УЗАГАЛЬНЕННЯ:

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА
КУЛЬТУРА У XVIII –
ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. СТАНОВИЩЕ
ЖІНКИ
Для учнів 9-х класів
Історія України.
ПЛАН УРОКУ
1.ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ
2.ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ в ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ XIX СТ.
3.СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ. ШЛЮБ І РОДИННІ
ВІДНОСИНИ
1. ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ
◦ Українське суспільство в першій половині 19 ст. залишалось традиційним.
◦ більшість населення зайнята у сільському господарстві,
◦ яке зберігає натуральний характер,
◦ поділ праці є нескладним.
 визначальне значення мають природно-
географічні умови проживання людей
◦ В українських землях вони були переважно сприятливими,
рівнинний ландшафт і теплий клімат створили умови для
розвитку землеробства і скотарства.
◦ Родючі ґрунти дозволяли селянам вести одноосібне
господарство. Більшість населення становили селяни, які жили в
невеличких селах і не прагнули змінювати їх на небезпечні і
незрозумілі міста.

◦ Розташування українських земель на Великому кордоні —

межі лісу і степу, землеробів і кочовиків, християнського і
мусульманського світів — зумовило формування
особливостей українського менталітету.
УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ
◦ Менталітет — спільне
світосприйняття, світогляд,
самоусвідомлення, спосіб
мислення, поведінки і
національного характеру,
притаманні певній спільноті.
◦ Життя на кордоні змушувало
найактивніших до войовничості
задля захисту рідної землі. Саме
з них формувалося українське
козацтво і козацька традиція.
◦ До ХІХ ст. ця традиція
послабилася .
◦ Іншим типом українців були ті, хто
намагався пристосуватися до складних
умов життя — терплячі, звиклі до
тривалої наполегливої праці.
◦ З особливою шаною українці
ставилися до землі, що була їхньою
годувальницею.
◦ Поступово це стало ототожнюватися з
любов’ю до Батьківщини й
українським патріотизмом.
 Французький мандрівник
Ш.-Л. Лесюр
◦ Українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш
гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони являють
живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі.

◦ Як ви розумієте останню фразу автора? Як можна схарактеризувати

український менталітет
2. Повсякденне життя українців в
першій половині ХІХ ст.
◦ Основними заняттями українців, як і в давні
часи, залишалися землеробство і скотарство.
◦ У землеробстві традиційно застосовувалася
трипільна система.
◦ Головним знаряддям праці був важкий плуг,
який називали «малоросійським».
◦ У селянських господарствах залежно від їхнього достатку тримали корів, коней, кіз, овець,
свиней, домашню птицю. Особливе значення мало утримання волів — вони були головною
тягловою силою.
Основні заняття
населення
◦ Велике значення мало городництво і
садівництво.
◦ На городах з’явилися нові культури:
соняшник, кукурудза, томати, баклажани,
перець.
◦ Особливе місце на українських городах
посіла картопля.
 Основні заняття
населення
◦ Значну роль у господарстві відігравало
бджільництво.
◦ На півночі помітне місце у
господарстві зберігало мисливство, на
півдні — рибальство.
◦ Мешканці міст займалися переважно
дрібним ремеслом і торгівлею.
Сільські будинки
◦ Сільські хати зводили в усіх регіонах за
майже однаковою структурою (світлиця,
сіні, комора), але з різних будівельних
матеріалів (дерево чи лоза, обмазана
глиною) залежно від наявності матеріалу та
заможності родини.
◦ Пічки робили з димарями, які виводили на
дах.
◦ Домашнє начиння і меблі виробляли
самотужки.
світлиці
 Міста
◦ були переважно невеликими і виконували
функції адміністративних і торговельних центрі
◦ У Полтаві налічувалося близько тисячі
будинків, здебільшого вони були дерев’яні.
◦ Але нечисельні великі міста — Харків, Одеса,
Київ, Львів — у цей час зазнають змін.
Центральні вулиці вимощували бруківкою і
освітлювали ліхтарями. З’явилися
кількаповерхові цегляні будинки, облаштовані
меблями, килимами, дзеркалами, картинами.
Водночас більшість міських будинків
залишалася одноповерховими і дерев’яними і
нагадували селянські хати.
Одяг
◦ Одяг селян залишався традиційним. ◦ а містяни та заможні верстви населення
намагалися наслідувати зразки європейської
моди
3. Становище жінки. Шлюб і родинні
відносини
◦ Українська сільська родина в першій
половині ХІХ ст. зберігала традиційний
патріархальний характер.
◦ великі родини (від 12 до 30 і більше осіб),
що складалися з різних поколінь, які жили
разом і вели спільне господарство.
◦ Родинні відносини регулювали давні звичаї,
якими закріплювалася провідна роль
старшого чоловіка і підлеглість жінки.

Розгляньте фото. Як ви вважаєте, воно постановочне

чи зроблене випадково? Які висновки про життя
українських родин можна зробити за допомогою фото?
Домашнє завдання
Прочитати презентацію.
Д/З: Прочитати §11-14. Підготуватися до тематичного оцінювання.