КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ №4

«Матриці. Алгебра матриць.»

з дисципліни «Математичні основи інформаційних технологій»

Виконав:

студент І курсу 2 групи

спеціальності МК

Струк Тараса

Викладач: доцент Литвиненко Н.П.

Кількість балів:_______

Київ, 2018
Завдання 1.

З чисел, що лежать в діапазоні 0 – 9, матрицю В розміром 3 3;

0 4 0

[ ]
B= 1 3 6
6 9 5

Записати матрицю С розміром 4  4 яка буде складатися з чисел:

- перший рядок - дата народження;
- другий рядок - рік народження;
- третій рядок - дата виконання роботи;
- четвертий рядок - рік виконання роботи.
0 9 0 3

[ ]
С= 2
0
2
0
2
0
0
1
1
1
2
8

Обчислити детермінант матриці C:

- методом розкладу за елементами будь-якого рядка або методом
розкладу за елементами будь-якого стовпця;

0 9 0 3
det С= 2
0
2
| | 0
2
0
0
1
1
2
8
| |
1 =9∗(−1 )1+2∗
2 0 1
0 1 2
2 1 8
+ 3 ( −1 )
| |
1+4
∗
2 0 0

2 0 1
1 +2 1+4
0 2 1 =9∗(−1 ) ∗10+3 (−1 ) ∗4=−9

- за схемою єдиного поділу;

1 4,5 0 1,5

| | | |
1 4,5 0 1,5
1
0 9 0 3 1 4,5 0 1,5 1 0 1 0
det С= 2
0
2
| ||0
2
0
0
1
1
1 =2∗ 0 −9 0
2
8
0 2 1
0 −9 1
2
4
|
−3 =2∗(−9 )∗
0 1 0

0 0 1
0 0 1 7
3 =¿ 2∗(−9 )∗1
4
3
0 0 1

0 0 0
3
4 =
3
17
3

1 4,5 0 1,5

| |
0 1 0

0 0 1
0 0 0 1
1
3 =−102
4
3

Обчислити обернену матрицю В – 1 :

- методом приєднаної матриці;
 0 4 0
| | 2+1 4
det B= 1 3 6 =¿ 1*(−1 ) ∗
6 9 5
0 +3∗(−1 )2+2∗ 0 0 +6∗¿ (−1 )2+3∗ 0 4
9 5 | | 6 5 | | | |
6 9 =(-

1)*20+3*0+(-6)*(-24)=(-20)+144=124

A11 =(−1 ) ∗
1+1
|39 6
5|=15−54=−39

1 6
∗|
5|
1 +2
A12=(−1 ) =(−1 )∗( 5−36 ) =31
6

1 3
∗|
9|
1 +3
A13=(−1 ) =9−18=−9
6

4 0
∗|
5|
2 +1
A21=(−1 ) =(−1 )∗20=−20
9

0 0
∗|
5|
2 +2
A22=(−1 ) =1
6

0 4
∗|
9|
2 +3
A23=(−1 ) =(−1 )∗(−24 )=24
6

4 0
∗|
6|
3 +1
A31=(−1 ) =24
3

0 0
∗|
6|
3 +2
A32=(−1 ) =−1
1

0 4
∗|
3|
3 +3
A33=(−1 ) =−4
1

−39 31 −9 −39 −20 24

t

[
B = −20 1 24 = 31
24 −1 −4 −9
1 −1
24 −4 ][ ]
−39 −5 6

B−1=
1
124
−39 −20 24
∗ 31
−9 [1 −1 =
24 −4
124
1
4
−9
124
] [ ] 31
1
124
6
31
31
−1
124
−1
31
Обчислити обернену матрицю C – 1 :
- методом виключення.

0 9 0 3 2 0 0 1 1 0 0 0

[ ][ | ]
С= 2
0
2
0
2
0
0
1
1
1
2
8
0 9
= 0 2
2 0
0
1
1
3
2
8
0
0
0
1
0
0
0
1
0
0
0
1
=

1 1

[ | ] [ | ][ | ]
1 1 1 1 1 0 0 0 0 0
1 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 2 2
2 2 2 2
1 1
0 9 0 3 0 1 0 0 =¿ 0 9 0 3 1 0 0 0=0 1 0 0 0 0 =¿
3 9
0 2 1 2 0 0 1 0 0 2 1 2 0 0 1 0
0 2 1 2 0 0 1 0
2 0 1 8 0 0 0 1 0 0 1 7 0 −1 0 1
0 0 1 7 0 −1 0 1

[ | ][ | ]
1 1 1 0 0 0 1/2 0 0
1 0 0 0 0 0 2
2 2 1
1 0 0 0
1 1 0 1 0 9
0 1 0 0 0 0 3
= 3 9 = −2
0 1 0
= =
4
4 −2 0 0 1 9
0 0 1 0 1 0 3
3 9 2
17 −1 −1 1
0 0 1 7 0 −1 0 1 0 0 0 9
3

1 −1 10 3 −3
0 0 0

[ ][ ]
1

|
1 0 0 2 51 17 34 34
2
1 1 0 0 0 5 1 1 −1
0 1 0

0 0 1
| 1
3
4
3
9
−2
9
2
0

0
−3 −3
0

1 0
3
=
0
0
0
0
1
0
0
0
1
0
0
0
1
51
−14
51
2
17
4
17
−3
17
21
17
−3
17
−4
17
3
0 0 0 1
51 17 17 17 51 17 17 17

−1 10 3 −3

[ ]
51 17 34 34
5 1 1 −1
C−1= 51 17 17 17
−14 4 21 −4
51 17 17 17
2 −3 −3 3
51 17 17 17
Завдання 2.
X =AX +Y ;
X =( E−A )−1 Y ;

X = BY

0.3 0.1 0.4 200

[
A= 0.2 0.5 0.0
0.3 0.1 0.2 ; ] []
Y = 100
300 .

Визначити матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат

(1 спосіб):

а) знайти матрицю (Е-А):

1 0 0 0.3 0.1 0.4 0.7 −0.1 −0.4

0 0 1 [ ][
E – A = C= 0 1 0 - 0.2 0.5 0.0 = −0.2 0.5
0.3 0.1 0.2
0
−0.3 −0.1 0.8 ][ ]
б) обрахувати визначник цієї матриці:
Позначимо матрицю (Е-А)=D

0.7 −0.1 −0.4

det D= −0.2 0.5
|
0 = -0,4*(-1)1+3¿
0.7 −0.1 0.8 |
−0,2 0,5
−0,3 −0,1 + 0,8*(-1)
3+3¿ 0,7
| −0,1
−0,2 0,5 = | | |
-0,4*0,17 + 0,8*0,33 = -0,068+0,264 = 0,196
в) транспонувати матрицю D:

0.7 −0.2 −0.3

t
[
D = −0.1 0.5 −0.1
−0.4 0 0.8 ]
г) знайти алгебраїчні доповнення до елементів матриці D:

А11 = |0.50 −0.1

0.8|= 0.4 А21 =− |−0.2
0
−0.3
0.8 |
=0.16 А31 = |−0.2
0.5
−0.3
−0.1 |
= 0.17

0.7 −0.3 0.7 −0.3

А12 =− |
−0.1 −0.1
−0.4 0.8
=0.12 А22 = |
−0.4 0.8
= 0.44| | А32 =− |
−0.1 −0.1
= 0.1 |
−0.1 0.5 0.7 0.7 −0.2
А13 = |−0.4 0|
= 0.2 А23 =− |−0.4 −0.2
0 |
= 0.08 А33 = |
−0.1 0.5
= 0.33 |
д) знайти матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат.
0.4 0.12 0.2 2.04 0.61 1.02
-1 D+¿ -1 1
B = (E-A) = D = det D = 0.196 *
¿ 0.16 0.44 0.08
0.17 0.1 0.33 [
= 0.81 2.24 0.41 .
0.87 0.51 1.68 ][ ]
Визначити матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат
(2 спосіб наближений):
а) запишемо матрицю коефіцієнтів непрямих витрат 1-го порядку А2
та матрицю коефіцієнтів непрямих витрат 2-го порядку А3.

0,3 0,1 0,4 0,3 0,1 0,4 0 , 23 0,12 0,2

[ 0,3 0,1 0,2 ][

A2= 0,2 0,5 0,0 × 0,2 0,5 0,0 = 0,16 0,27 0,08
0,3 0,1 0,2 ][ 0,17 0,1 0,16 ]
0 , 23 0,12 0,2 0,3 0,1 0,4 0,153 0,103 0,132
3
[ ×
][
A = 0,16 0,27 0,08 0,2 0,5 0,0 = 0,126 0,159 0,08
0,17 0,1 0,16 0,3 0,1 0,2 0.119 0,083 0,1 ][ ]
Таким чином, матриця коефіцієнтів повних матеріальних витрат
приблизно дорівнює:

B  E + A + A2 + A3.

1 0 0 0,3 0,1 0,4 0 , 23 0,12 0,2 0,153 0,103 0,132

B 0
0
1,683
[ ][ 1 0+
0 1
0,322
][ ][
0,2 0,5 0,0 + 0,16 0,27 0,08 + 0,126 0,159 0,08
0,3 0,1 0,2
0,723
0,17 0,1 0,16 0.119 0,083 0,1 ] 

[0,486
0,589
1,929
0,283
0,16
1,46 ]
Як бачимо елементи матриці В, обрахованої за першим, більш точним
способом, є більшими за елементи матриці, обрахованої другим
(наближеним) способом.
Знайдемо величини валового ресурсу трьох країн (вектор Х),
використовуючи формулу (3) та матрицю коефіцієнтів повних матеріальних
витрат, обраховану першим способом:

X = BY

2.04 0.61 1.02 200 775

[
X = 0.81 2.24 0.41 * 100 = 509 .
0.87 0.51 1.68 300 729 ][ ][ ]
c11 = a11 · b11 + a12 · b21 + a13 · b31 = 408 + 61 + 306 = 775;
c21 = a21 · b11 + a22 · b21 + a23 · b31 = 162 + 224 + 123 = 509;
c31 = a31 · b11 + a32 · b21 + a33 · b31 = 174 + 51 + 504 = 729.
 де x 1 - 775 (валовий ресурс США), x 2 - 509 (валовий ресурс ЄС),
x3 - 729 (валовий ресурс НІК).

Висновок: валовий ресурс найбільший у США (775). На другому місці

знаходиться НІК (729) та ЄС на третьому (509).