1. Еволюція поглядів на сутність життя.

Серед безлічі ненаукових уявлень про виникнення життя на Землі основні такі:
o життя було створене надприродною істотою в певний час (креаціонізм)
o життя виникало неодноразово з неживої речовини (мимовільне
зародження)
o життя існувало завжди (теорія стаціонарного стану)
o життя занесене на нашу планету ззовні (панспермія)
o життя виникло з неживої природи в результаті біохімічних процесів
(еволюція)

2. Уявлення про живі організми, як відкриті системи.

Система – сукупність елементів, які знаходяться в певних відношеннях
один з одним і пов’язаних прямими і зворотніми зв’язками, утворюючи
цілісність.
Відкриті системи: обмінюються енергією , речовиною та інформацією з
оточуючим середовищем.
Відкритим системам властиві явища самоорганізації, ускладнення або
спонтанного упорядкування.

3. Властивості живих систем.

o Приблизно однаковий хімічний склад
o Обмін речовиною і енергією
o Самовідтворення
o Здатність до росту і розвитку
o Подразливість
o Дискретність

4. Рівні організації живої матерії.

1. Молекулярний (елементарні частинки  атоми  молекули 
мономери та біополімери)
2. Клітинний ( клітина)
3. Тканинний ( тканини)
4. Органний ( органи і системи органів)
5. Організмовий ( організм)
6. Популяційно-видовий ( популяція  вид)
7. Екосистемний або біогеоценотичний ( екосистема та біогеоценоз)
8. Біосферний ( біосфера)

5. Хімічний склад живих організмів.

Всього виявлено 80 елементів, але тільки для 30 відомі функції.
Найбільший вміст у клітині чотирьох елементів: кисню (65 -75%),
вуглецю (15-18%), водню (8-10%), азоту (2-3%). Це органогенні елементи.
Разом їх вміст становить 95-98% від загальної маси живого організму.
 Вміст у живому організмі таких елементів, як кальцій, калій, фосфор, сірка,
силіцій, натрій, хлор, магній, залізо, становить десяті частки відсотку.
Перелічені хімічні елементи належать до макроелементів. Кобальт, цинк,
мідь, хром, бром, бор, йод, літій, радій містяться у дуже малих кількостях
(менше 0,01%), їх називають мікроелементами. Ультрамікроелементи
(менше 0,001 %): Бор, Літій, Алюміній, Силіцій, Станум, Кадмій, Селен,
Ванадій, Титан, Хром, Нікель, Рубідій, Аурум тощо.

6. Макроелементи живих організмів, на підставі чого їх відносять в цю групу?

Макроелементи: Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Фосфор, Сульфур,
Натрій, Кальцій, Калій, Магній, Хлор, Ферум. Макроелементи є
компонентами органічних сполук, беруть участь в утворенні зв'язків між
білковими молекулами, біоелектричних процесах.

7. Які хімічні елементи складають групу біогенних макроелементів?

Оксиген, Карбон, Гідроген, Нітроген

8. Група мікроелементів, їх клітинна концентрація.

Мікроелементи: Цинк, Купрум, Іод, Флуор, Бор, Кобальт, Молібден,
Ванадій, Бром, Хром, Манган, Селен, Силіцій, Германій, Нікель. Вміст в
організмі 0.001-0.000001%.

9. Ультрамікроелементи.
Ультрамікроелементи: Аурум, Меркурій, Уран, Берилій, Цезій, Радій.
Концентрація менше 0.000001%

10. Основна хімічна сполука живої клітини, її функції.

Вода.
Метаболічна. Завдяки тому що в цілому нейтральна молекула води
являє собою диполь (на атомах Гідрогену зосереджений позитивний заряд,
на атомі Оксигену — негативний), вона є полярним розчинником,
середовищем для біохімічних реакцій (гідроліз, гідратація) і кінцевим
продуктом багатьох біохімічних реакцій, а також донором електронів під
час фотосинтезу. Речовини, розчинні у воді, називаються гідрофільними,
нерозчинні у воді — гідрофобними (ліпіди).

Транспортна. Вода забезпечує перенесення біологічних молекул

усередині клітин, з клітин, до клітин, крізь клітини, є головним
компонентом транспортної системи вищих рослин і кровоносної системи
тварин. Це можливо завдяки тому, що вода — універсальний розчинник і
має високий коефіцієнт поверхневого натягу.

Механічна. Оскільки вода практично нестислива, вона забезпечує

пружний стан клітин і тканин рослин (тургор), є амортизатором під час
 механічних впливів па організм, послаблює тертя між дотичними
поверхнями.

Терморегуляторна. Вода забезпечує рівномірний розподіл тепла, що

виділяється під час екзотермічних процесів усередині організму, а під час
випаровування з поверхні тіла тварин (потовиділення) або рослин
(транспірація) охолоджує організм. Це досягається за рахунок того, що
вода має високу питому теплопровідність і велику питому теплоту
пароутворення. Завдяки цьому температура всього тіла теплокровних
тварин практично однакова, а її перепади зводяться до мінімуму.

11. Роль вуглецю в живих системах.

Вуглець — дуже важливий біогенний елемент, який складає основу
життя на Землі, структурна одиниця величезної кількості органічних
сполук, що беруть участь у побудові організмів та забезпеченні їхньої
життєдіяльності. Значна частина необхідної для організмів енергії
утворюється в клітинах за рахунок окиснення вуглецю. Виникнення життя
на Землі розглядається сучасною наукою як складний процес еволюції
вуглецевих сполук.
Унікальна роль вуглецю в живій природі обумовлена його властивостями,
яких у такому поєднанні не має жоден елемент періодичної системи. Між
атомами вуглецю, а також між вуглецем та іншими елементами
утворюються міцні хімічні зв'язки, які, проте можуть бути розірвані за
порівняно м'яких умов. Ці зв'язки можуть бути одинарними, подвійними та
потрійними. Здатність вуглецю утворювати чотири рівнозначні валентні
зв'язки надає можливість для побудови вуглецевих скелетів різних типів —
лінійних, розгалужених, циклічних. Показово, що всього три елемента —
вуглець, кисень та водень — становлять 98% загальної маси живих
організмів. Цим досягається певна економність в живій природі: при
практично безмежнім структурнім різноманітті вуглецевих сполук
невелика кількість типів хімічного зв'язку дозволяє набагато скоротити
кількість ферментів, необхідних для розщеплення і синтезу органічних
речовин. Особливості будови атома вуглецю лежать в основі різних видів
ізомерії органічних сполук. Здатність до оптичної ізомерії виявилась
вирішальною в біохімічній еволюції амінокислот, вуглеводів і деяких
алкалоїдів.

12. Ліпіди та їх функція в організмі.

Ліпіди – це велика група речовин біологічного походження, які добре
розчиняються в органічних розчинниках: метанол, ацетон, хлороформ,
бензол і т.д. Ліпіди є структурними компонентами клітинних мембран,
служать резервним енергетичним матеріалом. Крім цих основних функцій,
ліпіди виконують роль бар'єрів, які захищають організм від термічного і
механічного впливу, можуть бути попередниками інших біологічно активних
речовин.
Перелік функцій:
o Структурна
o Енергетична
o Запасна
o Ізоляційна
o Регуляторна
o Рецепторна