НАРОДИ АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

1. Загальні відомості про населення Австралії та Океанії (етногенез, етнічна історія, антропологічні й мовні
ознаки тощо).
Австралія та Океанія - найменша частина світу .Австралію і Океанію традиційно ділять на чотири історико-
етнографічні області: Австралію, Меланезію, Мікронезію і Полінезію. Населення Австралії (разом з Тасманией)
в даний час більш складається з нащадків європейських переселенців, а також іммігрантів, які приїхали з
різних європейських країн. Аборигени Австралії складають зараз лише 1% населення, корінні ж жителі
Тасманії, як зазначалося, повністю вимерли.
Австралія і Океанія - це регіони, що включають в себе Австралію, Нову Зеландію та тисячі островів, розкиданих
по Тихому океану. Цей регіон має багатий і різноманітний етнічний склад, і включає в себе десятки культурних
та мовних груп. Давайте розглянемо загальні відомості про населення Австралії та Океанії:
**Етногенез та етнічна історія:**
1. **Австралія:** Австралія була заселена аборигенами - індігенними народами, які прибули в цей континент
близько 50 000 років тому. Аборигени мають власну багату культурну спадщину та мови. Пізніше, внаслідок
європейських колонізаційних зусиль, у складі австралійського населення з'явилися інші етнічні групи, зокрема
британці та інші європейські нації, а також іммігранти з Азії та Південного океану.
2. **Нова Зеландія:** Маорі - індігенні народи Нової Зеландії, є головним етнічним групою цієї країни. Вони
прибули на острови близько 1 000 років тому і мають свою власну мову та культуру. Після прибуття
європейських колонізаторів та інших іммігрантів, Нова Зеландія стала багатонаціональною країною.
3. **Океанія:** Океанія включає в себе тисячі островів та архіпелагів, і мешканці цих островів належать до
різних етнічних груп. Деякі з найвідоміших націй включають в себе самоанців, тонганців, фіджіанців, гавайців,
мікронезійців, папуасів, меланезійців та інших. Кожна з цих груп має власну мову та культурну спадщину.
**Антропологічні та мовні ознаки:**
1. **Австралія:** Основними мовами Австралії є англійська та мови аборигенів. Антропологічно, австралійці
складаються з різних етнічних груп, і їх фізичні характеристики можуть значно відрізнятися.
2. **Нова Зеландія:** Маорі говорять мовою маорі, яка є однією з офіційних мов Нової Зеландії, разом з
англійською. Антропологічно, маорі відрізняються своєю специфічною фізичною зовнішністю та традиційними
татуюваннями (моко).
3. **Океанія:** Океанія вражає різноманітністю мов і культур. Багато островів мають власні мови, і велика
частина населення говорить рідними мовами. Антропологічно, мешканці різних островів можуть відрізнятися
за фізичними характеристиками, але також мають багатий спектр культурних виразів.
Загалом, Австралія та Океанія - це регіони, які відзначаються багатством культур, етнічною різноманітністю та
історичним розвитком, що включає в себе як індігенні, так і іммігрантські групи, кожна з яких внесла свій
внесок у формування сучасного обличчя цих регіонів.
2. Особливості господарства і матеріальної культури австралійців і тасманійців.
Система життєзабезпечення австралійських аборигені в трималася на привласнюючому господарстві, що мало
виразні риси ГКТ збирачів і мисливців жаркого поясу . Основним и заняттями аборигені в були збиральництво і
полювання , допоміжну роль відігравало рибальство. Хоч а австралійці не знали землеробства , але рослинна
їж а повсюдно становила основ у ї х харчування . Навіть у багатих на тварини районах жінки і діти постійно
займалися збиральництвом . Близько 240 виді в рослин місцеві жителі споживали в їжу , а , крім того , щ е 35
інших видів використовували як ліки, отрути чи для технічних потреб . В їж у споживались ягоди, плоди, горіх
и , зерно дикоростучих злаків і трав , корені, коренеплоди , стебла, молоді пагінці, листя , бруньки , квіти ,
м'яка серцевина стовбурі в окремих дерев. Крі м того , збирали дрібних тварин: змій, ящірок , мишей , жаб ,
раків , слимаків , черв'яків , гусінь , пташині яйця , мед дики х бджіл , мурашок-медоносі в і т.п. Окремі рослини
вживалися в їж у майже постійно . Сезон збору горіхі в буньї в австралійці в супроводжувався багатьма
обрядами і ритуалами, перетворювався на справжнє свято врожаю .Продукти збиральництва в їж у споживали
сирими або пекли їх на вогні . Коренеплоди ямса , яйця , дрібних тварин — ящірок ,гадюк , раків , черв'яків ,
гусениць і т.ін. звичайно пекли на вогні чи в попелі . Лише зернові і отруйні корені та коренеплоди підлягали
старанній попередній обробці .Збиральництво і використання австралійцями рослинних продукті в дуже
нагадує зародкові форми примітивного землеробства. За винятком обробки землі, посіву і посадки рослин, усі
інші етапи землеробського процесу були їм знайомі : жаття і викопування , вимочування , провіювання , помол
, замішування тіста ,випікання . Для переходу до землеробства австралійці мали б навчитися розпушувати
ґрунт , сіяти і садити рослини .Полювання і рибальство — головні заняття чоловіків . Хлопчики з раннього
дитинства привчалися полювати . Тваринний світ Австралії небагатий і одноманітний, а том у аборигени не
малиширокого вибору м'ясної їжі. Вони полювали на великих і малихсумчастих , австралійського страус а та на
дрібних тварин і земно мщщих. Головною зброєю полювання був спис . Полюючи на кенгуру, мисливці до них
підкрадалися, заганяли переслідуванням,ид (і 11 полували облави, зацьковували собакам и динго і т.п. На
валп мої (дрібний вид кенгуру ) використовували сітки, капкани, петнІ, викопували ями . Але найчастіше
заганяли їх у кущі і вбивали списами. Полюючи на опосума , австралійці вилізали на дерева за допомогою
гнучкої ліани, вирубували сокирою його дупло і викурювали. На дерева вилізали і для збирання пташиних яєць
та меду дики х бджіл . У полюванні на птахі в переважало використання бумерангів , крі м того , ї х ловили
петлями, сітками. Різноманітним и були й способи вилов у риб и і водяних тварин: руками , кошиками ,
сітками, гачками, списами , стрільбою з пука, отруєння м води, заганянням залякано ними риби на мілину ,
перегороджування м рік и заторам и з укріплення м у їх проміжках сіток , влаштуванням кам'яних лабіринтів ,
занурюванням у воду порожнистого обрубка дерева і т.п . Австралійці вели рухливе життя . Не знаючи
постійних поселень, вони жили на тимчасових стійбищах . Як житло аборигени використовували курені, вітрові
загорожі, гроти , печери, дупла. Австралійці майже не мали одягу . Від холоду вони захищалися, змащуючи
тіло жиром . Лише в прохолодну погоду на південному сход і Австралії чоловік и і жінки зігрівали тіло
плащами-накидкам и з і шкур опосума . Н а інших територія х звичайним одягом чоловіків і жінок були
набедрені пояс и з фартушкам и. Зате австралійці носили досить багато оздоб . Д о основних прикра с
належали пов'язки на голову з рослинних волокон , пір'я, черепашок , зубів , квітів . До оздоб належала
паличка , якою протикали носов у перегородку . Більшість прикра с одягали для виконання обряді в і ритуалів ,
при свят і короборі . Пере д свято м чоловіки розфарбовували тіло охрою і вугіллям , наліплювали на нього
пір'я , голову оздоблювали різним и уборам и і складним и зачісками. Д о постійних оздоб належали також
рубці, яким и покривали груди, спину , плечі, руки . Водночас ці рубці засвідчували належність чоловіків до
певного племені т а д о відповідного шлюбного класу .Металі в і гончарства австралійці не знали, а том у
знарядд я праці і полювання , зброю і домашнє начиння виготовляли з каменю , дерева , черепашок ,
рослинних волоко н і т.ін. Камінь використовували як у необробленому , та к і в обробленом у вигляді. Кам'яні
знаряддя з а формо ю і техніко ю виготовлення були різноманітні: одні з них нагадували знаряддя мустьєрсько
ї епохи ,друг і — схожі до ретушованих знарядь епохи мустьє , треті —нагадують ножі мадленсько ї епохи ,
четверті — неолітичні шліфовані сокири . Приморськ аборигени скребки , ножі , сокири ,зрідка ложки і
черпаки виготовлял и з черепашок .Значно ї майстерност і досягл и жінк и у плетенні і обробці волокна . Вони
знали понад 40 виді в рослин, що давали їм матеріал дл я плетення . Серед них зустрічалися волокна акації,
лист я пандуса , гнучкі корінці, лоза , стебл а трав і т.ін. Крім того , для плетення використовувалися людське
волосся , шерсть опосумів і кенгуру , сухожилля . Мисливська і бойова зброя австралійці в майже однакова , а
їх види малочисленні . До них належить близько ЗО виді в списі в з і списо-металками , понад 80 виді в
бумерангів і бойових кидальних палиць , кам'яні і костяні ножі , дерев'яні мечі. Єдина оборонна зброя —
вузькі довгі, короткі широк і та овальні довгі щити .
тасманійці
Через швидке фізичне винищення тасманійці в їх культура слабо вивчена . Знаряддя праці вони виготовляли з
каменю і дерева. Технік у обробки каменю тасманійці в порівнюють з технікою епохи мустьє і оріньяку . Вони
користувались універсальними кам'яним и знаряддями, тонким и 2- 4 м завдовжки списами .Наконечники
списі в часто отруювали. Списо металки тасманійці не знали. Широко використовували кидальні палиці, різні
плетені з кори , листя , коріння і трави кошики . За житл о їм служили вітров і загорожі, зрідка — сферичні
курені . Водні засоби сполучення — це плоти з кори евкаліпта . За одяг аборигени використовували шкур и
кенгуру т а фартушки , але найчастіше вони ходили голими .Провідну роль у господарств і відігравало
збиральництво і полювання . Збирали гриби , великі коренеплоди і корені, ягоди ,пташин і яйця , молюсків ,
черв'яків , гусінь , гадюк , ящіро к і т.ін.Вон и споживал и все , від чого людин а не вмирала .Помітн у рол ь у ї х
житт і посідал о полювання . Вели йог о різним и способами : загону , переслідування , влаштування засідо к
іт.п . Полювали переважно на кенгур у т а дрібни х тварин, зокрем а н а опосумів . Н а тюлені в полювал и
жінки , як і підкрадались д о н и х на ліжбища х і били палицям и по голові . Чоловік и полювали на китів , як і
запливали на мілину , вбивали ї х списам и і кидальним и палицями . Рибальств а тасманійці не знали, риб и
не їли, гидували нею . Зате виловлювали морських молюсків і тварин. Цим займалися жінки , як і добре
плавали і пірнали. Суспільний лад тасманійці в майже не вивчений . Відомо , щ о вони ділились на 2 0 племен,
кожне з яких розмовляло свої м діалектом . Племена поділялися на кочов і груп и ("орди", "клани") , щ о
налічували від 20 д о 50 чоловік . Кочові групи рухалис я сувор о по визначеній території і не порушували
кордоні в свої х сусідів . На північно-західном у узбережжі , багатому на морську живність , окремі групи
переходили д о осілості . Очевидно , кочові групи тасманійці в були зародковим и родам и , бо в них строго
дотримувались екзогамії. Чоловік и викрадали жінок у свої х сусідів , інколи робили походи для ї х захоплення .
Шлю б у тасманійці в бу в парний, але вдови ставали власністю всіх чоловіків групи. У ни х спорідненіст ь
велася по матері. У тасманійці в зберігався віково-статевий поді л і перехі д у груп у доросли х чере з обряд и
ініціацій з нанесення м рубці в на тіло . Виразно ї систем и виборни х вожді в кочови х груп у ни х не було ,
стосунк и мі ж членами груп регулювалис я традиціями . Про релігію тасманійці в дійшл о мал о відомостей .
Вони поклонялися духа м дня і боялис я духі в ночі . У них склався куль т місяця , том у в місячні ноч і вон и
влаштовували свої короборі . Кожна^кочов а група тасманійці в мала свого чаклуна-лікаря, який лікував за
допомогою масажів , кровопускань , трав , мінералів , глин та магічних дій.
3. Сімейна організація, суспільний лад і вірування австралійців і тасманійців
Невисокому рівню розвитку господарств а і матеріально ї культури відповідали архаїчні форм и суспільного
життя австралійців. Кожне з них має своє ім'я ,територію , діалект , звичаї і релігійні вірування . Австралієць
повинен бу в дотримуватися племінних звичаїв і традицій. За їх порушення могли скарати на смерть чи вигнати
з племені. Співплемінники підтримували оди н одного , відкрито демонстрували свою спорідненість . Плем' я
було верховним власником племінної території, захищало свої х членів перед зовнішнім світом , втручалось у
шлюбне життя свої х члені в через племінну ендогаміюта внутрішньофратрійну екзогамію , але при цьому
племена не мали племінних рад і вождів , не знали політично ї організації влади. Ц е свідчить , що племінний
лад австралійці в лише почав формуватися . Чисельність австралійських племен коливалась від100 д о 2000
чоловік , у більшості випадків вони налічували 500 -6 0 0 чоловік .Звичайно племена поділялися на
територіальні складові, які називають локальним и групами . їх чисельність коливалася від ЗО до 100 чоловік .
Локальні груп и були однорідними , замкнутим и господарським и колективами , виробничим и осередками ,
панував віково-статевий поділ праці. Це Виробничий процесу локальній групі міг мати як колективний , так і
індивідуальний характер , але розподіл завжди був урівнювальний. Рід австралійців засвідчува в спільність
походження його членів від одного (тотемного ) предка , тобто складався з кровних родичів за батьківською чи
материнською лініями. Роди звичайно Пулиекзогамними, їх члени усвідомлювали свій кровний зв'язок тоді,
коли жили відокремлено , але прямого вплив у на регулювання шлюбних відносин вони не мали. Провести
межу між родами і локальним и групам и доволі складно. При патрілінійност і рід збігався з локально ю
групою , ма вгаого вождя . Пр и матрілінійност і справ а бул а складнішою : оскільки шлю б бу в вірілокальним ,
т о збіг у мі ж родо м і локально югрупо ю не було . Рід ніб и розчинявс я локальним и групами, члени яки х
належали д о різни х родів . Ал е навіт ь при цьом у члениродів усвідомлювал и сві й кровни й зв'язок , а
розпорошени й рідмам свог о вождя .Шлюбн і стосунк и австралійці в регулювали фратрії (від гр елі a f rater —
брат, phratri a — братство) — екзогамні половиниплемен, що є сукупністю кількох родів, які походять від
одногопервісного роду. Крі м того , за фратріям и влаштовувалис я стійбища , виставлялис я військов і загони,
виконувалис я обряд и і церемонії ініціацій тощо . Ал е головне ї х призначення — регулювання шлюбни х
стосунків , а основн а ознака — заборона шлюбни хстосункі в мі ж членам и одніє ї фратрії. Порушенн я
екзогамії каралося смертю . Фратрі ї мали сво ї самоназви, а належніст ь доних передавалася з а материнсько
ю чи батьківсько ю лініям и спорідненості. Фратрії, у сво ю чергу , поділялис я на 2-4-6-3 2 шлюбни х клас и, а в
ни х спорідненіст ь велас я ще і за поколіннями . Ци м досягалося подальш е обмеженн я вступ у в шлюбн і
стосунк и близьки хродичів .На ча с приход у єпропейці в у австралійці в панува в уж е парний шлюб , але
продовжувал и зберігатис я пережитк и багатошлюбност і (полігамії). Том у на стійбища х зустрічалис ь я к житл
а наодну пару з дітьми, так і житл а на сім'ю , що складалася з чоло -ніка, трьох-чотирьох , інкол и десяти-
дванадцяти жіно к т а їхні хдітей. Одруження дл я австралійця бул о важливо ю справою , алемолодому , щ е н
е авторитетном у чоловікові, важк о бул о знайтидружину . Цьом у заважал а нерівніст ь вікови х груп. Старш і
чоловіки, як і користувалис ь авторитетом , одержували по кільк а молодих , здорови х і гарни х дружин . Том у
хлопці одружувалис япереважно з удовицям и т а жінкам и з фізичним и вадами. Лиш ездобувш и авторитет ,
визнання і вплив , чолові к мі г взяти соб іодну чи кільк а молодих , гарни х і здорови х дружин .У суспільни х
відносина х австралійці в переважа в вплив чоловіків, як і найважливіш і справ и обговорювал и на свої х збора
х улокальних групах чи родах. Особливи м авторитето м користува -лис я зрілі чоловік и віко м від 3 5 д о 6 0
років . Саме з-помі ж ни хчоловік и вибирал и керівникі в (вождів ) свої х роді в ч и локальни хгруп. Вон и разо
м і з старим и чоловікам и виступали охоронцям и іносіям и влади род у ч и локально ї групи . Жодних інших
органів влади австралійці не знали. Саме зрілі чоловік и т а поважні старі чоловіки вирішували справи
внутрішнього і зовнішнього життя родів і племен. Після смерті вождя старі чоловік и вибирали нового . Пр и
цьом у віддавали переваг у син у ч и брат у померлого ,якщо то й мав необхідні дл я керівництв а здібності.
Окреми й індивід не бу в вільни й у свої х вчинках , а муси в коритись устален и м традиція м і порядкам , що
визначали поведінк у людин и віднародженн я д о смерті .У релігії австралійці в переважа в тотемізм , а пору ч
з ни м побутували ще й магі я т а анімізм. Тотеміз м аборигені в бу в всеохо -плюючим , тобто прони к у вс і
сфери життя . Почутт я спорідненост і чи близькост і з тотемо м проявлялося , пер ш за все , у тотемічній
табуації, тобт о у забороні вбивати свій тоте м і споживат ийог о в їжу . Вір а у спорідненіст ь люде й з і своїм и
тотемам и засвідчувалас я міфам и і переказам и пр о перевтілення , пр о зв'язо кпредкі в з і священним и
предметам и (чурінгами, амулетами), тотемічним и центрам и і обрядами .Значне місц е в релігійном у житт і
австралійці в посідала магія. Вон и дуж е боялис я шкідливо ї магії, і вс і хвороби , нещаст я ісмерт ь розглядали
я к результа т чарі в ворогів . Менш поширеною була любовн а т а шлюбн а магія , щ о ставил а з а мет у
причаруватилюдин у протилежно ї статі. Якщ о шкідлив а і любовн а магі я вважалис я доступним и всім , т о
лікувальна магія вимагала особлив и х знань і спеціалісті в — знахарів . Вона нерозривн о пов'язаназ первісно
ю медициною . В ній широк о використовувалис я різнітрави, припарки , перев'язки , масажі, натирання
жирами , кровопускання тощо . Професія знахаря вимагала довготривало ї підготовку , а оточуюч і вірили у
зв'язо к знахар я з духами .З практико ю магії (шаманізму ) пов'язані повсюдно поширені анімістичні
вірування . Уявлення про духі в у австралійці в доволі розпливчасті . У них розрізнялися дух и померли х і дух и
живих .Народна творчість , особливо фольклор , дуже тісно пов'язаний з релігійним и віруваннями. Але в них
було чимало творів ,я к і не мали релігійних мотивів . Для австралійці в дуже характерними були колективні,
наслідувальні, культові і розважальні танці, які європейці об'єднували загальною назвою короборі . Танці
супроводжувалися співом , але відомі й примітивні музичні інструменти. Образотворче мистецтво аборигенів
також тісно пов’язане з релігією . Австралійці широко практикували різьбу , випалюваний, розмальовування ,
орнаментування пташиним пухом , нанепчіиям рубці в на тіло і т.ін. Нині в Австралії проживає 26 5 тис .
аборигенів , з них близько 200 тис . — це метиси від змішаних англо-австралійських шлюпі и. Європейська
колонізація сильно вплинула на господарство і життя аборигенів . Нині лиш е невеликі груп и австралійці в
заходу і півночі материк а зберегли основні елементи традиційного побуту . В інших районах європейські
впливи значно відчутніші .Що далі від племінного побут у відійшли аборигени, як і живуть на фермах , містах і
містечках , а більшість метисів живе європейським укладом .
тасманійці
Суспільний лад тасманійці в майже не вивчений . Відомо , що вони ділили ь на 20 племен, кожне з яких
розмовляло своїм діалектом . Племена поділялися я на кочові і групи ("орди", "клани") , що налічували від 20
д о 50 чоловік . Кочові і групи рухалися суворо по визначеній території і не порушували и кордоні в свої х
сусідів . На північно-західному у узбережжі , багатому на морську живність , окремі групи переходили до
осілості . Очевидно , кочові групи тасманійців були зародковими родами , бо в них строго дотримувались
екзогамії. Чоловік и викрадали жінок у свої х сусідів , інколи робили походи для ї х захоплення . Шлю б у
тасманійці в бу в парний, але вдови ставали власністю всіх чоловіків групи.
У них спорідненість велася по матері. У тасманійці в зберігався віково-статевий поді л і перехід у груп у
дорослих через обряд и ініціацій з нанесення м рубці в на тіло . Виразно ї систем и виборних вожді в кочових
груп у них не було , стосунки мі ж членами груп регулювалися традиціями . П р о релігію тасманійці в дійшло
мало відомостей . Вони поклонялися духам дня і боялися духі в ночі . У них склався культ місяця , том у в
місячні ночі вони влаштовували свої короборі . Кожна кочова група тасманійці в мала свого чаклуна-лікаря,
який лікував за допомогою масажів , кровопускань , трав , мінералів , глин та магічних дій.
4.Особливості господарства і матеріальної культури народів Океанії.
Вона охоплює всі етноси басейну Тихого океану . У її складі виділяємо п'ять історико-етнографічних областей,
етносам кожної з яких властиві певні господарсько-культурні і побутові особливості. . В економіці домінують
сільське господарство та рибальство. Основними продуктами харчування мешканців островів Океанії була
кокосова пальма та морепродукти. І нині вони збирають плоди кокосової пальми та хлібного дерева. На
експорт виготовляють копру і пальмову олію. Вживають у їжу також батат, таро, помідори. На одному затолів
ведеться розробка фосфатів.
Океанія - це регіон, що складається з тисяч островів та архіпелагів у Тихому океані. Народи Океанії мають свої
унікальні особливості господарства та матеріальної культури, які часто визначаються географічними та
природними умовами даного регіону. Ось деякі загальні особливості:
**1. Рибальство та морська діяльність:** Зважаючи на те, що багато островів Океанії розташовані в Тихому
океані, рибальство та морська діяльність є основними засобами забезпечення життя для багатьох народів
Океанії. Вони використовують традиційні методи лову риби, включаючи сіті, гарпуни та каное.
**2. Сільське господарство:** На деяких островах Океанії, таких як Гаваї та Фіджі, існує розвинене сільське
господарство. Тут вирощуються такі культури, як таро, кокоси, банани, ананаси та інші фрукти та овочі. Окрім
того, деякі народи вирощують каву, цукорову тростину та інші сільськогосподарські продукти.
**3. Ремесла та ручні роботи:** Багато народів Океанії розвинули ремесла та ручні роботи, які є важливою
частиною їхньої культури та економіки. Це може включати виготовлення традиційних рушників, плетення
кошиків, різьблення на дереві, виробництво об'ємних масок і багато інших ручних робіт.
**4. Традиційне мистецтво:** Народи Океанії славляться своїм традиційним мистецтвом, таким як малюнки
на корі дерев, різьблення в камені, мозаїки з ракушок та створення вражаючих татуювань. Це мистецтво часто
використовується для вираження історії, культурних обрядів та соціального статусу.
**5. Традиційна одяг та прикраси:** Народи Океанії відомі своїми традиційними костюмами та прикрасами.
Це може включати в себе різні види лляної одягу, виготовленого з рослинних волокон, а також вражаючі
прикраси, зроблені з ракушок, перлів, каменів і інших природних матеріалів.
**6. Традиційні будівлі:** На багатьох островах Океанії можна побачити традиційні будівлі, такі як накриті
стогном хати або специфічні типи обитих пальто-підлог. Ці будівлі часто використовуються для житла та в
проведенні традиційних обрядів.
**7. Релігія та обряди:** Багато народів Океанії мають свої власні релігійні переконання та традиційні обряди.
Це може бути політеїзм, анімізм або інші форми віросповідання, пов'язані з природою та духами.
Загалом, культура та господарство народів Океанії відзначаються багатством та різноманітністю, а їхні
традиційні знання та навички передаються з покоління в покоління, сприяючи збереженню унікального
способу життя і спадщини цього регіону.