1

УРОК № 31

Тема. Практичне заняття «Особливості державного устрою США / Повсякденне

життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.» (на вибір учителя).
Мета (визначається обраною темою): визначити особливості державного устрою
та основні положення Конституції США з’ясувати зміни, які відбулися в
повсякденному житті в країнах Західної Європи у XVIII ст.
Тип уроку: застосування набутих знань.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Хід уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Проведення практичного заняття

Запитання і завдання для роботи на практичному занятті

1. Об’єднайтеся в малі групи й обговоріть результати, які ви отримали за своїми
повідомленнями.
2. Представте класу результати роботи своєї групи.
3. Зробіть висновок відповідно до мети роботи.

Додатковий матеріал
Особливості державного устрою США

Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.

1. Населення Європи
У XVII—XVIII ст. кількість населення продовжувала зростати. На початку XVII ст.
вона становила 95 млн осіб, на початку XVIII ст. — 130 млн, а на початку XIX ст. —
уже 190 млн. У різних країнах зростання кількості населення відбувалося нерівномірно.
Наприклад, в Англії за майже 150 років вона збільшилася на 1 млн (на 30 %), тоді як у
Пруссії — з 1 млн до 5,5 млн осіб.
 2

Переважна більшість людей, як і раніше, жила в селах. Проте з кожним десятиліттям

невпинно зростала кількість городян: торгівля, будівництво, мануфактурне
виробництво, обслуговування потреб жителів міст — усе це потребувало робочих рук.
Аграрні перетворення, особливо в Англії, гнали сільське населення у міста на пошуки
кращої долі.
Кількість міських жителів в Англії та Пруссії сягала чверті від загальної кількості
населення. Найбільшими містами в Європі XVIII ст. були Лондон (675 тис. осіб) і
Париж (близько 600 тис. осіб).

2. Життя європейців у другій половині XVII — XVIII ст.

Незважаючи на всі зміни історії, життя тривало — люди одружувалися, народжували
і виховували дітей. У XVII—XVIII ст. чоловіки брали шлюб у віці 25—29 років.
Звичним явищем був шлюб із розрахунку, оскільки більшість сімей були союзами не
кохання, а господарства. Низький рівень виробництва не давав можливості молодій
сім’ї швидко покращити матеріальне становище, через це шлюб брали лише тоді, коли
вже мали власне господарство. Сім’ї здебільшого були великими, багатодітними.
Виживало в середньому п’ятеро-семеро дітей.
У XVIII ст. сталося важливе зрушення в процесі планування сім’ї. За часів
Середньовіччя дітей народжували стільки, скільки посилав Бог. Від їх кількості
залежав і статус жінки. Тепер же кількість дітей у сім’ї визначалася можливостями
батьків їх виростити і виховати. Але домінуючою ця тенденція стала пізніше.
Загальна тривалість життя хоч і збільшилась, але ненабагато. Тільки чверть
населення досягала 50-річного віку. Тривалість життя значною мірою залежала від
соціального походження.
Як і в попередні століття, епідемії чуми, тифу, холери, кору забирали життя значної
частини населення. Поширення епідемій спричинялося війнами, антисанітарією,
скупченістю і невпорядкованістю міст. Щоправда, деякі смертельні хвороби
відступили: зник сказ, що наводив жах за Середньовіччя; сифіліс утратив епідемічний
характер; остання епідемія чуми в Західній Європі сталася в 1720 р.
З епідеміями намагалися боротися: хворих ізолювали, одяг спалювали. У будинках
проводили дезінфекцію, влаштовували карантини. Почалося впорядкування міст, які
були осередками хвороб. Коли з метою запобігання епідеміям міська влада Парижа
організувала прибирання вулиць, на честь цієї події складали пісні, навіть відкарбували
дві пам’ятні монети. У другій половині XVIII ст. поліція заборонила виливати
нечистоти на вулиці Парижа.
 3

Життя як у містах, так і в селах залежало від тривалості світлого дня. Із заходом
сонця життя і в містах, і в селах завмирало. Будинки освітлювалися свічками або
масляними лампами. Вуличне освітлення з’явилося лише наприкінці XVII ст.

3. Їжа, побут, звичаї європейців

Із розвитком світової торгівлі на столі у європейців з’явилися нові продукти і страви.
Причому зміни у харчуванні торкнулися не лише вищих прошарків суспільства, а й
міщан і селян. Так, картопля стала «другим хлібом» у раціоні жителів міст і сіл.
Серед заможних верств поширювалося вживання цукру, кави, чаю, шоколаду, що
стали символом епохи Просвітництва. У кав’ярнях, салонах за чашкою кави, чаю або
шоколаду вирішували політичні проблеми, обговорювали, сперечалися.
Звичай пити каву після обіду запозичили з Туреччини. Мода на цей напій почалася
при дворі французького короля Людовіка XIV. Перші кав’ярні було влаштовано за
зразком турецьких або єгипетських.
Крім нових харчових продуктів, до Європи було завезено тютюн. З усіх
колоніальних товарів найбільш дорогим був чай — його взяли з Індії та Китаю.
У XVIII ст., завдяки винаходу Х. Гюйгенса, звичним явищем стали кишенькові
годинники. Набули поширення дзеркала, парасольки, порцеляновий посуд.
Зростання добробуту, правил гігієни та поширення ідей індивідуалізму привело до
остаточного утвердження (спочатку серед панівних верств) звичаю їсти й пити з
індивідуального посуду.
Склалися правила пристойної поведінки.
У гардеробі європейців з’явилися нічні сорочки, халати, спідня білизна, носові
хустинки.
Проте більша частина населення (селяни) жила за традиціями.
Соціальне розшарування населення посилювалося через відмінності у побуті,
звичаях і ставленні один до одного.

4. Сільське господарство, мануфактури, торгівля

Переважна більшість населення (80 %) була зайнята в сільському господарстві.
Життя людей, як і раніше, залежало від природи. У XVIII ст. в сільському господарстві
відбулися значні зрушення: головне з них — зростання його товарності, виробництво
на продаж. Зміни в агротехніці були незначними. У Східній Європі поширювалися
великі маєтки (фільварки), що ґрунтувалися на праці підневільних селян (кріпаків). У
Західній Європі переважали економічні методи примусу селян (оренда, грошовий
податок, використання праці наймитів).
 4

У XVII—XVIII ст. провідною формою організації товарного виробництва були

ремісничі цехи та розсіяна мануфактура. Зростала й кількість централізованих
мануфактур. Наприкінці XVIII ст. їх почали оснащувати машинами. Із розвитком
мануфактурного виробництва зростала й кількість населення міст. Побільшало й селян,
залучених у товарно-грошові відносини.
Великі географічні відкриття дали могутній поштовх розвитку торгівлі, яка невпинно
зростала і у XVIII ст. Вона стала важливим чинником зовнішньої та економічної
політики держав. Звичними стали війни за вихід і контроль за торговельними шляхами,
а також за ринки збуту і джерела сировини (Північна війна, Семилітня війна, англо-
голландські війни). Із метою захисту власних промисловості й торгівлі від іноземної
конкуренції уряди вдавалися до політики меркантилізму.
Найбільші прибутки забезпечувала колоніальна торгівля, а особливо — продаж
рабів. Вивезення рабів з Африки досягло таких масштабів, що це негативно
позначилося на демографічному стані континенту, а значний відсоток населення
Латинської Америки і Півдня США став негритянським.
Ці загальні риси розвитку мали особливості в кожній країні Європи. У XVIII ст.
серед європейських країн за розвитком лідерство тримала Англія, яка поетапно
перетворювалася на головного перевізника, торгівця і, зрештою, на «майстерню світу».

Робота з документом

Із книги М. Карамзіна «Листи російського мандрівника»

…Щойно вийшли ми на вулицю, як мені довелося затиснути ніс від смороду: канали тут заповнені
всякими нечистотами. Чому б їх не почистити? Невже немає у берлінців нюху? Д. повів мене через
славетну Липову вулицю, яка й справді чудова… Чи то чистіше тут живуть, чи то липи вбивають
нечистоти в повітрі — тільки на цій вулиці не відчував я ніякого неприємного запаху. Будинки не такі
високі, як деякі в Петербурзі, але дуже гарні. Алеями, що простягаються на тисячу та більше кроків,
прогулюється чимало людей.

Запитання до документа
Які нові зміни в житті мешканців Берліна помітив М. Карамзін? Чим ці зміни були
викликані?

III. Підсумки уроку

I варіант
Учитель пропонує учням самостійно зробити висновки відповідно до мети заняття.
II в а р і а н т
Учитель доручає учням по черзі висловити свою думку щодо того, чим був корисним
для них цей урок.

IV. Домашнє завдання

 5

Підготуйтеся до уроку узагальнення і тематичного оцінювання за розділом V «Епоха

Просвітництва».