Уся Історія На НМТ 2024

КОНСПЕКТ
УСЯ ІСТОРІЯ НА
НМТ 2024
Ілля Літун
illia.turbozno.hist
власник онлайн-школи
"TURBO ZNO"
викладаю 5-ий рік
випустив 5100+ учнів
підготував 128 200-бальників
@illia.turbozno.hist @turboznohistory
@illia.turbozno.hist @turbozno
НМТ 2024 — ЩО ВІДОМО ВІД МОН?
МОН планує провести тестування у 2024 році за схемою:
3 + 1
обов’язкових на вибір
предмети
Обов'язкові предмети:
українська мова математика історія України
Предмет на вибір:
іноземна мова українська біологія

література
географія фізика хімія
Триватиме тестування 240 хвилин з короткою перервою.

2 предмети по 60 хв, перерва і ще 2 предмети по 60 хв.
Зміст завдань відповідатиме чинним програмам ЗНО.

Проведення тестування планується у травні 2024 року.
Відповідний законопроєкт вже на реєстрації у Верховній Раді.
Слідкуй за новинами в мене в Telegram-каналі

ТЕМА 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ
ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV-XV СТ.
КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
TURBO-довідка
Після занепаду Галицько-Волинської держави українські землі
перейшли до складу іноземних держав — переважно до
Польщі та Литви. Першій дісталася Галичина та частина
Поділля, а Литві, після перемоги над монголами у битві на
Синіх Водах, — Київщина, Чернігівщина та Переяславщина.
Закарпаття ще з ХIV ст. належало Угорщині.
У цей час відбувався наступ на автономію українських земель.
Поступово колишні руські князівства були ліквідовані, владні
посади на українських землях почали займати іноземці.
Окрім цього, на українських землях утворилася нова держава
— Кримське ханство. Вона виникла на руїнах Золотої Орди, яка
розпалася на початку XV ст. Будучи нащадками монголів,
кримські татари здійснювали часті набіги на українські землі.
Це зумовило появу козаків — українських воїнів, які намагалися
захистити власні землі від нападів чужинців.
Основні дати
1362 р. — битва на річці Сині Води, перемога литовського
війська над монголами.
1385 р. — Кревська унія.
1449 р. — утворення незалежного Кримського ханства.
1478 р. — визнання васальної залежності Кримського ханства
від Османської імперії.
1489 р. — перша згадка про козаків у козацьких джерелах.
1514 р. — битва під Оршею, розгром війська московитів.
Основні персоналії
Ольгерд — князь литовський та руський (1345-1377 рр.) Здійснив

успішний похід проти золотоординців у Південній Україні,
розбив татарське військо на Синіх Водах (1362 р.), внаслідок
чого приєднав до Литви більшу частину земель Руси: Київщину,
землі Чернігово-Сіверщини й Поділля.
Вітовт — князь литовський та руський (1392-1430 рр.) Борець за
політичну незалежність Великого князівства Литовського.
Боровся проти монголів, однак був розгромлений у битві на р.
Ворскла (1399 р.) Брав участь у переможній битві під
Грюнвальдом (1410 р.), після чого уклав з Владиславом ІІ
Ягайлом Городельську унію (1413 р.). За його правління
відбувався наступ на автономію руських земель у складі ВКЛ.
Свидригайло — князь литовський та руський (1430-1435 рр.) Був
запеклим противником посилення впливу поляків у Литві. Став
правителем Великого князівства Руського (1432-1435 рр.)
Свидригайло був переможений у битві під Вількомиром (1435 р.)
Хаджі-Герей — кримськотатарський державний, політичний і
військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший
кримський хан з династії Гіреїв.
Костянтин Іванович Острозький — військовий та політичний
діяч Великого князівства Литовського, великий гетьман
литовський (очільник армії ВКЛ).
Юрій Дрогобич (Котермак) — український науковець, філософ,
астроном таастролог, доктор медицини. Ректор Болонського
університету, автор наукової праці «Прогностична оцінка
поточного 1483 року» (це перша друкована книга, написана
українцем).
Основні терміни
Шляхтич — провідний суспільний привілейований соціальний
стан, форма аристократії в Польщі, Литві та Русі-Україні в 14-18
століттях.
Магдебурзьке право — право міст на самоврядування.
Магістрат — назва органів станового міщанського
самоврядування і суду в деяких європейських державах.
Цех — об’єднання ремісників в єдину організацію, що
виготовляли певну продукцію на продаж.
Дике поле — історична область малозаселених
причорноморських і приазовських степів.
Козак — вільна озброєна людина.
Основні історично-культурні пам’ятки
Вірменський собор у Львові
Костел св. Варфоломія

у Дрогобичі
Верхній замок у Луцьку Кам’янець-Подільська
фортеця
Хотинська фортеця Покровська церква-

фортеця у с. Сутківці
Коментар викладача
У цій темі було дуже багато подій. Обов’язково

зосередьтеся на битві на Синіх Водах та її
наслідках. Також потрібно добре орієнтуватися
у суспільно-економічному та культурному
житті того періоду — про це питають начастіше
ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.
У 1569 р. Польща та Литва підписали Люблінську унію,
внаслідок чого утворилася нова держава — Річ Посполита.
Українські землі відтепер опинилися у складі однієї, але, на
жаль, чужої для себе держави.
У цей період українське населення переживає непрості часи:
триває активна полонізація та окатоличення населення, а
наприкінці століття було офіційно запроваджено кріпацтво.
Згодом було укладено Берестейську унію, що об’єднала
католицьку та православну церкву під владою Папи Римського
(греко-католицька церква). Православ’я переживало непрості
часи і на деякий час опинилося поза законом.
У цей час набирає сили козацтво — нова суспільна рушійна
сила. Усередині XVI ст. була створена перша Запорізька Січ, а за
кілька років було утворено реєстрове козацтво.
Усі ці події супроводжуються активним розвитком культури. На
українських землях було створено перший вищий навчальний
заклад (Острозька академія), також потужними темпами
розвивається книгодрукування, зокрема завдяки діяльності
братств.
1556-1561 рр. — створення Пересопницького Євангелія.
1556 р. — створення першої Запорізької Січі на о. Мала Хортиця.
1569 р. — Люблінська унія, створення Речі Посполитої.
1586 р. — створення першої братської слов’яно-греко-
латинської школи.
1596 р. — Берестейська церква, створення греко-
католицької церкви.
Василь-Костянтин Острозький — руський

князь, військовий, політичний та культурний
діяч, меценат. Засновник Острозької академії,
був одним із найбагатших діячів у Речі
Посполитій. Його називали «некоронованим
королем Русі».
БУТИ ОБІЗНАНИМ, як Острозький, — означає

не втрачати жодні шанси від життя!
Комплексний курс підготовки до НМТ від
TURBO — твій шанс та інструмент для 200!
Авторські матеріали, платформа, онлайн-вебінари,
3-рівнева система тестів, підтримка куратора,
викладачів та психолога і чимало інших плюшок!
Хочеш дізнатись деталі, отримати розклад Пиши кодове слово

чи забронювати місце зі знижкою? «МРІЯ» в директ
Дмитро «Байда» Вишневецький — український магнат,

козацький ватажок, гетьман. Звів у 1556 році першу відому Січ
на о. Мала Хортиця.
Криштоф Косинський — козацький отаман, організатор
козацького повстання 1591 - 1593 років проти руської шляхти й
уряду Речі Посполитої.
Северин Наливайко — український військовий діяч, козацький
ватажок, один з керівників повстання 1594-1596 років у Речі
Посполитій.
Іван Федорович (Іван Федоров) — друкар, гравер, інженер та
ливарник. У 1574 р. ним були надруковані перша друкована
книга «Апостол» та перший друкований підручник «Буквар».
Пізніше перебрався до Острога, де у 1581 р. видав Острозьку
Біблію.
Герасим Смотрицький — письменник та педагог. Батько
Мелетія, Смотрицького — відомого письменника-полеміста.
Перший ректор Острозької академії. Автор полемічного твору
"Ключ до царства небесного".
Іпатій Потій — державний та релігійний діяч Речі Посполитої.
Один із засновників Української греко-католицької церкви,
Митрополит Київський, галицький і всієї Русі. Один з
організаторів Берестейської унії 1596 р., прихильник об'єднання
православної та католицької церков.
Мелетій Смотрицький — український культурний та церковний
діяч. Письменник-полеміст, автор полемічного твору «Тренос»
та «Граматики словенської» — одного з найперших підручників
з граматики.
Воєводство — адміністративно-територіальна одиниця в Литві
та Польщі у XV-XVIII ст.
Низове козацтво — нереєстрове козацтво Запоріжжя другої
половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами
Дніпра. Очолював військо кошовий отаман, осередком була
Запорозька Січ.
Реєстрове козацтво — частина українських козаків, які були
взяті на службу до Польського короля і заносилися в
спеціальний список – реєстр.
Городове козацтво — козаки які проживали не на Січі, а у
городах або у волостях.
Запорозька Січ — військово-політична організація козацтва.
Старшина — військовий, адміністративний керівний склад
Запорізької Січі, реєстрового козацтва.
Кошовий отаман — виборна службова особа на Запорозькій
Січі, яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову
адміністративну та судову владу.
Гетьман — командувач збройними силами війська
Запорозького.
Клейноди — дорогоцінні військові знаки, атрибути влади
українського козацтва.
Українська греко-католицька церква — християнська церква,
найбільша католицька церква в Україні. Перебуває у сопричасті
з Папою Римським й католицькою церквою та зберігає
візантійську літургійну традицію. Створена у 1596 р. після
підписання Берестейської унії.
Братство — національно-релігійні громадські об’єднання міщан
при православних церквах.
Полемічна література — літературні твори, у яких розгорнулася
суперечка щодо ідеї об’єднання церков.
Мініатюри Пересопницького Євангелія

(1556-1561 рр.)
Кругла Вежа Острозького замку

«Чорна кам’яниця» Будинок Корнякта Євангеліст Лука
у Львові у Львові (гравюра з «Апостола»,
1574 р.)
Не плутай
Люблінська унія Берестейська унія

1569 р. 1596 р.
Утворено Річ Посполиту. Утворено греко-
Українські землі католицьку церкву,
об’єдналися у складі православ’я заборонили
однієї держави
Люблінська унія, Берестейська унія та

культура — це те, що 100% буде у ваших
тестах. Тому обов’язково навчіться розрізняти
ці два документи і ретельно вивчіть культуру
з цієї теми
ТЕМА 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.
Українські землі продовжують своє життя у складі Речі
Посполитої. По суті, це продовження того всього, що
відбувалося у другій половині XVI ст. Однак відбуваються певні
зміни.
Козацтво набуває ще більшої могутності, і тепер вони мають усі
можливості боротися на суші та морі з однією з найбільших
морських держав світу — Османською імперією. Усі козацькі
морські походи здійснювалися під керівництвом Петра
Конашевича-Сагайдачного. Його ж зусиллями було відбито
велику атаку турків на Річ Посполиту у 1620-1621 рр. (Хотинська
війна). Перемога у тій війні дозволила козаками та
православним церковним діячам відновити вищу церковну
православну ієрархію.
Реєстрове козацтво теж потужно заявило про себе. Протягом
20-30 років XVII ст. відбулося кілька повстань, метою яких було
покращення становища реєстровців. У підсумку права
реєстровців було ще більш обмежено і почався період
«золотого спокою», що стало таким собі затишшям перед
великою бурею.
1618 р. — похід козаків під проводом гетьмана Петра
Конашевича-Сагайдачного на Москву.
1621 р. — Хотинська битва.
1625 р. — Куруківська угода, яка укладена після повстання
Марка Жмайла.
1632 р. — «Пункти для заспокоєння руського народу»;
створення Києво-Могилянського колегіуму.
1637-1638 рр. — повстання під проводом Павла Бута (Павлюка),
Дмитра Гуні та Якова Острянина.
Петро Конашевич-Сагайдачний —
український полководець, кошовий отаман
Запорозької Січі, гетьман реєстрового
козацтва. Відомий своїми походами на Крим,
Османську імперію, Москву та перемогою у
Хотинській битві. Сприяв відновленню вищої
української православної ієрархії.
Петро Могила — церковний та культурний

діяч. Архімандрит Києво-Печерського
монастиря, з 1632 р. — митрополит Київський,
Галицький та всієї Руси. У тому ж 1632 р.
домігся від влади Речі Посполитої визнання
вищої православної ієрархії та заснував
Києво-Могилянський колегіум. Автор
«Требника» (1646 р.)
Тарас Федорович (Трясило) — козацький отаман, керівник

антиурядового козацько-селянського повстання 1630 року.
Іван Сулима — гетьман нереєстрових запорозьких козаків, у
1635 році зруйнував щойно збудовану польську фортецю Кодак
на Дніпрі (потім його було страчено).
Іов Борецький — український православний церковний діяч,
письменник-полеміст. З 1620 року митрополит Київський,
Галицький і всієї Русі (висвячений святійшим патріархом
Феофаном).
Фільварок — багатогалузеве господарство, яке базується на

праці залежних селян, а фільваркова продукція орієнтована на
ринок.
Панщина — господарська повинність селян, яку вони повинні
відпрацювати на безоплатній основі.
Кріпак — людина, яка залежить від свого феодала. Фактично, за
таких відносин, людина стає власністю пана.
Золотий спокій — період з 1638 по 1648 роки, під час якого не
відбувалося жодних козацьких чи інших повстань.
Ансамбль Успенської церкви у м. Львів:

церква Успіння, вежа Корнякта
Каплиця Трьох Святителів, Каплиця Боїмів,

м. Львів м. Львів
Замок у Підгірцях Іллінська церква
у Суботові
Портрет Петра Сагайдачного з книги «Вірші на

жалісний погреб шляхетного рицаря Петра
Конашевича-Сагайдачного»
У цій темі найбільшу увагу зверніть на постать

Петра Конашевича-Сагайдачного, а саме на його
морські походи та Хотинську війну, та козацькі
повстання 20-30-х років — по цьому завжди
найбільше питань. Про культуру обов’язково
треба пам’ятати про створення Київського
братства та Києво-Могилянського колегіуму
ТЕМА 8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ.
Національно-визвольна війна — найбільше козацьке повстання
під проводом Богдана Хмельницького за всю свою історію
існування. Воно охопило всі українські землі, у цю війну були
залучені усі верстви українського населення.
У ході цього повстання було створено козацьку державу —
Військо Запорозьке. Її кордони змінювалися в залежності від
успіхів козаків на полі бою, втім, упродовж майже усього
повстання, територія Козацької України займала Київське,
Брацлавське та Чернігівське воєводство.
Упродовж війни козаки мали різних союзників і, на жаль,
більшість із них були не надійними. А союзництво з
московським царством дуже серйозно позначиться на
майбутній історії України.
Хмельницький разом з козаками не змогли закінчити свою
справу через смерть очільника повстання. Деякий час Козацька
Україна залишатиметься сильною державою, але вже зовсім
скоро українські землі потонуть у постійних війнах за
територію як між сусідніми державами, так і між самими
козаками.
Квітень-травень 1648 р. — битва на Жовтих Водах.
Травень 1648 р. — Корсунська битва.
Вересень 1648 р. — битва під Пилявцями.
Серпень 1649 р. — Зборівська битва; Зборівський договір.
Червень 1651 р. — битва під Берестечком.
Вересень 1651 р. — Білоцерківський договір.
Травень 1652 р. — Батозька битва.
Жовтень-грудень 1653 р. — Жванецька облога, Кам’янецький
договір.
1654 р. — Переяславська рада, Березневі статті.
Вересень 1656 р. — Віленське перемир’я.
Богдан Хмельницький — гетьман Війська

Запорозького, провідник Національно-
визвольної війни 1648-1657 рр. Творець
Української козацької держави та її перший
очільник.
Іван Богун — український військовий та дипломат. Один з

найближчих соратників Богдана Хмельницького. Став відомим
завдяки своїм рішучим діям у битві під Берестечком, завдяки
чому з оточення було виведено близько 30 тис. козаків. Один з
небагатьох козаків, який відмовився присягати на вірність
московському царю.
Адам Кисіль — політичний і державний діяч Речі Посполитої.
Один з чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої
напередодні повстання Богдана Хмельницького. Був
«буфером» між козаками та Річчю Посполитою.
Національно-визвольна війна — назва повстання Богдана

Хмельницького у 1648-1657 рр., внаслідок якого на частині
українських земель постала козацька держава Військо
Запорозьке.
Військо Запорозьке (Гетьманщина) — назва держави, яка була
створена внаслідок перемог козаків у війні проти Речі
Посполитої у 1648-1649 рр.
Покозачення — соціальний процес набуття козацьких прав
представниками інших соціальних груп і верств українського
населення.
Ця тема побудована на постійних битвах та

договорах, тому, логічно, на усі битви (особливо
1648-1649 рр.) та договори (особливо Зборівський
та Білоцерківський) потрібно звернути найбільшу
увагу
ТЕМА 9. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА У 50-80 РР. XVII СТ.
По смерті Богдана Хмельницького було обрано нового
гетьмана, і Козацька Україна продовжувала своє життя, однак
почали загострюватися внутрішні чвари між промосковськими
та пропольськими козаками. Ці чвари загострилися після
приходу до влади сина Богдана Хмельницького — Юрія. Після
його зречення від гетьманства Гетьманщина була поділена на
дві частини — Правобережну та Лівобережну.
З тих часів козаки з обох берегів обирали власного гетьмана,
який, у свою чергу, мав мету об’єднати під своєю владою
обидва береги. Влада козаків на обох берегах обмежувалася
їхніми сусідами: на Правобережжі повноваження козаків
обмежували поляки, а на Лівобережжі — московити. Також ці
держави активно втручалися у внутрішні конфлікти Війська
Запорозького та нерідко воювали між собою на українських
землях. Зрештою, саме тому цей період української історії
називають Руїною.
Закінчився цей період остаточним поділом Козацької України
між Річчю Посполитою та московським царством у 1686 р.
(«Вічний мир»).
1658 р. — Гадяцький договір.
1659 р. — Конотопська битва.
1667 р. — Андрусівське перемир’я.
1669 р. — Корсунська рада, визнання Правобережною
Гетьманщиною протекторату Османської імперії.
1681 р. — Бахчисарайський мирний договір.
1686 р. — Вічний мир між московським царством та Річчю
Посполитою, підпорядкування Київської митрополії
московському патріарху.
Іван Виговський — український військовий та державний діяч.
Під час правління Богдана Хмельницького займав посаду
генерального писаря. Гетьман Війська Запорозького у 1657-1659
рр.
Юрій Немирич — український дипломат та державний діяч.
Автор Гадяцького договору 1658 р.
Юрій Хмельницький — український військовий та державний
діяч. Син гетьмана Богдана Хмельницького. Гетьман Війська
Запорозького (1659-1663 рр.)
Павло Тетеря — український військовий та державний діяч.
Гетьман Правобережної України (1663-1665 рр.)
Іван Брюховецький — український військовий та політичний
діяч, гетьман Лівобережної України (1665-1668 рр.)
Петро Дорошенко — український військовий

та державний діяч. Гетьман Правобережної
України (1665-1675 рр.) За свою діяльність для
відновлення цілісності та незалежності
Гетьманщини його називають «сонцем
Руїни».
Іван Сірко — видатний козацький полководець. Кошовий

отаман Запорізької Січі. Провів близько 60 битв, у жодній з яких
не зазнав поразки.
Дем’ян Многогрішний — український військовий та державний
діяч. Наказний гетьман Лівобережної України (1669-1672 рр.)
Іван Самойлович — український військовий та державний діяч.
Гетьман Лівобережної України (1672-1687 рр.)
Руїна — назва періоду в історії Гетьманщини, що тривала у 50-

80 рр. XVII ст. та супроводжувалася розколом держави,
громадянською війною та втручанням іноземних країн у
внутрішні справи України.
«Великий згін» — насильне переселення жителів
Правобережної України на Лівобережжя, що відбувалося за
гетьманства Івана Самойловича у 1678-1679 рр.
Чигиринські походи — назва військових походів турецько-
татарських походів на столицю Гетьманщини Чигирин, що
відбувалися у 1677-1678 рр. у ході російсько-турецької війни.
Гетьманщина за часів
Івана Виговського
Україна після Андрусівського миру Україна після Бахчисарайського
мирного договіру
Україна після Вічного миру
У першу чергу, вивчіть послідовність правління

усіх гетьманів. Також зверніть увагу на договори,
які були укладені у роки Руїни. Краще вивчити усі
ці договори та зрозуміти, що відбувалося на наших
землях вам допоможуть карти, які подані вище
ТЕМА 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII –
У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
У 1687 р. гетьманом на Лівобережжі стає Іван Мазепа. Завдяки

своїми товариськими стосунками з московським царем Петром
І Мазепа мав можливість займатися активним розвитком
української економіки та культури. А після повстання Семена
Палія на Правобережжі він став гетьманом обох берегів Дніпра.
Однак за кілька років, під час Північної війни, Мазепа вирішив

воювати проти московського царя на боці шведів. Він зазнав
невдачі, тому був змушений тікати з України в Османську
імперію, де і помер. Петро І тричі помстився за таку «зраду»: він
знищив Батурин — гетьманську столицю, знищив
Чортомлицьку Січ та поставив нового гетьмана. У цей же час
закордоном народжується Конституція Пилипа Орлика —
перша конституція у світі!
Після цього московський цар ще більше обмежує автономію

України. На початку 20-х років він взагалі заборонив обирати
нового гетьмана, після чого помер.
1708 р. — україно-шведський союз, руйнування Батурина.
1709 р. — зруйнування московитськими військами
Чортомлицької Січі, Полтавська битва.
1710 р. — Конституція Пилипа Орлика.
1713 р. — ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
1734 р. — заснування Нової (Підпільненської) Січі.
Іван Мазепа — український військовий,

політичний, державний та культурний
діяч, меценат. Гетьман Лівобережної
України (1687-1709 рр.)
Семен Палій — козацький ватажок, полковник Фастівського

полку на Правобережній Україні. Очільник великого
козацького повстання у 1702-1704 рр., яке було названо
«Паліївщиною» або «другою Хмельниччиною».
Кость Гордієнко — кошовий отаман Чортомлицької Січі. У 1709 р.
разом з частиною запорозьких козаків брав участь у Полтавській
битві на боці Івана Мазепи.
Пилип Орлик — український військовий, державний та
політичний діяч, гетьман Війська Запорозького у вигнанні.
Автор «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська
Запорозького», що стало першою Конституцією у світі.
Іван Скоропадський — український військовий, політичний та
державний діяч. Гетьман Лівобережної України (1709-1722 рр.)
Павло Полуботок — український військовий, політичний та
державний діяч. Наказний гетьман Лівобережної України (1722-
1724 рр.) Був політичним в’язнем.
Данило Апостол — український військовий, політичний та
державний діяч. Гетьман Лівобережної України (1727-1734 рр.)
Феофан Прокопович — український культурний та релігійний
діяч. Ректор Києво-Могилянської академії.
Конституція — основний державний документ, який визначає

державний устрій, порядок і принципи функціонування
представницьких, виконавчих та судових органів влади,
виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та
громадян.
Малоросійська колегія — організація, що керувала
українськими землями замість гетьмана у 1727-1727 рр. та 1764-
1786 рр.
Зросійщення — форма культурної асиміляції, при якій
неросіяни мимоволі чи добровільно відмовляються від своєї
культури та мови на користь російської культури та російської
мови.
Козацьке бароко — мистецький стиль, що був поширений на
українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століттях.
Козацький літопис — історико-літературні твори 2-ї половини
XVII – середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.
Портрет Богдана Троїцький собор Троїцько-

Хмельницького (гравюра Іллінського монастиря в
Вільгельма Гондіуса) Чернігові (1679-1689 рр.)
Покровський собор у Харкові (1689 р.)

Ікона «Покрова Богородиці» Оборонна синагога у Жовкві
(з портретом Богдана (1692-1698 рр.)
Хмельницького) — перша
половина XVIII ст.
Георгіївська церква Преображенська церква у

Видубицького монастиря у с. Великі Сорочинці — 1732 р.
Києві (1696-1701 рр.)
Ікона ЙоваКондзелевича «Вознесіння Христове» з
іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста
монастиря Скит Манявський
Гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед

своїх добрих справ» -1706 р.
Про Мазепу треба знати все і навіть більше, тому

на його персоналії — особлива увага. Також не
забудьте про козацьке бароко — про це теж часто
запитують
ТЕМА 11. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ XVIII cт.
Початок другої половини XVIII ст. був досить непоганим для
нас: гетьманом став Кирило Розумовський, який почав
впроваджувати нові реформи та «європеїзовувати» Козацьку
Україну. Однак уже за кілька років усе це зійшло нанівець. Нова
російська імператриця Катерина ІІ ліквідувала інститут
гетьманства, знищила останню Підпільненську Січ та ввела
кріпацтво на Лівобережній Україні. Почалася масова
русифікація українських земель. Україна тепер стала
повноцінною частиною російської імперії.
Окрім того, інша частина українських земель, що перебували у
складі Речі Посполитої, опинилися у складі Австрійської та
російської імперій внаслідок поділів Польщі.
1764 р. — остаточна ліквідація посади гетьмана.
1768 р. — Коліївщина.
1775 р. — остаточна ліквідація Запорізької Січі.
1780-1782 рр. — ліквідація особистої залежності селян в
Австрійській імперії.
1783 р. — закріпачення селян Лівобережної та Слобідської
України; підкорення російською імперією Кримського ханства.
Кирило Розумовський — український

державний, військовий та політичний діяч,
останній гетьман Війська Запорозького (1750-
1764 рр.)
Петро Калнишевський — український державний та

військовий діяч, останній кошовий отаман Запорізької Січі.
Олекса Довбуш — український ватажок опришків у XVIII ст., що
діяв у Карпатах.
Максим Залізняк — український козацький ватажок, очільник
гайдамацького повстання у 1768 р. (Коліївщина).
Іван Гонта — український козацький ватажок, один із
очільників гайдамацького повстання у 1768 р.
Григорій Сковорода — український

культурний та релігійний діяч, поет, філософ,
богослов, педагог.
Артем Ведель — український композитор та диригент.

Іван Григорович-Барський — український архітектор та
скульптор доби козацького бароко.
Опришки — учасники селянського повстанського руху на

західноукраїнських землях.
Нова (Підпільненська) Січ — остання Запорізька Січ в Україні,
що існувала у 1734-1775 рр.
Паланка — адміністративно-територіальна одиниця
Підпільненської Січі.
Зимівник — місце проживання деяких запорізьких козаків у
період відсутності бойових дій.
Задунайська Січ — козацьке військове формування на
території Османської імперії, що існувало у 1785-1828 рр.
Гайдамаки — самоназва народних повстанців на
Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття
під владою Речі Посполитої.
Коліївщина — назва повстання гайдамаків у 1768 р., що
відбувалося на Правобережній Україні.
Собор Св. Юра у Львові Андріївська церква у

(1744-1762) Києві (1747-1757 рр.)
Ратуша у Бучачі Покровська церква у Києві
(1766 р.)
Троїцький собор у Успенський собор Почаївської

Новомосковську (1755-1780 рр.) лаври (1771-1783 рр.)
Палац Кирила Розумовського

у Батурині (1799-1803 рр.)
Скульптурна група Св. Юрія Змієборця на
фасаді собору Св. Юра у Львові
Обов’язково запам’ятайте про всю діяльність
Катерини ІІ щодо ліквідації решток української
автономії. Це були дуже трагічні для нас події, які
треба пам’ятати кожному свідомому громадянину,
до того ж, про це часто запитують у тестах на ЗНО/
НМТ
ТЕМА 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — ПОЧАТКУ ХІХ СТ.
Українські землі наприкінці XVIII ст. остаточно стали частиною
російської імперії. Тут було введено російське законодавство,
адміністративно-територіальний устрій, судочинство тощо.
Російська влада продовжувала загарбницькі війни. Так, у
першій половині ХІХ ст. відбулося дві російсько-турецькі війни,
у якій брали участь українці (щоправда, вони були по обидві
сторони барикад).
Попри це, українці різними способами намагалися відстоювати
власну ідентичність та боролися за кращі права для власного
народу. Це відбувалося через діяльність українських
культурних та громадських діячів, селянських повстанців (таких
як Устим Кармалюк). У 40-х рр. було створено першу
громадську організацію — Кирило-Мефодіївське товариство —
яка відстоювала ідею створення об’єднання слов’янських
республік в одну федерацію. Однак її діяльність була
припинена через репресії російської влади.
1798 р. — видання «Енеїди» Івана Котляревського.
1828 р. — ліквідація Задунайської Січі.
Грудень 1825 — січень 1826 рр. — повстання Чернігівського
полку.
1830-1831 рр. — польське визвольне повстання.
1840 р. — перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
1846-1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
Іван Котляревський — український культурний

та громадський діяч, автор «Енеїди», учасник
масонської ложі «Любов до істини», військовий.
Зачинатель нової української літератури.
Устим Кармалюк — український ватажок повстанського руху на

Поділлі у 1813-1835 рр.
Тарас Шевченко — український поет, художник

та громадський діяч. Член Кирило-
Мефодіївського братства. Основоположник
нової української літератури.
Микола Костомаров — український культурний

та громадський діяч, історик, етнограф,
письменник, член Кирило-Мефодіївського
братства.
Пантелеймон Куліш —український культурний

та громадський діяч. Автор першого
українського історичного роману «Чорна рада»,
член Кирило-Мефодіївського братства.
Нація — спільнота, об'єднана певною самоназвою, символами,

географічним та етносоціальним походженням, історичною
пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних
цінностей, усвідомленням своєї ідентичності.
Національне відродження — соціальний та політичний рух
започаткований на території Російської та Австро-Угорської
імперій, що виступав за національно-культурне відродження й
становлення української нації.
Національна ідея — суспільна думка, що базується на
прогресивних національних програмах, політичних ідеях,
гаслах, цінностях.
Масон — це члени духовно-етичних організацій «вільних
мулярів», які закликають до морального самовдосконалення.
Промисловий переворот — процес переходу з мануфактурного
до великого машинного виробництва.
З цієї теми обов’язково запам’ятайте про обидві

російсько-турецькі війни та Кирило-Мефодіївське
товариство — це ваша база, ґрунт та фундамент
ТЕМА 13. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — ПОЧАТКУ ХІХ СТ.
У той час, як Наддніпрянщина перебувала під владою росії,
західноукраїнські землі перебували у складі Австрійської
імперії. Тут політичне становище було набагато м’якшим, однак
українці все одно не мали достатньо прав та свобод для
повноцінного життя.
Окрім цього, складним залишалося економічне становище
українських земель, оскільки західноукраїнські землі були
лише сировинним придатком для імперії.
Попри такі непрості умови проживання, українці ведуть
культурницьку боротьбу за власну ідентичність. Це яскраво
показано діяльністю товариством греко-католицьких
священників у Перемишлі та «Руської трійці» у Львові. Перехід
до політичної боротьби відбувся під час «Весни народів» 1848-
1849 рр., коли у Львові було утворено Головну руську раду, що
вимагала поділити Галичину на дві частини між поляками та
українцями.
1816 р. — створення освітнього товариства галицьких греко-
католицьких священників.
1833-1837 рр. — діяльність «Руської трійці».
1837 р. — видання «Русалки Дністрової».
1848 р. — створення Головної Руської Ради; скасування
панщини у Галичині; видання першої україномовної газети
«Зоря Галицька».
Маркіян Шашкевич — український греко-

католицький священник, письменник,
засновник та «Руської трійці».
Іван Вагилевич — український греко-католицький священник,

письменник, філолог, член «Руської трійці».
Яків Головацький — український греко-католицький
священник, письменник, філолог, історик, член «Руської трійці».
Іван Могильницький — український греко-католицький
священник, один із просвітників українського національного
відродження у Галичині.
Олександр Духнович — український греко-католицький
священник, письменник та педагог, один із «будителів» у
Закарпатті.
Лук’ян Кобилиця — громадський та політичний діяч, керівник
селянського руху у Буковині у 40-х рр. ХІХ ст.
Будителі — народна назва учасників українського

національного відродження на західноукраїнських землях, які
«пробуджували» національну свідомість українців.
Революція — радикальна зміна всієї самостійної органічної або
неорганічної системи.
«Весна народів» — збірна назва усіх революцій та протестів у
багатьох європейських країнах у 1848-1849 рр.
Велику увагу у цій темі зверніть на діяльність «Руської
трійці» та Головної руської ради — це найкраще, що
існувало на той час на західноукраїнських землях, а також
про це дуже часто запитують у тестах
ТЕМА 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII - ПЕРШОЇ
ПОЛОВИНИ XIX ст.
Українські землі, перебуваючи у складі іноземних держав,
понад усе боролися за збереження власної культури. У цей
період з’являється чимало українських митців та науковців, які
заявляють про українців на всю імперію та світ. Цей період
справедливо вважається періодом національного відродження.
1805 р. — відкриття університету в м. Харків.
1834 р. — відкриття університету в м. Київ.
1839 р. — ліквідація царською владою греко-католицької
церкви на Правобережжі.
Василь Каразін — український вчений та винахідник,
засновник Харківського університету.
Петро Гулак-Артемовський — український письменник, поет,
байкар.
Григорій Квітка-Основ’яненко — український письменник,
прозаїк, зачинатель української прози.
Михайло Максимович — український вчений, ботанік та біолог,
перший ректор Київського університету ім. Св. Володимира.
Михайло Остроградський — український вчений, математик.
Один із провідних математиків початку ХІХ ст.
Класицизм — напрям в європейському мистецтві, для якого
важливим був принцип свободи вибору — необмеженість
власного, суб'єктивного трактування історичних форм.
Романтизм — ідейний і художній напрям кінця XVIII століття —
першої половини XIX століття, який характеризується
утвердженням самоцінності духовно-творчого життя
особистості, зображенням сильних пристрастей і характерів,
одухотвореною і цілющої природи.
Будівля Київського університету Василь Тропінін,

(1837-1843 рр.) «Дівчина з Поділля»
Тарас Шевченко, Тарас Шевченко,

«Автопортрет» (1840 р.) «Катерина» (1842 р.)
Тарас Шевченко, офорти з серії
«Живописна Україна»
Пам’ятник князю Володимиру

у Києві (1853 р.)
Пам’ятник градоначальнику та генарал-

губернатору Арману де Рішельє в Одесі
(скульптор — Іван Мартос, 1828 р.)
Василь Штернберг, «Садиба Г.С.
Тарновського у Качанівці» (1837 р.)

ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Українські землі продовжують своє життя у складі російської
імперії. Початок другої половини ХІХ ст. ознаменувався новою
російсько-турецькою війною, яка закінчилася принизливою
поразкою для московитів.
Поразка у війні та технічна відсталість імперії спонукала до
проведення рішучих економічних реформ. Завдяки цьому було
ліквідовано кріпацтво та завершено промисловий переворот.
У цей же час відбувається боротьба української інтелектуальної
еліти за культурну та національну окремішність. Ця боротьба
була представлена діячами громадівського руху. Їхні дії
викликали гостру реакцію збоку російської влади, що
призводило до чисельних обмежень прав українців. Це можна
побачити на прикладі виданні Валуєвського циркуляру та
Емського указу. У цей же період зароджуються перші ідеї
повної незалежності України.
19 лютого 1861 р. — царський маніфест про скасування
кріпацтва.
1863 р. — Валуєвський циркуляр.
1863-1864 рр. — польське національне повстання.
1876 р. — Емський указ.
Володимир Антонович — український історик,

етнограф, громадський діяч, учасник руху
хлопоманів, член Старої Громади у Києві.
Олександр Конинський — перекладач, письменник, видавець,

лексикограф, педагог, громадський діяч.
Михайло Драгоманов — український

письменник, публіцист, громадський діяч. Член
Старої громади у Києві. Автор журналу
«Громада», який видавався у Женеві.
Павло Чубинський — український письменник

та публіцист, громадський діяч, член Старої
громади у Києві, член Південно-Західного
відділу російського географічного товариства.
Автор тексту Гімну України.
Ісмаїл Гаспринський — кримськотатарський
громадський діяч, письменник, автор першої
тюркомовної газети «Терджиман».
«Київська козаччина» — масовий селянський рух у Київській
губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти
національної і соціальної політики російського уряду в Україні.
Земства — виборні органи місцевого самоврядування в
Російській імперії.
Громадівський рух — об’єднання людей, що виникло у ХІХ ст. у
Наддніпрянщині, яке базувався на основі спільних політичних
поглядів та інтересів для покращення умов життя суспільства у
всіх сферах. Рух ставив за мету розвиток України та
збереження національної самоідентичності.
Цей період багатий на різноманітні події.

Найважливішою датою цього періоду є
скасування кріпацтва. Також обов’язково потрібно
орієнтуватися у діяльності членів громадівського
руху
ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-
УГОРЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
У другій половині ХІХ ст. Австрійська імперія перетворюється
на Австро-Угорщину. Західноукраїнські землі продовжують
перебувати у залежності від іноземців. Все такою ж тяжкою
залишається економічна ситуація, хоч і був завершений
промисловий переворот. Однак згодом вона стає кращою
через появу великих покладів нафти у Галичині.
Українці на цих землях продовжують свою культурницьку та
громадську діяльність. Було засновано першу «Просвіту»,
почали свою роботу кооперативи, що покращили фінансове
становище українських селян. Дуже скоро українська
інтелектуальна еліта переходить до ще серйознішої політичної
боротьби та створює власні партії. У 1890-х було засновано три
політичні партії: РУРП, УНДП та УСДП.
1868 р. — створення у Львові товариства «Просвіта».
1873 р. — створення у Львові Літературного товариства імені
Тараса Шевченка (від 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса
Шевченка).
1890 р. — створення Русько-української радикальної партії.
1899 р. — створення Української соціал-демократичної партії та
Української національно-демократичної партії.
Іван Франко — український поет, письменник,

перекладач, громадський та політичний діяч.
Член РУРП, а згодом — УНДП.
Юліан Романчук — український громадський та культурний
діяч. Засновник та голова «Просвіти», один із засновників
Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
Юліан Бачинський — український громадський та політичний
діяч, член УСДП. Автор брошури «Україна irredenta».
Олександр Барвінський — український громадський та
політичний діяч, історик, один із засновників Наукового
товариства імені Тараса Шевченка та його голова у 1892-1897 рр.
Юрій Федькович — український письменник та громадський
діяч. Один із найбільш яскравих представників українського
національного відродження у Буковині.
Народовці — представники суспільно-політичного руху на
західноукраїнських землях, які доводили самостійність
українського народу та мови.
Радикали — прихильники рішучих та докорінних змін у
суспільно-політичному житті країни.
Партія — політичне об’єднання людей, які виражають інтереси
певної частини суспільства, та реалізовує свої ідеї та цілі
шляхом політичної боротьби.
Нова ера — угода між українською та польською фракціями
Галицького крайового сейму, яка була чинна у 1890-х рр. та
визначала стосунки між українцями та поляками у Галичині.
Велику увагу зверніть на діяльність «Просвіт»

та суспільно-політичні ідеї, що тоді панували
в українському суспільстві. Також треба дуже
добре пам’ятати про всі українські партії на
західноукраїнських землях
ТЕМА 17. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Українська культура продовжує свій розвиток, хоч і досі
перебувала під владою інших держав. У цей період з’являється
ще більше потужних українських митців, що робили
величезний вклад у розвиток нашої духовної спадщини та
навіть задавали тренди у світовому мистецтві.
1865 р. — відкриття Новоросійського університету в Одесі.
1875 р. — відкриття Чернівецького університету.
Ілля Мечников — український вчений, медик, біолог, відкрив
явище фагоцитозу.
Іван Пулюй — український вчений, фізик, винахідник рентгену,
перекладач Біблії українською мовою.
Агатангел Кримський — український вчений

кримськотатарського походження, історик,
етнограф та сходознавець.
Дмитро Яворницький — український вчений, історик,

етнограф, дослідник українського козацтва.
Марко Кропивницький — український культурний та
громадський діяч, письменник, драматург, засновник «театру
корифеїв».
Леся Українка (Лариса Косач-Квітка) —
українська поетеса, письменниця,
перекладачка, громадська діячка,
співзасновниця українського літературного
гуртка «Плеяда».
Микола Садовський — український культурний та громадський

діяч, актор та режисер, один із учасників «театру корифеїв».
Марія Заньковецька — українська культурна та громадська
діячка, акторка, учасниця «театру корифеїв».
Михайло Вербицький — український

культурний та громадський діяч, священник
УГКЦ, композитор, автор музики до Гімну
України.
Микола Лисенко — український культурний та

громадський діяч, член Старої Громади у Києві,
композитор, автор опери «Тарас Бульба».
Соломія Крушельницька — українська

культурна та громадська діячка, найвідоміша
оперна співачка свого часу.
Богдан Ханенко — український громадський та культурний

діяч, один із найвідоміших українських меценатів. Член
Київського товариства старожитностей і мистецтв.
Василь Симиренко — український громадський та культурний
діяч, підприємець у цукровій галузі, меценат. Член Київського
товариства старожитностей і мистецтв.
Меценат — благодійник; людина, яка жертвує своїми
ресурсами на підтримку певної сфери діяльності.
Професійний театр — вид сценічного мистецтва, що
відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед
глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави
певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому
відбуваються вистави.
Реалізм — напрям у літературі, який характеризується
правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі
типізації життєвих явищ.
Модернізм — культурна течія доби індустріалізму, у якій
зароджується пошук нових форм, прийомів, засобів художньої
діяльності і створення нової реальності.
Резиденція православних митрополитів Буковини

і Далмації у Чернівцях — 1864-1882 рр.
Володимирський собор Будівля оперного театру в
у Києві — 1862-1896 рр. Одесі — 1884-1887 рр.
Будинок з химерами у Києві — Будинок Полтавського

1901-1903 рр. губернського земства —
1903-1908 рр.
Будинок страхового товариства

«Дністер» у Львові — 1905-1906 рр.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому Сергій Васильківський,
в Києві (скульптор — Михайло «Козаки в степу» — 1890 р.
Микешин) — 1888 р.
Ілля Рєпін, «Запорожці пишуть листа Микола Пимоненко,

турецькому султану» — 1880-1891 рр. «Святочне ворожіння» —
1888 р.
Іван Труш, портрет Лесі Олександр Мурашко,

Українки — 1900 р. «Дівчина в червоному
капелюсі» — 1902-1903 рр.
ІМПЕРІЇ У 1900-1914 РР.
Російська імперія включно з українськими землями зустріли ХХ
ст., перебуваючи у економічній кризі. Це, а також невирішення
багатьох соціальних проблем та поразка у російсько-японській
війні, призвело до початку революції 1905-1907 рр.
Революція на певний час принесла демократизацію у

суспільство. Почалася Столипінська аграрна реформа, що була
так потрібна на той час. Українці отримали можливість
відстоювати свої інтереси у Державній думі. Однак це все було
тимчасовим. Із згасанням революції імператорська влада
почала повертати ще більш жорсткі порядки.
Українці тим часом ставали все більш стійкими та
наполегливими у боротьбі за свої інтереси. У 1900 р. на
Наддніпрянщині утворилася перша політична партія, з кожним
роком політичних сил ставало все більше. У культурному житті
українці теж досягли успіху: у роки революції почалося
видання україномовної преси, було відкрито першу «Просвіту»
на Наддніпрянщині тощо.
1900 р. — створення Революційної української партії (РУП).
1905 р. — створення першої у Наддніпрянській Україні
«Просвіти» в Одесі.
1908 р. — створення Товариства українських поступовців (ТУП).
Микола Міхновський — український громадський та
політичний діяч, адвокат, член «Братства тарасівців», засновник
та очільник Української народної партії. Автор брошури
«Самостійна Україна», у якій описав ідею створення незалежної
України.
В’ячеслав Липинський — український громадський та
політичний діяч, ідеолог українського монархізму та
прихильник ідеї незалежної України.
Євген Чикаленко — український громадський діяч,
підприємець-меценат. Був одним із співзасновників
Товариства українських поступовців. За власні кошти видавав
газету «Громадська думка».
Монополія — об’єднання підприємств однієї галузі в руках
однієї людини чи організації.
Хутір — вид сільського поселення, у якому земля для
господарського користування знаходиться за межами села.
Відруб — приватна земля у межах села.
Чорносотенці — учасники націоналістичної громадської
організації у російській імперії періоду революції 1905-1907 рр.,
які виступали за збереження самодержавства.
Страйк — форма протесту у вигляді організованого масового
припинення роботи з метою виконання певних вимог.
Усі основні події у цій темі так чи інакше пов’язані з
революцією 1905-1907 рр.: це і скасування Емського указу,
і перша «Просвіта», і перша україномовна преса тощо.
Тому на революцію та її наслідках зверніть особливу увагу.
Також раджу добре орієнтуватися в партіях, оскільки вони
ще будуть неодноразово зустрічатися у наступних темах
ТЕМА 19. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-
УГОРЩИНИ У 1900-1914 РР.
У цей період на західноукраїнських землях у складі Австро-
Угорщини теж наступає період певної демократизації.
Зусиллями українських політичних партій у 1907 році тут
вдалося домогтися введення загального виборчого права для
чоловіків. Також продовжується невпинний культурний
розвиток, пов’язаний із діяльністю «Просвіт» та роботи греко-
католицького духовенства.
1900 р. — обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ.
1907 р. — впровадження в Австро-Угорській імперії загального
виборчого права для чоловіків.
Андрей Шептицький — український

релігійний діяч, митрополит УГКЦ
(1900-1944 рр.), меценат, праведник народів
світу.
Іван Боберський — український освітній, культурний та

громадський діяч, педагог у сфері фізичної культури,
співзасновник організації «Сокіл».
Кирило Трильовський — український громадський діяч,
засновник пожежно-спортивної організації «Січ».
Загальне виборче право — принцип виборчого права, який

визначає право особи обирати і бути обраним на виборах.
Це одна з найпростіших тем, тому вивчити її буде
дуже і дуже просто. Обов’язково вивчіть дату
введення загального виборчого права та не
забувайте про партії, що діяли у той час
ТЕМА 20. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Перша світова війна — найбільш масштабна військова кампанія
на той час за всю історію людства між двома політичними
світовими блоками — Антантою та Троїстим союзом. Довгий час
українські землі були полем битви для найбільших тодішніх
армій світу. Для українців ця війна була братовбивчою, так як
ми брали участь у битвах як на стороні Антанти (у складі
російської армії), так і Троїстого союзу (у складі австро-
угорської армії).
Війна ще більше політизувала українське суспільство. Різні
політичні діячи публічно закликали українців боротися за ту чи
іншу сторону. Було створено чимало громадських та
політичних організацій, що допомагали відстоювати інтереси
українців у цій війні. Найбільш яскравими були Головна
українська рада та Союз визволення України.
Для українців ця війна принесла чимало горя. Водночас, вона
принесла шанс поборотися за власну незалежність, шлях до
якої виявиться ще більш кривавим.
1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни.
Серпень 1914 р. — утворення Головної української ради →
утворення Союзу визволення України → початок формування
легіону Українських січових стрільців.
Серпень-вересень 1914 р. — Галицька битва.
Квітень-травень 1915 р. — бій за г. Маківка. Початок
Горлицького прориву (травень 1915 р.)
Травень 1915 р. — утворення Загальноукраїнської ради.
Червень 1916 р. — початок Брусиловського прориву.
Серпень-вересень 1916 р. — бій на горі Лисоні.
Червень 1917 р. — «червневий наступ» російської армії.
Світова війна — глобальне протиборство коаліцій держав із
застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює
велику частину країн світу.
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — тимчасова
адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом
Російської імперії наприкінці 1914 року на завойованих
російськими військами землях Галичини, Буковини й Посяння
з центром у місті Чернівці. Очолив губернаторство
Г. Бобринський.
Мобілізація — комплекс заходів, спрямованих на переведення
державної інфраструктури та військових сил країни у
військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині
країни або ж за її межами.
Евакуація — процес виведення населення і життєважливих
ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від
катастрофи чи війни.
Репресії — заходи державного примусу, покарання, у тому
числі за ідейні переконання, нерідко позасудовим шляхом.
Інтернування — затримання до закінчення війни громадян,
військ, суден тощо іншої держави, що перебуває в стані війні,
поселення їх у певному місці в умовах обмеженої свободи.
Окупація — тимчасове захоплення збройними силами однієї
держави території держави-противника.
Кость Левицький — визначний громадсько-

політичний і державний діяч, публіцист. Голова
ГУР, а згодом ЗУР. У листопаді 1918 році став
головою Державного секретаріату.
Дмитро Донцов — визначний публіцист,

політичний діяч, літературний критик. Голова
і активний член СВУ.
Василь Вишиваний (ерцгерцорг Вільгельм

Франц Йозеф Карл фон Габсбурґ-Лотаринзький)
— український військовий діяч, політик,
дипломат, австрійський ерцгерцорг династії
Габсбургів, полковник легіону УСС. Прізвисько
Вишиваний отримав за свою любов до України.
Михайло Галущинський — громадсько-

політичний діяч, педагог. Перший командувач
легіону УСС.
Андрій Жук — український громадсько-політичний діяч,

дипломат, публіцист. Один із засновників і активних членів
СВУ, ГУР, ЗУР, УСС.
Велику увагу зверніть на битви, що відбувалися на
українських землях у роки Першої світової війни,
та діяльність ГУР та СВУ. Детальніше про них
можеш ти можеш почитати нижче
ТЕМА 21. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Українська революція — один із найбільш визначних періодів у
нашій історії. Після понад 200-літнього поневолення, українці
об’єднуються задля спільної боротьби за власну окремішність
від росії.
Центральним органом цього єднання на початку революції
була Українська Центральна Рада. До неї ввійшли
представники усіх найбільших та найпопулярніших
наддніпрянських партій. Вони дипломатичним шляхом
намагалися добитися проголошення автономії України у складі
росії. Тичасовий уряд, що був створений після повалення
царату, не підтримував такої ідеї, що згодом вилилося у
проголошення Першого Універсалу.
Згодом цей Універсал було нівельовано, ще пізніше — було
проголошено новий, згідно з яким утворилася Українська
Народна Республіка. А через загрозу повної окупації українських
земель більшовиками, що прийшли до влади в росії у жовтні
1917 р., Четвертим Універсалом УНР проголосила незалежність,
що дало їй змогу на рівних контактувати з іншими країнами.
Більшовиків було вигнано з України, однак влада Української
Центральної Ради після цього була недовгою. Через постійні
чвари серед її найвищого керівництва та непослідовну
політику вона швидко втратила авторитет серед населення.
Внаслідок державного перевороту УЦР було повалено, але це
означало не завершення революції, а початок її активної фази.
Березень 1917 р. — утворення Української Центральної Ради
(УЦР).
Квітень 1917 р. — Всеукраїнський національний конгрес.
Червень 1917 р. — І Універсал УЦР.
Липень 1917 р. — II Універсал УЦР.
Листопад 1917 р. — III Універсал УЦР.
9 (22) січня 1918 р. — IV Універсал УЦР. Проголошення
незалежності Української Народної Республіки (УНР).
Січень 1918 р. — бій біля станції Крути.
Січень (лютий) 1918 р. — Берестейський мирний договір між
УНР та державами Четверного союзу.
Михайло Грушевський — український

громадський, політичний та культурний діяч,
історик, автор 10-ти томної праці «Історія
України-Руси». Очільник Товариства українських
поступовців, очільник Української Центральної
Ради.
Володимир Винниченко — український

письменник, політичний та громадський діяч.
Один із засновників Української Центральної
Ради, очільник уряду УЦР — Генерального
Секретаріату. Автор усіх 4 універсалів УЦР.
Член Директорії.
Сергій Єфремов — український громадський та політичний

діяч, один із засновників Української Центральної Ради.
Петро Болбочан — український військовий діяч, полковник
Армії УНР, очільник Кримської операції. Брав участь у
радянсько-українській війні та антигетьманському повстанні.
Номан Челібіджіхан — кримськотатарський громадський та

політичний діяч, один із організаторів першого Курултаю,
очільник Кримської Народної Республіки, вбитий радянською
владою.
Автономізація — процес набуття автономії, надання (здобуття)
права на самоврядування, права самостійно приймати рішення
у тій чи іншій сфері.
Самостійники — прихильники негайного в умовах
революційних подій 1917 р. проголошення незалежності
України; члени Української народної партії (Української партії
соціалістів-самостійників).
Українська Центральна Рада (УЦР) — всеукраїнська
громадсько-політична організація у 1917-1918 рр., а після
проголошення УНР — вищий законодавчий орган держави.
Універсали Української Центральної Ради — державно-
політичні акти, які видавала УЦР для широкого загалу. Всього
УЦР видала 4 Універсали, які визначили етапи створення
Української держави — від автономної до самостійної.
Генеральний секретаріат — виконавчий орган УЦР, що діяв з
червня 1917 р. до січня 1918 року, «вищий революційний орган
українського народу».
Вільне козацтво — національні добровільні військово-міліційні
формування 1917—1921 років, що діяли в Україні й на Кубані та
мали на меті самооборону, захист Української Держави, сіл,
правди, свободи українського народу.
Установчі збори — виборні збори представників народу,
покликані виробити або змінити конституцію держави і, таким
чином, на правовій основі оформити новий державний і
суспільний устрій.
Більшовизм — революційна марксистська ідеологія, суть якої
полягає у створенні жорстко централізованої країни, яка має
мету повалити чинний капіталістичний лад та утвердити
диктатуру пролетаріату.
Курултай — у тюркських народів орган народного
представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого
вирішують найважливіші проблеми нації.
Ця тема насичена різноманітними подіями, тому зверніть
велику увагу на обов’язкові дати, аби не плутатися у
послідовності всіх явищ. Ну і не забувайте про універсали
— це те, без чого не проходить жодне ЗНО чи НМТ. Тому
лови круту табличку нижче, щоб краще запам’ятати
інформацію про них
Універсали на ЗНО/НМТ
Універсали Дата Цитата
«Хай буде Україна вільною! Не

розриваючись з державою Російською,
хай народ український на своїй землі
Червень
Перший має право сам порядкувати своїм
1917 р.
життям. Хай порядок і лад на Вкраїні
дають вибрані... Всенародні Українські
3бори (Сойм)...»
«...визнаючи, що доля всіх народів Росії

міцно зв’язана, ... ми рішуче ставимось
Липень
Другий проти ... самовільного здійснення
1917 р.
автономії України до Всеросійського
Учредительного Зібрання...»
«Однині Україна стає Українською

Народною Республікою. Не
відділяючись від республіки Російської
Листопад і зберігаючи єдність її, ми твердо
Третій
1917 р. станемо на нашій землі, щоб силами
нашими помогти, щоб уся Республіка
Російська стала федерацією рівних і
вільних народів...»
«Однині Українська Народна

Січень Республіка стає самостійною...
Четвертий
1918 р. суверенною державою українського
народу...»
ТЕМА 22. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.
БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ
Українська революція з 1918 року лише починає набирати
оберти. Внаслідок державного перевороту владу УЦР було
повалено та створено Українську Державу, яку очолив гетьман
Павло Скоропадський. Йому це вдалося завдяки підтримці
країн Четверного союзу, що з кожним днем ставали все ближче
до поразки у Першій світовій війні.
У листопаді Четверний союз таки зазнав краху у війні,
внаслідок чого Скоропадський втратив підтримку ззовні. Це
стало зеленим світлом для новоствореної Директорії, яка
швидко скинула гетьмана та встановила свою владу. Окрім
того, поразка у війні Німеччини та Австро-Угорщини означала
анулювання Брест-Литовського договору, що спонукало
більшовиків почати нову війну проти України.
Під впливом цих подій на західноукраїнських землях, що були у
складі Австро-Угорщини, була утворена нова держава — ЗУНР.
Їй довелося боротися проти Польщі за свою незалежність, тому,
розраховуючи на підтримку УНР та бажаючи об’єднати колись
роз’єднані землі однієї держави, було ухвалено Акт Злуки.
На території України війна тривала дуже довго. Тут боролися
одночасно кілька армій: УНР, УГА, більшовики, білогвардійці та
поляки. Окрім того посилювалися внутрішні розбіжності між
українцями, і кожен хотів поширити свою владу на певній
території. Це явище більше відоме під назвою «отаманщина».
Аби врятувати хоча б частину УНР, було укладено Варшавський
договір, згідно з яким УНР і Польща мали воювати разом проти
більшовиків в обмін на територію ЗУНР. Однак ця війна була
програна, і територія України на найближчі 70 років опинилася
під радянською окупацією.
29 квітня 1918 р. — державний переворот і прихід до влади
Павла Скоропадського.
1 листопада 1918 р. — Листопадовий зрив у Львові.
13 листопада 1918 р. — проголошення Західноукраїнської
Народної Республіки (ЗУНР).
Листопад 1918 р. — заснування Української академії наук (УАН).
14 листопада 1918 р. — утворення Директорії.
22 січня 1919 р. — проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР.
Грудень 1919 — травень 1920 рр. — Перший Зимовий похід армії
УНР.
Квітень 1920 р. — Варшавська угода.
Березень 1921 р. — Ризький мирний договір.
1921 р. — утворення Української автокефальної православної
церкви (УАПЦ).
Листопад 1921 р. — Другий Зимовий похід армії УНР.
Павло Скоропадський — український

військовий, політичний та громадський діяч.
У квітні 1918 року внаслідок державного
перевороту став гетьманом Української
Держави.
Євген Петрушевич — український політичний

та громадський діяч. Президент
Західноукраїнської Народної Республіки.
Дмитро Вітовський — український військовий та громадсько-

політичний діяч, сотник Легіону Українських Січових Стрільців,
полковник УГА.
Симон Петлюра — український політичний,
військовий та громадський діяч. Один із
співзасновників Української Центральної Ради.
Очільник Директорії (1919-1921 рр.) Вбитий
радянською владою.
Петлюра обожнює знижки від TURBO! А ти?

Скористайся можливістю та дізнайся деталі
успішної підготовки на 200 разом з нами!
Пиши кодове «МРІЯ» в директ та ставай
частиною ком‘юніті «ЗАРЯДЖЕНИХ НА 200»
Нестор Махно — український військовий діяч та

громадсько-політичний. Очільник революційної
повстанської армії України. Прихильник
ідеології анархізму.
Володимир Вернадський — український

вчений, біолог, засновник вчення про біосферу,
очільник Української академії наук.
Григорій Нарбут — український культурний діяч, художник-

графік, ілюстратор, ректор Української академії мистецтв.
Василь Липківський — український релігійний діяч, очільник

Української автокефальної православної церкви (1921 р.)
Директорія — вищий орган державної влади Української
народної республіки у 1918-1920 рр.
Соборність — об’єднання усіх земель у складі однієї держави.
Отаманщина — у роки існування УНР це конфлікт повстанців-
отаманів з владою Української Народної Республіки, який
виник через невиконання наказів та непокори з боку отаманів.
Воєнний комунізм — політика радянської влади, яку втілювали
у 1919-1921 рр., що передбачала продрозкладку, націоналізацію
підприємств та червоний терор.
Червоний терор — назва репресій радянської влади проти
незгодних з більшовицьким режимом у роки Української
революції.
Інтервенція — насильницьке втручання однієї чи кількох
держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її
територіальної цілісності або політичної незалежності.
«Чортківська офензива» — назва контрнаступу УГА під час
польсько-української війни 1918-1919 рр.
«Київська катастрофа» — назва відступу армії УНР та УГА з
Києва після того, як захопили його. Цю назву вперше вжив
Симон Петлюра.
Автокефальна церква — статус помісної церкви, як
самокерованої, незалежної частини Вселенської Православної
Церкви.
Пам’ятник Тарасу Шевченку в «Еней та його військо»

м. Ромни (скульптор (Г. Нарбут, 1919 р.)
І. Кавалерідзе, 1918 р.)
Увагу звертайте на послідовність усіх подій,
адже у цій темі їх надзвичайно багато.
Найбільшу увагу зверніть на діяльність
Скоропадського, Директорії та більшовиків —
про це вас обов’язково запитають на екзамені
ТЕМА 23. ВСТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО
ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
Після поразки Української революції 1917-1921 рр. на наших
землях почалося встановлення комуністичного режиму. Він
супроводжувався репресіями, проведенням продрозкладки та
націоналізацією всього майна. Усі ці заходи призвели до
економічної кризи. До цього додався ще й голод у південних
регіонах у 1921-1923 рр.
Такі обставини змусили радянське керівництво запровадити
нову економічну політику — по суті почалося введення
елементів ринкової економіки, аби хоча б трішки покращити
становище в країні. І це принесло свої плоди.
Окрім того, аби завоювати прихильність громадян та утвердити
свою владу на місцях, більшовики почали політику коренізації.
Це були тимчасові поступки, аби згодом запровадити більш
жорсткі порядки.
1921-1923 рр. — масовий голод в Україні.
1922 р. — входження УСРР до складу СРСР.
1923 р. — початок політики коренізації в УСРР.
1925 р. — проголошення курсу на індустріалізацію.
Олександр Шумський — український радянський політичний та
державний діяч, народний комісар освіти УСРР (1925-1927 рр.),
один із очільників проведення політики коренізації в УСРР.
Микола Хвильовий (справжнє ім’я — Микола Фітільов) —
український письменник, культурний діяч, засновник та
очільник літературно-художньої організації «ВАПЛІТЕ»,
представник «розстріляного відродження», ідейний
натхненник гасла «Геть від Москви!»
Михайло Волобуєв — український радянський вчений-
економіст, автор концепції про економічну самодостатність
УСРР, член Всеукраїнської академії наук.
Тоталітарний режим — політичний режим, що передбачає
повний контроль держави над всіма сферами суспільного та
приватного життя.
Нова економічна політика — політика радянської влади, що
здійснювалася у 20-х рр. ХХ ст., та яка була спрямована на
покращення суспільно-економічного становища країни після
війни.
Коренізація — політика більшовиків у національно-культурній
сфері, яка мала на меті зміцнення радянської влади на місцях.
Українізація — розширення суспільних функцій української
мови, впровадження її до офіційного вжитку у всіх сферах та
організаціях у 20-х роках на території УСРР.
Індустріалізація — процес техніко-економічного переходу від
аграрного до промислових способів суспільного виробництва.
Василь Касіян, Василь Касіян, естамп

«Гуцул з квіткою» (1923 р.) «Карпатська мати» (1923 р.)
Федір Кричевський, триптих Будівля Держпрому
«Життя» («Любов. Сім’я. в Харкові (1925-1928 рр.)
Повернення», 1925-1927 рр.)
З цієї теми вас обов’язково питатимуть про НЕП та
коренізацію, тому на це зверніть максимальну
увагу. А щоб краще орієнтуватися у житті
радянської України, ловіть нижче порівняльну
табличку двох економічних політик
Воєнний комунізм НЕП
Дозвіл на приватну власність

Націоналізація підприємств,
дрібним та середнім
заборона приватної власності
підприємцям
Заміна продрозкладки
Продрозкладка
продподатком
«Червоний терор» Культурне піднесення в цей час
Повернення товарно-грошових
Заборона товарно-грошових
відносин, скасовано загальну
відносин
трудову повинність
ТЕМА 24. УТВЕРДЖЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКОГО
ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
У 1924 р. до влади в СРСР прийшов Йосип Сталін. Він почав
утверджувати тоталітарний режим у країні. За його правління
почалася форсована індустріалізація — за найкоротші терміни
потрібно було перетворити СРСР з аграрної на індустріальну
країну. Ціна таких «реформ» була вкрай високою: заробітня
плата була низькою, умови праці — жахливими, також
залучалася безкоштовна робоча сила у вигляді праці в’язнів
радянських концтаборів. Але головним ресурсом для
фінансування стало селянство, яке безжально грабували для
виконання планів п’ятирічок. Така нещадна політика вилилася
у Голодомор 1932-1933 рр. — геноцид українського народу,
жертвами якого стали понад 5 млн українців.
Жорстка політика почалася в церковному та культурному житті.
Початок другої «безбожної» п’ятирічки характеризувався
початком репресій проти духовенства та усіх віруючих. Також
почалися репресії проти культурних діячів, що згодом
вилилося у «розстріляне відродження».
1928/1929-1932 рр. — перша п’ятирічка.
1928 р. — судовий процес у Шахтинській справі.
1929 р. — початок насильницької колективізації.
1930 р. — судовий процес у справі Спілки визволення України
(СВУ).
1932-1933 рр. — Голодомор в Україні.
1934 р. — перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва.
1937 р. — Конституція УРСР.
1937-1938 рр. — «Великий терор».
Олександр Довженко — український

культурний діяч, письменник, кінорежисер,
автор фільмів «Земля», «Арсенал», «Звернигора»
та інші.
Казимир Малевич — український культурний діяч, художник.

Михайло Бойчук — український культурний діяч, художник.
Лесь Курбас — український культурний діяч, театральний
режисер, засновник та очільник театру «Березіль», один із
представників «розстріляного відродження».
П’ятирічка — планування соціально-економічного розвитку
країни (у даному випадку — СРСР) на найближчі 5 років.
Соціалістична індустріалізація — процес техніко-економічного
переходу від аграрного до промислових способів суспільного
виробництва в СРСР.
Колективізація сільського господарства — процес об'єднання
одноосібних селянських господарств у колективні.
Репресії — каральні заходи, покарання, вжиті державними
органами.
Розкуркулення — ліквідація класу заможних селян, яких
називали «куркулями».
«Закон про п’ять колосків» — народна назва постанови
Раднаркому СРСР від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна
державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення
соціалістичної власності».
Голодомор — назва періоду геноциду українців у 1932-1933 рр.,
суть якого полягала в організації радянською владою штучного
голоду.
Чорна дошка — адміністративно-репресивний засіб
колективного покарання сільського населення, насамперед, в
Україні. У селах, які були занесені на чорну дошку, вилучали
абсолютно всі запаси їжі у населення, заборонялася торгівля
товарами, а жителям заборонявся виїзд.
Націонал-ухильництво — ідеологічний штамп в СРСР, яким
позначали радянських партійних діячів, які надавали надто
багато значення розвитку національних республік.
«Розстріляне відродження» — назва генерації української
культурної інтелігенції, яке було репресоване у роки «Великого
терору» 1937-1938 рр.
Головне управління таборів (ГУТАБ) — система виправничо-
трудових таборів у СРСР, а по факту — в’язниці для політв’язнів.
Паспортна система — запроваджена в СРСР 1932 р. система
внутрішніх паспортів.
Геноцид — сукупність дій або політика, спрямовані цілковито
чи частково на знищення окремих груп населення за расовими,
національними, релігійними або соціальними мотивами; один з
найважчих злочинів проти людства.
Соціалістичний реалізм — передовий творчий метод
літератури та мистецтва в СРСР, спрямований на зображення
дійсності відповідно до комуністичної ідеології.
Микола Самокиш, «Бій Богуна із Чарнецьким

під Монастирищем у 1653 р.» (1931 р.)
Будівля Верховної Ради УРСР
у м. Київ (1936-1939 рр.)
Під час вивчення цієї теми обов’язково звертайте
увагу на п’ятирічки та їхні основні здобутки.
Також вивчіть усе, що пов’язане у цій темі із
селянством: про перекачування грошей із села в
місто, суцільну колективізацію, Голодомор — усе
це також надзвичайно важлива інформація, яка
точно зустрінеться вам у тестах
ТЕМА 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Паралельно з життям Наддніпрянщини у складі СРСР,
західноукраїнські землі знаходилися у складі різних держав:
Галичина — у Польщі, Буковина — в Румунії, Закарпаття — в
Чехословаччині.
На Галичині поляки проводили не зовсім дружню політику.

Наші землі були сировинною базою та по мінімуму
розвивалися в економічному плані. Також виникали
суперечності на національному підґрунті. Аби придушити
народний опір польська влада запровадила репресивну
політику пацифікації. У відповідь на це українські націоналісти,
що були у складі ОУН, вбили міністра внутрішніх справ Польщі.
На Буковині, що була у складі Румунії, жилося найгірше. Тут не
відбувалося ніяких економічних реформ. Також проводилася
політика асиміляції, що вилилося у ліквідацію усіх
україномовних шкіл у регіоні.
На Закарпатті, у порівнянні з усіма іншими західноукраїнськими
регіонами, жилося найкраще. Чехословаччина була однією із
найбільш демократичних держав у Європі. Тут вільно існували
україномовні школи, заклади вищої освіти і навіть політичні
партії. Однак демократія в Чехословаччині тріснула під тиском
нацистської Німеччини, яка розчленувала молоду республіку. У
вирі тих подій на Закарпаття почала зазіхати Угорщина.
Карпатська Україна проголосила свою незалежність, маючи
надію на допомогу ззовні, однак цього не трапилося, і за дуже
короткий час Закарпаття було окуповане угорцями.
1920 р. — підписання Бессарабського протоколу, визнання
країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії.
1923 р. — визнання країнами Антанти входження Східної
Галичини до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР.
1925 р. — утворення Українського національно-демократичного
об’єднання (УНДО).
1929 р. — утворення Організації українських націоналістів (ОУН).
1930 р. — проведення польською владою акції «пацифікації».
1938 р. — надання автономії Підкарпатській Русі у складі
Чехословаччини.
15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської
України.
Євген Коновалець — український військовий та

громадський діяч. Сотник Українських січових
стрільців, засновник та голова Української
військової організації (1920 р.) та Організації
українських націоналістів (1929 р.) Був жертвою
радянських спецслужб.
Володимир-Сергій Залозецький-Сас — український
громадський та політичний діяч, голова Української
національної партії, що діяла на території Румунії.
Василь Мудрий — український громадський та політичний діяч,
журналіст, голова Української національно-демократичного
об’єднання, що діяло на території Польщі.
Августин Волошин — український громадський

та політичний діяч, президент Карпатської
України (1939 р.)
Осадництво — політика заселення польськими колоністами
західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку
проводив уряд Польщі у 20-х роках ХХ ст.
Пацифікація — політика, що проводилася на території Польщі з
1930 р., яка була спрямована на «умиротворення» бунтівних
верств населення шляхом репресій.
Інтегральний націоналізм — українська націоналістична
ідеологія, розроблена Дмитром Донцовим на початку 20-х років
ХХ ст. Ключовими пунктами цієї ідеології є: нація — абсолютна
цінність, боротьба за створення власної держави повинна
здійснюватися будь-якими методами, радикалізм.
Русинство — політична течія, а по факту — сепаратистський рух
на території Закарпаття, суть якого полягає у доведенні факту,
що жителі Закарпаття (русини) — це окремий від українців
народ.
Політична еміграція — це вимушена чи добровільна зміна
місця проживання окремих груп людей з політичних причин.
Обов’язково вивчіть про Галичину у складі Польщі
(з цієї теми питань про Галичину найбільше!) та Закарпаття.
Основні події цього періоду — це проведення пацифікації,
утворення ОУН та проголошення незалежності
Карпатської України
ТЕМА 26. УКРАЇНА У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Світ досить довгий час стояв на порозі нової великої війни. І
вона дуже скоро почалася: СРСР та Німеччина почали спільне
вторгнення в Польщу. Після цієї події західноукраїнські землі
опинилися у складі СРСР.
На черзі була велика війна між радянським союзом та німцями.
Вона почалася 22 червня 1941 р. Перший період цієї військової
кампанії був абсолютно провальний для більшовиків, тому
німці змогли швидко окупувати всю територію України та
ввести власний режим — «новий порядок». Він
характеризувався збереженням колгоспної системи, масовими
репресіями проти мирних жителів (особливо євреїв) та
вивезенням працездатного населення на примусові роботи для
потреб Німеччини.
З-поміж цього хаосу війни українці намагалися відновити
незалежність нашої країни. Боротьба за нашу свободу була
представлена членами ОУН-УПА.
Радянський союз зміг оговтатися після ганебних поразок та
почав відвойовувати втрачені землі, включно з українськими.
Це давалося ціною мільйонів смертей та руйнуванням багатьох
міст, так як німці при відступі застосовували тактику «випаленої
землі». Зрештою, 28 жовтня 1944 року вся Україна була
звільнена від нацистів та заново окупована більшовиками.
Німецько-радянська війна закінчилася у травні 1945 року, а
загалом Друга світова війна — 2 вересня 1945 р.
23 серпня 1939 р. — радянсько-німецький договір про ненапад і
таємний протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентропа»).
1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії на територію
Західної України.
Червень 1940 р. — вторгнення Червоної армії на територію
Бессарабії та Північної Буковини.
22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР.
30 червня 1941 р. — проголошення Акту відновлення
Української Держави.
14 жовтня 1942 р. — створення Української повстанської армії
(УПА).
Грудень 1942 р. — початок вигнання німецьких військ та їх
союзників з України.
6 листопада 1943 р. — вигнання німецьких окупантів з м. Київ.
Січень-лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська наступальна
операція.
28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання німецьких військ, та
їх союзників з території України.
9 травня 1945 р. — День перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні.
2 вересня 1945 р. — завершення Другої світової війни.
Іван Багряний (справжнє прізвище — Іван Лозов’ягін)—
український письменник, поет, журналіст. Член МУРу
(Мистецького українського руху).
Тарас Бульба (Боровець) — український військовий та
громадський діяч. У роки німецько-радянської війни заснував
та очолив «Поліську Січ».
Степан Бандера — український громадський та

політичний діяч, провідник радикального крила
Організації український націоналістів (ОУН-б,
«бандерівці»). Разом з Ярославом Стецьком та
іншими членами ОУН-б брав участь у підготовці
Акту відновлення Української Держави 30
червня 1941 р., за що був арештований та
відправлений у німецький концтабір. Був
убитий радянською владою.
Андрій Мельник — український громадський та політичний

діяч, провідник поміркованого крила Організації Українських
Націоналістів (ОУН-м, «мельниківці»).
Ярослав Стецько — український громадський та політичний
діяч, член ОУН-б. 30 червня 1941 р. у Львові проголосив Акт
відновлення Української Держави, за що був репресований
німецькою окупаційною владою.
Роман Шухевич — український військовий та

політичний діяч. Член ОУН. Один із очільників
Української Повстанської Армії.
Кирило Осьмак — український політичний діяч. Активний член

ОУН. У 1944 р. заснував та очолив Українську головну
визвольну раду (УГВР). Репресований радянською владою.
Іван Кожедуб — український військовий діяч, льотчик-ас у
складі Червоної армії. Став асом серед усіх льотчиків
Антигітлерівської коаліції.
Олексій Берест — український військовий діяч, лейтенант
Червоної Армії, який прославився підняттям прапора перемоги
над Рейхстагом.
Амет-Хан Султан — кримськотатарський національний герой,
льотчик-ас у складі Червоної Армії.
Василь Порик — український військовий діяч, член
французького Руху Опору, лейтенант Червоної Армії.
Кузьма Дерев’янко — український військовий діяч, генерал
Червоної Армії. Підписав від СРСР Акт про капітуляцію Японії,
що засвідчило про завершення Другої світової війни.
Олена Теліга — українська письменниця, членкиня ОУН. Була
розстріляна у Бабиному Яру.
Радянізація — процес переходу суспільно-політичного життя
країни чи певного регіону країни на радянський лад.
План «Барбаросса» — німецький військовий план захоплення
СРСР з трьох стратегічних напрямків за допомогою бліцкригу.
«Випалена земля» — тактика, що застосовує армія при відступі,
що передбачає знищення усіх засобів проживання та
комунікацій, які можуть стати корисними ворогу.
«Новий порядок» — нацистська політика на окупованих
Німеччиною землях Радянського Союзу.
План «Ост» — німецький політичний план освоєння земель
Східної Європи, які були окуповані німцями.
Голокост — період геноциду єврейського народу, що тривав у
роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стало понад 6
млн євреїв.
Остарбайтери — назва людей, які були примусово вивезені на
примусові роботи до Німеччини.
Концтабір — табір для військовополонених і цивільних у
воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.
Колабораціонізм — співпраця з ворогом на окупованих ним
землях.
Похідні групи — групи, що були створені ОУН («мельниківцями»
та «бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на
українських землях органів місцевого самоуправління під час
Другої світової війни.
Поліська Січ — підпільна збройна формація, створена на Поліссі
влітку 1941 року, що боролася проти німецьких окупантів.
«Бандерівці» — назва членів радикального крила Організації
Українських Націоналістів, провідником яких був Степан
Бандера.
«Чорносвитники» — назва щойно мобілізованих бійців
Червоної Армії, які не отримали відповідної підготовки, зброї та
амуніції та посилалися в бій як гарматне м’ясо.
Депортація — примусове виселення людей з їхніх місць
постійного проживання.
Український визвольний рух — національно-визвольний рух на
етнічних українських землях у 1920—1950 роках, який мав за
мету поновлення української незалежної держави.
Увагу зверніть на передумови цієї війни та попередні
домовленості між СРСР та німцями у серпні 1939 року.
Також обов’язково вивчіть усе, що пов’язано з битвами у
цій війні. Основних битв тут не так багато, тому їх
неважко запам’ятати. Попрацюйте з картами
ТЕМА 27. УКРАЇНА У ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
По завершенню Другої світової війни Україна була в руїнах,
тому постала потреба у її швидкій відбудові. Почалася нова
п’ятирічка, відбулася масова мобілізація населення на
відбудову. Гроші великою мірою залучали з продажу
сільськогосподарської продукції, тому селяни знову почали
потерпати від захмарних планів Кремля. Це вилилося у новий
голод 1946-1947 рр. Такі заходи дозволили СРСР на початку 50-х
років повернутися на довоєнний період розвитку.
Важливим питанням було встановлення повоєнних кордонів.
Довгий час це питання вирішувалося з Польщею. СРСР та
поляки також проводили обміни населенням, що зазвичай
відбувалося шляхом примусових депортацій (операція «Вісла»
та операція «Захід»). Врешті, західний кордон УРСР був
остаточно був встановлений у 1951 р.
У суспільно-політичному та культурному житті почалося
відновлення жорсткої політики. Почалися кампанії проти
«українських буржуазних націоналістів» у культурі
(«ждановщина») та проти генетиків у науці («лисенківщина»).
Відбувалися репресії проти церкви. У 1946 р. було ліквідовано
УГКЦ.
1945 р. — входження Закарпаття до складу УРСР.
Квітень 1945 р. — Україна — співзасновниця Організації
Об’єднаних Націй (ООН).
Березень 1946 р. — ліквідація УГКЦ.
1946-1947 рр. — масовий голод в Україні.
Квітень-липень 1947 р. — проведення польською владою
операції «Вісла».
Жовтень 1947 р. — проведення операції «Захід».
1951 р. — встановлення західного кордону УРСР.
Олександр Богомолець — український та радянський вчений,
медик, президент АН УРСР у період повоєнної відбудови.
Сергій Лебєдєв — український вчений, фізіолог рослин, член
Української академії сільськогосподарських наук.
Андрій Малишко — український поет, письменник,
літературний критик.
Максим Рильський — український письменник, перекладач,
неокласик, академік АН УРСР.
Володимир Філатов — український вчений, відомий медик-
офтальмолог.
Володимир Сосюра — український письменник, поет, автор
віршу «Любіть Україну…», за що був звинувачений у
«буржуазному націоналізмі».
Павло Тичина — український письменник, поет, очільник
Інституту літератури АН УРСР.
Василь Кук — український військовий та громадський діяч,
член ОУН, очільник УПА після смерті Романа Шухевича у 1950 р.
Йосип Сліпий — український релігійний та

громадський діяч, очільник УГКЦ після
смерті Андрея Шептицького.
Відбудова — процес відновлення народного господарства в
СРСР по завершенню Другої світової війни.
Операція «Вісла» — примусове виселення українців з їхніх
етнічних регіонів на території Польщі у квітні-липні 1947 р.
Операція «Захід» — злочин радянської влади проти
українського народу, примусове виселення українців із
західноукраїнських земель до східних регіонів СРСР з метою
позбавлення підтримки УПА серед місцевого населення.
«Ждановщина» — політика радянської влади щодо культурних
діячів, суть якої полягала у посиленні ідеологічного контролю над
ними та проведення кампанії з боротьби проти «безрідного
космополітизму» та «низькопоклонством перед Заходом». Ця
політика мала виражений антисемітський характер.
«Лисенківщина» — політика радянської влади, спрямована на
боротьбу з такими напрямами науки як генетика та
кібернетика.
Космополітизм — ідея світового громадянства, суть якої
полягає у тому, що особа не повинна прив’язувати себе до
певної країни та її цінностей, а відстоювати загальнолюдські
цінності, які підтримуються у всьому світі.
«Холодна війна» — період гонки озброєнь між СРСР та США, що
розпочався одразу по завершенню Другої світової війни.
Тетяна Яблонська, картина «Хліб»
Найбільш важливі події цього періоду — це
голод 1946-1947 рр., операції «Вісла» та «Захід»
і скасування Берестейської унії
ТЕМА 28. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
По смерті Йосифа Сталіна до влади в СРСР прийшов Микита
Хрущов. Період його правління називають «відлигою», так як
саме у цей час починається лібералізація суспільно-
політичного життя в країні. Важливим кроком у цьому процесі
став ХХ з’їзд КПРС у лютому 1956 р., на якому було засуджено
культ особи Сталіна.
Пом’якшення режиму в країні започаткувало процес
українського культурного відродження. Нову генерацію
українських митців називали «шістдесятниками». Окрім того,
така лібералізація підштовхнула до зародження
дисидентського руху — політичної та культурної опозиції до
чинного режиму.
Зрушення відбувалися і в економічному житті. Було
запроваджено раднаргоспи, почалася реалізація надпрограм
Хрущова, які, однак, призвели до початку негативних явищ в
радянській економіці.
1953-1954 рр. — повстання політичних в’язнів у сталінських
концтаборах, ліквідація ГУТАбу.
Лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР.
1956 р. — XX з’їзд КПРС, засудження культу особи Сталіна.
1959 р. — утворення Української робітничо-селянської спілки.
1959 р. — утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» у м. Київ.
Катерина Білокур — українська художниця жанру наївного
мистецтва, майстриня народного декоративного живопису.
Іван Світличний — український поет, шістдесятник,
літературознавець.
Левко Лук’яненко — український громадський
та політичний діяч, дисидент, борець за
незалежність України. Засновник та очільник
Української робітничо-селянської спілки. Автор
тексту до Акту проголошення незалежності
України.
Василь Стус — український поет, письменник,

шістдесятник, дисидент. Автор збірок «Веселий
цвинтар», «Круговерть», «Зимові дерева», член
Української Гельсинської групи. Репресований
Алла Горська — українська художниця, шістдесятниця та

дисидентка. Репресована радянською владою.
Ліна Костенко — українська поетеса та письменниця,
шістдесятниця, авторка збірок «Проміння землі», «Мандрівки
серця», романів у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко».
Євген Сверстюк — український письменник, шістдесятник,
літературний критик, радянський політв’язень.
Василь Симоненко — український поет,

шістдесятник, дисидент, автор автор збірок
«Лебеді материнства», «Земне тяжіння»,
«самвидавської» сатири «Некролог
кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».
Репресований радянською владою.
Лесь Танюк — український режисер театру і кіно, професор

Київського національного університету театру, кіно і
телебачення, шістдесятник, засновник та голова Клубу творчої
молоді «Сучасник» у Києві.
Сергій Корольов — український вчений у сфері
ракетобудування. Саме завдяки його праці було створено
перший у світі штучний супутник, який полетів у космос.
Корольов також був автором першої у світі ракети, яка полетіла
в космос.
Десталінізація — процес пом’якшення політичного режиму,
який був встановлений Й. Сталіним в СРСР.
Культ особи — звеличення постаті, сліпе поклоніння,
обожнювання людини, яка займає найвище становище в
політичній чи релігійній ієрархії.
Лібералізація — процес пом’якшення політичного режиму в
країні та зменшення тиску на основні сфери держави.
Політична реабілітація — процес відновлення доброго імені
несправедливо засуджених осіб.
«Відлига» — період в історії СРСР у роки правління Микити
Хрущова (1953-1964 рр.), протягом якого відбувалася
лібералізація суспільно-політичного життя країни.
Раднаргосп — орган державного управління, утворений за
територіальним принципом, що керував промисловістю та
будівництвом у межах економічних районів.
«Шістдесятники» — назва нового покоління українських
митців, які почали свою активну діяльність наприкінці 1950-х —
початку 1960-х рр. у період «відлиги».
Дисиденти — члени морально-політичної опозиції до чинного
державного ладу в СРСР, які боролися за демократизацію
режиму та дотримання базових прав людини.
Катерина Білокур, картина «Хата в Богданівці» (1955 р.)

Центральні події цієї теми — ХХ з’їзд КПСР, надпрограми
Хрущова та запровадження раднарогоспів, тому на них
особлива увага. Також раджу запам’ятати усе, що
пов’язане з шістдесятниками, про них також часто
питають. До речі, ніколи не плутай шістдесятників
та дисидентів:
Шістдесятники — культурні діячі, які могли протистояти

чинній владі на культурному рівні.
Дисиденти — політична опозиція, що мала на меті
повалення чинного режиму.
ТЕМА 29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ

КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ
У 1965 р. до влади приходить Леонід Брежнєв, що поклало
кінець усім ліберальним реформам. У радянській владі
почалося повернення до старих порядків, що почало епоху
«застою».
«Застій» характеризувався політичними та економічними
проблемами. В політичному плані почалося переслідування
дисидентів, які прагнули продовження політики лібералізації.
Так, відбулися дві масові хвилі арештів українських дисидентів
— у 1965 та 1972 роках. Також почалася тотальна русифікація
українського суспільства.
В економічному житті «застій» характеризувався початком
дефіциту товарів масового вжитку та «підсіданням» СРСР на
нафтову та газову голку, що згодом призвело до краху
економіки цієї країни.
Загалом, саме в епоху «застою» почався процес, що плавно
підводив СРСР до свого розпаду.
1965 р. — перша хвиля масових затримань діячів
антирежимного руху.
1970 - 1972 рр. — видання самвидавного «Українського вісника».
1972 р. — друга хвиля масових затримань діячів антирежимного
руху.
1976 р. — утворення Української громадської групи сприяння
виконанню Гельсінських угод (УГГ).
Іван Дзюба — український літературознавець,

критик, письменник-шістдесятник, дисидент.
Автор праці «Інтернаціоналізм чи русифікація».
Брав участь у протесті проти арештів дисидентів
в кінотеатрі «Україна» 4 вересня
1965 р.
Валерій Марченко — український журналіст, письменник,

дисидент-правозахисник. Репресований радянською владою.
Петро Григоренко — український радянський

військовий та громадський діяч, генерал
Червоної Армії, дисидент-правозахисник. Член
Української Гельсінської групи, боровся за
права кримських татар. Репресований
Микола Руденко — український громадський та політичний

діяч, письменник, дисидент-правозахисник. Один із
засновників та очільник Української Гельсінської спілки.
Микола Брайчевський — український вчений та науковець,
відомий історик та археолог.
В’ячеслав Чорновіл — український громадський
та політичний діяч, письменник, літературний
критик, дисидент. Автор самвидавської праці
«Лихо з розуму», редактор самвидавської газети
«Український вісник». Брав участь у протесті
проти арештів дисидентів у кінотеатрі «Україна»
4 вересня 1965 р. Член Української Гельсінської
групи. Борець за незалежність України.
Сергій Параджанов — український культурний

діяч вірменського походження, кінорежисер,
автор фільмів «Тіні забутих предків», «Колір
граната», засновник жанру українського
поетичного кіно. Репресований радянською
владою.
Іван Миколайчук — український культурний

діяч, актор та кінорежисер, грав головну роль у
фільмі «Тіні забутих предків», автор фільмів
«Вавилон ХХ».
Олесь Гончар — український письменник, автор

трилогії «Прапороносці», творів «Тронка»,
«Собор» (за останній твір зазнав цькування
збоку радянської влади).
Леонід Биков — український радянський культурний діяч,

кіноактор, зіграв головні ролі у фільмах «В бій ідуть лише старі»
та «Ати-бати йшли солдати».
Володимир Івасюк — український культурний діяч, співак,
автор культової пісні «Червона рута». Вбитий радянською
владою.
«Застій» — період загострення кризи радянської системи у 60-
70 роках ХХ століття, що мала такі особливості: консерватизм,
неосталінізм, посилення репресій, збереження партійної
номенклатури, дефіцит.
Дефіцит — нестача чогось, перевищення попиту над
пропозицією.
Розвинений соціалізм — ідеологічна концепція радянської
влади, що вважалася перехідним етапом від соціалізму до
справжнього комунізму. Поява цієї концепції стала наслідком
ідеологічної кризи в СРСР.
Номенклатура — узагальнююча назва посадовців різних рівнів,
що є ланками командно-адміністративної системи.
Самвидав — нелегальні позацензурні праці українських
дисидентів у 60-80-х рр. ХХ ст. в період «застою», що
видавалися в СРСР.
Тамвидав — нелегальні позацензурні праці українських
дисидентів у 60-80-х рр. ХХ ст. в період «застою», що
видавалися закордоном.
Правозахисник — людина, що бореться за дотримання базових
громадянських прав та свобод.
Марія Приймаченко, картина «Гороховий звір», 1971 р.

Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і їх
сестра Либідь). Скульптор Василь Бородай, 1982 р.
У цій темі велику увагу зверніть на діяльність
українських дисидентів та культурних діячів.
Також важливе політичне та економічне
становище СРСР
ТЕМА 30. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
У 1985 р. почався період «перебудови». Він характеризувався
початком глобальних ліберальних політичних та економічних
реформ. Почалася політика «гласності» — контрольованої
свободи слова. Запроваджувалася багатопартійність та було
проведено перші альтернативні вибори до Верховної Ради
УРСР.
Однак усі ці позитивні явища перекривалися проблемами в
економічному житті. Умови праці залишалися поганими для
більшості робітників в союзі, що призводило до початку
страйків. Не вирішувалася проблема дефіциту товарів масового
вжитку. Останнім цвяхом у домовину економічних проблем
союзу стала аварія на Чорнобильській АЕС.
Усе це спонукало українське населення об’єднуватися та
протестувати проти чинної влади. Найбільшою такою акцією
стала Революція на граніті.
Поворотним моментом стали плани підписати новий союзний
договір з усіма республіками. Однак цьому не судилося
трапитися: у серпні 1991 року почався заколот ДКНС, який
зазнав краху. Під впливом цих подій Україна проголосила про
свою незалежність, яку згодом було підтверджено на
всеукраїнському референдумі.
Квітень 1985 р. — початок «перебудови».
26 квітня 1986 р. — катастрофа на Чорнобильській атомній
електростанції (АЕС).
Вересень 1989 р. — створення Народного руху України за
перебудову.
Березень 1990 р. — проведення перших альтернативних
виборів до Верховної Ради УРСР.
16 липня 1990 р. — ухвалення Верховною Радою УРСР
Декларації про державний суверенітет України.
Жовтень 1990 р. — «Революція на граніті».
24 серпня 1991 р. — ухвалення Верховною Радою УРСР Акту
проголошення незалежності України.
1 грудня 1991 р. — проведення Всеукраїнського референдуму та
обрання першого Президента України.
Леонід Кравчук — український та радянський

політичний та державний діяч, голова Верховної
Ради УРСР 1990 року, перший Президент
України (1991-1994 рр.)
Перебудова — період в історії СРСР, який тривав у 1985-1991 рр.,
та характеризувався проведенням реформ, поглибленням
політичної та економічної кризи в країні, а в подальшому — її
розпаду.
Гласність — політика контрольованої свободи слова, яка була
введена у 1987 році в період «перебудови».
Плюралізм — багатоголосся, розмаїття голосів; політичні умови,
за яких кожен може вільно висловлювати свою думку та
позицію.
Український національно-демократичний рух — суспільно-
політичний рух українців, що мав на меті демократизацію
суспільства в УРСР та національне піднесення серед українців.
Багатопартійність — існування багатьох партій усередині однієї
країни.
Суверенітет — верховенство держави на своїй території і
незалежність у міжнародних відносинах.
Незалежність — політична самостійність, відсутність
підлеглості, суверенітет, можливість приймати самостійні
рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не
потребують зовнішніх вказівок та наказів.
Ринкові відносини — соціально-економічна система, що
базується на товарно-грошових відносинах.
Референдум — процес прийняття законів чи інших рішень
шляхом всенародного голосування.
Президент — голова держави у країнах з республіканською
формою правління.
Велику увагу варто звернути на політичних
реформах цієї доби. Центральними подіями
«перебудови» є Чорнобильська катастрофа,
Революція на граніті та проголошення
незалежності України і референдум, тому
про це знати треба абсолютно все
ТЕМА 31. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК
НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ
Після проголошення Україною незалежності в нашій країні
почалися перші державотворчі процеси. Створювалися
найбільш важливі органи державної влади, було затверджено
українські національні символи.
Першим президентом став Леонід Кравчук. Період його
правління характеризувався економічною кризою та
постійними конфліктами з Верховною Радою. Через
неспроможність вирішити нагальні економічні та політичні
проблеми Кравчук пішов у відставку.
Другим президентом став Леонід Кучма. За його правління
почалося поступове вирішення усіх нагальних економічних та
політичних проблем. Зокрема було введено національну
грошову одиницю — гривню та запроваджено Конституцію
України. Почалося проведення приватизації, однак цей процес
відбувався у не зовсім законний спосіб, що призвело до
формування олігархічних кланів. Окрім того, за правління
Кучми почався наступ на свободу слова. Українські видання
працювали за темниками, а незалежних журналістів
переслідували (зокрема Гонгадзе, якого згодом було вбито).
У 2004 р. на виборах нового президента відбулися масові
фальсифікації голосів, що призвело до початку Помаранчевої
революції. Українські протестувальники домоглися проведення
перевиборів, на яких перемогу здобув Віктор Ющенко.
6 грудня 1991 р. — започаткування Збройних Сил України.
Липень 1994 р. — обрання Леоніда Кучми Президентом
України.
1995 р. — обрання України членом Ради Європи (РЄ).
28 червня 1996 р. — ухвалення Конституції України.
Вересень 1996 р. — запровадження національної грошової
одиниці — гривні.
Жовтень-грудень 2004 р. — «Помаранчева революція»,
обрання Президентом України Віктора Ющенка.
Леонід Кучма — український державний

та політичний діяч, Президент України у 1994-
1999 рр. та 1999-2003 рр.
Віктор Ющенко — український політичний

та державний діяч, Президент України у 2005-
2010 рр.
Любомир Гузар — український релігійний діяч,

митрополит УГКЦ.
Леонід Каденюк — український льотчик-випробувач, перший

космонавт незалежної України, Герой України.
Корупція — використання службовими особами їхніх прав та
посадових можливостей для особистої вигоди.
Тіньова економіка — господарська діяльність, що відбувається
поза державним контролем.
Олігарх — керівна група представників фінансово-
промислового капіталу, яка зосереджує у своїх руках основну
владу і визначає внутрішню та зовнішню політику країни.
Помаранчева революція — масові протести українців
наприкінці 2004 — початку 2005 рр., які почалися через
фальсифікацію голосів на президентських виборах.
Поліконфесійність — наявність в межах однієї країни кількох
конфесій.
У цій темі надзвичайно важливо орієнтуватися
у діяльності перших президентів України,
оскільки це закладало базу для діяльності
наступних президентів. Тому на них —
максимальна увага!
ТЕМА 32. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ
Прихід до влади Віктора Ющенка ознаменував початок
європейського вектору розвитку країни. Після перемоги у
Помаранчевій революції він отримав величезний кредит
довіри від українського населення, тому здавалося, що життя
нашої держави швидко налагодиться.
Однак сталося не так, як гадалося. Упродовж усього
президенства Ющенка посилювався конфлікт між Верховною
Радою та президентом. Окрім того, почалися економічні
проблеми, пов’язані з газовими війнами з Росією та світовою
економічною кризою 2008 р.
На виборах 2010 р. новим президентом став Віктор Янукович —
абсолютно проросійський політик, що почав розворот
українського вектору розвитку в бік Росії.
Його авторитарна політика та відмова від підписання угоди про
асоціацію з ЄС призвела до початку Євромайдану, а згодом —
Революції Гідності.
Режим Януковича було повалено. Однак довелося стикнутися з
новою проблемою — російським військовим вторгненням.
Росія окупувала Крим та частину Донбасу, почалася
Антитерористична операція. Через ряд поразок української
армії були підписані Мінські домовленості у 2014 та 2015 роках.
У цей період новим президентом стає Петро Порошенко. За
його правління починаються нові економічні та політичні
реформи. Важливими здобутками за його президентства стали
підписання угоди про асоціацію з ЄС, запровадження
безвізового режиму та надання Томосу про автокефалію ПЦУ.
2008 р. — вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).
Січень 2010 р. — обрання Віктора Януковича Президентом
України.
Листопад 2013 — лютий 2014 рр. — Революція Гідності,
повалення авторитарного режиму.
Червень 2014 р. — обрання Петра Порошенка Президентом
України.
2014 р. — підписання Україною Угоди про асоціацію з
Європейським Союзом (ЄС).
Вересень 2014 р., лютий 2015 р. — Мінські домовленості.
Петро Порошенко — український політичний

та державний діяч, Президент України (2014-
2019 рр.)
Євромайдан — масові протести українців у листопаді-грудні
2013 року, які почалися через відмову тогочасної влади
продовжувати курс на євроінтеграцію.
Революція Гідності — революція в Україні, що тривала у
листопаді 2013 — лютому 2014 рр., основна мета якої — зміна
чинної влади, припинення свавілля правоохоронних органів та
продовження курсу на євроінтеграцію.
Небесна Сотня — збірна назва усіх загиблих протестувальників
під час Революції Гідності 2013-2014 рр.
Антитерористична операція — комплекс військових та
спеціальних організаційно-правових заходів українських
силових структур, спрямований на протидію діяльності
незаконних російських та проросійських збройних формувань
у війні на сході України, що тривала у 2014-2018 рр.
Тимчасово окупована територія — територія, що перебуває у
тимчасовій окупації з боку країни-агресорки.
Кіборги — збірна назва українських військовослужбовців, що
брали участь в обороні Донецького аеропорту у 2014-2015 рр.
Волонтерський рух — всеукраїнський рух волонтерів з метою
забезпечення ресурсами українських військових, які з 2014
року стримують російську збройну агресію.
Люстрація — процес очищення українських владних структур
від застарілих, корумпованих чиновників та подальша
заборона для них далі працювати на державній службі.
Громадянське суспільство — це сукупність недержавних
організацій, які представляють волю та інтереси громадян.
Безвізовий режим — умови, за яких громадяни певної країни
мають змогу виїжджати до інших країн без отримання
спеціальних віз. В Україні безвіз триває з 2017 р.
Екуменізм — ідеологія, що передбачає співпрацю та
взаєморозуміння між християнами різних конфесій.
Обов’язково вивчіть усе, що пов’язане з діяльністю

Ющенка, Революцією Гідності та АТО — про це запитують
найчастіше. Ну і про сивочолого гетьмана Порошенка
також не забудьте
ХОЧЕШ ОТРИМАТИ БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ
ТА ПОЯСНЕНЬ ПРО ПОДІЇ НА НМТ З ІСТОРІЇ?
TURBO-курс 2024 — це комплексний курс

підготовки до НМТ з історії 2024
Зручна платформа
Авторські конспекти і лекції, скарбничка історика
3 онлайн-вебінари щотижня
А також цілі 3 рівні практики!
+ Персональний куратор та психолог 24/7

на зв’язку і ще багато інших плюшок!
ПИШИ КОДОВЕ «МРІЯ» в директ

забирай знижку на всі місяці навчання
@illia.turbozno.hist
З TURBOТОЮ
про твої бали!

Уся Історія На НМТ 2024

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Уся Історія На НМТ 2024

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

КОНСПЕКТ

МОН планує провести тестування у 2024 році за схемою:

українська мова математика історія України

іноземна мова українська біологія

географія фізика хімія

Триватиме тестування 240 хвилин з короткою перервою.

Зміст завдань відповідатиме чинним програмам ЗНО.

Відповідний законопроєкт вже на реєстрації у Верховній Раді.

Слідкуй за новинами в мене в Telegram-каналі

Ольгерд — князь литовський та руський (1345-1377 рр.) Здійснив

Основні історично-культурні пам’ятки

Вірменський собор у Львові

Костел св. Варфоломія

Хотинська фортеця Покровська церква-

У цій темі було дуже багато подій. Обов’язково

Василь-Костянтин Острозький — руський

БУТИ ОБІЗНАНИМ, як Острозький, — означає

Хочеш дізнатись деталі, отримати розклад Пиши кодове слово

Дмитро «Байда» Вишневецький — український магнат,

Основні історично-культурні пам’ятки

Мініатюри Пересопницького Євангелія

Кругла Вежа Острозького замку

Люблінська унія Берестейська унія

Люблінська унія, Берестейська унія та

Петро Могила — церковний та культурний

Тарас Федорович (Трясило) — козацький отаман, керівник

Фільварок — багатогалузеве господарство, яке базується на

Основні історично-культурні пам’ятки

Ансамбль Успенської церкви у м. Львів:

Каплиця Трьох Святителів, Каплиця Боїмів,

Портрет Петра Сагайдачного з книги «Вірші на

У цій темі найбільшу увагу зверніть на постать

Богдан Хмельницький — гетьман Війська

Іван Богун — український військовий та дипломат. Один з

Національно-визвольна війна — назва повстання Богдана

Ця тема побудована на постійних битвах та

ТЕМА 9. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА У 50-80 РР. XVII СТ.

Петро Дорошенко — український військовий

Іван Сірко — видатний козацький полководець. Кошовий

Руїна — назва періоду в історії Гетьманщини, що тривала у 50-

Україна після Вічного миру

У першу чергу, вивчіть послідовність правління

У 1687 р. гетьманом на Лівобережжі стає Іван Мазепа. Завдяки

Однак за кілька років, під час Північної війни, Мазепа вирішив

Після цього московський цар ще більше обмежує автономію

Іван Мазепа — український військовий,

Семен Палій — козацький ватажок, полковник Фастівського

Конституція — основний державний документ, який визначає

Основні історично-культурні пам’ятки

Портрет Богдана Троїцький собор Троїцько-

Покровський собор у Харкові (1689 р.)

Георгіївська церква Преображенська церква у

Гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед

Про Мазепу треба знати все і навіть більше, тому

Кирило Розумовський — український

Петро Калнишевський — український державний та

Григорій Сковорода — український

Артем Ведель — український композитор та диригент.

Опришки — учасники селянського повстанського руху на

Основні історично-культурні пам’ятки

Собор Св. Юра у Львові Андріївська церква у

Троїцький собор у Успенський собор Почаївської

Палац Кирила Розумовського

Іван Котляревський — український культурний