Біологія

Біологія - це система наук про живу природу

Термін біологія запропонували у 1802 році Ж.Б.Ламарк

Основні біологічні науки

Мікробіологія - наука, яка вивчає мікроорганізми
Ботаніка - наука, яка вивчає рослини
Зоологія - наука, яка вивчає тварини
Мікологія - наука, яка вивчає гриби
Протистологія - наука, яка вивчає найпростіших
Морфологія - наука, яка вивчає зовнішну форму, будову
організмів
Анатомія - наука, яка вивчає внутрішну будову організмів
Генетика - наука, яка вивчає закономірності спадковості та
мінливості
Біохімія - наука, яка вивчає хімічний склад організмів
Фізіологія - наука, яка вивчає процеси життєдіяльності
Екологія - наука, яка вивчає взаємодію організмів з
навколишнєм середовищем
Ембріологія - наука, яка вивчає індивідуальний розвиток
організму
Альгологія - наука, яка вивчає водорості
Бріологія - наука, яка вивчає мохи
Еквізитологія - наука, яка вивчає хвощів
Пінокологія - наука, яка вивчає голонасінні
Магноліологія - наука, яка вивчає покритонасінні
Гельмінтологія - наука, яка вивчає червів-паразитів
Ентомологія - наука, яка вивчає комах
Іхтіологія - наука, яка вивчає риб
Орнітологія - наука, яка вивчає птахів
Теріологія/маммаліологія - наука, яка вивчає ссавців
 Життя
Життя - це принципи існування біологічних систем
Живі системи мають властивості: саморегуляція, самооновлення,
самовідтворення. Властивості обумовлюють основні функції живого:
обмін речовин, ріст та розвиток, подразливість, адаптивність, гомеостаз,
спадковість, мінливість, виділення та інші.

Рівні організації живого

біологічні системи, для яких характерний певний тип просторової та
часової взаємодії структурних та функціональних складників

Молекулярний
Метаболітичні процеси,
взаємодія біомакромолекул,
передача та кодування
генетичної інформації,
елементарний склад живого та
інше.
Клітиний
Функціонування органел,
біосинтез білка, фотосинтез,
енергетичний обмін, клітиний
цикл, між- та внутішньоклітинна
сигналізація

Популяційно-видовий Організменний
Функціонування систем
Видоутворення, адаптація до
органів, фіологічні процеси
умов довкілля,мікроеволюція,
(дихання, живлення і т.д)
природний добір

Екосистемний Біосферний
(біогеоценотичний) Взаємодія живої і неживої
Трофічні й енергетичні зв'язки речовини планети, біологічний
між популяціями крувообіг речовин і енергії

Один організм може перебувати на 2 рівнях

(інфузорія туфелька – клітинний та організмений)

 Систематика

Екскавати - трихомонада, трипаносома, лейшманія, евгели

Амебозої - амеби, слизовики
Опістоконти - справжні гриби (базидіоміцети, аскоміцети), справжні
тварини (багатоклітинні тварини)
Архепластиди - червоні, зелені водорості, всі судинні наземні
рослини
SАR (Stramenopiles, Alveolata, Rhizaria)- форамініфери, радіолярії,
несправжні слизовики, інфузорії, споровики

Клітинні організми НЕклітинні

Еукаріоти Прокаріоти організми

Царство Рослини Царство Археї Царство

Царство Гриби Царство Еубактерії Віруси
Пріони
Царство Тварини Віроїди
 Біологічні елементи
До складу організмів входить близько 90 хімічних елементів
Органогенні елементи - О,С,Н,N до 98%
Макроелементи - K,Cа,Na,Cl,Mg до 1,9%
Мікроелементи - Fe,Zn,Cu,Mn,Co,I,B,Si,F до 0,1%
Ульромікроелементи - Pb,Au,Ag до 0,000001%
Na - натрій
(мембранний транспорт, регулювання серцевої діяльності,
подразливість та проведення нервового імпульсу)
К - калій
(мембранний транспорт, регулювання серцевої діяльності,
продихів,подразливість для проведення нервового імпульсу)
Са - кальцій
(скорочення м'язів, регуляція серцевого ритму, зсідання
крові, входить до складу кісток, зубів, черепашок)
Mg - магній
(міститься в хлорофілі, бере участь у фотосинтезі, активація
ферментів енергетичного обміну)
Fe - ферум
(транспорт газів у складі гемоглобіну та міоглобіну, бере
участь у процесі фотосинтеза)
Р - фосфор
(входить до складу АТФ, нуклеїнових кислот, ферментів,
входить до складу кісток, утворює макроенергетичні зв'язки)
Cl - хлор
(входить до складу хлоридної кислоти шлункового соку, бере
участь в регуляції осмотичного тиску)
S - сульфур
(утворює дисульфідні зв'язки в амінокислотах,міститься у
вітамінах В1 та Н, залучений до хемосинтезу бактерій)
І - йод
(входить до складу гормонів щитоподібної залози,
міститься у морепродуктах)
Cu - купрум
(входить до складу гемоцианіна (у молюсків)
F - флуор
(входить до складу кісток та емалі зубів)
 Біоелемeнтози - порушення надходження елементів, вразі яких
виникає розлади

Елемент Хвороби
нестача - карієс зубів
F надлишок - плямистість зубів

І нестача - ендемічний зоб, кретінізм

Fe нестача - анемія, зменшується кількість

еритроцитів

К нестача або надлишок викликають порушення

в роботі серця, м'язів, нервової системи

Са нестача - рахіт, остеопорозом

надлишок - хвороби пов'язані з обміном речовин

Біонеорганічні сполуки
Прості й складні неорганічні молекули, що наявність в складі біосистем і
беруть участь у їх побутові та реалізації процесів життєдіяльності

Хлоридна кислота - у складі шлункового соку активує ферменти, при

дисоціації дає йону хлору, що є основними аніонами в цитоплазмі
Сульфатна кислота - приєднуючись до нерозчинних у воді
речовин, надає їм розчинності, сприяє їх виведенню з водою
Амоніак - кінцевий продукт обміну нітрогенних сполук
Вуглекислий газ - кінцевий продукт окиснення речовин,
гуморальний чинник регуляції дихання, бере участь у фотосинтезі
Озон - утворює захисний шар навколо Землі від ультрофіолету
SiO2 - бере участь у побутові черепашок радіолярій, панцирів
діатомей, скелета деяких губок
 Вода
Вода - неорганічна сполука, молекули
якої побудовані з атома Оксигену та
двох атомів гідрогена

Ембріон людини
2 місяці Похила людина
Вміст води 97.5% Вміст води - 60%

В клітиннах організмів - близько 80% води

Деякі тварини втрачають більшу частину води,
втрачають ознаки життя. Такий стан називають -
анабіозом. У такому стані клітини можуть перебувати
тривалий час, але після зволоження знову стають
активні

Когезія - клопи-водомірки здатні переміщуватися по

водоймі за рахунок високого поверхневого натягу
Адгезія - транспорт води та мінеральних речовин від
кореня до листків
Висока температура кипіння - випаровування води для
охолодження поверхню тіла
Здатність розчиняти йонні сполуки - йони набувають
здатності вибіркового проникнення до клітин, участі в
певних біохімічних реакціях.

гідрофільні сполуки амфіфільні сполуки гідрофобні сполуки

полярні речовини, які на одних ділянкаї є неполярні речовини, які

добре розчиняються у
воді
розчинні солі, моносахариди,
глобулярні білки
полярні групи, а на не розчиняються у воді
інших - неполярні
нерозчинні солі, жири, олії,
білки, фосфоліпіди
фібрілярні білки та
полісахариди
 Біополімери
Біополімери - високомолекулярні органічні сполуки, які
складаються з мономерів

Гомополімери - представлені Гетерополімери - декількома

одним видом мономерів мономерами

Регулярні Нерегулярні

БІОПОЛІМЕРИ - МОНОМЕРИ
Білки - амінокислоти з пептидними зв'язками

Вуглеводи - моносахариди між якими

глікозидні зв'язки

Нуклеїнові кислоти - нуклеотиди, які з'єднані

фосфодиефірними зв'язками
 Вуглеводи
Вуглеводи (цукри) - органічні сполуки, до складу
яких входять Карбон, Гідроген та Оксиген

Вміст у тваринних
клітинах - близько 1-5%
У рослинних - 70-90%

МОНОСАХАРИДИ
тріози (гліцеральдегід)
пентози (рибоза, дексирибоза)
гексоза (глюкоза, фруктоза,
галактоза, маноза)

ОЛІГОСАХАРИДИ
сахароза (буряковий цукор)
мальтоза (солодовий цукор)
лактоза (молочний цукор)
целлобіоза
трегалоза (грибний цукор)

ПОЛІСАХАРИДИ
крохмаль
глікоген
целюлоза
інулін
хітин
муреїн
гепарин
пектин
гіалуронова кислота Целюлоза Крохмаль Глікоген
Рослини крохмаль Рослини накопичують
крохмаль
Тварини накопичують
глікоген

глікоген
Тварини

целюлоза

Рослини
До клітинної стінки:
рослин - целюлоза
грибів - хітин
бактерій - муреїн
хітин

Гриби

*полісахариди нерозчинні у воді

функції:

структурна (входить до складу клітинної стінки, скелету

членистоногих, складники ДНК, РНК, АТФ)
енергетична (при розщепленні вивільняють 17.2кДж)
захисна (захист від механічних впливів)
резервна (у тваринних клітинах відкладаються - глікоген, у
рослинних - крохмаль)

Целюлоза Крохмаль
 Ліпіди
Ліпіди - органічні гідрофобні неполімерні сполуки,
які є нерозчинними у воді через свою неполярність

Ліпіди
Прості ліпіди Складні ліпіди

ліпо- фосфо- гліко-

стероїди
жири воски
протеїди ліпіди ліпіди

Вміст 5-15% від сухої маси, але може

досягати майже 90% (жирова тканина) Кутин
Рослинні воски - кутин, суберин
Тваринні воски - ланолін, бджолиний віск

Ланолін

Адіпоцити
клітини з яких складається
жирова тканина
 Справжні ліпід - це складні ефіри жирних кислот і спирту, які
утворюються в результаті реакції естерифікації
(кислота+спирт=складний ефір+вода)
ЖИРОРОЗЧИННІ функції:
ВІТАМІНИ - A,D,E,K Будівельна - фосфоліпіди та холестерол
беруть участь в побутові біліпідного шару
Енергетична - 1 г - 38.9кДж
Запасаюча (перетворюються в олії, відкладаються про запас)
Теплоізоляційна - накопичуючись у підшкірній жировій клітковині
тварин
Водоутворювальна - 100 г - 110 Н2О
Регуляторна - ліпідну природу мають деякі біологічно активні
речовини: стероїдні гормони, вітаміни групи D
Захисна - жири навколо органів
Резервна - ліпіди містяться в цитоплазмі клітин у вигляді включень
Гліцерин + жирні кислоти = ЖИР

Жирні Жир Вода

Гліцерин кислоти
Головки -
гідрофільні
Хвости -
гідрофобні

Амінокислоти
Аміногрупа та карбоксильна
Є L та D-амінокислоти
Замнні аміноксилоти -
синтезуються в організмі
Незамінні - в організмі не
синтезуються
Усього 20 амінокислот
Функції: синтез білків, гормонів,
ферментів
 Білки (протеїни)
Білки - високомолекулярні сполуки, біополімери, мономери
яких є амінокислоти
Сучасні дослідження білків займається наука - протеоміка

Структурна організація білків

Тип конформації/хімічні зв'язки
Первинна
Ланцюг (пептидні/дисульфідні)
структура
Вторинна Спіраль (водневі/пептидні/
структура дисульфідні)
Третинна Глобула (електростатичні/
структура гідрофобні/водневі/пептидні/
дисульфідні)

Четвертинна Мультимер/Мультиглобула
структура (пептидні/дисульфідні/
водневі/електростатичні/
гідрофобні)

Денатурація - порушення природної структури білків із

збереженням первинної;
Ренатурація - відновлення втраченної природної структури білка

Деструкція - необоротне руйнування первинної структури білка

 Різноманітність білків (за структурою)
Глобулярні білки - ферменти, антитіла
Проміжні білки - фібріноген
Фібрилярні - колаген, міозин, фіброїн, кератин

Різноманітність білків (за хімічним складом)

Прості білки - альбуміни, глобуліни, гістони, склеропротеїни
Складні білки - фосфо-, гліко-, ліпопротеїни

Різноманітність білків за функціями

Колаген (компоненти хрящів, сухожилків)
Кератин (входить до складу нігтів, волосся)
Структурні білки
Еластин (компонент зв'язок)
Фіброїн (павутиння, шовкові нитки)

Трипсин (каталізує гідролізу білків у тонкій кишці) Каталітичні

Пепсин (каталізує гідроліз білків у шлунку) білки

Гемоглобін (переносить О2 в крові хребетних) Транспортні

Гемоціанін (переносить О2 в крові безхребетних) білки
Міоглобін (переносить О2 в м'язах)

Міозин (рухливі нитки міофібрил м'язів) Рухові білки

Актин (нерухлові нитки міофібрил м'язів)
Тубулін (входить до складу мікротрубочок)

Антитіла (знешкодження чужорідних білків) Захисні білки

Фібріноген (попередник фібрину при зсіданні крові)

Ферменти (ензими) - білкові молекули або РНК-молекули які є

біологічними каталізаторами реакцій в клітині
Прості ферменти - це білкові молекули, які
складаються лише з амінокислот. Складні ферменти
- мають білкову частину + небілкову (кофактор)

Наприклад: пепсин, трипсин, ліази, трансферази, ізомерази

 Нуклеїнові кислоти
Нуклеїнові кислоти - високомолекулярні
органічні біополімерні сполуки, молекули
яких складаються з мономерів-нуклеотидів

Різноманітність нуклеотидів:
1) рибонуклеотиди
(аденілові, уридилові, гуанілові, цитидилові)
2) дезоксирибонуклеотиди
(аденілові, тимідилові, гуанілові, цитидилові)

А=Т
Нуклеотиди поєднуються в ланцюках за
Г=Ц допомогою фосфодиефірних зв'язків. Між
(принцип ланцюгами - водневі зв'язки
комплементарності)

Утворюються завдяки
реакціям матрічного
синтезу

відповідають за кодування та збереження

спадкової інформації. Виявлені швейцарським
хіміком Ф. Мішером у складі ядер лейкоцитів у
1869 році.
 ДНК
Дезоксорибонуклеїнова кислота - високомолекулярна біополімерна
органічна сполука клітини
Місце знаходження: ядро, мітохондрії, хлоропласти, в нуклеоїді
та у вигляді плазмід
Склад нуклеотидів: нітратні основи: пуринові
(А, Г) та піримідинові (Т, Ц); вуглевод -
дексорибоза; ортофосфорна кислота
Структура: подвійна спіраль;
Існує 3 структури: ланцюг, подвійна спіраль, супер-спіраль
Функції: передача спадкової інформації
Між А та Т - 2 водневих зв'язка, Г та Ц - 3
Відстань між нуклеотидами - 0.34 нм ДНК мітохондрі
Діаметр спіралі - 2 нм
Молекулярна маса - 345 а.о.е
Реплікація ДНК - процес самоподвоєння
ДНК, точне копіювання; Репарація ДНК -
сукупність процесів, за допомогою яких
клітина виправляє пошкодження молекул
ДНК

РНК
Рибонуклеїнова кислота - високомолекулярна
біополімерна органічна сполука
Місце знаходження: ядро, мітохондрії,
ядерце, рибосома, цитоплазма
Склад нуклеотидів: нітратні основи: пуринові (А, Г) та
піримідинові (У, Ц); вуглевод - рибоза; фосфатна кислота
Структура: одинарний ланцюг
Функції: Інформаційна (іРНК) - переносить спадкову
інформацію від ДНК до рибосом; транспортна (тРНК) -
транспортує амінокислоти до рибосом і ході
А=У
трансляції, будівельна (рРНК) - каталізує процеси
Г=Ц
трансляції, входить до складу рибосом
 АТФ
Аденозинтрифосфатна кислота - органічна сполука, що належить до
вільних рибонуклеотидів і є універсальним хімічним акумулятором
енергії в клітині
Аденін
Фосфат *3
2 макроенергетичні зв'язки
Виконують енергетичну
функцію

Рибоза

БАР
Ферменти - здатні вибірково каталізувати біохімічні реакції
(лігази, ліази, гідролази, трансферази)
Вітаміни- потрібні в невеликій кількості організму для
забезпечення життєдіяльності (D, E, K, A; B)
Гормони- утвоюють спеціальні клітини і здійснюють
ендокринну функцію (тироксин, інсулін)

Медіатори - ендогенне походження, що здійснюють

передавання нервого імпульсу (адреналін, ацетілхолін, серотонін)

Фітогормони - регулюють рост та розвиток рослин

(ауксин, гібереліни, цитокініни, брасини)

Аклалоїди- мають рослинне походження, відіграють роль

каталізатора, захищають рослини від поїдання (хінін, кофеїн,
нікотин, морфін, колхіцин, стрихнін, атропін)
Фітонциди- здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій,
грибів, найпростіших (аліцин, гексенал, хлорогенова кислота)

Антибіотики - здатні вбивати мікроорганізми,

пригнічують їх ріст
 Вітаміни
Водорозчинні вітаміни

Жиророзчинні вітаміни
 Неклітинні форми життя
Неклітинні форми життя - це автономні структури на молекулярному
рівні організації життя, до яких відносятся віроїди, пріони та віруси
СПІЛЬНІ ОЗНАКИ:
Субмікроскопічні розміри
Відсутність клітинної будови
Внутрішньоклітинний паразитизм
Регенерація

Віроїди
інфекційні агенти, які містять низькомолекулярну одноланцюгову
молекулу РНК замнкнену в кільце, НЕ мають білкової оболонки, НЕ
кодують власних білків. Викликають хвороби рослин

Захворювання: Відкриті у 1971 році Т.О.Дінером

Веретеноподібність бульб картоплі
Карликовість хризантем
Каданг-каданг кокосових пальм
Хвороба жовтих плям рису

Пріони
БІлкові інфекційні частини, які НЕ містять нуклеїнових кислот та
викликають захворювання ЦНС людини + тварин
Відкриті у 1982 році С.Прунзінер

Захворювання:
Коров'ячий сказ
Хвороба Крейтцфельдта-Якоба
Скрейпі овець
Фатальне сімейне безсоння
Хвороба куру
 Віруси
Неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними
паразитами. Особливості: не мають власного обміну речовин, не задтні
до самостійного розмноження, вітворюються тільки в середині клітин-
хазяїна, не здатні до росту, містять ДНК або РНК, пока живою клітиною
вони не виявлять жодних властивостей живого

Відкриті у 1892 році Івановським

Білок Основні стадії життєвого циклу
(фермент) вірусу грипу
1. Адсорбація вірусу
ДНК/РНК 2. Проникнення в клітину
3. Транскрипція
4. Трансляція
Капсид
5. Реплікація
6. Збірка вірусних частинок
Мембрана 7. Вихід віріонів з клітини

Бактеріофаг

Хвороби людини
ДНК-вмісні - гепатит В, простий герпес, папілома, віспа
РНК-вмісні - грип А, В, С, енцефаліт, кір, свинка, краснуха, сказ, СНІД,
поліомієліт
Хвороби рослини

Мозаїка тютюну, картоплі, капусти, жовниця буряків

 Клітина
Елементарна біологічна система, ключова структурна та функціональна
одиниця живого, основними властивостями якої є саморегуляція,
самовідтворення, самовідновлення

Клітинна теорія
1. Клітина - елементарна одиниця будови
всіх організмів
2. Клітини всіх організмів подібні
(гомологічні)
3. Клітина з клітини
Т.Шванн, М.Шлейд
4. Клітина - елементарна одиниця розвитку
5. Клітина - цілісна система
6. Із клітини - тканини - органи - система
органів - багатоклатинні організми

Тварина клітина

Бактеріальна клітина
Рослинна клітина

Методи цитологічних досліджень:

Світлова мікроскопія
Електронна мікроскопія
Центрифугування - вивчення окремих клітинних структур
Метод мічених атомів - вивчення біохімічних процесів у клітині
Метод прижиттєвого вивчення - вивчення живих клітин
Метод зафіксованого вивчення - вивчення клітини у фіксованому
стані
Метод культури клітин - вивчення клітин та життєвих процесів
при їх розмноженні
 Будова клітини
Клітина стінка у рослин - целюлоза
Клітина стінка у грибів - хітин
Клітина стінка у бактерій - муреїн
Надмембранний комплекс у тварин - глікокалікс

Плазмоліз - стистення
протопласта,
відшарування від
оболонки під впливом
високої концентрації
солей

Біологічна мембрана - білково-ліпідна глікопротеїди

канал

плівка, відокремлюють клітину від

зовнішнього середовища
функції: транспортна,
ферментативна, рецепторна, захисна,
контактна, опорна
білки ліпіди
Пасивний транспорт (без затрат енергії)
1. Проста дифузія
2. Полегшена дифузія
Активний транспорт (з
3. Осмос
затратами енергії)
1. Натрій-калієва помпа
2. Ендоцитоз і екзоцитоз

фагоцитоз піноцитоз
 ПАСИВНИЙ ТРАНСПОРТ
Пасивний транспорт не
потребує енергії АТФ
Проста дифузія - переміщення
речовини, рушійною силою якого є
градієнт концентрацій. (вуглекислий
газ, вода, етанол, сечовина тощо)

Полегшена дифузія - перенесення

речовин крізь клітинні мембрани за
допомогою мембранних
транспортних білків. (глюкоза)

Осмос - дифузія води крізь напівпроникну мембрану, зумовлена

різничею концентрацій всередині клітини і в зовнішньому середовищі

АКТИВНИЙ ТРАНСПОРТ
Активний транспорт
потребує енергії АТФ

Натрій-калієвий насос
У цитоплазмі та позаклітинному середовищі підтримується певне
співвідношення йонів Калію та Натрію. Викачування і перенесення
йонів Калію у клітину здійснюється спеціальним білком. За один цикл
роботи насос викачує з клітини три йони Натрію і закачує два йони
Калію.

З клітини 3 йони Na В клітину 2 K

 Ендоцитоз
Активне поглинання, за допомогою вигинання мембрани
Фагоцитоз Піноцитоз

Фагоцитоз - Захват
поглинання клітиною частинки Тверда
частинка
твердих частинок

Піноцитоз -
поглинання клітиною
рідких краплин

Екзоцитоз -
зворотній процес ендоцитозу, завдяки якому з клітини
виводяться речовини

Цитоплазма
Розташована між плазматичною мембраною і ядром.
Функції: поєднання всіх структур, транспорт,
запасання, процеси обміну речовин

Гіалоплазма (цитозоль, матрикс, цитоплазми) - частина

цитоплазми,що заповнює простір між ораганелами

Органели постійні структури клітини, які мають характерну

будову та виконують певні життєві функції.
(Одномембранні, двомембранні, немебранні, органели руху)

Клітинні включення непостійні утвори, що є запасними

сполуками або продуктами обміну речовин
 Ядро
Характерно для еукаріотичних ядерна
ядерна мембрана
організмів;
пора
Існує 2 типа ядра: генеративне та
вегетативне, наприклад у інфузорії
Двомембранна органела; Складається з
ядерної оболонки з порами +
нуклеоплазми + ядерця
У перинуклеарним простором може
накопичуватись йони Са ядерце

Саме у ядрі зберігаються хромосоми,

складається з ДНК, які переносять нуклеоплазма
хроматин
генетичну інформацію
У ядерцях формуються рибосоми
Функції: зберігання спадкової інформації,
регуляція обміну речовин, утворення
рибосом

Провідну роль ядра у передачі спадкової

інформації ілюструє дослід з
ацетабуляріями

Хроматин – генетичний матеріал, основу

якого складають нуклеопротеїдні
комплекси. Вони побудовані з ниток ДНК і
білків-гістонів.
• 3 хроматину формуються хромосоми.
• Є два види хроматину: Еухроматин – менш
компактна форма, а гетерохроматин – більш
компактна форма хроматину.
 Хромосоми

Утворюються в результаті ущільнення та

спіралізації хроматину
Структури ядра, які є матеріальними носіями спадкової інформації.
Складаються з ДНК, РНК, білків і т.д.
Стають помітними під час метафази.
Каріотип (або хромосомний набір) - сукупність хромосом
самотичних клітин. У людини 46 хромосом.
44А+ХХ - жінка
44А+ХУ - чоловік

Синдром Дауна 47 хромосом,

трисомія у 21 парі
 Ендоплазматична сітка
Одномембранна органела, що пронизує
цитоплазму клітини. Буває шорсткою (з
рибосомами) та гладенькою.
Функції: синтез білків (шорстка ЕПС), синтез ліпідів
та вуглеводів (гладка ЕПС)
транпорт речовин, утворення вакуоль, депонуюча
(Са)
Апарат Гольджі
Одномембранна група цистерн, мішечків,
трубочок та везикул. Має 2 зони: зону формування,
куди надходить матеріал з ЕПС, і зону дозрівання, де
формується секрет і секреторні мішечки.
Функції: утворення лізосом та пероксисом,
накопичення та секреція речовин

Вакуоль
Одномембранна органела, що представляє собою
великий пухірець, заповнений клітинним соком. Її
оточує мембрана - тонопласт. У найпростіших
присутня у вигляді травної та скоротливої валуолі
Функції: тургурна, запасаюча, видільна, травна,
осморегуляторна

Рибосома
мала
субодиниця Немембранна гранулоподібна
органела, що складається з 2
субординиць. Розташована в цитоплазмі
або пов'язана з ЕПС.
Функції: синтез білків
велика
субодиниця
Пероксисоми
Округлі тільця,містять фермент каталазу
Функція: розчеплює перекис водню
 Клітинний центр
Немембранна органела, що складається з двох
центріолей і променистої сфери навколо них.
Кожна центріоль побудована з 9 триплетів
білкових трубочок, розташованих паралельно
по колу.
Функції: участь у поділі клітин, організація
цитоскелету
Гідролітичні Лізосоми
ферменти
Одномембранна органела, що містить набір
ферментів для розщеплення речовин. Має щільну
оболонку, розрив якої спричиняє автоліз -
саморуйнування клітини.
Функції: розщеплення, внутрішньоклітинне травлення

Мітохондрії
Двомембранна органела, що перетворює
енергію хімічних зв'язків на АТФ. Її зовнішня
мембрана легкопроникна і містить ферменти.
Внутрішня мембрана поганопроникна і
утворює кристи - вигинання всередину
матриксу + рибосоми
Функції: клітинне дихання, окиснення
органічних сполук, синтез АТФ

Пластиди
Двомембранні органели, що присутні лишу у рослин + рибосоми
Функції: фотосинтез, забарвлення, запасання поживних речовин
 Метаболізм
Метаболізм - сукупність фізичних та хімічних процесів, що
забезпечують перетворення речовин, енергії та інформації в клітині й
спрямовані на ії саморегуляцію, самовідновлення

Анаболізм (асиміляція, пластичний обмін)

Основні процеси: фотосинтез, хемосинтез, біосинтез білків, ліпідів і т.д

Катаболізм (дисиміляція, енергетичний обмін)

Основні процеси: гліколіз, ліполіз, протеоліз, бродіння, клітинне дихання

І. Підготовчий етап - у травній

КАТАБОЛІЗМ системі складні вуглеводи
розщеплюються шляхом
1 молекула глюкози - гідролізу до глюкози, яка
38 АТФ всмоктується в кров
ІІ. Безкисневий етап - в
гіалоплазмі шляхом гліколізу
ІІІ. Кисневий етап - в
мітохондріях
Окиснювальне
декарбоксилювання
Цикл Кребса
Окислювальне
фосфорилювання
Бродіння - анаеробний процес перетворення органічних речовин з
вивільненнням невеликої кількості енергії
 Фотосинтез
Фотосинтез - процес утворення в клітинах фотоавтотрофних організмів
органічних сполук із неорганічних з використанням світлової енергії
І. Світлова фаза
Процеси, що забезпечують
утворення О2, атомарного водню
та АТФ за рахунок світлової енергії
Тилакоїди хлоропластів

ІІ. Темнова фаза

Сукупність процесів, які
забезпечують відновлення СО2 до
глюкози завдяки енергії АТФ та за
рахунок водню від НАДФ
Строма хлоропластів

Хемосинтез
Процес утворення органічних речовин із неорганічних завдяки енергії,
яка видільняється під час перетворення нероганічних речовин

Особливості:
Здійснюється без участі світла
Відбувається з використанням кисню, тобто це аеробний процес
Джерелом активного водню для відновлення НАДФ+, як і у
фотоавтотрофів є вода
 Ген
Цілісна одиниця спадкового матеріалу у вигляді ділянки РНК чи ДНК,
розташованого у ядрі чи цитоплазмі, що кодує первинну структуру
поліпептидного ланцюга чи молекул рРНк і тРНК або взаємодіє з
регуляторним білком

Властивість генів:

спеціфічність
стабільність
лабільність
взаємодія
множина дія
полімерна дія

Екзони - кодують спадкову інформацію

Інтрони - не кодують спадкову інформацію
Енхансери - збільшують рівень транскрипції, ділянки ДНК
Спейсери - відокремлють гени одиин від одного
Термінатор - сигналюзує про зупинку транскрипції

Геном - сукупність спадкової інформації в

клітинах організму певного виду
 Генетичний код
Генетичний код - універсальна система збережння спадкової інформації
в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів

Властивості генетичного коду:

триплетність
однозначність
надмірність
універсальність
безперервність
колінеарність
односпрямованість

Кодон - послідовність трьох нуклеотидів

Старт-кодон - це триплет, що кодує амінокислоту метіонін і
розпочинає утворення білка в процесі трансляції
Стоп-кодон - кодони, що сигналізують про завершення трансляції
Антикодон - послідовність з трьох нуклеотидів тРНК, що
розпізнають відповідний кодон в іРНК

Як користуватися таблицею для генетичного коду?

Крок 1
Ділимо послідовність на триплети
Крок 2 Крок 3 Крок 4
Дивимося на першу Дивимося на другу Дивимося на третю
літеру триплету та літеру триплету та літеру триплету та
знаходимо її на знаходимо її на знаходимо її на
внутрішньому колі середньому колі зовнішньому колі
Крок 5
Записуємо відповідну амінокислоту
 Приклад
Завдання
Який фрагмент білка зашифровано в даній послідовності іРНК:
АУГГУЦГАУЦАУУАГ
Розв'язання:
Крок 1
Ділимо послідовність на триплети

АУГ ГУЦ ГАУ ЦАУ УАЦ

Триплет 1 Триплет 2 Триплет 3 Триплет 4 Триплет 5
Починаємо з триплета 1

Крок 2
Дивимося на першу
літеру триплету та АУГ
знаходимо її на
внутрішньому колі
Крок 3
Дивимося на другу
літеру триплету та
АУГ знаходимо її на
середньому колі

Крок 4
Дивимося на третю
літеру триплету та АУГ
знаходимо її на
зовнішньому колі
Крок 5
Записуємо відповідну амінокислоту Мет
За такими ж кроками робимо інші триплети

Відповідь: Мет-Вал-Асп-Гіс-Тир
 Спадкові захворювання
Хромосомні захворювання - патології, спричинені структурними
порушеннями певних хромосом.

Геномні хвороби - спадкові патології, які спричинені зміною кількості

хромосом у геномі

Генні хвороби - спадкові патології, які спричинені мутацією одного гена і

передаються наступним поколінням за законами Менделя.
 Біосинтез білка
Сукупність процесів, які забезпечують утворення молекул білків з
амінокислот на основі інформації, яка міститься в генах ДНК

І. ТРАНСКРИПЦІЯ
Процес відбувається в ядрі
Синтез РНК на матриці ДНК, за
допомогою РНК-полімерази

ІІ. ПРОЦЕСИНГ ІЗ СПЛАЙСИНГОМ

Дозрівання про-іРНК, вирізання
інтронів, "зшивання" екзонів.
Утворюється активна форма іРНК

ІІІ. АКТИВАЦІЯ АМІНОКИСЛОТ

Сукупність процесів, що відбувається в
цитоплазмі. Приєднання амінокислот до
тРНК
ІV. ТРАНСЛЯЦІЯ
Сукупність процесів, що відбуваються на рибосомах і забезпечують
утворення білка первинної структури
Ініціація - іРНК в цитоплазмі зв'язується з рибосомою + тРНК, що несе
амінокислоту. Виникає ініціаторний комплекс
Елонгація - іРНК між двома субодиницями рибосомами, процес
утворення первинної структури поліпептидного ланцюга
Термінація - відокремлення молекули білка від рибосоми

V. ПОСТТРАНСЛЯЦІЙНА
МОДИФІКАЦІЯ
Хімічна видозміна
молкули білка після
завершення трансляції
 Клітинний цикл
Період існування клітини від одного поділу до іншого, який в
одноклітинних організмів співпадає з життям особини, а в
багатоклітинних організмів у клітин тіла, які безперервно діляться
співпадає з мітотичним циклом
Інтерфаза
Період між поділами клітин
або від поділу до загибелі
(до 90% усього часу)
1) пресинтетична
2) синтетична
3) постсинтетична

Мітоз Цитокінез
Спосіб поділу еукаріотичних клітин, Поділ цитоплазми в
внаслідок якого утворюються 2 еукаріотичних клітинах, що
дочерні клітини, які мають однаковий відбувається після поділу ядру
набір хромосом, що й материнська

Значення мітозу: Значення мейозу:

запезпечення точного
розподілу спадкового
матеріалу між двома
дочірними клітинами
процеси росту та регенерації
запезпечення комбінативної
видозміни спадкового
матеріалу
утворення гамет для
статевого розмноження
 Мітоз
Профаза 2n4c
фаза конденсації двохроматидних хромосом
формування веретена поділу
конденсація хромосом
розходження центріолей до полюсів
зменшення та зникнення ядерць
розпад на фрагменти ядерної оболонки

Метафаза 2n4c

фаза розташування хромосом на екваторі

розташування хромасом на екваторі
прикріплення ниток веретена поділу до
центромер

Анафаза 4n4c
фаза розходження однохроматидних хромосом
до полюсів клітин
скорочення ниток веретена поділу
поділ центромер та розходження
однохроматидних хромосом

Телофаза 2n2c
"профаза навпаки"
формування клітиного центру
деконденсація хромосом
формування ядерець
утворення ядерної оболонки
руйнування веретена поділу
 Мейоз
Профаза І 2n4c
рекомбінацію ДНК
Фаза конденсації двохроматидних хромосом.
Особливість є кон'югація і кросинговер, що
забезпечують рекомбінацію ДНК

Метафаза І 2n4c
Фаза розташування двохроматидних хромосом на
екваторі клітини в два ряда у вигляді тетрад

Анафаза І 2n4c
Фаза розходження двохроматидних хромосом до
полюсів клітин

Телофаза І n2c
Фаза деконденсації двохроматидних хромосом і
формування двох клітин або лише ядер з
гаплоїдним набором хромосом

Профаза ІІ n2c
Фаза конденсації двохроматидних хромосом

Метафаза ІІ n2c
Фаза розташування двохроматидних хромасом на
екваторі клітини

Анафаза ІІ 2n2c
Фаза розходження однохроматидних хромосом до
полюсів клітин

Телофаза ІІ nc
Фаза деконденсації однохроматидних хромосом
 Археї
Мікроскопічні одноклітинні без'ядерні організми, що
відрізняються низкою ознак від бактерій та еукаріотів

ГРУПИ АРХЕЙ:
1. Термофіли (живуть за високих температур)
2. Гілофіли (солелюбні)
3. Ацидофіли (живуть у кислому середовищі)
4. Алкалофіли (живуть у лужному середовищі)
5. Мезофіли (живуть у звичайних умовах)
6. Симбіонти (існують з різними організмами)

Розміри 0,4 до 15 мк, можуть мати форму кулі, палички,

квадратика, тощо

Геном архей представлений дволанцюговою ДНК нуклеоїда та

кільцевими плазмідами. Містять унікальні інтрони та білки-
гістони

Автотровне й гетеротрофне живлення

Дихання аеробне або анаеробне

Розмноження нестатеве
 Бактерії
Мікроскопічні одноклітинні та
колоніальні організми, у яких відсутнє
ядро та мембранні органели
Клітина стінка містить муреїн

Замість ядра - нуклеоїд

У цитоплазмі є рибосоми,
можуть бути газові вакуолі

Живлення:
фотоавтотрофне
хемоавтотрофне
фотогетеротрофне
Розмноження бактерій:
хемогетеротрофне
поділ клітини навпіл, брункування;
деяким бактеріям властиві статеві
процеси. Можлива: кон'югація,
трансдукція, трансформація

Бактеріальні
захворювання:
Правець
Сифіліс
Холера
Чума
Черевний тиф
Туберкульоз
Дифтерія
Сибірка Кон'югація у бактерій
Сальманельоз
Існують грампозитивні та
Мастит
грамнегативні бактерії
 Рослини
Одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні
еукаріотичні клітини, особливість - фототрофне
живлення
Для рослини характерні:
1. Пластиди
Клітина

2. Резервний полісахарид крохмаль

3. Клітина стінка з целюлози
4. Плазмодесми
5. Великі вакуолі з клітинним соком

Живлення: фотоавтрофне

Ріст необмеженний
Розмноження: статеве, нестатеве,
вегетативне

Подразливість: тропізми і настії

настії - ростові рухи в тому напрямку, який

визначається внутрішними чинниками, а зовнішні
впливи лише зумовлюють їх винекнення

тропізми - ростові рухи в тому напрямку,

який визначається однобічним впливом
певного чинника середовища

фітогормони: ауксини, цитокіни

Життєві форми: дерева, кущі та трави

 Статеве покоління - у мохоподібних
гаметофіт домінує гаметофіт!!!
Нестатеве покоління -
спорофіт

СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИН

 Рослинна клітина
ядро
ЕПС Клітинна стінка
складається з целюлози
аміопласт
лізосома Запасна речовина -
крохмаль

вакуоль
мітохондрія

хлоропласт
апарат Гольджі
Рослинні тканини
Провідні тканини
Транспорт речовин

Механічні тканини
Забезпечують рослині міцність
Твірна тканина (меристема)
Ріст органів, дають початок іншим тканинам

Покривні тканини
Захист від несприятливих впливів, траспорт речовин

Основні тканини (паренхіма)

фотосинтез, газообмін, транспіраці, запас і накопичення речовин
 Органи рослин
Відокремлення сукупність різних типів клітин і тканин, яка в організм має
певне розташування, будову та виконувати певні функції

Корінь
Корінь - це осьовий вегетативний орган вищих рослин, у якого
необмежений періодичний верхівковий та бічний ріст,
позитивний геотропізм, радіальна симетрія, здатність до
галуження, відсутність листків

Стрижнева Мичкувата
Основна функція: механічна (закріплення
рослин у субстраті), транспортна
(поглинання і транспорт води та
розчинених мінеральних речовин), запасаюча,
дихальна, опорна, розмножувальна,
симбіотична, синтезуюча, видільна

додаткові
корні

головний
корінь

бічні корні

Мичкувата (у однодольних)
Стрижнева (у дводольних)
 Будова коренів
Провідна зона
Внутрішня
провідна тканина бічні корні
будова
грунт
основна
тканина

Зона всмоктування
покривна
тканина
Корневий волосок Провідна
тканина

Зона росту

Зона поділу
клітин
клітини
кореневий
чохлик

Видозміни коренів

корені-присоски коренеплоди опорні корені повітряні корені

омели білої буряка та моркви баньяна орхідеї

дихальні
кореневі симбіотичні корені- ходульні
корені
бульби корені причіпки корені
болотного
батата люпину плюща кукурудзи
кипарису
звичайного
 Пагін
Вегетативний полісиметричний орган вищих Квітка
рослин, який внаслідок галуження утворює
надзмену систему і забезпечує життя рослин у Плід
повітряному середовищі, володіє верховим та

ПАГІН
бічним типами росту. Має стебло, листки та Стебло
Листок
бруньки

Основна функція: фотосинтезуюча, газообмін,

транспортна, опорна, захисна, запасаюча

Корінь

Типи галуження пагонів

Видозміни пагона

Вусики Вуса суниць Стеблові бульби

Колючки глоду
винограду кольорабі

Кореневище Бульби Цибулини Бульбоцибулина

півників картоплі цибулі шафрану
 Брунька
Зачатковий пагін з дуже вкороченими
Верхівкові
міжвузлями, що забезпечує його верхівкове
бруньки
наростання та галуження

Бічні бруньки

Вегетативні Розвиток стебла з листками і бруньками

Генеративні Утворення квіток для статевого

розмноження

Вегетативно- Розвивається пагін з листками і

генеративні поодинокими квітками або суцвіттями

Додаткові Закладаються на стеблах, листках,

додаткових коренях і забезпечують
вегетативне розмноження

Сплячі Здійснюють відновлення при

пошкодженнях
 Стебло
Осьова частина пагона, що утворюється із
зарадкового стебельця, складається з вузлів та
міжвузль, має радіальну симетрію, позитивний
фототропізм, необмежений верхівковий, вставний і
бічний ріст несе листки і бруньки

Основна функція: транспортна,

інтергративна, опорна, фотосинтезуюча,
захисна, механічна, розмножувальна
стебло у стебло у
дводольних однодольних

шкірка

корок

луб

камбій

деревина (ксилема)

серцевина

прямостоячі чіпкі виткі

повзучі сланкі
 Листок
Бічний вегетативний орган рослин, який пластинка
характеризується обмеженим ростом, має жилки
двобічну симетрію й плоску форму та
здійснює фотосинтез, дихання та
випаровування води черешок

Основна функція: фотосинтезуюча, газообмін,

транспірація, опорна, захисна, запасаюча, травна,
основа
розмножувальна

кутикула
епідерміс

стовпчаста
паренхіма

провідний Сітчасте Паралельне Дугове

пучок жилкування жилкування жилкування
епідерміс
продихи коростовник
губчастий
шар

манже
береза тка
будяк
пшениця герань
чина
люпин

шипшина
конюшина

колючки ловильні вусики колючки запасаючі захисні луски

листки листки
 Квітка
Генеративний орган покритонасінних маточка
рослин, що є видозміненим тичинка
пелюстки
нерозгалуженим і обменежим у рості
пагоном і слугує для статевого розмноження

Основна функція: запліднення, квітколоже чашолистки

формування насіння і плодів, утворення

квітконіжка
чоловічого і жіночого гаметофітів

Типи квіток
Однодомні Дводомні
Двостатеві
рослини рослини
Рослини у яких тичинкові
Рослини у яких маточкові та
тичинкові квітки
квітки розміщені на одних
особинах, а маточкові - на
Одностатеві (тичинкові/маточкові)
розвиваються на одній інших
особині
(кукурудза, береща,
(тополя, верба, Квітконіжка
конопля, обліпиха)
ліщина, огірки)
Видозмінене стебло пагона, на якому
розташована квітка
Квітколоже Видозмінене вкорочене стебло пагона, на якому
розташовані усі частини квітки
Чашолистики Видозмінені листки
Чашечка Нижня частина квітки чашолистків для захисту частин
квітки
Пелюстки Видозмінені забарвлені листки
Віночок Сукупність пелюсток; функція - приваблення комах
Оцвітина Оточують тичинки та матки
Тичинки Утвоюють пилкові зерна

Андроцей Сукупність усіх тичинок в квітці

Маточка Утворюють насінні зачатки

Гінецей Сукупність плодолистків, які зростаються та утворюють

маточку
 Суцвіття
Сукупність квіток розташованих на загальній осі
Прості сувіття
Китиця
Черемха
Капуста
Смородина Складні суцвіття
Конвалія

Колос
Подорожник
Осока
Вербена

Качан
Кукурудза
Аїр
Рогіз

Щиток
Яблуня
Груша
Глід

Головка
Конюшина

Зонтик
Вишня
цибуля

Кошик
Соняшник
Ромашка
 Насінина
Генеративний орган вищих рослин, що
містить зародок й запас поживних речовин
та утворився в результаті запліднення із насіння

насінного зачатка
оболонки

Двольні Однодольні
зарадковий корінець
шкірка
ендосперм
зарадковий
листочок
зарадкове
Зарадок
стебло
насінна
шкірка

сім'ядоля

Способи поширення плодів та насіння

Самопоширення Поширення вітром Поширення водою Поширення

(автохорія) - огірок (анемохорія) - (гідрохорія) - тваринами
прискач клен латаття (зоохорія) -
горобина

Поширення
мурахами
(міркекохорія) -
фіалки
 Хромосомний набір

Статеві клітини (гамети) -

спеціалізовані на функцію статевого
розмноження клітини. Вони містять
гаплоїдний (n) набір хромосом

Соматичні клітини - усі інші типи

клітин, з яких будується тіло
організму. Вони містять
диплоїдний (2n) набір хромосом

Ендосперм — особлива тканина

рослин, що заповнює зародковий мішок
і нагромаджує поживні речовини,
необхідні для розвитку зародка. Він
містить триплоїдний (3n) набір
хромомсом у покритонасінних
 Плід
Генеративний орган покритонасінних рослин, який
утвоюється після подвійного запліднення із зав'язі
маточки і здійснює захист насіння від несприятливих
впливів, поширення насіння та забезпечує проросток
поживними речовинами початковій стадії життя

Сухі плоди
СУПЛІДДЯ
буряк
шовковиця
ананас
інжир Зернівка Сім'янік Горіх
- злаки - айстрові - ліщина

Соковиті плоди

Стручок Коробочка
- редька - мак
кістянка ягода Яблуко
- вишня - помідори - груша

гарбузина помаранча
суничина багатокістянка
- гарбуз - цитрусові
- суниці - малина
 Дихання рослин
Сукупність процесів, які здійснюють надходження
кисню для оксинення органічних речовин і
отримання енергії для життєдіяльності та видалення
вуглекислого газу

Фотосинтез

Проміжні
продукти, енергія

Життя рослин

Проміжні
продукти, енергія

Дихання

Дихання
пов'язано з
фотосинте- На дихання зелені рослини витрачають 20-25%
органічних сполук, що утворюються в процесі
зом
фотосинтезу. Основним субстратом дихання є
вуглеводи
 Розвиток рослин
Сукупність якісних змін, які
визначаються спадковою
інформацією генотипу
організмом та впливом
умов довкілля

гаметофіт

спори

статеві
клітини
спорофіт

Статеве розмноження рослин

Ізогомія - розмноження, за якого чоловіча й жіноча гамети
морфологічно однакові і відмінні фізіологічними та біохімічними
властивостями (хламідомонада, улотрикс)
Анізогомія - розмноження, за якого чоловіча та жіноча гамета різні
за розмірами, формою й будовою (мохи)
Оогамія - розмноження, за якого чоловіча гамета - друбні і рухлива,
жіноча - велика і нерухома (папоротеподібні, голонасінні,
покритонасінні)
Кон'югація - розмноження, за якого відбувається тимчасове
поєднання клітин для перерозподілу генетичного
матеріалу (спірогіра)

Вегетативне розмноження рослин

Частини матерінського
організму утворюються
індентичному йому за
спадковими ознаками нові
особини
 Запилення
Процес перенесення пилкових зерен до частин рослини, в яких
розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами

Запилення:
Пристосування квіток
до самозапилення комахами
дводомність
вітром
гетеростилія
водою
дихогамія
птахами
самозапилення

Подвійне запліднення

Процес злиття двох сперміїв з двома різними

клітинами: один спермій зливається з
яйцеклітиною, а другий із центральною клітиною

С.Г.Навашин
 Водорості
Нижчі спорові одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні
рослини, у яких наявна таломна будова тіла, різні
фотосинтезуючі пігменти, переважно автотрофне живлення
і певна залежність від водного середовища

Тіло не містить тканин та органів і

називається - слань/талом

1. Клітина оболонка містить

целюлозу і пектини
2. У цитоплазмі є декілька
хлоропластів -
хломатофорами
3. Піреноїд - тільця, в яких
утворюються і навколо яких
відкладається крохмаль

Живлення - фотоавтотрофи
Дихання - аеробне

Транспорт - здійснюється за допомогою плазмодесмами

Розмноження - вегетативне, статеве
Подразливість - тропізми та таксиси

Водорості
Тропізми: геотропізми, зелені
фототропізми,
діатомові
хемотропізми,
геліотропізми, бурі
тигмотропізм
червоні
 Водорості
Зелені водорості
Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні
Мають чисто зелений колір слані, піреноїди
Запасають крохмаль в хроматофорах
Вегетативне, нестатеве і статеве
Належать планктону
Хламідомонада, вольвокс, хлорела, улотрикс,
ульва, ацетабулярія, спірогіра

Діатомові водорості
Одноклітинні, колоніальні малих розмірів
Наявність кремезного панциру з 2 половинок
Запасні речовини у вигляді олій в цитоплазмі
Поділ навпіл, статеве
У грунті, прісних, солоних водоймах
Пінулярія, навікула, цембела, мелозира
Бурі водорості
Багатоклітинні
Чітке чергування поколінь, які розмножуються
статево і нестатево
Запасна речовина - ламінарин
Вегетативне, нестатеве і статеве
Наявні ризоїди
Ламінарія, фукус, саргас, макроцистіс, пальвеція

Червоні водорості
Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні
немає джгутикових стадій, наявні фікобіліни
запасають багрянковий крохмаль
вегетативне, нестатеве, статеве
у грунті, прісних, солоних водоймах
порфіра, немаліон, літотамніон, кораліна,
філофора, анфельція, калітамніон, делесерія
 Мохоподібні
Відділ вищих спорових "безсудинних" рослин, в
життєвому циклі переважає гаметофіт

наука яка вивчає мохоподібні - бріологія

Антоцерові, печіночники, листостеблові або справжні мохи

З'явились покривні й основні тканини, стебло, листки

Будова тіла - сланева або листкостеблова
Запліднення - тільки з водою
Види: маршанція, річчія, фунарія, сфагнум, фонтиналіс,
антоцерос, зозулин льон, плевроцій Шребера

маршанція

зозулин льон

фунарія

антоцерос

річчія

фонтиналіс
 Плауноподібні
Відділ вищих спорових судинних рослин, у яких домінує
- спорофіт, має справжні корені, стебла та листки

наука яка вивчає плауноподібні - лікоподіологія

Плавуновидні, молодильниковидні
баранець звичайний

Мають провідні тканини (ксилема й флоема)

тіло має вегетативні та репродуктивні органи
гаметофіт плауноподібних одно- або двостатевий, невеликий,
сланцевий, має різоїди
запліднення у воді
Види: плаун булавовидний, плаун-баранець, плаун
річний, молодильник озерний, селагінела
 Хвощеподібні
Відділ вищих спорових судинних рослин,
характерною особливістю є розчленування тіла на
вузли і мужвузля, домінує - спорофіт

наука що вивчає хвощеподібних - еквізітологія

хвощ річковий

вищі спорові судинні рослини

тіло має вегетативні та хвощ болотний
репродуктивні органи
запліднення - у воді
чергування статевого і
нестатевого поколінь
Види: хвощ зимуючий, хвощ
болотний, хвощ лісовий, хвощ
річковий

хвощ зимуючий
 Папоротеподібні
Відділ вищих спорових судинних рослин,
характерними для особливостями яких є вайї та
соруси. Домінує - спорофіт

наука що вивчає папоротеподібних -

поліподіологія

щитник звичайний

Вищі спорові судинні рослини

Тіло має вегетативні та репродуктивні
органи
Запліднення - у воді
Чергування статевого і нестатевого сальвінія
поколінь
Види: щитник, страусове перо,
безщитник жіночий, сальвінія
плаваюча, азола, оленячі роги, оленячі
орляк звичайний, меч-папороть, роги
аспленій гніздовий

орляк
 Голонасінні
Вищі насінні рослини, у яких насінні зачатки і насіння лежать
відкрито на плодолистках
домінує - спорофіт

наука яка вивчає голонасінні - пінокологія

саговники, гнетові, гінкгові, хвойні

кипарис

вельвічія

У них є насінний зачаток і насінина

запліднення без води
ріст стебла в товщину за рахунок деревини гінкго
з'являється головний корінь і стрижнева коренева система
Тіло має вегетативні та репродуктивні органи
Внутрішнє після запилення вітром
Види: саговник, гінкго, вельвічія, ефедра, ялина, туя, кипарис

саговник ефедра
 Покритонасінні
Вищі насінні рослини, у яких насінні зачатки містяться
закрито у зав'язкі квітки. Домінує - спорофіт

наука яка вивчає покритонасінні - магноліологія

Ускладнення провідних
тканини
ускладнених вегетативних
органів
поява квітки
захищеність насінних
зачатків
характерне подвійне
запліднення
Самозапилення
Дводольні: капустяні, розові, бобові,
пасльонові, айстрові

Однодольні: лілійні, цибулеві, злакові

Характеристика
основних родин
Капустяні
Китиця
Стручок, стручечок
Капуста, редиска, ріпак, гірчиця, хрін, грицики,
редька

Розові
Китиця, щиток, зонтик
Кістянка, яблуко, суничина, багато-кістянка
Вишня, яблуня, малина, троянки, горобина, глід,
шипшина, черемха, смородина

Бобові
Головка, китиця
Біб
Горох, квасоля, соя, конюшина, люцерна, люпин,
буркун, солодка, робінія, біла-акація

Пасльонові

Китиця, волоть
Ягода, коробочка
Картопля, помідор, петунія, дурман, блекота,
тютюн, перець
 Айстрові
Кошик
Сім'янка
Топінамбур, соняшник, айстри, хризантеми,
ромашка, цикорій, кульбаба, волошка

Лілійні

Поодинокі квіти
Коробочка, ягода
Лілія, тюльпан, рябчик, гіацинт, проліски

Цибулеві

Зонтик
Коробочка
Цибуля, часник, черемша

Злакові
Простий і складний колос, волоть, качан
Зернівка
Жито, пшениця, рис, кукурудза, овес, тонконіг,
пирій, вівсюг
 Гриби та лишайники
добре вираженна клітинна стінка з хітину
необмежений ріст
нерухомість у вегетативному стані
адсорбувальний спосіб живлення
розмноження спорами
гетеротрофний тип живлення
запасна речовина - глікоген
відсутність пластид та фотосинтезуючих пігментів

клітина будова грибів

Лишайники - це своєрідна група

комплексних організмів, тіло яких
дріжжі
завжди складається з гриба та
мухомор
водорості
 Тварини
Відсутність пластид
Клітинної стінки немає, є
глікокалікс
Запасаючий вуглевод -
глікоген

радіальна або двобічна симетрія

можуть мати первинну, вторинну,

змішану порожнину тіла

скелет 3 типів: гідроскелет, екзоскелет та ендоскелет

розмноження: нестатеве, вегетативне, статеве

Живлення: хемогетеротрофне; сапрофаги, паразити, мутуалісти,

можуть бути міксотрофами

подразливість - у формі таксисів та рефлексів

Тканини
Епітеліальна
(захисна, бар'єрна, секреторна,
газообмінна, всисна)

добре розвинута регенерація; міжклітинна

речовина розвинута слабо;

Сполучна
(захисна, транспортна, опорно-
рухова, запасаюча)

велика кількість міжклітинної речовини;

добре розвинута регенерація;

М'язова
(рухова, захисна, забезпечення
роботи внутр. органів)

клітини витягнуті, у цитоплазмі наявні

скоротливі нитки - міофібрили; посмугована
і неспосмугована тканина

Нервова
(виникнення та проведення нервових
імпульсів)

нейрони і нейроглія; утворює нервову

систему
 Одноклітинні тварини
Одноклітинні тварини
тварини, які знаходяться на клітинному рівні
організації. За будовою їхнє тіло відповідає одній
клітині, а за функціями - окремій живій істоті
Тіло
еукаріотична клітина, якій властиві всі життєві функції
трапляються колоніальні форми; розміри мікроскопічні
форма тіла мінлива або стала
Покриви
представлені плазматичною мембраною, пелікулою, черепашкою
органели поділяються на загальноклітинні та спеціальні
мають здатність утворювати цисту
Рух
амебоїдний, джгутиковий, війчастий
Живлення
гетеротрофне, але трапляються автотрофи та міксотрофи
Дихання
аеробне
Розмноження
поділ навпіл, шизогонія, брунькування, копуляція, кон'югація
скоротлива вакуоля Амеба Інфузорія
Війки
Мембрана
Мембрана скоротлива
вакуоля

травна мікронуклеус
Цитоплазма Клітинний рот
вакуоль
макронуклеус
травна
вакуоль

Псевдоподії порошиця
травна скоротлива
вакуоль вакуоля
Ядро жгутик
війко
мітохондрія
Апарат Гольджі

хлоропласт скоротлива
вакуоля

Мембрана хоанофлагелята
 Одноклітинні паразити
ДИЗЕНТЕРІЙНА АМЕБА
Вражає кишечник, викликаючи
амебіаз (амебна дизентерія).
Потрапляє до організму через брудні
руки, овочі та фрукти

МАЛЯРІЙНИИЙ ПЛАЗМОДІЙ
Вражає кров, викликаючи малярію, що
руйнує еритроцити. Переноситься
малярійним комаром

ТРИПАНОСОМА
Вражає кров, спинний мозок та лімфу,
викликаючи сонну хворобу.
Переноситься мухою цеце

ЛЕЙШМАНІЯ
Вражає шкіру, печінку, селезінку, кров,
викликаючи лейшманіоз.
Переноситься кішками, собаками,
щурами та маскітами

ЛЯМБЛІЯ
Вражає кишечник, викликаючи
лямбліоз. Потрапляє до організму з
стоячих водойм
 Губки
Первинні багатоклітинні асиметрічні тварини
Наявність пор у стінках тіла
відсутність тканин та органів
наявність скелета у вигляді голок (спікул) або
волокон
добре розвиненна регенерація
розвиток непрямий

У тілі знизу є основа для прикріплення до

субстрату, азверху отвір - вустя, який веде до
порожнини. Стінки тіла утвоені з двох шарів
клітин: зовнішнього (пінакодерма) та
внутрішнього (хоанодерма). Між цими
шарами є мезоглея, в якій містяться різні
аскон сікон лейкон
клітини
Розмноження фрагментація
Нестатеве (брунькуванням, закріплення
фрагментацією, повздожним поділом),
статеве (гермафродити)

Виділення: відбувається через вустя

Дихання: відбувається всією
поверхнею тіла
Травлення: внутрішньоклітинне ріст
Живлення: пасивне (фільтрація) ріст

корзинка Венери бодяга озерна морський апельсин кубок Нептуна

 Жалкі (Кнідарії)
Справжні багатоклітинні радіально-симетричні тварини,
загальними ознаками яких є наявність кишкової
порожнини, жалких клітин та формування упродовж
зарадкового розвитку двошарового зародка

шкірно-м'язова клітина Ентодерма Мезоглія

Ектодерма

жалкі
клітини

стовбурові
клітини

шкірно-м'язова клітина

нервні клітині

м'язові волокна

Дві основні життєві форми: поліпи і медузи

радіальна симетрія
мають 2 зарадкових листків (екто- і ендодерма)
усі представики типу - хижаки; порожнинне травлення
дихання - шляхом дифузії епі- і гастродерми; аналогічно виділенню
нервова система дифузного типу
є чутливі тільця, або ропалії (як органи рівноваги та зору)
розмноження: вегетативне, статеве; більшість є гермафродитами
характерний метагенез
Різноманітність
жалких:
1. гідроїдні
2. сцифоїдні
3. коралові поліпи
медуза- актінія фізалія
медуза аурелія
хрестовик кінська португальська
 Плоскі черви
Справжні багатоклітинні двобічносиметричні
тришарові паренхіматозні тварини, у яких сплощене
тіло має шкірно-м'язовий мішок, чітко виражені
тканини, що формують органи й системи органів,
личинка - трохофора та спіральне дроблення

ектодерма
планарія
кишка
мезотодерма нервовий
стовбур
епітелій

очі протонефридії паренхіма

ентодерма нервовий
стравохід
ганглій рот

має тканини
білатеральна симетрія
тришаровість (з'являється - мезодерма)
порожнина тіла відсутня; проміжки між органами заповнені
паренхімою
рух за допомогою міоцитів та шкірно-м'язового мішка
м'язи кишка
епідерміс статева
система
паренхіма
видільна
стінка кишки система

виділення- протонефридії м'язи м'язи

нервовий стовбур

травна система - сліпозамкнена

кровоносна система відсутня
аеробне (війчасті) та анаеробне
(сисуни та стьожкові) дихання
розмноження - гермафродити
 нервова система стовбурового типу органи чуттів
здебільшого у вигляді сенсил, орган рівноваги -
нервові
стовбури ганглії статоцисти

Різноманітність:
війчасті черви
(молочно-біла планарія, планарія дугезія)
сисуни
(печінковий сисун, котяча двуустка)
стьожкові черви
Війчасті - вільноживучі,
(бичий ціп'як, лентець широкий, ехінокок)
сисуни й стьожкові -
паразити

ЦИКЛИ РОЗВИТКУ ПАРАЗИТИЧНИХ ПЛОСКИХ ЧЕРВІВ

Печінковий
сисун

Котячий сисун

Бичачий
ціп'як

Свинячий
ціп'як

Стьожак
широкий
Ехінокок
 Круглі черви (нематоди)
Справжні багатоклітинні білатеральні тришарові тварини,
у яких є кутикула, линяння, первинна порожнина тіла,
задня кишка і анальний отвір

Первинна порожнина тіла

Шкірно-м'язовий мішок (кутикула,
гіподерма, м'язи)
гідроскелет
евтелія - постійність клітинного складу,
що обмежує регенерацію
статевий диморфізм

травна система (рот, глотка,

середня кишка з ворсинками,
задня кишка, анус)

нервова система стовбурового типу

кровоносна система відсутня

 видільна система представлена
парою шкірних залоз з видільною
порою

Представники: людська, свиняча, кінська аскариди, гострики,

трихінелла, анкілостома, кривоголовка дванадцятипала, кореневі
фітонематоди, диявольський черв

ЦИКЛИ РОЗВИТКУ АСКАРИДИ ЛЮДСЬКОЇ

1. Відкладання
яєць
2. Інвазійне яйце
3. Личинка
4. Зараження
5. Розвиток в
кишечнику
6. Через кров в
легені
7. З кашлем в
стравохід

Аскарида потрапляє в
кишечник, виростає. Після
чого цикл повторюється
 Кільчасті черви
Справжні багатоклітинні двобічносиметрічні тришарові
сегментовані тварини, у яких є вторинна порожнина тіла,
кровоносна і дихальна системи, личинки - трохофора та
спіральне дроблення

ектодерма
живлення: детритофаги,
фільтратори, хижаки,
мезодерма паразитичні кровосисні види

ентодерма кишка
епітелій кровеносні
багатоклітинні судини
м'язи
білатеральна симетрія метанефридії
м'язи
три зародкові листки
шкірно-м'язовий мішок (тоненька
кутикула, гіподерма, два шари м'язів,
наявні слизовиз залоз)
вторинна порожнина тіла щетинки кутикула

гідроскелет целом нервовий кровеносні

стовбур судини

шлунок
травна система (рот, глотка, стравохід,
глотка залози
шлунок, середня кишка, задня кишка з
анусом)

видільна система - метанефридії

рот
кишка
стравохід воло

навкологлотковий
нерв нерв

нерв

метанефридії
кишка

нервова система - вузлового типу

підглотковий нерв органи чуттів у вигляді чутливих клітин в
покровах
кровоносна система - замкнена. Складається з спинної та брюшної
кровоносної судини. На кажному сегменті наявна поперечна
кровоносна судина

дихальна система: дихають усією поверхнею тіла. У морських

кільчастих багатощетинкових червів наявні жабри)
розвинені органи чуття: зору (глазки по всьому тілу), нюху (нюхові
ямки), дотику (щетинки)
статева система: багатощетинкові - роздільностатеві,
малощетинкові і п'явки - гемафродити ; запліднення може бути
зовнішнім та внутрішнім
Розвиток - прямий та непрямий
регенерація добре розвинута, окрім п'явок
Багатощетинкові черви можуть розмножуватися брункуванням
 Молюски
Несегметовані вториннопорожнинні тришарові
тварини, тіло яких скалається з голови, тулуба і ноги та
з'являються багато спеціалізованих органів: слинні
залози, язик, печінка, серце, легені, нирки, личинка -
трохофора та спіральне дроблення

Черевоногі

Головоногі
Тіло вкрито шкірястою
мантією
нервова система
Двостулкові
Первинні розкидано-вузлового
молюски типу
нирки є видозміненими
метанефридіями
ЧЕРЕВОНОГІ
Відділи тіла: голова, тулуб, нога
Особливості травної системи - наявність мускулястого язика з
теркою (радула), щелепи та слинних залоз
Особливості кровоносної системи - у більшості 2 двокамерне серце
Орган дихання: непарні легеня або зябра
Розмноження: роздільностатевість, гермафродитизм
рапана, слимак виноградський, ставковик, слизун,
мітра
ДВОСТУЛКОВІ
Відділи тіла: голови немає,тулуб, нога
Особливості травної системи: 2 пари ротових лопатей, немає слинних
залоз, глотки та язика з теркою
Кровоносна система: трикамерне (2 передсердя і шлунок)
Органи дихання: зябра
Розмноження: роздільностатевість та гермафродити

мідії, устриці, морські гребінці, перлова, беззубки

ГОЛОВОНОГІ
Відділи тіла: голова, тулуб і нога (перетворилась на щупальці та
лійку)
Особливості травної системи: у ротовій порожнині є дві рогових
щелепи, що нагадують дзьоб, слинні залози
Кровоносна система: трикамерне серце
Органи дихання: зябра
Розмноження: роздільностатевість

наутілуси, каракатиця, широкорука, кальмари, восьминоги

 Членистоногі
Багатоклітинні двобічносиметричні тришарові
сегментовані тварини, які мають хітинову кутикулу-
екзоскелет, диференційовані посмуговані м'язи,
членисті кінцівки і здатні до линання

РАКОПОДІБНІ

Відділи тіла: головогруди, черевце

Вусики: 2 пари
Ротові органи: 3 пари
Ходильні ноги: 5 пар
Особливості травної системи: "жувальний" та "цідильний"
шлунок, сердня кишка з печінкою
Дихальна система: зябра
Кровоносна система: серце на спинній стороні в грудях
Видільна система: зелені залози
Нервова система: над- і підглотковий вузли з нервовим
кільцем, черевний нервовий ланцюжок
Органи чуттів: 1 пара складних очей, органи нюху, дотику,
рівноваги
Репродукція: роздільностатевість, запліднення внутрішнє

десятиногі, ротоногі, вусоногі, веслоногі, гіллястовусі

ПАВУКОПОДІБНІ

Відділи тіла: головогруди, черевце

Вусики: відсутні
Ротові органи: 2 пари
Ходильні ноги: 4 пари
Особливості травної системи: "сисний" шлунок, середня кишка з
сліпими виростами і печінкою
Дихальна система: легені, трахеї
Кровоносна система: серце на спинній стороні в черевці
Видільна система: мальпігієві судини
Нервова система: головогрудний ганглій і черевний нервовий
ланцюжок
Органи чуттів: 1-4 пари простих очей, органи дотику, хімічного чуття
Репродукція: роздільностатевість, запліднення внутрішнє

павуки, кліщі, косарики, скорпіони, сольпуги, несправжні скорпіони

 КОМАХИ

гризучий колючо- сисний лижучий

сисний

Відділи тіла: голова, головогруди, черевце

Вусики: 1 пара
Ротові органи: 3 пари
Ходильні ноги: 3 пари
Особливості травної системи: "жувальний" шлунок, середня кишка
без печінки
Дихальна система: трахеї
Кровоносна система: серце на спинній стороні в черевці
Видільна система: мальпігієві судини, жирове тіло
Нервова система: головний мозок і підглотковий вузол з нервовим
кільцем та черевним ланцюжком
Органи чуттів: 1 пара складних очей, органи нюху, дотику, смаку
Репродукція: роздільностатевість, запліднення внутрішнє

прямокрилі, таргани, терміти, богомоли, воші, напівтвердокрилі,

бабки, твердокрилі, лускокрилі, двокрилі, рівнокрилі, блохи,
перетинчастокрилі
Характеристика
основних рядів
комах

З НЕПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ

З ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ
 Ланцетники
Хордові безчерепні тварини, у яких хорда, нервова трубка
та зяброві щілини зберігаються упродовж всього життя

нервова хорда кишка хвіст

трубка

нервова трубка м'язи

кровоносні
зяброві щілини судини

зяброві статева
щілини система

Тіло має відділи: голова, тулуб, хвіст, кінцівок немає; Шкіра -

одношаровий слизовий епітелій
Порожнина: вторинна (целом)
Ендоскелет представлений хордою, черепної коробки немає, м'язи
- сегментовані
Живлення: як фільтратор
Травлення: рот із сфінктером, глотка, зяброві щілинами і
ендостилем, жолобок, кишка, печінка, кишка з анусом
Кровоносна система замкнена, одне коло кровообігу, серця
немає; кров безбарвна
Дихальна система: представлена зябровими щілинами у глотці
Видільна система: представлена численими метанефридіями
Нервова система: нервова трубка; органи чуттів розвинені слабо
Роздільностатевість; розвиток непрямий

ланцетник європейський, азіатський

 Риби
Хордові хребетні холондрокровні водні тварини, виникнення
яких пов'язане з такими ароморфозами
1. Поява черепа
2. Поява щелепа
3. Поява парних плавців
4. Прогресивний розвиток ЦНС Основні сучасні групи риб
хрящові риби
променепері
лопатепері

Шкіра з одноклітинними
слизовими залозами і лускою
Порожнина: вторинна (целом)

Опора й рух: ендоскелет череп, з 2 відділів: мозкового і вісцерального;

у вісцеральному відділі є щелепи; хребет утворює 2 віддли: тулубовий і
хвостовий; скелет парних кінцівок - плечовий і тазовий пояси; м'язи - в
основному сегментовані
 органи зябра Кровоносна система: замкнена,
серце двокамерне, одне коло
кровообігу, холоднокровні,
пойкілотермні

Дихальна система: зябри

вена артерії
серце
вена
передсердя
артерія

шлунок

Нервова система:
спиний мозок
головний мозок
центральна і периферична;
головний мозок - 5 відділів,
бічна лінія

передній мозок
нерви

проміжний
мозок
середній
мозок
мозочок
довгастий
мозок

Травна система: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонка

кишка з протоками печінки і підшлункової залози, задня кишка з
анальним отвором
Виділення: тулуболові нирки
роздільностатеві; внутрішнє або зовнішнє запліднення
 Хрящові риби
1. Хрящовий скелет
2. Відсутність зябрових кришок
3. Відсутність плавального міхура
4. Різнолопатевий хвостовий плавець
5. Наявність у травній системі спірального
клапана та клоаки
6. Запліднення внутрішнє
7. Розвиток прямий

плавальний міхур

Різноманітність
Акули
Скати
Химери

тигрова химера риба- скат

манта
акула носата пилка
 Променепері
1. Кістковий скелет
2. Наявність плавального міхура
3. Наявність зябрових кришок
4. Відсутність клоаки
5. Відкладання ікри
плавальний міхур

Різноманітність
Осетроподібні
(білуга, калуга, осетер)

Оселедцеподібні
(оселедці)

Лососеподібні
Лопатепері
(кета, горбуша, нерка, Латимерія
сьомга) коморська

Короподібні
(вобла, тараня, лящ)

Окунеподібні
(окунь, судак, скумбрії)
 Земноводні
Це хордові хребетні чотириногі холоднокровні
тварини, які більшою чи меншою мірою зберігають
зв'язок з водним середовищем і виникнення яких
пов'язане з низкою таких ароморфозів

1. поява п'ятипалих кінцівок

2. розвиток легень
3. поява трикамерного серця
4. поява двох кіл кровобігу
5. прогресивний розвиток ЦНС та
органів чуття

Кістково-хрящовий
ендоскелет: череп плоский і
широкий; хребет з 4 відділів
(шийний 1 хребець, грудний,
крижовий 1 хребець і хвостовий

Ребер і грудної клітки немає; плечовий пояс (лопатки, ключиці,

воронячі кістки, грудина); тазовий пояс (зрощені тазові кістки); скелет
вільних передніх кінцівок (плечова, ліктьова, променева, кисть); скелет
вільних кінцівок (стегнова, велика і мала гомілка, стопа); М'язи
втрачають сегментацію
 Травна система:
ротова порожнина з
мускулитом язиком,
слина без ферментів;
клоака

Орган виділення -
тулубові нирки

Дихальна система:
мішкоподібні легені та дихальні шляхи;
способи дихання: шкірне, ротове, легеневе і
зяброве;
у багатьох виникає голосовий апарат

Кровоносна система:

Ряд Хвостаті
(саламандри,
тритони,
амбістони)

Ряд Безхвості
(жаби, ропухи)

Нервова система:
Головний мозок має 5 відділів; передній мозок
має 2 розділених півкулі, довгастий мозок - Ряд Безногі
збільшився (черв'яга, рибозмій)
 Плазуни
Хордові хребетні чотириногі холоднокровні тварини,
пристосовані до наземного способу життя з такими
ароморфозами

1. Поява яйцевих оболонок

2. Поява грудної клітини
3. Розвиток на поверхні тіла рогових лусок
4. Появи кори півкуль великого мозку

Покриви: шкіра суха, без залоз, вкрита роговими утворами

Опора й рух: ендоскелет кістковий: мозковий відділ черепа зміцнений, у
вісцеральному зміцнюється щелепний апарт; з'являється вторинне
тверде піднебіння; хребет має 5 відділів: шийний (атлант та епістофей),
грудний, поперековий, крижовий і хвостовий; з'являється грудна
клітина; мускулатура більш диференційована

Виділення: парні тазові

нирки-сечоводи-клоака-
сечовий міхур;
утворення продукту
виділення сечова
кислота
Кровоносна система: трикамерне серце з неповною
перегородкою (у крокодилів - чотирикамерне) і два Мале коло
кола кровообігу - мале і велике

Дихальна система: парні

комірчасті легені (у черепах -
Велике коло
губчасті) та дихальні шляхи;
реберний тип дихання

Травна система: ротова порожнина, слина з

травними ферментами, на межі з тонкою кишкою є
сліпа, наявна клоака

Розвиток: прямий і незв'язаний

з водним середовищем,
утворюють зародкові оболонки
(амніон і алантоїс)

Ряд Черепахи
(черепахи)

Ряд Дзьобоголові
(гатерія) Ряд Крокодили
(крокодили)

Ряд Лусккаті
(хамелеон,
гекони,ігуани)
 Птахи
Хордові хребетні чотириногі теплокровні тварини,
пристосовані до польоту

Тіло: голова, шия, тулуб і хвіст; кінцівки у вигляді

крил і задніх ніг
Суха тонка шкіра без залоз (крім куприкової),
вкрита пар'ями. Властиве линяння

Типи та будова пір'я

1. Контурне
2. Пухкове
3. Власне пух
4. Ниткоподібні
5. Щетинкоподібні
 Кровоносна система: 4-камерне серце, аорта легеневі
артерії
два кола кровообігу (мале і велике)
ПП легеневі
вени

ЛП
Полі вени

ПШ ЛШ

Дихальна система: парні губчасті легені;

верхня і нижня гортань з голосовим апаратом;
бронхіоли; повітряні мішки, які обумовлють
подвійний тип дихання

Видільна система: тазові нирки -

сечеводи - клоака без сечевого міхура.
Кінцевий продукт обміну білків - сечова
кислота
нирки

клоака

Травна система: відсутні зубів, воло, шлунок складний із 2 відділів,

кишечник вкорочений, клоака
плазуни птахи
Нервова система: головний мозок має передній
великі розміри півкуль, розвинені зорові
частки (винятковий зір), великий проміжний
мозочок (кординація рухів), 12 пар ЧМН
середній

мозочок
довгастий
мозок
 Систематика птахів

Безкільові (Бігаючі птахи)

(страус, ему, казуар, ківі)

Пінгвіни (Плаваючі птахи)

(пінгвіни)

Кільогрудні (Літаючі птахи)

(куро-, гусе-, сово-подібні)

Куроподібні Соколоподібні
(куріпатки, глухарі) (орли, соколи, сипи)

Гусеподібні Лелекоподібні
(лебеді, гуси, качки) (кваки, коровайки)

Дятлоподібні Журавлеподібні
(дятли, тукани) (журавлі, трубачі)

Горобцеподібні
Совоподібні
(жайворонки,
(сови, сипуха)
ластівка)
 Ссавці
хордові хребетні чотириногі теплокровні тварини
Тіло: голова, шия, тулуб, хвіст, передні та задні
п'ятипалі кінцівки розташовані під тулубом; шкіра
міцна, еластична, товста; похідні шкіри: шкірні залози,
волосяний покрив, рогові утвори.

шийний (7 хребців)
грудний (12 хребців)
поперековий (6 хребців)
крижовий (3-4 хребців)
хвостовий

Мускулатура добре
розвинута, є діафрагма

Травна система:
диференційовані зуби, шлунок у деяких
багатокамерний, довгий кишечник

шлунок жуйних

Нервова система: у головному мозку 5 відділів,

особливо розвинені великі півкулі з корою,
площа якої збільшується за рахунок звивин і
борозен

Видільна система:
тазові нирки - сечоводи-
сечовий міхур-сечівник;
сечовина
 Кровоносна система: замкнена кровоносна система;
чотикамерне серце, 2 кола кровообігу

носоглотка
легені

Дихання система: парні легені

гортань
альвеолярної будови й
трахея
ускладнені дихальні шляхи

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ (РІД)

Першозвірі - є
клоака Однопрохідні
Нижчі звірі - немає (єхидка, качкодхьоб)
клоаки
Вищі звірі - немає
клоаки Сумчасті
(опосуми, кенгуру,вомбати)

Лиликоподібні Китоподібні
(вечірниці,вухані) (дельфіни, касатки)

Мишоподібні Оленоподібні
(білки,миші,пацюки) (олені,козли,жирафи)

Зайцеподібні Конеподібні
(кролики, зайці) (тапіри, коні)

Хижі Примати
(собачі,ведмежі,моржі) (горили, гібори)
Ароморфози класу
хордові
поява черепа та щелеп
РИБИ
прогресивний розвиток ЦНС
поява парних плавців
2 камерне серце
диференцювання травних залоз

поява п'ятипалих кінцівок АМФІБІЇ

розвиток легень
3 камерне серце
поява двох кіл кровообігу
прогресивний розвиток ЦНС та органів чуття

поява яйцевих оболонок ПЛАЗУНИ

поява грудної клітки
розвиток на поверхні тіла рогових лусок
внутрішнє запліднення
розвиток дихальних шляхів

наявність крил та пір'євого покрову ПТАХИ

порожнисті кістки (легкий скелет)
повітряні мішки та диференціяція дихальних шляхів
4 камерне серце; поділ крові на венозну та
артеріальну
відсутність сечового міхура та зубів
тільки куприкова залоза

волосянистий покрив ССАВЦІ

різноманітність залоз у шкірі
диференціація зубів
поява легень альвеолярної будови та діафрагми
вигодовування малят молоком
 Еволюція опроно-рухової
системи
ПЛОСКІ ЧЕРВИ
м'язи кишка
епідерміс статева
система
паренхіма
видільна
система
ВПЕРШЕ з'являється
стінка кишки
опорно-рухова система у
вигляді продольних та
спиночеревних м'язів
м'язи м'язи
нервовий стовбур

КРУГЛІ ЧЕРВИ
Кільцеві м'язи та
гідроскелет з щільної
шкіри, вкритою кутикулою

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
З'являються усі м'язи та
наявний гідроскелет

МОЛЮСКИ
Черепашка з 3 шарів:
роговий, вапняковий,
перламутровий. М'язи
більш розвинені
ЧЛЕНИСТОНОГІ
Хітиновий екзоскелет
(ракоподібні - хітиновий
панцир, павукоподібні - хітин
під шкірою, комахи - хітинові
крила
 РИБИ
ВПЕРШЕ з'являється
ендоскелет (хрящовий
або кістковий), який
складається з черепа, 3
відділів хребта, ребер та
плавців
ЗЕМНОВОДНІ
Кістково-хрящовий
ендоскелет, що складається
з черепа, 4 відділів хребта,
поясів верхніх та нижніх
кінцівок

ПЛАЗУНИ
Кістковий ендоскелет.
Поява грудної клітини та
п'ятьох відділів хребта

ПТАХИ
Кістковий ендоскелет з
адаптаціями до польоту:
порожні кістки, монолітний
череп, криж, цівка, відсутність
зубів

ССАВЦІ
Кістковий ендоскелет. 7
шийних хребців. Відсутні
воронячі кістки, кіль та цівка
 Еволюція кровоносної
системи
КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
ВПЕРШЕ з'являється
замкнена кровоносна
система. Складається з
спинної , черевної судини
та 5 судин, що виконують
функцію серця
МОЛЮСКИ
Кровоносна система не
замкнена (окрім
головоногих). Серце: у
черевоногих - 2-х камерне,
у двостулкових - 3-х
камерне, у головоногих - 4-
х камерне
ЧЛЕНИСТОНОГІ
Кровоносна система
незамкнена. "Серце" у
вигляді трубки або 5-кутне,
розташоване на спинній
стороні тіла, в
головогрудях або черевці

ЛАНЦЕТНИК
Кровоносна система
замкнена. Серця немає,
його функцію виконує
черевна аорта. Одне
коло кровообігу
 РИБИ
Кровоносна система
замкнена. Двокамерне
серце, одне коло
колообігу. У серці
венозна кров

ЗЕМНОВОДНІ
Кровоносна система замкнена.
Трикамерне серце, два кола колообігу.
у шлуночках змішана кров

ПЛАЗУНИ
Кровоносна система замкнена. Серце
трикамерне (у крокодила 4-х камерне) з
неповною перегородкою в шлуночку.
Кров у шлуночку змішується не
повністю. Два кола колообігу
ПТАХИ
Кровоносна система
замкнена. Серце
чотирьохкамерне. Венозма та
артеріальна кров не
змішується. Два кола
колообігу. Права дуга аорти
ССАВЦІ
Кровоносна система
схожа за будовою на
кровоносну систему
птахів. Однак, ліва дуга
аорти
 Еволюція видільної
системи
ГУБКИ ТА КНІДАРІЇ
Шляхом дифузії всією
поверхнею тіла або через
ротовий отвір

Протонефридії
ПЛОСКІ ЧЕРВИ
ВПЕРШЕ з'являються
спеціалізовані органи
виділення - протонефридії
КРУГЛІ ЧЕРВИ
Протонефридії або шкіряні
залози. Фагоцитарні клітини

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
Метанефридії. Хлорагогенні
клітини (із сечовою
кислотою)

МОЛЮСКИ
Одна або дві нирки, які є
видозміненими
нефридіями. У двостулкових
- боянусові органи
ЧЛЕНИСТОНОГІ
Наявні мальпігієві судини
та жирове тіло. У
ракоподібних також є
зелені залози
 ЛАНЦЕТНИК
Метанефридії

РИБИ
Парні стрічкоподібні
нирки

ЗЕМНОВОДНІ
Парні тулубові нирки, 2 сечоводи,
сечовий міхур, сечовидільний канал
та клоака

ПЛАЗУНИ
Парні тазові нирки, 2
сечоводи, сечовий міхур,
сечовидільний канал та
клоака

ПТАХИ
Парні тазові нирки, 2
сечоводи, клоака, відсутній
сечовий міхур

ССАВЦІ
Парні тазові нирки, 2 сечоводи,
сечовий міхур, сечовидільний
канал та анальний отвір
 Еволюція травної системи
КНІДАРІЇ
Внутрішньоклітинне та
позаклітинне порожнинне
травлення за участю
ферментів залозистих
клітин

ПЛОСКІ ЧЕРВИ
ВПЕРШЕ з'являється
сліпозамкнена травна
система, яка має передній
та середній відділи
КРУГЛІ ЧЕРВИ
Наскрізна травна система з
заднім відділом. З'являється
анус
КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
Наскрізна травна система
складається з ротового
отвору, глотки, вола, 2-х
камерного шлунку,
кишечника та ануса
МОЛЮСКИ
З'являються травні залози.
У черевоногих з'являються
язик та зуби. У двостулкових
немає окремоно ротового
отвіру, а є - ввідний сифон.
У головоногих є клюв
 ЧЛЕНИСТОНОГІ
У ракоподібних: ротовий отвір з 6
пар щелеп, наявний 2-х камерний
шлунок. У павукоподібних:
ротовий отвір з хеліцерами,
однокамерний шлунок. У комах 4
види ротових апаратів, 2-
РИБИ камерний шлунок
Диференційована травна
система: ротова порожнина,
глотка, стравохід, шлунок, тонка
кишка з протоками печінки і
підшлункової залози, задня
кишка з анальним отвором

ЗЕМНОВОДНІ
Травна система схожа за
будовою на систему у риб, однак
анальний отвір відсутній, а
наявна клоака

ПЛАЗУНИ
Травна система схожа за будовою
на систему у земноводних, однак
з'являється сліпа кишка
ПТАХИ
Наявний двохкамерний шлунок:
залозистий, м'язистий, пілоричний
(лише у риболовних). У травоїдних
птахів наявний зоб

ССАВЦІ
Диференційовані зуби, шлунок у
деяких багатокамерний
 Еволюція дихальної
системи
КНІДАРІЇ, ПЛОСКІ ТА КРУГЛІ ЧЕРВИ
Газообмін через усю поверхню тіла.
Паразитичні форми - анаероби

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
У багатощетинкових - зовнішні
зябра, у малощетинкових та
п'явок - всією поверхнею тіла

МОЛЮСКИ
ВПЕРШЕ з'являється дихальна
система. У двостулкових та
головоногих - зябра. У
черевоногих - легені

ЧЛЕНИСТОНОГІ Зябра
У ракоподібних - зябра,
павукоподібних - трахеї та легені,
комах - трахуї

РИБИ
Зябра. Додаткові органи для
дихання: легені (у дводишних
риб), ділянки ротової
порожнини, глотки, задньої
кишки, плавальний міхур
 ЗЕМНОВОДНІ
Комірчасті легені, у
личинок зябра і шкіра (з
великою кількістю
судин). Дихальні шляхи:
ніздрі, рот, трахейно-
гортанна камера

ПЛАЗУНИ
Комірчасті легені.
Дихальні шляхи:
ніздрі, рот, гортань,
трехея, 2 бронхи

ПТАХИ
Губчасті легені. Дихальні шляхи:
ніздрі, носова порожнина,
верхня гортань, трахея, нижня
гортань з голосовим апаратом,
бронхи. Є повітряні мішки

ССАВЦІ
Альвеолярні легені. Дихальні
шляхи: ніздрі, носова
порожнина, гортань з
голосовим апаратом, трахея,
бронхи, альвеолярні мішечки,
вкриті густою сіткою капілярів
 Еволюція нервової системи
КНІДАРІЇ
Дифузна нервова система
Утворена сплетінням
нейронів в ектодермальному
шарі тіла у вигляді сітки, що
забезпечує двобічну
передачу збудження.

ПЛОСКІ ТА КРУГЛІ ЧЕРВИ

Стовбурова нервова система
Утворення скупчень нейронів у формі
ствбурів і парного мозкового ганглію та
нервових волокон, що відходять від них.
Мають порівняно підвищенну швидкість
реакції та здатність до регенерації

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, МОЛЮСКИ, ЧЛЕНИСТОНОГІ

Вузлова нервова система
Утворення скупчень нейронів у формі
збільшених гангліїв та нервових волокон, що
відходять від них. Диференціація нейронів на
чутливі, вставні та рухові. Реакції швидкі та точні.
Формування складних рефлексів та інстинктів

ХОРДОВІ
Трубчаста нервова система
ЦНС складається з спинного та
головного мозку (поступово
ускладнюється). У вищих хребетних
формується кора великих півкуль
 Клітинний рівень
нервові м'язові
кісткові
Різноманітність клітин:
1. нейрон
2. м'язове волокно
3. кісткова клітина
4. залозисті клітини
залозисті
5. кров'яні клітини
кров'яні
6. статеві клітини

статеві

СИСТЕМИ ОРГАНІВ
 Тканинний рівень
Тканина - це сформована система клітин і позаклітинної
речовини, об'єднаних спільністю походження будови і функції
ЕПІТЕЛІАЛЬНА ТКАНИНА
Одношаровий
Знаходиться між оболонками внутрішніх
органів. Виконує захисну та
всмоктувальну функції
Багатошаровий
Знаходиться на поверхні шкіри. Виконує
захисну функцію
Залозистий
Утворює залози зовнішньої та
внутрішньої секреції. Виконує секреторну
функцію

М'ЯЗОВА ТКАНИНА
Поперечно-посмугована скелетка
Утворює опорно-руховий апарат тіла та
деякі внутрішні органи (язик, глотка).
Виконує скоротливу функцію
Поперечно-посмугована серцева
Утворює серце. Виконує скоротливу
функцію
Гладка (непосмугована)
Утворює мускулатуру травного каналу,
сечового міхура, кровоносних та
лімфатичних судин й інших внутрішніх
органів. Виконує скоротливу функцію
СПОЛУЧНА ТКАНИНА

Кісткова
Розташована у скелеті. Виконує опорну,
захисну та кровотворну функції
Хрящова
Розташована на поверхні суглобів, у
зовнішньому вусі, трахеї та гортані.
Виконує опорну та захисну функції
Волокниста
Поділяється на пухку (утворює органи,
підшкірну клітковину, кровоносні судини
та нерви) та щільну (утворює шкіру,
сухожилля, зв'язки, клапани серця). Виконує
сполучну, опорну та захисну функції
Жирова
Утворює підшкірну клітковину та вкриває
внутрішні органи. Виконує
терморегуляційну та захисну та функції
Кров та лімфа
Кров розташована у полості серця та в
кровоносних судинах, лімфа - у
лімфатичних судинах. Виконує дихальну,
трофічну, захисну та регуляторну функції

НЕРВОВА ТКАНИНА
Складається з нервових клітин - нейронів.
Розташована у головному та спинному
мозку, нервових вузлах та волокнах.
Забезпечує узгодженний роботу систем
органів та зв'язок організму з зовнішнім
середовищем
 Опорно-рухова система
забезпечує опору, захищає внутрішні органи
Хімічний склад кісток
Неорганічні речовини: Органічні речовини:
мінеральні солі, CaCO3, Білки - осеїн (кістковий
Ca3(PO4)2 –надають твердості колаген) – надають пружності
Види кісток
Довгі: мають вигляд трубки; заповнені червоним і жовтим
кістковим мозком (плечова, ліктьова, променева, стегнова)
Плоскі: мають пласку форму; мають губчасту речовину
(лопатки, тазові кістки, кістки черепа)
Короткі: мають губчасту речовину; заповнені жовтим
кістковим мозком (хребці, кістки зап’ястя, передплесна)
З'єднання кісток
Нерухоме: зрощення
кісток. (утворення швів,
захист, опора) Кістки
таза та черепа
Напіврухоме: з’єднання
за допомогою хрящів.
(забезпечення
обмеженого руху)
Між хребцями, ребра з
грудиною
Рухоме: з’єднання за
допомогою суглобів.
(забезпечення руху)
Плечіліктьовий, Структура
кульшовий суглоб одиниця - остеон
 М'язи
ГРУПИ М'ЯЗІВ

Антагоністи – м’язи, що виконують

протилежні функції
(триголовий м’яз плеча)
Синергісти – м’язи, які виконують одну й ту ж функцію (плечовий,
двоголовий м’яз плеча)
 Будова і робота м'язів
Сухожилля
Черевце м'яза
М'язове волокно
Плазматична
Ядра
мембрана
М'язове
Фасція волокно
(перешкоджають
поширеню
запалення і
захищають від
Клітини
механічних
поперечно- Мікроволокна
пошкоджень)
посмугованої
м'язоваї тканини
Скорочення м'язів забезпечується скоротливими білками -
актином і міозином

Збудження Втягування ниток

м'язових волокон актину між нитками
нервовими міозину, задопомогою
імпульсами поперечних містків

М'яз скорочується
(витрачається АТФ, а
довжина волокна
зменшується)
 Кровоносна система
Кровообіг - безперервний рух крові по замкнених порожнинах
серця і кровоносних судинах.
Серце у людини
чотирьохкамерне
Ліва половина заповнена
артеріальною кров’ю, права
– венозною
Між правим передсердям і
правим шлуночком
розташований
тристулковий клапан
Між лівим передсердям і
лівим шлуночком –
Серцевий цикл: двостулковий клапан
(мітральний)
систола передсердь
систола шлуночків
діастола

*червоне-
артеріальна
кров
*синя -
венозна
 Склад крові
Кров - рідка сполучна трофічна тканина
організму, що циркулює в кровеносній
замкненій системі є складовою частиною
внутрішнього середовищу організму

функції крові: дихальна, трофічна, видільна, регуляторна,

гомеостатична, захисна

Еритроцити - безядерні двовгнуті округлі з

гемоглобіном; функція - транспортна

Тромбоцити - безядерні округлі двояковипуклі;

функція - зсідання крові

Лейкоцити - ядерні, непостійна форма, без

гемоглобіну; можуть бути зернисті або незернисті;
функції - захисна
незернисті зернисті
 Кров
АГЛЮТИНОГЕН АГЛЮТИНІН
ЕРИТРОЦИТІВ СИРОВАТКИ

немає А, В
А В

В А
А, В немає

Табличка для
вирішення задач на
групу крові

Лімфотична система
Система лімфообігу - судинна система,
у якій циркулює лімфа

Лімфа - різновид сполучної тканини,

прозора в'язка безбарвна рідина, що
містить велику кількість лімфоцитів

Функції: захисна, дренажерна, пожвна, транспортна

 Імунна система
Імунітет - здатність організму розпізнавати проникнення в
організм чужерідного матеріалу і мобілізувати клітини на
швидке і ефективне видалення цього матеріалу

ІМУННА СИСТЕМА

Специфічна імунна Неспецифічна Неспецифічна

система клітинна система гуморальна система
(утворення антитіл, (лізоцин слини та (фагоцитоз)
вибіркове сліз,
"зв'язування" бактерицидність
антигена) молочної кислоти)

ФОРМИ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ

Клітинний імунітет Гуморальний імунітет

Зростання кількості Утворення
Т-лімфоцитів антитіл
Зростання кількості Утворення
фагоцитів інтерферонів

Імунологічна пам'ять
Алергія та
Утворення
імунолочіна
довгоживучих Т-
толерантність
лімфоцитів та В-
також відносяться
лімфоцитів для
до форм імунної
повторної зустрічі з
відповіді
антигеном
 ДОВІДКА
Т-лімфоцити - клітини, що розпізнають і знищують
клітини, які мають чужорідні антигени. Поділяються
на Т-кіллери, Т-хелпери та Т-супресори.
В-лімфоцити - клітини, які при контакті з антигеном
трансформуються в плазматичні клітини, здатні до
продукції антитіл, або в B-клітини пам'яті
Фагоцити - клітини, що поглинають чужеродні
частинки або мертві клітини за допомогою
фагоцитоза
Антитіла (або імуноглобуліни) - білки, що
продукуються клітинами імунної системи для
боротьби з патогенами
Інтерферони - біологічно активні речовини, за
допомогою яких координується діяльність усіх клітин
імунної системи

ВИДИ ІМУНІТЕТУ
 Нервова система
сукупність структур нервої тканини, які
об'єднують діяльність всіх органів і систем
організму в його постійній взаємодії із довкіллям
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Головний мозок

Спинний мозок
ПЕРИФЕРІЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Вегетативна нервова система

Соматична нервова система

Функції: інтергуюча, кординуюча, регулююча, зв'язок із середовищем

Нейроглія- Нейрон - нервова клітина ,

сукупність клітинних структурна одиниця нервової
елементів нервової системи;
тканини
 Синапси - утвори,
які забезпечують
утвори між
нейронами

Нерви - сукупність нервових волокон, що з'єднують ЦНС з

органами організму
 Спинний мозок - це нижній відділ центральної нервової
системи, розташований у канал хребта
Функції: рефлекторна,
провідникова
складається з 31-33
сегментів: шийний, грудний,
поперековий, крижовий і
куприковий

вкривають спинний
мозок 3 оболонки:
м'яка, павутинна і
тверда

Рефлекторна дуга - шлях, яким

проходить нервовий імпульс під
час здійснення рефлексу
у рефлекторний дузі
виділяють 5 ланок:
1. рецепторна
2. аферентна
3. центральна
4. еферентна рефлекс - реакція-відповідь організму на
5. ефекторна подразнення, яка здійснується за участю
нервової системи
Головний мозок - це вищий відділ центральної нервової
системи, який розміщується в порожнині черепа

Рухова зона - спереду від

центральної борозди
Смакова зона - скронева
частина
Зона внутрішних органів -
інтероцептивна зона
Шкірно-м'язова зона - позаду
від цетральної борозни у тім'яній
частині
Нюхова зона - скронева частина
Зорова зона - потилична частка
Слухова зона - скронева частина
Симпатична нервова система
Нервові центри у грудному і поперековому відділах
спинного мозку
Нервові вузли розташовуються вдовж спинного мозку на
невеликій відстані
Передвузлові волокна: короткі
Післявузлові волокна: довгі
Значення: активується під час небезпеки і підвищення
активності
Парасимпатична нервова система
Нервові центри у стовбурі головною і крижовому відділі
спинного мозку
Нервові вузли біля органів або в органах
Передвузлові: довгі
Післявузлові: короткі
Значення: домінує у спокої, контроляє звичайні реакції і
функції
 Ендокринна система
Система регуляції діяльності внутрішніх органів за допомогою
гормонів, які виділяються ендокринними залозами
безпосередньо в кров
 Залози зовнішної
Залози змішаної
секреції:
секреції:
потові, молочні, сальні,
підшлункова та статеві
печінка, сльозові
Щитоподібна
Гіпофіз
залоза

Надниркові
Тимус
залози

Підшлункова
Яєчник
залоза

ШВИДКО ЗАПАМ'ЯТАТИ!
Основна функція гормонів
гіпофізу - регуляторна. Він
зваємодіє з гіпоталамусом, що
забезпечує зв'язок ендокринної та
нервової системи

Гіпоталамус - вищий
центр нейрогуморяльної
регуляції (тобто є
частиною нервової
системи). Однак він
продукує два гормони:
окситоцин та
вазопресин
 Ендокринні порушення
ГІПЕРФУНКЦІЯ ГІПОФУНКЦІЯ
Соматотропін

акромегалія карликовість

Тироксин

Базедова хворода Мікседема

Інсулін

Інсуліновий шок Цукровий діабет

Кортико-стероїди

зміна вторинних статевих

Бронзова хвороба
ознак
 Травна система
Травлення - сукупність процесів механічного подріблення і
хімічного розщеплення їжі, яке робить ії компоненти
придатними для всмоктування і використанням в процесі
обміну речовин
 Тверде небо
М'яке небо
Язичок
Носоглотка Глотка
Мигдалини
Трахея
Верхній
Ротоглотка
Зуби сфінктер
Аорта
Гортаноглотка
Губи
Язик
Стравохід Трахея Шлунок
РОТОВА
ПОРОЖНИНА ГЛОТКА Нижній
сфінктер
Слинні залози
СТРАВОХІД

Дно шлунка
Язик Стравохід

Глотка
ШЛУНОК
Сфінктер

Стравохід Сфінктер Складки

Тіло
Кишечник
шлунка
Печінка

Нижній полюс Порожня

Шлунок кишка

Підшлункова 12-пала
Жовчний міхур
залоза кишка
12-пала
кишка Тонка кишка

Товста кишка Клубова

кишка

ТОНКА КИШКА
Сліпа
кишка
Апендикс Пряма кишка

Сліпа кишка

ТОВСТА КИШКА Апендикс

Пряма кишка Анус

 Дихальна система
сукупність органів для вентиляції газообміну між організмом та
середовищем
 Видільна система
сукупність органів, які забезпечують виведення з організму
надлишків води, кінцевих продуктів обміну, солей та отруйних
речовин, що надійшли в організм або утворилися в ньому

Утворення сечі (діурез)

1) Фільтрація забезпечує утворення з крові первинної сечі.
Відбувається в ниркових капсулах за рахунок різниці тиску;
2) Реабсорбція забезпечує
утворення всмоктування в
кров корисних речовин;
відбувається в звивистих
канальцях та ниркових петлях
нефронів
3) Канальцева
секреція відбуається у
вторинних канальцях нефронів;
утворюється вторинна сеча;
 Рецептори
Осморецептори
(чутливі до зміни
Хеморецептори осмотичного тиску
навколишнього Механорецептори
(чутливі до
рідини) (чутливі до
хімічних речовин)
механічних
подразників)
РЕЦЕПТОРИ
Больові рецептори
ЛЮДИНИ
(чутливі до
подразників, що Фоторецептори
загрожують організму (чутливі до
пошкодженням) Терморецептори
світла)
(чутливі до зміни
температури)
 Зорова сенсорна система
функціональна система, яка спеціалізується на сприйманні
світлових подразнень і формуванні зорових відчуттів

ВІДДІЛИ ЗОРОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ

Периферичний: перетворення квантів світла у нервові
імпульси здійснюють фоторецептори
Провідниковий: проведення імпульсів здійснюють зорові
нерви, волокна яких перехрещуються перед входом у мозок,
утворюючи перехрест (хіазма)
Центральний: обробка зорової інформації відбувається:
а) у підкорокових центрах таламусу і середнього мозку
б) кіркових центрах потиличної частли кори півкулі

нормальний зір

короткозорість далекозорість
Слухова сенсорна система
сукупність чутливих
утворів, які забезпечують
сприймання звукових
коливань і формування
слухових відчуттів

середнє внутрішнє
зовнішнє вухо
вухо вухо

ЗОВНІШНЄ ВУХО
Вушна раковина - вловлює і спрямовує звуки у слуховий хід
Зовнішній слуховий хід - проведення звукових хвиль
Барабанна перетинка - сприймає і передає звукові хвилі до слухових
кісточок
СЕРЕДНЄ ВУХО
Барабанна порожнина - містить слухові кісточки
Слухові кісточки - передають коливання, зменшуючи амплітуду і
збільшуючи силу
Євстахієва труба - зрівноваження тиску на перетинку
ВНУТРІШНЄ ВУХО
Овальне вікно - передає коливання від стремінця на рідину і мембрану
завитку
Завитка - забезпечує передавання коливань через рідину і основну
мембрану до спірального органу
Спіральний (кортіїв) орган - перетворення механічних коливань на
нервові імпульси
Нюхова сенсорна система
Периферичний - сприймання
запаху - нюховими
хеморецепторами; при
взаємодії пахучої речовини і
рецепторних білків нюховий
рецептор збуджується,
виикають нервові імпульси, які
надходять до головного мозку

Проведення імпульсів до нюхавих рецепторв здійснюють

волокна триійчастого, язикоглоткового і блукаючів нервів
 Статева система
Сукупність органів, які забезпечують статеве розмноження
ЧОЛОВІЧА СТАТЕВА СИСТЕМА
ЖІНОЧА СТАТЕВА СИСТЕМА
 Гаметогенез
процес утворення та дозрівання статевих клітин, що
відбувається в сім'яниках та яєчниках

1. Радіальна корона
2. Оболонка яйцеклітини
3. Цитоплазма
4. Ядро
5. Головка
6. Шийка
7. Хвіст (джгутик)
8. Акросома
9. Мітохондрія
 Задачі з молекулярної
біології
ДЛЯ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ПОТРІБНО ЗНАТИ:
Довжина 1 нуклеотида = 0,34 нм
Середня молекулярна маса 1 нуклеотида = 345 умовних
одиниць
Середня молекулярна маса 1 амінокислоти = 100 умовних
одиниць
Кожну амінокислоту в білковій молекулі кодує триплет
нуклеотидів і-РНК
Для визначення довжини гена (l) враховують кількість
нуклеотидів, яка міститься в одному ланцюзі ДНК
Для визначення молекулярної маси гена (Mr) враховують
кількість уклеотидів, що міститься у двох ланцюгах ДНК
А+Г = Т+Ц (вміст пуринових азотистих основ – аденіну і
гуаніну – дорівнює вмісту піримідинових азотистих основ –
тиміну і цитозину)
Сума всіх нуклеотидів в молекулі ДНК або РНК (А+Т+Г+Ц чи
А+У+Г+Ц) становить 100%
Вміти користуватися таблицями генетичного коду
Приклади розв'язання задач
 Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1:
Один із ланцюгів молекули ДНК має таку послідовність
нуклеотидів:
АГЦ ТАЦ ААТ АЦТ АЦГ ТАТ АЦГ
Яку послідовність нуклеотидів має другий ланцюг тієї
самої молекули?

Задача 2:
Одна з ланцюгів молекули ДНК має такий порядок
нуклеотидів: ЦЦГТАЦЦТАГТЦ Визначте послідовність
амінокислот у зазначеному поліпептиді, якщо відомо, що
іРНК синтезується комплементарно цьому ланцюгові ДНК.

Задача 3:
Білок вазопресин – гормон гіпофізу, що підвищує
артеріальний тиск, посилює діурез. Він складається з
дев’яти амінокислотних залишків і кодується такими
нуклеотидами:
АЦА-АТА-ААА-ГТТ-ТТА-АЦА-ГГА-ГЦА-ЦЦА.
Визначте амінокислотний склад білку вазопресину.

Відповіді:
Задача 1: ТЦГ АТГ ТТА ТГА ТГЦ АТА ТГЦ
Задача 2: про-тир-лей-вал
Задача 3: цис-тир-фен-глі-асп-цис-про-арг-глі
 Задачі з генетики
Опорні поняття
Ген – ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає
спадкові ознаки організмів. Прикладами спадкових ознак, які
визначаються генами, є колір очей, зріст, форма плодів та ін.
Алелі, або алельні гени – різні стани одного гена, які
визначають різні прояви певних ознак і розташовані в
однакових ділянках гомологічних хромосом. Алелі одного
гена визначають різні прояви ознаки (наприклад, карий або
блакитний колір очей, низький або високий зріст).
Домінантність – явище пригнічення прояву однієї алелі
іншою, унаслідок чого домінантний стан ознаки завжди
проявляється у гетерозиготних нащадків. Алель, що завжди
проявляється в присутності іншої у вигляді певного стану
ознаки, називається домінантною.

Рецесивність – явище, при якому стан ознаки передається по

спадковості, але пригнічується і не проявляється у
гетерозиготних нащадків. Алель, що не проявляється –
рецесивною.
Локус – це ділянка гомологічних хромосом, яка є місцем
розташування алельних генів.
Генотип – сукупність усіх генів соматичної клітини, які
одержані від батьків.
Фенотип - сукупність ознак і властивостей організму, які є
результатом взаємодії гентотипу з умовами зовнішнього
середовища.
Гомозигота - диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні
хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена.
Гетерозигота - диплоїдна або поліплоїдна клітина,
гомологічні хромосоми якої несуть різні алелі певного гена.
Моногібридне схрещування
Моногібридне
схрещування -
схрещування
бітьківських особин,
які відрізняються за
однією парою
альтернативних
проявів ознак

Перший закон Менделя - закон

одноманітності гібридів першого
покоління
При моногібридному схрещуванні
гомозиготних особин, які
відрізняються за однією парою
станів ознаки, усе потомство у
першому поколінні одноманітне
як за фенотипом, так і за
генотипом

Другий закон Менделя - закон

розщеплення проявів ознак
При моногібридному схрещуванні
гібридів першого покоління між
собою серед їхніх нащадків
спостерігається розщеплення за
фенотипом у співвідношенні 3:1 і
за генотипом у співвідношенні
1:2:1
 Приклади розв'язання задач

Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1:
У людини ген карого ока домінує над блакитним. Кароока
жінка вийшла заміж за блакитноокого чоловіка. Який
колір очей можливий у їхніх дітей?

Задача 2:
Якого кольору будуть троянди, одержані при схрещуванні
двох гетерозиготних рослин рожевого кольору?

Відповіді:
Задача 1: кароокі
Задача 2: за генотипом у відношенні 1:2:1, за фенотипом 3:1
 Дигібридне схрещування
Дигібридне схрещування -
схрещування бітьківських особин, які
відрізняються за двома парами
альтернативних проявів ознак

Третій закон Менделя - закон

незалежного успадкування ознак
При ди- або полігібридному
схрещуванні розщеплення за кожною
ознакою відбувається незалежно від
інших

При схрещуванні двох дигетерозигот розщеплення за

фенотипом буде 9:3:3:1, а за генотипом - 1:2:1:2:4:1:2:1:2

Приклади розв'язання задач

Решітка Пінетта
 Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1:
Схрещено горох жовтий гладкий з зеленим зморшеним
горохом. При цьому в першому покоління всі особини
були жовтими та гладкими. Який генотип та фенотип буде
мати друге покоління гібридів?

Задача 2:
При дигібридному схрещуванні у другому поколінні
гібридів було отримано 9 великих овальних гарбузів, 3
великих кулястих гарбузи, 3 маленьких овальних гарбузів
та 1 маленький кулястий гарбуз. Визначте генотипи
батьків.

Задача 3:
При схрещуванні дрозофіли з сірим тілом та короткими
крилами з дрозофілою з чорним тілом та довгими
крилами отримали гібридів з сірим тілом та довгими
крилами. Визначте, які ознаки є домінантними.

Відповіді:
Задача 1: генотип: 1:2:1:2:4:1:2:1:2; фенотип: 9:3:3:1
Задача 2: генотип: ААВВ та аавв
Задача 3: Домінантними ознаками є сіре тіло та довгі крила
 Взаємодія алелів

Відмінності неповного
домінування від повного:
фенотип першого
покоління відрізняється від
фенотипу батьків
розщеплення за
фенотипом відповідає
розщепленню за
генотипом (1:2:1)
кожен варіант генотипу
визначатиме свій варіант
фенотипу
Приклади розв'язання задач
 Задачі для самостійного розв'язування
Задача 1:
Кохинурових норок (світле забарвлення із чорним
хрестом на спині) одержують унаслідок схрещування
білих норок з темними. Схрещування між собою білих
норок дає біле потомство, а схрещування між собою
темних норок — темне. Яке потомство отримаємо,
схрещуючи кохинурових норок між собою? Яке потомство
отримаємо від схрещування кохинурових норок з білими?

Задача 2:
У пшениці безостість колоса (Д) не повністю домінує над
остистістю (д).
1. Які рослини отримаємо у F1 від схрещування
гомозиготної безостої з гомозиготною остистою
пшеницею?
2. Які рослини отримаємо внаслідок схрещування
гетерозигот з F1?
3. Які рослин отримаємо від схрещування гетерозиготної
напівостистої пшениці з гомозиготною безостою?

Відповіді:
Задача 1: Серед потомства від схрещування кохинурових норок між
собою буде 25 % білих норок, 50 % кохинурових і 25 % темних. Серед
потомства від схрещування білих норок з кохинуровими половина
тварин будуть білими, а друга половина — кохинуровими.
Задача 2: 1. У F1 усі рослини пшениці будуть напівостистими.
2. У F2 25 % рослин пшениці будуть безостими, 50 % —
напівостистими, 25 % - остистими.
3. Половина рослин F3 буде безостою, друга половина —
напівостистою.
 Зчеплене успадкування
Зчеплене успадкування – це успадкування ознак, гени яких
локалізовані в одній хромосомі. Гени однієї хромосоми
утворюють групу зчеплення. Кількість груп зчеплення
дорівнює кількості пар хромосом
Якщо гени розташовані в одній парі При повному
гомологічних хромосом, то генотип особини і зчепленні генів:
гамети записуютьв такому вигляді
При неповному зчепленні генів:

Експериментально явище
зчепленого успадкування
довів американський генетик
Т. X. Морган за допомогою
дослідів із плодовою мушкою
– дрозофілою
 Кросинговер
Кросенговер - процес, під час якого гомологічні хромосоми
обмінюються певними ділянками. Він призводить до
рекомбінації - перерозподіл генетичної інформації у нащадків

Закономірності кросинговеру:
сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній
хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними; отже,
чим ця відстань більша, тим частіше відбувається
кросинговер;

частота кросинговере залежить від відстані між генами і

виражається у відсотках;
частота кросинговеру між двома генами, розташованими в
одній хромосомі, є величиною постійною для кожної
конкретної пари генів;
величина кросинговере вимірюється відношенням кількості
кросоверних особин до загальної кількості особин у
потомстві від аналізуючого схрещування.
Кросинговер може бути поодиноким - відбувається в одному
місці, подвійним - відбувається у двох точках одночасно,
потрійним - у трьох точках.
Гамети, у яких відбувся кросинговер - кросоверні
Приклади розв'язання задач
 Задачі для самостійного розв'язування
Задача 1:
У дрозофіли відстань між генами А і В 12 морганід. Якими
будуть нащадки від схрещування рецесивної самки та
самця з генотипом ?

Задача 2:
У томатів ген високого росту (А) домінує над карликовим, а
ген кулястої форми (В) плоду - над геном грушоподібної.
Гени висоти стебла і форми плоду зчеплені й перебувають
на відстані 20 морганід один від одного. Яке потомство
з'явиться при схрещуванні гетерозиготної за двома
ознаками рослини з карликовою, що має грушоподібні
плоди?

Відповіді:
Задача 1: У нащадків половина особин матиме генотип матері, а
половина – батька
Задача 2: АаВв - 40%, Аавв - 10%, ааВв - 10%, аавв - 40%
 Генетика статі
Успадкування, зчеплене зі статтю - успадкування ознак, гени
яких розташовані в статевих хромосомах

Статеві хромосоми:
ХХ - жіноча стать, ХY -
чоловіча стать (ссавці,
більшість амфібій, частина
риб, комахи (крім
метеликів), ракоподібних,
деякиі дводомні рослини)
ХХ - чоловіча стать, ХY -
жіноча стать (птахи,
плазуни, метелики)
ХХ - жіноча стать, Х0 -
чоловіча стать (клопи)
ХХ - чоловіча стать, Х0 -
жіноча стать (моль,
живороднда ящірка

Особливості успадкування, зчепленого зі статтю:

Ознаки, гени яких локалізовані в Х-хромосомі, передаються
від батька лише донькам, а від матері - до синів і дочок
порівну
Якщо рецесивний алельний ген зчеплений з Х-
хромосомою, то у жінок він проявляється лише в
гомозиготному стані, а у чоловіків - завжди
Y-хромосома найчастіше не несе на собі генів
 Приклади розв'язання задач

Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1:
Ген забарвлення очей у мухи дрозофіли міститься в Х-
хромосомі. Ген червоних (нормальних) очей (W) домінує
над геном білих (w). Визначте фенотип і генотип гібридів
F1 якщо схрестили білооку самку із червонооким самцем?

Задача 2:
У людини домінантний ген Р, що визначає стійкий рахіт,
зчеплений зі статтю. Яка вірогідність народження хворих
дітей у жінки, гетерозиготної за геном рахіту?

Відповіді:
Задача 1: Серед потомства F1 за фенотипом усі самки будуть
червоноокими (їх генотип — XWXw), а самці — білоокими (XwY).
Задача 2: Вірогідність народження хворої дитини становить 50 %.
 Неалельні взіємодії генів
Взаємодія генів – явище спільного впливу на ознаку кількох
неалельних генів, що відбивається на фенотипі та веде до
успадкування ознак з відхиленням від законів Менделя.
Розрізняють декілька форм взаємодії неалельних генів: епістаз
(домінантний і рецесивний), комплементарність, полімерія.

Епістаз – вид взаємодії між неалельними генами (алелями

різних генів), за якої алель одного гена (гіпостатичного)
пригнічує фенотипний прояв алелі іншого гена
(епістатичного). Розрізняють домінантний і рецесивний
епістаз.
Домінантний епістаз – вид взаємодії між неалельними
генами, за якої домінантний алель одного гена пригнічує
рецесивний алель другого гена. Наприклад, домінантний
алель гена раннього посивіння у коней, що зумовлює сіру
масть. Він пригнічує прояв алелів рудої і чорної пігментації
волосся (гнідої та вороної масті).
Рецесивний епістаз – вид взаємодії між неалельними
генами, за якої рецесивний алель епістатичного гена,
перебуваючи в гомозиготному стані (аа), пригнічує прояв
іншого (гіпостатичного) гена. Наприклад, рецесивний алель
білого забарвлення у мишей, що зумовлює відсутність
пігменту у волоссі.
Полімерія – вид взаємодії неалельних генів, за якої два
неалельних гени впливають на ознаку однаково і сумарно.
Комплементарні гени – вид взаємодії генів, за якої два або
більше домінантних неалельних генів разом визначають
ступінь розвитку певної ознаки.
 Комплементарність

Епістаз

Полімерія
Приклади розв'язання задач
 Задачі для самостійного розв'язування
Задача 1:
У коней алель вороного забарвлення B домінує над алелєм
рудого забарвлення b. Неалельний ген С (в домінантному
стані) пригнічує прояв алелей В і b, викликаючи раннє
посивіння волосся (фенотип – сіре забарвлення); рецесивний
алель с в гомозиготному стані не впливає на прояв першого
гена. Яке потомство у першому та другому поколіннях слід
очікувати від схрещування коней з генотипами BBCC і bbcc?

Задача 2:
У запашного горошку є різні чисті лінії рослин з білими
квітками. Були знайдені лінії, які при схрещуванні дають усе
потомство першого покоління з пурпуровими квітками.
Відомо, що забарвлення квітів запашного горошку
визначається двома взаємодіючими генами, розташованими
на різних хромосомах. Які рослини і в якому співвідношенні
виникнуть у потомстві від схрещування пурпурних рослин
першого покоління одне з одним? Загальне розщеплення за
фенотипом записується в порядку зменшення часток
фенотипів.

Задача 3:
У пшениці забарвлення зернини контролюється двома
парами генів. Домiнантнi алелі визначають червоне.
забарвлення зернини, рецесивні — 6іле. за6арвлення зернин
може бути від темно-червоного до блiдо-чеpвоного залежно
від кількості домінантних алелів. При схрещуванні
гомозиготної рослини червоними зернинами i гомозиготної
рослини з білими зернинами було отримано в поколінні F2 з
забарвленими зернинами таке розщеплення: 15 з
за6арвленими зернинами на 1 білими зернинами. Якими були
генотипи особин?
Відповіді:
Задача 1: У другому поколінні очікується розщеплення в
співвідношенні 3 вороних: 12 сірих: 1 рудих.

Задача 2: Розщеплення за фенотипом буде 9:7

♀
Задача 3: Р А1А1А2А2 x♂ a1a1a2a2;
F1: A1а1A2a2
Р♀ ♂
A1a1A2a2 x A1a1A2a2
F2:
 Групи крові

Приклади розв'язання задач

 Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1:
Під час розгляду судової справи про батьківство
встановлено, що в дитини IV група крові, у матері — II
група, а в імовірного батька — І група крові. Чи може
чоловік з I групою крові бути батьком?

Задача 2:
В одного з батьків II група крові, у другого — III група.
Установіть генотипи батьків, якщо в них народилось
шестеро дітей: двоє з IV, двоє з III і двоє з І групою крові.

Задача 3 (підвищеної складності):

У сім’ї, де мати має І групу крові, а батько — IV, народився
син-дальтонік із III групою крові. Обоє батьків нормально
розрізняють кольори. Визначте вірогідність народження
здорового сина та імовірні групи крові в нього.
Дальтонізм спадкується як рецесивна, зчеплена з Х-
хромосомою, ознака.

Відповіді:
Задача 1: Дитина з IV групою крові (ІАІВ) не може бути дитиною
чоловіка з І групою крові (ІOІO).
Задача 2: У батьків II група крові — ІАІО — і III група крові ІВІО.
Задача 3: Вірогідність народження наступного сина в цій сім’ї з
нормальним зором становить 25 %. У нього може бути II або III
група крові.
 Генетика популяцій
Генетика популяцій – наука, яка вивчає генетичну структуру
природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них
відбуваються. Ця наука має виняткове значення для розвитку
еволюційної теорії.

Чинники, які обумовлюють зміни генетичної структури

популяцій:
1) малочисельність популяцій;
2) ізоляція, що обмежує вільне схрещування;
3) мутаційний процес, який відбувається безперервно;
4) природній добір, що обумовлює різне виживання особин;
5) інтенсивні міграції особин із популяції в популяцію;
6) дрейф генів.

Закон Харді - Вайнберга - положення популяційної генетики,

з якого випливає, що в популяції нескінченно великого
розміру, в якій не діє природний відбір, не йде мутаційний
процес, відсутній обмін особинами з іншими популяціями, не
відбувається дрейф генів, все схрещування випадкові - частоти
генотипів за якимлсь геном (в разі якщо в популяції є два алелі
цього гена) будуть підтримуватися постійними з покоління в
покоління і відповідати рівнянню:
 Приклади розв'язання задач

Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1:
У корінних жителів Австралії з 730 обстежених група крові
М (генотип ММ) виявлена у 22 осіб, група крові МN
(генотип МN) – у 216, група крові N (генотип NN) – 492.
Визначте генетичну структуру популяції.

Задача 2:
Напишіть генотипну структуру панміктичної популяції в
F3, якщо вихідне співвідношення генотипів було: 2АА : 1АА
: 3аа
Відповіді:
Задача 1: структура популяції наступна (ММ = р2 = 0, 03) + (МN = 2pq
= 0, 3) + (NN = q2 = 0, 67).
Задача 2: генотипна структура вихідної популяції наступна (АА = р2
= 0, 33) + (Аа = 2pq = 0, 17) + (аа = q2 = 0, 5)
 Ембріогенез
період онтогенезу від зиготи до народження, під час
якого новий організм розвивається всередині
материнського організму або всередині яйця

Основні етапи:
дроблення,
гаструляція,
гістогенез та
органогенез

Дроблення: ряд послідовних мітотичних поділ зиготи, який

закінчується утворенням одношарової стадії - бластули
В результаті дроблення утворюються багатоклітинний зародок,
спочатку у формі щільного скупчення клітин (морула), а потім у
вигляді міхурця з невеликою порожниною - бластоциста
(бластула)
типи бластули

Гаструляція: формування дво- або тришарового зародка -

гаструли; відбуваються 2 етапи: утворення екто та ендодерми
та утворення мезодерми; Типи утворення гаструли: інвагінація,
делямінація, епіболія та імміграція

інвагінація епіболія імміграція делямінація

Гістогенез і органогенез: утворення тканин та органів

внаслідок диференціації; фази: нейруляція та формування
інших органів

ЕНТОДЕРМА МЕЗОДЕРМА ЕКТОДЕРМА

хорда скелет нервова

плавательний м'язи тканина
міхур кровоносна, органі чуттів
травні залози статева і видільна епідерміс шкіри
легені системи шкірні залози
внутрішні зябра дерма шкіри зовнішні зябра
перикард
 Еволюція
процес поступового незворотнього розвитку живої природи,
результатом якого є величезна різноманітність видів,
адаптивність

Основи еволюційного вчення заклав

англійський біолог Ч-Р. Дарвін
Еволюційні погляди:
Креанізм
Ламаркізм
Створення передумов для розвитку
еволюційного вчення
Дарвінізм
Синтетична гіпотеза
Гіпотеза перерваної рівноваги
Гіпотеза еволюційного компромісу

Еволюційна гіпотеза Ламарка

1) усі живі організми еволюціонують
2) рушійні сили еволюції: прямий вплив
довкілля, внутрішнє прагнення до прогресу
3) еволюція - безпреривний процес
4) градація організмів
Хибні теорії: неправильне пояснення рушійнипх
сил еволюції, визнання й успадкування лише
корисних ознак

градація
 Еволюційна теорія Ч-Р, Дарвіна
"дарвінізм"
1) еволюція полягає у безперервних
пристосувальних змінах видів
2) кожний вид здатен до безперервного
розмноження
3) рушійні сиди еволюції: невизначена
мінливість, вибіркове виживання та
розмноження найбільш пристосовиних
особин
4) нові породи тварин та сорти рослин
утворюються під впливом штучного добору

Мінливість Дарвін довів, що при всій

здатність організмів набувати одноманітності сорту
нових ознак, які призводять до спостерігаються індивідуальні
відмінностей між особами в відмінності внаслідок
межах виду мінливості батьківських ознак

Неспадкова, або фенотипова (виникає без змін

генотипу і зберігається при статевому розмноженні)

Онтогенетична (вікова) Модифікаційна (фенотип

(фенотип змінюється внаслідок змінюється під впливом
функціонування різних генів на певних умов існування
різних стадіях онтогенезу) організмів)
Спадкова, або генотипова (виникає без змін
генотипу і зберігається при статевому розмноженні)
Комбінативна (генотип Мутаційна (генотип
змінюється внаслідок змінюється внаслідок
утворення комбінацій генів) мутацій)
 Природний добір
процес, внаслідок якого виживають лише пристосовані і
загибель найменш пристосованих форм, зберігаються корисні
зміни
Стабілізуючий добір-
добір, що супроводжується
при постійному фенотипі
звуженням норми реакції і
ліквідує відхилення від неї

Дизруптивний добір -
добір, що призводить до
появи декількох
фенотипів і спрямований
проти проміжних форм

Рушійний добір - добір,

що спричиняє поступову
зміну фенотипу, веде до
зміни норми реакції в
одному певному напрямку

Обставини, що сприяють природному

добору (Дарвіном)
1) достатня частота виникнення незначних
спадкових змін
2) велика кількість особин виду, що збільшує
ймомірність прояву мінливості
3) неспоріднене схрещування
4) ізоляція
5) величина ареалу виду
 Видоутворення
процес, спрямований природним добором, адаптивних
перетворень, який веде до утворення генетично закритих
видових систем із генетично відкритих внутрішньовидових

шляхом фрагментації
шляхом міграції
шляхом сезонної ізоляції
шляхом міжвидової гібридизації
шляхом поліплоїдії
шляхом симбіогенезу поліплоїдія
міжвидова
гібридізація

Алопатричне= географічне Симпатричне=екологічне

видоутворення видоутоврення

Модифікації
варіанти фенотипу у
межах норми реакції,
що формуються
упродовж онтогенезу
Макроеволюція - еволюційні
провеси, що призводять до
винекнення надвидових
таксонів (А.Філіпченко 1927)
Біографічні докази еволюції
Релікти - реліктові рослиний тварини, види, що входять до
складу рослинного або тваринного світу даної області як
пережитки флори і фауни минулих географічних епох

гатерія єхидна гінкго дволапосне

Ендеміки - таксони в біологічній біогеографії, представники
яких мають порівняно обмежений ареал

качкодзьоб вельвічія дивовижна єхидна

Дивергенція - розходження Конвергенція - процес

ознак і властивостей у формування подібного
споріднених організмах у ході фенотипового вигляду особин
еволюції, у результаті двох або кількох груп
існування у різних умовах

гомологічні органи аналогічні органи

 Докази еволюції
1 2 3 4 гомологічні органи - це органи, які
подібні за будовою та походженням,
але виконують різні функції
1 2 3 4

аналогічні органи - це органи, які

виконують подібні функції, але не мають
спільного плану будови і походження

філогенетичні ряди -
послідовність історичних змін
еволюція предків організмів чи їхніх частин у межах
сучасного коня певнох систематичної групи

рудименти - органи, які

очі у печерних
втратилив процесі еволюції
та рийних
початкове значення
тварин
легко запам'ятати - рудименти нахрен не потрібні

атавізми - випадкове
багато сосків повернення у кремих особин до
у людини ознак предків
легко запам'ятати - атавізми
візьми у предків
перехідні форми - організми, які
поєднують у собі ознаки двох
великих систематичних груп
 Генетика
Наука про закономірність спадковості та мінливості організму

Методи генетичних досліджень:

гібридологічний
біохімічні
методи генетичної інженерії
популяційно-статистичний
генеалогічний
близнюковий
цитогенетичні
Домінантність - явище пригнічення прояву одного алеля
іншим, внаслідок чого домінантний стан ознаки зажди
проявляється у гетерозиготних нащадків
Рецесивність - явище, при якому стан ознаки передається по
спадковості, але пригнічується і не проявляється у
гетерозиготних ознак
Генотип - сукупність усіх генів соматисної клітини, які
одержані від батьків
Фенотип - сукупність ознак і властивостей організму, які є
результатом взаємодії генотипу з умовами зовнішнього
середовища
Гомозигота - диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні
хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена
Гетерозигота - диплоїдна або полаплоїдна клітина,
гомологічні хромосоми якої несуть різні алелі певного гена

АА Аа
гомологічні гетерозиготи
 Схрещування
1) Залежно від кількості пар проявів ознак, за якими
різняться батьківської форми
моногібридне
дигібридне
полігібридне
2) Залежно від особливостей
аналізуюче
зворотне (беккрос)
реципрокне
3) Залежно від спорідненості батьківських особин
споріднене (інбридинг)
неспоріднене (аутбридинг)

Основні типи визначення статі

Закони Менделя
І закон Менделя
При схрещуванні гомозиготних
батьківських форм, що відрізняються за
однією парою альтернативних ознак, всі
гібриди першого поколяння будуть
одноманітні як за генотипом, так і за
фенотипом

ІІ закон Менделя
При схрещуванні гетерозиготних
гібридів першого покоління в
потомстві спостерігатиметься
переважання однієї ознак у
співвідношення 3:1 за фенотипом та
1:2:1 за генотипом

ІІІ закон Менделя

При схрещуванні гомозиготних особин,

які відрізняються за 2+ ознаками, у
другому поколінні спосперігаються
незалежне успадкування і комбінування
станів ознак, якщо гени, як їх
визначають розташовані у різних
парах хромосом
 Взаємодія генів
Взаємодія алельних генів Взаємодія неалельних генів
повне домінування комплементарність
неповне домінування епістаз
кодомінування полімерія
наддомінування плейотропія або множина дія
взаємодія множини алелів генів
взаємодія летальних алелів
Комплементарна
Полімерна взаємодія генів
взаємодія генів

Батьки (Р)
Гібрид F1 Батьки (Р)

AAbb aaBB a1a2a3a4 A1A2A3A4

сферична сферична
Гібрид F1

AaBb
"правильної форми" A1A2A3a4

Гібрид F2

aabb A- B- A-bb,aaB-
Гібрид F2

a1a2a3a4 A1a2a3a4
A1A2a3a4
"правильної сферична
видовжена
форми"

спостерігається у випадках, коли

неалельні гени роздільно не A1A2A3a4
A1A2A3A4
проявляють свою дію, але за
одночасної присутності в кількісна домінантних
генотипі зумовлюють розвиток неалельних генівв
нової ознаки впливають на ступінь
розвитку певного стану
ознаки
 Епістатична взаємодія генів

Батьки (Р)

ааіі ААІІ
Гібрид F1
За домінування дія одного
алеля пригнічується іншим
АаІі алелем цього ж гена
Гібрид F2

--\- ааіі А-іі

12\16 3\16 1\16

закон Томаса Моргана

Частота спадкування залежить від відстані між генами. Чим
ближче знаходяться гени, що утворюють групи, тим частіше
успадковуються зчеплені ознаки, тобто при близькому
розташуванні сильніше сила зчеплення.

некросоверні кросоверні
 Мутації
стійкі зміни генетичного апарату, які виникають раптово і
призводять до змін тих чи інших спадкових ознак організму

За типом клітин, в яких За впливом на

виникають зміни: життєдіяльність
генеративні летальні
соматичні сублетальні
нейтральні
За характером походження За змінами у спадковому
спонтанні (самочинні) апараті
індуковані (штучні) геномні хромосомні
хромосомні мутації: делеція,
дуплікація,
генні
інверсія,
транслокація
Мутагени - це фактори, які здатні спричиняти
мутації: хімічні, фізичні, біологічні

Основні закономірності
Поліплоїдія - мінливості (Вавилов)
збільшення кількості
Генетично близькі види та
хромосомних наборів
роди характерізуються
подібними рядами спадкової
мінливості з такою
правільністю, що вивчиши ряд
форм у межах одного виду або
роду, можна передбачати
наявність форм із подібними
поєднаннями ознак у межах
близьких видів чи родів
 Гібридизація
процес одержання нащадків внаслідок поєднання генетичного
матеріалу різних клітин або організмів

Форми гібридизації:
1) споріднена гібридізація (інбридинг)
2) неспоріднена гібрдізація (аутбридинг)

Гетерозис - явище, за якого

перше покоління гібридів,
одержаних у результаті
неспоріднено схрещування, має
підвищену життєздатність і
продуктивність порівняно з
вихідними батьківськими
формами

Селекція рослин: Селекція тварин:

тритікале архаромеринос
рафанобрасіка бістер
культурна слива мул
логанбері ішак
плуот нар
йошта сарлик
неші зубробізон
кавбуз лігр
тайгон
зеброїд
 Центри походження і
різноманітнітності
ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ РОСЛИН
Південноазіатський
тропічний

Рис, цукрова тростина,

баклажан, огірок, манго,
цитрусові, банан
Східноазіатський Південно-Західноазіатський

Просо, соя, гречка, ячмінь,

Пшениця, жито, виноград,
цибуля,яблуня, слива, хурма,
абрикоси, персики
чай, вишня шовковиця,

Середземноморський Абіссинський

маслини, капуста, цукровий тверда пшениця, кавуни,

буряк, редька, гірчиця кавове дерево

Центральноамериканський Андійський

кукурудза, червоний перець. картопля, помідори, арахіс,

ананас, тютюн хінне дерево
ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ ТВАРИН
 Поділ геологічної
історії Землі
Антропоген Поява і розвиток
людини

Кайнозойська Панування ссавців та

Неоген
ера птахів
Панування
Палеоген
покритонасінних

Появи вищих ссавців,

Крейдяний
птахів, кісткові риби

Мезозойська Панування плазунів та

Юрський
ера голонасінних
Розвиток звірозубих
Тріасовий
ящерів, перші ссавці

Бурхливий розвиток
Пермський
плазунів
Розквіт земноводних,
Кам'яновугільний
поява насінних
папоротей
Поширення на суші
Палеозойська Двонський
вищих спорових
кра
Розвиток коралів, поява
Силурійський
псилофітів

Поширення трилобітів
Кембрійський
та водоростей
 Поява первинних
Протерозойська
хордових з підтипу
ера
Безчерепні

Сліди життя не значні.

Породи органічного
Архейська походження не
ера вказують на існування
бактерій і водоростей
 Екологія
наука про взаємозв'язки живих організмів та їхніх
угрупувань між собою та довкуллям, про структуру
та функціонування надорганізмових систем

ЕКОЛОГІЧНІ ЧИНННИКИ:
абіотичні: кліматичні, атмосферні,
едафічні, гідрологічні, топографічні
антропічні: техногенні,
антропогенні
біотичні: симбіотичні, нейтральні,
антагоністичні

Класифікація біотичні чинників

Симбіоз
мутуалізм - сумісне співіснування є вигідним для
обох видів
протокооперація - сумісне співіснування є
вигідними, але не обов'язово для двох видів
коменсалізм - один із співіснуючих отримує
користь, не завдаючи шкоди іншому
паразитизм - представник одного виду
використовує представників іншого виду як
джерело живлення
Антибіоз
хижацтво - один організм поїдає інших
виїдання - рослиноїдні тварини поїдають рослини
конкуренція - змагання за засоби існування та умови
розмноження між особинами