Проект з фізики

на тему: «Атомні електростанції України»

Учнів
9д класу
Вайнера
Олексія
Апостола Олексія
 Атомна електростанція
Станом на 2023 в Україні діють три АЕС:
• Запорізька атомна електростанція (6 енергоблоків)
– не працює;
• Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки);
• Південноукраїнська атомна електростанція (3
енергоблоки);
• Хмельницька атомна електростанція (2
енергоблоки);
• Чорнобильська атомна електростанція (АЕС) (6
енергоблоків, енергоблоки № 5 та № 6, з
незавершеним будівництвом, припиненим
після аварії 1986 року) – не працює
А́томна електроста́нція (АЕС) — промислове підприємство
де атомну енергію перетворюють на електричну.
Історична довідка

• Першою АЕС, що була підключена 27.06.1954

до загальної енергомережі, стала Обнінська
АЕС потужністю 5 МВт у Калузькій області
(тепер РФ). В Україні відлік використання
атомної енергетики ведуть від 1977, коли став
до ладу перший енергоблок Чорнобильської
АЕС
Чорнобильська АЕС атомна електростанція у м.
Прип’яті Київської обл. Місце аварії, відомої як
Чорнобильська катастрофа. З 2000 не діє
 Характеристика

• Атомна електростанція — ядерна установка для виробництва

електричної (у деяких випадках — теплової) енергії в заданих
режимах і умовах застосування. АЕС розташовують у межах
визначеної проектом території, на якій для досягнення цієї мети
використовують ядерний реактор (реактори) і комплекс
необхідних систем, пристроїв, обладнання та споруд з
кваліфікованим персоналом. На ядерній установці виробляють,
обробляють або здійснюють обіг радіоактивних матеріалів у
кількостях, за яких необхідно брати до уваги питання ядерної
безпеки.
 Принцип
•
дії
Генератором енергії на АЕС є атомний (ядерний) реактор.
Для реактора з водяним охолодженням тепло, що
виділяється в активній зоні в результаті ланцюгової
реакції розщеплення ядер деяких важких елементів,
відбирає вода (теплоносій) першого контуру, яку
пропомповують через реактор циркуляційною помпою.
Нагріта вода надходить у теплообмінник (парогенератор),
де передає тепло, отримане в реакторі, воді другого
контуру. Вода другого контуру випаровується в
парогенераторі, після чого пара, що утворюється,
приводить в обертальний рух турбіну турбогенератора. У
такий спосіб тепло перетворюється в електроенергію.
АЕС працює на ядерному паливі. Під час розщеплення атомних ядер у складі палива вивільняється величезна
кількість енергії. Окрім цього, у процесі розщеплення виділяються нейтрони, що можуть розщепити інші ядра
палива та викликати ланцюгову ядерну реакцію. Ядерна реакція розщеплення ядра Урану за енерговиділенням
перевершує будь-яку хімічну реакцію. Наприклад, під час розпаду молекули тротилу виділяється 10 еВ енергії, а під
час розпаду ядра Урану — 200 МеВ, що в 2 · 107 рази більше.
 Типи реакторів
Найчастіше на АЕС використовують чотири типи реакторів на теплових нейтронах:
• водо-водяні зі звичайною водою як сповільнювачем і теплоносієм;
• графіто-водні з водяним теплоносієм і графітовим сповільнювачем;
• важководні з водяним теплоносієм і важкою водою як сповільнювачем;
• графіто-газові з газовим теплоносієм і графітовим сповільнювачем.

Перспективними є реактори на швидких нейтронах: БН (Російська Федерація), «Фенікс» та

«Суперфенікс» (Франція), «Мондзю» (Японія), PFR (Велика Британія), Фермі-1 (США), KNK-I,
-II та SNR-300 (Німеччина). Проте лише частина реакторів з наведеного переліку добре
зарекомендувала себе на практиці (БН, Фенікси).
Вибір переважно застосовуваного типу реактора здебільшого зумовлено накопиченим досвідом
у реакторобудуванні, а також наявністю необхідного промислового устаткування, сировинних
запасів тощо. Наприклад, у країнах колишнього СРСР найпоширенішими є графіто-водні та
водо-водяні реактори ВВЕР. На АЕС США найбільшого поширення набули водо-водяні
реактори PWR. Графіто-газові реактори GGR використовують у Великій Британії. В атомній
енергетиці Канади переважають АЕС із важководними реакторами CANDU.
 Реактор на легкій воді
• Реактор на легкій воді - це тип реактора на
теплових нейтронах, який використовує
звичайну воду, на відміну від важкої води, як
теплоносій і сповільнювач нейтронів; крім того,
тверда форма подільних елементів
використовується як паливо. Реактори на
теплових нейтронах є найпоширенішим
типом ядерних реакторів, а реактори на легкій
воді — найпоширенішим типом реакторів на
теплових нейтронах.
• Існує три різновиди легководних
реакторів: водно-водяний енергетичний
реактор (англ. pressurized water reactor,
PWR), киплячий реактор (англ. boiling water
reactor, BWR) і (більшість конструкцій) реактор
з надкритичною водою (англ. supercritical water
reactor, SCWR).
 Графіто-водяний ядерний реактор
Графіто-водний ядерний реактор (ГВР, водно-графітовий реактор (ВГР), за
класифікацією МАГАТЕ — LWGR, light water graphite reactor) — гетерогенний
ядерний реактор, що використовує як сповільнювача графіт, а як теплоносія —
звичайну (легку) воду.

За уран-графітовою схемою були зроблені перші експериментальні та промислові реактори, а також реактори для АЕС. У тому числі
реактор Обнінської АЕС був уран-графітовим (реактор АМ). Промислові реактори цього типу для напрацювання плутонію будувалися і
експлуатувалися всіма державами, що володіють ядерною зброєю, але енергетичні реактори — тільки в СРСР. У процесі експлуатації
з'ясувалося, що графіт у нейтронному полі схильний до розпухання та деформації, що потребує періодичного трудомісткого ремонту кладки, і
термін служби реакторів даного типу не перевищує 45-50 років (тоді як ВВЕР служать 60 років і більше), також велику проблему становить
утилізація довгоживучого та біоактивного ізотопу С-14, що утворюється в графіті при нейтронному опроміненні, тому подальшого розвитку
реактори не отримали. Останній реактор (РБМК-1000) побудований 1990 року, буде виведено з експлуатації наприкінці 2034 року.

На кінець 2011 року у світі працювало 15 реакторів, що належать до типу LWGR, всі вони розташовані у країнах колишнього СРСР. Ще один
реактор на 915 МВт знаходиться на стадії будівництва
Станом на 1 січня 2019 року в Росії експлуатуються 10 реакторів типу РБМК (РБМК-1000) і 3 реактори типу ЕГП-6
У Росії її розвиток канальної концепції здійснює НДІКЕТ. Еволюційним розвитком канальної концепції є проект реакторної установки 3-го
покоління МКЕР
Проробляються також матеріали з канального уран-графітового реактора ВГЕРС
Реактор на важкій воді
• Реактор на важкій воді (Pressurized heavy-water reactor, PHWR) — це ядерний реактор, який використовує важку
воду (оксид дейтерію D2O) як теплоносій і сповільнювач нейтронів. PHWR часто використовують природний
уран як паливо, але іноді також використовують дуже низькозбагачений уран. У важкій воді, яка
використовується як теплоносій, підтримують тиск, щоб уникнути кипіння, дозволяючи їй досягти більш високої
температури (переважно) без утворення парових бульбашок, як у водно-водяному реакторі. Хоча важку воду дуже
дорого виділити зі звичайної води (на відміну від важкої води її часто називають легкою водою), її низьке
поглинання нейтронів значно збільшує нейтронну ефективність реактора, уникаючи потреби у збагаченому
паливі. Висока вартість важкої води компенсується зниженою вартістю використання природного урану
та/або альтернативних паливних циклів.
• Так як дейтерій має менший переріз поглинання нейтронів, ніж легкий водень, такі реактори мають покращений
нейтронний баланс (тобто для них потрібно менш збагачений уран), що дозволяє використовувати як паливо
природний уран в енергетичних реакторах або використовувати зайві нейтрони для напрацювання ізотопів.
• В енергетичних реакторах використання природного урану значно знижує витрати на паливо, хоча економічний
ефект дещо згладжується більшою ціною енергоблоку та теплоносія.
• Промислові важководні реактори широко використовувалися для виробництва тритію і плутонію, а також для
широкого спектру ізотопної продукції, в тому числі і медичного призначення.
• Дослідницькі реактори також часто використовують важку воду.
 Графіто-газові з газовим теплоносієм і графітовим сповільнювачем.

Графіто-газовий ядерний реактор (ГГР)  (англ. Gas-cooled reactor, GCR)

— корпусний ядерний реактор, у якому сповільнювачем є графіт, теплоносієм — газ
(гелій, вуглекислий газ тощо). У порівнянні з ВВР і ГВР, реактори з газовим
теплоносієм найбезпечніші. Це пояснюється тим, що газ практично не
поглинає нейтронів, тому зміна вмісту газу в реакторі не впливає на реактивність.
У Великій Британії діє кілька АЕС з ГГР, тепло від яких відводиться вуглекислим
газом. Оболонки ТВЕЛів і канали в ГГР виготовляють зі сплавів магнію, які слабко
поглинають нейтрони. Це дозволяє використовувати як ядерне паливо природний і
слабкозбагачений уран. Вуглекислий газ прокачують через реактор під тиском 10—20
атм. Його температура на виході — близько 400 °C. Питома потужність реактора
становить всього 0,3—0,5 кВт/кг, тобто приблизно в 100 разів менша, ніж у ВВР і ГВР.
У вдосконалених ГГР оболонки зі сплаву магнію замінено оболонками з неіржавної
сталі, а природний уран — діоксидом урану. Такі зміни в конструкції ТВЕЛа дозволили
підвищити температуру вуглекислого газу на виході до 690 °C, питому потужність —
приблизно в 3,5 раза, а ККД АЕС — до 40 %.
 Запорізька атомна електростанція 
Запорізька атомна електростанція
(ЗАЕС) — атомна електростанція в Україні,
у степовій зоні на березі Каховського
водосховища в Запорізькій області, поруч із
містом Енергодар. Це найбільша в Європі й третя у
світі за сукупною потужністю атомна електростанція.
Вона складається з шести атомних енергоблоків по
1 млн кВт кожен.
У ході вторгнення Росії в Україну, 4 березня 2022 року атомна та теплова електростанції
захоплені російськими військами під час битви за Енергодар. 12 березня повідомлялося, що
об'єкт контролюється російською компанією «Росатом». Станцію продовжує обслуговувати
український персонал під контролем Росії. Під час обстрілів ЗАЕС окупанти пошкодили низку
об'єктів на її території. За попередніми оцінками, вони нанесли збитків на суму в 18,3 млрд грн
Російські терористи не можуть запустити жодного енергоблока ЗАЕС через
відсутність працівників. Натомість продовжують зводити на станції військові споруди.
Тим часом МАГАТЕ розгорнула постійні місії на трьох українських АЕС, окрім
Запорізької. Там, на думку Рафаеля Ґроссі, серйозна аварія може статися щодня.
 Рівненська АЕС
Рі́вненська атомна електростанція (РАЕС) — перша
в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-
водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Розташована
біля міста Вараш, є відокремленим підрозділом ДП
«НАЕК „Енергоатом“».
Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля
річки Стир.
Електростанція під'єднана до електромережі за допомогою
ЛЕП 2×750кВ, ЛЕП 4×330кВ та ЛЕП 5х110кВ.

Під час масованого ракетного обстрілу України 15 листопада 2022 року АЕС втратила

зв'язок з однією з ліній електропередач 750 кВ. Довелось знизити потужність станції,
один з чотирьох блоків був автоматично відключений.
 Хмельницька атомна електростанція
• Хмельни́цька а́томна
електроста́нція (ХАЕС) — атомна
електростанція, яка розташована на
території Хмельницької області в
місті Нетішин. На електростанції
працює 2 ядерних реактори ВВЕР-
1000 (під'єднані у 1987 і 2004 роках)
загальною потужністю 2000 МВт.
Основне призначення станції —
покриття дефіциту електричних
потужностей в західному регіоні
України.
• Електростанція підімкнена до
енергосистеми трьома ЛЕП напругою
750 кВ та трьома ЛЕП — 330 кВ. Дві
ЛЕП-330 кВ будуються.
 Південноукраїнська АЕС
• Південноукраї́нська атомна електростанція (ПАЕС; до 2022
року — Южно-Українська АЕС, ЮУАЕС) — атомна
електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі
річки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік
(на схід) від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області
АЕС дуже важливі, вони дають
нам багато електроенергії але
ще дуже небезпечні, в цьому
переконатись нам допомогла
Чорнобільська станція

З війною ситуація значно

погіршилося і на це вплинули
дуже багато причин які
можуть бути трагедією