Professional Documents
Culture Documents
зондування
зондування
Аерофотознімання під
час Першої світової війни
Аерофотозйомка 1944
року
24 жовтня 1946 року камерою,
встановленою на борту ракети V-2, з висоти
65 миль було отримано перший космічний
знімок землі.
14 серпня 1959 року американським
супутником Explorer-6 було зроблено
перший супутниковий знімок землі.
Справжня ера дистанційного зондування
землі із космосу почалась з виведенням на
орбіту 23.07.72 року американського
супутника ДЗЗ Landsat-1. Landsat-1 був
обладнаний камерами для отримання
фотографічного зображення землі в
видимому та ближньому інфрачервоному
диапазоні з просторовою здатністю 75 м та
Перший знімок землі з
чотирьх-канальним сканером для
космосу радіометричного знімання з просторовою
здатністю 60 метрів.
Оцінювання стану
водних об’єктів Києва
Загалом дані ДЗЗ при геологічних дослідженнях дозволяють вирішувати такі
питання:
• уточнення тектонічної будови території, зокрема виділення складчастих і
кільцевих структур;
• уточнення контурів (геологічних границь) геологічних тіл з урахуванням
природної генералізації;
• отримання додаткової інформації про закономірності розміщення корисних
копалин;
• геоморфологічний аналіз, що включає загально-геоморфологічне і структурно-
геоморфологічне картографування, створення об'ємних моделей
місцевості (технологія 3D);
• оцінка неотектонічної активності території;
• геоекологічні дослідження, що включають:
– оцінку ландшафтно-екологічних умов;
– виявлення геологічних процесів і явищ, потенційно небезпечних
для життя і діяльності людини, і прогноз їхнього розвитку;
– виявлення техногенних комплексів і об'єктів, що впливають на геологічне
середовище;
– моніторинг стану геосистем;
– впровадження ГІС-технологій у геолого-картографічний процес.
Дані ДЗЗ використовуються для:
• прогнозу погоди і моніторингу небезпечних природних явищ;
• прогнозу і контролю розвитку повеней та паводків, оцінки
завданого ними збитку;
• оцінки збитків від лісових пожеж і їхніх наслідків;
• контролю стану гідротехнічних споруд на каскадах водоймищ;
• природоохоронного моніторингу;
• спостереження за льодовою обстановкою в районах морських
шляхів й в акваторіях видобутку нафти на шельфі;
• моніторингу розливів нафти і руху нафтової плями;
• реального місцезнаходження морських суден у тій чи іншій
акваторії;
• відстеження динаміки і стану вирубки лісу;
• прогнозу врожайності сільськогосподарських культур;
• відновлення топографічних карт, що відображають реальний стан
територій;
• дотримання ліцензійних угод при освоєнні родовищ корисних
копалин;
• контролю несанкціонованого будівництва.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%BD
%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_
%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96
http://www.geoguide.com.ua/survey/survey.php?part=dzz
https://www.wikiwand.com/uk/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%BD
%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC
%D0%BB%D1%96