Кривоозерський ліцей №1 кривоозерської селищної ради первомайського району миколаївської

обласТІ

на тему:”Знищення Запорозьскої Сечі Катериною II”

Виконав: учень 9-А класу

Сахновський Даніїл Юрійович
Комунального Закладу
”Кривоозерський ліцей №1”
Керівник:Прус В.П

Криве Озеро-2023
 Зміст
 Що таке метаболізм?….. ………………………………………..2
 Функції і роль білків..…….…………………………………….. 3
 Обмін жирів…………………………………………………...….4
 Обмін вуглеводів.………………………………………..……….5
 Залежність мʼязів від вуглеводів….
…………………………………………………6
 Клітинне дихання....
…………………………………………………….7
 Джерела інформації……………………………………...…..9

1
 Що таке метаболізм?
Метаболізм або обмін речовин є невідʼємною складовою живого організму.

О́ бмін речови́ н або метаболі́зм — сукупність хімічних реакцій, що

відбуваються в живих організмах. Енергія, яка звільняється в процесі
метаболізму необхідна для здійснення роботи, росту, розвитку і забезпечення
структури і функцій всіх клітинних елементів. Обмін речовин і енергії
складає єдине місце. Обмін речовин складається з процесів асиміляції і
дисиміляції.

Як вже було сказано раніше, метаболізм поділяється на дві

гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що охоплює реакції
розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке
супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії,
та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) — реакції синтезу
необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних
реакціях, використовується.

Обмін речовин починається з надходження в організм води і харчових

продуктів. У травному каналі частина речовин за допомогою ферментів
розщеплюється до простіших, які всмоктуються в кишечнику і переходять в
кров (і з кров'ю речовини переносяться до клітин тіла).

Єдиним джерелом енергії для організму людини являється окислення

органічних речовин.. При розщепленні харчових продуктів до кінцевих
елементів - вуглекислого газу і води, - виділяється енергія.

Процеси асиміляції та дисиміляції нерозривно зв'язані між собою. В різні

періоди життя організму спостерігаються різноманітні співвідношення
між цими процесами. Порушення нормальних співвідношень між процесами
катаболізму і анаболізму спостерігається при хворобливих станах.

2
 Функції і роль білків
Білки (протеїни) - високомолекулярні сполуки, побудовані з амінокислот.
Білки виконують багато чисельні функції в організмі: структурна, або
пластична, функція (білки являються головною складовою частиною всіх
клітин і міжклітинних структур).Основні функції:

 каталітична, або ферментативна, функція (мають здатність

прискорювати біохімічні реакції в організмі);
 захисна функція білків проявляється в утворенні антитіл при
поступленні в організм чужерідного білка (наприклад, бактерій);
 білки забезпечують зростання крові і зупинку кровотеч при
пораненнях;
 транспортна функція заключається в перенесенні багатьох речовин;
 регуляторна функція;
 енергетична роль білків.
Білковий обмін — використання і перетворення амінокислот білків в
організмі людини.
В організмі постійно відбувається розпад і синтез білків. Єдиним джерелом
синтезу нового білка являються білки їжі. В шлунковому тракті білки
розщеплюються ферментами до амінокислот і в тонкому кишечнику
відбувається їх всмоктування.
Одночасно з амінокислотами можуть частково всмоктуватися і найпростіші
пептиди. Із амінокислот і найпростіших пептидів клітини синтезують
власний білок, який характерний лише для даного організму. Білки не
можуть бути замінені іншими харчовими продуктами, так як їх синтез в
організмі можливий лише з амінокислот. Разом з тим білок може замінювати
собою жири і вуглеводи.
При окисненні 1 г білка виділяється 17,6 кДж (4,1 ккал) енергії.
Проте, організм рідко використовує велику кількість білків для покриття
своїх енергетичних витрат, оскільки білки потрібні для виконання інших
функцій (основна функція — будівельна).
Рівень умісту амінокислот у крові регулює печінка. Розпадаючись,
амінокислоти утворюють воду, вуглекислий газ і отруйний амоніак. У
клітинах печінки з амоніаку, що утворився, синтезується сечовина (яка потім
виводиться разом з водою нирками у складі сечі і частково шкірою), а
вуглекислий газ видихається через легені.

3
 Обмін жирів
Обмін жирів — сукупність процесів перетворення і використання жирів
(ліпідів). До жирів відносяться неоднорідні в хімічному відношенні
речовини, які діляться на прості ліпіди, складні ліпіди і стероїди. Основна
маса ліпідів представлена в організмі людини нейтральними жирами.
Нейтральні жири їжі являються важливим джерелом енергії. За рахунок
окислення нейтральних жирів утворюється близько 50% енергії у дорослої
людини і близько 40% енергії у грудної дитини. Нейтральні жири являються
джерелом ендогенної води, сприяють нормальному обміну води в організмі.
При розпаді 1 г жиру виділяється 38,9 кДж (9,3ккал) енергії (у 2 рази більше,
ніж при розщепленні 1 г білків або вуглеводів).
Жири є сполуками, що включають у себе жирні кислоти і гліцерол.
Нейтральні жири в енергетичному відношенні можуть бути замінені
вуглеводами. Однак є ненасичені жирні кислоти - линолева, линоенова і
арахідонова, які обов'язково повинні міститись в харчовому раціоні людини
складає 10-12 г. Линоленова і линолева кислота в значній кількості міститься
в рослинних жирах, менше їх - в тваринних жирах. Арахідонова кислота
виявляється лише в тваринних жирах. Нейтральні жири, які входять в склад
їжі і тканини людини, представлені в основному три гліцеринами, які містять
жирні кислоти - пальмітинову і стеаринову, линолеву і ліноленову.

В нормальних умовах кількість жиру в організмі складає 10-20% тіла

людини. При вживанні їжі, що містить невелику кількість жиру, в тілі
людини відкладається жир. Якщо ж в харчуванні довгий час використовують
велику кількість якого-небудь одного виду жиру, склад жирових відкладень
міняється. У гуморальній регуляції рівня жирів беруть участь залози
внутрішньої секреції та їх гормони.. Значення жирів:

 Значна частина енергетичних потреб печінки, м'язів, нирок (але не

мозку!) покривається за рахунок окиснення жирів.
 Ліпіди є структурними елементами клітинних мембран, входять до
складу медіаторів, гормонів, утворюють підшкірні жирові відкладення
і сальники.
 Відкладаючись у запас до сполучнотканинних оболонок, жири
перешкоджають зміщенню і механічному пошкодженню органів.
 Підшкірний жир погано проводить тепло, що сприяє збереженню
постійної температури тіла.
 Потреба у жирах визначається енергетичними потребами організму в
цілому і становить у середньому 80 - 100 г на добу. Надлишок жиру
відкладається у підшкірній жировій клітковині, у тканинах деяких
органів (наприклад печінки), а також на стінках кровоносних судин.
4
 Обмін вуглеводів
Вуглеводний обмін — сукупність процесів перетворення і використання
вуглеводів. Вуглеводи надходять в організм людини у вигляді різних сполук:
крохмаль, глікоген, сахароза або фруктоза, тощо. Усі ці речовини
розпадаються у процесі травлення до простого сахариду глюкози,
всмоктуються ворсинками тонкого кишечника і потрапляють в кров.

Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. Глюкоза є необхідною

для нормальної роботи мозку. Зниження вмісту глюкози в плазмі крові
з 0,1 до 0,05 % призводить до швидкої втрати свідомості, судом і загибелі.
Основна частина глюкози окиснюється в організмі до вуглекислого газу і
води, які виводяться з організму через нирки (вода) і легені (вуглекислий
газ).
Частина глюкози перетворюється у полісахарид глікоген і відкладається у
печінці (може відкладатися до 300 г глікогену) і м'язах (глікоген є основним
постачальником енергії для м'язового скорочення).
Рівень глюкози у крові є постійний (0,10 - 0,15 %) і регулюється гормонами
щитовидної залози, у тому числі інсуліном. При нестачі інсуліну рівень
глюкози у крові підвищується, що веде до важкого захворювання —
цукрового діабету.
Інсулін також гальмує розпад глікогену і сприяє підвищенню його вмісту у
печінці.
Інший гормон підшлункової залози — глюкагон — сприяє перетворенню
глікогену у глюкозу, тим самим підвищуючи її вміст у крові (тобто має дію,
протилежну інсуліну). При великій кількості вуглеводів у їжі їх надлишок
перетворюється на жири і відкладається в організмі людини.
1 г вуглеводів містить значно менше енергії, ніж 1г жирів. Проте вуглеводи
можна швидко окиснити і швидко отримати енергію. При окисненні 1 г
вуглеводів (глюкози) виділяється 17,6 кДж (4,1 ккал) енергіі.

5
 Залежність мʼязів від вуглеводів
Єдиною формою вуглеводів, яка може всмоктуватись, являється в тонкому
кишечнику, кров'ю переносяться в печінку і до тканини. В печінці із глюкози
синтезується глікоген. Цей процес носить назву глікогенезу. Глікоген може
розпадатись до глюкози. Це називається гліконгенолізом. В печінці можливі
новоутворення вуглеводнів із продуктів їх розкладу, а також із продуктів
розкладу жирів і білків, що називають гліконеогенез. У вуглеводневому
обміні організму велике значення має м'язова тканина.

М'язи, особливо під час їх підвищеної діяльності, захоплюють із крові

значну кількість глюкози. У м'язах, так як і в печінці, синтезується глікоген.
Розклад глікогену являється одним із джерел енергії м'язового скорочення.
При розкладі м'язового глікогену процес іде до утворення піровиноградної і
молочної кислот. Цей процес називають глікозом.

У фазі відпочинку із молочної кислоти у м'язовій тканині відбувається

ресинтез глікогена частина молочної кислоти поступають в кров.

Молочна кислота захоплюється іншими органами, зокрема печінкою. В

печінці із молочної кислоти синтезується глікоген. Таким чином, глікоген
печінки постачає кров глюкозою, яка захоплюється м'язами і
використовується для синтезу і використовується для синтезу м'язового
глікогену. Останній, розкладаючись до молочної кисли, дає матеріал для
синтезу глікогену в печінці.

Клітинне дихання
6
Клітинне дихання — це сукупність процесів біологічного окиснення
поживних речовин з вивільненням хімічної енергії, що акумулюється в АТФ.
Процеси дихання в клітинах організмів різних царств живої природи подібні
за багатьма ознаками. Ознаками подібності є утворення таких універсальних
речовин, як піровиноградна кислота й АТФ, використання кисню як
акцептора електронів і Гідрогену, розщеплення до кінцевих
продуктів H2O і CO2, використання подібних ферментів тощо.
Виокремлюють два основні типи клітинного дихання: анаеробний та
аеробний. Клітинне дихання є частиною енергетичних перетворень, завдяки
яким поетапно вивільняється енергія власних речовин.

Етапи енергетичного обміну:

 І підготовчий етап — відбувається у травних вакуолях, лізосомах чи
травному каналі, вивільняться всього 0,2 — 0,8 % енергії. Під дією
травних ферментів складні органічні сполуки розщеплюються до
сполук, що їх може засвоювати організм. Енергетичний ефект цього
етапу незначний, і вся енергія розсіюється у вигляді теплоти.

 II безкисневий (анаеробний) етап — відбувається у гіалоплазмі

клітин, вивільняється лише 5 — 7 % енергії. Прості органічні сполуки
розщеплюються без участі кисню: розщеплення глюкози — гліколіз,
жирних кислот — ліполіз, амінокислот — протеоліз. Енергетичних
ефект гліколізу — 200 кДж (116 кДж — на теплоту, 84кДж — на АТФ)

Гліколіз — це біохімічний процес, який зазвичай відбувається в усіх

клітинах організму і є одним із джерел постачання АТФ для клітини. У
результаті гліколізу з однієї молекули глюкози утворюється дві молекули
пірувату (піровиноградної кислоти) та дві молекули АТФ.

Якщо клітина не має можливості здійснювати другий етап клітинного

дихання (наприклад, за нестачі кисню), то перший етап завершується
процесом бродіння, у якому проміжні сполуки перетворюються на певні
органічні речовини.

Бродіння — це процес окиснення вуглеводів, який відбувається без участі

кисню й дає змогу клітинам отримувати енергію у вигляді молекул АТФ.
Першим етапом бродіння є гліколіз. А на наступному етапі бродіння,
залежно від його типу, піруват перетворюється на інші речовини. Ці
речовини виводяться з клітини як уже не потрібні продукти обміну речовин.

7
У результаті спиртового бродіння утворюються молекули етилового спирту,
води й вуглекислого газу, молочнокислого — молочна кислота,
оцтовокислого — оцтова кислота. Існують й інші типи бродіння.

 III кисневий (аеробний) етап — відбувається у матриксі й на кристах

мітохондрій за участі кисню, вивільняється основна кількість енергії
(понад 90 %). Аеробне перетворення вуглеводів продовжується завдяки
розщепленню піровиноградної кислоти до води і вуглекислого газу.
Енергетичний ефект: 2600 кДж (1088кДж — на теплоту, 1512 кДж —
на АТФ)

Кисневий етап – це розщеплення простих органічних речовин, які

утворилися з більш складних під час безкисневого етапу клітинного дихання
або у результаті інших біохімічних реакцій.

У результаті першого етапу клітинного дихання, який відбувається в

цитозолі утворюється піруват (піровиноградна кислота). Під час другого
етапу клітинного дихання піруват транспортується з цитозолю в матрикс
мітохондрії, де відбувається спочатку його окисне декарбоксилювання (з
перетворенням на ацетил-КоА), а потім його подальше окиснення до
вуглекислого газу та води.

Ключовою ланкою процесу клітинного дихання, яка відбувається під час

його другого етапу, є цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот). Саме в
реакціях цього циклу утворюються сполуки, які є джерелом протонів і
електронів для процесу окиснення.

Біологічне окиснення є найбільш ефективним механізмом живих

організмів для забезпечення їхніх клітин енергією.

8
 Джерела інформації
 https://vseosvita.ua/library/obmin-recovin-ta-energii-u-
klitini-379513.html
 https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB
%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD
%D0%B5_
%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD
%D0%BD%D1%8F
 https://issuu.com/stankobog/docs/
9_klas_biologija_ostapchenko_2017/1?
ff&pageLayout=singlePage
 https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E
%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_
%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE
%D0%B2%D0%B8%D0%BD#:~:text=%D0%9E
%CC%81%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD
%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE
%D0%B2%D0%B8%CC%81%D0%BD
%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC
%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BE
%D0%BB%D1%96%CC%81%D0%B7%D0%BC
%20%E2%80%94%20%D1%81%D1%83%D0%BA
%D1%83%D0%BF%D0%BD
%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,
%D1%89%D0%BE
%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83
%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C
%D1%81%D1%8F
%20%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0
%B8%D1%85%20%D0%BE
%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD
%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%85.
 https://www.miyklas.com.ua/p/biologiya/8-klas/obmin-
rechovin-380213/obmin-rechovin-380202
9
 https://uahistory.co/pidruchniki/zadorozhnij-biology-
and-ecology-10-class-2018-standard-level/
18.php#google_vignette
 https://www.miyklas.com.ua/p/biologiya/10-klas/obmin-
rechovin-i-peretvorennia-energiyi-439790/energetichne-
zabezpechennia-protcesiv-metabolizmu-442657/re-
24fcb0d6-13bf-4944-9d11-e5ecee68ec51
 https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2224/
tkaninne-klitinne-dixannya

10