Приклади задач та алгоритми їх розв’язування

з теми «Обмін речовин та енергії»

Вступ. Одним із важливих завдань курсу «Біологія» є формування в

учнів загальнонавчальних та спеціальних умінь. Вміння розв’язувати задачі
– один із об’єктивних критеріїв оцінки глибини засвоєння матеріалу. Розв’язання
задач і виконання вправ – цікава й важлива форма навчальної роботи.
Практичне застосування здобутих знань під час розв’язування задач
сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку логічного мислення, творчому,
аналітичному підходу до вирішення поставленого питання або проблеми в
цілому, що активізує пізнавальну діяльність учнів.
У процесі такої роботи учні краще опановують термінологію,
набувають уміння передбачати й аналізувати біологчні процеси.
Розв’язання задач викликає труднощі, що пояснюється складністю
матеріалу, необхідністю застосування логічних міркувань.
Цей збірник допоможе при вивчені теми «Обмін речовин та енергії» в
10 класі. Задачі розміщені в збірнику складаються з таких основних частин:
умови задачи й запитання, на яке потрібно дати відповідь. А також містять
типові етапи їх розв'язку.

1
 1. Алгоритм розв○язування задач з біології.

1. Аналіз задачі. Уважно прочитайте зміст задачі та визначте:

 до якого розділу чи темі належить задача,
 чи достатньо даних для знаходження невідомої величини,
 знайдіть, що дано і що необхідно знайти.
2. Скорочений запис умови.
 За допомогою умовних позначень коротко запищіть в лівій
частині сторінки, що дано і що треба знайти.
3. Оформлення запису задачі.
 Справа від короткого запису запишіть дії у задачі. Записуйте їх
так: 1) ; 2) ; 3) .
4. Розв'язування задачі.
 Задачу розв’язуйте поетапно.
 Стисло формулюйте запитання.
 Ретельно перевіряйте результати розрахунків.
 Перевірте, чи всю інформацію з умови задачі використано.
5. Завершальний етап.
 Перевірте правильність розв’язування.
 Запишіть остаточну відповідь.

2
 2. Основні теоретичні відомості

Живий організм може існувати завдяки обміну речовин.

Обмін речовин – це сукупність процесів надходження з довкілля поживних
речовин, їхнього перетворення та виведення з організму продуктів
життєдіяльності.
Обмін речовин або метаболізм складається з двох типів процесів: асиміляції
та дисиміляції, які відбуваються одночасно, але не є врівноваженими.
Асиміляція – це процес поглинання з довкілля, засвоєння і накопичення
речовин, які використовуються для синтезу необхідних для організму
речовин.
Дисиміляція – це розщеплення певних речовин.
Однією з основних властивостей відкритих біологічних систем є обмін
речовинами, енергією та інформацією з навколишнім середовищем. Клітина,
як відкрита система, перебуває в активному стані – різні речовини постійно
надходять у клітину і виходять з неї. У клітині, як і в організмі відбувається
пластичний та енергетичний обмін.
Пластичний обмін (асиміляція), або анаболізм – це сукупність реакцій
біологічного синтезу. Він відбувається з використанням енергії самої клітини
або енергії навколишнього середовища.
Енергетичний обмін (дисиміляція), або катаболізм – це сукупність реакцій
розщеплення великих органічних молекул з виділенням енергії. Анаболізм і
катаболізм – два взаємопов’язаних процеси обміну речовин, тобто
метаболізму.
Пластичний обмін у автотрофних організмів відбувається з використанням
енергії світла (фотосинтез) або енергії окисно-відновних реакцій
неорганічних речовин (хемосинтез). При внутрішньоклітинному диханні ці
організми розщеплюють власні органічні сполуки для одержання енергії у
вигляді макроенергетичних зв’язків АТФ. Під час гідролізу
макроенергетичних зв’язків АТФ виділяється енергія:
АТФ + Н2О → АДФ + Н3РО4 + 40 кДж/моль
Енергію АТФ клітини використовують у різноманітних процесах: у
біосинтезі, під час виконання механічної роботи, проведення нервового
імпульсу, забезпечення вибіркової проникності мембран. АТФ є
універсальним носієм і акумулятором енергії в живих організмах.
Процес енергетичного обміну поділяється на три послідовні етапи.
Підготовчий етап. На цьому етапі макромолекули білків, вуглеводів, жирів,
нуклеїнових кислот під дією ферментів розщеплюються на дрібні молекули: з
крохмалю і глікогену утворюється глюкоза; з жиру – гліцерин і жирні
кислоти, з білків – амінокислоти,з полісахаридів – моносахариди, з
нуклеїнових кислот – нуклеотиди. Розпад речовин на цьому етапі
супроводжується зовсім незначним енергетичним ефектом, енергія
розсіюється у вигляді тепла. Це тепло може використовуватись організмами
3
для підтримання температури власного тіла. У більшості багатоклітинних
тварин, а також у людей, цей етап відбувається в шлунково-кишковому
тракті та в цитоплазмі клітин.
Розглянемо приклади – внаслідок послідовної дії певних ферментів складні
білки спочатку розщеплюються до простих, а прості – на окремі складові
поліпептидні ланцюги. Останні, в свою чергу, розпадаються до амінокислот.
Внутрішньоклітинне перетравлення білків забезпечує комплекс ферментів,
які містяться в лізосомах, а також у цитоплазмі та на клітинних мембранах.
Полісахарид целюлоза має певні особливості розщеплення. Та целюлоза, яка
міститься в харчових продуктах рослинного походження, розщеплює
фермент целюлоза, який не синтезується в організмі людини і більшості
тварин. Але в їхньому шлунково-кишковому тракті мешкають
мікроорганізми (бактерії або одноклітинні організми), здатні утворювати цей
фермент і цим забезпечують процеси перетравлення рослинної їжі.
Розщепленню ліпідів під дією відповідних ферментів часто передує їх
подрібнення – емульгація. Емульгаторами жирів є жовчі кислоти, які
виробляються у печінці та входять до складу жовчі. Нуклеїнові кислоти під
дією ферментів спочатку розщеплюються до нуклеотидів, а ті до вільних
нітратних основ, моносахариду та фосфатної кислоти.
Другий етап енергетичного обміну називають неповним (безкисневим,
анаеробним), або гліколізом, відбувається в клітинах.
Речовини, які утворилися на підготовчому етапі продовжують розпадатися
далі. Це тривалий багатоступеневий процес без участі кисню.
Анаеробне розщеплення,або анаеробне дихання, - це найпростіша форма
утворення та запасання енергії у високоенергетичних зв’язках молекул АТФ.
Деякі мікроорганізми і безхребетні тварини не можуть використовувати
кисень у процесах енергетичного обміну. Тому необхідну енергію вони
можуть одержати лише у результаті анаеробного розщеплення органічних
сполук.
Найважливішим на безкисневому етапі енергетичного обміну в клітинах є
розщеплення молекул глюкози за допомогою гліколізу. Під час гліколізу
молекула глюкози С6Н12О6 розщеплюється на дві молекули піровиноградної
кислоти С3Н4О3 або молочної кислоти С3Н6О3. Анаеробне розщеплення
складається з ряду ферментативних реакцій, що відбуваються одна за одною.
Кожна реакція каталізується особливим ферментом, оскільки дія ферментів
строго специфічна. Ферменти, як беруть участь у цьому процесі,
розміщуються на внутрішньоклітинних мембранах правильними рядами.
Речовина, потрапивши на перший фермент цього ряду, пересувається, як на
конвеєрі, на другий фермент, потім на третій і т.д. Сумарне рівняння має
такий вигляд:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О + 200кДж
80 кДж 120 кДж
акумулюються у 2 моль АТФ розсіюється
4
 у вигляді тепла
Як видно з рівняння, у процесі гліколізу в АТФ акумулюються близько 40%
енергії (80 кДж із 200 кДж). Процес гліколізу відбувається у клітинах тварин,
молочнокислих бактерій і деяких грибів. У більшості рослин безкисневий
розклад відбувається шляхом спиртового бродіння. Багато стадій цього
процесу аналогічні гліколізу, але кінцевими продуктами його замість
молочної кислоти є вуглекислий газ і етиловий спирт.
У процесі гліколізу вивільняється приблизно 1/14 (7%) усієї енергії, що
міститься в глюкозі.
Гліколіз має важливе фізіологічне значення. Організми можуть діставати
енергію в умовах дефіциту кисню, а його кінцеві продукти зазнають
подальшого ферментативного перетворення за наявності кисню.
Глюкоза також розщеплюється у результаті спиртового бродіння, до якого
здатні деякі види дріжджів і бактерій. У наслідок цього процесу молекула
глюкози розпадається на дві молекули етилового спирту та на дві молекули
вуглекислого газу: С12Н22О11 - 2С2Н5ОН + 2СО2
Третій етап енергетичного називають повним, або кисневим
розщепленням (цикл Кребса).
Під час цього етапу органічні сполуки, які утворилися на попередньому, без
кисневому, окислюються до кінцевих продуктів – СО2 і Н2О. Процеси
відбуваються у клітинах, сукупність реакцій окиснення, які відбуваються в
живих клітинах називають біологічним окисненням. Завдяки йому організм
дістає значну кількість енергії, необхідної для забезпечення процесів
життєдіяльності. Частина цієї енергії запасається в високоенергетичних
зв’язках молекул АТФ.
Під час хімічних окислювально - відновних реакцій електрони переносяться
від відновника до окисника, процес біологічного окиснення органічних
сполук пов'язаний з відщепленням від них гідрогену і приєднанням його до
молекулярного кисню за допомогою особливих біологічно активних речовин
– переносників при утворюванні води. Реакції біологічного окиснення, як і
будь які біологічні процеси, каналізують певні ферменти.
Аеробне дихання відбувається в мітохондріях. Піровиноградна кислота, яка
утворюється в результаті анаеробного розщеплення вуглеводів, жирів і
білків, окислюється до СО2 і Н2О. Аеробне розщеплення, як і анаеробний
етап, є рядом послідовних ферментативних реакцій. Кожна реакція
каталізується особливим ферментом. Їх сукупність зазвичай називають
циклом Кребса. Аеробний процес Кребса – це справжній коловий процес.
Цикл Кребса починається реакцією піровиноградної кислоти з
щавлевооцтовою кислотою, а закінчується утворенням щавлевооцтової
кислоти, тобто утворенням продукту, з якого процес почався
Фотосинтез - процес утворення органічних сполук із неорганічних речовин
із використанням енергії сонячного світла.

5
У світловій фазі фотосинтезу утворюються макроергічні фосфатні зв'язки під
час синтезу АТФ із АДФ і неорганічного фосфату. Крім того, утворюється
молекулярний кисень (Оксиген), який виділяється в атмосферу. Атомарний
водень (Гідроген) бере участь в утворенні вуглеводів у темновій фазі
фотосинтезу.
Сумарне рівняння фотосинтезу можна записати у такому вигляді:
6С0 2 + 6H 2O -> С 6Н 12О 6+ 60 2
Продуктивністю фотосинтезу називають масу синтезованої за 1 год. глюкози
на 1 м 2 листкової поверхні. Цей показник зростає з підвищенням (до певної
межі) освітленості. вологості повітря, температури і вмісту СО 2, залежить від
довжини хвилі світла.
Хемосинтез властивий для деяких бактерій. У процесі хемосинтезу АТФ
глюкоза та інші органічні речовини синтезуються завдяки енергії, що
виділяється при окисненні неорганічних речовин.
Нижче наводимо рівняння екзотермічних реакцій, які використовують для
асиміляції найпоширеніші хемосинтетики:
1)бактерії-нітрифікатори окиснюють аміак до нітриту, а потім -до нітрату:
2NH 3 + ЗО2 - HN02 + 2Н 2О + 663 кДж 2HNО2 + 02 - 2НNОз +1 92 кДж;
2) сіркобактерії окиснюють сірководень, накопичуючи в цитоплазмі сірку
(Сульфур):
2HsS + 0 2- 2Н 20 + 2S + 272 кДж;
у подальшому сірку вони можуть окиснювати до сірчаної кислоти:
2S + 30 2 + Н 20 - H 2S0 4 + 483 кДж:
3) залізобактерії окиснюють солі заліза:
4FеСОз + 0 2 + бН 2О — 4Fе(ОН)з + 4С0 2 + 324 кДж;
4) водневі бактерії здатні окиснювати молекулярний водень:
2Н 2+ 0 2 - 2Н 20 + 235 кДж
Усі бактерії-хемосинтетики мають високоефективні ферменти, що
прискорюють перебіг цих реакцій. Джерелом вуглецю (Карбону) при синтезі
глюкози для них є вуглекислий газ.
Під час розв'язування задач, пов'язаних із такими формами пластичного
обміну, як фотосинтез і хемосинтез, необхідно записувати сумарні рівняння
реакцій цих процесів. Враховуючи те, в яких співвідношеннях перебувають
речовини у даних рівняннях реакцій, визначаємо масу вихідних речовин і
продуктів реакцій. Співвідношення за масою виражаємо в грамах відповідно
до молекулярних мас речовин. Після цього складаємо пропорцію і знаходимо
кількість тих речовин, які потрібно визначити за умовою задачі.

6
 3. Приклади розв 'язування задач

Задача 1. У процесі дисиміляції в тканинах відбулося розщеплення 12 моль

глюкози, з яких повного кисневого розщеплення зазнала тільки половина.
1. Визначте, які маси молочної кислоти і вуглекислого газу утворились
внаслідок реакції.
2. Яка кількість речовини АТФ утворилась?
3. Яка кількість енергії і в якому вигляді акумулювалась в ній?

Дано:
n(С6Н12О6) = 12 моль Записуємо рівняння реакції:
m(С3Н6О3) - ? С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
m(СО2) - ? 1 моль 2 моль 2 моль
n(АТФ) - ? 1 моль (С6Н12О6) – 2 моль (С3Н6О3)
Q-?
Розв’язання:
Знаходимо кількість глюкози при повному розщепленні:
12 моль/ 2 = 6 моль С6Н12О6.
По рівнянню реакції з 1 молю С6Н12О6 отримали 2 моля С3Н6О3.
n (С3Н6О3) = 6 ×2 = 12 моль
n =12 моль; m (С3Н6О3) = n × M
Знаходимо молекулярну вагу молочної кислоти:
M(С3Н6О3) = 12×3 + 1×6 + 16×3 = 90 г/моль
Знаходимо масу молочної кислоти:
m (С3Н6О3) = 12 ×90 = 1080 г
Знаходимо кількість речовини АТФ:
1 моль С6Н12О6 – 2 моль АТФ
6 моль С6Н12О6 – х моль АТФ
х = 6×2/1 = 12 моль АТФ
n(АТФ) = 12 моль АТФ
Визначаємо масу СО2 і кількість речовини АТФ, що утворились внаслідок
повного (кисневого) розщеплення 6 моль С6Н12О6:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
1 моль 6 моль 38 моль
По рівнянню реакції:
1 моль С6Н12О6 - 6 моль СО2
6 моль С6Н12О6 - х моль СО2
х = 6×6/1 = 36 моль
n (СО2) = 36 моль
Знаходимо молекулярну вагу СО2:
М (СО2) = 12 + 16 × 2 = 44 г/моль
Знаходимо масу СО2:
7
m (СО2) = 36 × 44 = 1584 г.
По рівнянню реакції:
1 моль С6Н12О6 - 38 моль АТФ
6 моль С6Н12О6 - х моль АТФ
х = 6× 38/ 1 = 228 моль
n (АТФ) = 228 моль
Визначаємо кількість енергії, яка виділилась внаслідок неповного
(безкисневого) і повного (кисневого) розщеплення глюкози:
n (АТФ) = 228 + 12 = 240 моль
1 моль АТФ - 40 кДж енергії
240 моль АТФ - х кДж енергії
х = 240 ×40 / 1 = 9600 кДж
Q = 9600 кДж.
Відповідь: Утворилось 1080 г молочної кислоти і 1584 г вуглекислого газу і
228 моль АТФ. Енергія (9600 кДж) акумульована в АТФ у вигляді
макроенергетичних зв’язків.

Задача 2. На роботу м’язів протягом 1 хв. потрібно 25 кДж енергії. Людина

працювала з таким навантаженням 60 хвилин. Яка маса глюкози засвоїлась в
м’язах, якщо половина її зазнала анаеробного, а половина – повного
розщеплення?
Дано:
Q = 25 кДж/хв.
t = 60
m(С6Н12О6) - ?
Розв’язання:
Визначаємо, яка загальна енергія витратилась за 60 хвилин роботи:
Q = 25 × 60 = 1500 кДж.
Складаємо сумарні рівняння розщеплення глюкози за умовами задачі:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О;
180 - 1520 кДж
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О;
180 - 80 кДж
Сумарна маса глюкози:
m (С6Н12О6) = 180 + 180=360 г
Сумарна енергія:
Q = 1520 + 80 =1600 кДж.
Визначаємо масу глюкози, яка зазнала розщеплення під час роботи протягом
60 хвилин:
360 г С6Н12О6 – 1600 кДж;
х г С6Н12О6 – 1500 кДж;
х=360× 1500/1600 = 337,5 г
m (С6Н12О6) = 337,5 г.
8
Відповідь: Засвоїлось 337,5 г глюкози.

Задача 3. Яку відстань може пробігти спортсмен зі швидкістю 20 км/год. без

приймання їжі, якщо маса глюкози в м’язах, яка може бути використана,
дорівнює 400 г? Половина цієї глюкози зазнає повного розщеплення, а
половина – безкисневого.
Дано:
V = 20 км/год
m (С6Н12О6) = 400
S-?
Розв’язання:
Визначаємо сумарну масу глюкози та витрати г енергії спортсменом під час
бігу протягом 60 хвилин за умовами задачі:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
180 1520 кДж
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
180 80 кДж
m (С6Н12О6) = 180 + 180 =360 г
Q (С6Н12О6) = 1520 + 80 = 1600 кДж.
Визначаємо кількість енергії, витраченої спортсменом під час бігу, якщо
засвоїлось 400 г глюкози за умовами задачі:
360 г С6Н12О6 – 1600 кДж енергії
400 г С6Н12О6 – х кДж енергії
х=400 × 1600/360 = 1777,7 кДж
Q = 1777,7 кДж анергії.
Визначаємо час, за який пробіг бігун:
60 хвилин – 1600 кДж
х хвилин – 1777,7 кДж
х=60 × 1777,7/1600 = 1,06 год.
t = 1,06 год.
Визначаємо відстань, яку пробіг бігун:
S = V× t = 20/1,06 год. = 18,86 км.
Відповідь: Спортсмен може пробігти відстань 18,86 км.

Задача 4. У процесі дисиміляції утворилося 12 моль СО2 і 6 моль С3Н6О3.

1. Яка кількість речовини глюкози при цьому розщепилась?
2. Яка кількість речовини АТФ синтезувалась?
3. Яка кількість енергії акумулювалась в молекулах АТФ?
Дано:
n(СО2) = 12 моль
n(С3Н6О3) = 6 моль
n(С6Н12О6) - ?
Q-?
9
n(АТФ) - ?
Розв’язання: Для цього складаємо сумарне рівняння повного розщеплення
глюкози:
С6Н12О6 +6О2 +38АДФ +38Н3РО4 →6СО2 +38АТФ +44Н2О
1 моль 6 моль 38 моль
Визначаємо, яка кількість речовини глюкози зазнала реакцій розщеплення і
яка кількість речовини АТФ утворилась при виділенні 12 моль СО2:
З 1 моль С6Н12О6 - 6 моль СО2
з х моль С6Н12О6 – 12 моль СО2
х=12× 1/6= 2 моль
Повного розщеплення зазнали 2 моль С6Н12О6 .
З 6 моль СО2 - 38 моль АТФ
З 12 моль СО2 – х моль АТФ
х= 12×38/6= 76 моль АТФ.
Складаємо сумарне рівняння реакції неповного розщеплення глюкози:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
1 моль 2 моль 2 моль
Визначаємо, яка кількість речовини глюкози зазнала розщеплення і яка
кількість речовини АТФ утворилась внаслідок виділення 6 моль С3Н6О3.
З 1 моль С6Н12О6 - 2 моль С3Н6О3
з х моль С6Н12О6 – 6 моль С3Н6О3
х=6×1/2= 3 моль
Неповного розщеплення зазнали 3 моль С6Н12О6.
З 2 моль С3Н6О3 - 2 моль АТФ
З 6 моль С3Н6О3 – х моль АТФ
х=6×2/2=6 моль АТФ.
Визначаємо загальну кількість глюкози:
2 моль + 3 моль = 5 моль
n(С6Н12О6) = 5 моль
Визначаємо загальну кількість речовини АТФ:
76 моль + 6 моль = 82 моль
n (АТФ) = 82 моль
Визначаємо кількість енергії, акумульованої в 82 моль АТФ:
Q = 82 ×40 = 3280 кДж.
Відповідь: Зазнали розщеплення 5 моль глюкози, синтезувалось 82 моль
АТФ. В молекулах АТФ акумульовано 3280 кДж енергії.

Задача 5. Унаслідок дисиміляції глюкози в клітинах утворилося 6 моль

молочної кислоти і 28 моль вуглекислого газу.
1. Визначте, яка кількість речовини глюкози зазнала дисиміляції.
2. Скільки з неї зазнало неповного і скільки повного розщеплення.
3. Яка кількість речовини АТФ при цьому синтезована і скільки енергії
акумульовано.
10
4. Яка кількість речовини О2 витрачена на окиснення утвореної молочної
кислоти?
Дано:
n(С3Н6О3) = 6 моль Сумарні рівняння реакції повного та неповного
n(СО2) = 28 моль розщеплення глюкози:
1,2 n(С6Н12О6) - ?
n(АТФ) - ? 1
n(О2) - ?
Q-?
Розв’язання:
С6Н12О6 +6О2 +38АДФ +38Н3РО4 →6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
моль 6 моль 38 моль
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
1 моль 2 моль 2 моль
На основі сумарних реакцій повного й неповного розщеплення глюкози
визначаємо кількість речовини глюкози, яка розщепилась.
Визначаємо, яка кількість речовини глюкози зазнала неповного розщеплення:
З 1 моль С6Н12О6 - 2 моль С3Н6О3
з х моль С6Н12О6 - 6 моль С3Н6О3
х=6×1/2= 3 моль.
Визначаємо кількість речовини глюкози, яка зазнала повного розщеплення:
З 1 моль С6Н12О6 - 6 моль СО2
з х моль С6Н12О6 - 28 моль СО2
х=28 ×1/6= 4,6 моль
Визначаємо загальну кількість речовини глюкози, яка зазнала розчеплення:
n(С6Н12О6 ) = 3 + 4,6 = 7,6 моль.
Визначаємо кількість речовини АТФ, яка утворилась внаслідок виділення 6
моль С3Н6О3 під час повного розщеплення глюкози:
2 моль С3Н6О3 – 2 моль АТФ
6 моль С3Н6О3 – х моль АТФ
х=6×2/2= 6 моль
Визначаємо кількість речовини АТФ, яка утворилась внаслідок виділення 28
моль СО2 під час повного розщеплення глюкози:
6 моль СО2 – 38 моль АТФ
28 моль СО2 – х моль АТФ
х=28×38/6 = 177 моль АТФ.
Визначаємо загальну кількість речовини АТФ, утвореної внаслідок
розщеплення глюкози:
n (АТФ) = 6 + 177 = 183 моль.
Визначаємо кількість енергії, акумульованої в 183 моль АТФ:
Q = 183 × 40 = 7320 кДж.
Визначаємо кількість речовини Q2, витраченої на розщеплення глюкози, під
час якого виділилося 28 моль СО2:
11
6 моль О2 – 6 моль СО2
х моль О2 – 28 моль СО2
х=6× 28/6= 28 моль Q2 – витрачено на окиснення глюкози.
Відповідь: Дисиміляції зазнало 7,6 моль глюкози, неповного розщеплення
зазнало 3 моль і повного розщеплення – 4,6 моль глюкози. Синтезовано 183
моль АТФ, в яких акумульовано 7320 кДж енергії. На повне окиснення 4,6
моль глюкози витрачено 28 моль кисню.

Задача 6. У процесі дисиміляції в тканинах відбулось розщеплення 6 моль

глюкози, з яких повного кисневого розщеплення зазнала тільки половина.
1. Визначте, які маси молочної кислоти і вуглекислого газу утворились
унаслідок реакції.
2. Яка кількість речовини АТФ утворилась?
3. Яка кількість енергії і в якому вигляді акумулювалась у ній?
Дано:
n(С6Н12О6) = 6 моль (3 моль повне розщеплення)
m(С3Н6О3) –
m(СО2) - ?
n(АТФ) - ?
Q-?
Розв'язання
1.Визначаємо кількість речовини глюкози, яка зазнала неповного
розщеплення:
6 - 3 = 3 (моль) С6Н12O6.
2.Визначаємо масу С3Н6O3 і кількість речовини АТФ, що утворились
унаслідок неповного розщеплення глюкози:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О + 200кДж
З 1 моль С6Н12О6 - 2 моль С3Н6О3
з 3 моль С6Н12О6 - х моль С3Н6О3
х =(3. 2):1 = 6 моль С3Н6О3
З 1 моль С6Н12О6 – 90 г С3Н6О3
з 6 моль С6Н12О6 – х г С3Н6О3
х=6×90 = 540 г С3Н6О3
З 1 моль С6Н12О6 - 2 моль АТФ
з 3 моль С6Н12О6 - х моль АТФ
х=3×2 = 6 моль АТФ
Таким чином, унаслідок неповного (безкисневого) розщеплення 3 моль
С6Н12O6, утворилось 540 г С3Н6O3 і 6 моль АТФ.
Визначаємо масу СO2 і кількість речовини АТФ, що утворились унаслідок
повного (кисневого) розщеплення 3 моль С6Н12O6:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
1 моль С6Н12O6 утворює 6 моль СO2;
3 моль С6Н12O6 утворюють х моль СO2;
12
х = 3 ∙ 6 = 18 (моль) СO2 — утворилося внаслідок повного розщеплення 3
моль С6Н12O6.
1 моль СO2 — 44 г;
18 моль СO2 — х г;
х = 18 ∙ 44 = 792 (г) СO2 — утворилося внаслідок повного розщеплення 3
моль глюкози.
1 моль С6Н12O6 утворює 38 моль АТФ;
3 моль С6Н12Об утворюють х моль АТФ;
х = 3 ∙ 38 = 114 (моль) АТФ — утворилося внаслідок (кисневого)
розщеплення 3 моль глюкози.
3. Визначаємо кількість енергії, яка виділилась унаслідок неповного
(безкисневого) і повного (кисневого) розщеплення глюкози:
6 + 114 = 120 (моль) АТФ — утворилося внаслідок розщеплення 6 моль
глюкози.
1 моль АТФ акумулює 40 кДж енергії;
120 моль АТФ акумулюють х кДж енергії;
х = 120 ∙ 40 = 4800 (кДж) енергії акумульовано в молекулах АТФ, утворених
під час розщеплення 6 моль глюкози.
Відповідь:
1. Утворилось 540 г молочної кислоти і 792 г вуглекислого газу.
2. Утворилось 120 моль АТФ.
3. Енергія (4800 кДж) акумульована в АТФ у вигляді макроергічних зв’язків.

Задача 7. На роботу м’язів протягом 1 хв потрібно 20 кДж енергії. Людина

працювала з таким навантаженням 1 год. Яка маса глюкози засвоїлась у
м’язах, якщо половина її зазнала анаеробного, а половина — повного
розщеплення?
Розв’язання
Дано:
Витрати енергії — 20 кДж/хв;
t — 1 година;
Половина глюкози зазнала анаеробного, а друга половина — повного
розщеплення.
m(С6Н12Об) — ?
Визначаємо загальні витрати енергії за 1 годину роботи:
20 кДж/хв ∙ 60 хв = 1200 кДж.
Оскільки половина глюкози зазнала повного розщеплення, а друга—
неповного, складаємо сумарні рівняння розщеплення глюкози:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
180 1520 кДж
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
180 80 кДж
180 г + 180 г = 360 г С6Н12O6.
13
1520 кДж + 80 кДж = 1600 кДж.
Визначаємо масу глюкози, яка зазнала розщеплення під час роботи протягом
1 години:
360 г С6Н12O6 — 1600 кДж;
х г С6Н12O6 — 1200 кДж;
х= (360г *1200 кДж)/ 1600кДж = 270 г С6Н12О6
Відповідь: засвоїлось 270 г глюкози.

Задача 8. Бігун витрачає 24 кДж енергії за 1 хв бігу. Яка маса глюкози

потрібна для бігу з такою ж витратою енергії впродовж години, якщо
протягом 50 хв відбувається повне розщеплення глюкози, а протягом 10 хв
— безкисневе?
Дано:
Витрати енергії — 24 кДж/хв;
t1 = 50 хв (повне розщеплення);
t2 = 10 хв (неповне розщеплення).
m(С6Н12O6) — ?
Розв’язання
Визначаємо витрати енергії за 50 хв бігу:
24 кДж/хв ∙ 50 хв = 1200 кДж.
Визначаємо масу глюкози, засвоєної організмом спортсмена за 50 хв бігу за
повного розщеплення глюкози:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
180г 1520 кДж
180 г С6Н12O6 виділяє 1520 кДж енергії;
х г С6Н12O6 виділяє 1200 кДж енергії;
х=(180*1200)/1520 = 142,1г С6Н12О6
Визначаємо витрати енергії за 10 хв бігу:
24 кДж/хв ∙ 10 хв = 240 кДж.
Визначаємо масу глюкози, засвоєної м’язами бігуна за 10 хв бігу при
неповному розщепленні глюкози:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
180 г 80 кДж
180 г С6Н12O6 виділяє 80 кДж енергії;
х г С6Н12O6 виділяє 240 кДж енергії;
х=(180 х 240)/80 = 540г С6Н12О6
Визначаємо загальну масу глюкози, витраченої на роботу м’язів бігуна за 1
годину бігу:
142,1 г + 540 г = 682,1 г С6Н12Об.
Відповідь: бігун витратить 682,1 г глюкози.

Задача 9. У процесі дисиміляції в тканинах утворилось 220 г вуглекислого

газу і 450 г молочної кислоти.
14
1. Як відбувалось розщеплення глюкози і яка маса її засвоїлася?
2. Яка кількість речовини АТФ утворилася при цьому? Скільки енергії і в
якому вигляді акумульовано в АТФ?
Дано:
m(С3Н6О3) – 450 г
m(СО2) – 220 г
m(С6Н12О6 ) - ?
n(АТФ) - ?
За продуктами реакції видно, що в тканинах йшли процеси безкисневого
(неповного) і кисневого (повного) розщеплення глюкози. Спочатку
визначимо масу глюкози, що розщепилась повністю і яка кількість речовини
АТФ при цьому синтезувалась.
Розв'язання:
1. Складемо відповідне сумарне рівняння реакції:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
180г 264г 38 моль
Зі 180 г С6Н12O6 утворюється 264 г СO2;
3 х г С6Н12O6 утворюється 220 г СO2;
х = (180 х 220)/264 = 150 г С6Н12О6 (повне розщеплення глюкози).
Унаслідок виділення 264 г СO2 утворюється 38 моль АТФ;
Унаслідок виділення 220 г СO2 утворюється х моль АТФ;
х = (220 х 38)/264 = 31,67 моль АТФ
Визначаємо, яка маса глюкози піддалася неповному розщепленню і яка
кількість речовини АТФ при цьому утворилась. Для цього складаємо
відповідне сумарне рівняння реакції:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
180г 180г 2 моль
Зі 180 г С6Н12O6 утворюється 180 г С3Н6O3;
3 х г С6Н12O6 утворюється 450 г С3Н6O3;
х = (180 ∙ 450):180 = 450 г С6Н12О6 (неповне розщеплення).
Під час утворення 180 г С3Н6O3 синтезувалось 2 моль АТФ;
Під час утворення 450 г С3Н6O3 синтезувалось х моль АТФ;
х = (420 ∙ 2): 180 = 5 моль АТФ
Визначаємо загальну масу витраченої глюкози:
150 г + 450 г = 600 г С6Н12Об.
2. Визначаємо загальну кількість речовини АТФ:
31,65 моль + 5 моль = 36,67 моль АТФ.
Визначаємо кількість енергії, акумульованої в 36,67 моль АТФ:
36,67 моль ∙ 40 кДж/моль = 1466,8 кДж.
Відповідь:
1. Засвоїлось 600 г глюкози (з них 150 г зазнали повного розщеплення).
2. Утворилось 36,67 моль АТФ, у яких акумульовано 1466,8 кДж енергії у
вигляді макроергічних зв’язків.
15
Задача 10. У процесі дисиміляції розщепилось 7 моль глюкози, з яких
повного (кисневого) розщеплення зазнали 2 моль.
1. Визначте, яка кількість речовини молочної кислоти і вуглекислого газу при
цьому утворилась.
2. Яка кількість речовини АТФ при цьому синтезувалась?
3. Скільки енергії акумульовано на окиснення утвореної при цьому молочної
кислоти?
4. Яка кількість речовини кисню витрачена на окиснення утвореної при
цьому молочної кислоти?
Дано:
η(С6Н12O6) — 7 моль (з них 2 моль — повне розщеплення).
η(С3Н6O3) — ? η(СO2) — ?
η(АТФ) — ?
Q—?
η(O2) — ?
Розв'язання:
Визначаємо кількість речовини глюкози, яка зазнала неповного
(безкисневого) розщеплення: 7 моль - 2 моль = 5 моль С6Н12О6.
Оскільки частина глюкози зазнала повного розщеплення, а решта —
неповного, складаємо сумарні рівняння цих розщеплень глюкози:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
1 моль 6 моль 6 моль 38 моль
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
1 моль 2 моль 2 моль
1. Визначаємо, яка кількість речовини молочної кислоти утворилась:
З 1 моль С6H12O6 утворюється 2 моль С3Н6O3;
З 5 моль С6Н12O6 — х моль С3Н6O3;
х = 5 ∙ 2= 10 (моль) С3Н6O3.
Визначаємо, яка кількість речовини СO2 утворилась:
З 1 моль С6H12O6 утворюється 6 моль СO2;
З 2 моль С6H12O6 — х моль СO2;
х = 2 ∙ 6= 12 (моль) СO2.
2. Визначаємо, яка кількість речовини АТФ синтезувалась за неповного
розщеплення 5 моль глюкози:
З 1 моль С6Н12Об утворюється 2 моль АТФ;
З 5 моль С6H12O6 — х моль АТФ;
х = 5 ∙ 2= 10 (моль).
Визначаємо, яка кількість речовини АТФ синтезувалась за повного
розщеплення 2 моль глюкози:
З 1 моль С6H12O6 утворюється 38 моль АТФ;
З 2 моль С6H12O6 — х моль АТФ;
х = 2 ∙ 38= 76 (моль).
16
Визначаємо загальну кількість речовини синтезованої АТФ:
10 моль + 76 моль = 86 моль.
3. Визначаємо кількість енергії, акумульованої в 86 моль АТФ:
86 моль ∙ 40 кДж/моль = 3440 кДж.
4. Визначаємо кількість речовини 02, витраченої на окиснення 2 моль
глюкози:
Для окиснення 1 моль С6H12O6 потрібно 6 моль O2;
Для окиснення 2 моль С6H12O6 — х моль O2;
х = 2 ∙ 6 = 12 (моль) O2.
Відповідь:
1. У процесі дисиміляції утворилось 10 моль глюкози і 12 моль СO2.
2. Синтезовано 86 моль АТФ.
3. Акумульовано 3440 кДж енергії.
4. На окиснення молочної кислоти витрачено 12 моль кисню.

Задача 11. Унаслідок дисиміляції глюкози в клітинах утворилося 6 моль

молочної кислоти і 24 моль вуглекислого газу.
1. Визначте масу та кількість речовини глюкози, що зазнала дисиміляції.
2. Яка кількість речовини АТФ при цьому синтезувалась?
3. Скільки енергії акумульовано в синтезованій АТФ?
Дано:
η(С3Н6O3) — 6 моль
η(СO2) — 24 моль
η(С6Н12O6) — ? m(С6Н12O6) - ?
η(АТФ) — ?
Q—?
Розв'язання:
Визначаємо кількість речовини глюкози, витраченої на утворення 6 моль
С3Н6O3, і кількість речовини, утвореної при цьому АТФ:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
1 моль 2 моль 2 моль
1 моль С6Н12O6 утворює 2 моль С3Н6O3;
х моль С6Н12O6 — 6 моль С3Н6O3;
х = 6 : 2 = 3 (моль) С6Н12O6.
Унаслідок утворення 2 моль С3Н6O3 виділилось 2 моль АТФ;
унаслідок утворення 6 моль С3Н6O3 — х моль АТФ;
х =( 6 ∙ 2): 2 =6 моль АТФ
Визначаємо кількість речовини глюкози, витраченої на утворення 24 моль
СO2, і кількість речовини АТФ, утвореної під час цього процесу:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
1 моль 6 моль 38 моль
під час дисиміляції 1 моль С6Н12O6 утворюється 6 моль СO2;
під час дисиміляції х моль С6Н12O6 — 24 моль СO2;
17
х = 24 : 6 = 4 (моль) С6Н12O6.
Унаслідок утворення 6 моль СO2 утворилось 38 моль АТФ;
унаслідок утворення 24 моль СO2 — х моль АТФ;
х = (23 ∙ 38) :6 = 152 моль АТФ
Визначаємо загальну кількість речовини й масу витраченої глюкози:
З моль + 4 моль = 7 моль С6Н12O6.
1 моль С6Н12O6 — 180 г;
7 моль С6Н12O6 — х г;
х = 180 ∙ 7 = 1260 (г) С6Н12O6.
Визначаємо загальну кількість речовини АТФ і кількість енергії,
акумульованої ними під час повного й неповного розщеплення глюкози:
6 моль + 152 моль = 158 моль АТФ.
Q = 158 моль ∙ 40 кДж/моль = 6320 кДж енергії.
Відповідь:
1. Зазнало дисиміляції 7 моль, або 1260 г глюкози.
2. У результаті дисиміляції синтезовано 158 моль АТФ.
3. Акумульовано 6320 кДж енергії в синтезованій АТФ.

Задача 12. Унаслідок дисиміляції виділилося 240 моль СО2 і 80 моль

молочної кислоти. Яка маса глюкози зазнала розщеплення і скільки енергії
при цьому акумулювалося в молекулах АТФ?
Дано:
η(С3Н6O3) — 80 моль
η(СO2) — 240 моль
m(С6Н12O6) - ?
Q—?
Розв'язання:
1.Визначаємо кількість речовини глюкози, витраченої на утворення 240 моль
СO2, і кількість речовини АТФ, утвореної під час цього процесу:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
1 моль 6 моль 38 моль
під час дисиміляції 1 моль С6Н12O6 утворюється 6 моль СO2;
під час дисиміляції х моль С6Н12O6 — 240 моль СO2;
х = 240 : 6 = 40 (моль) С6Н12O6.
Унаслідок утворення 6 моль СO2 утворилось 38 моль АТФ;
унаслідок утворення 240 моль СO2 — х моль АТФ;
х = (240 ∙ 38) :6 = 1520 моль АТФ
2. Визначаємо кількість речовини глюкози, витраченої на утворення 80 моль
С3Н6O3, і кількість речовини, утвореної при цьому АТФ:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
1 моль 2 моль 2 моль
1 моль С6Н12O6 утворює 2 моль С3Н6O3;
х моль С6Н12O6 — 80 моль С3Н6O3;
18
х = 80 : 2 = 40 (моль) С6Н12O6.
Унаслідок утворення 2 моль С3Н6O3 виділилось 2 моль АТФ;
унаслідок утворення 80 моль С3Н6O3 — х моль АТФ;
х =( 80 ∙ 2): 2 =80 моль АТФ
3.Визначаємо загальну кількість речовини й масу витраченої глюкози:
1520 моль + 40 моль = 1560 моль С6Н12O6.
1 моль С6Н12O6 — 180 г;
1560 моль С6Н12O6 — х г;
х = 180 ∙ 1560 = 280800 (г) С6Н12O6.
4. Визначаємо загальну кількість речовини АТФ і кількість енергії,
акумульованої ними під час повного й неповного розщеплення глюкози:
80 моль АТФ + 1520 моль АТФ = 1600 моль АТФ
Q = 1600 моль ∙ 40 кДж/моль = 64000 кДж енергії.
Відповідь:
1. Зазнало дисиміляції 1560 моль, або = 280800 г глюкози.
2. У результаті дисиміляції синтезовано 1600 моль АТФ.
3. Акумульовано 64000 кДж енергії в синтезованій АТФ.

Задача 13. За 1 хв. бігун витрачає 24 кДж енергії. Яка маса глюкози потрібна
для забезпечення м’язів енергією протягом години, якщо протягом 20 хв. у
його організмі відбувається повне засвоєння глюкози, а протягом 40 хв. –
неповне?
Дано:
Q = 24 кДж/хв.
t– 20 хв повне засвоєння
t - 40 хв неповне зсвоєння
m(С6Н12O6) - ?
1.Визначаємо кількість енергії потрібної для забезпечення м’язів енергією
протягом 20 хв при повному засвоєні глюкози:
1хв - 24 кДж
20 хв - х кДж
х = 20 хв . 24 кДж = 480 кДж.
2. Визначаємо кількість енергії потрібної для забезпечення м’язів енергією
протягом 40 хв при неповному засвоєні глюкози:
1хв - 24 кДж
40 хв - х кДж
х = 40 хв . 24 кДж = 960 кДж.
3. Визначаємо яка маса глюкози потрібна для забезпечення м’язів енергією
при повному засвоєні глюкози:
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
180 1520 кДж
180 г С6Н12О6 - 1520 кДж
х г С6Н12О6 - 480 кДж
19
х = (180 г . 480 кДж): 1520 кДж = 56,8 г С6Н12О6
4. Визначаємо яка маса глюкози потрібна для забезпечення м’язів енергією
при неповному засвоєні глюкози:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
180 80 кДж
180 г С6Н12О6 - 80 кДж
х г С6Н12О6 - 960 кДж
х = (180 г . 960 кДж): 80 кДж = 2160 г С6Н12О6
5. Визначаємо яка маса глюкози потрібна для забезпечення м’язів енергією
протягом години:
56,8 г С6Н12О6 + 2160 г С6Н12О6 = 2216,8 г С6Н12О6
Відповідь: засвоїлось 2216,8 г глюкози.

Задача 14. Під час плавання протягом 30 хв. плавець витрачає 720 кДж
енергії. Скільки часу він зможе плисти з такою ж витратою енергії, якщо в
його організмі розщепилося 270 г глюкози, половина якої засвоїлась
повністю?
Дано:
Q = 720 кДж
t– 30 хв
m(С6Н12O6) – 270 г.
t-?
1.Визначаємо кількість енергії потрібної для повного розщеплення 135 г
глюкози: С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О
180 1520 кДж
180 г С6Н12О6 - кДж
135 г С6Н12О6 - х кДж
х = (1520кДж . 135 г С6Н12О6) \ 180 г С6Н12О6 = 1140 кДж.
2. Визначаємо кількість енергії потрібної неповного розщеплення 135 г
глюкози:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
180 80 кДж
180 г С6Н12О6 - 80 кДж
135 г С6Н12О6 - х кДж
х = (135 г С6Н12О6 . 80 кДж): 180 г С6Н12О6 = 60 кДж
3. Визначаємо скільки всього буде отримано енергії при повному та
неповному засвоєні глюкози:
60 кДж + 1140 кДж = 1200 к Дж
4. Визначаємо скільки часу плавець зможе плисти з такою ж витратою
енергії:
30 хв – 720 к Дж
х хв. – 1200 к Дж
х = (30 хв .1200 к Дж):720 кДж = 50 хв.
20
Відповідь: 50 хв плавець зможе плисти з такою ж витратою енергії

Задача 15. У процесі фотосинтезу одна рослина поглинає 280 г СО2 за день.
Скільки (теоретично) утворюється в листках глюкози і виділяється кисню за
5 днів?
Дано:
280 г СO 2 поглинає одна рослина за день
С 6Н 12О 6-?
О 2-?
Розв'язок:

1. Записуємо сумарне рівняння фотосинтезу: 6СО2 + 6Н2О С6Н12О6 +

6О2.
6 моль 1 моль 6
моль
6 х 44=264 г 180 г 6 х 32=192 г
2. За рівнянням реакції визначаємо кількість продуктів реакції, продукованих
рослиною за день:
При поглинанні 264 г С0 2 утворюється 180 г С 6 Н12 О 6;
При поглинанні 280 г СО 2 утворюється х г С 6Н12О 6;
х: 180 = 280:264;
х = 280 х 180 :264;
х = 190,9 г С 6 H 12 O6 за один день.
При поглинанні 264 г СО2. виділяється 192 г O 2;
При поглинанні 280 г СO 2 виділяється х г O 2;
х: 192=280:264;
х- 192 . 280 : 264;
х = 203,6 г О 2 за один день.
Внаслідок фотосинтезу за один день рослина утворює 190,9 г С 6Н 12О 6 і
виділяє 203,6 г О2. За 5 днів утворюється:
190,9 г х 5= 954,5 г С 6Н12 О6
203,6 г х 5- 1018 г0 2.
Відповідь: 954.5 г С 6Н12 О6 , 1018 г 0 2

Задача 16. За двадцять хвилин пагін з листковою поверхнею 240 см2

поглинає 16 мг CO2;. Визначте інтенсивність фотосинтезу, тобто кількість мг
CO2, яка поглинається 1 м2 листкової поверхні за 1 год.
Розв'язок:
1. Визначаємо кількість у мг поглинутого СO2 листковою поверхнево 240 см2
за 1 хв:
За 20 хв. поглинають 16 мг СО2:
За 1 хв. поглинають х мг СО2;
21
х: 16= 1 : 20; х=16:20;
х = 0,8 г С02
2. Визначаємо кількість у мг поглинутого CO; листковою поверхнею 1 м2 за 1
хв.:
240 см2 = 0,024 м2;
0,024 м2 листкової поверхні поглинають 0,8 мг CO2
1 м2 листкової поверхні поглинають х мг СО2;
х : 0,8 = 1 : 0,024;
х = 0,8 : 0.024;
х = 33,333 мг СO 2 за 1 хв.
3. Визначаємо кількість у мг поглинутого CO2 листковою поверхнею 1 м2 за 1
год.:
33,333 мг х 60 хв. = 1999,999 мг СО2 = 2000 мг С0 2
Відповідь: 2000 мг С0 2.

Задача 17. За добу людина споживає в середньому 430 г O2. Одне дерево
середніх розмірів за вегетаційний період поглинає близько 42 кг CO2. На
скільки діб вистачить людині кисню, продукованого одним деревом за
вегетаційний період?
Дано:
m(O2) – 430 г (0,43кг)
m(CO2) – 42 кг поглинає одне дерево за вегетаційний період:
m(O2) - ?
N(днів) - ?
За сумарним рівнянням реакції фотосинтезу визначаємо масу кисню, яку
виділить дерево за вегетаційний період

6СО2 + 6Н2О С6Н12О6 + 6О2;

264 г 192 г
Унаслідок поглинання 264 кг CO2 виділяється 192 кг O2;
Унаслідок поглинання 42 кг CO2 – х кг O2;
х = 42*192/264 = 30,545 кг O2
Визначаємо, на скільки діб вистачить одній людині кисню, продукованого
деревом за вегетаційний період:
30,545 кг:0,43 кг/добу = 71 добу.
Відповідь. Кисню вистачить на 71 добу.

Задача 18. Вважають, що шкідливо залишати на ніч кімнатні рослини в

кімнаті, бо вони поглинають кисень, необхідний для дихання людини. Щоб
перевірити, чи правильна ця думка, обчисліть, наскільки знизиться вміст
кисню в кімнаті об’єму 45 м3 за 10 год унаслідок дихання рослин, загальна
маса яких 4 кг, якщо середня інтенсивність їх дихання становить 12 мл О2 на
1 г маси за добу (н. у.). Початковий вміст кисню в повітрі — 21 %.
22
Дано:
V(кімнати) — 45 м3;
t — 10 год;
m(рослин) — 4 кг;
w(J2) — 21 %;
Інтенсивність дихання — 12 мл O2/1 г за добу (н. у.).
Вміст O2 через 10 год — ?
Розв’язання:
Визначаємо об’єм кисню в кімнаті:
45м3 – 100%
Х м3 – 21 %

Х = (45 .21%) : 100% = 9,45 (м3) = 9450 л О2

Визначаємо об’єм поглинутого кисню рослинами, маса яких 4 кг, за 10
годин:
(12 м л . 4000г . 10 год) : 24 год. = 20 л.
За ніч об’єм O2 в кімнаті, де стоять квіти, зменшиться з 9450 л до 9430 л,
тобто приблизно на 0,002%.
Відповідь: Об’єм кисню в кімнаті, де стояли рослини, знизиться за 10 год
приблизно на 0,002 %. Отже, кімнатні рослини шкоди диханню людини не
завдають.

Задача 19. У процесі фотосинтезу рослина поглинула 2 м3 СO2. Визначте,

який об’єм O2 виділився при цьому і яка маса глюкози синтезувалась (умови
нормальні).
Розв’язання
Дано:
V(СO2) — 2 м3.
V(O2) — ?
m(С6Н12O6) — ?
Для розв’язання задачі записуємо сумарне рівняння фотосинтезу:
6CO 2 + 6Н 20 ______ С 6Н 12 О 6 + 6O 2
6 . 22,4 л = 134,4л. 180 г 6 . 22, 4 л = 134, 4 л

Визначаємо масу глюкози, утвореної внаслідок поглинання 2 м3 (2000 л) СO2:

унаслідок поглинання 134,4 л СO2 утвориться 180 г С6Н12O6;
унаслідок поглинання 2000 л СO2 — х г С6Н12O6;
х = (2000л . 180 г):134,4 л = 2678,6 С6Н12O6
Визначаємо об’єм 02, утвореного під час фотосинтезу, унаслідок поглинання
2 м3 (2000 л) СO2:
унаслідок поглинання 134,4 л СO2 виділиться 134,4 л O2;
унаслідок поглинання 2000 л СO2 — х л O2;
х =(2000л 134,4 л ):134,4 л =2000 л O2
23
Відповідь: синтезувалось 2678,6 г глюкози і виділилось 2000 л кисню.

Задача 20. Земна поверхня одержує 2 Дж/см2 сонячної енергії за хвилину.

Яка маса глюкози синтезується в 1000 листках однієї рослини, якщо середня
площа листка становить 10 см2, тривалість світлового дня — 16 год, а
коефіцієнт переходу сонячної енергії в енергію хімічних зв’язків — 10 %?
Дано:
Земна поверхня одержує 2 Дж/см2/1 хв;
S(листка) — 10 см2;
N — 1000 листків;
t — 16 год;
Коефіцієнт використання сонячної енергії — 0,1 (10%).
m(С6Н12O6) —?
Розв’язання :
Загальна площа листків:
10 см2 ∙ 1000 = 10 000 см2.
Кількість сонячної енергії, що потрапляє на листки за 1 хв:
2 Дж/см2 ∙ 10 000 см2 = 20 000 Дж = 20 кДж.
Кількість енергії, яку одержить ця рослина протягом 16 год світлового дня:
20 кДж/хв ∙ (60 ∙ 16) хв = 19 200 кДж.
Кількість енергії, що переходить в енергію хімічних зв’язків:
19 200 кДж — 100%;
х кДж — 10 %;
х = (19200кДж . 10%): 100% = 19200 кДж.
З рівняння сумарної реакції фотосинтезу випливає, що для синтезу 1 моль
глюкози необхідно 2800 кДж енергії:
6СO2 + 6Н2O + 2800 кДж → С6Н12Об + 6O2.
Звідси:
1 моль — 2800 кДж;
х моль — 1920 кДж;
х = 1920 : 2800 = 0,68 моль.
М(С6Н12O6) = 180 г/моль. Звідси:
1 моль С6Н12O6 — 180 г;
0,68 моль С6Н12O6 — х г;
х = 0,68 ∙ 180 = 122,4 (г) С6Н12O6.
Відповідь: синтезовано 122,4 г глюкози.

Задача 21. У нітрифікуючих бактеріях відбуваються процеси, які можна

виразити такими рівняннями реакцій:
2NH3 + 3O2 → 2HNO2 + 2Н2O + 663 кДж;
2HNO2 + O2 → 2HNO3 + 192 кДж.
Визначте, яку кількість речовини амоніаку повинні окиснити нітрифікуючі
бактерії для вивільнення 5768 кДж енергії.
24
Розв’язання:
За рівняннями обох реакцій визначаємо, яку кількість речовини амоніаку
потрібно окиснити бактеріям, щоб вивільнити 5768 кДж енергії.
Унаслідок окиснення 2 моль NH3 в обох послідовних реакціях вивільняється
855 кДж енергії (663 + 192 = 855), а внаслідок окиснення х моль NH3 — 5768
кДж енергії. Складаємо пропорцію:
2 моль — 855 кДж;
х моль — 5768 кДж;
х = (2моль . 5768 кДж) : 855 кДж = 6,746 моль
Відповідь: для вивільнення 5768 кДж енергії нітрифікуючі бактерії повинні
окиснити 6,746 моль амоніаку.

Задача 22. Яку кількість речовини амоніаку потрібно окиснити

нітрифікуючим бактеріям для синтезу певної кількості глюкози, якщо для
цього процесу використано 10 260 кДж енергії?
Розв'язання:
За рівняннями обох реакцій визначаємо кількість речовини NH3, яку потрібно
окиснити нітрифікуючим бактеріям для одержання 10 260 кДж енергії:
2NH3 + 3O2 → 2HN02+ 2Н2O + 663 кДж;
2НNO2 + O2 → 2HN03+ 192 кДж.
Унаслідок окиснення 2 моль NH3 в обох послідовних реакціях вивільняється
855 кДж енергії (663 кДж + 192 кДж = 855 кДж), а внаслідок окиснення х
моль NH3 — 10 260 кДж енергії.
Складаємо пропорцію:
2 моль NH3 — 855 кДж енергії;
х моль NH3 — 10 260 кДж енергії;
х = (2 моль NH3 . 10 260 кДж енергії): 855 кДж енергії = 24 моль NH3
Відповідь: для отримання 10 260 кДж енергії нітрифікуючі бактерії повинні
окиснити 24 моль амоніаку.

Задача 23. У процесі фотосинтезу одна рослина поглинає 560 г CO2 за

світловий день. Яка маса глюкози (теоретично) утвориться в листках і яка
маса кисню виділиться за 10 днів? Процесом дихання знехтувати.
Дано :
CO2 = 560 г/день;
t = 10 днів
m(С6Н12О6) - ?
m(CO2) - ?
Розв’язання:
Записуємо сумарне рівняння фотосинтезу:
6СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + 6О2.
6моль 1 моль 6 моль
М(СО2) = 12+16×2 = 44 г/моль
25
М(О2) = 16×2 = 32 г/моль
М(С6Н12О6) = 6×12 + 12×1 + 6×16 = 180 г/моль
По рівнянню реакції :
m (СО2) = 6×44=264 г
m (С6Н12О6) = 180 г
m (О2) = 6×32=192 г
За рівнянням реакції визначаємо маси продуктів реакції, утворених рослиною
за день:
Унаслідок поглинання 264 г CO2 утворюється 180 г С6Н12О6;
Унаслідок поглинання 560 г CO2 – х г С6Н12О6;
х = 560×180/264 = 381,8 г С6Н12О6.
Унаслідок поглинання 264 г CO2 утворюється 192 г O2;
Унаслідок поглинання 560 г CO2 – х г O2;
х = 560×192/264 = 407,2 г O2.
У результаті фотосинтезу за один день рослина утворює 381,8 г С6Н12О6 і
виділяє 407,2 г O2.
За 10 днів утвориться:
381,8 г×10 = 3818 г С6Н12О6;
407,2 г×10 = 4072 г O2.
Відповідь: Утвориться 3818 г глюкози й виділиться 4072 г кисню.

Задача 24. Земна поверхня одержує 2 Дж/см2 сонячної енергії за хвилину.

Яка маса глюкози синтезуються в 1500 листках однієї рослини, якщо середня
площа листка становить 12 см2, тривалість світлового дня становить 16 год., а
коефіцієнт переходу сонячної енергії в енергію хімічних зв’язків – 14 %?
Дано:
Q = 2 Дж/см2/1хв
N = 1500 листків
t = 16 год. за 1 хвилину
S(листка) = 12 см2
u = 14 % (0,14)
Розв’язання:
Визначаємо загальну площу листків: S(заг.) = 12×1500 = 18000 см2
Кількість сонячної енергії, що потрапляє на листки:
Q = 2 ×18000 = 36000 Дж або 36 кДж
Кількість енергії, яку одержить ця рослина протягом
m (С6Н12О6) - ? 16 годин світлового дня:
Q (заг.) = 36× 60×16 = 34560 кДж.
Кількість енергії, що переходить в енергію хімічних зв’язків:
34560 кДж – 100%
х кДж – 14 %
х = 34560× 14 % / 100% = 4838,4 кДж.

26
З рівняння сумарної реакції фотосинтезу випливає, що для синтезу 1 моль
глюкози необхідно 2800 кДж енергії:
6СО2 + 6Н2О + 2800 кДж → С6Н12О6 + 6О2
1 моль – 2800 кДж
х моль – 4838,4 кДж
х = 4838,4/2800 = 1,73 моль.
Визначаємо масу глюкози:
М(С6Н12О6) = 180г/моль.
1 моль С6Н12О6 – 180 г
1,73 моль С6Н12О6 – х г
х = 1,73×180 = 311 г С6Н12О6.
Відповідь: Синтезовано 311 г глюкози.

Задача 25. У нітрифікуючих бактеріях відбуваються процеси, які можна

виразити наступними рівняннями реакції:
2NH3 + 3O2 = 2HNO2 + 2H2O + 663 кДж;
2HNO2 + O2 = 2HNO3 + 192кДж.
Визначте, яку кількість речовини амоніаку повинні окиснити нітрифікуючи
бактерії для вивільнення 6542 кДж енергії.
Розв’язання:
За рівняннями обох реакцій визначаємо, яку кількість речовини амоніаку
потрібно окиснити бактеріями, щоб вивільнити 6542 кДж енергії.
Унаслідок окиснення 2 моль NH3 в обох послідовних реакціях вивільняється
855 кДж енергії (663 + 192 = 855), а внаслідок окиснення х моль NH3 – 6542
кДж енергії. складаємо пропорцію:
2 моль – 855 кДж;
х моль – 6542 кДж;
х = 2×6542/855 = 15,3 моль
Відповідь: Для вивільнення 6542 кДж енергії нітрифікуючи бактерії повинні
окиснити 15,3 моль амоніаку.

Задача 25. За добу людина споживає в середньому 450 г O2. Одне дерево
середніх розмірів за вегетаційний період поглинає близько 44 кг CO2. На
скільки діб вистачить людині кисню, продукованого одним деревом за
вегетаційний період?
Дано:
m(O2) = 450 г (0,45кг) За сумарним рівнянням реакції фотосинтезу
m(CO2) = 44 кг визначаємо масу кисню, яку виділить одне дерево
m(O2) - ? за вегетаційний період:
N(днів) - ?
Розв’язання:
6СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + 6О2
6 моль 6 моль
27
М(СО2) = 12 + 16×2 = 44 г/моль
М(О2) = 16×2 = 32 г/моль
По рівнянню реакції:
m (СО2) = 6×44 = 264 г
m (О2) = 6×32 = 192 г
Унаслідок поглинання 264 кг CO2 виділяється 192 кг O2;
Унаслідок поглинання 44 кг CO2 – х кг O2;
х = 44×192/264 = 32 кг O2
Визначаємо, на скільки діб вистачить одній людині кисню, продукованого
деревом за вегетаційний період:
32 кг/0,45 кг/добу = 71 добу.
Відповідь: Кисню вистачить на 71 добу.
4. Задачі для самостійного розв’язування.

Задача 1. Унаслідок дисиміляції глюкози в клітинах утворилося 12 моль

молочної кислоти і 42 моль СО2.
1. Визначте, яка маса глюкози зазнала дисиміляції.
2. Яка кількість речовини АТФ при цьому синтезувалась?
3. Скільки енергії акумульовано?
4. Яка кількість речовини О2 витрачена на окиснення утвореної С3Н6О3?

Задача 2. Яку відстань може пробігти людина зі швидкістю 20 км/год. без

вживання їжі, якщо максимальна маса глюкози, яка може бути витрачена в
м’язах під час бігу, дорівнює 600 г? Половина цієї глюкози зазнає повного
розщеплення, а половина – неповного. Витрати енергії складають 24 кДж/хв.

Задача 3. Для роботи м’язів протягом 1 хв. потрібно 14 кДж енергії. Чоловік
працював з таким навантаженням протягом 2 год. Яка маса глюкози в його
м’язах засвоїлась, якщо половина її зазнала повного, а половина – неповного
розщеплення?

Задача 4. У процесі дисиміляції в тканинах відбулося розщеплення 10 моль

глюкози, з яких повного кисневого розщеплення зазнала тільки половина.
Визначте, які маси молочної кислоти і вуглекислого газу утворились
внаслідок реакції? Яка кількість речовини АТФ утворилась і яка кількість
енергії акумульована в ній?

Задача 5. У процесі дисиміляції відбулося розщеплення 20 моль глюкози, з

яких половина зазнала повного розщеплення.
1. Яка маса С3Н6О3 і кількість речовини СО2 при цьому утворились?
2. Яка кількість речовини АТФ утворилась і яка кількість енергії в ній
акумульована?
3. Яка кількість речовини кисню витрачена на окиснення С3Н6О3?

28
Задача 6. На розумову роботу за 1 хв. витрачається 10 кДж енергії. Учень
розв’язував біологічні задачі протягом 2 год. Яка кількість речовини глюкози
зазнала дисиміляції в організмі, якщо протягом перших 80 хв. відбувалося
повне її окиснення?

Задача 7. У процесі дисиміляції відбулося розщеплення 540 г С 6Н12О6, з яких

20% зазнало неповного розщеплення. Яка кількість енергії акумулювалась в
молекулах АТФ і які маси СО2 і С3Н6О3 при цьому утворились?

Задача 8. На основі закону Авогадро і знань про молярний об'єм газів

визначте, скільки літрів О2 (за нормальних умов) потрібно організмові
людини для повного розщеплення 250 г глюкози і скільки літрів
вуглекислого газу при цьому виділиться?

Задача 9. 10 бруньок виділяють за ЗО хв. 2.5 мг СО 2. Людина за добу виділяє

1.2% СО2 від своєї маси. Визначте інтенсивність дихання молодої бруньки і
людини (в 1 мг на 1 грам маси за 1 год.).

Задача 10. Зелений листок на світлі при температурі 25°С поглинає СО 2.

Коли температуру підвищили до 40°С, він почав виділяти вуглекислий газ.
Як пояснити зміну обміну листка? Яка із зазначених температур оптимальна
для дихання? Для фотосинтезу?

Задача 11. У процесі фотосинтезу за один світловий день - 12 год. рослина

помідора вбирає 132 г вуглекислого газу. Скільки (теоретично) може
утворитися в листках глюкози і виділиться при цьому в атмосферу кисню за
10 днів? Яка продуктивність фотосинтезу в помідора, якщо площа листкової
поверхні дорівнює 1 м2?

Задача 12. У процесі фотосинтезу за один світловий день - 12 год рослина

цукрового буряка вбирає 44 г вуглекислого газу. Скільки (теоретично) може
утворитися в коренеплоді глюкози за 12 днів? Яка продуктивність
фотосинтезу в цієї рослини, якщо площа листкової поверхні дорівнює 0,5 м2?

Задача 13. У процесі фотосинтезу за один світловий день - 10 годин сто

рослин пшениці вбирають 264 г вуглекислого газу. Скільки грамів соломи (в
перерахунку на целюлозу), кожна молекула якої складається з 10 000
глюкозних залишків, можуть утворити ці рослини за 10 діб, якщо на
формування зерна потрібно 75% усієї синтезованої глюкози? Розрахуйте
продуктивність фотосинтезу у пшениці, якщо площа листкової поверхні
однієї рослини дорівнює 10 см2?

29
Задача 14. За добу людина споживає в середньому 430 г кисню. Одне дерево
за вегетаційний період вбирає близько 42 кг вуглекислого газу. На скільки
днів вистачить людині кисню. продукованого одним деревом за вегетаційний
період? Скільки (мінімально) дерев має припадати на одну
людину( промислове використання О2 не враховувати)?

Задача 15. У процесі фотосинтезу кімнатна рослина монстера ввібрала 1 м 3

CO2. Скільки кисню (у м3) виділилося при цьому і яку кількість глюкози
синтезовано рослиною (умови нормальні)?

Задача 16. За 20 хв один пагін гіркого каштана з сумарною площею листків

250 см2 вбирає 16 мг CO;. Визначте інтенсивність фотосинтезу в рослини
(кількість мг СО2, яку вбирає 1 м2 листкової поверхні за 1 год ).

Задача 17. Листки горіха волоського загальною масою 1 кг виділяють при

сонячному освітленні за 15 хв. 125 мг СО 2. Людина, що відпочиває під цим
деревом, за 6 год. виділяє 0,3% СО2 відносно своєї маси. Порівняйте
інтенсивність дихання людини і молодих листків горіха (у мг С0 2 на 1 г маси
за 1 год.). Завдяки якому процесові волоський горіх продукує кисень?

Задача 18. Визначте, скільки молів аміаку мають окиснити нітрифікуючі

бактерії для синтезу 360 г глюкози, якщо для синтезу одного моля глюкози
використовується близько 12 600 кДж енергії?

Задача 19. Унаслідок діяльності залізобактерій (наприклад, лептотрикс) на

дні болота відклалося 100 тонн залізної руди. Скільки глюкози при цьому
синтезовано бактеріями, якщо вуглекислого газу було достатньо, а для
синтезу одного моля глюкози потрібно 12

Задача 20. У процесі фотосинтезу рослина поглинула 2 м 3 СО2 Визначте,

скільки літрів О2 виділиться при цьому і скільки грамів глюкози синтезується
(умови нормальні).

Задача 21.На долю С02 припадає 0,03% повітря. Скільки літрів повітря
потрібно для утворення 120 г глюкози, якщо маса одного літра повітря 1,2 г?

30
Список джерел
1. https://studopedia.org/6-119541.html
2. https://studfiles.net/preview/5484645/page:3/
3. http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/1864/1/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB
%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD
%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0.pdf

31
 Зміст

1. Вступ 2
2. Алгоритм розв'язування задач з біології. 3

3. Основні теоретичні відомості 7

4. Задачі для самостійного розв’язування. 27

5. Список джерел 31

32