Лабораторні дослідження : Мінливості у рослин

Мета: Вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчитися

оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і
варіаційну криву.
Обладнання і матеріали: листки лавровишні, черепашки беззубок або ставковиків,
лінійки, лупи.
Хід роботи
1. Складання варіаційного ряду модифікаційної мінливості (на прикладі 30 листових
пластинок лавровишні).
Розмір листка (мм) 35 40 45 50 55 60 65
Частота ознаки (шт.) 3 5 2 8 5 3 4
Розмір листових пластинок — варіанта (V).
Частота вияву ознаки — Р.
Загальна кількість листових пластинок — n (30 шт.) Визначимо середню величину

ознаки (М) за формулою:

M = (35*3+40*5+45*2+50*8+55*5+60*3+65*4)/30=1510/30=50,3 (мм)
2. Побудуйте варіаційну криву.
р
о
з
м
і
р

л
и
с
т
о
в
и
х

п
л
а
с
т
и
н
о
к Частота вияву ознаки — Р.
 Графік варіаційного ряду
70
розмір листкових пластинок, мм

60

50

40

30

20

10

0
3 5 2 8 5 3 4
частота вияву ознаки - Р

3. Зробіть висновки за результатами роботи.

Я вивчила статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчилася
оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і
варіаційну криву. Модифікаційна мінливість залежить від умов навколишнього
середовища. Результат дослідження: відмінності у фенотипі одного виду пояснюються
різними умовами існування. Вони викликають модифікаційну мінливість. Модифікації
носять адаптивний характер і не успадковуються через статеве (у рослин —
вегетативне) розмноження. Чим стабільніші умови середовища, тим коротший
варіаційний ряд.