1.

Спадковість – здатність нащадків, наслідувати

внутрішні або зовнішні ознаки своїх предків.
2. Мінливість – це здатність нащадків, набувати нові
ознаки, яких не було у предків.
3. Нуклеїнові кислоти – складні, високомолекулярні
біополімери. Їхніми мономерами є нуклеотиди,
з’єднані ковалентним полярним зв’язком.
Молекула нуклеотиду, в свою чергу, складається
із залишків трьох сполук: азотистої основи,
пентози (п’ятивуглецевий моносахарид) та
ортофосфатної кислоти. Є два типи нуклеїнових
кислот РНК (рибонуклеїнова кислота) і ДНК
(дезоксирибонуклеїнова кислота). Функції
нуклеїнових кислот: передача, зміна, відтворення
та збереження спадкової інформації.
4. Білки – високомолекулярні нітрогеномісні
біополімери, що складаються із залишків
амінокислот. Функції білків: реплікація ДНК
(процес створення 2 дочірніх молекул на основі
батьківської), каталізація метаболічних реакцій
(прискорення і покращення обміну речовин),
реагування на подразники, створення структури
клітин та організмів і транспортування молекул з
одного місця в інше.
5. Ген – це одиниця спадкового матеріалу, який
несе у собі інформацію про певну ознаку чи
 функцію організму. Ген є ділянкою молекули ДНК,
що містить інформацію для синтезу РНК.
6. Принцип компліментарності – це закономірність
розташування нуклеотидів у ДНК, або під час
синтезу РНК, згідно з якою гуаніну з одного
ланцюга, відповідає цитозин з другого ланцюга. А
аденіну з одного ланцюга, відповідає тимін з
другого ланцюга.
7. Фенотип – це сукупність характеристик властивих
індивіду на певній стадії розвитку. Фенотип
формується під дією генотипу.
8. Генотип – це сукупність генів певного організму.
9. Гомологічні хромосоми – хромосоми однієї пари,
вони однакові за будовою і формою,
розташуванням хромомер, центромер, а також,
інших деталей будови. Містяться у диплоїдному
наборі хромосом, де у кожної хромосоми, є свій
гомологічний партнер. А не гомологічні – це
хромосоми різних пар, які мають певні
відмінності.
10. Каріотип – це набір хромосом, який
відрізняється для кожного виду організмів,
характеризується певною кількістю хромосом та
особливістю їхньої будови.
11. Гомозигота – диплоїдна або поліплоїдна
клітина чи організм, гомологічні хромосоми якого
несуть однакові алелі певних генів.
Гетерозигота – диплоїдне або поліплоїдне ядро
клітини чи багатоклітинного організму, копії генів
якого в гомологічних хромосомах, представлені
різними алелями.
12. Методи генетичних досліджень:
1)Генеалогічний – вивчення родоводів
організмів (щоб простежити характер
успадкування різних станів певних ознак у
ряді поколінь).
2)Гібридологічний – схрещування організмів,
які відрізняються за певними станами однієї
чи кількох спадкових ознак.
3)Популяційно-статистичний – дає можливість
вивчати частоту, з якою зустрічаються алелі у
популяціях організмів, а також генетичну
структуру популяцій.
13. Моногібридне схрещування – це схрещування
батьківських форм, які відрізняються різними
станами лише однієї спадкової ознаки (1 Закон
Менделя).
Дигібридне – схрещування, при якому батьківські
організми відрізняються двома парами алелей (3
Закон Менделя).
14. Аналізувальне схрещування – схрещування
особин із домінатною ознакою у фенотипі і
невідомим генотипом із рецесивною
гомозиготою, з метою визначити генотип першої
особини.
15. Домінантна алель (ген) – ген, який
проявляється у фенотипі гетерозиготного
організму.
Рецесивна алель – ген, що не проявляється у
фенотипі гетерозиготного організму
16. Повне домінування – взаємодія алелів одного
гена, коли домінантний алель, повністю виключає
прояв рецесивного. (У фенотипі присутня лиш та
ознака, що задається домінантним алелем.
Повне домінування спостерігається у 1 законі
Менделя).
Неповне домінування (проміжне успадкування) –
взаємодія алель них генів, коли один алель гена,
неповністю домінує над іншим.
Кодомінування – коли прояв алелів гена
рівнозначний у фенотипі та за одночасної
наявності їх у гетерозиготі. (Два алелі
проявляються разом і ні один із них, не блокує
ознаки іншого).