Тема: Загальна характеристика органічних сполук.

Вуглеводи, їх будова
властивості та функції.

Мета: Сформувати поняття про будову, властивості та функції вуглеводів;

виробити вміння використовувати знання про хімічний склад клітини для
доказу єдності живої та неживої природи.

Тип заняття: комбінований.

Обладнання та матеріали: Стенди, підручники.

Базові поняття і терміни: Макромолекули, біополімери, мономери,

моносахариди, олігосахариди, полісахариди.

План заняття:
1.Органічні сполуки живих систем.
2.Вуглеводи, їх будова та властивості.
3.Функції вуглеводів.

Структура заняття

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Назвіть органічні речовини, які входять до складу живих організмів?

Яка біологічна роль вуглеводів?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу .

1. Органічні сполуки, їх характеристика.

Усі хімічні сполуки поділяють на неорганічні (мінеральні) та органічні.

До складу органічних сполук входять чотири хімічні елементи, які на-
зивають органогенними: Гідроген(Водень), Оксиген(Кисень),
Нітроген(Азот) і Карбон(Вуглець). Останній з них значною мірою зумовлює
хімічні властивості організмів. Як і інші органогенні хімічні елементи,
Карбон здатний утворювати міцні ковалентні зв'язки. Атом Карбону може
зв'язуватись з атомами Гідрогену, Нітрогену, Оксигену.
До складу клітини входять органічні сполуки: вуглеводи, білки, ліпіди,
нуклеїнові кислоти тощо. Вони переважно мають велику молекулярну масу,
тому їх називають макромолекулами. Так, молекулярна маса більшості
білків становить 5000—1 000 000, а у деяких нуклеїнових
 кислот вона сягає декількох мільярдів дальтон (один дальтон
відповідає 1/12 атомної маси ізотопу карбону 12С, тобто 1,67 *10-24 г).

Високомолекулярні органічні сполуки (білки, нуклеїнові кислоти,

складні вуглеводи), молекули яких складаються з великої кількості
однакових чи різних за хімічною будовою ланок, що повторюються,
називають біополімерами.
Такі макромолекули мають високу молекулярну масу — 103— 109
дальтон.

Прості молекули, із залишків яких складаються біополімери,

називають мономерами.
Мономерами білків є залишки амінокислот, нуклеїнових кислот -
нуклеотиди, полісахаридів — моносахариди.

Молекулярна маса ліпідів значно менша - 50 -1500 дальтон. Але вони

можуть об'єднуватись між собою, утворюючи складні структури з тисяч
молекул.

Особлива група органічних сполук - це біологічно активні речовини

- це речовини, які впливають на процеси обміну речовин і перетворення
енергії в організмах живих істот.
Серед них є органічні (ферменти, гормони, вітаміни) та неорганічні
(вуглекислий газ та ін.) сполуки.
У клітинах різних груп організмів вміст певних органічних сполук
різний, наприклад, у клітинах тварин переважають білки і ліпіди, а
рослин -вуглеводи.

2. Вуглеводи, їх будова та властивості.

Хімічний склад вуглеводів відповідає формулі (СН20)n, де n дорівнює

трьом та більше. Але існують вуглеводи, в яких співвідношення
вказаних у формулі хімічних елементів інше. У клітинах тварин і
людини вміст вуглеводів незначний. Натомість у клітинах рослин їх
значно більше (наприклад, у листках, насінні, плодах - майже 70%, у
бульбах картоплі - до 90%).

Залежно від кількості мономерів, що входять до складу молекул,

вуглеводи поділяють на три основні класи: моносахариди,
олігосахариди та полісахариди.
 Моносахариди, або прості цукри, залежно від кількості атомів
Карбону, поділяють на тріози (3 атоми), тетрози (4), пентози (5), гексози
(6) і так далі до декоз (10). У природі найпоширеніші гексози, а саме
глюкоза(білі кристали солодкі на смак, гідрофільні; мвстяться у
багатьох фруктах, виноградн. соці, у крові людини та тварини. Мязова
робота виконується головним чином за рахунок енергії, яка
вивільняється при окисленні глюкози) і фруктоза(безбарвні кристали
солодкого смаку, гідрофільні(солодкі плоди – фініки, інжир; мед.
Зловживання фруктозою призводить до розвитку серцевих
захворювань, цукр. діабету)). Солодкий присмак ягід, фруктів, меду
залежить від вмісту в них цих сполук. Серед пентоз важливе значення
мають рибоза і дезоксирибоза(компонент ДНК, РНК), які входять до
складу нуклеїнових кислот та аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ).

Олігосахариди - сполуки, в яких кілька залишків молекул

моносахаридів з'єднані між собою ковалентними зв'язками. Серед них
найпоширеніші дисахариди, які утворюються внаслідок сполучення
залишків двох молекул моносахаридів. Наприклад, буряковий (або
тростинний) цукор — сахароза(білі, солодкі кристали, гідрофільні;
видобувається з цукрового буряку (28%), чи з цукрової тростини, яка
також багата на цукор(2-6м заввишки, всі види тростини схрещуються
(до 37 видів); головні комерційні сорти є складними гібридами (у 6
разів міститься більше цукру ніж у цукрового буряка.) Бразилія є
головним виробником( Домінікани, Гваделупа, Ямайка і т. д.). Перед
збиранням поле цукрової тростини підпалюють. Сахарозу
використовують у виготовленні спиртів, лимонної, молочної кислот
тощо) - складається із залишків глюкози і фруктози, а солодовий —
мальтоза(Мальтоза (від англ. Malt — солод) - солодовий цукор,
природний дисахарид, що складається з двох залишків глюкози;
міститься у великих кількостях в пророслих зернах (солоді) ячменю,
жита та інших зернових; виявлено також у томатах, в пилку та нектарі
ряду рослин.
Мальтоза гідрофільна, має солодкий смак. Розщеплення мальтози до
двох залишків глюкози відбувається в результаті дії ферменту мальтази,
яка міститься в травному соках тварин і людини, в пророщених зернах,
в цвілевих грибів і дріжджів. Генетично обумовлена відсутність цього
ферменту в слизовій оболонці кишки людини призводить до
природженої непереносимості мальтози — важкого захворювання, що
вимагає виключення з раціону мальтози, крохмалю та глікогену або
долучення до їжі ферменту мальтази.)

Полісахариди - молекули, молекулярна маса яких може сягати

кількох мільйонів. Полісахариди розрізняються між собою складом
мономерів, довжиною та розгалуженістю ланцюгів. На відміну від
моно- та олігосахаридів, полісахариди майже не розчиняються у воді й
не мають солодкого присмаку .Один із найпоширеніших полісахаридів -
крохмаль. Він синтезується в процесі фотосинтезу в клітинах рослин і
складається із залишків глюкози. У клітинних стінках рослин міститься
полісахарид целюлоза — міцний, волокнистий, нерозчинний у воді.
Деревина, кора, бавовна складаються переважно з целюлози.
У грибів, тварин і людини запасним полісахаридом є глікоген. Він
відкладається здебільшого в м'язах і клітинах печінки. До складу
клітинних стінок деяких грибів і зелених водоростей, кутикули
членистоногих входить полісахарид – хітин(Хіти́н — азотовмісний
полісахарид, початково виділений із зовнішніх оболонок тарантулів.
Назва речовини «хітин» походить від грецького слова «хітон», що
було назвою одягу — це символізує ключову роль хітину в побудові
покривів багатьох організмів. Це жорсткий напівпрозорий матеріал,
який є головним компонентом екзоскелету членистоногих і присутній в
клітинних стінках грибів. Також хітин виробляється в організмах
багатьох інших тварин — різноманітних червів, кнідарій і т. ін. В
медицині хітин використовується для прискорення загоєння ран:
покрите хітином волокно, хітинові мати, губки та плівки скорочують
час загоєння ран на величину до 30 %. Особливо перспективним є
використання хітинових матеріалів та інструментів з хітиновим
покриттям при лікуванні опікових ушкоджень.
Окрім того, хітин використовується і в косметичній галузі, як
безпечний полімерний наповнювач косметичних засобів, що не
подразнює шкіру.
В водному середовищі завдяки фільтрам на основі хітину успішно
використовуються для очищення стічних вод ).

3.Функції вуглеводів
Енергетична функція вуглеводів полягає у здатності розщеплюватися
з виділенням енергії. За повного розщеплення 1 г цих сполук
вивільняється 17,2 кДж енергії. Кінцеві продукти окиснення вуглеводів
- С02 і Н20.
Полісахариди (крохмаль, глікоген) як запасні сполуки можуть
відкладатись у клітинах у вигляді зерен.
 Будівельна, або структурна, функція вуглеводів полягає в тому, що
ці сполуки входять до складу опорних елементів клітин організмів. Як
ми вже згадували, хітин є компонентом зовнішнього скелета
членистоногих та клітинних стінок деяких грибів і водоростей.
Клітинні стінки рослин, які містять целюлозу, захищають вміст клітин і
підтримують їхню форму.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Які хімічні сполуки належать до органічних?

Що таке біологічно активні речовини?
Які основні класи вуглеводів ви знаєте?

V. Домашнє завдання.
Конспект. Підручники Кучеренко М.Є. ст..16-20., Полянський Ю.П.
ст..151-153.