ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ.

Повсякдення українців у 1917–1921 рр.

1. Прочитайте відомості про Українську революцію, зафіксовані в документах.

1. Знайдіть описи поведінки селян, які засвідчують їхню здатність чи нездатність

до самоорганізації.
Селяни мали певну здатність до самоорганізації, але не завжди ефективною.
Наприклад, у с. Халеп’є селяни влаштували урочисту маніфестацію на підтримку
Української Народної Республіки, висловили своє бажання мати українську школу і
встановили український прапор на хаті. Це свідчить про їхню національну свідомість
і патріотизм. Однак, такі акції не мали великого впливу на хід революції, оскільки
селяни не мали достатньої зброї, організації і підтримки від політичних сил. У с.
Кирилівці селяни також виявили свою шану до Тараса Шевченка, пропонуючи
побудувати українську гімназію на місці його хати. Але цей проект також не був
реалізований через нестабільну ситуацію в країні.

2. Навколо яких символів і життєвих потреб організовувалися селяни?

Серед життєвих потреб, навколо яких селяни організовувалися, були:

Національна свідомість. Цей мотив проявився в участі селян у маніфестаціях, святах,

а також у створенні українських шкіл та гімназій.

Соціальні вимоги. Селяни прагнули до ліквідації кріпосного права, розподілу

поміщицької землі, підвищення цін на сільськогосподарську продукцію.

Матеріальні потреби. Селяни прагнули до поліпшення свого матеріального

становища, зокрема до підвищення врожаїв, розвитку торгівлі та промисловості.

3. Використовуючи знання про Українську революцію, визначте, чого не

вистачило політичним силам, щоб перетворити селянство на опору революції.

Можна сказати, що політичним силам не вистачило таких факторів, як єдність,

легітимність, дипломатія і військова сила, щоб перетворити селянство на опору
революції. Українська Центральна Рада, гетьманат і Директорія були різними
формами української державності, які конкурували між собою за владу і підтримку
народу. Вони також не мали повної визнаності від інших держав, особливо від Росії,
яка втручалася в українські справи. Крім того, українські війська були слабо озброєні,
навчені і фінансовані, що не дозволяло їм протистояти агресорам. Селяни, які
становили більшість населення, не мали чіткого розуміння політичної ситуації і не
бачили вигоди від революції. Вони були зацікавлені в земельній реформі, але не
отримали її від жодного з українських урядів. Тому вони часто залишалися пасивними
або підтримували тих, хто обіцяв їм краще життя.

2. Прочитайте витяги з газет про життя українських селян.

1. Визначте, які руйнівні для суспільства прояви описані в уривках.

Руйнівні для суспільства прояви, описані в уривках, включають грабіжки, знищення

власності, відсутність правопорядку та самосуд. В першому уривку описується
масове знищення власності та грабіжки, що призводять до голоду. У другому уривку
описується самосуд над злодіями.

2. Поясніть, чим вони були небезпечними для суспільства.

Ці прояви були небезпечними для суспільства, оскільки вони порушували основні

права людей на власність та безпеку. Вони також спричиняли соціальну
нестабільність та хаос, що могло призвести до додаткових конфліктів та насильства.
Вони призводили до безладу, насильства, а також до економічних збитків.

3. Як могли б відбуватися розваги для дітей та дорослих?

Розваги для дітей та дорослих могли включати різноманітні заходи. Наприклад, в

останніх двох уривках описано організацію ялинки в школі та вистави. Ці заходи
могли включати спів колядок, декламацію віршів, театральні вистави тощо. Такі
заходи сприяють розвитку культури, освіти та спільноти. Однак революційні події
також давали свій відбиток на розважальній сфері. Наприклад, у селах стали
з’являтися аматорські театри, які ставили вистави на патріотичні теми.

3. Проаналізуйте тексти про повсякденне життя міст.

Як події 1917-1919 рр. позначилися на становищі містян?

Повсякденне життя містян у 1917-1919 рр. було непростим. Воно характеризувалося

X
наступними особливостями:

Економічна криза, яка почалася в роки Першої світової війни, посилилася в період
революції. Це призвело до зростання цін, безробіття, а також до дефіциту
продовольства та інших товарів.

Політична нестабільність, яка також була наслідком революції, негативно впливала

на життя містян. Вона призвела до зростання злочинності, а також до безладу та
насильства.

Зниження рівня життя було відчутним для всіх верств населення, але особливо для
робітників та міської бідноти. Вони були змушені економити на продуктах
харчування, одязі та житлі.

Проблеми з постачанням. Через руйнування транспортних систем та дефіцит палива

часто виникали перебої з постачанням продовольства, палива та інших необхідних
товарів. Це призводило до довгих черг, а іноді навіть до голоду.
Погіршення санітарних умов. Знищення міської інфраструктури, нестача води та
медикаментів сприяли поширенню хвороб, особливо епідемій.

Зростання злочинності. Політична нестабільність та соціально-економічні труднощі

призводили до збільшення кількості крадіжок, грабежів та насильства.