Орігамі-японське мистецтво складання фігурок із паперу.

Існує безліч версій походження орігамі. Одне можна сказати напевно - здебільшого це мистецтво розвивалося в Японії . Орігамі
стало значною частиною японських церемоній вже на початку періоду Хейан . Самураї обмінювалися подарунками, прикрашеними
носами , свого роду символами удачі, складеними з паперових стрічок. Складені з паперу метелики використовувалися під час
святкування весіль синто та представляли нареченого та наречену.
Однак, незалежні традиції складання з паперу, хоч і не настільки розвинені, як у Японії, існували серед іншого в Китаї , Кореї ,
Німеччині та Іспанії . Європейські традиції складання з паперу менш документовані, ніж східні, проте відомо, що технологія
виготовлення паперу досягла арабів близько VIII ст. е., маври принесли папір до Іспанії близько XI століття. З цього часу в Іспанії
та з XV століття в Німеччині почало розвиватися складання паперу . Як і в Японії, у Європі складання з паперу теж було частиною
церемоній. Звичай складати особливим чином свідчення про хрещення був популярним у центральній Європі XVII—XVIII ст. До
XVII століття в Європі існувала ціла низка традиційних моделей: Іспанська Пахарита, капелюхи, човни та будиночки. На початку
XIX століття Фрідріх Фрёбель зробив величезний внесок у розвиток складання з паперу, запропонувавши це заняття як
навчального в дитячих садках для розвитку дитячої моторики.

У 1960-х із введенням в ужиток системи умовних

позначень Йосідзави-Рендлета мистецтво орігамі
почало поширюватися по всьому світу. Приблизно
в ті ж роки набуло поширення модульне орігамі .
Зараз орігамі перетворилося по-справжньому на
міжнародне мистецтво.
 В оригамі використовуються небагато різних згинів, але вони можуть бути комбіновані багатьма способами й
утворювати дуже складні фігури. Зазвичай фігури орігамі складають без розрізів з квадратного аркуша, сторони якого
можуть бути різних кольорів. Усупереч найпоширенішій версії, у традиційному японському оригамі, що сягає ери Едо
(1603–1867), цих правил суворо не дотримувались і часто аркуші розрізали (кіригамі 切り紙 ) або фігури складали не з
квадратного аркуша, а з прямокутного, круглого, трикутного тощо.

Види орігамі:
Класичне орігамі робиться з одного паперового аркуша без застосування ножиць і клею. Аркуші частіше
квадратні, хоча допускаються і прямокутні, трикутні, круглі.

Модульне орігамі або орігамі з модулів - це техніка, яка використовує не один, а багато маленьких паперових
аркушів. За визначеною методикою формуються спеціальні модулі з паперу, з яких і складається фіґурка. При
цьому модулі можуть бути різної форми: трикутні, прямокутні, квадратні, і при з'єднанні вони добре
тримаються. Таким чином можна створювати модульні фігурки без клею чи зшивання

Кусудама - це об'ємна модель у формі кулі. Складається з різних або однакових паперових модулів, які
склеюються або зшиваються між собою.

Кірігамі (або інша назва - кірикомі) - це техніка, дозволяє не тільки складання, але й вирізання. Походить від
японського кірі - різати, та камі - папір. Співвідношення складок та надрізів може бути різним, але частіше
використовуються лише невеликі надрізи майже завершеної фіґури.

Мокре орігамі використовує замочування паперу, але для цього потрібен щільний папір, просочений
водорозчинним клеєм для скріплення волокон. Це дозволяє зліпити з паперу практично що завгодно завдяки
вищій пластичності матеріалу. При цьому лінії стають більш плавними, порівняно з класичними прямими, і
фігурки стали виразнішими та більш реалістичними.
 Заняття оригамі розвивають пам'ять, просторову уяву, моторику пальців, точність рухів, вольові зусилля,
вміння доводити справу до кінця, а також формують гнучке, евристичне мислення, естетичний смак,
сприяють спілкуванню та встановленню дружніх стосунків у колективі.

Цікаві факти
● Секрет виготовлення передавався по материнській лінії
в усній формі. Перша книга Акісато Ріто «Сембазуку
оріката» була опублікована у 1797 році. У «Книзі
рекордів Гіннеса» відмітили найбільш великого, малого
та складного журавлика. Найменшим паперовим
журавликом став птах, складений з аркуша 0.1Х0.
● Вважається, що папір можна скласти навпіл не більш
8 разів. Але у Японії зафіксовано рекорд – 12 разів.
● Велика колекція паперових фігурок була описана у
японській енциклопедії «Кайарагуза», яка побачила
світ у 1845 році.