1.

Кліти́нне ди́хання — сукупність біохімічних реакцій живих організмів, що

протікають у клітинах, в ході яких відбувається окиснення вуглеводів, ліпідів і
амінокислот. Вивільнена енергія запасається в хімічних зв'язках
макроенергетичних сполук (АТФ та ін.) і може бути використана в міру
необхідності.
2. Основні типи дихання:

 Дихання - це процес газообміну між повітрям і клітинами організму.

 Три типи дихання включають внутрішнє, зовнішнє та клітинне дихання.
 Зовнішнє дихання - це процес дихання. Він передбачає вдихання та видих
газів.
 Внутрішнє дихання передбачає газообмін між кров’ю та клітинами тіла. 
 Клітинне дихання передбачає перетворення їжі в енергію. Аеробне
дихання - це клітинне дихання, яке потребує кисню, тоді як анаеробне
дихання цього не вимагає .
3. Анаеробне дихання - це біохімічний процес окислення органічних
субстратів або молекулярного водню з використанням дихальної ЕТЦ як
кінцевий акцептор електронів замість O₂ інших окислювачів неорганічної
або органічної природи.

4. Основними процесами анаеробного дихання в клітинах є гліколіз та

бродіння.
Бродіння - процес розкладу органічних речовин (здебільшого вуглеводів) у безкисневих
умовах. Процеси бродіння Луї Пастер назвав «життям без кисню». До бродіння здатні
клітини дріжджів, молочнокислих бактерій, мукорових грибів та ін. Крім спиртового і
молочнокислого бродіння в організмів є ще масляно-, оцтово-, пропіоновокисле,
метанове та ін. Кожен тип бродіння характеризується специфічними кінцевими
продуктами.
Гліколіз – сукупність ферментативних реакцій, які забезпечують безкисневе
розщеплення молекул глюкози з утворенням молочної кислоти та АТФ. Цей процес є
філогенетично найстарішим, дуже поширеним видом енергетичного обміну, який
властивий багатьом анаеробним мікроорганізмам, а також клітинам більшості вищих
тварин.
5. Аеробне дихання - сукупність процесів біологічного окиснення поживних речовин і
отримання енергії за участі кисню. Розщеплення органічних речовин відбувається з
утворенням кінцевих продуктів окиснення Н2О і СО2. Аеробне дихання характерне для
переважної більшості еукаріотичних клітин. Починається гліколізом у цитоплазмі й
продовжується в мітохондріях. Аеробне окиснення відбувається з використанням кисню
як акцептора (приймача) електронів й протонів Гідрогену з утворенням води. Аеробне
дихання - найдосконаліший спосіб отримання енергії. Його енергетичний ефект
приблизно в 20 разів більший, ніж під час анаеробного дихання.

6. Аеробне дихання характерне для переважної більшості

еукаріотичних клітин.
7. Яке біологічне значення клітинного дихання?

Основні поживні речовини для клітин - це амінокислоти, жирні кислоти й глюкоза. Дихання є
процесом, за якого ці речовини розщеплюються й вивільняють хімічну енергію.
Виокремлюють два основні типи клітинного дихання: анаеробний та аеробний.

8. Які процеси є основою анаеробного дихання клітин?

Окиснення молекул для отримання енергії за відсутності кисню.

Ці процеси вимагають наявності іншого акцептора електронів замість кисню.
Термін «анаеробне дихання» часто вживають рівнозначно термінам
«бродіння» та «ферментація», особливо, коли мова йде про гліколітичний
шлях у клітині.

9.

Аеробне дихання хемоорганогетеротрофних організмів можна поділити на три стадії:

Підготовчий етап — перетравлення, розщеплення біополімерів до їх мономерів. Цей етап

відбувається у травній системі, або внутрішньоклітинно у лізосомах. У хімічних реакціях не
виділяється достатньої кількості енергії для синтезу АТФ, вся вона втрачається у формі
тепла. Продуктами підготовчого етапу є амінокислоти, моносахариди,жирні
кислоти, гліцерол та інші речовини.

Безкисневий (анаеробний етап) — розщеплення мономерів до ще менших молекул,

переважно ацетил-КоА, на цьому етапі у реакціях субстратного
фосфорилювання синтезується певна кількість АТФ та відновлюється НАД або/і ФАД.
Одним із основних метаобілічних шляхів другого етапу аеробного дихання є гліколіз, у
якому перетворюється глюкоза та інші сполуки.

Кисневий (аеробний етап) включає цикл Кребса та електронтраспортний ланцюг,

відбувається у мітохондріях. На цьому етапі органічні речовини окиснюються до
вуглекислого газу, а всі відщеплені від них електрони та протонипереносяться на кисень,
внаслідок чого утворюється вода. На цьому етапі відбувається як субстратне так і окисне
фосфорилювання і синтезується найбільша кількість АТФ.

10. Чому кисневе розщеплення органічних сполук енергетично ефективніше

ніж безкисневе?
Оскільки в процесі безкисневого (анаеробного) етапу енергетичного
обміну утворюються дві молекули АТФ, а кисневого (аеробного) - 36, то
енергії, яка виділяється внаслідок повного розщеплення однієї молекули
глюкози, вистачає на утворення 38 молекул АТФ.