ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Тема: Обмін речовин та

енергії – основа
функціонування біологічних
систем

Навчальна дисципліна
«Біологія»
спеціальність:
«Лікувальна справа»
Сестринська справа»
Викладач біології:
Лиса Оксана Миколаївна
 Перевірка домашнього завдання
Характеристики: 1. РНК. 2. Складаються з амінокислот. 3. Моно- і
полісахариди. 4. Містять жирні кислоти. 5. Основне джерело енергії.
6. Складаються з нуклеотидів. 7. основна запасна речовина. 8.
Можуть виконувати транспортну функцію. 9. Можуть мати чотири
типи структур. 10. відповідають за зберігання та передачу спадкової
інформації. 11. Винятково гідрофобні речовини. 12. мають загальну
формулу Сх(Н2О)У

Білки Ліпіди Вуглеводи

Людина живе не тим, що з'їдає, а
тим, що перетравлює. Це однаково
справедливо для розуму і для тіла.

(Бенджамін Франклін)
 Обмін речовин, або метаболізм – це загальна
властивість усіх живих організмів, суть якої полягає в
тому, що живі організми вилучають з навколишнього
середовища різні органічні й неорганічні речовини,
використовують їх і виділяють у зовнішнє середовище
кінцеві продукти обміну.
 Обмін речовин відбувається і в неживій природі, однак
цей процес значно відрізняється від обміну в живих
системах. Ця відмінність зумовлена насамперед тим, що
ОБМІН РЕЧОВИН У БІОСИСТЕМАХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
 ПОСТІЙНЕ САМООНОВЛЕННЯ,
 САМОРЕГУЛЯЦІЮ І САМОВІДТВОРЕННЯ
 ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ЗЛАГОДЖЕНІЙ ДІЇ
ЧИСЛЕННИХ СТРУКТУР.
Обмін речовин й перетворення енергії в організмі
складається з
 фізіологічних (живлення, травлення, дихання,
транспортування речовин, всмоктування,
виділення),
 фізичних (дифузія, осмос, розчинення) й
хімічних (окиснення, відновлення, гідроліз,
бродіння) процесів.
Цю сукупність перетворень розглядають як
єдність двох протилежних і взаємопов'язаних
процесів – асиміляції і дисиміляції
 Обмін речовин та енергії

Метаболізм

Анаболізм Катаболізм
пластичний обмін енергетичний обмін
(синтез) (розпад)
 Обмін речовин та енергії (метаболізм) у клітинах

Пластичний обмін Енергетичний обмін

(асиміляція або анаболізм) ‑ (дисиміляція або катаболізм) ‑
сукупність усіх реакцій біосинтезу. сукупність усіх реакцій
розщеплення речовин.
Особливості: із простих Особливості: складні хімічні
органічних сполук синтезуються сполуки розщеплюються до
складні, які забезпечують клітину простих з виділенням енергії,
будівельним яка забезпечує потреби клітини
-матеріалом: з амінокислот ‑ (біосинтез, поділ клітини,
білки, активний транспорт речовин,
-моносахаридів ‑ полісахариди, осмос, механічна робота тощо).
-нуклеотидів ‑ нуклеїнові
кислоти.Усі процеси синтезу
відбуваються з поглинанням
енергії.
 Пластичний обмін Енергетичний обмін
- Реакції біосинтезу - Для здійснення реакцій
відбуваються із затратами енергетичного обміну необхідний
енергії, яка поновлюється постійний біосинтез ферментів і
завдяки реакціям енергетичного структур органел, які в процесі
обміну. життєдіяльності поступово
- Переважання процесів руйнуються.
асиміляції над процесами - Переважання процесів
дисиміляції дисиміляції над процесами
- У молодому організмі процеси асиміляції
асиміляції переважають над - При інтенсивній фізичній роботі
процесами дисиміляції, завдяки і в старості переважають процеси
чому забезпечується дисиміляції.
нагромадження речовин і ріст
організму
 Обмін речовин та енергії
Метаболізм в живих організмах
Надходження речовин
Перетворення речовин
з навколишнього
та енергії
середовища

Перетворення речовин Виведення кінцевих

та енергії продуктів обмін речовин
Обмін речовин і перетворення енергії – сукупність процесів, що
забезпечують надходження речовин й енергії із середовища, їхнє
перетворення у біологічних системах та видалення продуктів
життєдіяльності й енергії у середовище.

Схема обміну речовин та енергії

Обмін речовин складається з двох взаємно
протилежних процесів:
 Класифікація живих організмів

Ціанобактерії Залізобактерії
Зелені рослини Сіркобактерії
Нітрифікуючі
бактерії
Особливості обміну речовин в автотрофних організмів

Зелені рослини характеризуються наявністю

Мінерального
повітряного живлення
поглинання та засвоєння з
живлення
поглинання та засвоєння з
грунту води та мінеральних
повітря вуглекислого газу
речовин
 Рослини
рослини-напівпаразити

омела,
дзвінець

рослини-сапрофіти

ялинник звичайний

рослини паразити

вовчок, повитиця

рослини-хижаки

жирянка, пухирник
 Особливості обміну речовин в гетеротрофних
організмів

Гетеротрофи

Фотогетеротрофи Хемогетеротрофи

геліобакт пурпурні тварин

несірчані и гриби археї
ерії бактерії
Особливості обміну речовин в гетеротрофних
організмів

хемогетеротрофи

фітофаг паразит симбіот

хижак сапрофа
и и рофи
ги
 катаболізм
Особливості метаболізму гетеротрофів

Підготовчий етап – перетравлювання і

розщеплення біополімерів до малих молекул

Безкисневий етап – розщеплення мономерів

до ще менших молекул

Кисневий етап включає цикл Кребса та

окиснювальне фосфорилювання
 Енергетичний обмін

З потраплянням їжі в організм

починається енергетичний обмін. Він
складається з трьох етапів:

1. Підготовчий
2. Безкисневий
3. Кисневе розщеплення
 Підготовчий етап

 Проходить в ШКТ.
 Полягає в первинному розщепленні
органічних речовин на певні частини,
всмоктування їх в кров і розміщенням
по клітинам організму.
 В результаті утворюється невелика
кількість розсіяної у вигляді теплоти
енергії.
Перший етап – підготовчий

В процесі травлення складні органічні речовини розщеплюються

до простих з'єднань або мономерів.

Це відбувається таким чином:

Білки-амінокислоти
Ліпіди-гліцерин + жирні кислоти
Вуглеводи-глюкоза
 Мономери разом з кров'ю поступають в
клітини, де зазнають подальші зміни

Ось саме так:

Енергія, яка утворилася на цьому етапі, розсіюється у

вигляді тепла
 Обмін білків
Білки їжі
Фермент пепсин в
шлунку

Система ШКТ Фермент трипсин в

тонкому кишечнику

Клітина
Амінокислоти
Синтез
видоспецифічних білків
(міозин, козеїн .)
Кров

•1г білка при Органоїди клітин тіла,

розщеплення дає мембрани, ферменти

17,6 кДж
 Обмін жирів
Ліпіди їжі
Фермент ліпаза в 12-
палі кишці

Система ШКТ Фермент

лецитиназа, ліпаза
в тонкому кишечнику

Жирні кислоти, гліцерин Клітина

Синтетичні процеси
Лімфа. Кров

•1г жиру при Жирове депо (сальник,

розщепленні дає підшкірна клітковина)
38,9 кДж
 Вуглеводи їжі Обмін вуглеводів
Фермент птиалін,
мальтаза в ротовій
Система ШКТ порожнині

Фермент амілаза в
тонкому кишечнику
Глюкоза

Кров Клітина
Печінка (глікоген)
М’язи Окислення з
виділенням енергії
Глюкоза

•1г вуглеводів при

розщепленні дає
17,6 кДж
 Гліколіз
 Гліколіз (від грец. glycos – солодкий, lysis -
розклад) – це послідовність ферментативних
реакцій перетворення глюкози в піруват з
одночасним синтезом АТФ. Гліколіз, що є
філогенетично найбільш давнім типом
метаболізму глюкози, залишається дотепер
основним шляхом перетворення глюкози в усіх
живих організмах, як в анаеробних умовах, так і у
присутності кисню.
 Реакції гліоклізу відбуваються в цитозолі й
каталізуються 11 ферментами.
 Гліколіз протікає у дві стадії.
 Перша стадія – накопичення простих
вуглеводів і перетворення їх на гліцер-
альдегідфосфат, що супроводжується затра-тами
АТФ.
 Друга стадія гліколізу включає окисно-відновні
реакції та реакції фосфорилювання, у процесі,
яких енергія, що звільнюється, акумулюється у
високоенергетичних зв'язках АТФ.
Дія Гліколізу

 Гліколіз відбувається за участі ферментів, що

розміщені у розчинній частині цитоплазми.
60% енергії втрачається у вигляді тепла, а
40% йде на синтез двох молекул АТФ. Крім
АТФ у процесі гліколізу утворюються дві
молекул пірвиноградної кислоти (пірувату) та
відновлюються дві молекули коферменту
НАД до НАДН(Н+):
 Глюкоза + 2АДФ + 2Н3PO4 + 2НАД+ →
2піруват + 2АТФ + 2 Н2O + 2НАДН(Н+);
 Третій етап енергатичного
обміну

Кисневе розщеплення. Даний етап відбувається за

участю кисню і води тому його ще називають
аеробне дихання і гідроліз. Аеробне дихання
здійснюється в мітохондріях. Для того, щоб
зрозуміти механізм аеробного дихання, потрібно
пригадати будову мітохондрій.
 Аеробне дихання
Аеробне дихання пов'язане з матриксом
мітохондрій і внутрішньою мембраною. У
цьому процес приймають участь, окрім
субстратів ще :
 ферменти
 молекули-перенощики
 молекулярний кисень
 вода
 Перебіг

 Основна умова нормального перебігу кисневого процесу -

цілісність мітохондріальних мембран.
 В процесі аеробного дихання розщеплюванню піддається
молочна кислота. Вона проникає в мітохондрії, де вона
повністю руйнується.

C3H6O3+3H2O=3CO2+12H
Цей процес можна
розділити на 3 стадії :
1. Окислювальне декарбоксилювання.
Піровиноградна кислота з'єднується з речовиною,
яку називають коферментом А, внаслідок чого
утворюється ацетилкофермент А. При цьому від
піровиногадной кислоти відщеплюються молекули
СО2 і атоми Н. Атоми водню запасаються у вигляді
НАД*Н2. НАД*Н2 прямує в дихальний ланцюг
мітохондрії. СО2 віддаляється в довкілля як
побічний продукт реакції.

С3Н4О3 + КОА + НАД = СО2 + Ацетил-КоА +

НАД*Н2
Друга Стадія

2. Цикл Кребса - цикл трикарбонових кислот,

названий на честь англ. вченого Ганса Кребса,
що відкрив цей процес. Цикл Кребса протікає в
матриксі мітохондрій. При взаємодії ацетил-
КоА з щавлево-оцтовою кислотою утворюється
лимонна кислота. Далі здійснюється ряд
перетворень, що закінчуються утворенням
щавлево-оцтової кислоти для нового циклу.
Окрім цього виділяється дві молекули СО2, одна
молекула АТФ і чотири пари атомів Н. Атоми
гідрогену приєднуються до НАД і потрапляють
в дихальний ланцюжок.
 Третя Стадія:
3.Електронтранспортная ланцюг здійснюється на внутрішній
мембрані мітохондрій. Атоми водню молекулами-
переносниками переносяться у внутрішню
мітохондріальну мембрану, де вони окислюються, тобто
втрачають електрони.

Процес кисневого розщеплювання

виражається рівнянням:

1. 2С3Н6О3
+ 6О2 + 36АДФ+36Н3РО4=
6СО2 +6Н2О + 36АТФ+36Н2
Підсумувавши це рівняння з рівнянням гліколізу отримаємо
підсумкове рівняння:

 С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4= 2С3Н6О3 + 2АТФ+2Н2О

 2С3Н6О3 +6О2 +36АДФ+36Н3РО4 = 6СО2+36АТФ+42Н2О

 С6Н12О6+6О2+38АДФ+38Н3РО4=6СО2 + 38АТФ + 44Н2О

 Це рівняння показує, що в результаті повного розщеплювання
глюкози утворюються кінцеві продукти розпаду – вода і
вуглекислий газ, а найголовніше – синтезується 38 молекул
АТФ, в яких запасається велика частина енергії.
Енергетичне забезпечення
процесів метаболізму
ОБМІН ЕНЕРГІЇ — це сукупність процесів, що забезпечують надходження,
перетворення та видалення енергії у біосистемах.
Особливості обміну речовин в клітинах
1. Основою є окисно-відновні реакції, що відбуваються за участі ферментів.
2. Мають поступовий (поетапний) характер.
3. Здійснюються за участі високоспеціалізованих структур — фотомембран,
мезосом, мітохондрій та хлоропластів.
4. Для акумулювання, збереження й внутрішнього перенесення енергії слугує
АТФ.
Аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) — органічна сполука, що
належить до вільних нуклеотидів і є універсальним хімічним
акумулятором енергії у клітині.
 Способи отримання енергії живими організмами
1. У автотрофних організмів зовнішня енергія поглинається хлорофілом
(бактеріохлорофілом) й перетворюється в хімічну енергію АТФ.
2. У гетеротрофних організмів хімічна енергія поживних речовин
перетворюється в процесах клітинного дихання в енергію
макроергічних зв'язків АТФ.
3. У автотрофних й гетеротрофних організмів внутрішньоклітинні
перетворення енергії АТФ в різні форми енергії (електричну, світлову,
теплову, механічну).
Електрична
енергія

Світлова
енергія

Теплова
енергія

Механічна
енергія
 Етап енергетичного обміну
КЛІТИННЕ ДИХАННЯ — це сукупність процесів біологічного
окиснення поживних речовин з вивільненням хімічної енергії, що
акумулюється в АТФ.
 Органи виділення у представників
різних груп тварин

плоскі кільчасті
черви черви комахи ссавці

протинефридії мальпігієві
ракоподібні
трубочки
метанефридії нирки
зелені
залози
 Загальні уявлення про хвороби обміну
речовин. Особливості білкового обміну і
семіотика його порушень у дітей.
Особливості вуглеводного та ліпідного
обміну у дитячому віці. Семіотика порушень.
 Актуальність
 Значення харчування для здоров'я.
 Лікувальні властивості їжі ( Гіппократ, Цельс,
Гален ) .
 Видатний учений Сходу Абу Алі Ібн Сіна
(Авіценна) вважав їжу джерелом здоров'я, сили,
бадьорості.
 І.І. Мечников вважав, що люди передчасно
старіють і вмирають у зв'язку з неправильним
харчуванням і що людина, що харчується
раціонально, може жити 120-150 років.
 Значення харчування
 Забезпечує процеси життєдіяльності людини,
поставляючи йому енергію.
 Оновлення клітин і тканин відбувається завдяки
надходженню в організм з їжею «пластичних»
речовин - білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і
мінеральних солей.
 Їжа - джерело утворення ферментів, гормонів і
інших регуляторів обміну речовин в організмі.
 Для підтримки нормального перебігу
енергетичних, пластичних і
каталітичних процесів організму
потрібна певна кількість
різноманітних харчових речовин.
 Від характеру харчування залежить
обмін речовин в організмі, структура
та функції клітин, тканин, органів.
 Біологічна цінність їжі
 визначається вмістом в ній необхідних організму

незамінних харчових речовин - білків, жирів, вуглеводів,

вітамінів, мінеральних солей.

 Для нормальної життєдіяльності людини вимагається

не тільки постачання його адекватною (відповідно до

потреб організму) кількістю енергії та харчових

речовин, але й дотримання певних взаємовідносин між

численними факторами харчування, кожному з яких

належить специфічна роль в обміні речовин.

Збалансоване харчування

 Це харчування, що
характеризується
оптимальним
співвідношенням харчових
речовин.
 Джерело харчових речовин
 - продукти харчування тваринного і рослинного
походження:
перша група включає молоко і молочні продукти
(сири, кефір, кисле молоко, ацидофілін, вершки і ін);
друга група - м'ясо, птиця, риба, яйця і виготовлені з
них продукти;
третя - хлібобулочні, макаронні та кондитерські
вироби, крупи, цукор, картопля, четверта - жири;
п'ята - овочі, фрукти, ягоди, зелень;
шоста - прянощі, чай, кава і какао.