Державна контрольна робота на тему:

«Складові харчових продуктів і їх значення для організму»

Підготував

студент першого курсу ФММ групи УВ-з21

 ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
1. Основні поняття, що стосуються харчування………………………….……
4
2. Складові харчових продуктів та їх значення для організму……………..…
5
3. Харчова та біологічна цінність харчових продуктів………………….
…....13
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….…..17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…..…..
…....18

2
 ВСТУП

Все, крім кисню, людина отримує для своєї життєдіяльності із їжі, що є

насамперед джерелом енергії. Їжа — носій і джерело біологічно активних
речовин, потужний лікувальний і оздоровлювальний чинник. Їжа — не лише
необхідність, а і одне із найбільших задоволень у житті.
Проте не будь яка їжа буде добре сприяти на наш організм. Для високої
фізичної, психологічної, розумової працездатності, збереженню здоров’я,
збільшення тривалості життя, досягнення гармонії із своїм тілом необхідно
дотримуватися правильного харчування.
Мета: вивчити складові харчових продуктів і їх значення для організму
людини.
Завдання дослідження:
- вивчити основні поняття, що стосуються харчування;
- проаналізувати склад харчових продуктів, і їх значення для
організму;
- розглянути поняття харчової, енергетичної, біологічної цінностей
складових харчових продуктів;
- ознайомитись із поняттям раціональне споживання та «тарілка
здорового харчування».

3
 1. Основні поняття, що стосуються харчування.

Харчування – це сукупність процесів, пов’язаних із споживанням та

засвоєнням у організмі харчових речовин, необхідних для енергетичних,
пластичних цілей і регуляції функціональної діяльності [4]. Потреба людини у
різних харчових речовинах залежить від багатьох факторів: фізичного
навантаження, навколишнього середовища, віку, фізичного розвитку тощо [7].
За походженням харчові продукти:
• тваринні (м'ясні, молочні, рибні, яйця птахів);
• рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин);
• грибні;
• мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота, квашення);
• мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль);
• комбіновані (страви).
За хімічним складом розрізняють: білкові, жирові, вуглеводні продукти.
За сучасною класифікацією розрізняють:
• традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні);
• функціональні (змінені, що підтримують активність органів, знижують
ризик захворювань);
• спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, тощо);
• продукти для харчування дітей.
В сучасній термінології для характеристики їжі виділяють органічні
продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.
Значення продуктів тваринного походження:

4
 • постачають повноцінні білки (мають незамінні амінокислот);
• вітаміни A, D, Е.
Значення продуктів рослинного походження:
• постачають передусім вуглеводи, мікроелементи, клітковину, вітаміни;
• білок зернових та бобових у незначній кількості та неповноцінний;
• овочі та фрукти мають сприятливий вплив на роботу шлунка і
кишечнику (збуджують виділення травних соків, створюють масу кишкового
вмісту та сприяють скороченню і випорожненню кишок; запобігають процесам
гниття у кишках, нормалізують їхню мікрофлору);
• деякі білки продуктів з сої, рису, картоплі служать будівельним
матеріалом для клітин людини, оскільки вони за будовою подібні до тваринних.

2. Складові харчових продуктів та їх значення для організму.

Їжа — складний комплекс, що містить значну кількість компонентів,

здатних проявляти різноманітний і дуже суттєвий фізіологічний вплив на
організм. Людина належить до всеїдних істот, тобто споживає їжу як
рослинного, так і тваринного походження. Складовими елементами їжі є
харчові та нехарчові компоненти (рис.1).

Рисунок 1. Основні компоненти їжі

5
 Харчові компоненти їжі організм використовує для побудови, оновлення
й нормального функціонування органів, тканин і клітин, а також як джерело
енергії. Це білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни і вода.
Нехарчові компоненти їжі представлені харчовими волокнами,
харчовими і біологічно активними добавками, речовинами, що негативно
впливають на організм людини (мають отруйну або токсичну дію). Харчові
волокна, такі як клітковина, пектини та інші речовини, майже не засвоюються
організмом, але вони потрібні для нормальної діяльності органів травлення та
всього організму.
Найважливіше значення для організму людини мають білки. Вони
належать до незамінних речовин, що зумовлено фізіологічними функціями, які
виконують білки в організмі (табл. 1) [2].

Таблиця 1
Фізіологічні функції білків

6
 По будові білки ділять на прості та складні. До простих білків
відносяться: глобуліни, альбуміни, глютеліни та ін. Альбуміни й глобуліни
містяться у яйцях (овоальбумін і овоглобулін), глютелін — у злакових
рослинах.
До складних білків відносяться нуклеопротеїди, глюкопротеїди,
хромопротеіди. Нуклеопротеїди містять рибонуклеїнові РНК і ДНК , що
беруть участь в процесі синтезу білків. Представники хромопротеїдів —
гемоглобін крові, міоглобін м’язів [3].
Білок у тваринній їжі повноцінний, у рослинній – неповноцінний.
Важливу роль в життєдіяльності організму відіграють вуглеводи. Вони є
невід’ємною складовою частиною всіх клітин та тканин організму. Вуглеводи
виконують у організмі різноманітні функції. Глюкоза використовується
організмом як «будівельний матеріал» для синтезу багатьох важливих речовин,
є складовою плазми крові. Глікоген забезпечує нормальне функціонування
печінки і м’язів. Проте основна роль вуглеводів — енергетична. Під час
окиснення 1 г вуглеводів вивільняється 17,2 кДж (4,1 ккал) енергії.
Вуглеводи у продуктах харчування: крохмаль (борошно, крупи, картопля,
кукурудза), цукроза (кристалічний цукор, який додають у чай і солодощі й
солодкі напої), глюкоза, фруктоза (знаходяться в фруктах й овочах) та лактоза
(молочний цукор в складі молочних продуктів).
Не менш важливою для організму людини є роль жирів (табл. 2).
Жири потрапляють у наш організм як з тваринною їжею, так і з рослинною.

Таблиця 2
Фізіологічні функції жирів
Функції Прояв функції
Енергетична Під час окиснення 1 г жиру вивільняється 39,1 кДж (9,3 ккал) енергії
Жири, утворюючи комплекси із білками та вуглеводами, входять до
Пластична
структури органел клітин
Термоізоляційна Резервний жир ізолює організм від впливу тепла та холоду
Захисна Резервний жир захищає органи від зміщень та механічних ушкоджень
Регуляторна Жири нормалізують жировий обмін, функції нервової системи,
еластичність шкіри, захист її від інфекцій та токсинів; водний обмін
7
 (під час окиснення 100 г жирів виділяється 107 г води, тому в
екстремальних умовах жири є джерелом води)

Рослинні жири, або олії - цінний харчовий продукт, що добувають із

насіння чи плодів деяких рослин (соняшника, олив, льону), жовте, бурштинове,
коричневе, зеленувате забарвлення яких обумовлюють домішки пігментів.
Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова та оливкова.
Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло,
вершки, сметана), важче - свинячий, баранячий, яловичий жир. Варто уникати
надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння [9].
Спеціалісти рекомендують повністю виключити із раціону харчування
окислені жири та трансжирові кислоти. Окислені жири (жири, що пройшли
гарячу обробку): креми, крекери, бісквіти, соуси, майонези і т. п. Трансжирові
кислоти (жири, що не зустрічаються в природі): картопля фрі, чипси, пончики,
страви, приготовлені у фритюрі тощо [10].
Пектини забезпечують зв'язування і видалення із організму токсичних
сполук, йонів важких металів, радіонуклідів, пригнічують процеси гниття.
Клітковина сприяє руховій активності і секреції кишкового тракту, є
джерелом для синтезу мікроорганізмами кишечника вітамінів В1, В2, B12, К
[1].

Таблиця 3
Вітаміни та їх роль в організмі людини
Назва
Участь у фізіологічних функціях організму
вітаміну
Водорозчинні вітаміни
• підтримує захисні механізми до інфекцій, стійкість до токсичних речовин
та стресів;
Вітамін С
• покращує еластичність кровоносних судин, засвоєння білків та Феруму;
• підвищує процеси кровотворення та згортання крові
Вітаміни • регулюють вуглеводний, білковий, жировий і мінеральний обміни;
групи В • забезпечують енергетичні процеси;
• впливають на функцію нервової системи
Жиророзчинні вітаміни
Вітамін А • необхідний для нормального зору, росту, формування зубів і кісток;
• бере участь в енергетичному обміні;
8
 • зміцнює волосся, нігті;
• підвищує стійкість організму до інфекційних, простудних захворювань
• стимулює ріст організму;
• прискорює окостеніння скелету та загоєння переломів кісток, виведення
Вітамін D
Плюмбуму з організму;
• забезпечує міцність кісток
• забезпечує нормальну репродуктивну функцію;
• позитивно впливає на стан та функції кровоносних судин;
Вітамін Е
• стимулює м’язову діяльність;
• сприяє нагромадженню вітаміну А у внутрішніх органах
• бере участь в енергетичних процесах, у згортанні крові;
Вітамін К • нормалізує процеси руйнування червоних кров’яних клітин;
• посилює синтез травних ферментів тощо

Вітаміни і мінеральні солі забезпечують нормальний перебіг пластичних

й енергетичних процесів, ріст та розвиток організму, захист від хвороб і
несприятливих чинників навколишнього середовища. Вони стимулюють
нормальне функціонування всіх систем органів людини (табл. 3).
Вітаміни та мінеральні солі належать до незамінних харчових речовин.
Організм людини не синтезує ці речовини й тому повинен отримувати їх в
готовому вигляді із їжею щодня. Винятками є: вітамін D, що утворюється у
шкірі під дією ультрафіолетового світла; вітамін А, що може синтезуватися із
попередників, які надходять в організм із їжею. Вітамін К може синтезуватися у
достатній кількості бактеріями товстої кишки. Вітаміни і мінеральні солі
необхідні людині в дуже малих кількостях — міліграмах або мікрограмах.
Вітаміни відрізняються одні від одних складністю будови молекул та
фізико-хімічними властивостями, із яких найбільше практичне значення має
стійкість до дії високих температур, а також вибіркова здатність розчинятись у
воді чи жирах [2].
До макроелементів відносять натрій, калій, кальцій, магній, фосфор,
сірку, хлор. Концентрація їх у організмі 10-2 % й вище. До мікроелементів
відносяться елементи, вміст яких в організмі 10-3 – 10-5 % (залізо, цинк, йод,
фтор, мідь тощо). Мінеральні елементи складають у середньому тільки 1 %
харчових продуктів.

9
 Солі натрію у організмі знаходяться здебільшого у іонізованому стані в
плазмі крові, лімфі, жовчі, травних соках. Іони натрію складають майже 90 %
усіх макроелементів, що є в клітинних рідинах організму. Іони натрію разом із
іонами хлору відіграють основну роль у осморегуляції і затримці води в
організмі. Важлива роль належить натрію в перерозподілі води між клітинами
та біологічними рідинами організму, а також в регуляції обміну води в цілому.
Іони натрію разом з іонами калію беруть участь у проведенні нервового
імпульсу та необхідні для нормальної збудливості м’язів. Добова потреба
становить 5–6 г.
Кальцій входить до складу опорних тканин організму й має важливе
значення для формування скелету. Близько 97 % кальцію міститься в кістках у
формі нерозчинних солей фосфорної кислоти – гідрооксіапатитів. Солі кальцію
відіграють важливу роль в біохімії м’язової діяльності, вони виступають
регуляторами скорочення та розслаблення актоміозинових волокон.
Надходження та виведення іонізованого кальцію з м’язових клітин пов’язане із
роботою кальцієвої помпи. Кальцій бере участь в процесах згортання крові,
проявляє протизапальні властивості, сприяє підвищенню захисних сил
організму. Добова потреба становить 800 мг. Біля 80 % потреби в кальції
задовольняється при споживанні молочних продуктів. Калій відіграє важливу
роль в процесах внутрішньоклітинного обміну. Іони калію посилюють функцію
парасимпатичної нервової системи та дію ацетилхоліну на нервові закінчення у
м’язах. При зменшенні концентрації калію у крові виникають зміни в роботі
серцевого м’язу, порушується ритм і провідність серця. Добова потреба – 2–3 г.
В організмі фосфор входить до складу органічних і неорганічних сполук;
відіграє важливу роль в біоенергетиці м’язів і серця. Кальцієві солі фосфорної
кислоти входять до складу кісткової тканини. Фосфати беруть участь в
буферних системах організму. Добова потреба у фосфорі становить 1,6 г.
Магній необхідний для дії багатьох ферментів, має важливе значення для
нормалізації процесів збудження нервової системи, виявляє судинно-
розширюючу дію, стимулює перистальтику, збільшує виділення жовчі. При
10
нестачі магнію спостерігається посилене відкладання кальцію на стінках
артерій, в серці, м’язах. Добова потреба 400 мг.
Біологічна роль заліза обумовлена тим, що воно входить до складу
гемоглобіну, міоглобіну і групи ферментів тканинного дихання. Присутність
заліза в формі залізопорфіринового комплексу дає змогу гемоглобіну,
міоглобіну та ферментам виконувати функцію дихання. Добова потреба – 15–20
мг.
Мідь необхідна для процесів кровотворення, активуючи процес
біосинтезу гемоглобіну. Міді належить важлива роль в біосинтезі та механізмі
дії деяких гормонів. Мідь стимулює розвиток статевих залоз, біосинтез
гормонів гіпофізу, зокрема вазопресину і окситоцину, пролонгує дію інсуліну,
гальмуючи фермент інсуліназу, що розщеплює інсулін у печінці. Добова
потреба – 2 мг.
Нестача цинку у харчовому раціоні затримує ріст та викликає порушення
низки функцій організму. Припускають, що збільшення кількості цинку у
навколишньому середовищі є однією з причин акселерації людини в останні
роки. Цинк входить до складу інсуліну і у хворих цукровим діабетом його вміст
майже вдвічі менший, ніж серед здорових. Цинк є складовою частиною
ферментів (кокарбоксилази, фосфатази, альдолази). Він відіграє суттєву роль в
обміні вітамінів. Добова потреба 10–15 мг.
Фтор. В органах й тканинах організму фтор знаходиться в формі
органічних й неорганічних сполук. Кальцієва сіль фтору знайдена у кістковій
тканині, зубних тканинах, зменшуючи їхню розчинність й збільшуючи
міцність. Відсутність чи нестача фтору у питній воді спричинює розвиток
карієсу, що характеризується руйнуванням тканин зубів. Надлишок фтору в
питній воді викликає флюороз. Зуби стають крихкими, мають незвичайну
крапчасту пігментацію. При хронічному флюорозі порушуються процеси
остеогенезу і виникає деформація кісток. У стоматологічній практиці
використовуються солі фтору для профілактики карієсу.

11
 Йод є складовою частиною гормонів цієї залози. Недостатнє надходження
йоду спричинює дисплазію (збільшення) щитоподібної залози, розвиток зобу.
Чим вище розташований населений пункт над рівнем моря, тим менший вміст
йоду у природній воді і ґрунті й більший відсоток хворих зобом. При нестачі
йоду порушуються процеси тканинного обміну. Нестача йоду широко
розповсюджена на планеті. Захворювання ендемічним зобом реєструються в
країнах Центральної та Західної Європи, у США, Ефіопії, Індії, Україні. У
ранньому дитинстві при нестачі йоду виникають психічні порушення, можлива
глухота, німота. Понад 85 % йоду надходить в організм людини з їжею,
переважно рослинною. Добова потреба – 100–200 мкг йоду [5].
Смакові добавки – це прянощі (різні види перцю, шафран, куркума),
пряні овочі (цибуля, часник, кріп, хрін, петрушка тощо), есенції (оцет,
лимонна кислота) можуть значно посилювати апетит.
Харчові добавки – це речовини, що додають в продукти із технологічних
міркувань (отримання смакових якостей, подовження термінів зберігання,
прискорення виробництва). Види харчових добавок представлені на табл.4.
Таблиця 4
Види харчових добавок
Консерванти Застосовують з метою довготривалого зберігання продуктів
харчування, у певних дозах вони шкідливі для організму
Емульгатори Додають до продуктів харчування для збереження їхньої консистенції
(найпоширенішими є коди: Е400, Е559)
Стабілізатори Ці желеподібні речовини додають з метою згущення консистенції
(камеді) продуктів (коди в діапазоні Е407 – Е449).
Барвники Додають для зміни кольору
Ароматизатори Додають з метою надати певних смакових якостей

Так як харчові добавки можуть бути шкідливими для організму, тому

варто розглянути коди таких харчових добавок (табл. 5).

Таблиця 5
Коди харчових добавок
№ Найменування Код
12
 1 Заборонені Е 103, 105, 111, 121, 123,125, 1526,
130, 152
2 Небезпечні Е 102, 110, 120, 124,127
3 Підозрілі Е 104, 122, 141,150, 171, 173, 180,
241,477
4 Канцерогенні Е 131, 210-217, 240, 330
5 Призводять до розладів Е 221-226
кишечнику
6 Шкідливі для шкіри Е 230-232,239
7 Призводять до порушення тиску Е 250, 251
8 Провокують появу висипу на Е 31, 312
шкірі
9 Підвищують рівень холестерину Е 320, 321, 322
10 Призводять до розладів шлунку Е 338-341, 407, 450, 461-466

Засвоюваність харчових продуктів:

• тваринного походження – близько 90 %, рослинного – на 80 %;
• у продуктах рослинного походження міститься 8-23 % білків, деякі з
них потрібні клітинам людини, але засвоюються вони гірше, ніж білки тварин;
• вуглеводи рослинного походження засвоюються на 94-96 %;
• при розщепленні жирів в організмі виділяється в 2,3 рази більше енергії,
ніж в результаті розщеплення вуглеводів, але вони гірше засвоюються [1].
3. Харчова та біологічна цінність харчових продуктів.

Харчова цінність – поняття, яке відбиває всі корисні властивості

харчового продукту, включаючи ступінь забезпечення фізіологічних потреб
людини в основних харчових речовинах, енергію і органолептичні властивості
(табл. 6).

Таблиця 6
Калорійність і хімічний склад продуктів харчування.
Продукти Ккал Вода Білки Жири Вуглеводи Кальцій Магній Фосфор
харчування (г) (г) (г) (г) (мг) (мг) (мг)
Хліб житній 214 43,6 5,2 1,2 44,3 29 73 200
Хліб білий 240 33,7 6,0 0,7 52,9 20 31 98
13
Макарони 336 11,9 9,3 0,8 70,9 34 33 93
Картопля взимку 62 70,2 1,2 0,2 14,0 8 17 38
Капуста 22 90,1 1,2 0,2 4,1 38 12 25
Морква 27 86,8 0,9 0,3 5,7 43 21 39
Буряк 35 85,7 0,8 0,3 7,7 22 22 34
Гарбуз 18 91,1 0,3 0,2 4,2 17 10 11
Цукор 390 0,2 0 0 95,5 0 0 0
Молоко 62 87,3 3,0 3,5 4,5 120 14 95
Сир знежирений 141 72,5 12,9 8,5 3,3 164 15 151
Сметана 284 67,7 2,1 28,2 3,1 86 10 68
Сир голландський 313 34,6 20,9 23,6 2,0 684 12 525
М'ясо пісне 122 75,0 12,0 7,8 0 10 16 153
Яйця 127 73,7 9,0 9,7 0,3 39 10 104
Риба (тріска) 50 79,2 11,6 0,3 0 11 13 111
Печінка 109 71,6 16,0 4,7 2,8 17 20 315
Шоколад 482 1,6 5,3 22,2 63,4 92 48 455
Морозиво 206 59,8 3,9 12,1 21,3 122 14 105
вершкове

Характеризується хімічним складом харчового продукту з урахуванням

його споживання в загальноприйнятій кількості. Серед них є речовини, які
визначають харчову, в тому числі енергетичну та біологічну цінність,
структури, які беруть участь при формуванні, смаку, аромату й кольору
харчових продуктів.
Харчова цінність визначається не тільки вмістом біологічно активних
харчових речовин, але й їх співвідношенням, засвоюваністю і доброякісністю.
Харчова цінність продукту тим вище, чим більшою мірою продукт
задовольняє потреби організму в харчових речовинах, або чим більшою мірою
його хімічний склад відповідає формулі збалансованого харчування (табл. 7).

Таблиця 7
Класифікація продуктів за їхньою енергетичною цінністю
14
 Низька
Фрукти й овочі, ягоди,
знежирені молочні продукти,
яйця, нежирні м'ясо й риба,
відварний рис, овочеві супи
Середня
Хлібобулочні й макаронні
вироби, крупи, м'ясо й риба
середньої жирності,
сметана, вершки, сир
Висока
Тваринні жири, вершкове
масло, олії, сало, сир,
жирна свинина, солодощі,
чіпси, мед, майонез

Біологічна цінність харчових продуктів визначається головним чином

наявністю у них незамінних факторів харчування, які не синтезуються в
організмі чи синтезуються у обмеженій кількості та із малою швидкістю. До
основних незамінних компонентів їжі відносяться 8...10 амінокислот, 3...5
поліненасичених жирних кислот, всі вітаміни й більшість мінеральних речовин,
а також природні фізіологічні речовини високої біологічної активності:
фосфоліпіди, білково-лецитинові й глюкопротеїнові комплекси.
Енергетична цінність – це кількість енергії, що звільняється у організмі
людини з харчових продуктів та забезпечує його фізіологічні функції.
Біологічна ефективність - показник якості жирів харчових продуктів, які
відображає у них вміст незамінних та напівненасичених жирних кислот [6].
Якість харчових продуктів – сукупність їхніх властивостей, що
забезпечують бажані смакові якості і є безпечними для здоров'я людини [1].
Раціональне харчування - своєчасне, фізіологічно повноцінне
забезпечення організму здорових людей доброякісною їжею з врахуванням
їхнього віку, статі, характеру праці і інших факторів. Раціональне харчування
варто розглядати як одну з складових частин здорового способу життя, що
сприяє збереженню здоров'я, опірності шкідливим факторам навколишнього
середовища, високій фізичній та розумовій працездатності, а також активному
довголіттю.
Вимоги до раціонального харчування складаються з вимог до харчового
раціону, режиму харчування і умов прийняття їжі. Основним елементом
раціонального харчування є збалансованість.
Вимоги до харчового раціону.
1. Енергетична цінність раціону повинна покривати енергозатрати
організму.
15
 2. Хімічний склад повинен бути збалансований та задовольняти
фізіологічні потреби організму поживними речовинами (білками, вуглеводами,
жирами, вітамінами, мікроелементами тощо).
3. Регулярне забезпечення фізіологічних потреб людини у пластичних й
енергетичних речовинах.
4. Цілеспрямований вибір продуктів з збалансованим складом основних її
компонентів – білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів.
5. Індивідуалізація харчування із урахуванням статі, віку, показників
фізичного та психічного здоров'я, характеру трудової діяльності.
6. Урахування загального і місцевого впливу харчових продуктів й їжі на
організм, зокрема, на органи чуття, центральну нервову систему, органи
травлення.
7. Кулінарна обробка їжі.
8. Харчування повинно бути максимально різноманітним [6].
Для задоволення енергетичної потреби організму людини у різних
речовинах в добовий раціон необхідно включати різноманітні харчові
продукти. Вода є основною складовою частиною усіх продуктів. Організму
людини щодня потрібно 2—2,5 л води. Вона є універсальним розчинником, що
входить до складу усіх тканин організму [3].

Для найбільшої користі для організму варто дотримуватись «тарілки

здорового харчування» (рис. 2). Ця методика одобрена Міністерством охорони
здоров’я України, «Українською асоціацією дієтологів», «Центром
громадського здоров’я» та проєктом «ПроЗдорове».

16
Рисунок 2. Тарілка здорового харчування [8]

ВИСНОВКИ

17
 Ми вивчили складові харчових продуктів і їхнє значення для організму
людини. Харчування сучасної людини визначає її стан здоров’я протягом
всього життя, безпосередньо впливає на благополуччя і тривалість життя.
Ми досягли мети дослідження завдяки виконанню його завдань:
- вивчили основні поняття, що стосуються харчування;
- дізналися про склад харчових продуктів, та їх значення для
організму;
- розглянули поняття харчової, енергетичної, біологічної цінностей
складових харчових продуктів;
- ознайомились із поняттям раціональне споживання та «тарілка
здорового харчування».

18
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Харчова та біологічна цінність основних продуктів. URL:

https://org2.knuba.edu.ua/mod/resource/view.php?id=40424
2. Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів та їхнє значення.
URL: https://uahistory.co/pidruchniki/mischuk-biology-8-class-2016/6.php
3. Хімічний склад продовольчих товарів, їх харчова цінність. Норми
харчування. URL: https://buklib.net/books/22657/
4. Складові харчових продуктів і їх значення для організму. URL:
https://ua-referat.com/uploaded/skladovi-harchovih-produktiv-i-yih-znachennya-
dlya-organizmu/index1.html
5. Шавель Х. Є. Основні складові компоненти їжа, їх гігієнічна
характеристика. URL:
https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/25861/1/%D0%9B
%D0%B5%D0%BA_5_%D0%A8%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C.pdf
6. Основи харчування: підручник / М.І. Кручаниця, І.С. Миронюк,
Н.В. Розумикова, В.В. Кручаниця, В.В. Брич, В.П. Кіш. Ужгород: Вид-во УжНУ
«Говерла», 2019. 252 с.
7. Методика визначення хімічного складу та енергетичної цінності
продуктів харчування. Наказ, Методика від 18.01.2000 № 3/6.
8. Здорове харчування: збірник матеріалів для працівників системи
охорони здоров’я / укл.: В.В. Брич, В.Й. Білак-Лук’янчук, Г.О. Слабкий, І.Я.
Гуцол, Н.Й. Потокій. - Ужгород, 2020. - 64 с.
9. Раціональне харчування. URL:
http://dnz200.edu.kh.ua/harchuvannya_ditej/harchovi_dzherela_vitaminiv_ta_min
eraljnih_rechovin/

19
 10. Продукти харчування та їх склад. URL: https://school.home-
task.com/produkti-xarchuvannya-ta-yix-sklad/

20