Міграції тварин.

11 клас профільний рівень

Міграція тварин – це регулярне
пересування популяції тварин, коли
особини певного виду переміщаються з
однієї області проживання в іншу, а
після повертаються додому. Такі
подорожі можуть бути сезонними, в
вигляді осіннього або весняного
перельоту птахів, або вчинені для
завершення свого життя, як у деяких
видів тихоокеанських лососів.
Міграції характеризуються вираженим
пристосувальним адаптивним
характером. Вони виникли в ході
еволюції у безлічі різних видів. Сезонні
подорожі часто пов’язані зі зміною
температурного режиму води або
повітря, і як наслідок, зі зменшенням
кормів для нормальної життєдіяльності
та розвитку дитинчат. В цілому, можна
стверджувати, що сезонна міграція
тварин – це приклад прояву
інстинктивної поведінки, коли організм
ніби підштовхує до пошуку нових місць
для перечікування холодів.
Отже, головні причини міграцій:
 Забезпеченість їжею
 Довжина світлового дня і клімат
 Рожмноження
Міграції
 пасивні, під дією зовнішніх чинників (течій, вітрів тощо)
 активні міграції спричинюються необхідністю пошуку
корму, оселищ (птахи), ділянок, придатних для сплячки
(змії, кажани), розмноження та виведення потомства
(лососі, ропухи, морські черепахи).
Міграції
 Нерегулярні міграції, або кочівлі, не мають
чітко визначеної періодизації та напрямку
переміщення. Вони характерні для багатьох
комах, плазунів, копитних (антилоп, оленів,
сарн).
 Сезонні міграції відомі в багатьох
видів метеликів. Найдовші
перельоти здійснює метелик
монарх, який кожної осені мігрує з
Канади до Мексики, долаючи
відстані до 4000 км . Аналогічні
міграції здійснюють і деякі бабки,
наприклад дозорець зелений. А
для деяких видів сарани
характерні масові, але нерегулярні
міграції на відстань до 300 км,
спричинені нестачею корму.
Міграції
 Регулярніміграції відбуваються під впливом
добових або сезонних явищ і мають чіткі
напрямки.
Міграції
 Добові міграції, наприклад вертикальні переміщення
планктону в товщі океану, є, як правило, недалекими
Сезонні міграції, як-от перельоти птахів, можуть
охоплювати відстані у десятки тисяч кілометрів. Для
здійснення таких міграцій тваринам необхідний механізм
відчуття напрямку — біонавігація. Цей механізм дозволяє
здійснювати орієнтацію за сонцем, зірками, магнітним
полем землі, хімічними сигналами (запахами, складом
води).
 Міграції риб
Міграції риб також можуть бути пов'язані
із сезонними явищами. Так, тунці
щорічно мігрують із півночі на південь і
назад слідом за змінами температури
води. Деякі риби здійснюють міграції з
метою розмноження, бо їхня молодь
здатна розвиватися в умовах, дуже
відмінних від тих, що сприятливі для
дорослих. Так звані анадромні види
живуть у морях, але розмножуються у
прісній воді (горбуша, лосось, райдужна
форель, європейський осетер)
Анадромні види риб — (ana — вгору і dromos —
біг) — види риб, які розмножуються у
прісноводних водоймах, а потім мігрують в океан
для нагулу і повертаються в місця. Такими
видами є: кета, кижуч, горбуша, лосось, нерка,
чавича, сима, райдужна форель.
Катадромні види — це види риб,
що репродукуються у морській
воді, а нагулюються у прісних
водах. Ця група містить
представників родини Вугрові
(Anguillidae), що налічує 16 видів,
серед яких найбільш відомі вугор
американський (Anguilla rostrata) і
європейський (Anguilla anguilla
Міграції птахів
Міграції птахів, або перельоти,
пов'язані із сезонною зміною
кліматичних, а отже, і кормових умов.
Полярний крячок щороку мігрує від Основні напрямки
сезонних міграцій
Арктики до Антарктики, долаючи
птахів
відстань 40 000 - 90 000 км, а малий
грицик пролітає 11 000 км без жодної
зупинки. Але більшість птахів мігрує на
менші відстані: із помірних регіонів до
тропічних (лелеки, ластівки,
бджолоїдки) або лише з північних
регіонів Європи до південних, де
водойми не замерзають (качки, гуси,
лебеді).
 Міграції ссавців
Міграції ссавців переважно пов'язані з
пошуком корму, зумовленим нестачею
рослинної їжі протягом холодного
сезону. До нерегулярних кочівель здатні
багато видів гризунів, наприклад
лемінги. Далекі сезонні міграції
здійснюють кажани і копитні (північний
олень, антилопа гну). Сезонні явища в
океанах змушують до далеких міграцій
ластоногих та китоподібних: сірі кити
щороку пропливають 12 000 км — від
Каліфорнії до Арктичних широт.
Вплив людської діяльності на
міграційні процеси
Людина, змінюючи умови навколишнього середовища,
може значно вплинути на міграційні процеси. Види, що в
природних умовах змушені мігрувати в пошуках більш
сприятливих умов, переходять до осілості, бо поблизу
людського житла вони знаходять усі необхідні ресурси
навіть узимку. Так, дрізд чорний, крижень, деякі види
кажанів формують у містах осілі популяції, а граки в
південній частині ареалу поступово стали осілими
птахами. Сприятливі умови населених пунктів змушують
осілих лісових птахів мігрувати до міст кожної зими
(повзик, блакитна синиця), а перелітних — прокладати
маршрути через міста (омелюх).
Значення міграції тварин
 Роль міграції у житті тварин досить велика. Таким
чином, вони рятують свою популяцію від вимирання в
холодний період часу, коли мало їжі. Також міграції
часто здійснюються з метою обзавестися потомством,
яке повертається потім в рідні місця
Вивчити параграф 19
Запитання та завдання
 1. Чому багато видів птахів мігрують до міст саме
взимку, вважаючи за краще влітку повертатися до
природних екосистем?
 2. Які види амфібій і рептилій здатні до міграцій? З
яких причин?
 3. Чому деякі денні птахи здійснюють перельоти вночі?