Опорний конспект з усіх

тем НМТ з біології

 Про авторку конспекту 1

Катя

✓ Склала ЗНО з біології на

196.
✓ Закінчила біологічний
факультет КНУ ім.Тараса
Шевченка з червоним
дипломом.
✓ 5+ річний досвід
викладання.
✓ Підготовка уроків для
Всеукраїнської Школи
Онлайн.
✓ 300+ задоволених учнів.
✓ 186 балів середній бал
учнів.

В цьому конспекті я зібрала все

найважливіше з кожної теми програми
НМТ з біології. Це значно допоможе у
повторенні та узагальнені інформації
при підготовці!
 Перший блок тем 2

Хімічний склад клітин

Молекулярна біологія

Питання з цієї теми щороку є на іспиті. Завжди є

одне питання, що стосується рівнів організації
життя. Також часто трапляються питання щодо
значення хімічних елементів.
 Хімічний склад клітин 3

Методи досліджень:
1. Порівняльно-описовий
2. Експериментальний
3. Моніторинг
4. Моделювання

Рівні організації життя:

1. Молекулярний – хімічні елементи, хімічні реакції, ВІРУСИ!
2. Клітинний – клітини, органели, одноклітинні організми.
3. Органний – органи тварин і рослин.
4. Організмовий – окремі цілісні організми.
5. Популяційно-видовий – група організмів.
6. Екосистемний (біогеоценотичний) – група організмів +
середовище їх існування.
7. Біосферний – вся наша планета.

Хімічні елементи, з яких складаються організми:

1. Органогени (98%) – C, O, H, N.
2. Макроелементи (1,9%) – S, P, Ca, K, Na, Mg, Fе.
3. Мікроелементи (до 0,1%) – F, Cu, Zn, Mn, I, Co.

Найважливіші хімічні елементи та їх функції:

К - транспорт речовин з клітини, участь в регуляції ритму
серцевої діяльності.
Ca - в складі кісток, регуляція ритму серця, збудження м’язів,
зсідання крові.
Na - транспорт речовин в клітину, здійснення подразливості.
Mg - компонент хлорофілу, активує діяльність ферментів
енергетичного обміну.
Fe - компонент гемоглобіну, міоглобіну - гем, ферментів дихання
і фотосинтезу.
F(флуор) - входить до складу емалі зубів.
І - входить до складу гормонів щитоподібної залози (тироксину).
Нестача йоду призводить до розвитку ендемічного зобу.
 Другий блок тем 4

Будова клітини. Метаболізм клітини.

Питання про клітину займають приблизно 7%

всього іспиту. Зверни увагу на функції органел,
будову двомембранних органел, типи живлення
організмів та процеси метаболізму.
 Біополімери. Клітина. 5

Біополімери - - це високомолекулярні органічні сполуки, що

складаються з великої кількості мономерів.

ПОЛІМЕР ЙОГО МОНОМЕР

Білки Амінокислоти
Полісахариди Моносахариди
Нуклеїнові кислоти Нуклеотиди

Моносахариди - вуглеводи, молекули яких мають в своєму

складі від 3 до 10 атомів карбону. Приклади: рибоза,
дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза.
Олігосахариди - з 2-10 залишків моносахаридів. Приклади:
сахароза, лактоза.
Полісахариди - з більш ніж 10 залишків моносахаридів.
Приклади: крохмаль, глікоген, целюлоза, хітин.
Білки – це - біополімери, мономерами яких є амінокислоти.
Амінокислоти поєднуються між собою, утворюючи пептидний
зв’язок.
Мономерами нуклеїнових кислот є нуклеотиди – органічні
сполуки, що складаються з азотистої основи, моносахариду і
залишку фосфатної кислоти. Види нуклеїнових кислот: ДНК, РНК
Клітина
Еукаріоти (ядерні) - організми, які мають в складі своїх клітин
ядра. До еукаріотів належать тварини, рослини та гриби.
Прокаріоти (доядерні) – організми, які не мають ядер в своїх
клітинах. До прокаріотів відносяться археї та бактерії.

Особливості рослинної клітини:

Наявність пластид
Резервний полісахарид крохмаль;
Клітинна стінка з целюлози;
Цитоплазматичні містки
Великі вакуолі
 Клітина 6

Особливості тваринної клітини:

Відсутні пластиди;
Наявний глікокалікс;
Дрібні вакуолі (лише в одноклітинних);
Чисельні лізосоми з ферментами;
Запасання глікогену.
Особливості грибної клітини:
Клітинна стінка з хітину;
Запасаючі невеликі вакуолі;
Лізосоми з багатим арсеналом травних ферментів;
Запасання глікогену.

Види мембранного транспорту

1. Пасивний транспорт
Без затрат енергії АТФ
За градієнтом концентрації
2. Активний транспорт
Із затратами енергії АТФ
Проти градієнту концентрації
3. Транспорт у мембранному пакуванні
Види пасивного транспорту
1. Проста дифузія (кисень, азот, СО2, бензол, сечовина)
2. Полегшена дифузія – транспорт за допомогою білків-
переносників та білків-каналів. (Глюкоза, вода)
3. Осмос - транспорт води крізь мембрану в ділянки з більшою
концентрацією розчиненої речовини.
Активний транспорт
Це транспорт за участю мембранних білків: йонних насосів та
йонних каналів
Види транспорту в мембранному пакуванні
Екзоцитоз – виведення з клітини речовин крізь мембрану
Ендоцитоз – захоплення та поглинання всередину клітини
певних речовин
 Метаболізм 7

Джерело Джерело
Тип живлення Приклади організмів
енергії Карбону
СО2
Фотосинтетики: зелені
Енергія (неорг.
Фотоавто-трофний бактерії, ціанобактерії,
світла реч)
водорості, зелені рослини

Енергія СО2 Хемосинтетики: сіркові

Хемоавто-трофний хімічних бактерії, залізобактерії,
реакції (неорг. реч.) нітрифікувальні бактерії
Енергія Органічні
Фотогетеротрофний Пурпурні несірчані бактерії
світла сполуки
Енергія
Органічні
Хемогетеротрофний хімічних Тварини, гриби
сполуки
реакцій

Етапи катаболізму:
Підготовчий – вивільнюється 0.2-0.8% енергії, що міститься в
поживній речовині
Безкисневий - вивільнюється 5-7% енергії, що міститься в
поживній речовині
Кисневий - вивільнюється 90% енергії, що міститься в поживній
речовині.
Загальне рівняння катаболізму
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4
= 6СО2 + 44Н2О + 38АТФ

Фотосинтез – процес утворення органічної сполуки – глюкози.

Небхідні умови фотосинтезу: Будова хлоропласта:
- Сонячне світло 1 – тилакоїд
- Вуглекислий газ (СО2) 2 – зовнішня мембрана
- Вода 3 – строма
Фази фотосинтезу: 4 – грана
5 - ламела
1. Світлова – на сонці в тилакоїдах.
2. Темнова – без світла в стромі. 5
Рівняння фотосинтезу:
 Клітина. Генетика. 8

Біосинтез білка – сукупність процесів утворення молекул білків з

амінокислот на основі інформації генів ДНК.
1. Транскрипція – переписування інформації з ДНК на молекулу
мРНК, що здійснюється в ядрі:
- початок транскрипції – ініціація
- нарощування ланцюга мРНК – елонгація
- закінчення процесу - термінація
2. Процесинг мРНК (тільки в еукаріот)
1. Сплайсинг –вирізання інтронів з мРНК
2. Кепування – приєднання 7-метилцитозину на початок мРНК
3. Поліаденілювання – приєднання декількох Аденілових
нуклеотидів підряд до кінцевої частини мРНК
3. Трансляція – переписування інформації мРНК у первинну
інформацію білка на рибосомах.

Мітоз - спосіб поділу нестатевих (соматичних) клітин.

Мейоз - спосіб поділу статевих клітин, за якого відбувається два
послідовних поділи клітин, в результаті чого кількість хромосом в
дочірніх клітинах зменшується вдвічі.

Генетика
Спадковість – здатність живих організмів передавати свої ознаки
нащадкам
Мінливість – здатність живих організмів набувати нових ознак у
процесі індивідуального розвитку
Ген – ділянка молекули ДНК, що кодує інформацію про білок чи РНК,
які зумовлюють ознаки організму.
Гібрид – нащадок.
Алель – стани гена, що визначають
прояви ознаки і розташовані в
однакових ділянках на гомологічних
хромосомах.
Гомологічні хромосоми – це хромосоми однієї пари, що мають
однакові форму, розміри та набір генів, але можуть мати різні алелі
цих генів. Сукупність усіх хромосом, їх особливості кожного окремого
виду – утворюють каріотип.
Домінантний алель – алель, що в присутності іншого алеля в іншій
гомологічній хромосомі, завжди матиме прояв, пригнічуючи прояв
другого алеля. Позначаються великими латинськими літерами: А, В,
С...
 Третій блок тем 9

Генетика

На НМТ обов’язково буде 2-3 завдання з генетики,

з яких одне – задача.
 Генетика 10

Рецесивний алель – алель, що пригнічується за присутності

домінантних алелів і не проявляються в ознаках. Позначаються
маленькими латинськими літерами: а, в, с…
Гомозигота – це особина, гомологічні хромосоми якої несуть
однакові алелі певного гена. (АА, аа)
Гетерозигота – це особина, гомологічні хромосоми якої несуть різні
алелі певного гена. (Аа)
Генотип – сукупність усіх генів організму, одержані від батьків.
Геном – вся ДНК, що міститься в клітинах певного організму. В це
поняття входить ДНК вірусів та бактерій, що можуть знаходитись в
клітині.
Генофонд – всі гени, що зустрічаються в особин цілої популяції
організмів.
Фенотип – сукупність ознак організму, які є результатом прояву генів
та впливу зовнішнього середовища.
Перший закон Менделя – закон одноманітності гібридів першого
покоління:
Під час моногібридного схрещування гомозиготних особин у
потомстві спостерігаються лише домінантні прояви ознаки, усі
нащадкі будуть одноманітні за генотипом і за фенотипом.
Другий закон Менделя – закон розщеплення:
Під час моногібридного схрещування двох гібридів першого
покоління, які є гетерозиготами, у потомстві спостерігають
розщеплення за фенотипом 3 : 1 і за генотипом 1 : 2 : 1
Третій закон Менделя – закон незалежного успадкування ознак:
При схрещуванні двох особин, що відрізняються один від одного за
двома (і більше) парами альтернативних ознак, гени і відповідні їм
ознаки успадковуються незалежно один від одного і
комбінуються у всіх можливих поєднаннях.
Типи взаємодії алельних генів (гени, що знаходяться в однакових
локусах на хромосомі):
Повне домінування – форма взаємодії, за якої в гетерозиготі
домінатний алель повністю пригнічує прояв рецесивного алеля. Це
те, що ми вже розбирали в задачах.
Неповне домінування - форма взаємодії алельних генів, за якої в
гетерозигота домінантний алель не повністю пригнічує прояв
рецесивного, внаслідок чого спостерігається проміжний стан ознаки.
Розщеплення за генотипом: 1:2:1. Розщеплення за фенотипом: 1:2:1.
Кодомінування - явище вияву обох алелів окремо за одночасної
їхньої присутності в гетерозиготі. Розщеплення за генотипом: 1:2:1.
Розщеплення за фенотипом: 1:2:1.
 Генетика. Водорості. 11

Типи взаємодії неалельних генів (тобто генів, розташованих в

різних локусах на хромосомі):
Комплементарність – форма взаємодії декількох домінатних
неалельних генів, які разом визначають розвиток нового вияву
ознаки.
Приклади: хвилясті папуги, форма гребеня курей, форма плодів
гарбуза.
Епістаз – форма взаємодії неалельних генів, за якої алель одного
гена пригнічує прояв іншого.
Полімерія – форма взаємодії коли декілька неалельних генів
визначають одну ознаку і ступінь прояву ознаки залежить від
кількості домінантних алелей цих генів.
Приклади: зріст людини (низький – домінантна, високий –
рецесивна), колір шкіри, артеріальний тиск
Плейотропія - множинна дія гена, тобто коли один ген може
визначати одразу декілька ознак.
Ботаніка
Водорості
Тіло не містить тканин та органів і називається талом (слань).
Хлоропласти називаються хроматофорами, всередині яких
можуть бути крохмальні зерна – піреноїди.
Зелені водорості: хламідомонада, хлорела , спірогіра , улотрикс,
ульва , вольвокс
Діатомові водорості: навікула, пінулярія
Бурі водорості: ламінарія , фукус, саргасум
Червоні водорості: порфіра, кораліна, філофора
Функції кореня:
Закріплення рослини
Поглинання води і мінеральних речовин
Запасання поживних речовин
Видозміни кореня
Коренеплоди (морква, буряк, редька, хрін, петрушка)
Бульбокорені (жоржина, батат)
Повітряні корені (орхідеї)
Дихальні корені, або пневматофори (болотяний кипарис,
мангрові дерева)
Опорні корені (фікус, кукурудза)
Корені-присоски, або гаусторії (омела, повитиця)
Корені-причіпки (плющ)
 Четвертий блок тем 12

Ботаніка

На НМТ приблизно 10% питань будуть з ботаніки.

Зверни особливу увагу на видозміни органів
рослин і представників різних груп рослин.
 Ботаніка 13

Видозміни пагона
Надземні:
Вуса (суниця, зеленчук).
Вусики ( виноград, огірки, гарбуз).
Колючки (лимон, глід, дикі яблуні, терен, груші, сливи).
Надземні стеблові бульби (капуста кольрабі)
Підземні:
Кореневище – (конвалія, валеріана, пирій, півники)
Підземні бульби –(картопля, топінамбур)
Цибулина (цибуля, часник, тюльпани, нарциси)
Бульбоцибулини (шафран)
Видозміни листка:
Колючки (кактус, барбарис, молочай)
Вусики (горох, чина)
Пелюстки квіток
М’ясисті листки (алое, очиток, сукуленти).
Ловильні пастки (росичка, непентес, венерина мухоловка).
Сухі луски (цибуля, часник)
Суцвіття Приклади
Функції квітки: Китиця Черемха, капуста,
- Утворення чоловічого смородина, конвалія
(пилкове зерно) і жіночого Колос Подорожник, осока, вербена
(зародковий мішок)
Щиток Яблуня, груша, глід
гаметофітів.
Зонтик Вишня, цибуля
- Утворення гамет (сперміїв і
яйцеклітин). Качан Кукурудза, рогіз
- Запилення.
Головка Конюшина
- Запліднення.
- Формування насіння і Кошик Соняшник, ромашка
плодів. Складний Пшениця, жито, пирій
колос

Волоть Овес, бузок, виноград

Складний Морква, кріп, петрушка
зонтик

Складний Пижмо, деревій, горобина

щиток
 Ботаніка 14

Кістянка Вишня, слива,

Типи плодів персик
Ягода Помідори,
Зернівка Злакові смородина, аґрус
Сім’янка Айстрові Яблуко Груша, айва,
горобина, яблуко
Горіх Ліщина, бук
Гарбузина Гарбузові
Біб Бобові
Помаранча Цитрусові
Стручок Капустяні
Суничина Суниці, полуниці
коробочка Мак, блекота,
бавовник Збірна кістянка Малина, ожина
(з декількох
маточок, що
Мохоподібні зрослися)
Не мають провідних тканин!
Домінуюче покоління – гаметофіт, що має вигляд коробочки
на ніжці.
Представники:
- Зозулин льон (політрих звичайний)
- Сфагнум (торфяний мох)
- Маршанція мінлива
Плауноподібні
Органи: листки-мікрофіли, стебла, листки, спорангії, гаметангії.
Спорангії зібрані в спороносні колоски – стробіли. Спори різні і
мають велику кількість олій. Також їх спори використовують
для виготовлення дитячої присипки.
Домінує спорофіт.
Представники:
- Плаун булавовидний
- Плаунок плауноподібний
- Баранець звичайний
Хвощеподібні
Домінує спорофіт.
Стебла членисті з вузлами і міжвузлями, містять кремнезем
(сполуки Силіцію). Листки недорозвинені, розташовані
кільцями.
Спорангії зібрані в спороносні колоски – стробіли
Представники:
- Хвощ польовий
- Хвощ лісовий
 Ботаніка 15

Папоротеподібні
Стебло – підземне кореневище.
Листки – вайї.
Спорангії зібрані в соруси з нижнього боку листків.
Домінує спорофіт.
Представники:
- Сальвіній плаваюча
- Страусове перо звичайне
- Листовик сколопендровий
- Щитник чоловічий
- Орляк звиччайний
Особливості голонасінних:
- Ріст стебла в товщину за рахунок деревини, є камбій.
- З’являється головний корінь і стиржнева коренева система.
- Переважно дерева.
- Домінуюче покоління – спорофіт.
- Насіння утворюється в шишках і розташовується відкрито на
лусках.
- Запліднення внутрішнє, одинарне – не утворюють ендосперм
- Запилення вітром.
- Слабко розвинене вегетативне розмноження.
Різноманітність голонасінних
Гінкгові
- Гінкго дволопатеве
Гнетові
- Ефедра двоколоса
- Вельвічія дивовижна
Саговники
- Саговник пониклий
Хвойні
Ялина, сосна, модрина, ялиця, тис
Особливості покритонасінних:
- Ускладнення провідних тканин: ксилеми і флоеми.
- Ускладнення вегетативних органів
- Поява квітки як органу статевого розмноження
- Утворення плоду, в якому насінина вкривається і захищається
оплоднем
- Подвійне запліднення, яке забезпечує утворення зиготи та
запасу поживних речовин – ендосперму.
 Ботаніка 16

Родини покритонасінних родина представники

родина представники Овочеві:
Капуста, редька, олійні: топінамбур
Хрестоцвіті,
ріпак, рапс
Капустяні – Олійні: соняшник
лікарські: гірчиця, хрін,
розмноження вітром
бур’яни Декоративні:
айстри,
Плодово-ягідні (вишня,
хризантеми
яблуня, малина, Айстрові
Розові -
смородина, суниці) Лікарські:
Декоративні (троянди, ромашка, цикорій
глід, горбина, шипшина)
Бур’яни:
Бобові – кульбаба,
Овочеві: горох, квасоля волошки
Комахозапилення, Кормові: конюшина,
симбіоз з люцерна
азотфіксуючими Декоративні: люпин Лілія, тюльпан,
(бульбочковим) Лілійні
Медоносні: біла акація проліски
бактеріями Цибулеві
Пасльонові – Овочеві: картопля, томат, Наявність Цибуля, часник
перець фітонцидів
Наявні отруйні Декоративні: петунія Жито, пшениця,
речовини, залозисті Отруйні: блекота, тютюн Злакові рис, кукурудза,
волоски із запахом Бур’яни: дурман, паслін овес, пирій

Гриби – це безхлорофільні еукаріотичні гетеротрофні організми,

які мають, зазвичай грибницю, здатні до осмогетеротрофного
живлення, необмеженого росту та розмножуються за
допомогою спор.
Вегетативне тіло грибів – грибниця (міцелій), що є
розгалуженою системою ниток (гіфів). Плодове тіло – утвір для
розмноження.
Різноманітність грибів:
Справжні гриби – макроміцети (шапинкові гриби) та
мікроміцети.
Несправжні гриби Приклад: фітофтора
Трутовики – паразитують на деревах
Сажкові та ріжкові гриби – паразитують на злакових
Борошнисторосяні гриби – паразитують на трояндах, агрусі.
Цвілеві гриби - утворюють нальоту на субстратах,. (Мукор,
пеніцил, аспергіл)
Лишайники - це симбіотичне об’єднання справжніх грибів з
фотосинтезуючим організмом (водоростю або ціанобактерією).
Представники лишайників: Леканора , Пармелія, Кладонія
(оленячий мох)
 П’ятий блок тем 17

Зоологія

На цей блок тем теж дають 10% питань. Зверни

особливу увагу на типи нервової, травної,
кровоносної та видільної систем у різних груп
організмів. Також варто запам’ятати прогресивні
риси кожної групи тварин і їх представників.
 Зоологія 18

Губки - це первинні багатоклітинні асиметричні тварини на

дотканинному рівні організації, тіло яких пронизане порами.
Класифікація губок:
1. Вапнякові губки - Клатріна звичайна
2. Скляні губки- Кошик Венери
3. Звичайні губки - Кубок Нептуна, Бодяга ставкова, Морський
апельсин

Жалкі
Порожнина тіла: кишкова
Кількість зародкових листків: два
Симетрія тіла: радіальна.
З’являються тканини, але органів немає.
Нервова система: дифузна.
Покриви тіла: шкірно-м’язові клітини (ці клітини одночасно
виконують дві функції: утворюють покриви та здійснюють м’язові
скорочення і, відповідно, рух), між якими знаходяться жалкі
клітини для ураження здобичі.
Живлення: всі хижаки.
Розмноження: нестатетеве (брунькуванням) і статеве
Розвиток непрямий зі зміною поколінь – медузи (статеве
покоління) і поліпа (нестатеве покоління).

Представники жалких:
1. Гідри.
2. Поліпи - це жалкі, які не мають стадії
перетворення на медузу і впродовж
всього життя знаходяться в стані поліпа.
Приклад: коралові поліпи.
3. Медузи. Приклад: аурелія вухата,
коренерот.
(Цифра 5 на малюнку – жалка клітина)
 Зоологія 19

Плоскі черви
Симетрія: двобічна
Порожнина тіла: відсутня, заповнена паренхіматозною
тканиною.
Зародкові листки: 3 - екто-, енто-, мезодерма
Покриви: шкірно-мускульний мішок, який складається з
декількох шарів клітин: на поверхні покривні клітини шкіри.
Живлення: хижаки, паразити
Травлення: сліпо-замкнений кишечник.
Транспорт речовин, дихання: транспорт речовин дифузією,
дихання всією поверхнею тіла
Немає: кровоносної та дихальної систем!
Виділення: видільна система, утворена протонефридіями
Регуляція функцій: Нервова система дифузно-вузлового типу.
Розмноження: розвиток прямий, гермафродитизм.
Представники: планарія молочно-біла (вільноживучий), сисуни,
стьожаки

Паразит Проміжні хазяї Основні хазяї

Печінковий сисун Ставковик малий Корови, свині, вівці
Котячий сисун Молюск бітинія, коропові Людина, хижі ссавці
Бичачий ціп’як ВРХ Людина
Свинячий ціп’як Свині Людина
Стьожак широкий Рачки-циклопи і риба Людина, рибоїдні ссавці
Ехінокок Людина, ВРХ, свині Хижі ссавці (пси, вовки)

Нематоди (круглі черви)

Симетрія тіла: двобічна.
Порожнина тіла: первинна.
Опора: гідроскелет + кутикула.
Покриви: шкірно-м’язовий мішок
Травлення: наскрізьна травна система.
Виділення: шкірні залози.
Транспорт речовин: дифузія по всьому тілу, кровоносної і
дихальної систем ще немає.

.
 Зоологія 20

Представники-паразити:
Аскарида людська – наявний статевий диморфізм, паразитує
по всьому організму.
Гострик людський – відкладають яйця біля анального отвору.
Трихінела спіральна – паразитує в м’язах.

Кільчасті черви
Симетрія тіла: двобічна.
Кількість зародкових листків: 3
Порожнина тіла: вторинна.
Покриви: шкірно-м’язовий мішок.
Живлення: здебільшого детритофаги
Опора: гідроскелет.
Транспорт речовин: з’являється замкнена кровоносна система.
Дихання: через покриви або у водних червів з’являється
дихальна система – зябра.
Виділення: метанефридії.
Нервова система: вузлового (ланцюжкового) типу
Розмноження: дощові черв’яки гермафродити.

Класифікація кільчаків
Кільчаки

Багатощетинкові Малощетинкові
П’явки
• Нереїс зелений
• П’явка • Дощовий черв’як
• Піскожил медична • Трубочник
 Зоологія 21

Членистоногі
Ознаки Ракоподібні Павуко-подібні Комахи
Відділи тіла Головогруди, Головогруди, Голова, груди, черевце
черевце черевце
Вусики 2 пари Відсутні 1 пара (антени)
Ходильні ноги 5 пар 4 пари 3 пари
Травна система Жувальний та Сисний шлунок, є Воло, жувальний
цідильний печінка шлунок, немає печінки
шлунок, є
печінка
Органи дихання Зябра Легені, трахеї Трахеї
Кровоносна Серце на спинній Серце на спинній Серце на спинній
система стороні в грудях стороні в черевці стороні в черевці
Видільна Зелені залози Мальпігієві Мальпігієві судини,
система судини жирове тіло
Органи чуття 1 пара складних 1-4 пари простих 1 пара складних очей,
очей, органи очей, органи органи нюху – вусики,
нюху, дотику, дотику органи дотику і смаку
рівноваги в на ротових придатках
основі вусиків

Молюски
Ознаки Черевоногі Двостулкові Головоногі

Голова, тулуб і нога,

Голови немає,
Відділи тіла Голова, тулуб, нога видозмінена у
тулуб і нога
щупальця і лійку
Зовнішня Зовнішня Внутрішня або
Черепашка
спіральна двостулкова відсутня
Рослиноїдні,
Живлення Фільтратори Хижаки
хижаки
Дві пари ротових В ротовій
В ротові порожнині
лопатей. Немає порожнині дві
Травлення язик з терткою,
слинних залоз, рогових щелепи,
слинні залози
глотки, язика слинні залози
Серце трикамерне
Кровоносна У більшості серце
(два передсердя і Серце трикамерне
система двокамерне
шлуночок)
Непарні легені або
Органи дихання Зябра Зябра
зябра
 Зоологія 22

Риби - це хордові хребетні холоднокровні тварини,

пристосовані до життя у воді.
Покриви: Шкіра з одноклітинними слизовими залозами і
лускою.
У риб хребет має два відділи: тулубовий і хвостовий.
Плавальний міхур – орган риб, що дозволяє змінювати глибину
занурення.
Транспорт речовин: замкнена кровоносна система, серце
двокамерне, одне коло кровообігу.
Виділення: тулубові нирки.
Бічна лінія – орган відчуття течії та орієнтування.
Розвиток: непрямий: ікринка – мальок – риба.
Кісткові риби:
- Кістковий скелет.
- Наявні зяброві кришки та плавальний міхур.
- Відсутня клоака, наявний анус.
- Запліднення зовнішнє.
- Непрямий розвиток.

Хрящові риби – це акули та скати.

- Хрящовий скелет (більш еластичний)
- Відсутні зяброві кришки та плавальний міхур.
- Запліднення внутрішнє.
- Наявна клоака.
- Розвиток прямий.

Амфібії
Холоднокровні
Ароморофози (прогресивні риси):
1. Поява п’ятипалих кінцівок.
2. Розвиток легень.
3. Поява трикамерного серця.
4. Поява двох кіл кровообігу.
5. Прогресивний розвиток центральної нервової системи та
органів чуття.
 Зоологія 23

Покриви: гола шкіра з багатоклітинними слизовими залозами.

Опора: 4 відділи хребта (шийний, грудний, крижовий,
хвостовий). Рухоме з’єднання черепа з хребтом. Ребра й грудна
клітка відсутні.
Дихання: шкірне, ротове, легеневе (дорослі амфібії), зяброве
(водні амфібії та пуголовки).
Транспорт речовин: замкнена кровоносна система, трикамерне
серце, два кола кровообігу. В органи надходить змішана кров.
Виділення: тулубові нирки – сечоводи – клоака – сечовий міхур.
Нервова система: трубчастого типу.
Розмноження: роздільностатевість. Розвиток непрямий
Деяким земноводним властива неотенія – розмноження на
личинковій стадії.
Представники:
Хвостаті (тритони, амбістоми, саламандри).
Безхвості (жаби, ропухи).
Безногі (рибозмії, черв’яги).

Рептилії
Прогресивні риси:
1. Розвиток на поверхні тіла рогових лусок.
2. Розвиток п’ятипалих кінцівок.
3. Поява кори півкуль головного мозку.
4. Поява яйцевих та зародкових оболонок.
Покриви: суха шкіра, вкрита роговими лусками.
Опора: хребет має 5 відділів.. З’являється грудна клітка (грудина
+ ребра).
Дихання: парні легені.
Транспорт речовин: трикамерне серце з неповною
перегородкою. Кров змішана.
Виділення: парні тазові нирки – сечоводи – клоака – сечовий
міхур.
Розмноження: роздільностатевість. Розвиток прямий.
Аутотомія - самоскалічування ящірок.
Класифікація рептилій:
Лускаті (ящірки, змії)
Черепахи
Крокодили
 Зоологія 24

Птахи - гомойотермні організми – мають сталу температуру

тіла 41-42°С.
Прогресивні риси, пов’язані з пристосуваннями до польоту:
1. Наявність крил, пір’євий покрив.
2. Легкий і міцний скелет – кістки порожнисті (Тобто пусті в
середині).
3. Розвиток м’язів, що забезпечують політ.
4. Губчасті легені та повітряні мішки, подвійний тип дихання.
5. Чотирикамерне серце і розподіл крові на венозну та
артеріальну.
6. Теплокровність.
7. Відсутність зубів.
8. Вкорочення кишечника.
9. Відсутність сечового міхура.
10. Відсутність правого яєчника у самок.
Класифікація птахів:
1. Безкілеві (страуси, ківі) – нелітаючі птахи, мають добре
розвинені ноги.
2. Кілегруді – всі інші.

Ссавці
Прогресивні риси:
1. Розподіл зубів за функціями.
2. Наявність волосяного покриву й різноманітних залоз у шкірі.
3. Поява легень альвеолярної будови та діафрагми.
4. Розвиток зародка всередині організму матері.
5. Вигодовування малят молоком
Наявна діафрагма – куполоподібний м’яз, що розділяє грудну й
черевну порожнини та бере участь в диханні.
Класифікація ссавців
Сучасними групами ссавців є Яйцекладні (качкодзьоб та
єхидна) та Живородні (всі інші).
Живородні:
1. Сумчасті (нижчі звірі). Коала, кенгуру.
2. Вищі звірі. Комахоїдні (їжак, кріт). Рукокрилі (кажани,вампіри).
Гризуни . Хижі . Китоподібні( кити, дельфіни). Парнокопитні
(кабани, бегемоти, -зубр, козуля, лось, кози, вівці).
Непарнокопитні(тапіри, носороги, коні). Примати
 Шостий блок тем 25

Людина

Це найважливіший блок тем. З нього завжди

найбільше питань в ЗНО, і на НМТ теж так буде. В
цьому конспекті я зібрала все, що найчастіше
питають про кожну систему органів людини.
 Людина 26

Тканини людини
Епіте- Клітини знаходяться на межі між зовнішнім та внутрішнім
ліальна середовищами.
Щільно поєднані клітини.
Мало міжклітинної речовини.
Висока здатність до регенерації.
Залозисті або покривні, одношарові або багатошарові.
Функції: захист, виділення, обмін речовин із зовнішнім середовщем.

М’язова Побудовані з видовжених клітин із скоротливими волокнами –

міофібрилами.
Розрізняють:
Гладку – входить до складу внутрішніх органів. Забезпечують слабкі
скорочення.
Посмуговану скелетну – формує скелетні м’язи.
Посмуговану серцеву м’язову тканину – утворює м’язовий шар серця.

Нервова Складається з:
Нейронів;
Міжклітинної речовини та клітин, що оточують нейрони та формують
нейроглію.

Сполучна Рідкі: кров та лімфа.

Скелетні: кісткова, хрящова.
Власне сполучні: пухка волокниста, щільна волокниста, ретикулярна,
жирова.
Мають найвищу здатність до регенерації.

Нервова система людини

Нейрон – нервова клітина з відростками, що є структурною та
функціональною одиницею нервової системи.
Аксон – довгий відросток нейрона.
Дендрити – короткі відростки нейронів.
Синапс – це ділянка контакту одного нейрона з іншим або з
робочим органом.
Рефлекс – це реакція-відповідь організму на подразнення, яка
здійснюється за участі нервової системи.
Рефлекторна дуга - шлях, яким проходить нервовий імпульс під
час здійснення рефлексу.
 Людина 27

Нейрони рефлекторної дуги:

Чутливі або аферентні – передають
сигнал від рецептора до мозку.
Вставні – нейрони спинного або
головного мозку, які оброблюють
інформацію, яка надходить від чутливого
нейрона.
Рухові або еферентні – передають
сигнал про рух від мозку до робочого
органу.

Спинний мозок знаходиться всередині хребта. Із задньої

частини спинного мозку (задні корінці) виходять чутливі нерви,
із передньої (передні корінці) – рухові. В зоні виходу з хребців
нерви об’єднуються в стають змішаними.

Відділ головного мозку Функції

Керують діяльністю головного та спинного мозку,

Великі півкулі
забезпечують вищу нервову діяльність,
(передній мозок)
забезпечують зв'язок зі середовищем.

Регуляція обміну речовин, температури тіла;

Проміжний мозок підтримує гомеостаз, регулю сон, пам'ять,
поведінку.
Регуляція руху і тонусу м'язів, здійснення
Середній мозок
орієнтації на світло.
Задній мозок (Міст +
Координація рухів тіла.
мозочок)
Регуляція життєво важливих функцій дихання,
Довгастий мозок
сердцево-судинної діяльності, травлення.
 Людина 28

Ендокринна система людини

Залоза Гормони Гіпофункція Гіперфункція
Соматотропін,
Гігантизм - дети,
меланотропін,
Гіпофіз карликовість акромегалія -
вазопресин,
дорослі
окситоцин
Мелатонін,
Епіфіз
серотонін
Тироксин,
Кретинізм – діти
трийод-тиронін,
Щитоподібна Мікседема- - Базедова хвороба
тиреокальци-
дорослі
тонін.
Прищито-подібні
Паратгормон
залози
Тимус Тимозин
Кортико-стероїди
(основний
кортизол) –
Надниркові кірковий шар. Аддісонова Раннє статеве
залози Мозковий шар – хвороба дозрівання
андреналін і
норадреналін

Підшлункова Інсулін, глюкагон Цукровий діабет Інсуліновий шок

Тестостерон,
Статеві залози прогестерон,
естрогени.

Кровоносна система людини

 Людина 29

Ознаки Еритроцити Лейкоцити Тромбоцити

Без’ядерні,
Без’ядерні,
двоввігнута Ядерні,
округла
Особливості дископодібна непостійна
двовипукла
будови клітин форма. Містять форма. До
форма
гемоглобін. 20 мкм
до 2-4 мкм
7-8 мкм
Кістковий мозок,
Місце утворення Кістковий мозок Кістковий мозок
тимус, селезінка

Від 1-3 діб до

Тривалість життя 100-120 днів 10-12 діб
десятків років

Функція транспортна захисна Зсідання крові

Вміст в 1 мм3 4,5-5 млн 6-8 тис. 250-400 тис

Лімфа – рідка безбарвна сполучна тканина, яка є частиною

внутрішнього середовища, переміщується у незамкненій
лімфатичній системі та виконує захисну, транспортну,
гомеостатичну функції. 90% лімфи – лейкоцити.

Регуляція серцевої діяльності:

Нервова регуляція кровообігу здійснюється вегетативною
нервовою системою. Центр регуляції кровообігу – в довгастому
мозку.
Гуморальна регуляція: адреналін, вазопресин – звужують
судини; ацетилхолін, гістамін – розширюють кровоносні судини.
Велике коло кровообігу: лівий шлуночок – органи – праве
передсердя.
Мале коло кровообігу: правий шлуночок – легені – ліве
передсердя.
Судини, що несуть крові від сердця – артерії. Судини, що несуть
кров до сердця – вени.
Насичена киснем кров – артеріальна. Бідна на кисень кров –
венозна. В малому колі кровообігу в артеріях тече венозна
кров, а в венах – артеріальна.
 Людина 30

Мале коло

Велике коло

Імунна система людини

Імунна регуляція – це регуляція за допомогою хімічних сполук
та клітин, що поширюються в організмі рідинами внутрішнього
середовища для забезпечення захисного впливу на клітини,
тканини і органи.
Кістковий мозок містить стовбурові клітини, з яких
розвиваються клітини крові, в тому числі й лейкоцити.
В тимусі відбувається диференціація Т-лімфоцитів.
В мигдаликах відбувається диференціація В-лімфоцитів.
Селезінка здійснює імунологічний контроль крові (видаляє
застарілій форменні елементи).
В апендиксі відбувається диференціація В-лімфоцитів.
Лімфатичні вузли «фільтрують» лімфу, що проходить через них
від патогенів та токсинів.
Види лейкоцитів:
- Т-лімфоцити
- В – лімфоцити – синтезують антитіла
- Макрофаги
 Людина 31

Клітинний імунітет- - це імунна відповідь, зумовлена

зростанням кількості клітин (Т-лімфоцитів, макрофагів), здатних
до реагування з даним антигеном.
Гуморальний імунітет – імунна відповідь, зумовлена
утворенням речовин в організмі, що знищують.

Природний Передається дитині від матері у вигляді антитіл і тому

вроджений проявляється одразу після народження
Виникає після перенесеного захворювання, є
Природний
найбільш ефективним, зберігається, як правило,
набутий
впродовж життя
Створюється після введення в організм антигенів у
Штучний активний вигляді вакцин, забезпечує несприйнятність
протягом тривалого часу
Створюється після введення в організм готових
Штучний пасивний антитіл у вигляді сироваток і зберігається кілька
місяців

Дихальна система
На вдиху грудна клітка піднімається, а діафрагма опускається
На видиху грудна клітка опускається, діафрагма піднімається,
стає випуклою.
Центр нервової регуляції дихання – в довгастому мозку.
Довільна (свідома) регуляція дихання – кора великих півкуль
Гуморальна регуляція дихання залежить від концентрації СО2 в
крові. При підвищенні кількості СО2 в крові – інтенсивність
дихання збільшується.
 Людина 32

Травна система людини

Товстий кишечник має велику
кількість симбіотичних бактерій,
які розщеплюють клітковину,
синтезують вітаміни К та В12.
Печінка – найбільша травна
залоза. Клітини печінки –
гепатоцити. На нижній частині
міститься жовчний міхур, в якому
депонується жовч. Під впливом
жовчі жири розпадаються на
дрібненькі краплинки для кращого
їх розщеплення (емульгація жирів).

Підшлункова залоза – велика залоза змішаної секреції,

протока якої відкривається в дванадцятипалу кишку. рН
підшлункового соку 7-8,5. Компонентами підшлунковго соку є
ферменти, які розщеплюють поживні речовини: трипсин
(розщеплює білки), ліпази (розщеплюють жири), амілази
(розщеплюють складні вуглеводи).
Всмоктування – активний фізіологічний процес переміщення
води, розчинених поживних речовин, солей, вітамінів крізь
слизову оболонку травного тракту в рідини внутрішнього
середовища.
Здійснюється частково в усіх відділах травного тракту, але
основною ділянкою, де відбувається всмоктування є тонка
кишка – через велику кількість ворсинок.
В кров всмоктуються глюкоза, амінокислоти (продукти
розщеплення білків), нуклеїнові кислоти (продукти
розщеплення ДНК та РНК).
Жирні кислоти (продукти розщеплення жирів) всмоктуються
в лімфу.
 Людина 33

Статева система людини

Жіноча: Чоловіча:

Статеві залози жінок – це яєчники. Вони складаються з

фолікулів, всередині кожного фолікула знаходиться яйцеклітина.
Також, яєчники продукують статеві гормони.
Овуляція – процес виходу яйцеклітини з фолікула, відбувається
приблизно на 14-й день менструального циклу жінки. Після
виходу з яєчника, яйцеклітина знаходиться в маткових трубах.
Запліднення (злиття яйцеклітини та сперматозоїда)
відбувається в маткових трубах.
Статеві залози чоловіків – яєчка. Це парні органи, розташовані
у шкірному мішочку – мошонці, в яких відбувається утворення
сперматозоїдів.
Видільна система людини
До сечовидільної системи людини відносяться:
1. Нирки, що складаються з кіркової та мозкової речовини.
(утворення сечі)
2. Сечоводи (надходження сечі до сечового міхура)
3. Сечовий міхур ( сечозбірна функція)
4. Сечівник (функція виведення сечі з організму)
 Людина 34

Сечоутворення:
1 етап
утворення первинної сечі (150-180
л\добу)
2 етап
утворення вторинної сечі – в складі
сечовина, сечова кислота,
надлишкові солі, і т.д.
(1,5-1,8 л\добу)
Відбувається в капсулах нефронів шляхом
фільтрації за рахунок різниці тиску, який
створюється тим, що приносна артеріола
значно ширша за виносну артеріолу. За
складом первинна сеча відрізняється від
плазми крові відсутністю
високомолекулярних білків та ліпідів.
Відбувається в звивистих канальцях та
петлі Генле нефронів шляхом реабсорбції
(зворотнє всмоктування в кров глюкози,
амінокислот, води, солей, що були
профільтровані з крові, але корисні
організму тому повертаються в кров).

Опорно-рухова система людини

Склетна система М’язова система
1. М’язи голови
1. Скелет голови:
а) мімічні м’язи
а) мозковий відділ
б) жувальні
б) лицевий відділ
м’язи

2. Скелет тулуба: 2.М’язи тулуба

а) хребет – має S-подібну а) м’язи грудей
форму, 4 вигини б) м’язи спини
б) грудна клітка в) м’язи живота

3. Скелет кінцівок:
а) Плечовий пояс, пояс
3.М’язи
верхніх кінцівок (ключиці і
кінцівок:
лопатки)
а) поясу
б) Скелет вільної верхньої
верхніх
кінцівки (плечова, ліктьова,
кінцівок
променева кістки, п’ясток,
б) вільної
зап’ясток, фалангії пальців)
верхньої
в) Тазовий пояс, пояс нижніх
кінцівки
кінцівок (дві кульшові кістки)
в) вільної
г) Скелет вільної нижньої
нижньої
кінцівки (стегнова,
кінцівки
малогомілкова,
г) поясу нижніх
великогомілкова кістки, кістки
кінцівок
стопи: плесно, заплесно,
фалангії пальців)
 Сьомий блок тем 35

Екологія

З екології на іспиті дають 1-2 питання, адже

насправді з цього блоку тем вчити потрібно
небагато. Варто звернути увагу на основні
поняття, структуру трофічних ланцюгів та
структуру екосистем.
 Екологія 36

Структура екосистем:
Абіотична (нежива) Біотична (жива)
частина – біотоп Циклічний кругообіг частина – біоценоз
речовин та лінійний 1. Продуценти
Клімат, грунт, водні
потік енергії 2. Консументи
умови
3. Редуценти

Продуценти – автотрофні організми, здатні синтезувати

органічні речовини з неорганічних. (рослини, ціанобактерії,
фото- і хемосинтезуючі бактерії).
Консументи – гетеротрофні організми, які живляться готовою
органічною речовиною, синтезованою автотрофами.
Розрізняють консументи І-го порядку (рослиноїдні організми,
паразити рослин), та консументи ІІ-го порядку і наступних
порядків (хижаки, паразити тварин).
Редуценти – гетеротрофні організми, які в процесі
життєдіяльності розкладають мертві органічні рештки до
мінеральних, які поступають в грунт та використовуються
продуцентами (замикають цикл кругообігу речовини). Це
членистоногі, черви, бактерії, гриби.
Симбіотичні зв’язки:
Мутуалізм – взаємовигідні та життєвонеобхідні (облігатні)
зв’язки для обох взаємодіючих організмів. Приклад:
співіснування гриба та водорості в складі лишайника.
Кооперація - взаємовигідні зв’язкі для обох взаємодіючих
організмів, але вони можуть існувати і окремо. Приклад:
співіснування коренів дерев та грибів (мікориза).
Коменсалізм (квартиранство) – один організм використовує
інший без завдання йому шкоди. Приклад: риби-приліпали та
акули).
Паразитизм – один організм використовує інший, завдаючи
йому шкоди.
Популяція – це сукупність особин одного виду, які займають
певну територію (ареал), здатні вільно схрещуватися між собою і
відносно ізольовані від інших популяцій виду.
Екологічні чинники:
1. Біотичні – взаємодія між живими організмами.
2. Абіотичні – чинники неживої природи
3. Антропогенні – чинники людського впливу.
 КУРС 37

Цей конспект справді охоплює багато матеріалу і

чудово акцентує увагу, але він не є повноцінною
підготовкою, оскільки потрібна практика,
системність у вивченні матеріалу, детальні
пояснення, повторення.

На моєму курсі учні комплексно проходять всю

програму НМТ.

В курс входить:

1. 2-3 онлайн-заняття на тиждень + їх записи, які

можна завантажити і навчатись офлайн.

2. Власний кабінет на сайті школи з усіма

матеріалами.
 КУРС 38

3. Детальний конспект до кожного заняття.

Жодних додаткових матеріалів тобі не
потрібно!

4. Шпора на кожне заняття для узагальнення і

повторення матеріалу.
 КУРС 39

ПРАКТИКА

5. Багаторівневе дз – кілька тестів різної

складності.

+ тести доступні в офлайн-форматі

Преміум-версія

6. Картки Quizlet для тренування і

запам’ятовування термінів та представників.
 КУРС 40

7. Подкасти на кожну тему після занять.

8. Індивідуальна допомога з
приводу будь-яких питань.

Отже, курс забезпечує

повноцінну підготовку до НМТ
з біології з нуля, навіть в
умовах відсутності світла та
інтернету.

Хочеш записатися або задати питання?

Пиши кодове «БІО» мені в Дірект katya_znohub_bio!

 КУРС 41

ПРАЦЮЄМО НА РЕЗУЛЬТАТ!