Вимерлі тварини

Підготувала Турчук Ульяна

Введення
Стародавні тварини, що нині вимерли, досі продовжують приголомшувати
палеонтологів і біологів. Різноманітність форм життя на Землі колись була
набагато ширшою, ніж зараз, і викопні знахідки щоразу це підтверджують. Але
еволюція нещадна, а багато стародавніх тварин, очевидно, не змогли
пристосуватися до мінливих умов життя, а тому і зникли з планети.
Багато вимерлих тварин мають нині живих родичів, схожих на них. Наприклад,
зараз існують слони та носороги, а кілька десятків тисяч років тому по півночі
бродили шерстисті носороги та мамонти.
Ще 40 тисяч років тому існували мегаланії, гігантські варани завдовжки 9 метрів і
вагою 2 тонни. Сучасні комодські варани дуже на них схожі, але вони набагато
менші.
Деякі вимерлі тварини морів та океанів були запеклими хижаками. Таким був,
наприклад, базилозавр, хижий кит, що набагато перевершує за всіма
параметрами сучасних кашалотів.
Причини вимирання
• чисельність популяції (у тварин, які розмножуються лише в групах, наприклад
мандрівний голуб)
• генетична різноманітність
• тривалість життя (смерть перед досягненням статевої зрілості)
• хижаки
• конкуренція з іншими видами тварин на тому самому життєвому просторі
• напади паразитів (нові хвороби)
• катастрофи
• зміни навколишнього середовища
•полювання
 Яванський тигр
Яванський тигр ставився до найдрібнішого
підвиду тигрів. Місце проживання – острів
Ява. Причина зникнення – активне
полювання та руйнування довкілля тварини
людиною. До середини 80-х років XX
століття збереглося лише три особини
яванського тигра. Востаннє його бачили 1979
року. Вигляд вважається померлим, хоча
іноді з'являються повідомлення про те, що на
острові Ява бачили тигрів. Зоологи
ставляться до цього скептично, вважаючи,
що за яванського тигра приймають
леопарда.
Тайсмайський вовк
Тасманійський вовк (тилацин) – це єдиний у світі
представник сумчастих вовків, повністю знищений
людиною. Ареал проживання: Австралія, Нова Гвінея та
Тасманія. Європейці вперше зіштовхнулися із
тасманійським вовком у XVIII столітті. На початку 19
століття на тваринах було відкрито полювання.
Фермери вважали вовків головним ворогом для
поголів'я овець. У результаті нечисленні тварини
збереглися лише у важкодоступних місцях Тасманії. У
XX столітті через собачу чуму, що спалахнула на
острові, популяція тасманійського вовка катастрофічно
скоротилася. Незважаючи на це, він не був занесений
до списку видів, що охороняються, і офіційно полювання
на нього не заборонялося. Останній дикий
тасманійський вовк було вбито 1930 року. Вчені
припускають, що у важкодоступних місцях острова
могли залишитися одиничні представники виду.
Незважаючи на запропоновану високу нагороду за
упіймання тварини, документальних підтверджень того,
що тасманійський вовк не вимер, немає.
Олень Шомбургка
Незважаючи на свою назву, цей олень був
насправді родом із Таїланду у Південно-
Східній Азії. Він був названий на честь
людини, яка першою описав його, сера
Роберта Х. Шомбургка, британського
радника в Таїланді в 1850-60-х роках.
Кількість виду почала знижуватися
невдовзі після його відкриття, тому що
більшість його місць проживання були
перетворені на комерційні рисові поля.
Останній відомий олень Шомбургка помер
у неволі у 1938 році, але вигляд не був
помічений у дикій природі з 1932 року. У
1991 році набір рогів з оленів Шомбургка
був знайдений у магазині Лаосу, який дав
надію на те, що деякі олені Шомбургка, як
і раніше, існують у віддалених лісах
Південно-Східної Азії.
Маврикійський дронт
До найвідоміших представників тварин, що
вимерли з вини людини, відноситься додо або
маврикійський дронт. Він настільки швидко
зник з моменту відкриття цього виду птахів, що
не літають, європейськими мандрівниками, що
довгий час вчені вважали дронта істотою
міфічною. Місце проживання – острів Маврикій.
Дронт був уперше виявлений голландськими
мореплавцями у XVI столітті. З цього моменту
птах зазнавав інтенсивного винищення і зник у
середині XVII століття. Додо отримав велику
популярність завдяки Льюїсу Керроллу, який
зробив його персонажем «Аліси в Країні
чудес». Письменник ототожнював Додо із
собою.
Тур
Тур, один из наиболее известных
подвидов дикого быка – еще один
представитель животных, вымерших из-
за хозяйственной деятельности человека
и охоты. Первобытный тур был истреблен
в Африке и Месопотамии еще в третьем
тысячелетии до н.э. В Центральной Европе
его популяция стала сокращаться с
момента вырубки лесов. К XV веку
животные были взяты под охрану, но
численность их неуклонно сокращалась.
Последний тур исчез в середине XVII века.
Энтузиасты из разных стран занимаются
возрождением туров.
Золота жаба
Золотая жаба была известна науке всего
23 года. Первая из этих красочных
амфибий была замечена в Коста-Рике в
1966 году, а уже в 1989 году Золотую жабу
стали считать вымершей. Они обитали
только в небольшом районе Монтеверде в
заповедных облачных лесах, которые
занимают всего 1,5 квадратных миль.
Последняя золотая жаба была замечена в
1989 году, так что вполне возможно, что
некоторые из них могут быть еще живы.
Но ученые считают, что обезлесения и
грибок привели к полному исчезновению
этого вида.
Чорний носоріг

Чорний носоріг (камерунський підвид) – ще один

представник вимерлих тварин із вини людини.
Його назва умовна, оскільки забарвлення тварин
залежить від кольору ґрунту тієї місцевості, де
вони мешкають. До середини XIX століття чорний
носоріг був пересічним мешканцем Африки. Але
потім, завдяки вірі в чудодійну силу рогів, на них
було відкрито полювання. Роги тварин
використовувалися і як матеріал для рукояток
кинджалів. Зараз загальна чисельність чорних
носорогів не перевищує 4 тисячі особин, а ось
камерунський підвид не пережив винищення
браконьєрами і визнаний вимерлим у 2011 році.
Мандрівний голуб

Мандрівний голуб – приклад того, як

найпоширеніший птах на Землі може
бути знищений людиною. Жив у Північній
Америці. Зниження популяції почалося у
ХІХ столітті. Цьому сприяло безліч
причин, серед яких на першому місці
було браконьєрство. М'ясо мандрівного
голуба було дуже смачним, і мешканці
північних штатів безжально знищували
птахів. Останні представники виду
зникли на початку ХХ століття.
Найбільшою вимерлою акулою був мегалодон. У
довжину ці риби досягали 30 метрів, що можна
порівняти з висотою 10-поверхового будинку.

Китайський річковий дельфін

У 2017 році комісія з вимерлих тварин Китаю
оголосила цей вид зниклим.
 Фолклендська лисиця, яка мешкала на
Фолклендських островах, була єдиним наземним
хижаком цих островах. Вже на початку 1800-х років
чисельність цих тварин неухильно скорочувалася
через безконтрольний відстріл мисливцями. До того ж,
густе і пухнасте хутро фолклендської лисиці мало
великий попит. Остання фолклендська лисиця була
вбита 1876 року.

Первісним людям у Північній Америці

доводилося побоюватися фороракосів,
величезних хижих птахів, що не літають. У висоту
фороракос сягав трьох метрів. Однак первісні
мисливці все одно винищили їх усіх.