Розділ 2.

Закономірності спадковості і мінливості

ГЕНЕТИКА
- НАУКА ПРО ЗАКОНОМІРНОСТІ
СПАДКОВОСТІ І
МІНЛИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ
Генетика - наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.
Датою створення генетики вважається 1900 рік, коли водночас три дослідники -
Г. де Фріз, К.Корене та Е.Чермак - перевідкрили закони спадковості, відкриті
Г.Менделем у 1865 році.
Завдання, значення і розділи генетики:
1) вивчення генетичних основ селекції (селекційна генетика);
2) вивчення і лікування спадкових хвороб людини і тварин (медична генетика);
3) вивчення впливу радіації на спадковість і мінливість організмів (радіаційна
генетика);
4) вивчення генетичної будови і динаміки складу популяцій (популяційна
генетика);
5) вивчення молекулярних основ спадковості (молекулярна генетика) тощо.

Методи генетичних досліджень.

Гібридологічний метод - схрещування організмів і вивчення гібридів та
успадкування ознак.
Генеалогічний метод - вивчення родоводів організмів для визначення
характеру успадкування ознак.
Популяційно-статистичний метод - вивчення генетичної структури
популяцій.
Цитогенетичний метод - дослідження особливостей каріотипу організмів.
Біохімічний метод - вивчення спадкових захворювань, пов'язаних з обміном
речовин,
Близнюковий метод - вивчення ролі довкілля і генотипу у формуванні
фенотипу особин.
Методи генетичної інженерії - переміщення, перебудова, сполучення генів і
зміна спадковості.
Основні генетичні поняття.
Ген - ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки
організмів.
Алелі - різні стани одного гена, які визначають різні прояви певних ознак і
розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом.
Домінантність - явище пригнічення прояву однієї алелі іншою, внаслідок
чого домінантний стан ознаки завжди проявляється у гетерозиготних нащадків.
Рецесивність - явище, при якому стан ознаки передається по спадковості, але
пригнічується і не проявляється у гетерозиготних нащадків.
Спадковість - здатність живих організмів передавати свої ознаки і особливості
індивідуального розвитку нащадкам.
 Мінливість - здатність живих організмів набувати нових ознак і їхніх станів у
процесі індивідуального розвитку.
Геном - сукупність генів гаплоїдного набору хромосом організмів певного
виду.
Генотип - сукупність спадкових ознак організму, які одержані від батьків.
Фенотип - сукупність ознак і властивостей організму, які є результатом
взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища.
Гомозигота - це диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні
хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена.
Гетерозигота - це диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні
хромосоми якої несуть різні алелі певного гена.

ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ, ВСТАНОВЛЕНІ Г. МЕНДЕЛЕМ.

Основні закономірності успадкування були відкриті Г.Менделем (1822-1884) в
1865 році і опубліковані в роботі «Досліди над рослинними гібридами».
I закон Менделя - закон одноманітності гібридів першого покоління.
При моногібридному схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за
однією парою станів ознаки, усе потомство у першому поколінні одноманітне як за
фенотипом, так і за генотипом.
II закон Менделя - закон розщеплення проявів ознак.
При моногібридному схрещуванні гібридів першого покоління між собою
серед їхніх нащадків спостерігається розщеплення за фенотипом у співвідношенні
3:1 і за генотипом у співвідношенні 1:2:1.
III закон Менделя - закон незалежного успадкування ознак.
При ди- або полігібридному схрещуванні розщеплення за кожною ознакою
відбувається незалежно від інших.

СТАТИСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ЗАКОНІВ СПАДКОВОСТІ Г.МЕНДЕЛЯ

ТА ЇХНІ ЦИТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ.
Закони Г.Менделя мають статистичний характер, оскільки проявляються лише
при великій кількості об'єктів дослідження та отриманих даних.
Цитологічні основи законів Г.Менделя:
1) в результаті мейозу з кожної пари гомологічних хромосом у гамети
потрапляє лише одна, яка містить лише одну алель даного гена;
2) у випадку першого закону Г.Менделя, одна з батьківських форм утворювала
сорт гамет з хромосомою, яка містила домінантну алель, а друга - з рецесивною, і
після злиття гамет F1 будуть гетерозиготними, або одноманітними як за генотипом
так і за фенотипом;
3) у випадку другого закону Г.Менделя, підчас утворення статевих клітин F1
(мають однаковий фенотип) формуватимуть гамети двох сортів: половина з них
нестиме хромосому з домінантною алеллю (А), половина - з рецесивною (а);
внаслідок схрещування F1 між собою можливі три варіанти генотипів F2 (1АА : 2Аа
: 1аа), а співвідношення особин за фенотипом буде ЗА-: 1аа, тобто буде
спостерігатися розщеплення ознак;
 4) у випадку третього закону Г,Менделя, диплоїдний набір хромосом при
дигібридному схрещуванні представлений двома гомологічними парами і у кожного
з F1 у процесі мейозу в однаковій кількості утворюються по чотири сорти гамет
(АВ, Аb, аВ, аb), які даватимуть розщеплення за фенотипом 9А-В-: ЗА-bb : ЗааВ-
:1ааbb, що вказує на незалежне комбінування станів ознак.
ГІПОТЕЗА ЧИСТОТИ ГАМЕТ.
Кожна з гамет не може одночасно нести два алельних гени, а несе лише
один із певної їх сукупності.
Цитологічні основи гіпотези чистоти гамет:
1) при статевому розмноженні спадкова інформація передається за участю
гамет, які утворюються внаслідок мейозу;
2) під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться і утворюються гамети;
3) гамети несуть лише одну хромосому з кожної пари гомологічних хромосом, і
відповідно лише один ген з кожної пари алельних генів, тобто гамети чисті.
Відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень,
встановлених Г.Менделем, та їхні причини.
Закономірності спадковості, встановлені Г.Менделем, не будуть виконуватися
за таких умов: 1) при зчепленому успадкуванні, коли гени, що нас цікавлять,
розташовані в одній хромосомі; 2) при успадкуванні, зчепленому із статтю; 3)
внаслідок взаємодії неалельних генів; 4) внаслідок того, що в розмноженні бере
участь невелика кількість особин або внаслідок невеликої кількості нащадків; 5)
внаслідок різної життєздатності гамет або зигот; 6) при проміжному характері
успадкування та ін.

ПРОМІЖНИЙ ХАРАКТЕР УСПАДКУВАННЯ, НЕПОВНЕ

ДОМІНУВАННЯ.
Проміжне успадкування - це успадкування ознак, при якому жодна з алелей не
домінує над іншою і в результаті з'являються проміжні прояви ознаки у порівнянні з
батьківськими.
Приклади ознак, які мають проміжне успадкування: кучерявість волосся
людини (кучеряве, хвилясте і пряме); забарвлення ягід суниць (червоне, рожеве і
біле) та ін.
Неповне домінування - це явище, при якому домінантні алелі лише частково
переважають над рецесивними. У таких випадках гетерозиготна особина за
фенотипом більше нагадуватиме особину, гомозиготну за домінантною алеллю, але
дещо відрізнятиметься від неї.

ЯВИЩЕ ЗЧЕПЛЕНОГО УСПАДКУВАННЯ.

Вчені вже давно звернули увагу на те, що кількість спадкових ознак організмів
значно перевищує кількість їх хромосом у гаплоїдному наборі. Отже, в кожній
хромосомі є не один, а багато генів. Разом з ознаками, які успадковуються
незалежно, існують і такі, що успадковуються зчеплено одна з одною, оскільки
визначаються генами, розташованими в одній хромосомі.
Зчеплене успадкування - це успадкування ознак, гени яких локалізовані в
одній хромосомі.
 Експериментально явище зчепленого успадкування довів американський
генетик Т.Х. Морган зі своїми співробітниками за допомогою дослідів із плодовою
мушкою - дрозофілою.

Закон зчепленого успадкування (Т.Морган, 1911).

Зчеплені гени, які локалізовані в одній хромосомі, успадковуються разом і не
виявляють незалежного розподілу

КРОСИНГОВЕР, ЙОГО ПРИЧИНИ ТА БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

Кросинговер - процес, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються
певними ділянками
Загальна характеристика кросинговеру:
1) відбувається в профазі мейозу І після кон'югації;
2) має випадковий характер і може здійснюватись у будь-якій ділянці
гомологічних хромосом;
3) величина кросинговера вимірюється відношенням кількості кросовєрних
особин до загальної кількості особин у потомстві від аналізуючого схрещування;
4) частота кросинговера залежить від віддалі між генами і виражається і
відсотках.
Біологічне значення кросинговера: утворюються нові спадкові комбінації
генів, посилюється спадкова мінливість, яка постачає матеріал для природного
добору.
ГЕНЕТИЧНІ КАРТИ ХРОМОСОМ.
Генетичні карти - це графічне зображення хромосом із зазначеним порядком
розташування генів та відстані між ними.
Роботи Т.Моргана і його співробітників показали, що частота кросинговера між
одними і тими самими генами - величина постійна. За одиниці відстані між генами
прийнята 1 морганіда, яка дорівнює 1% кросинговера. Розміри карт визначаються
сумою відстаней між генами.
Генетичні карти мають значення для проведення селекційної роботи
діагностики важких спадкових хвороб людини та ін.

ХРОМОСОМНА ТЕОРІЯ СПАДКОВОСТІ.

За її допомогою з'ясовано матеріальну основу законів спадковості
встановлених Г.Менделем, і стало зрозумілим, чому у певних випадках
успадкування ознак відхиляється від цих законів.
Основні положення хромосомної теорії спадковості:
1) гени розташовані в хромосомах; різні хромосоми містять неоднакову
кількість генів;
2) кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;
3) гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку; кожен ген займає в
хромосомі певну ділянку (локус);
4) алельні гени заповнюють однакові локуси гомологічних хромосом;
 5) усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому
відбувається зчеплене успадкування деяких ознак;
6) сила зчеплення між двома генами обернено пропорційна відстані між ними;
7) зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушуються
внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються своїми
ділянками;
8) кожен біологічний вид характеризується певним каріотипом.

ГЕНЕТИКА СТАТІ.
Стать - сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження і відрізняють
жіночі та чоловічі особини. Розвиток статі контролюється генами статевих
хромосом.
Ознаки, що визначають стать
Первинні статеві ознаки Вторинні статеві ознаки
Наявність статевих органів, які беруть Ознаки, які визначають зовнішню
безпосередню участь у відтворенні відмінність між чоловічою та жіночою
статтю
Аутосоми та статеві хромосоми.
Хромосомні набори самців і самок різняться за будовою однієї з пар, тому в
роздільностатевих організмів розрізняють аутосоми і статеві хромосоми.
Аутосоми (нестатеві хромосоми) - це хромосоми, однакові в обох статях.
Статеві хромосоми - це хромосоми, якими чоловіча і жіноча стать
відрізняються одна від одної. Ці хромосоми мають особливу форму, що і зумовило
їх назву. X- та У-хромосоми. У певної статі статеві хромосоми можуть бути
однаковими або різними. Залежно від цього розрізняють гомогаметну і
гетерогаметну статі.
Визначення статі у різних груп організмів та його генетичні основи.
Типи хромосомного визначення статі.
1) XX - жіноча стать, XY - чоловіча стать (напр., у ссавців, більшості ам-
фібій);
2) XX- чоловіча стать, XY - жіноча стать (напр., у птахів, плазунів);
3) XX-жіноча стать, ХО - чоловіча стать (напр., у клопів);
4) XX - чоловіча стать, ХО- жіноча стать (напр., у молі).

СПІВВІДНОШЕННЯ СТАТЕЙ У ПОПУЛЯЦІЯХ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ.

Стать організму визначається, здебільшого, в момент запліднення певним
поєднанням статевих хромосом. У популяціях таких організмів співвідношення
самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1:
Р XX х XY
Гамети Х Х Y
F1 1XX : 1XY
Але в природі таке співвідношення статей рідко трапляється унаслідок різного
рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини
гетерогаметної статі, оскільки в У-хромосомі через її менші розміри немає ряду
алелей.

УСПАДКУВАННЯ, ЗЧЕПЛЕНЕ ЗІ СТАТТЮ.

Успадкування, зчеплене із статтю - це успадкування ознак, гени яких
розташовані в статевих хромосомах.
Приклади ознак, зчеплених зі статтю: гемофілія у людини, дальтонізм у
людини, певні види забарвлення шерсті у кішок тощо.
Генотип як цілісна система.
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складаються:
окремих генів. Цілісність генотипу склалася в процесі еволюції виду і проявляється
в тому, що формування більшості ознак є результатом взаємодїї алель них та
неалельних генів, а також впливом більшості генів на розвиток кількох ознак
(явище множинної дії генів).
Молекулярна структура гена.
Ген - це фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного
матеріалу у вигляді ділянки ДНК або РНК. Він кодує первинну структуру білка,
молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з ферментами.
Основні положення теорії гена.
1) Ген займає певну ділянку (локус) у хромосомі.
2) Гени складаються з нуклеотидів. Кількість нуклеотидів у складі різних генів
є різною.
3) Всередині гена можуть відбуватися рекомбінації і мутації.
4) Існують структурні і регуляторні гени.
5) Молекули ДНК здатні до відновлення, тому не всі пошкодження ген; ведуть
до мутації.
6) Генотип складається з окремих генів, але функціонує як єдине ціле внаслідок
взаємодії генів.
7) На функцію генів впливають фактори внутрішнього й зовнішнього
середовища.
Співвідношення ген - ознака.
Основні типи співвідношень:
1) один ген - одна ознака (явище повного домінування);
2) один ген - декілька ознак (явище множинної дії генів);
3) декілька генів - одна ознака (явище полімерії).

ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ ТАМ ТИПИ. МНОЖИННА ДІЯ ГЕНІВ.

Взаємодія генів - це явище, коли два або більше генів впливають на одну й ту
ж ознаку (за умови, що ці гени неалельні).
Типи взаємодії генів
Взаємодія алель них генів Взаємодія неалельних генів
Повне домінування (один алель ний Доповнення (розвиток певної ознаки
ген пригнічує прояв іншого; напр., визначається взаємодією двох генів;
успадкування кольору очей у людини). напр., успадкування форми плодів у
Неповне домінування (один алель ний гарбуза)
 ген не повністю пригнічує прояв Пригнічення (алель одного гена
іншого; напр., успадкування кольору пригнічує діяльність іншої; напр.,
ягід у суниці) успадкування забарвлення плодів у
гарбуза)
Множинна дія генів - це явище, при якому один ген впливає на формування
кількох різних ознак. Наприклад: у людини один ген визначає руде забарвлення
волосся, світліший колір шкіри і наявність ластовиння.

ПОЗАЯДЕРНА СПАДКОВІСТЬ ТА ЇЇ БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

Позаядерна (цитоплазматична) спадковість - це спадковість, яка
передається за допомогою структур цитоплазми (мітохондрій, хлоропластів,
центріолей та ін).
Пов'язана з впливом таких видів генетичних явищ, як:
- вплив позаядерних генів (в мітохондріях і пластидах);
- вплив цитоплазми яйцеклітини.
Значення позаядерної спадковості: забезпечує зберігання і передачу частини
спадкової інформації батьків.

РОЛЬ ГЕНОТИПУ І УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У

ФОРМУВАННІ ФЕНОТИПУ.
Одна з головних проблем генетики - з'ясування співвідносної ролі генотипу і
умов довкілля у формуванні фенотипу організмів.
Основні закономірності формування фенотипу:
1) Гени визначають не готові прояви ознак, а норму реакції ознаки (напр., у
кімнатної рослини первоцвіту китайського при температурі 15-20°С квітки червоні,
а при 30-35°С - квітки білі).
2) На фенотипічний прояв гена значний вплив мають інші гени (напр., зріст
людини визначається кількома парами полімерних генів).
 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Питання №1
Скільки алель них станів може мати один ген?
А) Один Б)Залежить від числа хромосомних наборів
В) Теоретично-нескінченне число Г) У диплоїдному організму – лише два.
Питання №2
Завершіть наукове твердження, що стосується сучасної концепції дії гена. Один ген –
А) Один поліпептидний ланцюг Б) Одна ознака
В) Кілька ознак Г) Одна ділянка ДНК
Питання №3
Яку особину називають гетерозиготною?
А)Що має у своєму генотипі два різних алелі, які отримала від батьків
Б) Яка у своєму генотипі має два алелі
В)Яка обов’язково має домінантні та рецесивні алелі
Г) Що отримала різні алелі від батьків
Питання №4
Як називають процес збільшення числа копій генів у лабораторних умовах?
А) Секвенування Б) Молекулярне дублювання
В) Полімеразна ланцюгова реакція Г) Штучна ампліфікація
Питання №5
Яких особин у генетиці називають гібридами?
А) Які мають різні алелі одного гена
Б) Які одночасно мають гомо- і гетерозиготні генотипи
В) Гетерозиготи Г) Що отримали альтернативні гени від батьків
Питання №6
Укажіть число хромосомних наборів у ядрі соматичних клітин бджіл.
А) Два Б) Один В) У самок – два, у самців – один Г) У самок – один, у самців – два.
Питання №7
Які гени розташовані на гомологічних ділянках гомологічних хромосом?
А) Алельні Б) Домінантні В) Різні Г) Рецесивні
Питання №8
Що таке локус?
А) Місце гена на хромосомі Б) Певна частина ДНК, що відповідає гену
В) Прояв гена у фенотипі Г) Певна ділянка ДНК, що відповідає гену, та її місце на хромосомі
Питання №9
Які ферменти розрізняють ДНК у чітко визначеному місці?
А) Каталази Б) Ревертази В) Лігази Г) Рестриктази
Питання №10
Укажіть основу генеалогічного методу дослідження.
А) Аналіз родоводів Б) Схрещування В) Аналіз близнюків Г) Гібридизація
Питання №11
Що в генетиці називають ознаками?
А) Будь –які особливості організмів Б) Генотипи В) Гени Г) Особливості будови тіла
Питання №12
Укажіть коректні твердження щодо властивостей генів. 1. Ген може змінюватися одразу в
цілому. 2. Ген може змінюватися потроху й одразу в цілому. 3. Кожен ген займає чітко
визначене місце в хромосомі. 4. Гени «мандрують» хромосомами
А) 1,4 Б) 1,3 В) 2,3 Г) 2,4
Питання №13
Що з давньогрецької означає термін «ген»?
А) Походження Б) Рід В) Вид Г) Спадковість
Питання №14
Укажіть безпосередню функцію гена.
А) Слугує матрицею для синтезу РНК Б) Усі відповіді правильні
В) Є матрицею для синтезу поліпептидів Г) Є одиницею реплікації
Питання №15
Що таке генотип?
А) Гетерозиготне поєднання генів Б) Усі відповіді правильні
В) Гомозиготне поєднання генів Г) Усі гени організму
Питання №16
Скільки типів гамет несуть особини з генотипом АаВв?
А) 2 Б) 4 В) 8 Г) 16
Питання №17
Укажіть ознаку людини, що визначається не одним, а кількома генами.
А) Фенілкетонурія Б) Статура В) Колір очей Г) Забарвлення волосся
Питання №18
Укажіть першовідкривача законів генетики.
А) Т. Морган Б) Г. де Фріз В) Г. Мендель Г) Дж. Уотсон і Ф. Крик
Питання №19
Як у генетиці називають увесь генетичний матеріал галоїдного хромосомного набору?
А) Генофонд Б) Гетерозиготність В) Геном Г) Генотип
Питання №20
Що таке мінливість?
А) Явище, протилежне спадковості Б) Неоднакова реакція організмів на один і
той самий подразник В) Здатність організмів перебувати в різних станах
Г) Усі відповіді правильні
Питання №21
Укажіть головні предмети вивчення генетики.
А) Дія генів та їхня будова Б) Геном, хромосоми і гени
В) Спадковість і мінливість Г) Спадковість і гени
Питання №22
У чому полягає перевага молекулярно – генетичних досліджень над іншими?
А) Висока точність Б) Достатньо мізерної кількості матеріалу для аналізу
В) Застосування комп’ютерних технологій Г) Доступність
Питання №23
Укажіть ученого, який запропонував поняття «ген»
А) Мендель Б) Йохансен В) де Фріз Г) Саттон
Питання №24
Укажіть головне у відкритті Г. Менделя
А) Відкриття генів Б) Формулювання законів генетики
В) Докази безперервності спадкових факторів
Г)Ідея про дискретність спадкових факторів
Питання №25
Укажіть пари альтернативних ознак, які не визначаються різними алелями одного гена
А) Карі або блакитні очі людини Б) Високий та низький зріст людини
В) Червоне або біле забарвлення пелюсток маку
Г)Жовте і зелене забарвлення насіння гороху
 Ключ до тесту

Відео
 ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ
Модифікаційна мінливість - це форма неспадкової мінливості, яка пов’язана
із змінами фенотипу внаслідок впливу умов існування і не пов'язана зі змінами
генотипу.
Загальні властивості модифікаційної мінливості:
1) універсальність (зустрічаються у всіх організмів);
2) визначеність (один і той самий вплив викликає однакову мінливість особин);
3) масовість (подібні зміни можуть з'являтися в усіх особин виду);
4) тимчасовість (напр., засмага людини повністю зникає взимку);
5) спрямованість на пристосування організмів до змін дії тих чи інших
факторів довкілля.
Значення модифікаційної мінливості: відіграє виняткову роль у житті
організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов
середовища.
НОРМА РЕАКЦІЇ.
Норма реакції - межі модифікаційної мінливості ознаки, які визначаються
генотипом.
Загальна характеристика норми реакції:
1) для вивчення норми реакції використовують генетично однорідний матеріал,
який вміщують у різні умови зовнішнього середовища (клони, чисті лінії,
однояйцеві близнята);
2) межі норми реакції зумовлені генотипом, але фенотиповий прояв в межах
норми реакції може змінюватися під впливом умов середовища;
3) норма реакції для різних ознак може бути: однозначною (напр., групи крові,
колір очей), вузькою (напр., жирність молока у корів), широкою (напр., кількість
молока у корів).
Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.
1) Будь-яка ознака може змінюватись лише у певних межах.
2) Різні ознаки мають різний розмах норми реакції.
3) На розмах модифікаційної мінливості впливають зовнішні умови.
4) Розмах варіацій залежить від генотипу.
5) Поєднання тільки сприятливих або лише несприятливих умов трапляється
рідко, тому більшість організмів мають величину ознаки середню або близьку до
середньої величини.

СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ ТА ЇЇ ТИПИ: КОМБІНАЦІЙНА І

МУТАЦІЙНА.
Спадкова, або генотипова мінливість - це мінливість, пов'язана із зміною
генотипу.
Комбінаційна мінливість - це форма спадкової мінливості, яка зумовлена
виникненням різних поєднань алельних генів (рекомбінащй).
 В основі комбінативної мінливості лежить статеве розмноження, при якому-
комбінації генів призводять до формування нового унікального генотипу і
фенотипу.
Мутаційна мінливість - це форма спадкової мінливості, яка пов'язана із
змінами генотипу внаслідок мутацій.
Загальні властивості мутаційної мінливості:
1) універсальність (відомі в усіх класів тварин, рослин, грибів, бактерій і
вірусів);
2) неспрямованість (один і той самий мутагенний фактор може спричиняти
різні мутації):
3) невизначеність (у неспоріднених організмів можуть виникати подібні
мутації і навпаки):
4) індивідульність (певний мутаген може зумовлювати появу різних мутацій в
організмів);
5) постійність (мутації не зникають впродовж життя особини).
Значення мутаційної мінливості в еволюції: не має пристосувального
характера, але підвищує генетичне різноманіття всередині популяції чи виду
завдяки виникненню нових генів чи алелей.

Типи мутацій та причини їхнього виникнення.

А. За типом клітин, в яких виникають зміни:
 генеративні мутації - виникають у статевих клітинах;
 соматичні мутації – виникають у нестатевих клітинах.
Б. За впливом на життєдіяльність:
 летальні мутації - спричиняють загибель організмів;
 сублетальні мутації - знижують життєздатність особин;
 нейтральні мутації- у звичних умовах не впливають на життєздатність
організмів.
В. За змінами у спадковому апараті:
 геномні мутації - мутації, які пов'язані зі зміною кількості наборів хро-
мосом;
 хромосомні мутації - виникають у результаті перебудови хромосом;
 генні мутації - стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням по-
слідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот.
ПОНЯТТЯ ПРО МУТАГЕННІ ЧИННИКИ.
Мутагени - це фактори, які здатні спричинювати мутації.
Встановлено, що будь-які фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, які
можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. До найсильніших
мутагенів відносять:
 хімічні фактори (напр., формалін, колхіцин, пестициди);
 фізичні фактори (напр., іонізуюча радіація, ультрафіолетові промені,
температура);
 біологічні фактори (напр., віруси і токсини ряду організмів, особливо
цвільових грибів).
 ЗНАЧЕННЯ МУТАЦІЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ.
1. Є основним джерелом спадкової мінливості - одного з факторів еволюції
організмів.
2. Можуть знижувати пристосованість організмів до умов існування або взагалі
приводити до загибелі.
3. Застосовують у селекції для збільшення різноманітності вихідного матеріалу.
4. Використовують для розроблення генетичних методів боротьби зі
шкідниками та ін.

ЗАКОН ГОМОЛОГІЧНИХ РЯДІВ СПАДКОВОЇ МІНЛИВОСТІ

ОРГАНІЗМІВ М.І.ВАВИЛОВА.
Генетично близькі види та роди характеризуються подібними рядам
спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах
одного виду чи роду, можна передбачити наявність форм із подібними
поєднаннями ознак у межах близьких видів чи родів.
Приклади, що ілюструють цю закономірність: у пшениці, ячменю і вівсу
зустрічаються білий, червоний і чорний кольори колосу; у злакових відомі форми з
довгими і короткими остюками та ін.
Значення закону: дає ключ для розуміння еволюції споріднених груп;
полегшує пошуки спадкових відхилень для селекції; у систематиці дає можливість
знаходити нові очікувані форми.

ГЕНЕТИКА ПОПУЛЯЦІЙ. ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЙ.

ГЕНОФОНД ПОПУЛЯЦІЇ.
Генетика популяцій - наука, яка вивчає генетичну структуру природних
популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються. Вона має виняткове
значення для розвитку еволюційної теорії: завдяки її досягненням встановлено, що
популяція є не тільки одиницею виду, але й еволюції.
Кожна популяція характеризується певною генетичною структурою тобто
співвідношенням алелів і генотипів. Кількість організмів в популяції, які несуть
певний алель, визначає частоту зустрічальності алелей та генотипів в ній.
Сукупність усіх генів та їхніх алелей особин певної популяції називають
генофондом. До зміни генофонду популяцій призводять: зміна чисельності,
відсутність або обмеженість вільного схрещування, мутації, добір за певними
ознаками, міграцій особин із сусідніх популяцій. Кожний біологічний вид має свій
унікальний генофонд.
Накопичення мутацій. Резерв спадкової мінливості.
Особливе значення для популяцій мають рецесивні мутації. У гетерозиготному
стані такі мутації фенотипно не проявляються і майже не впливають на
життєздатність особин. При збільшенні частоти зустрічальності рецесивних алелей,
які відповідають за такі мутації, вони можуть перейти у гомозиготний стан і
проявитись у фенотипі: якщо сприятливі, то збережуться, якщо шкідливі - зникнуть
унаслідок загибелі їхніх носіїв. Отже, за висловом І.І.Шмальгаузена, рецесивні
мутації - це резерв спадкової мінливості популяцій.
Закон Харді-Вайнберга.
 Математична залежність між частотами алелей і генотипів у популяціях була
встановлена в 1908 році незалежно один від одного Д.Харді та В.Вайнбергом, її
називають законом Харді-Вайнберга.
Частоти алелей і генотипів в популяції будуть залишатися
постійними з покоління в покоління при наявності певних умов.
Рівняння Харді-Вайнберга:
р(А) + g(а) = 1 (формула для визначення генетичної структури популяцій за
частотою зустрічальності алелей);
р2 (АА) + 2рg (Аа) + g2 (аа) = 1 (формула для визначення генетичної структури
популяцій за частотою зустрічальності генотипів).
Популяція, в якій зберігається генетична рівновага, називається ідеальною.
Умови існування ідеальних популяцій: 1) велика чисельність популяції; 2)
вільне випадкове схрещування в популяції; 3) відсутність мутацій; 4) відсутність
добору за певною ознакою; 5) відсутність генного потоку, тобто міграцій генів із
сусідніх популяцій.
Якщо порушується хоча б одна умова, то генетична структура популяції
змінюється.
Значення закону Харді-Вайнберга:
1) можна визначити генетичний склад популяції;
2) визначення тенденції зміни генетичного складу у популяція.
 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Питання №1
Вкажіть, як називаються зміни фенотипу організму, спричинені факторами умов існування і не
пов’язані зі змінами генотипу:
А) комбінативна мінливість Б) мутаційна мінливість В) модифікаційна мінливість
Питання №2
Вкажіть, що називається нормою реакції
А) межі модифікаційної мінливості Б)сумарна кількість ознак, що піддаються
Модифікацій В) величина зовнішнього фактора, що призводить до появи модифікації
Питання №3
Вкажіть, внаслідок яких мутацій виникає явище поліплоїдії
А) геномних Б) генних В) хромосомних Г) спонтанних
Питання №4
Мутації, які виникають у нестатевих клітинах
А) соматичні Б) генеративні В) геномні Г) генні
Питання №5
Назвіть джерело комбінативної мінливості
А) зміна послідовностей нуклеотидів, що виникає раптово
Б) випадкове сполучення гамет при утворенні зиготи
В) розміщення генів у хромосомах по її довжині один за одним
Питання №6
Вкажіть, від чого залежить довжина варіаційного ряду
А) від каріотипу особин Б) від меж модифікаційної мінливості
В) від віку особин Г) від меж генотипової мінливості
Питання №7
Вкажіть, яка з названих змін є модифікацією
А) горохоподібна форма гребеня в курей Б) рахіт у людини
В)вбудовування додаткового фрагмента у гомологічну хромосому
Питання №8
Комбінативна мінливість зумовлена …
А) мутаціями Б) дією факторів середовища В) перекомбінацією генів під час кросинговеру
Питання №9
Вкажіть, як зміниться ділянка хромосоми з генами АВМРЕ після делеції
А) АЕМРВ Б) АВМ В) АВМРЕКТ Г) АВММРЕ
Питання №10
Генотипна мінливість – це …
А) зміна тільки генотипу Б) зміна фенотипу без зміни генотипу
В) зміна генотипу без зміни фенотипу Г) зміна фенотипу внаслідок зміни генотипу
Питання №11
Визначте, яка форма мінливості зумовлює розбіжності у фенотипі однояйцевих близнюків
А) корелятивна Б) комбінативна В) модифікаційна Г) мутаційна
Питання №12
Назвіть фактори, які належать до біологічних мутагенів
А) вірусні захворювання Б) дія алкалоїду колхіцину В) зміна температури Г) дія нікотину
Питання №13
Вкажіть, як зміниться ділянка хромосом з генами АВМРЕ після дуплікації
А) АВММРЕ Б) АВМРЕ В) АЕМРВ Г) АВМ
Питання №14
Позначте назву мутацій, які виникають внаслідок зміни послідовностей нуклеотидів у ДНК
А) геномні Б) хромосомні перебудови В) поліплоїдія Г) генні
 СЕЛЕКЦІЯ ОРГАНІЗМІВ. БІОТЕХНОЛОГІЯ
Селекція - наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів
рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів.
Теоретичною базою селекції є: генетика, еволюційне вчення.
Основні розділи селекції: селекція рослин; селекція тварин; селекція
мікроорганізмів.
Методи селекції: добір, гібридизація, поліплоїдія, експериментальний
мутагенез, клітинна інженерія, хромосомна інженерія, генна інженерія та ін.
Завдання сучасної селекції:
 підвищення продуктивності сортів і порід, переведення їх на промислову
основу;
 створення порід, сортів і штамів, пристосованих до умов сучасного
 забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за
найменших витрат.
ПОНЯТТЯ ПРО ПОРОДУ, СОРТ, ШТАМ.
Об'єктами і кінцевим результатом селекційного процесу є породи, сорти і
штами.
Порода тварин або сорт рослин - це сукупність особин одного виду із
певними спадковими особливостями, створених людиною у результат штучного
добору. Штам - це чиста культура мікроорганізмів (тобто нащадки однієї клітини).
Загальна характеристика порід, сортів, штамів:
1) не можуть існувати без постійної уваги з боку людини;
2) їхні позитивні властивості можуть проявитися лише в певних умовах.

ШТУЧНИЙ ДОБІР ТА ЙОГО ФОРМИ.

Добір - процес створення порід, сортів, штамів шляхом систематичного
збереження особин з певними, цінними для людини ознаками і сприяння їхньому
розмноженню.
Форми добору.
Масовий добір (за фенотипом) - процес відбору з вихідного матеріалу особин із
фенотипними властивостями, що цікавлять селекціонера.
Особливості:
1) у селекції тварин не застосовується, у селекції рослин - для
перехреснозапильних рослин;
2) має повільний характер покращення ознак.
Значення: у міру накопичення гомозиготних форм ефективність знижується.
Індивідуальний добір (за генотипом) - процес відбору для розмноження особин
на підставі вивчення як їхнього фенотипу, так і генотипу.
Особливості:
1) застосовується у селекції тварин, у селекції рослин - для самозапильних
рослин;
2) бажаний результат досягається значно швидше.
Значення: результати ефективніші, оскільки забезпечується точність оцінки
генотипу за аналізом нащадків.
 СИСТЕМИ СХРЕЩУВАНЬ ОРГАНІЗМІВ ТА ЇХНІ ГЕНЕТИЧНІ
НАСЛІДКИ.
Гібридизація - це процес одержання нащадків внаслідок поєднання
генетичного матеріалу різних клітин або організмів.
Форми гібридизації: внутрішньовидова (споріднена та неспоріднена) і
міжвидова.
Споріднена гібридизація - це схрещування організмів, що мають спільних
предків.
Загальна характеристика:
 з кожним новим поколінням гомозиготність гібридів підвищується;
 забезпечує розкладання популяції на ряд генетично різних чистих ліній.
Неспоріднена гібридизація - це схрещування організмів, які не мають тісних
родинних зв'язків.
Загальна характеристика:
 з кожним новим поколінням гетерозиготність гібридів підвищується;
 забезпечує появу в гібридів явища гетерозису.

ЯВИЩЕ ГЕТЕРОЗИСУ, ЙОГО ПРИЧИНИ ТА БІОЛОГІЧНЕ

ЗНАЧЕННЯ.
Гетерозис, «гібридна сила» - це явище, за якого перше покоління гібридів,
одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищену
життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. В
наступних поколіннях зазвичай згасає.
Основні причини гетерозису: а) пригнічення шкідливої дії рецесивних генів у
гетерозигот; б) поєднання в генотипі сприятливих алельних домінантних генів обох
батьків.
Значення гетерозису: у рослинництві - для підвищення продуктивності (напр.,
у кукурудзи, овочевих культур); у тваринництві - прискорює ріст і дозрівання,
поліпшує якість м'яса та ін.
Віддалена, або міжвидова, гібридизація - схрещування особин, які належать
до різних видів і навіть родів з метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак
представників різних видів. Недоліком використання в селекції є те, що селекційна
робота часто супроводжується безплідністю гібридів.
Приклади віддалених гібридів: культурна слива (алича і терен), мул (гібрид
кобили та осла), архаромеринос (гібрид овець-мериносів і дикого гірського барана -
архара) та ін.
ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ ТА РІЗНОМАНІТНОСТІ КУЛЬТУРНИХ
РОСЛИН.
Виявлення центрів, що здійснив М.І. Вавилов, підказало вченим, де можна
шукати різноманітний вихідний матеріал для селекційної роботи.
Центри походження і різноманітності культурних рослин
Назва центру Географічне розташування Культурні рослини
Південно- Індокитай, о-ви Південно- Рис, цукрова тростина,
азіатський Східної Азії огірки, банани, баклажани,

Східно-азіатський Центральний та Східний
Китай, Японія, Корея
Південнозахід-но- Мала і Середня Азія,
азіатський Кавказ, Іран
Середземно- Середземноморське
морський узбережжя
Абіссінський Абіссінське нагір’я Ефіопії
Центрально- Південна Мексика, о-ви
американський Карибського моря
Андійський Південна Америка
цитрусові
Соя, яблуня, сливи,
шовковиця, просо, ячмінь,
чайний кущ, вишня
Горох, пшениця, жито,
виноград, абрикоси, груші,
персики
Цукрові буряки, капуста,
олива, тмін, селера, кріп,
гірчиця
Тверда пшениця, кавуни,
кавове дерево та ін.
Кукурудза, червоний
перець, квасоля, гарбузи,
тютюн, какао
Картопля, помідори, арахіс,
ананас, хінне дерево

Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

Генетичні основи Основні методи селекції рослин
селекції
Утворення при що зумовлює використання масового добору
розмноженні значної
кількості особин,
Наявність статевого тому можна використовувати
розмноження, неспоріднену гібридизацію для отримання явища
запилення, гетерозису і споріднену гібридизаціюдля отримання
чистих ліній
Наявність що дає змогу широко використовувати гетерозис і
вегетативного зберігати у нащадків сортові ознаки
розмноження,
Для рослин властиві тому застосовують метод штучного мутагенезу для
дуже різноманітні отримання матеріалу для добору
мутації,
Частини рослин тому застосовують метод щеплень для отримання
можуть нових корисних властивостей внаслідок взаємодії
поєднуватися, прищепи і підщепи
Генетичні основи Основні методи селекції рослин
селекції
При розмноженні тому застосовується індивідуальний добір
потомство
нечисленне,
Тваринам властиве тому застосовують неспоріднену та віддалену
 статеве розмноження, гібридизацію для отримання явища гетерозису
і споріднену гібридизацію для отримання чистих ліній
Наявність статей, у тому є метод підбору плідників за нащадками для
яких певні ознаки визначення певних ознак у самців
можуть не
проявлятися,
Більшість тварин тому не використовуються метод поліплоїдізації
мають статеві
хромосоми,
Для тварин властиве тому використовують метод штучного
внутрішнє запліднення для одержання цінних порід в штучних
запліднення, умовах
Генетичні основи Основні методи селекції рослин
селекції
У багатьох тому гібридизація не застосовується і
прокаріотів відсутні використовують метод генетичної та клітинної
статеві процеси, інженерії
Більшість тому застосовують штучний мутагенез для
мікроорганізмів має збільшення різноманітності вихідного матеріалу
простий геном,
Високі темпи тому застосовують штучний добір для відбору
розмноження, вихідного матеріалу

ЗНАЧЕННЯ ПОЛІПЛОЇДІЇ В СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН.

Поліплоїдія - геномна мутація, з кратним збільшенням кількості хромосом у
клітинах.
Загальна характеристика поліплоїдії:
• може бути викликана дією:
1) критичних температур;
2) хімічних сполук (напр., колхіцину);
3) іонізуючої радіації;
4) ультрафіолетового випромінювання тощо;
• характерними ознаками поліплоїдів є:
1) збільшення розмірів клітин (як наслідок - збільшення листя, квіток, плодів);
2) краща пристосованість до несприятливих умов життя (завдяки зміні норми
реакції);
3) триваліше зберігання гетерозису.
Значення поліплоїдії: використовується переважно в селекції рослин для
подолання стерильності гібридів та підвищення врожайності сортів.

БІОТЕХНОЛОГІЯ. ГЕНЕТИЧНА ТА КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ.

Біотехнологія - це сукупність методів, які застосовують для промислового
виробництва різних речовин із використанням живих організмів.
 Основні завдання та досягнення: отримання антибіотиків, вітамінів, ферментів,
гормонів тощо; очищення навколишнього середовища; отримання кормового білка;
мікробіологічні засоби захисту рослин від шкідників; отримання замінників цукру
тощо.
Основні напрями біотехнології: генетична інженерія; клітинна інженерія;
ембріональна інженерія; промислова мікробіологія та ін.
Генетична (генна) інженерія - це галузь молекулярної біології, яка розробляє
методи перебудови геномів організмів вилученням або введенням генів чи їхніх
груп.
Клітинна інженерія - це галузь біотехнології, в якій застосовують методи
виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища, де вони
продовжують жити та розмножуватися.
Основні методи клітинної інженерії: метод культури клітин, метод гібри-
дизації клітин, метод клонування організмів та ін.
КЛОНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ.
Клон - це сукупність клітин або особин, які виникли від спільного предка
нестатевим способом. При клонуванні з незаплідненої яйцеклітини видаляють ядро
і пересаджують у неї ядро нестатевої клітини іншої особини. Таку штучну зиготу
пересаджують у матку самки, де зародок і розвивається. Ця методика дає
можливість одержати від цінних за своїми якостями плідників необмежену кількість
нащадків, які є їхньою точною генетичною копією.
 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1. З'ясуйте, як називається сукупність тварин одного виду (популяції) із
певними спадковими особливостями: продуктивністю, морфологічними і
фізіологічними ознаками, виведених людиною у результаті штучного
добору:
а) сорт; в) порода;
б) штам; г) група.
2. Назвіть вченого, який створив теорію штучного добору:
а) Ж.-Б. Ламарк; г) Т. Шванн;
б) Ч. Дарвін; д) Г. Мендель.
в) К. ЛІнней;
3. Вкажіть, яка мінливість, як правило, спостерігається, коли при доборі
організмів за певними ознаками одночасно виникають зміни інших ознак:
а) комбінативна; в) корелятивна;
б) модифікаційна; г) мутаційна.
4. Вкажіть, що називається штучним добором:
а) вибір найцінніших у господарському плані організмів для одержання від них
нащадків із бажаними ознаками;
б) пошук генетично близьких видів та родів, що характеризуються
подібними рядами спадкової мінливості;
в) вивчення ступеня вираженості стану ознаки залежно від інтенсивності і
тривалості дії факторів зовнішнього середовища;
г) процес природного вилучення із популяції організмів, що несуть мутантні
летальні гени.
5. Зазначте особини, які вважаються неспорідненими:
а) що не мають спільних предків протягом 2-х поколінь;
6) що не мають спільних предків протягом 3-х поколінь;
в) що не мають спільних предків протягом 4-х поколінь;
г) що не мають спільних предків протягом 6-ти поколінь.
6. Вкажіть, що спостерігається при аутбридингу:
а) збільшення кількості гомозигот;
б) збільшення кількості гетерозигот;
в) стабілізація співвідношення гомо- і гетерозигот;
г) зникнення гетерозигот.
7. З'ясуйте, як називається явище, за якого перше покоління гібридів,
одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищені
життєздатність і продуктивність порівняно з батьківськими організмами:
а) гібридизація; г) епістаз;
б) полімерія; д) панміксія.
в) гетерозис;
8. Назвіть вченого, який вперше у 1924 році запропонував методику
подолання стерильності міжвидових гібридів у рослин:
а) О. Ковалевський; г) І. Шмальгаузєн;
б) С. Навашин; д) В. Вернадський.
в) Г. Карпеченко;
9. Вкажіть, що називається центром різноманіття:
а) територія, на якій зустрічається найбільша кількість сортів і форм
культурних рослин;
б) територія, яка характеризується найбільшою кількістю видів, що її
населяють;
в) територія, на якій не працює природний добір;
г) територія, на якій повністю відсутній антропогенний вплив.
10. Вкажіть, до якого центру різноманітності і походження культур
відносяться Індокитай, тропічна Азія, Південний Китай:
а) Середземноморський; г) Південно - західноазійський;
б) Східноазійський; д) Абіссінський.
в) Південноазійський тропічний;
11. Назвіть центр різноманітності і походження культур, що є
батьківщиною квасолі:
а) Середземноморський; г) Південноазійський тропічний;
б) Центральноамериканський; д) Південно-західноазійський;
в) Південноамериканський; е) Абіссінський.
12. Вкажіть, який центр різноманітності і походження культур є
батьківщиною капусти:
а) Середземноморський; г) Південноазійський тропічний;
б) Центральноамериканський; д) Південно-західноазійський;
в) Південноамериканський; е) Абіссінський.
13. Визначте, коли було одомашнено більшість свійських тварин:
а) 100-150 тис. років тому; г) 8-10 тис. років тому;
б) 50-70 тис. років тому; д) 1-2 тис. років тому.
в) 25-ЗО тис. років тому;
14. Відшукайте, яка із наведених свійських тварин, на думку вчених, була
одомашнена першою:
а) собака; г) верблюд;
б) кішка; д) корова.
в) вівця;
15. З'ясуйте, як називається сукупність промислових методів, які
застосовують для виробництва різних речовин із використанням
живих організмів, біологічних процесів чи явищ:
а) радіобіологія; г) селекція;
б) біотехнологія; д) вівісекція.
в) біоіндикація;
16. Назвіть ученого, який у 1969 році вперше здійснив синтез генів
поза організмом:
а) С. Четвериков; г) Г. Хорана;
б) С. Райт; Д) Ф. Доброжанський.
в) Р. Фішер;
17. Вкажіть, як називається сукупність клітин чи організмів, які виникли
від спільного предка нестатевим шляхом:
а) порода; в) клон;
б) прищепа; г) гібрид.
18. З'ясуйте, яким чином можна дізнатися про спадковість організмів, які
відібрані внаслідок штучного добору:
а) вивчаючи фенотипи організмів;
б) аналізуючи вплив різних факторів на прояв ознаки;
в) вивчаючи родоводи;
г) проводячи аналіз схрещування.
19. Вкажіть, які рослини походять із Східноазійського центру різноманіття
і походження культурних рослин:
а) соя; г) шовковиця;
б) огірки; д) яблуня;
в) цукрова тростина; е) редька.
20. Вкажіть, які рослини походять із Південноамериканського центру
різноманіття і походження культурних рослин:
а) помідори; г) тютюн;
б) картопля; д) какао;
в) кукурудза; е) ананас.
21. Зазначте, які породи великої рогатої худоби належать до молочних:
а) герефордська; г) червона степова;
б) симентальська; д) чорно-ряба;
в) лебединська; е) абердино-ангуська.
22. Назвіть, у яких галузях використовуються досягнення біотехнології:
а) харчовій промисловості;
б) екології;
в) фармацевтиці;
г) медицині;
д) сільському господарстві.
23. Вкажіть, у яких напрямах розвивається клітинна інженерія:
а) утворення клітинних культур;
б) синтез генів поза організмом;
в) здійснення клонування організмів;
г) гібридизація соматичних клітин;
д) експериментальне поєднання різних геномів в одній клітині;
е) перебудова виділених генів.
24. Визначте, як називають створену людиною культуру мікроорганізмів:
а) сорт; в) порода;
б) штам; г) група.
25. Вкажіть, як називається комплекс заходів, спрямованих на перевірку
відповідності якостей порід, сортів і штамів до умов певної природної
зони:
а) інтродукція; г) районування;
б) репатріація; д) інтеграція.
в) гібридизація;
26. Вкажіть, як називається схрещування організмів, що мають без
посередніх спільних предків:
а) міжвидове; в) аутбридинг;
б) інбридинг; г) віддалене.
27. Віднайдіть, для яких організмів характерна несправжня гібридизація -
щеплення:
а) рослини; в) мікроорганізми;
б) тварини; г) віруси.
28. Вкажіть, як називаються позахромосомні фактори спадковості, які
здатні існувати у клітині в стані, не пов'язаному з хромосомами:
а) перикаріон; в) плазміди;
б) інкубатори; г) хроматофори.
29. Вкажіть, які організми утворені внаслідок віддаленої гібридизації:
а) мули; г) архаромериноси;
б) рапс; д) сарлики;
в) поні; е)хайнаки.
30. Зазначте, які культурні рослини мають поліплоїдний (порівняно зі
спорідненими дикими видами) набір хромосом:
а) суниці садові; г) картопля;
б) тверда пшениця; д) яблуня.
в) м'яка пшениця;
31. Вкажіть, які фактори визначають особливості селекції тваринних
організмів у порівнянні з іншими:
а) відсутність вегетативного розмноження;
б) відносно тривалий період розвитку особин;
в) труднощі у визначенні якостей плідника;
г) стерильність міжвидових гібридів;
д) невелика кількість гібридів внаслідок статевого розмноження.
32. Назвіть, які методи селекції мікроорганізмів застосовують:
а) віддалену гібридизацію;
6)штучне схрещування за допомогою бактеріофагів;
в) штучний мутагенез;
г)методи клітинної інженерії;
д)методи генетичної інженерії;
е)щеплення.
Ключ до тесту