Повсякденне життя

людей на початку 20 ст
Народонаселення

• Соціально-економічний та культурний розвиток викликав зміни

у народонаселенні. У розвинутих країнах Європи та Північної
Америки посилювалися процеси урбанізації - дедалі більша
частина населення мешкала у містах. У періоди економічного
піднесення (1900-1914, 1924-1929) зростав життєвий рівень
людей, науково-технічні досягнення використовувалися для
покращення умов праці та життя.
На початку ХХ ст. найбільш населеною країною
був Китай – там проживало 467 млн. осіб
У Америці проживало 178 млн. осіб
У Німеччині проживало 60 млн. осіб
У Франції прживало 41 млн. осіб
В Африці проживало 13,5 млн. осіб
В Австралії та Новій Зеландії проживало
майже 500 тис. осіб

• Багато емігрантів з Європи та

Азії у пошуках кращого життя
переїхало в США та інші
країни Америки. Колони
переселенців розширилися в
Австралії та Латинській
Америці. Протягом ХХ
століття населення країн
Америки й Африки зростало
швидкими темпами.
Зростання кількості міського населення у
XIX ст. спричинило:

• промислова революція і розвиток фабрично-заводської

промисловості;
• покращення землекористування і запровадження нових методів
ведення сільського господарства, внаслідок чого велика
кількість сільського населення опинилася без роботи і
вимушена була шукати її у містах;
• демографічний вибух: значне зростання чисельності населення
у країнах Європи;
• ознакою нової доби стали значні міграції.
Характерні риси народонаселення на
початку ХХстоліття

Посилення процесів Зростання загальної

урбанізації чисельності населення

Завершення
колоніального розподілу Міграція населення
світу
Міграція населення
 На відміну від Європи на африканському та азіатському
континентах народи зберігали традиційну цивілізацію.
Повторення життя предків вважалося сенсом життя. З
покоління в покоління передавалися вчення, звичаї,
система духовних цінностей, мало зрозуміла
представникам інших народів. Взаємодія цивілізацій
протягом попередніх століть виявилась на ділі
вторгненням у традиційне суспільство та його
руйнуванням, нав’язуванням власної ідеї існування.

Традиційна цивілізація африканського та азіатського

континентів.
Основні цінності та здобутки людства на
початку ХХ ст.
• Соціально-економічний розвиток у світі на початку ХХ ст. сприяв поліпшенню
матеріального становища людей, особливо в розвинутих країнах Європи та
Північної Америки. Розбудовувалися міста, у Парижі й Лондоні, Берліні й
Москві зводилися небачені до того семи-десятиповерхові будинки, а за
океаном з'явилися хмарочоси у 18-20 та більше поверхів. Міста ставали більш
комфортними для життя. Люди користувалися все більш швидкими та
зручними технічними засобами передачі інформації. Автомобілі, пароплави
ставали більш досконалими, нечуваними темпами поширювалася мережа
залізниць. У столицях і великих містах звичайним видом транспорту ставали
автомобілі, метро та трамваї. Гасові та газові лампи в будинках і на вулицях
замінювалися електричними. У закладах і багатих будинках з’явилися ліфти,
телефони. Поліпшилося водопостачання. Чай, кава та інші продукти, які
раніше були доступні тільки деяким, тепер входили до повсякденного раціону.
Селянський побут

• Селянський побут відрізняється патріархальністю. Традиції та

релігійна мораль регламентували до дрібниць спосіб життя
людей. Селянська родина вставала о 4 годині ранку, і до
пізнього вечора в будь-яку пору року день був наповнений
роботою. За столом хазяїн різав хліб і роздавав усім, першим
починав трапезу. Їли, як правило, з однієї миски, по черзі
наповнюючи ложки, розмовляти і сміятися заборонялося...
Робітники

• Тяжкі умови праці, недостатня матеріальна забезпеченість позачалися на

способі життя мешканців робітничих окраїн. Часто родини перебували в
постійних боргах, особливо важко було родинам, які втратили годувальника.
Нерідко родини робітників тулилися в так званих квартирах ліжково-
комірчиного типу. Вся обстановка комірчини – дошки для постелі, іноді
матрац, стіл, 2–3 табуретки, скриня, декілька кухонних горщиків. Родини
кваліфікованих робітників жили в трохи інших умовах: нерідко мали підсобні
господарства (присадибні ділянки, худобу, косовиці), повноціннішим було
харчування, вечорами лагодили, шили, майстрували, пекли, читали.
Висококваліфіковані робітники виписували журнали, брали книжки в
заводських і земських бібліотеках. Поступово робітники знайомилися із
самодіяльним театром, кінематографом, осередками поширення культури
ставали народні будинки, недільні школи.
Дворянство

• Дворянство, наприклад, віддавало перевагу урочистим

прийомам та пишним балам. Купецтво полюбляло
збиратися у своїх клубах і влаштовувати банкети з
різних приводів. У дворянських родинах великого
значення надавали вихованню дітей. Дворянська честь
вважалася однією з головних чеснот. Дворяни своїх
дочок віддавали в приватні пансіони й інститути
шляхетних дівчат, для синів кращою вважалася
військова кар’єра.
Особливості економічного розвитку

• Ще один з факторів, який впливав нтогочасне життя людей -

економічний розвиток. Економічний розвиток на початку XX століття
характеризується як вільним розвитком ринкових відносин, так і
становленням системи державного регулювання економіки в різних
варіантах. Промислове виробництво значно випереджало виробництво
сільськогосподарської продукції, прискорилась урбанізація,
розшарування суспільства, все ширше використовувалась наймана
праця, яка охоплювала промислове виробництво, будівництво,
транспорт, сферу послуг, сільське господарство. Проходило
становлення й подальший розвиток нових галузей промисловості:
автомобілебудування, верстатобудування, електротехніки,
нафтопереробної та інших.
Розвиток культури

• На початку XX століття зростала кількість освічених людей, освіта у

багатьох країнах ставала більш доступною, з'явились нові типи
навчальних закладів. У літературі та мистецтві існувала боротьба
реалістичних та модерністських течій. Саме в цей період жило й творило
багато видатних письменників, музикантів, художників, які своїми
працями збагатили скарбницю світової культури. Найвизначніші наукові
винаходи та літературні твори були відзначені найпрестижнішою
Нобелівською премією. Відсоток освічених серед робітників був значно
вищий, ніж серед селянства. В цілому культурний рівень трудящих був
низький. Спосіб життя заможних верств багато в чому визначався
можливостями та матеріальним станом їх представників, однак і в цьому
випадку його становий характер проявлявся дуже чітко.
Період довоєнного розвитку (1900-1914)

• Економічне зростання передових країн

супроводжувалось як поліпшенням
матеріального становища людей, розвитком
культури та освіти, так і наростанням
військово-політичного протистояння на
міжнародній арені, посиленням соціальних та
міжнаціональних протиріч усередині країн.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!