БІОЛОГІЯ

І ЕКОЛОГІЯ
10 клас

Закономірності мінливості (спадкової і неспадкової)

людини

Про що дізнаємось?

— Що таке мінливість? 

— Які форми мінливості існують? 

— Особливості спадкової та неспадкової мінливості; 

— Виконаємо лабораторну роботу з модифікаційної мінливості.

На минулому занятті ви дізналися про поняття спадковість, здатність живих

організмів зберігати властиві їм ознаки та передавати ці ознаки нащадкам.

Сьогодні ми поговоримо про таке генетичне поняття, як мінливість.

Мінливість - це здатність живих організмів набувати нових індивідуальних ознак,

які були відсутні у батьківських форм.

Наведемо приклади мінливості.

Перший: у пари котів народилось троє кошенят. Усі вони між собою є братами та
сестрами. Кожне з кошенят може мати своє особливе забарвлення і візуально
навіть бути не схожим на батьків.

1
Другим прикладом мінливості є засмага людини. Адже це ніщо інше, як реакція
організму на ультрафіолетове випромінювання сонячних променів, під дією яких у
нас в шкірі синтезується захисний пігмент – меланін. Та якщо уважно поставитися
до цих прикладів, то зрозуміємо, що між ними є істотна різниця.

У першому випадку колір шерсті кошенят закодований безпосередньо у геномі,

який вони успадкували від батьків. А у випадку із засмагою – то лише
пристосувальні зміни до довготривалої дії сонця.

Існують два види мінливості

За спадкової мінливості набуті ознаки передаються нащадкам, а за неспадкової –

ні.

Види спадкової мінливості

Спадкова мінливість поділяється на комбінативну і мутаційну.

Процеси, які забезпечують комбінативну мінливість, відбуваються під час мейозу,

який забезпечує утворення статевих клітин – гамет.

Самі гени при цьому не змінюються, ми отримуємо лише нові їхні комбінації.

комбінативна
- незмінна структура ДНК
- мінливість досягається
шляхом перекомбінування
алелів різних генів
процеси, що забезпечують
комбінативну мінливість
- рекомбінація генів під час
кросинговеру в профазі 1
мейозу
мутаційна
- зміни у структурі ДНК/
хромосом/геному
- мутаційна мінливість
спричинена впливом
мутагенних факторів
Класифікація мутацій на різних
рівнях організації генетичного
матеріалу
- генні мутації: змінна у
структурі 1 гену

2
 - злиття гамет з різним - хромосомні мутації: зміна у
набором алелів певній ділянці хромосоми,
- незалежне розходження що поєднує декілька груп
хромосом під час мейозу генів
- геномна мутація: зміни, що
впливають на чисельність
хромосом (збільшення чи
зменшення їхньої кількості) у
каріотипі

Класифікація мутагенних чинників:

1. Фізичні (УФ, рентгенівське випромінювання, температура, іонізуюча радіація).

2. Хімічні сполуки (формальдегід, спирт, нітрати, гербіциди).

3. Біологічні (віруси, токсини).

Важливо! Мутаційна мінливість вважається спадковою лише тоді, якщо мутації

відбуваються у статевих клітинах (яйцеклітини і сперматозоїди).

Неспадкова мінливість

Неспадкова мінливість ще має назву модифікаційна або фенотипова.

Нагадаємо, що фенотип – це зовнішній прояв генотипу (наприклад, колір очей,

який ми можемо побачити).

Модифікаційні зміни не успадковуються, а є лише пристосуванням тимчасового

характеру до умов навколишнього середовища.

Такі зміни мають зворотний характер, тобто за припинення дії зовнішнього

чинника фенотип може повернутись до початкового вигляду.

Варто зазначити, що хоча модифікаційна мінливість не несе змін в геномі,

діапазон фенотипових змін залежить від нього.

Такий діапазон фенотипових змін має назву норма реакції та описує різні ступені
експресії генів за незмінного геному.

3
Норма реакції може мати вузький та широкий діапазон фенотипових змін.

Такими ознаками у людини є розташування та розміри внутрішніх органів,

зокрема серця, нирок, головного мозку. Натомість маса тіла і зріст можуть
варіювати у широких межах.

Для кращого розуміння впливу модифікаційної мінливості та ступеню прояву цих

змін виконайте лабораторну роботу.

Лабораторна робота.
"Вивчення модифікаційної мінливості у рослин"

Мета: вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчитися

оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки та будувати варіаційний ряд
і варіаційну криву.

Хід роботи

Розгляньте рослину. У неї листки можуть бути різних розмірів на верхівці і внизу.
Це залежить від того, яка кількість сонячних променів потрапляє на рослину. За
великої кількості – у листків верхніх ярусів листкові пластинки можуть мати менші
розміри, адже нестачі у сонячному світлі у них немає. А листки нижніх ярусів –
вимушені збільшувати площу поверхні листкової пластинки, аби підвищувати
ймовірність потрапляння світла.

Візьміть 10 листків з цієї рослини.

4
Виміряйте довжину листкової пластинки кожного листка, аби у подальшому
побачити, який діапазон довжин є більш притаманний для цієї рослини.

Розмістіть листки від найменшого до найбільшого значення довжини листкової

пластини.

Та поділіть ці значення на 5 діапазонів, до кожного з яких пропишіть кількість

листків, які потрапляють у ці значення. Запишіть значення таблицю.

5
Варіаційний ряд для аналізу частоти зустрічальності довжин листкової пластинки

72-82 5
83-93 2
94-104 0

Таким чином, ми отримуємо розподіл варіативності фенотипової мінливості.

За даними з таблиці побудуйте варіаційну криву, де на осі абсцис (Х) відкладіть

проміжки діапазонів у міліметрах, а на осі ординат (У) - кількість відповідних
листків.

6
Ця крива є відображенням частоти зустрічальності різних розмірів листкової
пластинки і в цьому випадку демонструє, що найчастіше зустрічаються листки з
середнім проявом показника.

За допомогою варіаційної кривої ми можемо досліджувати не лише модифікаційні

зміни рослин, а й застосовувати їх, наприклад, для спостереження змін зросту чи
маси людини; зміни кількості еритроцитів у високогірних місцевостях; зміни
забарвлення лялечок чи дорослих особин метеликів; форму дзьобу птахів у
залежності від характеру їжі; зміни забарвлення шерсті у тварин, пов’язане з
температурою.

Виконавши всі етапи лабораторної роботи, потрібно зробити підсумок. То ж

поміркуйте, про що свідчить для даної рослини саме такий розподіл розмірів
листкових пластинок? (спираючись на досліджуваний чинник - сонячне
випромінювання)