Білуга

Підготувала учениця:
7-б класу Аксьонової Поліни
Білуга— вид анадромних риб родини осетрових (найбільша з виду осетрових). В
Україні зустрічається у північно-західних і північній частинах Азовського моря, біля
берегів Криму та в північно-західній частині Чорного моря. Раніше білуга була
порівняно численною, проте з часом її чисельність дуже зменшилась.
Будова
Тіло довге, високе, товсте. Рот великий, півмісячний, зяброві перетинки зрощені між
собою і утворюють вільну шкірясту згортку під міжзябровим проміжком. Завдовжки
може сягати 5 м, вага — 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг).
Як виняток, за непідтвердженими даними, зустрічались особини до 2 т і 9 м
завдовжки, якщо ці відомості вірні, то білугу можна вважати найбільшою великою
прісноводною рибою Земної кулі. Тривалість життя до 100 років. Верхня третина
тулубу і голови сірувато-бурі або майже чорні з блакитним чи зеленкуватим
відблиском, боки сірувато-білі, черево молочно-біле.
Поширення
Чорне, Азовське, Каспійське моря. До 70-х рр. ХХ ст. білуга зустрічалася також
в Адріатичному морі, звідки входила для нересту в річку По, проте за останні 30
років її тут жодного разу не зустріли, і тому адріатична популяція білуги вважається в
даний час вимерлою. В Україні зустрічається в північно-західних і північній частинах
Азовського моря, біля берегів Криму і в північно-західних частині Чорного моря.
Раніше білуга була порівняно численна, проте з часом її чисельність сильно збідніла.
Живлення
За способом живлення білуга — хижак, який живиться переважно рибою. Починає
хижачити ще мальком в річці. У морі живиться переважно рибою
(оселедця, тюльки, бички тощо), однак не нехтує і молюсками. У шлунках каспійської
білуги знаходили навіть дитинчат каспійської нерпи.
Розмноження
Статевої зрілості каспійські самці білуги досягають у 13-18 років, а самки — у 16-27
(переважно в 22-27) років. Плодючість білуги, в залежності від розмірів самки,
становить від 500 тис. до мільйона (у виняткових випадках — до 5 мільйонів)
ікринок. Є дані, що великі (2,5-2,59 м завдовжки) волзькі самки метають у
середньому 937 тис. ікринок, а куринські тих же розмірів — в середньому 686 тис.
ікринок. За даними 1952 року середня плодючість ходової волзької білуги становила
715 тис. ікринок. Ікра донна, клейка.