ЗАНЯТТЯ № 3

Тема: Неорганічні та органічні сполуки як компоненти живих

організмів.

Мета: - ознайомити курсантів з хімічним складом живих організмів; з

біологічними елементами макро-, мікро- і ультрамікроелементами;
розглянути їхню біологічну роль в організмі;

Базові поняття і терміни: біохімія, органогенні елементи, макро- і

мікроелементи, ультрамікроелементи, неорганічні речовини.

ПЛАН:
1. Елементній склад живих організмів та їх біологічна роль в організмі.
2. Хімічні сполуки живих організмів.

Біохімія - наука про хімічний склад живої матерії та про хімічні процеси, що
відбуваються в організмах.
Вивчення хімії живих організмів, тобто біохімії, тісно пов'язано з бурним
розвитком біології. Будучи спочатку дисципліною допоміжною, біохімія
виділилась з часом в самостійну галузь знань. Значення її в тому, що вона дає
фундаментальне розуміння фізіології, другими словами, розуміння того, як
працюють біологічні системи.

1. Елементній склад живих організмів та їх біологічна роль.

Живі організми містять майже всі відомі в природі хімічні елементи. Одні з
них виявлені в усіх живих організмах без винятку, інші - лише в окремих.

Елементи, які зустрічаються у всіх живих організмах

Головні елементи
Іони Мікроелементи
органічних молекул

Н гідроген Na+ натрій Mn манган

С карбон Mg2+магній Fe ферум

N нітроген Cl- хлор Co кобальт

O оксиген K+ калій Cu купрум

 P фосфор Ca2+ кальцій Zn цинк

S сульфур

Найбільш поширені в живих організмах 4 хімічних елементи: гідроген,

карбон, оксиген і нітроген. На їх долю припадає майже 98% маси, які
входять до складу всіх живих організмів. Тому їх називають також
органогенними елементами.
За масовою часткою хімічні елементи живих організмів поділяють на:
макроелементи (w > 10-2 %) - C, H, O, N, S, P, Na, Ca, K, Mg, Fe, Cl, які
становлять основну масу органічних і неорганічних сполук живих організмів.
Концентрація їх коливається від 60 до 0,001% маси тіла;
мікроелементи (w = 10-3 – 10-6 %) - B, Co, Cu, Mo, V, Zn, Br та ін.
Мікроелементи переважно іони важких металів, складові компоненти
ферментів, гормонів та інших життєво важливих сполук. Знаходяться в
організмах у кількості 0,001 - 0,000001%;

ультрамікроелементи (w < 10-12 %) - Au, Ra, Hg, Ag, Be та інші.

Концентрація ультрамікроелементів не перевищує 0,000001%.

Основні хімічні елементи та їх значення для життєдіяльності організмів.

Елемент і
Вміст у
його Значення
клітині, %
символ

Оксиген 62-75 Входить до складу молекул води і органічних

(О) сполук; забезпечує реакцію окислення, в ході
яких виділяється необхідна організму
енергія.

Карбон (С) 15-18 Входить до складу органічних сполук, кісток,

черепашок

Гідроген 8-10 Входить до складу органічних сполук і

(Н) молекул води.

Нітроген 1,5-3 Структурний компонент білків, нуклеїнових

(N) кислот, АТФ та деяких інших біомолекул.

Фосфор (Р) 0,2-1,0 Входить до скаду кісток, білків, нуклеїнових

кислот, АТФ та ін.
 Калій (К) 0,15-0,4 Забезпечує транспорт речовин через клітинні
мімбрани; впливає на діяльність серця
людини.

Сульфур(S) 0,15-0,2 Входить до складу білків та інших

біомолекул.

Хлор (Cl) 0,05-0,1 Входить до складу хлорідної кислоти, яка є

складовою частиною шлункового соку.

Кальцій 0,04-2,0 Входить до складу кісток і черепашок, бере

(Са) участь у регуляції метаболічних процесів;
скорочень м'язів, діяльності серця людини.

Магній 0,02-0,03 Активізує діяльність ферментів,

(Mg) енергетичний обмін і синтез ДНК.

Натрій (Na) 0,02-0,03 Забезпечує транспорт речовин через клітинні

мембрани

Ферум (Fe) 0,01-0,015 Входить до складу багатьох біомолекул, у

тому числі гемоглобіну.

Цинк (Zn) 0,0003 Входить в склад деяких гормоні та

ферментів, сприяє розщепленню вугільної
кислоти.

Йод (I) 0,0001 Входить до складу гормонів щитовидної

залози.

Фтор (F) 0,0001 Входить до складу емалі зубів.

2. Хімічні сполуки живих організмі.

 Вміст хімічних сполук у клітині (у масових %)

Неорганічні речовини Вода 70-80%

Мінеральні солі 1-1,5%

Органічні речовини Вуглеводи 0,2-2%

Білки 10-20%

Жири 1-5%

Нуклеїнові кислоти 1-2%

АТФ, вітаміни та інші 0,1-0,5%

органічні речовини

Вода — універсальний розчинник неорганічних і деяких органічних речовин.

Більшість хімічних реакцій та фізіологічних процесів відбувається в клітині у
водних розчинах. В організмі дорослої людини міститься в середньому 60–65
% води. Чим молодший організм, тим води в ньому більше. Наприклад,
організм новонародженої дитини містить її 75–80 %. Вода входить до складу
всіх тканин і органів тіла. У крові її майже 90 %, у м’язах — 75, у кістках —
до 50 %.

Певний і сталий вміст води в організмі людини є необхідною умовою його

існування. При зміні кількості спожитої води порушуються функції всіх без
винятку клітин організму, а також процеси травлення та засвоєння їжі,
сечовиділення, розумова діяльність, теплообмін. Якщо людина втрачає 2 %
маси тіла
(1–1,5 л води), у неї виникає спрага; 6–8 % — відчувається млість, може
статися запаморочення; 10 % утраченої води спричиняють галюцинації та
судоми, а 20–25 % — смерть від зневоднення клітин. Надмірна кількість води
в організмі перевантажує серцево&судинну, сечовидільну та інші системи.

Мінеральні речовини у вигляді сполук макро- та мікроелементів, які

містяться в клітині в розчинному стані (1–1,5 % порівняно із загальною
масою клітини), забезпечують майже всі процеси життєдіяльності організму
та його розвиток. Вони відіграють велику роль у живленні клітин, їхньому
рості, побудові тканин та органів, підтримують кислотно-лужну рівновагу,
беруть участь в обміні речовин і енергії, у процесах подразнення та
збудження клітини.

ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ — це такі, що містять Карбон. До них належать

білки, вуглеводи, жири та нуклеїнові кислоти.

Схематична будова молекул білків різної складності та амінокислотного вмісту: 1 —

молекула еластичного білка (входить до складу стінок артерій); 2 — молекула білка
інсуліну (гормону, що регулює рівень глюкози в крові); 3 — молекула складного
залізовмісного білка— гемоглобіну (переносить кисень у крові)

Білки — це високомолекулярні сполуки, що становлять у деяких клітинах до

60 % сухої маси, або 7–8 % порівняно із загальною масою клітини. Молекули
білків складаються з атомів
Карбону, Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та частково Сульфуру. Частина
білків утворює комплекси з молекулами, які містять Фосфор, Ферум, Цинк,
Купрум.

«Цеглинками» білків є амінокислоти. Білки будуються з 20 різних

амінокислот. Кожному з них властива своя, генетично зумовлена,
послідовність і склад амінокислот. Молекула білка складається з декількох
або багатьох (до сотень тисяч) однакових або різних амінокислот. Одна
клітина може мати 500—1000 різних видів білків. Окрім участі в побудові
клітин — тобто пластичної ролі (з грец. утворений, виліплений), білки
виконують інші фізіологічні функції.

Вуглеводи становлять 1–2 % загальної маси клітини й відіграють

надзвичайно важливу роль в обміні речовин та енергії. Легко окиснюючись,
вони є основним джерелом енергії (понад 60 %) для організму.

В організмі людини є такі вуглеводи: моносахариди, або прості цукри.

Основний їхній представник — глюкоза — мономер, з якого побудовані
вуглеводи організму людини. Вона входить до складу всіх клітин, тканин та
органів людини. Окиснюючись, глюкоза виділяє багато енергії, а тому вона є
основним постачальником енергії організму. Дисахариди складаються з
двох моносахаридів. Представником цих речовин є лактоза (з грец. молоко).
Полісахариди складаються з 10 та більше залишків моносахаридів. Їхнім
представником у клітинах і тканинах організму людини є глікоген —
запасна речовина, що накопичується в печінці та скелетних м’язах.

Жири — нерозчинні у воді сполуки, які складаються з гліцерину та жирних

кислот. У клітині вони становлять 1–5% загальної маси. Найбільше жирів
міститься в клітинах підшкірної клітковини та в черевній порожнині у
вигляді жирових прошарків між внутрішніми органами. Там вони
забезпечують роль
механічного захисту й теплоізоляцію організму, слугують резервом
поживних речовин. При їхньому окисненні виділяється багато енергії.

Нуклеїнові кислоти (з латин. ядро) — високомолекулярні сполуки, що

містяться та утворюються в ядрах усіх клітин організму та є матеріальними
носіями спадкової інформації. Саме в нуклеїнових кислотах зосереджені
матеріальні структури спадковості — гени, у яких «записана» структура всіх
білків організму. Кожна людина має унікальну будову нуклеїнових кислот,
тобто неповторну генетичну індивідуальність.

Домашнє завдання.
О.А.Андерсон Біологія і екологія 10-11

https://www.youtube.com/watch?v=jLoEk35sLNU

https://www.youtube.com/watch?v=TNyj7gRn3Co