Предмет – біологія та екологія Дата 31.03.

2020

Клас – 10 -А Вчитель – Козбур Р. А.

Тема заняття. Модифікаційна мінливість. Генетичний моніторинг в людських

спільнотах. Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають
на їх формування.
Опрацюйте опорний конспект.
1. Що таке модифікаційна мінливість? Які її властивості?
Модифікаційна (від лат. модус — міра, вигляд і фаціо — роблю) мінливість —
це зміни ознак організму (його фенотипу), с причинені змінами умов середовища
життя і не пов'язані зі змінами генотипу.
Отже, модифікаційні зміни (модифікації) — це реакції організмів на зміну
інтенсивності дії певних чинників довкілля.
Повторюємо матеріал біології за 9 клас
Вони однакові для всіх генотипно однорідних організмів.
Наприклад, у всіх рослин стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі й
тонкі листки, а у тих, які ростуть на суходолі — вони стрілоподібні. У рослин
стрілолисту, занурених у воду частково, формуються листки обох типів (мал. 1).

мал. 1
Залежність форми листків у
стрілолиста від умов
зростання: 1 – на суходолі ;
2, 3 – у воді

У денного метелика рябокрилки мінливої основне тло крил

залежить від температури, за якої розвивалися лялечки: з тих, що
перезимували виходять метелики з цегляно-червоним, а з тих,
що розвивалися в умовах підвищених літніх температур, з
чорним тлом крил (мал. 2).
Залежність забарвлення крил у метелика рябокрилки мінливої
від температури:
1 – весняна форма, 2 – літня форма.
Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів
німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він
відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті
нащадки.
 Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя
однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар,
набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду.
Якщо рослину стрілолист (мал. 1) пересадити з води на суходіл, то нові листки
матимуть не видовжену, а стрілоподібну форму. Деякі модифікації, які виникли
переважно на ранніх етапах індивідуального розвитку, можуть зберігатися протягом
усього життя особини. Але нащадкам вони не передаються. Наприклад,
викривлення кісток нижніх кінцівок внаслідок рахіту зберігається протягом усього
життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися
нормальними, якщо під час свого розвитку вони одержуватимуть потрібну кількість
вітаміну D.
Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, — це
диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки,
що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке
виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких
вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами
— недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація
личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під
час свого розвитку. Якщо на ранніх етапах розвитку поміняти місцями личинок, з
яких у подальшому мали розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно
зміняться характер їх живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших
етапах розвитку це стає неможливим.
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів,
забезпечуючи, зазвичай, їх пристосованість до мінливих умов середовища.
Наприклад, зміна форми листків стрілолиста із стрілоподібної на стрічкоподібну
(лінійну) при зануренні цієї рослини у воду захищає її від ушкодження течією. Зміна
шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії
низьких температур, а загар людини — від шкідливої дії сонячного
випромінювання. Все це дає підставу вважати, що подібні модифікації виникли в
процесі історичного розвитку виду як певні
пристосувальні реакції на зміни умов середовища існування, з якими постійно
стикаються організми (мал. 3).

мал. 3
Залежність розмірів
кульбаби
від умов зростання:
1 – на бідних грунтах
2 – на родючих грунтах
 У одного з видів ранників при занурюванні рослини в воду і сильному затіненні,
верхівкове суцвіття перетворюється на бульбу. Отже, модифікації, позбавлені
пристосувального значення, виникають тоді, коли організми опиняються в
незвичних для себе умовах, з якими не доводилося стикатися їх предкам. Проте не
всі модифікації мають пристосувальний характер. Наприклад, якщо затінити нижню
частину стебла картоплі, то на ній почнуть утворюватися надземні бульби (мал. 4).

мал. 4 Модифікація,
позбавлена пристосувального характеру

Властивості модифікаційної мінливості

 Груповий характер – однотипні зміни групи організмів
 Оборотність – при усуненні дії фактора, фенотип повертається до
нормального для виду стану
 Модифікаційні зміни – фенотипові. Генотип не змінюється
 Модифікації не успадковуються

Користуючись таблицею підручника на с. 126 порівняйте модифікаційні та

мутаційні форми мінливості.

Норма реакції. Межі нормальної модифікаційної

мінливості організму людини. Ріст 150 – 220см. До 150см -
карлики, після 220 см – гіганти.
Варіаційний ряд - це ряд модифікаційної мінливості ознаки,
утворений варіантами, розташованими у певній послідовності
(збільшення або зменшення вираженості ознаки).
Варіаційна крива – графічне зображення кількісних показників
мінливості певної ознаки, яке ілюструє розмах мінливості й частоту
зустрічання окремих варіантів.
Виконуємо лабораторну роботу № 2 у зошитах.
Лабораторна робота № 2.
Тема . Вивчення закономірностей модифікації у людини.
Мета: формувати дослідницькі уміння визначати закономірності модифікаційної
мінливості, будувати варіаційний ряд, варіаційну криву, визначати середнє значення
ознаки.
Обладнання і матеріали: ростомір чи готові дані для аналізу.
Хід роботи
1. Вибираємо ознаку для дослідження – ріст однокласників у класі.
Для цього кожен ліцеїст на Viber у групу біологія 10 клас скидає дані про свій
ріст у см.
Виписуємо: 158см, 170 см., ……і так ріст всіх однокласників.
Розставляємо числа значення росту від найменшого до найбільшого , через
кому. А тепер змоделюйте ситуацію, що перед тренуванням тренер попросив
Вас вишикуватися за зростом. Тобто Ви умовно змоделювали варіаційний ряд
від меншого показника ознаки ( росту ) до більшого.
2. Визначаємо діапазон мінливості ознаки (росту), тобто норму реакції.
Норма реакції – межі модифікаційної мінливості ознаки, що визначаються
генотипом.
Норма реакції –
3. Обчислюємо частоту зустрічальності варіант ознаки. Результати записуємо в
таблицю і складаємо варіаційний ряд
 Варіаційний ряд для аналізу росту

Окремі 145– 150– 155– 160– 165– 171– 175– 180–

варіанти v 149 154 159 164 170 174 179 184

Кількість
спостережень,
р

У другій стрічці таблиці підраховуєте, скільки однокласників у класі має ріст

в діапазоні 145-149 см, і вносите у таблицю і т. д.
4. Будуємо варіаційну криву( відповідно до даних таблиці)
v

5. Визначаємо середнє значення ознаки. Для характеристики мінливості ознаки

обчислюють її середнє значення (М) за формулою:
М = ∑ (v ·p) / n,
де М – середнє значення ознаки; v – варіанта ознаки; p – частота
зустрічальності варіанти; n – загальна кількість варіант.

6. Дайте відповіді на питання.

- Чи впливає навколишнє середовище на прояв ознаки?
- Відповідна модифікація має адаптивний чи неадаптивний характер?
7. Зробіть висновки.

Домашнє завдання .
Опрацювати §33.
Переглянути запропоновану презентацію, скласти опорний короткий конспект у
зошитах.