для полювання на їжу
Адаптації бентосних:
1) Важке тіло(панцир черепахи)
2) Утвор.колоній
3) Витягнута форма тіла
4) Різні способи пересування
5) Здатність заякоритись
Адаптації нектонних:
1) Рух м’язовий або реактивний
2) Обтічна форма тіла
3) Розвинені органи чуття
4) Кінцівки ласти або плавці
Адаптації нейстонних:
1) Вирости на поверхні
2) Газові вакуолі в клітинах
3) Слизова оболонка клітин