УЛЬТРАЗВУК У МЕДИЦИНІ

Підготували Котлярова Рита та Яриз Аліна

Учениці 10-А класу
НВК№131
За межами слуху людини
Як відомо, вухо людини сприймає звукові коливання лише у
діапазоні від 20 Гц до 20 кГц, а більш високі частоти називають
ультразвуком (УЗ). У природі він має місце як компонент
природного шуму (вітру, дощу, водограїв, грози тощо), а також
серед звуків тваринного світу: деякі тварини використовують
створювані ними УЗ-хвилі для виявлення перешкод на своєму
шляху, орієнтації у просторі та спілкуванні (кити, дельфіни, летючі
миші, гризуни та ін.).
З розвитком фізики з’явилася можливість виробляти та реєструвати
й штучні УЗ-коливання різної частоти та потужності.
Випромінювачі УЗ можна розподілити на дві великі групи. До
першої з них належать випромінювачі-генератори, коливання в яких
збуджуються за допомогою встановлення перешкод на шляху
сталого потоку (струменя газу або рідини), до другої —
електроакустичні пристрої, що перетворюють вже задані коливання
електричної напруги або току в механічні коливання твердого тіла,
яке й випромінює в навколишнє середовище акустичні хвилі. Межі
УЗ-частот, які застосовують у промисловості, становлять від
кількох десятків кГц до одиниць МГц.
 «Помічник» фармацевтів
Відомо, що фармакологічна активність лікарських засобів значною
мірою залежить від ступеня дисперсності лікарських речовин.
Диспергування є однією з основних технологічних стадій під час
виготовлення емульсій, суспензій, лініментів тощо. На сучасних
фармацевтичних підприємствах для цього широко застосовують УЗ-
хвилі, що створюють значний тиск внаслідок кавітації та анігіляції
бульбашок.
Перспективним вважають застосування УЗ для збільшення виходу
соку при обробці свіжої сировини з лікарських рослин, а також для
висушування лікарської сировини.
Нині все більшої популярності набуває така лікарська форма, як
ліпосоми, де лікарські речовини перебувають в інкапсульованому
стані. Існують різні способи одержання ліпосом, однак перевагу
надають УЗ, особливо при виготовленні одношарових ліпосом
діаметром 25–30 нм, де вихідним матеріалом є водна суспензія
фосфоліпідів.
 Ультразвук у медицині: доступна
діагностика
У сучасній медицині одним з найінформативніших способів
діагностики захворювань серцево-судинної системи поряд з ЕКГ та
МРТ визнано ультразвукове дослідження (УЗД). Під час цієї
процедури УЗ-хвилі, що генеруються датчиком апарата УЗД,
спрямовують на досліджуваний орган. Різні тканини організму по-
різному поглинають, відбивають та розсіюють УЗ. Відбиті від
досліджуваного органа хвилі реєструє той самий датчик, а їхні
характеристики аналізує комп’ютер за спеціальною програмою в
режимі реального часу. Результатом є візуалізація одержаних даних
на моніторі.
УЗД відіграє важливу роль у встановленні діагнозу захворювання й
обстеженні внутрішніх органів, таких як черевна порожнина та
органи малого таза. Оскільки УЗД належить до методів, що мають
порівняно невисоку вартість та високу доступність, воно набуло
широкої популярності.
Ультразвук у медицині – «на всі руки майстер»
Найпопулярніша сфера застосування УЗ — усунення наслідків травм та лікування
захворювань периферійної нервової системи (хвороби хребця, грижі, неврит, невралгія,
остеохондроз, міозит, міалгія), а також запалень суглобів (артрит, епікондиліт, тендиніт, хвороба
Бехтерєва).
УЗ знижує чутливість нервових рецепторів, регулює роботу вегетативної нервової системи, впливає
на швидкість проходження нервових імпульсів.
УЗ високої інтенсивності здатний спричиняти вибіркове руйнування в тканинах, тому його
використовують переважно для роздроблення каменів у сечових шляхах, як скальпель у хірургії, а
також для посилення трансдермального введення ліків.
Останнім часом УЗ використовують також у косметичних цілях, для корекції фігури, під час
процедур апаратного масажу, пілінгу тощо.
Протипоказання до застосування УЗ: онкологічні захворювання, період
вагітності, наявність металевих імплантатів у ділянці проведення процедури, стан після імплантації
кардіостимулятора, запальні процеси, загальне виснаження.
Дякую за увагу!